Транспорт Вірменії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 29 743 км² (143-тє місце у світі). Форма території країни — витягнута з південного сходу на північний захід; ряд малих обопільних ексклавів-анклавів на сході з Азербайджаном; максимальна дистанція з півночі на південь — 275 км, зі сходу на захід — 210 км. Географічне положення Вірменії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Південним Кавказом і Близьким Сходом; шляхи сполучення між акваторіями Чорного і Каспійського морів (перш за все потоки вуглеводнів); доступ до азербайджанського ексклаву, Нахічевані з півночі та сходу.
Транспорт Вірменії | |
---|---|
Транспортна система Вірменії (англ.) | |
Територія | |
Площа | 29,7 тис. км² (143-тє) |
Рельєф | гірський |
Найвища точка | гора Араґац (4090 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 11 (154-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 7,8 тис. км (142-ге) |
Залізниць | 780 км (97-ме) |
Водний | |
Узбережжя | 0 км |
Найбільше озеро | Севан (1243 км²) |
Трубопровідний | |
Трубопроводів | 2233 км |
Міський | |
Метрополітени | Єреван |
Адміністрування | |
Орган | |
Голова | міністр |
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Вірменії, станом на 2013 рік, дорівнює 7 792 км (143-тє місце у світі). З Єревану, столиці Вірменії, розходяться чотири багатосмугові «автобани» — в Арарат, Аштарак, Вагаршапат і Севан. Мегрійська траса на ділянці Єреван — Арарат подвійна: на південь в обхід міста іде швидкий «автобан», а з півночі — паралельна йому стара траса, якою йдуть приміські автобуси. Такого явища, як закриті на зиму перевали, у Вірменії немає.
- Європейські автокоридори Південного Кавказу
- Карта головних автошляхів Вірменії
- Транспортна розв’язка в Єревані
- Отара овець на дорозі
- Дорожній знак у Вірменії
- Поліцейські автомобілі Вірменії
Головні дороги з найбільшим трафіком це траси:
- Єреван — Аштарак — Гюмрі — Ахалкалак
- Єреван — Арарат — Горіс — Степанакерт/Мегрі
- Єреван — Аштарак — Ванадзор — Тбілісі
- Єреван — Севан — Діліжан — Іджеван.
Решта доріг, незважаючи на гарне покриття не «відвідуються» так часто. Є кілька перевалів: між Єхегнадзором і Сісіаном та . На Варденіс легше їхати через Мартуні. До Ірану автомобілі їдуть через Капан і Мегрі.
Автостоп популярний у Вірменії як на основних трасах, так і на сільських дорогах.
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 780 км (97-ме місце у світі), усі широкої 1520-мм колії (780 км електрифіковано). Лише 726 км експлуатується.
Ширококолійна залізниця
Вірменська залізниця (вірм. Հարավկովկասյան Երկաթուղի) здійснює перевезення пасажирів у міждержавних пасажирських поїздах далекого прямування, у приміських пасажирських поїздах, а також здійснює перевезення вантажів. Вірменська залізниця належить , яка в свою чергу є дочірнім підприємством Російської залізниці.
На залізниці розташовано 73 станції, з яких 69 діючі і 4 недіючі. Вся залізнична мережа електрифікована. Вокзали діють в трьох найбільших містах — Єревані, Гюмрі та Ванадзорі. Є чотири міждержавних переходи — Айрум — (Грузія), Ахурян — (Туреччина), Єрасх — (Азербайджан) та — (Азербайджан). З них діє лише перехід Айрум — Садахло. Ахурян — Догукапі відновлюється і при відкритті вірмено-турецького кордону, який закрили з ініціативи Туреччини з 1992 рік а у зв'язку з відкритою підтримкою Азербайджана у вірмено-азербайджанської війні 1987—1994 рр.. буде відразу ж задіяний. Переходи з Азербайджаном закриті у зв'язку з двосторонньою блокадою через нав'язану Вірменії війну проти населення Нагірного Карабаху. У структуру Вірменської залізниці входять три локомотивних і два вагонних депо:
- Карта основних залізничних маршрутів
- Будівля Еріванського вокзалу, 1902 рік
- Єреванський залізничний вокзал, 2009 рік
- Приміський електропоїзд № 7017 імені Амбарцума Канділяна на станції Армавір
- Єлектропотяг на станції Єрасх (південь країни)
У міждержавному сполученні курсують потяги до Тбілісі та Батумі. Діє близько 10 приміських поїздів, які курсують в основному з Єревану або з Гюмрі. Є кілька основних діючих залізничних гілок:
- — Раздан — Сотк
- Раздан —
- Єреван —
- Єрасх — Масіс — Армавір — Гюмрі
- Армавір — Аршалуйс
- Гюмрі — Ахурян
- Гюмрі — Маралік
- Гюмрі — Ванадзор — Айрум
Активний розвиток залізничного транспорту почався у зв'язку з переходом Вірменської залізниці під управління структурного підрозділу Російської залізниці — . Окрім удосконалення інфраструктури і рухомого складу також планується будівництво та реконструкція нових і старих ділянок залізниці. Наприклад президент Вірменії та президент Ірану підписали безпрецендентну угоду про будівництво залізниці між Вірменією та Іраном завдовжки понад 500 км і вартістю за різними даними від 1 до 2 мільярдів доларів. Також важливе значення має відновлення руху ділянкою Ахурян — Догукапі залізниці Гюмрі — Карс, яка з'єднує Вірменію і сучасну Туреччину. Відновлювальні роботи на станції Ахурян вже ведуться. Ще одним не менш важливим проектом є будівництво 20-км ділянки залізниці від станції Ванадзор до станції . Ця лінія скоротить відстань між столицею і найбільшими промисловими підприємствами Вірменії і вірмено-грузинським кордоном, через яку проходить весь експорт з Вірменії залізницею. Також дана гілка створить залізничне кільце Вірменії.
На сьогодні залізничний транспорт у Вірменії є динамічно розвивається, він гідно конкурує з домінуючим у внутрішніх перевезеннях автомобільним транспортом, а також з домінуючим у міждержавних перевезеннях авіаційним транспортом.
Вузькоколійна залізниця
, на відміну від стандартних ширококолійних не призначені для перевезення пасажирів у приміському або у міжміському сполученні. Перша вузькоколійна залізниця у Вірменії була відкрита у 1906 в Єревані, це була Еріваньська міська кінно-рейкова дорога. Потім під час Першої світової війни в терміновому порядку споруджувалися військові вузькоколійні залізниці для перевезення солдатів, зброї, боєприпасів та провізії Російської імперії до російсько-турецького фронту. Згодом ці залізниці виявилися на території Туреччини, частина з них перешита на широку колію, а інша розібрана.
Сучасні вузькоколійні залізниці Вірменії можна розділити на два види:
- Дитячі залізниці у великих містах
- Промислові залізниці на промислових підприємствах
Повітряний
За радянських часів у Вірменії аеродроми були практично у всіх районних центрах і з них регулярно здійснювалися авіарейси, як по республіці, так і в інші республіки СРСР, у тому числі в Росію, Грузію та Азербайджан. Також там базувалася авіація для меліорації полів. Майбутня доля більшості аеродромів невідома. Швидше за все вони не функціонують взагалі, а можливо і закинуті. В умовах блокади з боку Туреччини та Азербайджану, а також нестабільної ситуації на грузино-російському кордоні, авіаційний транспорт, фактично є основним видом міжнародних пасажирських перевезень.
У країні, станом на 2013 рік, діє 11 аеропортів (154-те місце у світі), з них 10 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (0);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (1).
