Вірме́нія (вірм. Հայաստան hɑjɑsˈtɑn, Гаяста́н), офіційно Респу́бліка Вірме́нія (вірм. Հայաստանի Հանրապետություն [hɑjɑstɑˈni hɑnɾɑpɛtuˈtʰjun], Гаястані́ Ганрапетут'ю́н) — парламентсько-президентська республіка в Східній Європі або Західній Азії, на Південному Кавказі. Межує з Грузією на півночі, Азербайджаном на північному сході, з Іраном на південному сході, з Нахічеванською АР (ексклав Азербайджану) на півдні і Туреччиною на заході. Республіка Вірменія не має виходу до моря. Площа країни становить 29 800 км². Столицею є місто Єреван. Вірменія — гірська країна, розташована на Вірменському нагір'ї, що обрамлене хребтом Малого Кавказу, висотою 3-4 тисячі метрів. На південному заході країни розташована міжгірська Араратська рівнина. За політичною системою — демократія, що розвивається. Розвинені видобуток міді, молібдену, вирощування зернових, бавовни, виробництво шовку.
Республіка Вірменія | |||||
| |||||
Девіз: вірм. Մեկ Ազգ , Մեկ Մշակույթ (Транслітерація: Mek Azg, Mek Mshakouyt) (Переклад: «Одна Нація, Одна Культура») | |||||
Гімн: Мер Хайренік (Наша Батьківщина) | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Єреван | ||||
Офіційні мови | Вірменська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | унітарна парламентська республіка | ||||
- Президент | Ваагн Хачатрян | ||||
- Прем'єр-міністр | Нікол Пашинян | ||||
- Голова парламенту | Арарат Мірзоян | ||||
Формування | |||||
- Єрвандідська династія | VI століття до н. е. | ||||
- Арташесідська династія | 190 до н. е. | ||||
- Аршакунська династія | 52–428 | ||||
- Анійська держава | 885—1045 | ||||
- Королівство Кілікії | 1198—1375 | ||||
- Республіка Вірменія | 22 квітня 1918 | ||||
- | 29 листопада 1920 | ||||
- відновлення незалежності | 23 вересня 1991 | ||||
- вступ до ООН | 2 березня 1992 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 29 800 км² (141) | ||||
- Внутр. води | 4,71 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2014 | 3 009 800 (136) | ||||
- перепис 2001 | 3 002 594 | ||||
- Густота | 108,4/км² (77) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | 14,17 млрд $ (127th) | ||||
- На душу населення | 4 270 $ (115) | ||||
Валюта | Драм (AMD ) | ||||
Часовий пояс | AMT () | ||||
- Літній час | не використовується (UTC+4) | ||||
Коди ISO 3166 | AM / ARM / 051 | ||||
Домен | .am | ||||
Телефонний код | +374 | ||||
|
Колишня республіка СРСР, Вірменія є унітарною, багатопартійною, демократичною національною державою зі старовинною історичною та культурною спадщиною. Антична Велика Вірменія стала першою державою, яка прийняла християнство як державну релігію на початку IV століття (за традиційною датою 301 рік). Сучасна Республіка Вірменія визнає Вірменську апостольську церкву як національну церкву Вірменії, але республіка відокремлює церкву від держави.
Республіка Вірменія є членом більш ніж 40 міжнародних організацій, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Раду Європи, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Азійський банк розвитку, Співдружність Незалежних Держав, Світову організацію торгівлі, Організацію чорноморського економічного співробітництва та Франкофонію. Вірменія є членом військового союзу Організація договору про колективну безпеку, але також бере участь у програмі НАТО Партнерство заради миру. У 2004 році Збройні сили Вірменії приєдналися до інтернаціональних миротворчих сил у Косово. Вірменія також є спостерігачем у ЄврАзЕС та Русі неприєднання. Вірменія класифікована як країна з середнім розвитком людського потенціалу та за міжнародними стандартами 10,6 % населення країни живе за межею бідності.
Етимологія назви
Сучасна українська офіційна назва країни: «Вірменія». Ця назва містить протезу «В» і неятевий ікавізм та походить від дав.-рус. і стар.-укр. Орменія, які походять від грецького Αρμενία. Зміна початкового голосного «А» на «О» сталась через неможливість початкового «А» у давньоруській мові.
Вірменською мовою країна зветься «Гайк» (вірм. Հայք). У Середньовіччі до назви додався іранський суфікс «-стан» (земля), і Вірменія стала називатися «Гаястан» (вірм. Հայաստան). Назва країни походить від легендарного ватажка вірмен — Гайка, який за легендою у до н. е. розбив у битві військо ассирійського царя Бела, а пізніше утворив першу Вірменську державу. Цей рік вважається першим в традиційному вірменському календарі.
Екзонім Вірменія засвідчений на Старому Перському Бегістунському написі (515 до н. е.) як «Арміна» ( ). Давньогрецькою Αρμένιοι «вірмени» зазначені Гекатеєм Мілетським. Ксенофонт, грецький полководець, який брав участь у деяких перських експедиціях описав багато аспектів вірменського сільського життя та гостинності. Він розповідав, що мова, якою люди розмовляли за звучанням була схожою на перську мову. Відповідно до історій Мовсеса Хоренаці та Майкла Чеміча, Вірменія походить від імені Арам, прямого нащадка Гайка.
Історія
Вірменія — одна з найдавніших держав Малої Азії та Закавказзя. Вірменія — перша країна, яка прийняла християнство як державну релігію (відповідно до традиційної дати у 301 р.).
Доісторична епоха
Сліди проживання давньої людини були виявлені в різних районах Вірменського нагір'я: в Арзні, та інших місцях були виявлені стоянки з кам'яними знаряддями, в Разданській ущелині, і т. д. були знайдені печери-житла. Вік найстаріших палеолітичних кам'яних знарядь становить 800 тисяч років. Були також знайдені стоянки первісних людей епохи неоліту. У горах були виявлені численні наскельні малюнки зі сценами полювання. Близько 10 тисяч років тому на зміну полюванню і збиральництву прийшли скотарство і землеробство. Перші землеробські та скотарські поселення виникли в Араратській долині, в Шираку та в інших місцях.
На території сучасного Єревана в районі Шенгавіта у 1938 р. було виявлено поселення початку Бронзової доби, що датується V-III тисячоліттями до нашої ери.
Були знайдені циклопічні фортеці, культові споруди, житла, датовані III-I тисячоліттями до нашої ери.
Дані археологічних розкопок підтверджують, що жителі Вірменського нагір'я ще в глибоку давнину оволоділи багатьма ремеслами. Так, відомо, що ще в V-IV тисячолітті до н. е. вони вміли плавити мідь, а в II тисячолітті до н. е. — залізо.
-
- Доісторичний мегалітичний комплекс Зорац-Карер у Сюнікській області
Античність
Історично, з часів античності і аж до початку XX століття, Вірменією називалася область, населена вірменами принаймні з XX ст. до н. е. і тягнулася від Кури до верхів'їв Тигра, Євфрату, і озера Урмія, територією в 357 900 км². Назва відома з кінця VI ст. до н. е. (На картах найбільших істориків і географів давнини Вірменія відзначена поряд з Персією, Сирією та іншими стародавніми державами; показові карти Гомера, Гекатея Мілетського, Птолемея і багатьох інших), коли Вірменія відзначена як сатрап Перської імперії. Після розпаду імперії Олександра Македонського виникли вірменські царства: Айраратське царство і Софена, потім завойовані Селевкідами; після розгрому останніх римлянами на початку II ст. до н. е. виникло три вірменських царства: Велика Вірменія, Мала Вірменія і Софена. При Тиграні II Велика Вірменія перетворилася у величезну імперію, що простяглася від Палестини до Каспійського моря; проте Тигран був розбитий римлянами і позбувся всіх завоювань, крім власне Великої Вірменії (Вірменське нагір'я між Євфратом, Курою і Урмією) і Софени, територією приблизно 220 000 км². Згодом Велика Вірменія перетворилася на буферну державу між Парфією і Римом. У 387 р. Велика Вірменія піддалася розділу: основна частина відійшла до Персії, менша — до Риму, потім Велика Вірменія була завойована арабами.
