Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія освоєння мінеральних ресурсів Вірменії
Від давніх часів до ХІХ століття
Перші свідоцтва про використання кременю та обсидіану належать до нижнього палеоліту, видобуток глин починається в неоліті. Протягом тисячоліть (XI -VI тис. до н.е) давня Вірменія була основним експортером обсидіану для всіх культур Переднього Сходу, утворюючи т. зв. «обсидіанові шляхи». Перші місцеві вироби із самородної міді й золота, оброблені способом холодного кування, датують VII тис. до н.е (зустрічаються й більш ранні дати, але методика таких датувань базується лише на непрямих доказах), що дає підстави вважати Вірменське нагір'я колискою давньої металургії. В археологічних пам'ятниках Вірменії представлені численні мідні вироби VII — VI тис. до н.е, які виплавляли з окиснених руд. Розроблялися мідні родовища північної (Алаверді, Шамлуг, Ахтала) й південної (Кафан, Каджаран) груп. Імовірно, що саме тут вперше було освоєно виробництво безолов'яних бронз. Так, з середини IV тис. до н.е розробляються родовища руд арсену (Мецдзорські, Сольвартинські, Даридагські поклади). Ці руди використовувались як лігатура при виготовленні бронзи, яка вміщувала від 3,6 до 5,4 % арсену. З середини III тис. до н.е з тією ж метою видобуваються стибієві руди (Ангехтун, Манаскерт). З середини II тис. до н.е в невеликих обсягах видобувається олово. Таким чином, в епоху бронзи на території Вірменії формується один з найбільших центрів видобутку мідної руди та складних бронзових сплавів.
В IV — III тис. до н.е в Зангезурській групі родовищ розробляються руди золота. На руднику Тертерасар сучасними гірничими роботами було відкрито систему давніх виробок (датована III тис. до н.е), якими була відроблена верхня, найбагатша частина покладу. Обсяг видобутку тут склав близько 6 тис. т рудної маси.
Більшість дослідників вважають, що Вірменія вперше започаткувала сидерургію (виплавку сталі із залізних руд). Про це свідчать як численні сталеві вироби, так і письмові згадки (зокрема лист вірменського царя Мітанні фараону Аменхотепу III від 1400 р. до н.е, в якому згадується подарунок кинджалів із сталі). З І тис. до н.е залізорудні родовища експлуатуються в значних масштабах, зокрема Агарцин, Варажнуник та інші.
Гірничо-металургійна діяльність не переривалася у Вірменії протягом тисячоліть, аж до нового часу. Про розробку тут золотоносних родовищ згадував Страбон на межі старої і нової ери, а також візантійський літописець VI ст. Прокопій. В середньовіччі ведеться розробка срібно-свинцевого Ахтальського родовища, поліметалічного родовища Зангезуру та мідних родовищ Алавердської групи. В 60-70-і рр. XVIII ст. побудовані Ахтальський та Шамлугський мідеплавильні заводи (зруйновані персами в 1795 р.). Після входження території Кавказу до складу Російської імперії почалося системне геологічне дослідження регіону. З 1886 р. «Французька компанія рудників Ахталі» відновила розробку Алавердського та Шамлугського мідних родовищ. В XIX ст. інтенсивно розроблялись мідні і поліметалічні родовища на півдні Вірменії. Були збудовані Агаракський, Пірдоуданський, Катарський і Галідзорський мідеплавильні заводи. В 60-х рр. XIX ст. Вірменія займала провідне місце в Закавказзі з виплавки міді (до 99 %). Мідні та молібденові руди розробляли протягом XX ст., здебільшого — відкритим способом. Значного розвитку досягла підгалузь будівельних матеріалів, зокрема кольорових туфів, граніту, мармуру, вапняків.
ХХ - ХХІ століття
Значні трансформації економіки країни мали місце у XX ст. На початку XX ст. Вірменія була в основному аграрною країною. За радянської влади відбулася її індустріалізація. Розвинулася металообробна, машинобудівна, хімічна, легка, харчова промисловість, кольорова металургія, обробка дорогоцінного каміння, виробництво будівельних матеріалів. Після розпаду СРСР більша частина промислових підприємств перестала функціонувати, оскільки вони були пов'язані з обслуговуванням військово-промислового комплексу колишнього Радянського Союзу. На сьогодні в промисловому секторі завдяки залученню іноземних інвестицій вдалося запустити ряд важливих об'єктів. Традиційно ведеться добування й обробка будівельних матеріалів: базальту, перліту, вапняку, пемзи, мармуру та інших. Виробляється цемент. На базі розробки міднорудних родовищ у Кафані, Каджарані, Агараці та Ахталі працює мідеплавильний комбінат в Алаверді. З місцевої сировини виробляються алюміній, молібден і золото. Здійснюється огранка діамантів. Працює Ванадзорський хімічний комплекс, до складу якого входить 25 підприємств.