У Вірменії виконують постійні рейсові пасажирські авіаперевезення лише два аеропорти — Міжнародний аеропорт «Звартноц», Єреван та Аеропорт «Ширак», Гюмрі. Наприклад за вересень-грудень 2006 р. на частку авіатранспорту припало 67,6 % виїжджаючих з країни (з них на «Звартноц» — 64,3 %; на «Ширак» — 3,3 %) і 60,5 % в'їжджаючих в країну (з них «Звартноц» — 57,1 %; «Ширак» — 3,4 %). Інші аеропорти не використовуються для перевезення пасажирів і в основному знаходяться в жалюгідному стані. Існують аеропорти в Степанавані (марз Лорі, північна Вірменія), Горісі (марз Сюнік, південна Вірменія) і Таширі (марз Лорі, північна Вірменія).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 5 повітряними суднами.
- Термінал аеропрту «Звартноц»
- Термінал аеропрту «Ширак»
- Інтер’єр терміналу аеропорту «Ширак»
- Airbus A320 у лівреї авіакомпанії «Ейр Арменіа»
Вірменія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — EK, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Вірменії мають літерний код ІКАО, що починається з — UD.
Аеропорт «Звартноц»
Міжнародний аеропорт «Звартноц», який розташований за 10 км на захід від Єревана є головними повітряними воротами Вірменії. З аеропорту здійснюються рейси в 70 міст світу. Аеропорт був побудований в 1961 р. за планом архітекторів А. Тарханяна, С. Хачикяна, Л. Черкезяна, Ж. Шехляна та конструктора С. Багдасаряна. З аеропорту до Єревана регулярно курсують автобуси і маршрутки. На таксі прямо з аеропорту можна потрапити до будь-якої точки країни, невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки на території Азербайджану (що є незаконним) і Грузії. В 1998 р. був відкритий новий вантажний термінал. В 2001 р. аеропорт був переданий в оренду на 30 років аргентинській компанії «Аеропуертос Архентіна 2000». В 2004 р. почалося будівництво нового міжнародного терміналу. Влітку 2007 р. новий термінал був відкритий.
Аеропорт «Ширак»
Аеропорт «Ширак» розташований за 5 км від другого за величиною міста у Вірменії — Гюмрі, який також є адміністративним центром марза (області) Ширак. У наш час аеропорт «Ширак» є другим і останнім аеропортом у Вірменії, який здійснює постійні регулярні пасажирські авіаперевезення. З Гюмрі регулярними рейсами можна відлетіти лише в Москву, Сочі та Ростов-на-Дону. Аеропорт розташований в північно-західній частині сучасної Вірменії і є зручнішим, ніж єреванський «Звартноц» для жителів північної Вірменії, а також зручнішим, ніж тбіліський аеропорт для мешканців Джавахетія. Аеропорт знаходиться під управлінням компанії «Аеропуертос Архентіна 2000» і ведуться роботи з модернізації аеропорту (зокрема була поліпшена злітно-посадочна смуга, покращено освітлення, а також основний термінал). Компанія «Аеропуертос Архентіна 2000» має намір інвестувати $ 10 мільйонів в цьому році, щоб розпочати програму модернізації і впродовж найближчих років буде інвестовано більше, щоб аеропорт повністю відповідав міжнародним стандартам.
Аеропорт «Еребуні»
Аеропорт «Еребуні» є другим аеропортом Єревана, який знаходиться у межах столиці, за 7 км на південь від центру міста. З аеропорту не здійснюються регулярні пасажирські авіаперевезення й аеропорт більше використовується для військових потреб, на ньому базується авіація та ВПС Росії, які спільно проводять чергування з охорони південних рубежів країн-учасників ОДКБ. З аеропорту здійснюються приватні пасажирські чартерні рейси в країни СНД, а також здійснюється незаконне нерегулярне туристичне вертолітне сполучення з єдиним аеропортом в невизнаній Нагірно-Карабахської Республіці — Степанакертським.
Водний
У зв'язку з відсутністю виходу до моря, судноплавних річок та великих водойм, водний транспорт незатребуваний у Вірменії. На озері Севан і на інших водоймах є аматорські яхти, катери, човни та інші плавзасоби. У Вірменії немає жодного порома. Ділянки, на яких був би затребуваний пором, вже давно мають мости. Якщо казати про відсутність порома через Севан, то це можна пояснити відсутністю пасажиропотоку. Наприклад, якщо казати про пором через озеро за максимальною довжиною (з міста Варденіса або Мартуні до міста Севан), то це займе набагато більше часу, ніж доїхати автомобільним транспортом через якісні дороги, які проходять по обох берегах озера. Якщо говорити про пором через озеро в ширину, то слід зазначити, що на північно-східному узбережжі розташовані лише невеликі села, а з протилежного боку є лише одне місто Гавар, у зв'язку з чим відсутній великий пасажиропотік і відповідно порома немає, так як мешканцям північно-східного узбережжя озера легше дістатися автомобільним транспортом в міста Варденіс, Чамбарак, Севан або взагалі на електричці доїхати через те ж місто Севан в більші міста Раздан, Абовян або прямо до Єревана.
- Моторний човен на озері Севан
- Туристичний човен на озері Севан
- Традиційні севанські човни
Трубопровідний
Загальна довжина газогонів у Вірменії, станом на 2013 рік, становила 2 233 км.
Нафтопроводи
У Вірменії відсутні магістральні нафтопроводи. З 2009 року почалося будівництво нафтопроводу Тебріз — Мегрі — Каджаран — Єрасх з Ірану до Вірменії. Згідно з домовленостями, іранська сторона буде поставляти вже готові нафтопродукти. Раніше планувалося спільне будівництво нафтопереробного заводу, або біля вірмено-іранського кордону (м. Мегрі), або біля Єревана, але цей проект було заморожено, оскільки зараз є недостатнє техніко-економічне обґрунтування проекту. Це пов'язано з двома основними факторами:
- По-перше, у Вірменії немає магістральних нафтопроводів. Тобто відсутня широка мережа нафтопроводів по країні, і для транзиту через Грузію.
- По-друге, у Вірменії немає своєї власної нафти. Тобто немає гарантованого безперебійного забезпечення сировиною.
Газопроводи
Вірменія має 1,9 тис. км газопроводів, потужністю в 9 млрд м³ і одне підземне газосховище об'ємом 190 млн м³. Газотранспортна система належить ЗАТ «АрмРосГазПром». Наразі вірменські газопроводи використовуються як транзитні лише до Нагірно-Карабаської Республіки. Це пов'язано з тим, що сусідні країни-споживачі газу — Грузія та Туреччина використовуть азербайджанський газ, а сама Вірменія закуповує газ в Росії через Грузію, або напряму з Ірану.
Газопровід Іран — Вірменія — 140-км газопровід, який з'єднує Тебріз і газорозподільну станцію в Мегрі. Діаметр труби — 700 мм. Вартість споруди склала 220 млн доларів США (за попередніми оцінками вкладення Газпрому оцінювалися в 140 млн дол), проектна потужність газопроводу — 1,1 млрд кубометрів на рік, до 2019 року планується довести потужність до 2,3 млрд кубометрів. В обмін на поставки газу Вірменія постачає Ірану електроенергією.
Міський громадський
Метрополітен
Метрополітен у Вірменії діє в столиці — місті Єревані. Столичний метрополітен був відкритий 7 березня 1981 р. і складається з однієї лінії з десятьма станціями, а також додаткової односмуговою гілкою. Першим чинним відрізком метрополітену став відрізок «Дружба» (вірм. «Барекамутюн») — «Давид Сасунський» (вірм. «Сасунці Давид»). Довжина метрополітену становить 13,4 км. За рік пасажиропотік становить 21 млн пасажирів. У зв'язку з низьким пасажиропотоком на лінії використовуються двовагонні склади з вагонів типу (81-717/714). Решта вагонів простоюють у депо «Чарбах». Вартість проїзду становить 50 драм. Метрополітен з'єднує північно-західну частину міста через центр з південною частиною міста. Метро в Єревані працює з 6:30 до 23:30.
Планується будівництво додаткових станцій на існуючій лінії, а також перпендикулярної, другої лінії Єреванського метрополітену. В інших містах будівництво метрополітену не планується.
