Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чертіж Чертеж пол Czerteż лемківське село в Польщі у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Населення

Чертіж (Сяноцький повіт)

Чертіж (Сяноцький повіт)

Чертіж, Чертеж (пол. Czerteż) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 600 осіб (2011).

Село
Чертеж
пол. Czerteż
image

Координати 49°34′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.167° сх. д. / 49.567; 22.167Координати: 49°34′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 22.167° сх. д. / 49.567; 22.167

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Сянік
Перша згадка 1339
Висота центру 346  м
Населення 600 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-500
Автомобільний код RSA
SIMC 0359132
GeoNames 773756
OSM r6969544  ·R
image
image
Чертеж
Чертеж (Польща)
image
image
Чертеж
Чертеж (Підкарпатське воєводство)
image Чертеж у Вікісховищі
image
Греко-католицька церква Преображення Господнього у Чертежі

Розташування

Знаходиться нижче головного вододілу біля підніжжя Ландшафтного парку Слонських гір на висоті 346 м, на пограниччі Буківського та Динівського перегір'я, на відстані 7 км на захід від Сяніка.

Площа села 294 га.

Назва

Назва села має волосько-українське походження і походить від слова «чертежник», що означає всякого майстра, інженера, будівничого або ремісника. За іншою подібною версією словом «чертеж» називали архаїчне господарювання у Карпатах, пов'язане з викорчовуванням та розчищенням терену, що передувало заснуванню поселення.

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Пшедмєсьцє (пол. Przedmieście).

Історія

Чертіж було закріпачено у 1339 році галицько-волинським князем Юрієм II Болеславом Тройденовичем під назвою Чертежники (пол. Czerteznyki)[]. Це було королівське село, що входило до Боського ключа.

З 1340 до 1772 року Чертіж входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 14 кметів з численними податками і повинностями, 3 загородники і піп з церквою.

image
Парафіяльні науки пароха села Чертіж, Сяноцького повіту. 1838 рік.

З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини. З листопада 1918 року Чертіж в межах Західноукраїнської народної республіки. З 1919 до 1939 років — Сяніцький повіт Львівського воєводства Польської Республіки.

У Чертежі було багато ставів, які простягалися від Новосільців і Дудинців до Терепча.

Після 1772 року село знаходилось у власності роду Урбанських.

Після 1848 року активізувалися міграційні процеси. У період 1848—1866 років частина мешканців подались на Словаччину в околиці Кошиць та Ясів, де стрімкого розвитку набирала металургійна промисловість. У період 1866—1914 року — більшість емігрантів подалося на заробітки у США.

У 1898 р. Чертіж займав площу 3,35 км², нараховував 71 господарство і 473 мешканців. Через активну еміграцію кількість населення у селі станом 1907 рік становила 351 особа.

У селі була українська початкова школа, у якій навчав Пантелеймон Шургот.

На 01.01.1939 у селі було 530 жителів (500 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 поляків). Також була читальня ім. Мих. Качковського.

У 1942—1943 роках село перебувало у сфері наукових досліджень расової та етнографічної секції Східного інституту німецької праці з центром у Кракові. Дослідження проводились у населених пунктах Сянік, Мимонь, Новотанець, Босько і Чертиж.

Після ДСВ українське населення Чертежа було виселене 1944–1946 років до радянської України, переважно до села Рихтичі і Старе Село біля Дрогобича і в місто Стрий. На місці обезлюднілого села згодом створили рільниче господарство (колгосп) під назвою «Костянтин Рокоссовський».

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

У 1742 році у Чертежі зведено парафіяльну дерев'яну греко-католицьку церкву Преображення Господнього. Збудована у бойківському стилі, зрубна, тридільна. Була відремонтована у середині XIX століття. Дзвіниця була добудована у 1887 році.

До 1946 р. в селі була окрема парафія, яка об’єднувала 501 парафіянина села і також 216 села Заболотці (ще було 28 римо-католиків) та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р.

Після церква використовувалась як римо-католицький костел, проте від 1995 році вона повернена греко-католицькій парафії. До сьогодні збереглися оригінальні поліхромні розписи, серед яких виділяються постаті святих Княгині Ольги та Володимира Великого. Церква входить до маршруту 2 Шлях дерев’яної архітектури Підкарпатського воєводства

З 1885 до 1910 року парохом був небіж кардинала Сильвестра Сембратовича Лев Сембратович. Біля церкви збереглися надмогильні пам'ятники пароха і його брата Теофіла Сембратовича.

