Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит КНУ перенаправляє сюди див також Криворізький національний університет Київський національний університет імені Та

КНУ

КНУ
Запит «КНУ» перенаправляє сюди; див. також Криворізький національний університет.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний заклад вищої освіти України, розташований у місті Києві. За рейтингами ВНЗ, на 2020 рік посідав 1 місце і є найбільшим університетом за кількістю студентів і спеціальностей. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
КНУ ім.Тараса Шевченка
image
image
Центральний корпус університету
50°26′30″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. / 50.4419028° пн. ш. 30.5113139° сх. д. / 50.4419028; 30.5113139
Назва латиною Universitas Kioviensis
Тип національний, класичний
Країна image Україна[5]
Розташування Київ
Гасло лат. Utilitas, Honor et Gloria («Користь, честь і слава»)
Назва на честь Шевченко Тарас Григорович
Засновано 1834
Засновник Микола I
Ректор Бугров Володимир Анатолійович
Студентів 32000 (в 2021—2022 н.р.)
Докторів 801
Професорів 543
Кольори
     
Членство у
  • Велика Хартія Університетів, Асоціація університетів Європи[6], Європейська мережа підприємств, ORCID[d][7], Університетське Агентство Франкофонії[8] і d[9]
    • Складається з Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Географічний факультет Київського університету, механіко-математичний факультет Київського національного університету, факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин Київського університету, ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, d, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, d, d і Наукова бібліотека імені М. Максимовича
    Факультети 14 факультетів, 8 інститутів, 1 відділення, 2 коледжі та 21 підрозділ
    Мова викладання українська
    Випускники
    Адреса 01601, Україна, Київ, Володимирська, 60
    Сайт knu.ua
    Нагороди
    image image
    image Taras Shevchenko National University of Kyiv у Вікісховищі

    Серед історичних назв - Університет імені Святого Володимира, Київський Університет, Народний Університет, Красний Університет та інші.

    З 30 квітня 2021 року посаду ректора університету обіймає Володимир Бугров.

    Історія

    Передісторія

    image
    Імператор Микола І, за чиїм указом був заснований Університет Св. Володимира
    image
    Стрічки ордена Св. Володимира. Червоний колір будівлі «Червоного корпусу» пов'язаний зі стрічками ордена Св. Володимира (червона та чорна), отже, Будівля Київського університету Св. Володимира мала відображати ці кольори (це офіційна версія за часів Російської імперії та сучасної України).

    Ідея заснування університету в Києві виникла в панівних колах Російської імперії ще на початку XIX ст., відразу після відкриття таких закладів у Казані (заснований у 1804 р.) та Харкові (заснований у 1805 р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833 р., після закриття двох найбільших навчальних осередків Віленського навчального округу: Кременецького ліцею на Волині та Імператорського Віленського університету, які стали основою новозаснованого університету.

    З Крем'янця до Києва перевезли бібліотеку (34 378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15 538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20 487 експ.), нумізматичний (понад 17 000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети. До Києва також перевезли найкращу частину ботсаду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15 000 живих рослин, 10 000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів). Першим директором став колишній очільник ботанічного саду при Кременецькому ліцеї Вілібальд Бессер. Пізніше з Вільна в 1840 році перевели Віленську медико-хірургічну академію (до 1832 року — медичний факультет Імператорського Віленського університету) разом з матеріально-технічною базою, бібліотекою та більшою частиною викладачів. Також новостворений університет отримав решту власності ліквідованого університету, зокрема значну частину його видатної бібліотеки.

    Російська імперія

    Докладніше: Імператорський університет Святого Володимира

    8 листопада 1833 р. імператор Микола І підтримав подання міністра народної освіти графа C. Уварова та указом від 2 листопада 1833 року заснував Імператорський університет Святого Володимира. 25 грудня 1833 р. імператор затвердив проєкт Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 15 липня 1834 р. (в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу. 28 серпня 1834 р. в Університеті розпочалися заняття.

    Це був другий заклад вищої освіти на території підросійської України після Харківського Імператорського університету. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830–1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.