Тролейбус
У 1949 р. в Єревані р. був відкритий перший тролейбусний маршрут. Перший тролейбусний парк для нього був відкритий у 1957 р. Тролейбус швидко розвивався в Єревані. З будівництвом нових житлових масивів туди відразу ж прокладали тролейбусну лінію. До кінця 2006 р. в Єревані залишилося трохи більше 50 тролейбусних машин. Якщо в радянські часи максимальна кількість тролейбусних ліній досягала 27, то сьогодні залишилося лише 7, випуск на які може сягати від одного до 16 тролейбусів. Є два тролейбусних депо. У центрі міста і уздовж базарів контактна мережа протянута на 2-й і 3-і ряди, так як на жвавих магістралях вздовж узбіч скупчується різний автотранспорт і маршрутні таксі, які не поступаються місцем тролейбусу. У 2005—2006 рр.. в центрі Єревану були встановлені зупинні покажчики, виготовлені за європейським зразком. Проїзд оплачується при виході, а вартість проїзду становить 50 драм. У 2005 і в травні 2006 р. в Єреван надійшла партія з тролейбусів Renault, подарованих владою французького міста Ліона. А у вересні 2007 р. було куплено 18 нових тролейбусів марки «ЛіАЗ» 2007 р. випуску, привезених з Волгограда.
- Єреванський тролейбус
- Інформаційне табло на зупинці в Єревані
Друге місто Вірменії, в якому з'явився тролейбус — Гюмрі. Тролейбусна лінія була відкрита у 1962 р. У 1990-і роки місто було опоясено тролейбусними маршрутами. Лінії пролягали по всіх основних вулицях міста з відгалуженнями в бік аеропорту, житлових районів, ринку, залізничної станції. 18 тролейбусів обслуговували 4 міських маршрути. У кінці 90-х років тролейбуси перестали стабільно виходити на маршрути, і люди пересіли на маршрутні таксі. У 2005 р. тролейбусний рух у місті повністю припинився.
Трамвай
Єдиним містом Вірменії, де коли-небудь існував трамвай був Єреван. 29 вересня 1906 була відкрита Еріванська міська кінно-рейкова дорога підприємця Мірзояна. Цей вид вузькоколійного кінного трамвая існував до серпня 1918 р., коли внаслідок турецько-вірменської війни трамвай був зруйнований.
З 1932 р. був здійснений запуск трамваю по широкій колії електротягою. Число трамвайних вагонів у середньому кожні п'ять років збільшувалася на 25 %, і якщо в 1933 р. їх було 16, то в 1945 р. вже 77 вагонів, а в 1965 р. — 222 одиниці рухомого складу. Використовувалося два види трамваїв — 71-605 та . У зв'язку з тим, що витрати на трмвай були вище в 2,4 раза в порівнянні з автобусами, а також у зв'язку з дорогою електроенергією і проблемами, які створював трамвай під час проходження Київського мосту в Єревані, 21 січня 2004 р. рух трамваїв у Єревані було офіційно закрито. Велика частина шляхів розібрана, трамваї розрізані на металобрухт, трамвайне депо використовується різними приватними підприємствами, а підстанція обслуговує тролейбуси.
Автобус
Єреванський автобус так само як і інший муніципальний транспорт не користується великою популярністю. Автобусний парк повністю оновлений французькими автобусами, які були придбані за допомогою кредитів Ameria Bank. Вартість проїзду як і в усьому муніципальному транспорті становить 50 драм (трохи більше однієї гривні).
- Єреванський автобус
- Єреванський автобус
Маршрутне таксі
Маршрутне таксі в Єревані користується найбільшою популярністю серед усіх видів транспорту. Кількість маршрутів достатньо велика, вони охоплюють усе місто та передмістя. Графік курсування достатньо жвавий. Вартість проїзду у Єревані становить 100, в Степанакерті — 70, а в Гюмрі — 50 вірменських драм. В Єревані курсують маршрутки трьох марок: старі Газелі та Мерседеси та нові українські Богдани.
- Маршрутне таксі в Єревані
Таксі
Таксі є другим за популярністю видом транспорту у зв'язку з відносною дешевизною у порівнянні з іншими країнами. Зазвичай таксі попередньо замовляється. На таксі можна дістатися до будь-якого куточку Вірменії, а за додаткову плату і до сусідніх країн. Зустрічається практика, коли кілька людей, які їдуть у тому ж самому напрямку сідають в одне й те саме таксі та порівну сплачують вартість за таксі. У Вірменії таксі є дуже конкурентноздатним видом транспорту. У місцях великого скупчення людей — в центрі міст, в та найвідоміших туристичних об'єктах завжди є багато таксистів. Середня сума, яка залишається таксисту «на чай» становить 15 % від вартості проїзду, але це не є обов'язковим платежем та сплачується на розсуд клієнта.
Канатно-підвісний транспорт
Канатні дороги у Вірменії є в Єревані, Цахкадзорі (туристичний центр в марзі Котайк), Джермуці (туристичний центр в марзі Вайоц-Дзор), Алаверді (туристичний центр в марза Лорі), а також планується будівництво найдовшої канатної дороги у світі до Татевського монастиря (туристичний центр в марзі Сюнік). Діють також вантажні канатні дороги, наприклад, поряд із містом Каджараном (обслуговує Каджаранське мідно-молібденове родовище, марз Сюнік).
В Єревані
Канатна дорога з'єднує Норкське плато з центром міста. Ця цікава інженерна споруда дозволила скоротити більш ніж у 5 разів, у порівнянні з автомобілем, час шляху до плато. На канатній дорозі влаштовані дві станції, одна на стику вулиць Налбандяна і Чаренца, інша — на Норкському плато. Відстань між станціями становить 540 метрів при різниці висот 109 метрів. Вагонетка проходить цю відстань за 2,5 хвилини. На канатній дорозі в Єревані 2 березня 2004 р. з великої висоти обрушився вагон, в якому знаходилися 8 людей. В результаті трагедії 3 людини загинули, 5 — поранені. За словами фахівців, які працювали на місці аварії, версія перевантаження вагону, розрахованого на 12 пасажирів, виключається. У зв'язку з інцидентом канатна дорога закрита.
У Цахкадзорі
Однією з визначних туристичних пам'яток Цахкадзора є канатна дорога протяжністю 6 км вздовж гори Тегеніс. Канатна дорога в Цахкадзорі була відкрита у 1969 р. Гірськолижний комплекс у Цахкадзорі вважається найкращим на Південному Кавказі. Пропускна здатність становить 1000 осіб на годину. Нині діють п'ять ліній, на відкритті останньої був присутній Президент Вірменії.
- Канатна дорога в Цахкадзорі влітку
- Канатна дорога в Цахкадзорі взимку
В Алаверді
Канатна дорога з'єднує місто Алаверді, який розташований в низовині, на лівому березі річки Дебед з монастирями Санаїн та Ахпат, які знаходиться на пагорбі протилежного берега річки. Обидва монастиря входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вартість проїзду становить 70 драм. Максимальна місткість — 13 чоловік. На дистанції курсують два вагончики, які відправляються один одному на зустріч. Вагончики відправляються після заповнення, але інтервал руху становить не рідше 7 хвилин.
- Канатна дорога в Алаверді
- Внутрішній вигляд кабінки
У Джермуці
У листопаді 2007 р. в місті Джермук була відкрита перша черга канатної дороги. Підйомник двокрісельний, з загальною кількістю місць — 200. Відстань майже від будь-якого готелю до канатної дороги — близько кілометра.
Президент Серж Саргсян 7-8 листопада 2008 р. з дводенним робочим візитом перебував у місті Джермук, знайомлячись із здійсненими в місті широкомасштабними роботами. Президент побував на території канатної дороги, оглянув нульову станцію, ознайомився з роботами з будівництва нової гірськолижної траси та благоустрою прилеглої до канатної дороги території. Для останньої витрачено 70 мільйонів драм, а на будівництво нової гірськолижної траси — близько 200 млн драм. Серж Саргсян оглянув капітально відремонтовану дорогу довжиною 3,7 км, що зв'язує джермукський квартал Кечут з лівосторонньою частиною міста. Згідно з програмою розвитку Джермука до 2012 р., щорічну кількість туристів у місті планується довести до 100 тис., а прибуток туристичної індустрії в місті — до 100 млн дол США.
