Російсько-перська війна 1826—1828 років — війна між Росією та Персією, в результаті якої Росія закріпилась в Закавказзі та приєднала Східну Вірменію.
Російсько-перська війна 1826—1828 років | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-перські війни | |||||||
Битва під Єлисаветполем | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія | Персія | ||||||
Командувачі | |||||||
О. П. Єрмолов І. Ф. Паскевич В. Г. Мадатов О. І. Красовський | Фетх Алі-шах Аббас-Мірза | ||||||
Військові сили | |||||||
34 000 | 35 000 |
Передумови
Персія після поразки у попередній війні відмовлялась ратифікувати Ґюлістанський мирний договір та прагнула повернути втрачені території. У цьому її підтримувала Британія, яка намагалась не допустити посилення ролі Росії на Близькому та Середньому Сході. Вона також зобов'язувалась надавати фінансову та матеріальну допомогу Персії у випадку війни.
Повстання декабристів у грудні 1825 року в Петербурзі було сприйняте Персією як ознака послаблення Росії та як сприятлива нагода для початку воєнних дій.
Хід війни
1826 рік
У липні 1826 року перська армія під командуванням Аббас-Мірзи (60 000 чоловік, 34 гармати) увійшла на територію Талишського та Карабахського ханств та розпочала наступ на Тифліс.
Тоді ж перси взяли в облогу Шушу. Гарнізон Шуші протягом 48 днів витримував облогу, що дало змогу росіянам зібрати сили та почати контрнаступ. 3 серпня загін під командуванням генерала В. Г. Мадатова біля села Шахмор (4 300 росіян, 2 000 нерегулярних кінних ополченців, 12 гармат) атакував та розбив авангард перського війська (10 000 чоловік, 4 гармати, 20 фальконетів). Це дало змогу зняти облогу з Шуші.
13 вересня головні сили перських війстк під командуванням Аббас-Мірзи (35 000 чоловік, 25 гармат, 50 фальконетів) були розгромлені в битві під Єлисаветполем військами під командуванням генерала І. Ф. Паскевича (8 500 чоловік, 24 гармати) та відкинуті до річки Аракс.
Корпус генерала О. П. Єрмолова переніс бойові дій за межі Росії на території Ериванського та Нахічеванського ханств.
1827 рік
Незважаючи на бойові успіхи Єрмолова, Микола I підозрював його у зв'язках з декабристами та усунув від командування 27 березня 1827 року. На цій посаді його замінив генерал Паскевич.
У червні Паскевич розпочав похід на Єреван. 26 червня без бою була захоплена Нахічевань. У липні-серпні російські війська завдали низки поразок перській армії ( та захоплення Аббас-Абада), змусивши її відступити в Персію.
13 жовтня, після тижневої облоги російська армія , після чого вторгнулась у північно-західні перські провінції. 26 жовтня був захоплений Тебриз — друга столиця Персії. Російські війська просувались у напрямку Тегерану, і через тиждень після падіння Тебризу Фетх Алі-шах запросив миру.
Наслідки
Мирні переговори тривали 4 місяці. Зрештою Персія була змушена погодитись на умови Росії. 22 лютого 1828 року в містечку Туркманчай поблизу Тебриза був підписаний Туркманчайський мирний договір.
Відповідно до договору, до Росії відходили Ериванське та Нахічеванське ханства (Східна Вірменія). Персія зобов'язувалась виплатити контрибуцію у розмірі 20 млн рублів. Після виплати контрибуції Росія зобов'язувалась вивести війська з Іранського Азербайджану.
Підтверджувалось виняткове право Росії мати військовий флот на Каспійському морі.
Договір закріплював право перських вірмен на вільне переселення в Росію. Після підписання договору в Росію переселилось 135 тисяч вірмен.
Британський уряд, незадоволений посиленням Росії на Середньому Сході, намагався зірвати Туркманчайський договір, займаючись підкупом перських чиновників. У січні 1829 року був інспірований напад на російське посольство в Тегерані. Практично всі працівники посольства, в тому числі посол О. С. Грибоєдов, загинули. Проте Микола I, не бажаючи нової війни, задовольнився особистими вибаченнями шаха.