    28 серпня 1834 року Київський університет прийняв перших 62 студентів. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1841 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

    image
    Університет Святого Володимира, початок 1910-х років
    image
    Пам'ятник засновнику Київського Університету Миколі І, в парку навпроти головного корпусу, 1917

    До Жовтневого перевороту в університеті викладали відомі вчені: математики Борис Делоне, Д. О. Граве, М. А. і А. А. Дяченки, Б. Я. Букреєв (з 1889 до 1962), фізики М. М. Шіллер, Й. Й. Косоногов, М. П. Авенаріус, астрономи В. Фабриціус, Р.  Фоґель, М. Ф. Хендриков, зоологи О. О. Ковалевський, О. М. Сєверцов, О. О. Коротнєв, історики і філософи М. О. Максимович (перший ректор), М. І. Костомаров, М. В. Довнар-Запольський, В. С. Іконніков, М. П. Драгоманов, І. В. Лучицький, Ю. А. Кулаковський, літератор М. П. Дашкевич, філолог В. М. Перетц, юристи О. Ф. Кістяківський, М. К. Ренненкампф, С. Й. Богородський, Г. І. Ейсман, економісти М. Х. Бунге, І. В. Вернадський (батько першого президента АН УРСР — НАНУ, академіка В. І. Вернадського), хіміки С. М. Реформатський, О. П. Ельтеков, М. А. Бунге, механік Г. К. Суслов, геолог М. І. Андрусов, вчені-медики В. О. Бец, Н. А. Хржонщевський, М. В. Скліфосовський, Г. М. Мінх, В. В. Підвисоцький, Ю. К. Шимановський, В. К. Високович, В. О. Караваєв, Ф. С. Цицурін, В. П. Образцов, М. М. Волкович, патолог В. К. Ліндеман, гігієніст О. В. Корчак-Чепурківський, архітектор В. І. Беретті та інші. Частина з них були випускниками університету.

    Ще від середини 19 ст. університет став одним із осередків науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени Кирило-Мефодіївського товариства — В. М. Білозерський, Г. А. Андрузький; Т. Г. Шевченко працював в 1845-47 рр. в Археографічній комісії при університеті. До 1917 р. університет підготував близько 20 тисяч спеціалістів. Активні учасники Київсько-Харківського товариства були ініціаторами заснування недільних шкіл.

    Докладніше: Тарас Шевченко і Київський університет
    image
    Меморіальна дошка Тарасові Шевченку на фасаді Червоного корпусу Київського університету

    Університет названо у 1939 році на честь українського поета Тараса Шевченка. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв він працював тут як співробітник археографічної комісії (у 1845—1846 роках). Розгром у 1847 році Кирило-Мефодіївського товариства й арешт Шевченка перервали його роботу, але не знищили зв'язки поета з університетом. Після звільнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором університету Михайлом Максимовичем.

    1848 року при університеті (1-й поверх) засновано хірургічну клініку В. О. Караваєва, де оперував також М. І. Пирогов. У січні 1847 в актовому залі концертував Ф. Ліст. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861—1919 щомісяця видавалися «Университетские Известия», працювало 10 наукових товариств: дослідників природи, фіз.-математичне, фіз.-хімічне, хірургічне, історичне Нестора-літописця, юридичне… В 1883 було засновано університетську медичну клініку (тепер — бульвар Шевченка № 17). 1880 в університеті було проведено випробування першої у світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник Г. Г. Ігнатьєв).

    У середині 1880-х рр. в університеті налічувалось близько 20 музеїв та навчальних кабінетів. Основу найстаріших його музеїв — Ботанічного, Зоологічного, Геологічного складали надходження від Кременецького ліцею і Віленського університету. Так само після передачі у 1834 р. колекцій з Віленського університету, Уманського, Луцького та Почаївського училищ виник нумізматичний кабінет. Вже в день урочистого відкриття до Київського університету надходять археологічні колекції з розкопок стародавнього Києва разом з планами і картами, а до мінералогічного кабінету — колекція мінералів та інших експонатів. Зібрання старожитностей університету згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на поч. ХХ ст. мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання. І хоча від них вціліло дуже мало, натомість збереглися традиції створення і використання музейних колекцій, що інтегровані в навчальний та науковий процеси як база для якісної освіти. Нині це осередки наукової діяльності викладачів, студентів і аспірантів, справжні лабораторії, що мають вузькоспеціальний характер, тісно пов'язані з галузевою науковою роботою, а їхні фонди є як результатом наукової діяльності, так і використовуються у дослідних цілях.