- На мапі Геродота, 450 до н. е.
- Вірменська імперія за царя Тиграна II
- Вірменська імперія за царя Тиграна
- Вірменія на мапі Римської імперії, 395
- Язичницький храм Гарні
Середньовіччя
- Централізоване Анійське царство Багратидів, XI століття
- Світова спадщина ЮНЕСКО — Ечміадзинський кафедральний собор — вірменською апостольською церквою вважається найстарішим собором у світі
- Вірменське Кілікійське царство (жовтим) у 1097
- Світова спадщина ЮНЕСКО — руїни монастиря Звартноц
- Світова спадщина ЮНЕСКО — Монастир Ґегард
Новий час
-
-
- Мапа 1883 року, що показує кордони Російської та Османської імперій після Російсько-турецької війни 1877-1878
- (1828-1840), що включала землі колишніх Еріванського (жовтий) та Нахічеванського (салатовий) ханств
-
З ХХ століття дотепер
Вірменія — незалежна республіка з 1918, зайнята Червоною армією в 1920, стала союзною республікою СРСР у 1936. У зв'язку з пригніченням в Азербайджанській РСР християнського вірменського населення на території Нагірно-Карабаської Автономної Області, на мітингах у Єревані в 1988 відбувалися мітинги з екологічними вимогами, окрім яких був заклик перевести Нагірно-Карабаську область з-під управління Азербайджанської РСР під управління Вірменської РСР, що викликало війну із сусіднім Азербайджаном 1987—1994 рр. У 1991 Вірменія бойкотувала проведення референдуму СРСР, провела відкрите голосування за незалежність. Вірменія приєдналася до СНД у грудні 1991, незалежність країни визнана в січні 1992. Стала членом ООН у 1992. 12 травня 1994 у Бішкеку між Республікою Вірменією, Нагірно-Карабаською Республікою та Азербайджаном було досягнуто угоди про припинення вогню. У вересні 2020-го року війна набрала нових обертів. Азербайджан зміцнився підтримкою Туреччини, в той час, як Вірменія сподівалася лише на себе та підтримку зброєю з боку Росії. На початку жовтня Азербайджан розпочав операцію по звільненню Карабаху. Вірмени дуже постраждали. Відбулося три спроби докінчити все мирно: першого й другого разу за посередництва Америки, але вони були невдалими .На третій раз зустріч президентів Вірменії та Азербайджану відбулася у Росії і вона була вдалою. За угодою Вірменія повинна була забрати війська з території Азербайджану, визнати територію Азербайджанською та добровільно дати дозвіл на побудову дороги територією Вірменії дороги з Азербайджану до Нахічеваню
- Етнічна мапа Західної Вірменії перед геноцидом вірмен в Османській імперії
- Геноцид вірмен в Османській імперії, 1915
- Мапа Демократичної Республіки Вірменія
- Розмежування Османської держави за Севрським договором
- Мапа Демократичної Республіки Вірменія
- Сусідні держави у 1918-1920
- На мапі Європи, 1919
- Радянсько-турецький кордон
У червні-липні 2015 у Єревані відбувалися масові протести проти підвищення тарифів на електроенергію корупції, що дістали назву ElectricYerevan, «революція розеток», «ЕлектроМайдан» тощо. Владі вдалося придушити виступи.
Населення
За офіційним переписом населення Вірменії 2001 року, населення Вірменії становило 3 213 011 осіб.
Населення країни розміщене нерівномірно. У західних регіонах, зокрема у Араратській долині щільність населення вища, а у східних та південних регіонах нижча. Більшість населення проживає у містах, при чому близько третини усього населення проживає у столиці Вірменії — Єревані. Другим та третім за розміром містами є Гюмрі (розташований на північному заході) та Ванадзор (на півночі країни), які були ще більшими до руйнівного Спітакського землетрусу. Серед інших відносно великих (близько 50 000 мешканців) міст слід зазначити Раздан, Чаренцаван, Абовян, Вагаршапат та Армавір, що розташовані у центрі країни, неподалік від столиці. Серед віддалених міст на південному сході слід зазначити Капан та Горіс.
Етнічний склад населення:
Адміністративно-територіальний поділ
Республіка Вірменія поділяється на марзи (області). Вірменія складається з 10 марзів: Арагацотн, Арарат, Армавір, Вайоц-Дзор, Гегаркунік, Котайк, Лорі, Сюнік, Тавуш, Ширак та місто зі спеціальним статусом — Єреван (столиця). Також одинадцятим марзом називають Арцах — територію, населену вірменами, яка унаслідок етнічних чисток відокремилася від Азербайджанскої РСР і утворила невизнану Нагірно-Карабаську Республіку.
Найбільші міста
Мови
Державна мова — вірменська. Більшість населення володіє російською мовою. Вірменія гарантує вільне вживання мов національних меншин.
Природа
- Докладніше у статтях: Географія Вірменії, Список ссавців Вірменії, Туризм у Вірменії
Вірменія — гірська країна. Близько 70 % площі республіки розташовано вище 1500 м над рівнем моря. Країна займає північно-східну частину Вірменського нагір'я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовими масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка — г. Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія лежить в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами. Клімат континентальний. Найбільше озеро — Севан, найбільші річки — Раздан, Аракс, Дебед, Агстев, Арпа, Воротан, Ахурян, Трту, Ахавно та інші.
- Арарат — вірменська священна гора, символ країни, що розташована у турецькій частині Вірменського нагір'я
- Найвища точка країни — гора Арагац, 4090 м
- Ліс біля Діліжану, область Тавуш
- Гора
- Передньоазійський леопард
- Краєвид, Лорі
- Озеро Севан
-
- Сирійський ведмідь
Економіка
- Докладніше у статтях: Економіка Вірменії, Туризм у Вірменії, Транспорт у Вірменії, Зв'язок у Вірменії
Вірменія — аграрно-промислова країна. Провідні галузі промисловості: машинобудування і металообробка, хімічна і нафтохімічна, кольорова металургія, виробництво будматеріалів, в тому числі на базі розробки родовищ різнокольорових туфів, перлітів, вапняків, граніту і мармуру. Крім того — харчосмакова, легка промисловість. Важливе значення мають плодівництво і виноградарство. Головні види транспорту: автомобільний, залізничний, трубопровідний, повітряний. Усі міста з'єднані автомобільними дорогами, є міжнародні траси. Діє мережа залізниць, яка з'єднує найбільші міста Вірменії, а також дає вихід на Грузію. Діють 10 місцевих аеропортів, 3 міжнародних. Найбільший аеропорт — Звартноц — розташований за декілька кілометрів на захід від Єревана.
У структурі ВВП на кінець XX ст. переважав аграрний сектор (40 %), частка промисловості — 25 %, сектора послуг — 35 %. У сільському господарстві зайняті 55 % працюючих, в сфері послуг — 25 %, в промисловості — 20 %. Близько 75 % валового національного продукту виготовляється в приватному секторі.