Джерела
- В676 Военная история России с древнейших времен до конца XIX века: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. Волков В. А., Воронин В. Е., Горский В. В. — М.:МПГУ, 2012—224 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rosijsko perski vijni Rosijsko perska vijna 1826 1828 rokiv vijna mizh Rosiyeyu ta Persiyeyu v rezultati yakoyi Rosiya zakripilas v Zakavkazzi ta priyednala Shidnu Virmeniyu Rosijsko perska vijna 1826 1828 rokivRosijsko perski vijniBitva pid Yelisavetpolem Bitva pid YelisavetpolemData 19 lipnya 31 lipnya 1826 10 lyutogo 22 lyutogo 1828Misce Pivnichnij Iran AzerbajdzhanRezultat Peremoga Rosiyi ukladennya Turkmanchajskogo mirnogo dogovoruStoroniRosijska imperiya PersiyaKomanduvachiO P Yermolov I F Paskevich V G Madatov O I Krasovskij Feth Ali shah Abbas MirzaVijskovi sili34 000 35 000Karta Zakavkazzya vidpovidno do Gyulistanskogo ta Buharestskogo mirnih dogovorivPeredumoviPersiya pislya porazki u poperednij vijni vidmovlyalas ratifikuvati Gyulistanskij mirnij dogovir ta pragnula povernuti vtracheni teritoriyi U comu yiyi pidtrimuvala Britaniya yaka namagalas ne dopustiti posilennya roli Rosiyi na Blizkomu ta Serednomu Shodi Vona takozh zobov yazuvalas nadavati finansovu ta materialnu dopomogu Persiyi u vipadku vijni Povstannya dekabristiv u grudni 1825 roku v Peterburzi bulo sprijnyate Persiyeyu yak oznaka poslablennya Rosiyi ta yak spriyatliva nagoda dlya pochatku voyennih dij Hid vijni1826 rik U lipni 1826 roku perska armiya pid komanduvannyam Abbas Mirzi 60 000 cholovik 34 garmati uvijshla na teritoriyu Talishskogo ta Karabahskogo hanstv ta rozpochala nastup na Tiflis Todi zh persi vzyali v oblogu Shushu Garnizon Shushi protyagom 48 dniv vitrimuvav oblogu sho dalo zmogu rosiyanam zibrati sili ta pochati kontrnastup 3 serpnya zagin pid komanduvannyam generala V G Madatova bilya sela Shahmor 4 300 rosiyan 2 000 neregulyarnih kinnih opolchenciv 12 garmat atakuvav ta rozbiv avangard perskogo vijska 10 000 cholovik 4 garmati 20 falkonetiv Ce dalo zmogu znyati oblogu z Shushi 13 veresnya golovni sili perskih vijstk pid komanduvannyam Abbas Mirzi 35 000 cholovik 25 garmat 50 falkonetiv buli rozgromleni v bitvi pid Yelisavetpolem vijskami pid komanduvannyam generala I F Paskevicha 8 500 cholovik 24 garmati ta vidkinuti do richki Araks Korpus generala O P Yermolova perenis bojovi dij za mezhi Rosiyi na teritoriyi Erivanskogo ta Nahichevanskogo hanstv 1827 rik Nezvazhayuchi na bojovi uspihi Yermolova Mikola I pidozryuvav jogo u zv yazkah z dekabristami ta usunuv vid komanduvannya 27 bereznya 1827 roku Na cij posadi jogo zaminiv general Paskevich U chervni Paskevich rozpochav pohid na Yerevan 26 chervnya bez boyu bula zahoplena Nahichevan U lipni serpni rosijski vijska zavdali nizki porazok perskij armiyi ta zahoplennya Abbas Abada zmusivshi yiyi vidstupiti v Persiyu 13 zhovtnya pislya tizhnevoyi oblogi rosijska armiya pislya chogo vtorgnulas u pivnichno zahidni perski provinciyi 26 zhovtnya buv zahoplenij Tebriz druga stolicya Persiyi Rosijski vijska prosuvalis u napryamku Tegeranu i cherez tizhden pislya padinnya Tebrizu Feth Ali shah zaprosiv miru NaslidkiMirni peregovori trivali 4 misyaci Zreshtoyu Persiya bula zmushena pogoditis na umovi Rosiyi 22 lyutogo 1828 roku v mistechku Turkmanchaj poblizu Tebriza buv pidpisanij Turkmanchajskij mirnij dogovir Vidpovidno do dogovoru do Rosiyi vidhodili Erivanske ta Nahichevanske hanstva Shidna Virmeniya Persiya zobov yazuvalas viplatiti kontribuciyu u rozmiri 20 mln rubliv Pislya viplati kontribuciyi Rosiya zobov yazuvalas vivesti vijska z Iranskogo Azerbajdzhanu Pidtverdzhuvalos vinyatkove pravo Rosiyi mati vijskovij flot na Kaspijskomu mori Dogovir zakriplyuvav pravo perskih virmen na vilne pereselennya v Rosiyu Pislya pidpisannya dogovoru v Rosiyu pereselilos 135 tisyach virmen Britanskij uryad nezadovolenij posilennyam Rosiyi na Serednomu Shodi namagavsya zirvati Turkmanchajskij dogovir zajmayuchis pidkupom perskih chinovnikiv U sichni 1829 roku buv inspirovanij napad na rosijske posolstvo v Tegerani Praktichno vsi pracivniki posolstva v tomu chisli posol O S Griboyedov zaginuli Prote Mikola I ne bazhayuchi novoyi vijni zadovolnivsya osobistimi vibachennyami shaha DzherelaV676 Voennaya istoriya Rossii s drevnejshih vremen do konca XIX veka Uchebnoe posobie dlya studentov pedagogicheskih vuzov Volkov V A Voronin V E Gorskij V V M MPGU 2012 224 s ISBN 978 5 4263 0114 6