    Нині музеїв різних профілів в університеті десять, кожен з яких має свою цікаву історію заснування, поповнення й розвитку, тісно пов'язану з діяльністю наукових шкіл та видатних діячів науки. До музеїв історичного профілю належать: Музей історії університету, Археологічний музей, Етнографічний музей; до природничого — Ботанічний сад імені академіка О. В. Фоміна, Ботанічний музей, Геологічний музей, Зоологічний, Музей природи Канівського природного заповідника, а серед галузевих — Музей історії астрономічної обсерваторії і Лінгвістичний музей [ 8 Березня 2009 у Wayback Machine.]. Але більшість з них можна назвати комплексними, що поєднують у собі ознаки різних профілів. Майже всі музеї мають меморіальні розділи, або куточки про видатних діячів університетської науки.

    У 1915—1916 роках університет було евакуйовано до Саратова, у 1919—1920 до університету були приєднані Вищі жіночі курси, Київський юридичний інститут та інші навчальні заклади.

    Українська Держава

    Під час правління гетьмана Скоропадського Університет Св. Володимира отримав статус російського університету. В той же час паралельно працював заснований в 1917 році Київський український державний університет більшість викладачів якого були одночасно були й професорами в Університеті Св. Володимира. З приходом більшовиків університети були об'єднані.

    УРСР

    Докладніше: Київський інститут народної освіти

    Протягом 1920—1932 роках на базі університету функціонували інститути народної освіти імені Драгоманова (до 1930), соціального виховання, професійної освіти, фізико-хіміко-математичний. У 1933 році університет відновлено у складі 7 факультетів. З грудня 1934 до середини 1935 року університет носив ім'я О. Ю. Шмідта

    У 1939 році закладові присвоєно ім'я Т. Г. Шевченка.

    Під час німецької окупації університет було відкрито в листопаді 1941 року, його ректором був призначений К. Т. Штеппа, але вже 1942 року закрито.

    Водночас значна частина персоналу відступила з радянськими військами і була евакуйована до м. Кзил-Орди Казахської РСР, де у 1942—1943 роках відбулося злиття Київського університету з Харківським в Об'єднаний український університет.

    Після визволення Києва в листопаді 1943 року, незважаючи на заподіяні німецькою окупаційною владою руйнування (висаджено в повітря головний корпус, знищено кабінети, бібліотеки), у січні 1944 року університет відновив свою діяльність. У 1949 році функціонувало 12 факультетів. 1960 року в університеті відкрито факультет студентів закордонних держав.

    Україна

    image
    Мітинг біля стін Київського університету 24 липня 1990 р.

    Указ Президента України від 21 квітня 1994 р. встановив, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного закладу вищої освіти, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту.

    25 листопада 1999 року Леонід Кучма збільшив автономію університету, підпорядкувавши його Президенту України, і прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України. Через дев'ять років, 5 травня 2008 року, Віктор Ющенко віддав вказівку реформувати Київський університет, з метою перетворити його на головний навчально-науковий центр України. Він також надав університету права на затвердження індивідуальних умов прийому абітурієнтів, визначення чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук.

    29 липня 2009 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 795 про Київський університет, згідно з якою університету надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного закладу вищої освіти, передбачення збільшення протягом 2011—2012 років на 30 відсотків розмірів посадових окладів, ставок погодинної заробітної плати науково-педагогічних та наукових працівників і на 20 відсотків — стипендії студентів університету, також починаючи з 2011 року під час складання проєкту Державного бюджету України мають бути закладені кошти для організації стажування 200 науково-педагогічних та наукових працівників, 1000 студентів і аспірантів Університету у провідних зарубіжних науково-навчальних центрах, фінансування наукових досліджень в обсязі не менш як 25 відсотків коштів державного бюджету, що передбачаються для його утримання, придбання обладнання та новітніх засобів навчання, проведення реконструкції навчальних корпусів, спортивного комплексу, стадіону, інженерних мереж і доріг, спорудження Палацу студентів, будівництва житлового будинку на 200 квартир для співробітників та гуртожитків для студентів Університету (не менш як на 2000 місць), упорядження території Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна, облаштування на території Канівського природного заповідника (Черкаська область) пам'ятних історичних місць, пов'язаних з іменем Т. Г. Шевченка.