Мешканці

У XIX столітті прізвища мешканців села: Бойко, Вайко, Волянський, Височан, Галик — 3 сім'ї, Голяк, Грицишин, Грищишин, Гусак, Гуска, Даляк, Дзячек, Дичко, Дрибак — 2 сім'ї, Запоточний, Каварда, Калиняк, Кікта, Кіт, Кітка, Кот, Кочко, Кривонос, Крокош, Кус, Лешняк, Литусяк, Микита, Нілько, Оленич, Пакіш, Пасічняк, Проц, Ритар, Собота, Сокальський, Тишко — 2 сім'ї, Трубко, Фецько, Фредронько, Хлопик, Цар, Черепула, Ярош

Видатні особи

  • народився Василь Антонич-Кот (1878—1949)  — греко-католицький священик, батько поета Богдана-Ігора Антонича
  • народився Стефан Кот-Тарнович  — греко-католицький священик, батько письменника
  • похований Лев Сембратович (1844—1910)  — греко-католицький священик і сяніцький декан, парох у Чертежі у 1885—1910 роках
  • народився Семен Федоронько (1893—1940)  — православний священик, протоієрей, головний православний капелан Війська Польського
  • народився Іоан Підгарбій — член капітули Апостольської Адміністрації
  • похований Теофіль Сембратович (1853—1901) — греко-католицький священник, ректор Греко-католицької духовної семінарії (1883—1893) і парох церкви святої Варвари (1883—1899) у Відні.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 288 64 195 29
Жінки 312 55 204 53
Разом 600 119 399 82

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чертіж (Сяноцький повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

