Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н. е.) давньоперською, вавилонською і еламською мовами.
| Бегістунський напис | |
|---|---|
|
| |
| 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д.Координати: 34°23′25″ пн. ш. 47°26′09″ сх. д. / 34.39036111113888694° пн. ш. 47.435888888916664996° сх. д. | |
| Країна |  Іран[1][2] |
| Розташування | d[1][2] |
| Тип | інскрипція[2][3] барельєф[2] d[2][3] d і пам'ятка культури[1][2][4] |
| Матеріал | вапняк[5] |
| Дата заснування | 6 століття до н. е.[3] |
  Бегістунський напис Бегістунський напис (Іран) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У Бегістунському написі перелічуються території, що входили до складу держави Ахеменідів, розповідається про повстання народів проти перського панування (522-521 до н. е.) в Еламі, Мідії, Ассирії, Єгипті, Вірменії, (Середня Азія) та про придушення цих повстань, а також про невдалий похід Дарія І у Скіфію. На значення Бегістунського напису для історичної науки вперше звернув увагу учений у 1842 році. Вивчення Бегістунського напису англійським ученим Г. К. Роулінсоном у 1845 році дало значний поштовх розвитку ассиріології.
Бегістунський напис — важливе історичне джерело для вивчення стародавньої історії народів Ірану, Закавказзя і Середньої Азії.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
 | Це незавершена стаття з історії Ірану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- https://iranarchpedia.ir/entry/15319
- https://iranicaonline.org/articles/bisotun-iii
- https://whc.unesco.org/uploads/nominations/1222.pdf
- https://iranicaonline.org/articles/bisotun-i
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Begistu nskij na pis klinopisnij tekst na 400 ryadkiv virizblenij na skeli poblizu mista Kermanshah u Zahidnomu Irani za nakazom perskogo carya Dariya I 522 486 do n e davnoperskoyu vavilonskoyu i elamskoyu movami Begistunskij napis34 23 25 pn sh 47 26 09 sh d 34 39036111113888694 pn sh 47 435888888916664996 sh d 34 39036111113888694 47 435888888916664996 Koordinati 34 23 25 pn sh 47 26 09 sh d 34 39036111113888694 pn sh 47 435888888916664996 sh d 34 39036111113888694 47 435888888916664996Krayina Iran 1 2 Roztashuvannya d 1 2 Tip inskripciya 2 3 barelyef 2 d 2 3 d i pam yatka kulturi 1 2 4 Material vapnyak 5 Data zasnuvannya 6 stolittya do n e 3 Begistunskij napisBegistunskij napis Iran Mediafajli u Vikishovishi Promalovuvannya Behistunskogo relyefu yakij zobrazhuye triumf Dariya nad magom Gaumatoyu Lzhebardiyeyu ta buntivnimi caryami Kinec VI st do n e Perskij car topche nogoyu povalenogo Gaumatu pered nim prosyat poshadi 9 peremozhenih vozhdiv buntivnikiv za spinoyu carya ohoronec i voyin iz zagonu bezsmertnih U Begistunskomu napisi perelichuyutsya teritoriyi sho vhodili do skladu derzhavi Ahemenidiv rozpovidayetsya pro povstannya narodiv proti perskogo panuvannya 522 521 do n e v Elami Midiyi Assiriyi Yegipti Virmeniyi Serednya Aziya ta pro pridushennya cih povstan a takozh pro nevdalij pohid Dariya I u Skifiyu Na znachennya Begistunskogo napisu dlya istorichnoyi nauki vpershe zvernuv uvagu uchenij u 1842 roci Vivchennya Begistunskogo napisu anglijskim uchenim G K Roulinsonom u 1845 roci dalo znachnij poshtovh rozvitku assiriologiyi Begistunskij napis vazhlive istorichne dzherelo dlya vivchennya starodavnoyi istoriyi narodiv Iranu Zakavkazzya i Serednoyi Aziyi Pereklad nimeckoyu movoyuDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ce nezavershena stattya z istoriyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 https iranarchpedia ir entry 15319 https iranicaonline org articles bisotun iii https whc unesco org uploads nominations 1222 pdf https iranicaonline org articles bisotun i