    У 2007 році значною мірою завдяки мовознавцю , Київський університет долучився до когорти університетів світу, що співпрацюють із Міжнародним бюро Ради з китайської мови Ханьбань, зокрема за програмою Інститутів Конфуція.

    31 грудня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення російські військові здійснили черговий масовий обстріл України крилатими ракетами та БПЛА-камікадзе. Внаслідок обстрілу істотно постраждав Виставковий кампус університету, зокрема: значних пошкоджень зазнали корпуси Інституту біології та медицини й Інституту високих технологій, факультетів психології, соціології, комп'ютерних наук та кібернетики, радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем, механіко-математичного та географічного факультетів, кафедри ядерної фізики. Також російські ракети пошкодили будівлі кріогенного комплексу, спорткомплексу, фізичного факультету, Українського фізико-математичного ліцею та деяких гуртожитків Студмістечка.

    Кампуси і корпуси

    Після заснування університет містився у приватних приміщеннях на Печерську; йому було присвоєно ім'я святого Володимира. Зараз головний корпус університету (1837—1842, архітектор В. І. Беретті) міститься на вулиці Володимирській, 60, окремі гуманітарні факультети — на бульварі Шевченка, 14 (колишня Перша гімназія, споруджена за проєктом О. В. Беретті), ряд інститутів та факультетів — на проспекті Академіка Глушкова, 6 (1954-1970-і, В. Є. Ладний, В. Є. Коломієць, інж. В. Я. Дрізо) та вулиці Васильківській, 90, на вулиці Юрія Іллєнка, 36/1; бібліотека (1939, В. О. Осьмак і П. Ф. Альошин) на вулиці Володимирській, 58, ректорат університету (40-ві рр. ХІХ ст.) на вулиці Володимирській, 64.

    Червоний корпус

    image
    Червоний корпус Київського університету
    Докладніше: Червоний корпус КНУ
    image
    Офіційні кольори КНУ

    На фасаді головного корпусу встановлено пам'ятний знак викладачам і студентам університету, меморіальну дошку Т. Г. Шевченку та меморіальну дошку Штабу винищувального батальйону. На фасаді гуманітарного корпусу встановлено меморіальну дошку М. І. Пирогову.

    Будинок Головного (Червоного) корпусу університету (вул. Володимирська, 60); збудований у 1837—1842 рр. у формах класицизму за проєктом архітектора Вікентія Івановича Беретті (1781—1842). Будівля має вигляд величезного замкненого корпусу з внутрішнім двором, довжина фасаду — 145,68 м.

    Стіни корпусу пофарбовано у червоний колір, чавунні бази та капітелі колон — у чорний. Це відповідає кольорам стрічок ордену Святого Володимира (заснований у 1782), чиє ім'я носив університет, тому девіз ордену «Користь, честь і слава» (лат: «Utilitas, Honor et Gloria») був і його девізом. Зведений на вершині пагорба, будинок університету суттєво вплинув на формування архітектурного обличчя Києва в XIX столітті.

    Жовтий корпус

    Будинок Гуманітарного (Жовтого) корпусу університету (бульв. Т. Шевченка, 14); збудований в 1850—1852 рр. у формах класицизму за проєктом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (1816—1895), сина В. І. Беретті, автора проєкту Головного корпусу університету. Будинок належав Першій гімназії. В гімназії викладали визначні історики М. Берлинський та М. Костомаров. Серед її вихованців — художники Микола Ґе та В. Левандовський, історик М. Закревський, економіст М. Бунге, поет М. Гербель, скульптор П. Забіла, письменники М. Булгаков та К. Паустовський, майбутні академіки Є. Тарле та О. Богомолець, А. Луначарський. У 1919 р. в будинку гімназії жив перший президент Академії Наук України академік В. Вернадський. З 1959 р. будівля є навчальним корпусом університету.

    Бібліотека ім. М. Максимовича

    Докладніше: Наукова бібліотека імені М. Максимовича
    image
    Фасад Університетської Наукової бібліотеки імені М. Максимовича

    Будинок Бібліотеки університету ім. М. Максимовича (вул. Володимирська, 58) збудований у 1939—1940 рр. у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів В. О. Осьмака та П. Ф. Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотечні фонди складають 3,52 млн видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетська бібліотека в Україні.