У Татеві
Інженерна споруда «Крила Татева» простягається на 5,7 км над глибокою й живописною ущелиною річки Воротан, поєднуючи два села: (неподалік від єреванської траси) та Татев, розташоване поблизу монастиря. Найбільша висота над ущелиною складає 320 м. Кабіна, що вміщує 25 пасажирів, рухається з максимальною швидкістю 37 км/год, проходячи шлях від точки відправлення до точки призначення за 11 хвилин 25 секунд. Підтримують кабіни 6 тросів (по три на кожну — два несучих, один для приводу). Троси спроможні утримувати вантажі, що в 10-15 разів перевищують номінальне навантаження. Основний привід дороги — два електродвигуни — один основний, один резервний. Також конструкція оснащена дизельним двигуном, який підключається у випадку припинення подачі електроенергії. Працездатність канатної дороги забезпечується навіть при вітрі силою до 70 м/с. Дорога забезпечить доступ до монастиря також і у зимовий сезон, чим сприятиме продовженню туристичного сезону у Вірменії.
Спорудження канатної дороги обійшлось у $18 млн, її будівництво фінансували в основному приватні фонди. Для місцевих жителів проїзд канатною дорогою безкоштовний, туристам він коштує 6 євро.
Державне управління
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на грудень 2016 року міністерство в уряді Карена Карапетяна очолював .
Див. також
Примітки
- . The World Factbook (англ.). Washington, D.C. : Central Intelligence Agency. 2017. ISSN 1553-8133. Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 21 лютого 2017 року.
- Атлас світу, 2005.
- Дубович І. А., 2008.
- Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- Узкоколейные железные дороги Армении.[недоступне посилання]
- Краткий обзор Кавказско-турецкого театра военных действий
- Великая Война и Февральская Революция
- (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 червня 2010.
- Ереван: общественный транспорт в упадке.[недоступне посилання з травня 2019]
- Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 13 червня 2010.
- Новые троллейбусы
- Ереван: общественный транспорт в упадке[недоступне посилання з травня 2019]
- Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 13 червня 2010.
- Городской электротранспорт бывшего СССР. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 13 червня 2010.
- Ответ мэрии — трамвай не может приносить дохода
- . Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 13 червня 2010.
- В Ереване сорвался вагон канатной дороги: 3 погибли, 5 ранены[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 13 червня 2010.
- Путешествие в Армению. Часть III
- . Архів оригіналу за 7 липня 2009. Процитовано 13 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 13 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 13 червня 2010.
- Правительство РА объявило Джермук центром туризма[недоступне посилання з травня 2019]
- PanARMENIAN // Тигран Саркисян. На международных туристических картах появился новый привлекательный центр // 16 жовтня 2010
- Два мировых рекорда в Армении
- Armenia : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
- Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.
Російською
- (рос.) Армения // Страны и народы. Советский Союз. Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан / Редкол. : (отв. ред., ред.-сост.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 382 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Вірменії |
- Карти транспортної системи Вірменії на Вікісховищі.
- Карти Вірменії — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Вірменію з часопису «Вокруг света».
- Офіційний сайт Південно-Кавказької залізниці.
- (англ.) Офіційний сайт Міжнародного аеропорту «Звартноц», Єреван.
- Armenia. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Вірменії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transport Virmeniyi predstavlenij avtomobilnim zaliznichnim povitryanim ozernim i truboprovidnim u naselenih punktah ta u mizhmiskomu spoluchenni diye gromadskij transport pasazhirskih perevezen Plosha krayini dorivnyuye 29 743 km 143 tye misce u sviti Forma teritoriyi krayini vityagnuta z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid ryad malih obopilnih eksklaviv anklaviv na shodi z Azerbajdzhanom maksimalna distanciya z pivnochi na pivden 275 km zi shodu na zahid 210 km Geografichne polozhennya Virmeniyi dozvolyaye krayini kontrolyuvati transportni shlyahi mizh Pivdennim Kavkazom i Blizkim Shodom shlyahi spoluchennya mizh akvatoriyami Chornogo i Kaspijskogo moriv persh za vse potoki vuglevodniv dostup do azerbajdzhanskogo eksklavu Nahichevani z pivnochi ta shodu Transport VirmeniyiTransportna sistema Virmeniyi angl TeritoriyaPlosha29 7 tis km 143 tye RelyefgirskijNajvisha tochkagora Aragac 4090 m PovitryanijAeroportiv11 154 te NazemnijAvtoshlyahiv7 8 tis km 142 ge Zaliznic780 km 97 me VodnijUzberezhzhya0 kmNajbilshe ozeroSevan 1243 km TruboprovidnijTruboprovodiv2233 kmMiskijMetropoliteniYerevanAdministruvannyaOrganGolovaministrIstoriya stanovlennya i rozvitkuAvtomobilnijDokladnishe Zagalna dovzhina avtoshlyahiv u Virmeniyi stanom na 2013 rik dorivnyuye 7 792 km 143 tye misce u sviti Z Yerevanu stolici Virmeniyi rozhodyatsya chotiri bagatosmugovi avtobani v Ararat Ashtarak Vagarshapat i Sevan Megrijska trasa na dilyanci Yerevan Ararat podvijna na pivden v obhid mista ide shvidkij avtoban a z pivnochi paralelna jomu stara trasa yakoyu jdut primiski avtobusi Takogo yavisha yak zakriti na zimu perevali u Virmeniyi nemaye Yevropejski avtokoridori Pivdennogo Kavkazu Karta golovnih avtoshlyahiv Virmeniyi Transportna rozv yazka v Yerevani Otara ovec na dorozi Dorozhnij znak u Virmeniyi Policejski avtomobili Virmeniyi Golovni dorogi z najbilshim trafikom ce trasi Yerevan Ashtarak Gyumri Ahalkalak Yerevan Ararat Goris Stepanakert Megri Yerevan Ashtarak Vanadzor Tbilisi Yerevan Sevan Dilizhan Idzhevan Reshta dorig nezvazhayuchi na garne pokrittya ne vidviduyutsya tak chasto Ye kilka perevaliv mizh Yehegnadzorom i Sisianom ta Na Vardenis legshe yihati cherez Martuni Do Iranu avtomobili yidut cherez Kapan i Megri Avtostop populyarnij u Virmeniyi yak na osnovnih trasah tak i na silskih dorogah Div takozh ZaliznichnijDokladnishe Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij krayini stanom na 2014 rik stanovila 780 km 97 me misce u sviti usi shirokoyi 1520 mm koliyi 780 km elektrifikovano Lishe 726 km ekspluatuyetsya Shirokokolijna zaliznicya Dokladnishe Virmenska zaliznicya Virmenska zaliznicya