Див. також Корисні копалини Вірменії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Вірменії, Гірнича промисловість Вірменії.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Транспорт
Залізниця
Загальна протяжність залізниць Вірменії становить 852 км (на 2001 рік). Дороги електрифіковані і мають високу пропускну спроможність, однак потребують реконструкції. Функціонуюча на території Вірменії Вірменська залізниця має з'єднання з Грузинською (єдине відкрите з'єднання), а також з Азербайджанською і Турецькою залізницями, які не використовуються внаслідок закритих кордонів з цими державами.
Ділянка залізниці Вірменія-Іран дозволить Вірменії користуватися альтернативним шляхом транспортування енергоресурсів та інших товарів, отримавши вихід у зовнішній світ. Зараз залізничні комунікації Вірменії із зарубіжними країнами забезпечуються тільки через територію Грузії. За різними даними, вартість будівництва залізниці Вірменія-Іран може скласти від $ 1 до 2 млрд, відстань становитиме близько 500 км (в залежності від обраного варіанта), а середня швидкість становитиме 100 км / год. Є три варіанти будівництва залізниці Вірменія-Іран. Відповідно до першого, будівництво залізниці буде починатися від станції Ерасх, яка розташована на схід від міста Арарат, в однойменному МАРЗ. Незважаючи на те, що станція не є тупиковою. Ерасх є кінцевою станцією приміських електропоїздів на ділянці Єреван-Масіс-Ерасх, і далі в Нахічевань потяги не ходять. Згідно з цим варіантом, довжина шляхів для будівництва по території Вірменії складе 443 км. Згідно з другим варіантом, будівництво почнеться від станції Гагарін, яка розташована між містами Раздан і Севан, в МАРЗ Гегаркуник на лінії Єреван-Раздан-Сотки. Через станцію проходять товарні потяги, а влітку функціонує приміський рух електропоїздів, що забезпечують відпочиваючим з Єревану і його околиць доступ для відпочинку на озері Севан. Довжина шляхів від станції Гагарін до іранського кордону складе 449 км, а будівництво охопить міста Севан, Гавар і Мартуні, і далі міста Вайоц-Дзор і Сюніка. Згідно з третім варіантом будівництво пропонується розпочати з передостанньою станції на тупиковій гілці Єреван-Раздан-Сотки, а саме з однойменної станції Варденіс в місті Варденіс, який розташований на південному сході МАРЗ Гегаркуник. Через станцію Варденіс проходять лише товарні потяги. Довжина шляхів по вірменській території зі станції Варденіс до кордону з Іраном складе 397 км. Однак по закінченні будівництва, в розрахунку загальної відстані від іранського кордону до Єревану, цей маршрут виявиться найдовшим з перерахованих. На території Ірану буде побудована гілка завдовжки 80 км до станції Маранд, яка розташована на півночі Ірану. Таким чином, загальна довжина будівництва залізниці становитиме залежно від обраного варіанта 523, 529 або 477 км. Влада Вірменії схиляються до реалізації другого варіанту.
Автомобільний транспорт
Протяжність доріг Вірменії з твердим покриттям становить 8,4 тис. км. Дороги перебувають в зношеному стані. У гірських районах і в провінції вони часто відсутні, всі перевезення ведуться по гравійно-щебенево путівцях, досить важкопрохідних без допомоги місцевих жителів. Освітлення на вулицях міст обмежене, часто відсутнє зовсім. Найближчим часом у Вірменії повинні початися широкомасштабні дорожньо-будівельні роботи, в тому числі перший етап будівництва автомагістралі «Північ-Південь».
Повітряний транспорт
В умовах закритого кордону з Азербайджаном і Туреччиною, а також нестабільної ситуації на грузино-російському кордоні, авіатранспорт фактично є основним видом міжнародних пасажирських перевезень. Регулярні пасажирські авіаперевезення здійснюються через два аеропорти — «Звартноц» (Єреван) і «Ширак» (Гюмрі). Планується також побудувати третій аеропорт. Міжнародний аеропорт «Звартноц» розташований за 10 км на захід від Єревана. Був побудований в 1961 році як аеропорт «Західний», потім в 1980 році перебудований і перейменований в «Звартноц». У 1998 році було відкрито новий вантажний термінал, а влітку 2007 року — новий міжнародний пасажирський термінал. Звідси відбуваються рейси в 70 міст світу. Аеропорт «Ширак» розташований за 5 км від Гюмрі — другого за величиною міста Вірменії, розташованого в північно-західній частині країни. Регулярні пасажирські авіаперевезення здійснюються лише в Москву, Сочі і Ростов-на-Дону. Аеропорт зручний для жителів північної Вірменії і Джавахеті (Грузія). Ведуться роботи по модернізації аеропорту і приведення його у відповідність міжнародним стандартам. Аеропорт «Еребуні» розташований в Єревані, за 7 км на південь від міста. В основному використовується для військових потреб: тут базується авіація ВПС Вірменії і ВПС Росії, які спільно проводять чергування по охороні південних рубежів країн-учасниць ОДКБ. З аеропорту здійснюються приватні пасажирські чартерні рейси в країни СНД, а також здійснюється нерегулярне туристичне вертолітне сполучення з Степанакертського аеропортом, розташованим в НКР.
Канатні дороги
Канатні дороги у Вірменії є в Єревані, Цахкадзорі (туристичний центр в МАРЗ Котайк), Джермуке (туристичний центр в МАРЗ Вайоц Дзор), Алаверди (туристичний центр в МАРЗ Лорі). У 2010 році побудована найдовша у світі канатна дорога до Татевського монастиря (туристичний центр в МАРЗ Сюник). Діють також товарні канатні дороги, наприклад, поруч з містом Каджаран (обслуговує гірську промисловість в МАРЗ Сюник).
Трубопровідний транспорт
У Вірменії існує мережа газопроводів загальною протяжністю в 900 кілометрів. Наразі діють газопроводи Вірменія-Грузія і Вірменія-Іран, в Ерасх знаходиться чинне газосховище. У 2009 році здано в експлуатацію нафтопродуктопровід Іран-Вірменія.
Космічна галузь
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2023) |
У травні 2022 року, Вірменія запустила в космос свій перший власний супутник «ArmSat-1». Проєкт будівництва супутника став результатом співпраці вірменського агентства «Геокосмос» та іспанської компанії «Santlantis». Запуск супутника відбувся за допомогою ракети-носія компанії SpaceX. Знімки, які здійснює «ArmSat-1», використовуються для контролю за кордоном та низки наукових спостережень.
1 грудня 2023 року, о 22:18 (за вірменським часом), Вірменія запустила у космос супутник власного виробництва «Hayasat-1». Супутник розробили вірменський науково-дослідний центр «Bazoomq» та Центр наукових інновацій та освіти. Запуск супутника відбувся з території США за допомогою ракети-носія Falcon 9 SpaceX.
Див. також
- Національні збори Вірменії
- Туризм у Вірменії
- Список міст Вірменії
- Транспорт у Вірменії
- Геологія Вірменії
- Корисні копалини Вірменії
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Вірменії
- Гірнича промисловість Вірменії
- Історія Вірменії
- Вірменознавство
- Українсько-вірменський договір про дружбу і співробітництво 1996
Посилання
- Armeniapedia.org Вікі [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Armenica.org історія [ 7 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Вірменський рубль 1918—1922 років [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- de Laet, Sigfried J.; Herrmann, Joachim, ред. (1996). History of Humanity: From the seventh century B.C. to the seventh century A.D. (вид. 1st). London: Routledge. с. 128. ISBN .