У 2002 р. з 20 рудних родовищ із затвердженими запасами розробляється 6, це: мідно-молібденові Каджаранське та Агаракське, мідне Капанське, поліметалічно-золотоносне Шаумянське, а також золотовмісні — Сотське та Меградзорське. Вірменія виробляє рафіновану мідь, первинний алюміній (на привізному глиноземі), прокати і фольгу алюмінію, молібден, цинк, свинець, барит в концентратах, золото, срібло, телур, селен, реній (в шламах і концентратах), мідний купорос, сірчану кислоту і інш.
На початку XXI ст. уряд Вірменії увів в дію новий закон про розвідку і розробку родовищ корисних копалин, який замінив гірничий кодекс від 1992 р. Закон базується на «західній» моделі подібних актів і сприяє залученню іноземних капіталовкладень. В останні роки розроблені і виконуються два великих проекти — «Ремет» та «Молібден», які передбачають створення науково-промислової бази для металургійної переробки мідних, молібденових, золотовмісних, поліметалічних концентратів з одержанням металів високої чистоти.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю у Вірменії здійснюють на геологічному факультеті Єреванського університету (1920) та на гірничо-металургійному факультеті Єреванського політехнічного інституту (1930 р.).
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv VirmeniyiVirmeniya Zangezurskij midno molibdenovij kombinat u 70 ti roki XX st Na perednomu plani 90 metrova opora kanatnoyi dorogi yaka transportuye rudu z kar yeru na zbagachuvalnu fabriku Vid davnih chasiv do HIH stolittyaPershi svidoctva pro vikoristannya kremenyu ta obsidianu nalezhat do nizhnogo paleolitu vidobutok glin pochinayetsya v neoliti Protyagom tisyacholit XI VI tis do n e davnya Virmeniya bula osnovnim eksporterom obsidianu dlya vsih kultur Perednogo Shodu utvoryuyuchi t zv obsidianovi shlyahi Pershi miscevi virobi iz samorodnoyi midi j zolota obrobleni sposobom holodnogo kuvannya datuyut VII tis do n e zustrichayutsya j bilsh ranni dati ale metodika takih datuvan bazuyetsya lishe na nepryamih dokazah sho daye pidstavi vvazhati Virmenske nagir ya koliskoyu davnoyi metalurgiyi V arheologichnih pam yatnikah Virmeniyi predstavleni chislenni midni virobi VII VI tis do n e yaki viplavlyali z okisnenih rud Rozroblyalisya midni rodovisha pivnichnoyi Alaverdi Shamlug Ahtala j pivdennoyi Kafan Kadzharan grup Imovirno sho same tut vpershe bulo osvoyeno virobnictvo bezolov yanih bronz Tak z seredini IV tis do n e rozroblyayutsya rodovisha rud arsenu Mecdzorski Solvartinski Daridagski pokladi Ci rudi vikoristovuvalis yak ligatura pri vigotovlenni bronzi yaka vmishuvala vid 3 6 do 5 4 arsenu Z seredini III tis do n e z tiyeyu zh metoyu vidobuvayutsya stibiyevi rudi Angehtun Manaskert Z seredini II tis do n e v nevelikih obsyagah vidobuvayetsya olovo Takim chinom v epohu bronzi na teritoriyi Virmeniyi formuyetsya odin z najbilshih centriv vidobutku midnoyi rudi ta skladnih bronzovih splaviv V IV III tis do n e v Zangezurskij grupi rodovish rozroblyayutsya rudi zolota Na rudniku Terterasar suchasnimi girnichimi robotami bulo vidkrito sistemu davnih virobok datovana III tis do n e yakimi bula vidroblena verhnya najbagatsha chastina pokladu Obsyag vidobutku tut sklav blizko 6 tis t rudnoyi masi Bilshist doslidnikiv vvazhayut sho Virmeniya vpershe zapochatkuvala siderurgiyu viplavku stali iz zaliznih rud Pro ce svidchat yak chislenni stalevi virobi tak i pismovi zgadki zokrema list virmenskogo carya Mitanni faraonu Amenhotepu III vid 1400 r do n e v yakomu zgaduyetsya podarunok kindzhaliv iz stali Z I tis do n e zalizorudni rodovisha ekspluatuyutsya v znachnih masshtabah zokrema Agarcin Varazhnunik ta inshi Girnicho metalurgijna