virm Հարավկովկասյան Երկաթուղի zdijsnyuye perevezennya pasazhiriv u mizhderzhavnih pasazhirskih poyizdah dalekogo pryamuvannya u primiskih pasazhirskih poyizdah a takozh zdijsnyuye perevezennya vantazhiv Virmenska zaliznicya nalezhit yaka v svoyu chergu ye dochirnim pidpriyemstvom Rosijskoyi zaliznici Na zaliznici roztashovano 73 stanciyi z yakih 69 diyuchi i 4 nediyuchi Vsya zaliznichna merezha elektrifikovana Vokzali diyut v troh najbilshih mistah Yerevani Gyumri ta Vanadzori Ye chotiri mizhderzhavnih perehodi Ajrum Gruziya Ahuryan Turechchina Yerash Azerbajdzhan ta Azerbajdzhan Z nih diye lishe perehid Ajrum Sadahlo Ahuryan Dogukapi vidnovlyuyetsya i pri vidkritti virmeno tureckogo kordonu yakij zakrili z iniciativi Turechchini z 1992 rik a u zv yazku z vidkritoyu pidtrimkoyu Azerbajdzhana u virmeno azerbajdzhanskoyi vijni 1987 1994 rr bude vidrazu zh zadiyanij Perehodi z Azerbajdzhanom zakriti u zv yazku z dvostoronnoyu blokadoyu cherez nav yazanu Virmeniyi vijnu proti naselennya Nagirnogo Karabahu U strukturu Virmenskoyi zaliznici vhodyat tri lokomotivnih i dva vagonnih depo Karta osnovnih zaliznichnih marshrutiv Budivlya Erivanskogo vokzalu 1902 rik Yerevanskij zaliznichnij vokzal 2009 rik Primiskij elektropoyizd 7017 imeni Ambarcuma Kandilyana na stanciyi Armavir Yelektropotyag na stanciyi Yerash pivden krayini U mizhderzhavnomu spoluchenni kursuyut potyagi do Tbilisi ta Batumi Diye blizko 10 primiskih poyizdiv yaki kursuyut v osnovnomu z Yerevanu abo z Gyumri Ye kilka osnovnih diyuchih zaliznichnih gilok Razdan Sotk Razdan Yerevan Yerash Masis Armavir Gyumri Armavir Arshalujs Gyumri Ahuryan Gyumri Maralik Gyumri Vanadzor Ajrum Aktivnij rozvitok zaliznichnogo transportu pochavsya u zv yazku z perehodom Virmenskoyi zaliznici pid upravlinnya strukturnogo pidrozdilu Rosijskoyi zaliznici Okrim udoskonalennya infrastrukturi i ruhomogo skladu takozh planuyetsya budivnictvo ta rekonstrukciya novih i starih dilyanok zaliznici Napriklad prezident Virmeniyi ta prezident Iranu pidpisali bezprecendentnu ugodu pro budivnictvo zaliznici mizh Virmeniyeyu ta Iranom zavdovzhki ponad 500 km i vartistyu za riznimi danimi vid 1 do 2 milyardiv dolariv Takozh vazhlive znachennya maye vidnovlennya ruhu dilyankoyu Ahuryan Dogukapi zaliznici Gyumri Kars yaka z yednuye Virmeniyu i suchasnu Turechchinu Vidnovlyuvalni roboti na stanciyi Ahuryan vzhe vedutsya She odnim ne mensh vazhlivim proektom ye budivnictvo 20 km dilyanki zaliznici vid stanciyi Vanadzor do stanciyi Cya liniya skorotit vidstan mizh stoliceyu i najbilshimi promislovimi pidpriyemstvami Virmeniyi i virmeno gruzinskim kordonom cherez yaku prohodit ves eksport z Virmeniyi zalizniceyu Takozh dana gilka stvorit zaliznichne kilce Virmeniyi Na sogodni zaliznichnij transport u Virmeniyi ye dinamichno rozvivayetsya vin gidno konkuruye z dominuyuchim u vnutrishnih perevezennyah avtomobilnim transportom a takozh z dominuyuchim u mizhderzhavnih perevezennyah aviacijnim transportom Vuzkokolijna zaliznicya Stanciya dityachoyi vuzkokolijnoyi zaliznici v YerevaniDokladnishe na vidminu vid standartnih shirokokolijnih ne priznacheni dlya perevezennya pasazhiriv u primiskomu abo u mizhmiskomu spoluchenni Persha vuzkokolijna zaliznicya u Virmeniyi bula vidkrita u 1906 v Yerevani ce bula Erivanska miska kinno rejkova doroga Potim pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v terminovomu poryadku sporudzhuvalisya vijskovi vuzkokolijni zaliznici dlya perevezennya soldativ zbroyi boyepripasiv ta proviziyi Rosijskoyi imperiyi do rosijsko tureckogo frontu Zgodom ci zaliznici viyavilisya na teritoriyi Turechchini chastina z nih pereshita na shiroku koliyu a insha rozibrana Suchasni vuzkokolijni zaliznici Virmeniyi mozhna rozdiliti na dva vidi Dityachi zaliznici u velikih mistah Promislovi zaliznici na promislovih pidpriyemstvahPovitryanijDokladnishe Za radyanskih chasiv u Virmeniyi aerodromi buli praktichno u vsih rajonnih centrah i z nih regulyarno zdijsnyuvalisya aviarejsi yak po respublici tak i v inshi respubliki SRSR u tomu chisli v Rosiyu Gruziyu ta Azerbajdzhan Takozh tam bazuvalasya aviaciya dlya melioraciyi poliv Majbutnya dolya bilshosti aerodromiv nevidoma Shvidshe za vse voni ne funkcionuyut vzagali a mozhlivo i zakinuti V umovah blokadi z boku Turechchini ta Azerbajdzhanu a takozh nestabilnoyi situaciyi na gruzino rosijskomu kordoni aviacijnij transport faktichno ye osnovnim vidom mizhnarodnih pasazhirskih perevezen U krayini stanom na 2013 rik diye 11 aeroportiv 154 te misce u sviti z nih 10 iz tverdim pokrittyam zlitno posadkovih smug i 1 iz gruntovim Aeroporti krayini za dovzhinoyu zlitno posadkovih smug rozpodilyayutsya nastupnim chinom u duzhkah okremo kilkist bez tverdogo pokrittya dovshi za 10 tis futiv gt 3047 m 2 0 vid 10 tis do 8 tis futiv 3047 2438 m 2 0 vid 8 tis do 5 tis futiv 2437 1524 m 4 0 vid 5 tis do 3 tis futiv 1523 914 m 2 1 U Virmeniyi vikonuyut postijni rejsovi pasazhirski aviaperevezennya lishe dva aeroporti Mizhnarodnij aeroport Zvartnoc Yerevan ta Aeroport Shirak Gyumri Napriklad za veresen gruden 2006 r na chastku aviatransportu pripalo 67 6 viyizhdzhayuchih z krayini z nih na Zvartnoc 64 3 na Shirak 3 3 i 60 5 v yizhdzhayuchih v krayinu z nih Zvartnoc 57 1 Shirak 3 4 Inshi aeroporti ne vikoristovuyutsya dlya perevezennya pasazhiriv i v osnovnomu znahodyatsya v zhalyugidnomu stani Isnuyut aeroporti v Stepanavani marz Lori pivnichna Virmeniya Gorisi marz Syunik pivdenna Virmeniya i Tashiri marz Lori pivnichna Virmeniya U krayini stanom na 2015 rik zareyestrovano 3 aviapidpriyemstva yaki operuyut 5 povitryanimi sudnami Terminal aeroprtu Zvartnoc Terminal aeroprtu Shirak Inter yer terminalu aeroportu Shirak Airbus A320 u livreyi aviakompaniyi Ejr Armenia Virmeniya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi civilnoyi aviaciyi ICAO Zgidno zi statteyu 20 Chikazkoyi konvenciyi pro mizhnarodnu civilnu aviaciyu 1944 roku Mizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi dlya povitryanih suden krayini stanom na 2016 rik zakripila reyestracijnij prefiks EK zasnovanij na radiopozivnih vidilenih Mizhnarodnim soyuzom elektrozv yazku ITU Aeroporti Virmeniyi mayut liternij kod IKAO sho pochinayetsya z UD Div takozh ta Aeroport Zvartnoc Dokladnishe Zvartnoc mizhnarodnij aeroport Mizhnarodnij aeroport Zvartnoc yakij roztashovanij za 10 km na zahid vid Yerevana ye golovnimi povitryanimi vorotami Virmeniyi Z aeroportu zdijsnyuyutsya rejsi