    Будинок бібліотеки разом з будинком філії № 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (вул. Володимирська, 62), збудованим за проєктом тих же архітекторів у 1929—1930 рр., та Головним (Червоним) корпусом університету складають цілісний архітектурний ансамбль.

    Університетське містечко

    image
    Корпуси факультету кібернетики, соціології та механіко-математичного факультету Київського університету

    Забудова комплексу нових корпусів університету ведеться з 60-х років XX століття на південно-західній околиці Києва (навпроти Національного центру виставок і ярмарків). Автори проєкту — архітектори В. Є. Ладний, М. П. Будиловський, В. Є. Коломіець, інженер В. Я. Дризо.

    Проект комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики (вул. Мельникова, 36) розробили архітектори «Київпроекту» О. Носенко, І. Шпара, Ю. Духовичний, О. Кліщук та Я. Віг. Їх проєкт у 1995 р. був удостоєний Державної премії України в галузі архітектури.

    Докладніше: Вища партійна школа (Київ)

    Зоологічний музей

    Докладніше: Зоологічний музей Київського університету

    Зоологічний музей Київського університету розміщений у «червоному» корпусі, у його лівому крилі, на ІІІ поверсі. Музей має дві великі експозиційні зали та велику фондову колекцію, що розміщена в окремих приміщеннях і включає різні групи безхребетних та хребетних тварин. У штаті музею — досвідчені зоологи, які є кураторами відповідних частин колекції. Музей започатковано наприкінці ХІХ ст. як кабінет зоології, який згодом переріс у велике зоологічне зібрання, одне з найбільших в Україні.

    Ботанічний сад

    Докладніше: Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна
    image
    Долина магнолій Університетського Ботанічного саду

    Університетський Ботанічний сад [ 23 Березня 2022 у Wayback Machine.] імені Академіка Олександра Фоміна (1869—1935) закладений у 1839 році за планом архітектора В. І. Беретті ботаніком Р. Е. Траутфеттером. Загальна площа становить 22,5 гектара, в колекції саду понад 10 тисяч видів, форм та сортів рослин.

    Кліматрон у Ботанічному саду імені академіка О. В. Фоміна; висота його після реконструкції 1977 р. становить близько 33 метрів і є найбільшою у світі. Перший оранжерейний комплекс збудовано у 1846—1849 рр. для колекції тропічних та субтропічних рослин, яка налічує зараз понад 2 тисяч одиниць і є однією з найбільших у Європі.

    Астрономічна обсерваторія

    Докладніше: Астрономічна обсерваторія КНУ

    (вул. Обсерваторна, 3) заснована в 1845 році. Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію в приміщенні головного корпусу університету (про що свідчать наявні архітектурні проєкти будівлі), однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Це завдання знову довірили Вікентію Беретті, за чиїм проєктом вона і була побудована в 1841—1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.

    Структура університету

    image
    Барельєф зі стін корпусу факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Київського університету з цитатами з віршів українських поетів Т. Шевченка та П. Тичини (частина барельєфної композиції «Підкорення простору» (автори — А. Григоров, М. Машко, В. Прядка, А. Гайдамака, 1975—1979 р.р.))

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка — багатогалузевий навчально-науковий комплекс, до складу якого входять 14 факультетів, 8 інститутів, 1 відділення, 2 коледжі та 21 підрозділ.

    Факультети

    Інститути

    Відділення

    Коледжі

    Підрозділи

    image
    Стадіон та спортивний комплекс університету

    Інше

    Університет є співзасновником трьох інститутів та двох коледжів. В цих структурах вчаться понад 30 тис. студентів.

    В університеті здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців з 31 напрямку й 81 природничих та соціально-гуманітарних спеціальностей і 157 спеціалізацій за ступеневою системою — бакалаври (4 роки) та спеціалісти (1 рік) або магістри (1,5-2 роки).

    Щорічний конкурс до університету становить понад 3 чол. на місце, а на окремих факультетах — 6-11 чол. Це свідчить про високий рейтинг Київського університету.

    В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на 160 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 72 % викладачів, зокрема 18,25 % (371) викладачів — доктори наук, професори; 12 академіків та 19 членів-кореспондентів державних академій. Щороку науковці та викладачі університету публікують монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях.

