Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґава р вірм Գավառ gavař місто у Вірменії адміністративний центр та найбільше місто марзу області Ґегаркунік Розташований

Ґавар (місто)

Ґавар (місто)

Ґава́р (вірм. Գավառ [gavař]) — місто у Вірменії, адміністративний центр та найбільше місто марзу (області) Ґегаркунік. Розташований на річці Ґаварагет за 8 км від її впадіння в озеро Севан та за 98 км на північний схід від Єревана.

Ґавар
вірм. Գավառ
image
герб
image
Околиці міста
Околиці міста
Основні дані
40°22′00″ пн. ш. 45°08′00″ сх. д. / 40.36667° пн. ш. 45.13333° сх. д. / 40.36667; 45.13333
Країна image Вірменія
Регіон Ґегаркунік
Столиця для Ґегаркунік і d
Засновано 1830
Статус міста 1850
Площа 7 км²
Населення 36 400 (2008)
Висота НРМ 1982 ± 1 м
Офіційна мова вірменська
Міста-побратими Новоросійськ (листопад 2009)[1]
Телефонний код +374 (264)
Часовий пояс
Номери автомобілів 02
GeoNames 616599
Поштові індекси 1201-1205
Міська влада
Вебсайт www.gavariqaghaqapetaran.am
Мапа
image Ґавар у Вікісховищі
image
image
Ґавар

Історія

У межах міста Ґавара збереглися залишки циклопічної фортеці, присвяченій богу Халді часів Араратського царства (Урарту). На місці Ґавара здавна існувало село Кавар, зруйноване в 1736 р. Надір-шахом. після турецької війни 1828-29 рр. сюди переселилися вірмени з міста Баязета в історичній Західній Вірменії. У 1850 р. при утворенні Ериванської губернії село Кавар було зведено на ступінь повітового міста і перейменовано в Ново-Баязет. У центрі міста можна оглянути хрестовокупольну церкву Сурб Аствацацін, побудовану з чисто тесаних кам’яних блоків у 1848 р. У місті збереглося давнє кладовище, поховання якого відносяться до IX-XIV ст. Посеред цвинтаря височіє церква X ст. Сурб Карапет. На виїзді з міста в бік Арцвакара збереглася невелика церква IX ст. Сурб Ованнес.

У 1936 році став називатися Нор-Баязет. У 1959 перейменований в Камо на ім’я революціонера С. А. Тер-Петросяна (партійний псевдонім Камо). У 1996 отримав сучасну назву.

Економіка

У радянські часи тут працювали: кабельний, приладобудівний, авторемонтний, сироробний, рибоводні заводи, завод мінеральних вод «Севан», трикотажна, швейна, меблева, ковроткацька і взуттєва фабрики, драматичний театр.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґавар (місто)
image Це незавершена стаття з географії Вірменії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. https://admnvrsk.ru/o-gorode/goroda-pobratimy/gavar-armeniya/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gava r virm Գավառ gavar misto u Virmeniyi administrativnij centr ta najbilshe misto marzu oblasti Gegarkunik Roztashovanij na richci Gavaraget za 8 km vid yiyi vpadinnya v ozero Sevan ta za 98 km na pivnichnij shid vid Yerevana Gavar virm ԳավառgerbOkolici mistaOkolici mistaOsnovni dani40 22 00 pn sh 45 08 00 sh d 40 36667 pn sh 45 13333 sh d 40 36667 45 13333Krayina VirmeniyaRegion GegarkunikStolicya dlya Gegarkunik i dZasnovano 1830Status mista 1850Plosha 7 km Naselennya 36 400 2008 Visota NRM 1982 1 mOficijna mova virmenskaMista pobratimi Novorosijsk listopad 2009 1 Telefonnij kod 374 264 Chasovij poyas UTC 4Nomeri avtomobiliv 02GeoNames 616599Poshtovi indeksi 1201 1205Miska vladaVebsajt www gavariqaghaqapetaran amMapa Gavar u VikishovishiGavarIstoriyaU mezhah mista Gavara zbereglisya zalishki ciklopichnoyi forteci prisvyachenij bogu Haldi chasiv Araratskogo carstva Urartu Na misci Gavara zdavna isnuvalo selo Kavar zrujnovane v 1736 r Nadir shahom pislya tureckoyi vijni 1828 29 rr syudi pereselilisya virmeni z mista Bayazeta v istorichnij Zahidnij Virmeniyi U 1850 r pri utvorenni Erivanskoyi guberniyi selo Kavar bulo zvedeno na stupin povitovogo mista i perejmenovano v Novo Bayazet U centri mista mozhna oglyanuti hrestovokupolnu cerkvu Surb Astvacacin pobudovanu z chisto tesanih kam yanih blokiv u 1848 r U misti zbereglosya davnye kladovishe pohovannya yakogo vidnosyatsya do IX XIV st Posered cvintarya visochiye cerkva X st Surb Karapet Na viyizdi z mista v bik Arcvakara zbereglasya nevelika cerkva IX st Surb Ovannes U 1936 roci stav nazivatisya Nor Bayazet U 1959 perejmenovanij v Kamo na im ya revolyucionera S A Ter Petrosyana partijnij psevdonim Kamo U 1996 otrimav suchasnu nazvu EkonomikaU radyanski chasi tut pracyuvali kabelnij priladobudivnij avtoremontnij sirorobnij ribovodni zavodi zavod mineralnih vod Sevan trikotazhna shvejna mebleva kovrotkacka i vzuttyeva fabriki dramatichnij teatr Div takozhNoratusPosilannyaPortal mista 3 listopada 2011 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gavar misto Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https admnvrsk ru o gorode goroda pobratimy gavar armeniya

Дата публікації:
Топ