v 70 mist svitu Aeroport buv pobudovanij v 1961 r za planom arhitektoriv A Tarhanyana S Hachikyana L Cherkezyana Zh Shehlyana ta konstruktora S Bagdasaryana Z aeroportu do Yerevana regulyarno kursuyut avtobusi i marshrutki Na taksi pryamo z aeroportu mozhna potrapiti do bud yakoyi tochki krayini neviznanoyi Nagirno Karabahskoyi Respubliki na teritoriyi Azerbajdzhanu sho ye nezakonnim i Gruziyi V 1998 r buv vidkritij novij vantazhnij terminal V 2001 r aeroport buv peredanij v orendu na 30 rokiv argentinskij kompaniyi Aeropuertos Arhentina 2000 V 2004 r pochalosya budivnictvo novogo mizhnarodnogo terminalu Vlitku 2007 r novij terminal buv vidkritij Aeroport Shirak Dokladnishe Shirak mizhnarodnij aeroport Aeroport Shirak roztashovanij za 5 km vid drugogo za velichinoyu mista u Virmeniyi Gyumri yakij takozh ye administrativnim centrom marza oblasti Shirak U nash chas aeroport Shirak ye drugim i ostannim aeroportom u Virmeniyi yakij zdijsnyuye postijni regulyarni pasazhirski aviaperevezennya Z Gyumri regulyarnimi rejsami mozhna vidletiti lishe v Moskvu Sochi ta Rostov na Donu Aeroport roztashovanij v pivnichno zahidnij chastini suchasnoyi Virmeniyi i ye zruchnishim nizh yerevanskij Zvartnoc dlya zhiteliv pivnichnoyi Virmeniyi a takozh zruchnishim nizh tbiliskij aeroport dlya meshkanciv Dzhavahetiya Aeroport znahoditsya pid upravlinnyam kompaniyi Aeropuertos Arhentina 2000 i vedutsya roboti z modernizaciyi aeroportu zokrema bula polipshena zlitno posadochna smuga pokrasheno osvitlennya a takozh osnovnij terminal Kompaniya Aeropuertos Arhentina 2000 maye namir investuvati 10 miljoniv v comu roci shob rozpochati programu modernizaciyi i vprodovzh najblizhchih rokiv bude investovano bilshe shob aeroport povnistyu vidpovidav mizhnarodnim standartam Aeroport Erebuni Dokladnishe Erebuni aeroport Aeroport Erebuni ye drugim aeroportom Yerevana yakij znahoditsya u mezhah stolici za 7 km na pivden vid centru mista Z aeroportu ne zdijsnyuyutsya regulyarni pasazhirski aviaperevezennya j aeroport bilshe vikoristovuyetsya dlya vijskovih potreb na nomu bazuyetsya aviaciya ta VPS Rosiyi yaki spilno provodyat cherguvannya z ohoroni pivdennih rubezhiv krayin uchasnikiv ODKB Z aeroportu zdijsnyuyutsya privatni pasazhirski charterni rejsi v krayini SND a takozh zdijsnyuyetsya nezakonne neregulyarne turistichne vertolitne spoluchennya z yedinim aeroportom v neviznanij Nagirno Karabahskoyi Respublici Stepanakertskim VodnijDokladnishe U zv yazku z vidsutnistyu vihodu do morya sudnoplavnih richok ta velikih vodojm vodnij transport nezatrebuvanij u Virmeniyi Na ozeri Sevan i na inshih vodojmah ye amatorski yahti kateri chovni ta inshi plavzasobi U Virmeniyi nemaye zhodnogo poroma Dilyanki na yakih buv bi zatrebuvanij porom vzhe davno mayut mosti Yaksho kazati pro vidsutnist poroma cherez Sevan to ce mozhna poyasniti vidsutnistyu pasazhiropotoku Napriklad yaksho kazati pro porom cherez ozero za maksimalnoyu dovzhinoyu z mista Vardenisa abo Martuni do mista Sevan to ce zajme nabagato bilshe chasu nizh doyihati avtomobilnim transportom cherez yakisni dorogi yaki prohodyat po oboh beregah ozera Yaksho govoriti pro porom cherez ozero v shirinu to slid zaznachiti sho na pivnichno shidnomu uzberezhzhi roztashovani lishe neveliki sela a z protilezhnogo boku ye lishe odne misto Gavar u zv yazku z chim vidsutnij velikij pasazhiropotik i vidpovidno poroma nemaye tak yak meshkancyam pivnichno shidnogo uzberezhzhya ozera legshe distatisya avtomobilnim transportom v mista Vardenis Chambarak Sevan abo vzagali na elektrichci doyihati cherez te zh misto Sevan v bilshi mista Razdan Abovyan abo pryamo do Yerevana Motornij choven na ozeri Sevan Turistichnij choven na ozeri Sevan Tradicijni sevanski chovniTruboprovidnijZagalna dovzhina gazogoniv u Virmeniyi stanom na 2013 rik stanovila 2 233 km Naftoprovodi U Virmeniyi vidsutni magistralni naftoprovodi Z 2009 roku pochalosya budivnictvo naftoprovodu Tebriz Megri Kadzharan Yerash z Iranu do Virmeniyi Zgidno z domovlenostyami iranska storona bude postavlyati vzhe gotovi naftoprodukti Ranishe planuvalosya spilne budivnictvo naftopererobnogo zavodu abo bilya virmeno iranskogo kordonu m Megri abo bilya Yerevana ale cej proekt bulo zamorozheno oskilki zaraz ye nedostatnye tehniko ekonomichne obgruntuvannya proektu Ce pov yazano z dvoma osnovnimi faktorami Po pershe u Virmeniyi nemaye magistralnih naftoprovodiv Tobto vidsutnya shiroka merezha naftoprovodiv po krayini i dlya tranzitu cherez Gruziyu Po druge u Virmeniyi nemaye svoyeyi vlasnoyi nafti Tobto nemaye garantovanogo bezperebijnogo zabezpechennya sirovinoyu Gazoprovodi Virmeniya maye 1 9 tis km gazoprovodiv potuzhnistyu v 9 mlrd m i odne pidzemne gazoshovishe ob yemom 190 mln m Gazotransportna sistema nalezhit ZAT ArmRosGazProm Narazi virmenski gazoprovodi vikoristovuyutsya yak tranzitni lishe do Nagirno Karabaskoyi Respubliki Ce pov yazano z tim sho susidni krayini spozhivachi gazu Gruziya ta Turechchina vikoristovut azerbajdzhanskij gaz a sama Virmeniya zakupovuye gaz v Rosiyi cherez Gruziyu abo napryamu z Iranu Gazoprovid Iran Virmeniya 140 km gazoprovid yakij z yednuye Tebriz i gazorozpodilnu stanciyu v Megri Diametr trubi 700 mm Vartist sporudi sklala 220 mln dolariv SShA za poperednimi ocinkami vkladennya Gazpromu ocinyuvalisya v 140 mln dol proektna potuzhnist gazoprovodu 1 1 mlrd kubometriv na rik do 2019 roku planuyetsya dovesti potuzhnist do 2 3 mlrd kubometriv V obmin na postavki gazu Virmeniya postachaye Iranu elektroenergiyeyu Miskij gromadskijDokladnishe Metropoliten Dokladnishe Yerevanskij metropoliten Elektropoyizd yerevanskogo metropolitena pribuvaye na stanciyu Metropoliten u Virmeniyi diye v stolici misti Yerevani Stolichnij metropoliten buv vidkritij 7 bereznya 1981 r i skladayetsya z odniyeyi liniyi z desyatma stanciyami a takozh dodatkovoyi odnosmugovoyu gilkoyu Pershim chinnim vidrizkom metropolitenu stav vidrizok Druzhba virm Barekamutyun David Sasunskij virm Sasunci David Dovzhina metropolitenu stanovit 13 4 km Za rik pasazhiropotik stanovit 21 mln pasazhiriv U zv yazku z nizkim pasazhiropotokom na liniyi vikoristovuyutsya dvovagonni skladi z vagoniv tipu 81 717 714 Reshta vagoniv prostoyuyut u depo Charbah Vartist proyizdu stanovit 50 dram Metropoliten z yednuye pivnichno zahidnu chastinu mista cherez centr z pivdennoyu chastinoyu mista Metro v Yerevani pracyuye z 6 30 do 23 30 Planuyetsya budivnictvo dodatkovih stancij na