diyalnist ne pererivalasya u Virmeniyi protyagom tisyacholit azh do novogo chasu Pro rozrobku tut zolotonosnih rodovish zgaduvav Strabon na mezhi staroyi i novoyi eri a takozh vizantijskij litopisec VI st Prokopij V serednovichchi vedetsya rozrobka sribno svincevogo Ahtalskogo rodovisha polimetalichnogo rodovisha Zangezuru ta midnih rodovish Alaverdskoyi grupi V 60 70 i rr XVIII st pobudovani Ahtalskij ta Shamlugskij mideplavilni zavodi zrujnovani persami v 1795 r Pislya vhodzhennya teritoriyi Kavkazu do skladu Rosijskoyi imperiyi pochalosya sistemne geologichne doslidzhennya regionu Z 1886 r Francuzka kompaniya rudnikiv Ahtali vidnovila rozrobku Alaverdskogo ta Shamlugskogo midnih rodovish V XIX st intensivno rozroblyalis midni i polimetalichni rodovisha na pivdni Virmeniyi Buli zbudovani Agarakskij Pirdoudanskij Katarskij i Galidzorskij mideplavilni zavodi V 60 h rr XIX st Virmeniya zajmala providne misce v Zakavkazzi z viplavki midi do 99 Midni ta molibdenovi rudi rozroblyali protyagom XX st zdebilshogo vidkritim sposobom Znachnogo rozvitku dosyagla pidgaluz budivelnih materialiv zokrema kolorovih tufiv granitu marmuru vapnyakiv HH HHI stolittyaZnachni transformaciyi ekonomiki krayini mali misce u XX st Na pochatku XX st Virmeniya bula v osnovnomu agrarnoyu krayinoyu Za radyanskoyi vladi vidbulasya yiyi industrializaciya Rozvinulasya metaloobrobna mashinobudivna himichna legka harchova promislovist kolorova metalurgiya obrobka dorogocinnogo kaminnya virobnictvo budivelnih materialiv Pislya rozpadu SRSR bilsha chastina promislovih pidpriyemstv perestala funkcionuvati oskilki voni buli pov yazani z obslugovuvannyam vijskovo promislovogo kompleksu kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Na sogodni v promislovomu sektori zavdyaki zaluchennyu inozemnih investicij vdalosya zapustiti ryad vazhlivih ob yektiv Tradicijno vedetsya dobuvannya j obrobka budivelnih materialiv bazaltu perlitu vapnyaku pemzi marmuru ta inshih Viroblyayetsya cement Na bazi rozrobki midnorudnih rodovish u Kafani Kadzharani Agaraci ta Ahtali pracyuye mideplavilnij kombinat v Alaverdi Z miscevoyi sirovini viroblyayutsya alyuminij molibden i zoloto Zdijsnyuyetsya ogranka diamantiv Pracyuye Vanadzorskij himichnij kompleks do skladu yakogo vhodit 25 pidpriyemstv U 2002 r z 20 rudnih rodovish iz zatverdzhenimi zapasami rozroblyayetsya 6 ce midno molibdenovi Kadzharanske ta Agarakske midne Kapanske polimetalichno zolotonosne Shaumyanske a takozh zolotovmisni Sotske ta Megradzorske Virmeniya viroblyaye rafinovanu mid pervinnij alyuminij na priviznomu glinozemi prokati i folgu alyuminiyu molibden cink svinec barit v koncentratah zoloto sriblo telur selen renij v shlamah i koncentratah midnij kuporos sirchanu kislotu i insh Na pochatku XXI st uryad Virmeniyi uviv v diyu novij zakon pro rozvidku i rozrobku rodovish korisnih kopalin yakij zaminiv girnichij kodeks vid 1992 r Zakon bazuyetsya na zahidnij modeli podibnih aktiv i spriyaye zaluchennyu inozemnih kapitalovkladen V ostanni roki rozrobleni i vikonuyutsya dva velikih proekti Remet ta Molibden yaki peredbachayut stvorennya naukovo promislovoyi bazi dlya metalurgijnoyi pererobki midnih molibdenovih zolotovmisnih polimetalichnih koncentrativ z oderzhannyam metaliv visokoyi chistoti Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu u Virmeniyi zdijsnyuyut na geologichnomu fakulteti Yerevanskogo universitetu 1920 ta na girnicho metalurgijnomu fakulteti Yerevanskogo politehnichnogo institutu 1930 r Div takozhKorisni kopalini Virmeniyi Girnicha promislovist Virmeniyi Geologiya Virmeniyi Ekonomika Virmeniyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s