The ruler of the part known as Greater Armenia, Artaxias (Artashes), the founder of a new dynasty, managed to unite the country...
- Encyclopedia Americana: Ankara to Azusa. . 2005. с. 393.
It was named for Artaxias, a general of Antiochus the Great, who founded the kingdom of Armenia about 190 B.C.
- Հայաստանի Հանրապետության Ազգային վիճակագրության ծառայություն: Հայաստանի Հանրապետության մշտական բնակչության թվաքանակը 2014 թվականի հուլիսի 1-ի դրությամբ [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] — ստուգվում: 1.8.2014
- «The conversion of Armenia to Christianity was probably the most crucial step in its history. It turned Armenia sharply away from its Iranian past and stamped it for centuries with an intrinsic character as clear to the native population as to those outside its borders, who identified Armenia almost at once as the first state to adopt Christianity». (Garsoïan, Nina (1997). ed. R.G. Hovannisian (ред.). Armenian People from Ancient to Modern Times. . с. Volume 1, p.81.).
- Grousset, René (1947). Histoire de l'Arménie (вид. 1984). Payot. с. 122.. Estimated dates vary from 284 to 314. Garsoïan (op.cit. p.82), following the research of Ananian, favours the latter
- . Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 3 липня 2010.
- «Історія Вірменії». Мовсес Хоренаці
- «Χαλύβοισι πρὸς νότον Ἀρμένιοι ὁμουρέουσι (The Armenians border on the to the south)». Chahin, Mark (2001). The Kingdom of Armenia. London: Routledge. с. fr. 203. ISBN .
- Xenophon. . с. IV.v.2–9.
- Moses of Chorene, The History of Armenia [ 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.], Book 1, Ch. 12 (рос.)
- History of Armenia by Father Michael Chamich from B.C. 2247 to the Year of Christ 1780, or 1229 of the Armenian era, Bishop's College Press, Calcutta, 1827, page 19: «[Aram] was the first to raise the Armenian name to any degree of renown; so that contemporary nations … called them the Aramians, or followers of , a name which has been corrupted into Armenians; and the country they inhabited, by universal consent, took the name of Armenia»
- WCC church and country profile: Armenia [ 9 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Shengavit [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
In those trenches he (Hakop Simonyan) isolated four distinct strata, the earliest from the late fifth millennium and the latest from the early to mid-third millennium BC
- Земледельцы Северного Кавказа и Закавказья [ 2013-06-25 у Wayback Machine.]
Повсюду, где природные условия были благоприятны для посевов и выпаса скота, располагались поселки родов или больших семей. В горных зонах для таких поселков выбирались возвышенные места; на равнине естественный холм постепенно вырастал за несколько столетий существования поселков на одном и том же месте. Эти поселки в южных районах (в Армении) состояли из домов, возведенных из сырцового кирпича на каменном фундаменте. Типичный жилой дом был круглым в плане помещением диаметром 5—7 м, с опорным камнем для столба в центре. Столб, по-видимому, поддерживал перекрытие.
- Круглые дома Араратской долины [ 25 серпня 2009 у Wayback Machine.]
На ряде поселений куро-араксской культуры можно наблюдать, как круглые дома (в нижних горизонтах) заменяются четырехугольными (в верхних слоях). … Возможно, такая же картина развития архитектуры имела место в Мохраблуре, на Араратской равнине, где в самых верхних уровнях более чем восьмиметрового слоя куро-араксской культуры выявлены прямоугольные постройки (Арешян Г. Е., Кафадарян К. К., 1975. 398)
- . Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 29 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 29 липня 2010.
- Академия Наук СССР. Всемирная История. т.2. М., 1956, стр. 421
- .https://www-bbc-com.cdn.ampproject.org/v/s/www.bbc.com/ukrainian/features-54912350.amp?amp_js_v=a6&_gsa=1&usqp=mq331AQHKAFQArABIA%3D%3D#aoh=16103839001297&_ct=1610383964874&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&_tf=Джерело%3A%20%251%24s&share=https%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2Fukrainian%2Ffeatures-54912350
- Вірменія вперше запустила супутник власного виробництва. 02.12.2023, 13:18
Грузія | ||
Туреччина | Азербайджан | |
Нагірно-Карабаська Республіка Іран |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmeniya znachennya Virme niya virm Հայաստան hɑjɑsˈtɑn Gayasta n oficijno Respu blika Virme niya virm Հայաստանի Հանրապետություն hɑjɑstɑˈni hɑnɾɑpɛtuˈtʰjun Gayastani Ganrapetut yu n parlamentsko prezidentska respublika v Shidnij Yevropi abo Zahidnij Aziyi na Pivdennomu Kavkazi Mezhuye z Gruziyeyu na pivnochi Azerbajdzhanom na pivnichnomu shodi z Iranom na pivdennomu shodi z Nahichevanskoyu AR eksklav Azerbajdzhanu na pivdni i Turechchinoyu na zahodi Respublika Virmeniya ne maye vihodu do morya Plosha krayini stanovit 29 800 km Stoliceyu ye misto Yerevan Virmeniya girska krayina roztashovana na Virmenskomu nagir yi sho obramlene hrebtom Malogo Kavkazu visotoyu 3 4 tisyachi metriv Na pivdennomu zahodi krayini roztashovana mizhgirska Araratska rivnina Za politichnoyu sistemoyu demokratiya sho rozvivayetsya Rozvineni vidobutok midi molibdenu viroshuvannya zernovih bavovni virobnictvo shovku Respublika Virmeniya virm Հայաստանի ՀանրապետությունPrapor GerbDeviz virm Մեկ Ազգ Մեկ Մշակույթ Transliteraciya Mek Azg Mek Mshakouyt Pereklad Odna Naciya Odna Kultura Gimn Mer Hajrenik Nasha Batkivshina Roztashuvannya VirmeniyiStolicya ta najbilshe misto YerevanOficijni movi VirmenskaForma pravlinnya unitarna parlamentska respublika Prezident Vaagn Hachatryan Prem yer ministr Nikol Pashinyan Golova parlamentu Ararat MirzoyanFormuvannya Yervandidska dinastiya VI stolittya do n e Artashesidska dinastiya 190 do n e Arshakunska dinastiya 52 428 Anijska derzhava 885 1045 Korolivstvo Kilikiyi 1198 1375 Respublika Virmeniya 22 kvitnya 1918 29 listopada 1920 vidnovlennya nezalezhnosti 23 veresnya 1991 vstup do OON 2 bereznya 1992 Plosha Zagalom 29 800 km 141 Vnutr vodi 4 71 Naselennya ocinka 2014 3 009 800 136 perepis 2001 3 002 594 Gustota 108 4 km 77 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 14 17 mlrd 127th Na dushu