isnuyuchij liniyi a takozh perpendikulyarnoyi drugoyi liniyi Yerevanskogo metropolitenu V inshih mistah budivnictvo metropolitenu ne planuyetsya Trolejbus U 1949 r v Yerevani r buv vidkritij pershij trolejbusnij marshrut Pershij trolejbusnij park dlya nogo buv vidkritij u 1957 r Trolejbus shvidko rozvivavsya v Yerevani Z budivnictvom novih zhitlovih masiviv tudi vidrazu zh prokladali trolejbusnu liniyu Do kincya 2006 r v Yerevani zalishilosya trohi bilshe 50 trolejbusnih mashin Yaksho v radyanski chasi maksimalna kilkist trolejbusnih linij dosyagala 27 to sogodni zalishilosya lishe 7 vipusk na yaki mozhe syagati vid odnogo do 16 trolejbusiv Ye dva trolejbusnih depo U centri mista i uzdovzh bazariv kontaktna merezha protyanuta na 2 j i 3 i ryadi tak yak na zhvavih magistralyah vzdovzh uzbich skupchuyetsya riznij avtotransport i marshrutni taksi yaki ne postupayutsya miscem trolejbusu U 2005 2006 rr v centri Yerevanu buli vstanovleni zupinni pokazhchiki vigotovleni za yevropejskim zrazkom Proyizd oplachuyetsya pri vihodi a vartist proyizdu stanovit 50 dram U 2005 i v travni 2006 r v Yerevan nadijshla partiya z trolejbusiv Renault podarovanih vladoyu francuzkogo mista Liona A u veresni 2007 r bulo kupleno 18 novih trolejbusiv marki LiAZ 2007 r vipusku privezenih z Volgograda Yerevanskij trolejbus Informacijne tablo na zupinci v Yerevani Druge misto Virmeniyi v yakomu z yavivsya trolejbus Gyumri Trolejbusna liniya bula vidkrita u 1962 r U 1990 i roki misto bulo opoyaseno trolejbusnimi marshrutami Liniyi prolyagali po vsih osnovnih vulicyah mista z vidgaluzhennyami v bik aeroportu zhitlovih rajoniv rinku zaliznichnoyi stanciyi 18 trolejbusiv obslugovuvali 4 miskih marshruti U kinci 90 h rokiv trolejbusi perestali stabilno vihoditi na marshruti i lyudi peresili na marshrutni taksi U 2005 r trolejbusnij ruh u misti povnistyu pripinivsya Tramvaj Yedinim mistom Virmeniyi de koli nebud isnuvav tramvaj buv Yerevan 29 veresnya 1906 bula vidkrita Erivanska miska kinno rejkova doroga pidpriyemcya Mirzoyana Cej vid vuzkokolijnogo kinnogo tramvaya isnuvav do serpnya 1918 r koli vnaslidok turecko virmenskoyi vijni tramvaj buv zrujnovanij Z 1932 r buv zdijsnenij zapusk tramvayu po shirokij koliyi elektrotyagoyu Chislo tramvajnih vagoniv u serednomu kozhni p yat rokiv zbilshuvalasya na 25 i yaksho v 1933 r yih bulo 16 to v 1945 r vzhe 77 vagoniv a v 1965 r 222 odinici ruhomogo skladu Vikoristovuvalosya dva vidi tramvayiv 71 605 ta U zv yazku z tim sho vitrati na trmvaj buli vishe v 2 4 raza v porivnyanni z avtobusami a takozh u zv yazku z dorogoyu elektroenergiyeyu i problemami yaki stvoryuvav tramvaj pid chas prohodzhennya Kiyivskogo mostu v Yerevani 21 sichnya 2004 r ruh tramvayiv u Yerevani bulo oficijno zakrito Velika chastina shlyahiv rozibrana tramvayi rozrizani na metalobruht tramvajne depo vikoristovuyetsya riznimi privatnimi pidpriyemstvami a pidstanciya obslugovuye trolejbusi Avtobus Yerevanskij avtobus tak samo yak i inshij municipalnij transport ne koristuyetsya velikoyu populyarnistyu Avtobusnij park povnistyu onovlenij francuzkimi avtobusami yaki buli pridbani za dopomogoyu kreditiv Ameria Bank Vartist proyizdu yak i v usomu municipalnomu transporti stanovit 50 dram trohi bilshe odniyeyi grivni Yerevanskij avtobus Yerevanskij avtobusMarshrutne taksi Marshrutne taksi v Yerevani koristuyetsya najbilshoyu populyarnistyu sered usih vidiv transportu Kilkist marshrutiv dostatno velika voni ohoplyuyut use misto ta peredmistya Grafik kursuvannya dostatno zhvavij Vartist proyizdu u Yerevani stanovit 100 v Stepanakerti 70 a v Gyumri 50 virmenskih dram V Yerevani kursuyut marshrutki troh marok stari Gazeli ta Mersedesi ta novi ukrayinski Bogdani Marshrutne taksi v YerevaniTaksi Taksi v misti Gyumri 2003 rik Taksi ye drugim za populyarnistyu vidom transportu u zv yazku z vidnosnoyu desheviznoyu u porivnyanni z inshimi krayinami Zazvichaj taksi poperedno zamovlyayetsya Na taksi mozhna distatisya do bud yakogo kutochku Virmeniyi a za dodatkovu platu i do susidnih krayin Zustrichayetsya praktika koli kilka lyudej yaki yidut u tomu zh samomu napryamku sidayut v odne j te same taksi ta porivnu splachuyut vartist za taksi U Virmeniyi taksi ye duzhe konkurentnozdatnim vidom transportu U miscyah velikogo skupchennya lyudej v centri mist v ta najvidomishih turistichnih ob yektah zavzhdi ye bagato taksistiv Serednya suma yaka zalishayetsya taksistu na chaj stanovit 15 vid vartosti proyizdu ale ce ne ye obov yazkovim platezhem ta splachuyetsya na rozsud kliyenta Kanatno pidvisnij transportKanatni dorogi u Virmeniyi ye v Yerevani Cahkadzori turistichnij centr v marzi Kotajk Dzhermuci turistichnij centr v marzi Vajoc Dzor Alaverdi turistichnij centr v marza Lori a takozh planuyetsya budivnictvo najdovshoyi kanatnoyi dorogi u sviti do Tatevskogo monastirya turistichnij centr v marzi Syunik Diyut takozh vantazhni kanatni dorogi napriklad poryad iz mistom Kadzharanom obslugovuye Kadzharanske midno molibdenove rodovishe marz Syunik V Yerevani Kanatna doroga z yednuye Norkske plato z centrom mista Cya cikava inzhenerna sporuda dozvolila skorotiti bilsh nizh u 5 raziv u porivnyanni z avtomobilem chas shlyahu do plato Na kanatnij dorozi vlashtovani dvi stanciyi odna na stiku vulic Nalbandyana i Charenca insha na Norkskomu plato Vidstan mizh stanciyami stanovit 540 metriv pri riznici visot 109 metriv Vagonetka prohodit cyu vidstan za 2 5 hvilini Na kanatnij dorozi v Yerevani 2 bereznya 2004 r z velikoyi visoti obrushivsya vagon v yakomu znahodilisya 8 lyudej V rezultati tragediyi 3 lyudini zaginuli 5 poraneni Za slovami fahivciv yaki pracyuvali na misci avariyi versiya perevantazhennya vagonu rozrahovanogo na 12 pasazhiriv viklyuchayetsya U zv yazku z incidentom kanatna doroga zakrita U Cahkadzori Odniyeyu z viznachnih turistichnih pam yatok Cahkadzora ye kanatna doroga protyazhnistyu 6 km vzdovzh gori Tegenis Kanatna doroga v Cahkadzori bula vidkrita u 1969 r Girskolizhnij kompleks u Cahkadzori vvazhayetsya najkrashim na Pivdennomu Kavkazi Propuskna zdatnist stanovit 1000 osib na godinu Nini diyut p yat linij na vidkritti ostannoyi buv prisutnij Prezident Virmeniyi Kanatna doroga v Cahkadzori vlitku Kanatna doroga v Cahkadzori vzimkuV Alaverdi Kanatna doroga z yednuye misto Alaverdi yakij roztashovanij v nizovini na livomu berezi richki Debed z monastiryami Sanayin ta Ahpat yaki znahoditsya na pagorbi protilezhnogo berega richki Obidva monastirya