Джерела

  • Чертеж — село на Лемківщині // Лемківщина. — Нью-Йорк. — Ч.2. — 1993. — с.8


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chertizh Chertezh pol Czertez lemkivske selo v Polshi u gmini Syanik Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 600 osib 2011 Selo Chertezh pol Czertez Koordinati 49 34 pn sh 22 10 sh d 49 567 pn sh 22 167 sh d 49 567 22 167 Koordinati 49 34 pn sh 22 10 sh d 49 567 pn sh 22 167 sh d 49 567 22 167 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina SyanikPersha zgadka 1339Visota centru 346 mNaselennya 600 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 500Avtomobilnij kod RSASIMC 0359132GeoNames 773756OSM r6969544 R ChertezhChertezh Polsha ChertezhChertezh Pidkarpatske voyevodstvo Chertezh u Vikishovishi Greko katolicka cerkva Preobrazhennya Gospodnogo u ChertezhiRoztashuvannyaZnahoditsya nizhche golovnogo vododilu bilya pidnizhzhya Landshaftnogo parku Slonskih gir na visoti 346 m na pogranichchi Bukivskogo ta Dinivskogo peregir ya na vidstani 7 km na zahid vid Syanika Plosha sela 294 ga NazvaNazva sela maye volosko ukrayinske pohodzhennya i pohodit vid slova chertezhnik sho oznachaye vsyakogo majstra inzhenera budivnichogo abo remisnika Za inshoyu podibnoyu versiyeyu slovom chertezh nazivali arhayichne gospodaryuvannya u Karpatah pov yazane z vikorchovuvannyam ta rozchishennyam terenu sho pereduvalo zasnuvannyu poselennya U hodi kampaniyi perejmenuvannya ukrayinskih nazv na polski selo v 1977 1981 rr nazivalos Pshedmyescye pol Przedmiescie IstoriyaChertizh bulo zakripacheno u 1339 roci galicko volinskim knyazem Yuriyem II Boleslavom Trojdenovichem pid nazvoyu Chertezhniki pol Czerteznyki dzherelo Ce bulo korolivske selo sho vhodilo do Boskogo klyucha Z 1340 do 1772 roku Chertizh vhodilo do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Za podatkovim reyestrom 1565 r v seli bulo 14 kmetiv z chislennimi podatkami i povinnostyami 3 zagorodniki i pip z cerkvoyu Parafiyalni nauki paroha sela Chertizh Syanockogo povitu 1838 rik Z 1772 do 1918 roku u mezhah Syanockogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini Z listopada 1918 roku Chertizh v mezhah Zahidnoukrayinskoyi narodnoyi respubliki Z 1919 do 1939 rokiv Syanickij povit Lvivskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki U Chertezhi bulo bagato staviv yaki prostyagalisya vid Novosilciv i Dudinciv do Terepcha Pislya 1772 roku selo znahodilos u vlasnosti rodu Urbanskih Pislya 1848 roku aktivizuvalisya migracijni procesi U period 1848 1866 rokiv chastina meshkanciv podalis na Slovachchinu v okolici Koshic ta Yasiv de strimkogo rozvitku nabirala metalurgijna promislovist U period 1866 1914 roku bilshist emigrantiv podalosya na zarobitki u SShA U 1898 r Chertizh zajmav ploshu 3 35 km narahovuvav 71 gospodarstvo i 473 meshkanciv Cherez aktivnu emigraciyu kilkist naselennya u seli stanom 1907 rik stanovila 351 osoba U seli bula ukrayinska pochatkova shkola u yakij navchav Pantelejmon Shurgot Na 01 01 1939 u seli bulo 530 zhiteliv 500 ukrayinciv grekokatolikiv 15 ukrayinciv rimokatolikiv i 15 polyakiv Takozh bula chitalnya im Mih Kachkovskogo U 1942 1943 rokah selo perebuvalo u sferi naukovih doslidzhen rasovoyi ta etnografichnoyi sekciyi Shidnogo institutu nimeckoyi praci z centrom u Krakovi Doslidzhennya provodilis u naselenih punktah Syanik Mimon Novotanec Bosko i Chertizh Pislya DSV ukrayinske naselennya Chertezha bulo viselene 1944 1946 rokiv do radyanskoyi Ukrayini perevazhno do sela Rihtichi i Stare Selo bilya Drogobicha i v misto Strij Na misci obezlyudnilogo sela zgodom stvorili rilniche gospodarstvo kolgosp pid nazvoyu Kostyantin Rokossovskij U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva CerkvaU 1742 roci u Chertezhi zvedeno parafiyalnu derev yanu greko katolicku cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo Zbudovana u bojkivskomu stili zrubna tridilna Bula vidremontovana u seredini XIX stolittya Dzvinicya bula dobudovana u 1887 roci Do 1946 r v seli bula okrema parafiya yaka ob yednuvala 501 parafiyanina sela i takozh 216 sela Zabolotci she bulo 28 rimo katolikiv ta nalezhala do Syanickogo dekanatu Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Metrichni knigi velisya vid 1784 r Pislya deportacij 1947 roku cerkva vikoristovuvalas yak rimo katolickij kostel prote vid 1995 roci vona povernena greko katolickij parafiyi Do sogodni zbereglisya originalni polihromni rozpisi sered yakih vidilyayutsya postati svyatih Knyagini Olgi ta Volodimira Velikogo Cerkva vhodit do marshrutu 2 Shlyah derev yanoyi arhitekturi Pidkarpatskogo voyevodstva Z 1885 do 1910 roku parohom buv nebizh kardinala Silvestra Sembratovicha Lev Sembratovich Bilya cerkvi zbereglisya nadmogilni pam yatniki paroha i jogo brata Teofila Sembratovicha MeshkanciU XIX stolitti prizvisha meshkanciv sela Bojko Vajko Volyanskij Visochan Galik 3 sim yi Golyak Gricishin Grishishin Gusak Guska Dalyak Dzyachek Dichko Dribak 2 sim yi Zapotochnij Kavarda Kalinyak Kikta Kit Kitka Kot Kochko Krivonos Krokosh Kus Leshnyak Litusyak Mikita Nilko Olenich Pakish Pasichnyak Proc Ritar Sobota Sokalskij Tishko 2 sim yi Trubko Fecko Fredronko Hlopik Car Cherepula YaroshVidatni osobinarodivsya Vasil Antonich Kot 1878 1949 greko katolickij svyashenik batko poeta Bogdana Igora Antonicha narodivsya Stefan Kot Tarnovich greko katolickij svyashenik batko pismennika pohovanij Lev Sembratovich 1844 1910 greko katolickij svyashenik i syanickij dekan paroh u Chertezhi u 1885 1910 rokah narodivsya Semen Fedoronko 1893 1940 pravoslavnij svyashenik protoiyerej golovnij pravoslavnij kapelan Vijska Polskogo narodivsya Ioan Pidgarbij chlen kapituli Apostolskoyi Administraciyi pohovanij Teofil Sembratovich 1853 1901 greko katolickij svyashennik rektor Greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi 1883 1893 i paroh cerkvi svyatoyi Varvari 1883 1899 u Vidni DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 288 64 195 29 Zhinki 312 55 204 53 Razom 600 119 399 82PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chertizh Syanockij povit GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 13 grudnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 74 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhSyanik Zagir ya Apostolska Administraciya LemkivshiniDzherelaChertezh selo na Lemkivshini Lemkivshina Nyu Jork Ch 2 1993 s 8 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