naselennya 4 270 115 Valyuta Dram a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 AMD a Chasovij poyas AMT UTC 4 Litnij chas ne vikoristovuyetsya UTC 4 Kodi ISO 3166 AM ARM 051Domen amTelefonnij kod 374Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virmeniya Kolishnya respublika SRSR Virmeniya ye unitarnoyu bagatopartijnoyu demokratichnoyu nacionalnoyu derzhavoyu zi starovinnoyu istorichnoyu ta kulturnoyu spadshinoyu Antichna Velika Virmeniya stala pershoyu derzhavoyu yaka prijnyala hristiyanstvo yak derzhavnu religiyu na pochatku IV stolittya za tradicijnoyu datoyu 301 rik Suchasna Respublika Virmeniya viznaye Virmensku apostolsku cerkvu yak nacionalnu cerkvu Virmeniyi ale respublika vidokremlyuye cerkvu vid derzhavi Respublika Virmeniya ye chlenom bilsh nizh 40 mizhnarodnih organizacij vklyuchayuchi Organizaciyu Ob yednanih Nacij Radu Yevropi Mizhnarodnij valyutnij fond Yevropejskij bank rekonstrukciyi ta rozvitku Azijskij bank rozvitku Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav Svitovu organizaciyu torgivli Organizaciyu chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva ta Frankofoniyu Virmeniya ye chlenom vijskovogo soyuzu Organizaciya dogovoru pro kolektivnu bezpeku ale takozh bere uchast u programi NATO Partnerstvo zaradi miru U 2004 roci Zbrojni sili Virmeniyi priyednalisya do internacionalnih mirotvorchih sil u Kosovo Virmeniya takozh ye sposterigachem u YevrAzES ta Rusi nepriyednannya Virmeniya klasifikovana yak krayina z serednim rozvitkom lyudskogo potencialu ta za mizhnarodnimi standartami 10 6 naselennya krayini zhive za mezheyu bidnosti Etimologiya nazviDiv takozh Nazva Virmeniyi Suchasna ukrayinska oficijna nazva krayini Virmeniya Cya nazva mistit protezu V i neyatevij ikavizm ta pohodit vid dav rus i star ukr Ormeniya yaki pohodyat vid greckogo Armenia Zmina pochatkovogo golosnogo A na O stalas cherez nemozhlivist pochatkovogo A u davnoruskij movi Virmenskoyu movoyu krayina zvetsya Gajk virm Հայք U Serednovichchi do nazvi dodavsya iranskij sufiks stan zemlya i Virmeniya stala nazivatisya Gayastan virm Հայաստան Nazva krayini pohodit vid legendarnogo vatazhka virmen Gajka yakij za legendoyu u do n e rozbiv u bitvi vijsko assirijskogo carya Bela a piznishe utvoriv pershu Virmensku derzhavu Cej rik vvazhayetsya pershim v tradicijnomu virmenskomu kalendari Ekzonim Virmeniya zasvidchenij na Staromu Perskomu Begistunskomu napisi 515 do n e yak Armina Davnogreckoyu Armenioi virmeni zaznacheni Gekateyem Miletskim Ksenofont greckij polkovodec yakij brav uchast u deyakih perskih ekspediciyah opisav bagato aspektiv virmenskogo silskogo zhittya ta gostinnosti Vin rozpovidav sho mova yakoyu lyudi rozmovlyali za zvuchannyam bula shozhoyu na persku movu Vidpovidno do istorij Movsesa Horenaci ta Majkla Chemicha Virmeniya pohodit vid imeni Aram pryamogo nashadka Gajka Begistunskij napis Dariya I zi zgadkoyu pro Virmeniyu VI stolittya do n e IstoriyaDokladnishe Istoriya Virmeniyi Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Virmeniya odna z najdavnishih derzhav Maloyi Aziyi ta Zakavkazzya Virmeniya persha krayina yaka prijnyala hristiyanstvo yak derzhavnu religiyu vidpovidno do tradicijnoyi dati u 301 r Doistorichna epoha Slidi prozhivannya davnoyi lyudini buli viyavleni v riznih rajonah Virmenskogo nagir ya v Arzni ta inshih miscyah buli viyavleni stoyanki z kam yanimi znaryaddyami v Razdanskij ushelini i t d buli znajdeni pecheri zhitla Vik najstarishih paleolitichnih kam yanih znaryad stanovit 800 tisyach rokiv Buli takozh znajdeni stoyanki pervisnih lyudej epohi neolitu U gorah buli viyavleni chislenni naskelni malyunki zi scenami polyuvannya Blizko 10 tisyach rokiv tomu na zminu polyuvannyu i zbiralnictvu prijshli skotarstvo i zemlerobstvo Pershi zemlerobski ta skotarski poselennya vinikli v Araratskij dolini v Shiraku ta v inshih miscyah Na teritoriyi suchasnogo Yerevana v rajoni Shengavita u 1938 r bulo viyavleno poselennya pochatku Bronzovoyi dobi sho datuyetsya V III tisyacholittyami do nashoyi eri Buli znajdeni ciklopichni forteci kultovi sporudi zhitla datovani III I tisyacholittyami do nashoyi eri Dani arheologichnih rozkopok pidtverdzhuyut sho zhiteli Virmenskogo nagir ya she v gliboku davninu ovolodili bagatma remeslami Tak vidomo sho she v V IV tisyacholitti do n e voni vmili plaviti mid a v II tisyacholitti do n e zalizo Naskelne zobrazhennya znajdene v odnij z pecher marza Syunik Doistorichnij megalitichnij kompleks Zorac Karer u Syunikskij oblastiAntichnist Istorichno z chasiv antichnosti i azh do pochatku XX stolittya Virmeniyeyu nazivalasya oblast naselena virmenami prinajmni z XX st do n e i tyagnulasya vid Kuri do verhiv yiv Tigra Yevfratu i ozera Urmiya teritoriyeyu v 357 900 km Nazva vidoma z kincya VI st do n e Na kartah najbilshih istorikiv i geografiv davnini Virmeniya vidznachena poryad z Persiyeyu Siriyeyu ta inshimi starodavnimi derzhavami pokazovi karti Gomera Gekateya Miletskogo Ptolemeya i bagatoh inshih koli Virmeniya vidznachena yak satrap Perskoyi imperiyi Pislya rozpadu imperiyi Oleksandra Makedonskogo vinikli virmenski carstva Ajraratske carstvo i Sofena potim zavojovani Selevkidami pislya rozgromu ostannih rimlyanami na pochatku II st do n e viniklo tri virmenskih carstva Velika Virmeniya Mala Virmeniya i Sofena Pri Tigrani II Velika Virmeniya peretvorilasya u velicheznu imperiyu sho prostyaglasya vid Palestini do Kaspijskogo morya prote Tigran buv rozbitij rimlyanami i pozbuvsya vsih zavoyuvan krim vlasne Velikoyi Virmeniyi Virmenske nagir ya mizh Yevfratom Kuroyu i Urmiyeyu i Sofeni teritoriyeyu priblizno 220 000 km Zgodom Velika Virmeniya peretvorilasya na bufernu derzhavu mizh Parfiyeyu i Rimom U 387 r Velika Virmeniya piddalasya rozdilu osnovna chastina vidijshla do Persiyi mensha do Rimu potim Velika Virmeniya bula zavojovana arabami Na mapi Gerodota 450 do n e Virmenska imperiya za carya Tigrana II Virmenska imperiya za carya Tigrana Virmeniya na mapi Rimskoyi imperiyi 395 Yazichnickij hram Garni Serednovichchya Centralizovane Anijske carstvo Bagratidiv XI stolittya Svitova spadshina YuNESKO Echmiadzinskij kafedralnij sobor virmenskoyu