Тате вський монастир вірм Տաթև монастир Вірменської апостольської церкви розташований на південному сході Вірменії побли

Тате́вський монастир (вірм. Տաթև) — монастир Вірменської апостольської церкви, розташований на південному сході Вірменії, поблизу села Татев марзу (області) Сюнік, біля міста Горіс, за 280 км від Єревана.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = lon_min = скасований =
Татев вірм. Տաթև

39°22′49″ пн. ш. 46°15′01″ сх. д. / 39.38028° пн. ш. 46.25028° сх. д. / 39.38028; 46.25028Координати: 39°22′49″ пн. ш. 46°15′01″ сх. д. / 39.38028° пн. ш. 46.25028° сх. д. / 39.38028; 46.25028
Країна	Вірменія
Місто	с. Татев
Марз	Сюнік
Конфесія	Вірменська апостольська церква
Єпископство	Сюнікська єпархія
Тип	монастир і пам'ятка культури
Стиль	вірменська архітектура
Дата заснування	906
Початок будівництва	895
Побудовано	1295




Відомі мешканці	Ованес Воротнеці, Григор Татеваці
Статус	діючий
Татев Татев (Вірменія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Існує два варіанти перекладу назви Татев з грабару (давньовірменської): «дай крила» або «лети».

Заснований у IX столітті. Політичний центр Сюнікського царства, починаючи з IX століття. Населення монастиря в X столітті становило близько тисячі чоловік. У XIII столітті монастир збирав податки з 680 навколишніх сіл і прагнув розширювати свій вплив, на ґрунті чого навіть виникали конфлікти з місцевим населенням. Один з найважливіших центрів науки й освіти у Вірменії (XIV—XV ст.).

Сильно постраждав від землетрусу в 1931 році. Наразі монастир діє, на території ведуться відновлювальні і реставраційні роботи. Монастир відкритий для відвідування без обмежень. Швейцарською компанією «Гаравента» здійснено будівництво найбільшої в країні канатної дороги, що з'єднує монастир із селом на іншій стороні каньйону річки Воротан.

Основні споруди

Головна архітектурна споруда монастиря — Церква св. Погоса і Петроса (X століття), була побудована в 895—906 роках.
Церква св. Григорія (IX століття) примикає до головної церкви з південної сторони. Відповідно до хроніки, церква була побудована 1295 замість більш раннього будинку, побудованого в 836—848 рр. сюнікським князем Пилипосом та зруйнованого землетрусом 1139 року. Храм відновлений наприкінці XIII століття Орбелянами.
Надбрамна церква Аствацацін (XI століття). Має вертикально орієнтовані пропорції, що рідко зустрічається у вірменській архітектурі. Всередині невелика куполоподібна зала з нішами в усіх стінах, крім західної.
«Гавазан» — колона, що коливається. Встановлена 904 року у дворі, поблизу житлового приміщення монастиря. Є унікальним витвором вірменської архітектури та інженерної думки того часу. Це восьмигранний кам'яний стовп (вісім метрів заввишки), увінчаний хачкарами, встановленими на різьбленому карнизі. Від сейсмічних коливань, і навіть від дотику людської руки стовп може нахилятися і самостійно повертатися в початкове положення. Коливання цього маятника попереджали населення монастиря про землетруси, а також про наближення ворожих військ.

Фотогалерея

Гробниця св. Григорія
Церква та гробниця св. Григорія
Церква св. Погоса та Петроса

Див. також

Примітки

Див. Степанос Орбелян

Посилання

Офіційна вебсторінка [ 22 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Фотогалерея Гагіка Арзуманяна^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Татев на Armeniapedia.org [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Вірменський монастир Татев відмічає 1100-ліття [ 29 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

[1] Див. Степанос Орбелян