Дудинці

Дудинці (пол. Dudyńce) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 193 особи (2011).

Село Дудинці пол. Dudyńce Координати 49°32′05″ пн. ш. 22°04′31″ сх. д. / 49.534722222249776280° пн. ш. 22.07527777780577694° сх. д. / 49.534722222249776280; 22.07527777780577694Координати: 49°32′05″ пн. ш. 22°04′31″ сх. д. / 49.534722222249776280° пн. ш. 22.07527777780577694° сх. д. / 49.534722222249776280; 22.07527777780577694 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Сяноцький повіт Гміна Буківсько Перша згадка 1372 Площа 8,8 км² Висота центру 250 ± 1 м Населення 193 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-505 Автомобільний код RSA SIMC 0346603 GeoNames 772860 OSM ↑3011005 ·R (Гміна Буківсько) Дудинці Дудинці (Польща) Дудинці Дудинці (Підкарпатське воєводство)  Дудинці у Вікісховищі

Розташування

Знаходиться за 4 км на північний захід від Буківсько, 12 км на захід від Сяніка, 60 км на південь від Ряшева, при воєводській дорозі № 889.

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Шибістув (пол. Szybistów).

Історія

Церква Собору Пресвятої Богородиці

У 1372 р. князь Владислав Опольчик надав село священику Матвію (Mathias). У 1340-1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

У 1898 р. в селі було 79 будинків і 438 мешканців.

У міжвоєнний час у селі була читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 560 мешканців, з них 540 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 5 поляків. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

Після війни більшість українського населення виселена в 1944—1946 р. в с. Слобідка (на їх місце заселили поляків з околиць Нового Торгу). Село було оточене польськими військами о 2-й годині ночі, підпалено хати, вбито 23 особи і всіх українських мешканців вигнано на залізничну станцію.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	110	26	74	10
Жінки	83	17	47	19
Разом	193	43	121	29

Церква

Парафіяльна церква була в селі вже в 1529 р. Після смерті останнього пароха в Побідному в 1800 р. тамтешня парафія була приєднана до Дудинців, але в 1818 р. парафію Дудинців приєднано до Пельні. З 1930 р. парафія належала до Буківського деканату. У 1802 р. була збудована дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці, яку в 1988р. мали перенесли до Команьчі.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дудинці

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
3. . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

• Дудинці // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 209. (пол.)
• Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 10-11 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]