apostolskoyu cerkvoyu vvazhayetsya najstarishim soborom u sviti Virmenske Kilikijske carstvo zhovtim u 1097 Svitova spadshina YuNESKO ruyini monastirya Zvartnoc Svitova spadshina YuNESKO Monastir GegardNovij chas Derzhava Sefevidiv 1501 1722 Erivanska guberniya 1849 1917 Mapa 1883 roku sho pokazuye kordoni Rosijskoyi ta Osmanskoyi imperij pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 1828 1840 sho vklyuchala zemli kolishnih Erivanskogo zhovtij ta Nahichevanskogo salatovij hanstv v 1827 Rosijsko perska vijna 1826 1828 Hudozhnik Franc RuboZ HH stolittya doteper Dokladnishe Genocid virmen Virmeniya nezalezhna respublika z 1918 zajnyata Chervonoyu armiyeyu v 1920 stala soyuznoyu respublikoyu SRSR u 1936 U zv yazku z prignichennyam v Azerbajdzhanskij RSR hristiyanskogo virmenskogo naselennya na teritoriyi Nagirno Karabaskoyi Avtonomnoyi Oblasti na mitingah u Yerevani v 1988 vidbuvalisya mitingi z ekologichnimi vimogami okrim yakih buv zaklik perevesti Nagirno Karabasku oblast z pid upravlinnya Azerbajdzhanskoyi RSR pid upravlinnya Virmenskoyi RSR sho viklikalo vijnu iz susidnim Azerbajdzhanom 1987 1994 rr U 1991 Virmeniya bojkotuvala provedennya referendumu SRSR provela vidkrite golosuvannya za nezalezhnist Virmeniya priyednalasya do SND u grudni 1991 nezalezhnist krayini viznana v sichni 1992 Stala chlenom OON u 1992 12 travnya 1994 u Bishkeku mizh Respublikoyu Virmeniyeyu Nagirno Karabaskoyu Respublikoyu ta Azerbajdzhanom bulo dosyagnuto ugodi pro pripinennya vognyu U veresni 2020 go roku vijna nabrala novih obertiv Azerbajdzhan zmicnivsya pidtrimkoyu Turechchini v toj chas yak Virmeniya spodivalasya lishe na sebe ta pidtrimku zbroyeyu z boku Rosiyi Na pochatku zhovtnya Azerbajdzhan rozpochav operaciyu po zvilnennyu Karabahu Virmeni duzhe postrazhdali Vidbulosya tri sprobi dokinchiti vse mirno pershogo j drugogo razu za poserednictva Ameriki ale voni buli nevdalimi Na tretij raz zustrich prezidentiv Virmeniyi ta Azerbajdzhanu vidbulasya u Rosiyi i vona bula vdaloyu Za ugodoyu Virmeniya povinna bula zabrati vijska z teritoriyi Azerbajdzhanu viznati teritoriyu Azerbajdzhanskoyu ta dobrovilno dati dozvil na pobudovu dorogi teritoriyeyu Virmeniyi dorogi z Azerbajdzhanu do Nahichevanyu Etnichna mapa Zahidnoyi Virmeniyi pered genocidom virmen v Osmanskij imperiyi Genocid virmen v Osmanskij imperiyi 1915 Mapa Demokratichnoyi Respubliki Virmeniya Rozmezhuvannya Osmanskoyi derzhavi za Sevrskim dogovorom Mapa Demokratichnoyi Respubliki Virmeniya Susidni derzhavi u 1918 1920 Na mapi Yevropi 1919 Radyansko tureckij kordon U chervni lipni 2015 u Yerevani vidbuvalisya masovi protesti proti pidvishennya tarifiv na elektroenergiyu korupciyi sho distali nazvu ElectricYerevan revolyuciya rozetok ElektroMajdan tosho Vladi vdalosya pridushiti vistupi Dokladnishe Protesti u Virmeniyi 2015 NaselennyaDokladnishe Naselennya Virmeniyi Za oficijnim perepisom naselennya Virmeniyi 2001 roku naselennya Virmeniyi stanovilo 3 213 011 osib Naselennya krayini rozmishene nerivnomirno U zahidnih regionah zokrema u Araratskij dolini shilnist naselennya visha a u shidnih ta pivdennih regionah nizhcha Bilshist naselennya prozhivaye u mistah pri chomu blizko tretini usogo naselennya prozhivaye u stolici Virmeniyi Yerevani Drugim ta tretim za rozmirom mistami ye Gyumri roztashovanij na pivnichnomu zahodi ta Vanadzor na pivnochi krayini yaki buli she bilshimi do rujnivnogo Spitakskogo zemletrusu Sered inshih vidnosno velikih blizko 50 000 meshkanciv mist slid zaznachiti Razdan Charencavan Abovyan Vagarshapat ta Armavir sho roztashovani u centri krayini nepodalik vid stolici Sered viddalenih mist na pivdennomu shodi slid zaznachiti Kapan ta Goris Etnichnij sklad naselennya 97 89 3145354 virmeni 1 26 40620 yezidi 0 46 14660 rosiyani 0 11 3409 assirijci 0 05 1633 ukrayinci 0 047 1519 kurdi 0 036 1176 greki 0 14 4640 inshi Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Virmeniyi Respublika Virmeniya podilyayetsya na marzi oblasti Virmeniya skladayetsya z 10 marziv Aragacotn Ararat Armavir Vajoc Dzor Gegarkunik Kotajk Lori Syunik Tavush Shirak ta misto zi specialnim statusom Yerevan stolicya Takozh odinadcyatim marzom nazivayut Arcah teritoriyu naselenu virmenami yaka unaslidok etnichnih chistok vidokremilasya vid Azerbajdzhanskoyi RSR i utvorila neviznanu Nagirno Karabasku Respubliku Yerevan Shirak Gyumri Lori Vanadzor Tavush Idzhevan Aragacotn Ashtarak Kotajk Razdan Gegarkunik Gavar Armavir Armavir Ararat Artashat Vajoc Dzor Yehegnadzor Syunik Kapan Najbilshi mista Dokladnishe mista VirmeniyiMoviDerzhavna mova virmenska Bilshist naselennya volodiye rosijskoyu movoyu Virmeniya garantuye vilne vzhivannya mov nacionalnih menshin PrirodaDokladnishe u stattyah Geografiya Virmeniyi Spisok ssavciv Virmeniyi Turizm u Virmeniyi dd Virmeniya girska krayina Blizko 70 ploshi respubliki roztashovano vishe 1500 m nad rivnem morya Krayina zajmaye pivnichno shidnu chastinu Virmenskogo nagir ya obramlenogo z pivnochi i shodu hrebtami Malogo Kavkazu U centralnij chastini krayini v subshirotnomu napryami prostyaglasya smuga vulkanichnih gir predstavlenih slabo rozchlenovanimi serednovisotnimi i visotnimi lavovimi plato ta shitovimi masivami U cij smuzi ye bezlich konusiv vimerlih vulkaniv Najvisha tochka g Aragac 4090 m Na pivnochi i pivdennomu shodi perevazhayut serednovisotni gori Pivdenno Zahidna Virmeniya lezhit v mezhah ploskoyi Araratskoyi rivnini poverhnya yakoyi skladena alyuvialnimi i ozerno alyuvialnimi vidkladami Klimat kontinentalnij Najbilshe ozero Sevan najbilshi richki Razdan Araks Debed Agstev Arpa Vorotan Ahuryan Trtu Ahavno ta inshi Ararat virmenska svyashenna gora simvol krayini sho roztashovana u tureckij chastini Virmenskogo nagir ya Najvisha tochka krayini gora Aragac 4090 m Lis bilya Dilizhanu oblast Tavush Gora Perednoazijskij leopard Krayevid Lori Ozero Sevan Sirijskij vedmidEkonomikaDokladnishe u stattyah Ekonomika Virmeniyi Turizm u Virmeniyi Transport u Virmeniyi Zv yazok u Virmeniyi dd Rist VVPVirmenska AES Virmeniya agrarno promislova krayina Providni galuzi promislovosti mashinobuduvannya i metaloobrobka himichna i naftohimichna