vhodyat do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Vartist proyizdu stanovit 70 dram Maksimalna mistkist 13 cholovik Na distanciyi kursuyut dva vagonchiki yaki vidpravlyayutsya odin odnomu na zustrich Vagonchiki vidpravlyayutsya pislya zapovnennya ale interval ruhu stanovit ne ridshe 7 hvilin Kanatna doroga v Alaverdi Vnutrishnij viglyad kabinkiU Dzhermuci U listopadi 2007 r v misti Dzhermuk bula vidkrita persha cherga kanatnoyi dorogi Pidjomnik dvokriselnij z zagalnoyu kilkistyu misc 200 Vidstan majzhe vid bud yakogo gotelyu do kanatnoyi dorogi blizko kilometra Prezident Serzh Sargsyan 7 8 listopada 2008 r z dvodennim robochim vizitom perebuvav u misti Dzhermuk znajomlyachis iz zdijsnenimi v misti shirokomasshtabnimi robotami Prezident pobuvav na teritoriyi kanatnoyi dorogi oglyanuv nulovu stanciyu oznajomivsya z robotami z budivnictva novoyi girskolizhnoyi trasi ta blagoustroyu prilegloyi do kanatnoyi dorogi teritoriyi Dlya ostannoyi vitracheno 70 miljoniv dram a na budivnictvo novoyi girskolizhnoyi trasi blizko 200 mln dram Serzh Sargsyan oglyanuv kapitalno vidremontovanu dorogu dovzhinoyu 3 7 km sho zv yazuye dzhermukskij kvartal Kechut z livostoronnoyu chastinoyu mista Zgidno z programoyu rozvitku Dzhermuka do 2012 r shorichnu kilkist turistiv u misti planuyetsya dovesti do 100 tis a pributok turistichnoyi industriyi v misti do 100 mln dol SShA U Tatevi Dokladnishe Tatevska kanatna doroga Inzhenerna sporuda Krila Tateva prostyagayetsya na 5 7 km nad glibokoyu j zhivopisnoyu ushelinoyu richki Vorotan poyednuyuchi dva sela nepodalik vid yerevanskoyi trasi ta Tatev roztashovane poblizu monastirya Najbilsha visota nad ushelinoyu skladaye 320 m Kabina sho vmishuye 25 pasazhiriv ruhayetsya z maksimalnoyu shvidkistyu 37 km god prohodyachi shlyah vid tochki vidpravlennya do tochki priznachennya za 11 hvilin 25 sekund Pidtrimuyut kabini 6 trosiv po tri na kozhnu dva nesuchih odin dlya privodu Trosi spromozhni utrimuvati vantazhi sho v 10 15 raziv perevishuyut nominalne navantazhennya Osnovnij privid dorogi dva elektrodviguni odin osnovnij odin rezervnij Takozh konstrukciya osnashena dizelnim dvigunom yakij pidklyuchayetsya u vipadku pripinennya podachi elektroenergiyi Pracezdatnist kanatnoyi dorogi zabezpechuyetsya navit pri vitri siloyu do 70 m s Doroga zabezpechit dostup do monastirya takozh i u zimovij sezon chim spriyatime prodovzhennyu turistichnogo sezonu u Virmeniyi Sporudzhennya kanatnoyi dorogi obijshlos u 18 mln yiyi budivnictvo finansuvali v osnovnomu privatni fondi Dlya miscevih zhiteliv proyizd kanatnoyu dorogoyu bezkoshtovnij turistam vin koshtuye 6 yevro Derzhavne upravlinnyaDerzhava zdijsnyuye upravlinnya transportnoyu infrastrukturoyu krayini cherez Stanom na gruden 2016 roku ministerstvo v uryadi Karena Karapetyana ocholyuvav Div takozhEkonomika VirmeniyiPrimitki The World Factbook angl Washington D C Central Intelligence Agency 2017 ISSN 1553 8133 Arhiv originalu za 19 lipnya 2010 Procitovano 21 lyutogo 2017 roku Atlas svitu 2005 Dubovich I A 2008 Atlas Ekonomichna i socialna geografiya svitu 2010 Uzkokolejnye zheleznye dorogi Armenii nedostupne posilannya Kratkij obzor Kavkazsko tureckogo teatra voennyh dejstvij Velikaya Vojna i Fevralskaya Revolyuciya angl Convention on International Civil Aviation Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 12 chervnya 2010 Erevan obshestvennyj transport v upadke nedostupne posilannya z travnya 2019 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2010 Novye trollejbusy Erevan obshestvennyj transport v upadke nedostupne posilannya z travnya 2019 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 19 lipnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2010 Gorodskoj elektrotransport byvshego SSSR Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2010 Otvet merii tramvaj ne mozhet prinosit dohoda Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 13 chervnya 2010 V Erevane sorvalsya vagon kanatnoj dorogi 3 pogibli 5 raneny nedostupne posilannya Arhiv originalu za 1 veresnya 2009 Procitovano 13 chervnya 2010 Puteshestvie v Armeniyu Chast III Arhiv originalu za 7 lipnya 2009 Procitovano 13 chervnya 2010 Arhiv originalu za 21 veresnya 2010 Procitovano 13 chervnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2010 Pravitelstvo RA obyavilo Dzhermuk centrom turizma nedostupne posilannya z travnya 2019 PanARMENIAN Tigran Sarkisyan Na mezhdunarodnyh turisticheskih kartah poyavilsya novyj privlekatelnyj centr 16 zhovtnya 2010 Dva mirovyh rekorda v Armenii Armenia angl Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Doroshenko V I Geografiya transportu Navchalnij posibnik V I Doroshenko K D Didenko K Kiyivskij nac un t im T Shevchenka 2010 183 s ISBN 978 966 439 329 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red S P Kuzika L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zarubizhna transportna geografiya navchalnij posibnik uklad Petrashevskij O L i dr K Nacionalnij transportnij universitet 2015 95 s ISBN 978 966 632 227 5 Krayinoznavstvo Krayini Aziyi Ch 2004 383 s ISBN 966 8029 53 4 Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl Modern Transport Geography Hoyle B and R Knowles eds Second Edition London Wiley 1998 angl Rodrigue J P The Geography of Transport Systems Fourth Edition N Y Routledge 2017 440 s ISBN 978 1138669574 angl Taaffe E J Gauthier H L and Geography of transportation Second Edition N Y Prentice Hall 1996 ISBN 0 13 368572 1 angl Black W Transportation A Geographical Analysis N Y 2003 Rosijskoyu ros Armeniya Strany i narody Sovetskij Soyuz Respubliki Zakavkazya Respubliki Srednej Azii Kazahstan Redkol otv red red sost i dr M Mysl 1984 382 s Strany i narody 180 tis prim ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Transportnaya geografiya i transportnye sistemy mira uchebnoe posobie K 2006 188 s ISBN 000 0000 00 4 ros Ekonomicheskaya socialnaya i politicheskaya geografiya mira Regiony i strany pod red S B Lavrova N V Kaledina M 2002 928 s ISBN 5 8297 0039 5 ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Transport VirmeniyiKarti transportnoyi sistemi Virmeniyi na Vikishovishi Karti Virmeniyi Perry Castaneda Library Map Collection ros Dobirka publikacij pro Virmeniyu z chasopisu Vokrug sveta Oficijnij sajt Pivdenno Kavkazkoyi zaliznici angl Oficijnij sajt Mizhnarodnogo aeroportu Zvartnoc Yerevan Armenia World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki Virmeniyi