Збійницький рух (від «збив», «побив») — протестний рух проти нещадного феодально-кріпосницького гніту і національно-релігійного гноблення на Лемківщині в XV—XVIII ст.. Рух мав багато спільного з опришківським рухом у Галичині, але виник раніше.
У 1340-ті роки Лемківщину захопила Польща, яка почала чинити соціально-економічний і національно-релігійний гніт на місцеве населення. У XV ст. гніт викликав серед селянства Карпат масові протести, які спочатку мали пасивний характер (відмова від панщизняних робіт, нищення знарядь праці тощо), а згодом перетворилися на масові селянські бунти. Головною формою збройної визвольної боротьби став збійницький рух. Доведені до відчаю селяни покидали села і втікали у ліси і утворювали загони. Вони нараховували до 200—300 чоловік і мали єдиного ватажка.
Перші згадки про збійників відносяться до 1434 року, коли, за свідченням польського історика М. Стечинського, лемківські та чеські збійники спільно нападали на шляхту. У 1452 році в Сяноцьких горах з'явилися збійники, яких називали «бескідниками». З кінця XVI ст. збійницький рух набув масового характеру. Лемківські збійники почали об'єднуватися з повстанцями з обох боків Карпат. Тривалий час вів боротьбу з панами збійницький загін Ланка з Терстяни та його помічника Климівця із Сквіртного, що діяв в околицях Риманова. На угорсько-польському прикордонні діяв загін Сипка з Мацини Великої (біля Горлиць). У 1595 році — загін Яцка Жебрачка.
У 1610 році збійницький загін Тимка Картика визволив групу засуджених до страти селян, що перебували у дворі шляхтича Дембіцького в Станкові. Активно у 1635—1648 роках діяв збійницький загін Василя Баюса з Ліщин Горлицького повіту (до 200 чоловік).
Національно-визвольна війна українського народу 1648—1654 років проти шляхетської Польщі вплинула на збійницький рух. 10 травня 1648 року збійники разом з селянами Вислока визволили з Новосатанецького замку в'язнів, засуджених до страти. 4 липня 1648 року 400 збійників спільно з селянам звільнили з Сяницького замку засуджених до страти збійників.
Весною 1649 року на зібранні збійницьких ватажків в селі Барвінок, що біля Кросно відбулося відбулося об'єднання окремих загонів в один, який очолив Андрій Савка. Цей загін брав участь у повстанні Костки-Наперського у 1651 році, коли був захоплений Чорштинський замок на Підгалі.
Збійницький рух тривав до XVIII ст.
Джерела
- Гуржій І.О. Лемки. Історико-етнографічна довідка про минуле і сучасне лемків // Гуржіївські історичні читання. — 2011. — Вип. 4. — С. 9-16.
- Іван Красовський, Дмитро Солинко. Хто ми, лемки // Рідна мова. — 2011. — С. 98-111.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbijnickij ruh vid zbiv pobiv protestnij ruh proti neshadnogo feodalno kriposnickogo gnitu i nacionalno religijnogo gnoblennya na Lemkivshini v XV XVIII st Ruh mav bagato spilnogo z oprishkivskim ruhom u Galichini ale vinik ranishe U 1340 ti roki Lemkivshinu zahopila Polsha yaka pochala chiniti socialno ekonomichnij i nacionalno religijnij gnit na misceve naselennya U XV st gnit viklikav sered selyanstva Karpat masovi protesti yaki spochatku mali pasivnij harakter vidmova vid panshiznyanih robit nishennya znaryad praci tosho a zgodom peretvorilisya na masovi selyanski bunti Golovnoyu formoyu zbrojnoyi vizvolnoyi borotbi stav zbijnickij ruh Dovedeni do vidchayu selyani pokidali sela i vtikali u lisi i utvoryuvali zagoni Voni narahovuvali do 200 300 cholovik i mali yedinogo vatazhka Pershi zgadki pro zbijnikiv vidnosyatsya do 1434 roku koli za svidchennyam polskogo istorika M Stechinskogo lemkivski ta cheski zbijniki spilno napadali na shlyahtu U 1452 roci v Syanockih gorah z yavilisya zbijniki yakih nazivali beskidnikami Z kincya XVI st zbijnickij ruh nabuv masovogo harakteru Lemkivski zbijniki pochali ob yednuvatisya z povstancyami z oboh bokiv Karpat Trivalij chas viv borotbu z panami zbijnickij zagin Lanka z Terstyani ta jogo pomichnika Klimivcya iz Skvirtnogo sho diyav v okolicyah Rimanova Na ugorsko polskomu prikordonni diyav zagin Sipka z Macini Velikoyi bilya Gorlic U 1595 roci zagin Yacka Zhebrachka U 1610 roci zbijnickij zagin Timka Kartika vizvoliv grupu zasudzhenih do strati selyan sho perebuvali u dvori shlyahticha Dembickogo v Stankovi Aktivno u 1635 1648 rokah diyav zbijnickij zagin Vasilya Bayusa z Lishin Gorlickogo povitu do 200 cholovik Nacionalno vizvolna vijna ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv proti shlyahetskoyi Polshi vplinula na zbijnickij ruh 10 travnya 1648 roku zbijniki razom z selyanami Visloka vizvolili z Novosataneckogo zamku v yazniv zasudzhenih do strati 4 lipnya 1648 roku 400 zbijnikiv spilno z selyanam zvilnili z Syanickogo zamku zasudzhenih do strati zbijnikiv Vesnoyu 1649 roku na zibranni zbijnickih vatazhkiv v seli Barvinok sho bilya Krosno vidbulosya vidbulosya ob yednannya okremih zagoniv v odin yakij ocholiv Andrij Savka Cej zagin brav uchast u povstanni Kostki Naperskogo u 1651 roci koli buv zahoplenij Chorshtinskij zamok na Pidgali Zbijnickij ruh trivav do XVIII st DzherelaGurzhij I O Lemki Istoriko etnografichna dovidka pro minule i suchasne lemkiv Gurzhiyivski istorichni chitannya 2011 Vip 4 S 9 16 Ivan Krasovskij Dmitro Solinko Hto mi lemki Ridna mova 2011 S 98 111