kolorova metalurgiya virobnictvo budmaterialiv v tomu chisli na bazi rozrobki rodovish riznokolorovih tufiv perlitiv vapnyakiv granitu i marmuru Krim togo harchosmakova legka promislovist Vazhlive znachennya mayut plodivnictvo i vinogradarstvo Golovni vidi transportu avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij povitryanij Usi mista z yednani avtomobilnimi dorogami ye mizhnarodni trasi Diye merezha zaliznic yaka z yednuye najbilshi mista Virmeniyi a takozh daye vihid na Gruziyu Diyut 10 miscevih aeroportiv 3 mizhnarodnih Najbilshij aeroport Zvartnoc roztashovanij za dekilka kilometriv na zahid vid Yerevana U strukturi VVP na kinec XX st perevazhav agrarnij sektor 40 chastka promislovosti 25 sektora poslug 35 U silskomu gospodarstvi zajnyati 55 pracyuyuchih v sferi poslug 25 v promislovosti 20 Blizko 75 valovogo nacionalnogo produktu vigotovlyayetsya v privatnomu sektori Div takozh Korisni kopalini Virmeniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Virmeniyi Girnicha promislovist Virmeniyi Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko virmenski vidnosiniTransportVokzal Yerevanu i pam yatnik David Sasunskij na banknoti 10 dram 1993Zaliznicya Zagalna protyazhnist zaliznic Virmeniyi stanovit 852 km na 2001 rik Dorogi elektrifikovani i mayut visoku propusknu spromozhnist odnak potrebuyut rekonstrukciyi Funkcionuyucha na teritoriyi Virmeniyi Virmenska zaliznicya maye z yednannya z Gruzinskoyu yedine vidkrite z yednannya a takozh z Azerbajdzhanskoyu i Tureckoyu zaliznicyami yaki ne vikoristovuyutsya vnaslidok zakritih kordoniv z cimi derzhavami Dilyanka zaliznici Virmeniya Iran dozvolit Virmeniyi koristuvatisya alternativnim shlyahom transportuvannya energoresursiv ta inshih tovariv otrimavshi vihid u zovnishnij svit Zaraz zaliznichni komunikaciyi Virmeniyi iz zarubizhnimi krayinami zabezpechuyutsya tilki cherez teritoriyu Gruziyi Za riznimi danimi vartist budivnictva zaliznici Virmeniya Iran mozhe sklasti vid 1 do 2 mlrd vidstan stanovitime blizko 500 km v zalezhnosti vid obranogo varianta a serednya shvidkist stanovitime 100 km god Ye tri varianti budivnictva zaliznici Virmeniya Iran Vidpovidno do pershogo budivnictvo zaliznici bude pochinatisya vid stanciyi Erash yaka roztashovana na shid vid mista Ararat v odnojmennomu MARZ Nezvazhayuchi na te sho stanciya ne ye tupikovoyu Erash ye kincevoyu stanciyeyu primiskih elektropoyizdiv na dilyanci Yerevan Masis Erash i dali v Nahichevan potyagi ne hodyat Zgidno z cim variantom dovzhina shlyahiv dlya budivnictva po teritoriyi Virmeniyi sklade 443 km Zgidno z drugim variantom budivnictvo pochnetsya vid stanciyi Gagarin yaka roztashovana mizh mistami Razdan i Sevan v MARZ Gegarkunik na liniyi Yerevan Razdan Sotki Cherez stanciyu prohodyat tovarni potyagi a vlitku funkcionuye primiskij ruh elektropoyizdiv sho zabezpechuyut vidpochivayuchim z Yerevanu i jogo okolic dostup dlya vidpochinku na ozeri Sevan Dovzhina shlyahiv vid stanciyi Gagarin do iranskogo kordonu sklade 449 km a budivnictvo ohopit mista Sevan Gavar i Martuni i dali mista Vajoc Dzor i Syunika Zgidno z tretim variantom budivnictvo proponuyetsya rozpochati z peredostannoyu stanciyi na tupikovij gilci Yerevan Razdan Sotki a same z odnojmennoyi stanciyi Vardenis v misti Vardenis yakij roztashovanij na pivdennomu shodi MARZ Gegarkunik Cherez stanciyu Vardenis prohodyat lishe tovarni potyagi Dovzhina shlyahiv po virmenskij teritoriyi zi stanciyi Vardenis do kordonu z Iranom sklade 397 km Odnak po zakinchenni budivnictva v rozrahunku zagalnoyi vidstani vid iranskogo kordonu do Yerevanu cej marshrut viyavitsya najdovshim z pererahovanih Na teritoriyi Iranu bude pobudovana gilka zavdovzhki 80 km do stanciyi Marand yaka roztashovana na pivnochi Iranu Takim chinom zagalna dovzhina budivnictva zaliznici stanovitime zalezhno vid obranogo varianta 523 529 abo 477 km Vlada Virmeniyi shilyayutsya do realizaciyi drugogo variantu Avtomobilnij transport Protyazhnist dorig Virmeniyi z tverdim pokrittyam stanovit 8 4 tis km Dorogi perebuvayut v znoshenomu stani U girskih rajonah i v provinciyi voni chasto vidsutni vsi perevezennya vedutsya po gravijno shebenevo putivcyah dosit vazhkoprohidnih bez dopomogi miscevih zhiteliv Osvitlennya na vulicyah mist obmezhene chasto vidsutnye zovsim Najblizhchim chasom u Virmeniyi povinni pochatisya shirokomasshtabni dorozhno budivelni roboti v tomu chisli pershij etap budivnictva avtomagistrali Pivnich Pivden Povitryanij transport V umovah zakritogo kordonu z Azerbajdzhanom i Turechchinoyu a takozh nestabilnoyi situaciyi na gruzino rosijskomu kordoni aviatransport faktichno ye osnovnim vidom mizhnarodnih pasazhirskih perevezen Regulyarni pasazhirski aviaperevezennya zdijsnyuyutsya cherez dva aeroporti Zvartnoc Yerevan i Shirak Gyumri Planuyetsya takozh pobuduvati tretij aeroport Mizhnarodnij aeroport Zvartnoc roztashovanij za 10 km na zahid vid Yerevana Buv pobudovanij v 1961 roci yak aeroport Zahidnij potim v 1980 roci perebudovanij i perejmenovanij v Zvartnoc U 1998 roci bulo vidkrito novij vantazhnij terminal a vlitku 2007 roku novij mizhnarodnij pasazhirskij terminal Zvidsi vidbuvayutsya rejsi v 70 mist svitu Aeroport Shirak roztashovanij za 5 km vid Gyumri drugogo za velichinoyu mista Virmeniyi roztashovanogo v pivnichno zahidnij chastini krayini Regulyarni pasazhirski aviaperevezennya zdijsnyuyutsya lishe v Moskvu Sochi i Rostov na Donu Aeroport zruchnij dlya zhiteliv pivnichnoyi Virmeniyi i Dzhavaheti Gruziya Vedutsya roboti po modernizaciyi aeroportu i privedennya jogo u vidpovidnist mizhnarodnim standartam Aeroport Erebuni roztashovanij v Yerevani za 7 km na pivden vid mista V osnovnomu vikoristovuyetsya dlya vijskovih potreb tut bazuyetsya aviaciya VPS Virmeniyi i VPS Rosiyi yaki spilno provodyat cherguvannya po ohoroni pivdennih rubezhiv krayin uchasnic ODKB Z aeroportu zdijsnyuyutsya privatni pasazhirski charterni rejsi v krayini SND a takozh zdijsnyuyetsya neregulyarne turistichne vertolitne spoluchennya z Stepanakertskogo aeroportom roztashovanim v NKR Kanatni dorogi Kanatni dorogi u Virmeniyi ye v Yerevani Cahkadzori turistichnij centr v MARZ Kotajk Dzhermuke turistichnij centr v MARZ Vajoc Dzor Alaverdi turistichnij centr v MARZ Lori U 2010 roci pobudovana najdovsha u sviti kanatna doroga do Tatevskogo monastirya turistichnij centr v MARZ Syunik Diyut takozh tovarni kanatni dorogi napriklad poruch z mistom Kadzharan obslugovuye girsku promislovist v MARZ Syunik Truboprovidnij transport U Virmeniyi isnuye merezha gazoprovodiv zagalnoyu protyazhnistyu v 900 kilometriv Narazi diyut gazoprovodi Virmeniya Gruziya i Virmeniya Iran v Erash znahoditsya chinne gazoshovishe U 2009 roci zdano v ekspluataciyu naftoproduktoprovid Iran Virmeniya Kosmichna galuzCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2023 U travni 2022 roku Virmeniya zapustila v kosmos svij pershij vlasnij suputnik ArmSat 1 Proyekt budivnictva suputnika stav rezultatom spivpraci virmenskogo agentstva Geokosmos ta ispanskoyi kompaniyi Santlantis Zapusk suputnika vidbuvsya za dopomogoyu raketi nosiya kompaniyi SpaceX Znimki yaki zdijsnyuye ArmSat 1 vikoristovuyutsya dlya kontrolyu za kordonom ta nizki naukovih sposterezhen 1 grudnya 2023 roku o 22 18 za virmenskim chasom Virmeniya zapustila u kosmos suputnik vlasnogo virobnictva Hayasat 1 Suputnik rozrobili virmenskij naukovo doslidnij centr Bazoomq ta Centr naukovih innovacij ta osviti Zapusk suputnika vidbuvsya z teritoriyi SShA za dopomogoyu raketi nosiya Falcon 9 SpaceX Div takozhNacionalni zbori Virmeniyi Turizm u Virmeniyi Spisok mist Virmeniyi Transport u Virmeniyi Geologiya Virmeniyi Korisni kopalini Virmeniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Virmeniyi Girnicha promislovist Virmeniyi Istoriya Virmeniyi Virmenoznavstvo Ukrayinsko virmenskij dogovir pro druzhbu i spivrobitnictvo 1996PosilannyaArmeniapedia org Viki 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Armenica org istoriya 7 lipnya 2009 u Wayback Machine Virmenskij rubl 1918 1922 rokiv 10 serpnya 2013 u Wayback Machine Primitkide Laet Sigfried J Herrmann Joachim red 1996 History of Humanity From the seventh century B C to the seventh century A D vid 1st London Routledge s 128 ISBN 978 92 3 102812 0 The ruler of the part known as Greater Armenia Artaxias Artashes the founder of a new dynasty managed to unite the country Encyclopedia Americana Ankara to Azusa 2005 s 393 It was named for Artaxias a general of Antiochus the Great who founded the kingdom of Armenia about 190 B C Հայաստանի Հանրապետության Ազգային վիճակագրության ծառայություն Հայաստանի Հանրապետության մշտական բնակչության թվաքանակը 2014 թվականի հուլիսի 1 ի դրությամբ 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine ստուգվում 1 8 2014 The conversion of Armenia to Christianity was probably the most crucial step in its history It turned Armenia sharply away from its Iranian past and stamped it for centuries with an intrinsic character as clear to the native population as to those outside its borders who identified Armenia almost at once as the first state to adopt Christianity Garsoian Nina 1997 ed R G Hovannisian red Armenian People from Ancient to Modern Times s Volume 1 p 81 Grousset Rene 1947 Histoire de l Armenie vid 1984 Payot s 122 Estimated dates vary from 284 to 314 Garsoian op cit p 82 following the research of Ananian favours the latter Arhiv originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 3 lipnya 2010 Istoriya Virmeniyi Movses Horenaci Xalyboisi prὸs noton Ἀrmenioi ὁmoyreoysi The Armenians border on the to the south Chahin Mark 2001 The Kingdom of Armenia London Routledge s fr 203 ISBN 0 7007 1452 9 Xenophon s IV v 2 9 Moses of Chorene The History of Armenia 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Book 1 Ch 12 ros History of Armenia by Father Michael Chamich from B C 2247 to the Year of Christ 1780 or 1229 of the Armenian era Bishop s College Press Calcutta 1827 page 19 Aram was the first to raise the Armenian name to any degree of renown so that contemporary nations called them the Aramians or followers of a name which has been corrupted into Armenians and the country they inhabited by universal consent took the name of Armenia WCC church and country profile Armenia 9 lipnya 2008 u Wayback Machine angl Shengavit 9 travnya 2008 u Wayback Machine In those trenches he Hakop Simonyan isolated four distinct strata the earliest from the late fifth millennium and the latest from the early to mid third millennium BC Zemledelcy Severnogo Kavkaza i Zakavkazya 2013 06 25 u Wayback Machine Povsyudu gde prirodnye usloviya byli blagopriyatny dlya posevov i vypasa skota raspolagalis poselki rodov ili bolshih semej V gornyh zonah dlya takih poselkov vybiralis vozvyshennye mesta na ravnine estestvennyj holm postepenno vyrastal za neskolko stoletij sushestvovaniya poselkov na odnom i tom zhe meste Eti poselki v yuzhnyh rajonah v Armenii sostoyali iz domov vozvedennyh iz syrcovogo kirpicha na kamennom fundamente Tipichnyj zhiloj dom byl kruglym v plane pomesheniem diametrom 5 7 m s opornym kamnem dlya stolba v centre Stolb po vidimomu podderzhival perekrytie Kruglye doma Araratskoj doliny 25 serpnya 2009 u Wayback Machine Na ryade poselenij kuro araksskoj kultury mozhno nablyudat kak kruglye doma v nizhnih gorizontah zamenyayutsya chetyrehugolnymi v verhnih sloyah Vozmozhno takaya zhe kartina razvitiya arhitektury imela mesto v Mohrablure na Araratskoj ravnine gde v samyh verhnih urovnyah bolee chem vosmimetrovogo sloya kuro araksskoj kultury vyyavleny pryamougolnye postrojki Areshyan G E Kafadaryan K K 1975 398 Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 29 lipnya 2010 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 29 lipnya 2010 Akademiya Nauk SSSR Vsemirnaya Istoriya t 2 M 1956 str 421 https www bbc com cdn ampproject org v s www bbc com ukrainian features 54912350 amp amp js v a6 amp amp gsa 1 amp usqp mq331AQHKAFQArABIA 3D 3D aoh 16103839001297 amp amp ct 1610383964874 amp referrer https 3A 2F 2Fwww google com amp amp tf Dzherelo 3A 20 251 24s amp ampshare https 3A 2F 2Fwww bbc com 2Fukrainian 2Ffeatures 54912350 Virmeniya vpershe zapustila suputnik vlasnogo virobnictva 02 12 2023 13 18 Gruziya Turechchina Azerbajdzhan Nagirno Karabaska Respublika Iran