    Міжнародне співробітництво

    На початок 2012 університет співпрацював зі 175 партнерами у 55 країнах світу.

    Ректори

    image
    Меморіальна дошка на честь першого ректора Київського університету М. Максимовича
    1. Максимович Михайло Олександрович (1834—1835 рр.)
    2. Цих Володимир Францович (1836—1837 рр.)
    3. Неволін Костянтин Олексійович (1837—1843 рр.)
    4. Федоров Василь Федорович (1843—1847 рр.)
    5. Траутфеттер Рудольф Ернестович (1847—1859 рр.)
    6. Бунге Микола Християнович (1859—1862, 1871—1875, 1878—1880 рр.)
    7. Іванишев Микола Дмитрович (1862—1865 рр.)
    8. Мітюков Каллиник Андрійович (1865 р.)
    9. Матвєєв Олександр Павлович (1865—1871, 1875—1878 рр.)
    10. Феофілактов Костянтин Матвійович (1880—1881 рр.)
    11. Рахманінов Іван Іванович (1881—1883 рр.)
    12. Ренненкампф Микола Карлович (1883—1890 рр.)
    13. Фортинський Федір Якович (1890—1902 рр.)
    14. Бобрецький Микола Васильович (1903—1905 рр.)
    15. Цитович Микола Мартініанович (1905—1917 рр.)
    16. Де-Метц Георгій Георгійович (1917 р.)
    17. Садовень Олексій Андрійович (1917—1918 рр.)
    18. Спекторський Євген Васильович (1918—1919 рр.)
    19. Грунський Микола Кузьмович (1919—1920 рр.)
    20. Щербина Костянтин Мойсейович (1920 р.)
    21. Лобода Микола Іванович (1921—1924 рр.)
    22. Карпеко Олександр Олександрович (1924—1925 рр.)
    23. Семко-Казачук Семен Михайлович (1926—1929 рр.)
    24. Артемський Андрій Якович (1929—1930 рр.)
    25. Грищенко Микита Минович (1930—1932 рр.)
    26. Мельников Дмитро Федорович (1933—1934 рр.)
    27. Левік Рувім Самійлович (08.1934-10.1934 рр.)
    28. Кушнарьов Михайло Андрійович (1934—1936 рр.)
    29. Зюльков Федір Іванович (1936—1937 рр.)
    30. Давидов Іван Дем'янович (1937 р.)
    31. Чупис Микола Максимович (1937—1938 рр.)
    32. Русько Олексій Микитович (1938—1944 рр.)
    33. Штеппа Костянтин Тодосьович (1941—1942 рр., окупація)
    34. Бондарчук Володимир Гаврилович (1944—1951 рр.)
    35. Голик Олександр Захарович (1951—1955 рр.)
    36. Швець Іван Трохимович (1955—1969 рр.)
    37. Білий Михайло Улянович (1970—1985 рр.)
    38. Скопенко Віктор Васильович (1985—2008 рр.)
    39. Губерський Леонід Васильович (2008—2021 рр.)
    40. Бугров Володимир Анатолійович (з 2021 р.)

    Почесні доктори і випускники

    Докладніше: Почесні доктори Київського університету

    З університетських стін вийшла ціла плеяда визначних вчених, митців, державних і громадських діячів:

    Профспілка «Пряма дія»

    image
    Незалежна студентська профспілка «Пряма дія»

    Профспілку «Пряма Дія» засновано з ініціативи студентів університету 2008 року. Легалізована 15 квітня 2009 року. Наразі профспілка має осередки й в інших університетах Києва, а також у кількох обласних центрах України.

    Така назва зумовлена тим, що в середині 90-х років у Києві вже існувала студентська профспілка під назвою «Пряма дія». За час свого існування профспілка провела ряд акцій, спрямованих на захист прав студентів. Профспілка проіснувала до 1998 року.

    Головними напрямами діяльності профспілки є:

    • Відстоювання ідеї безплатної освіти, опір комерціалізації навчання.
    • Захист соціальних прав студентів (умови в гуртожитках, підвищення стипендій, виступає проти поборів, експлуатації студентів тощо).
    • Створення низової студентської організації, котра базується на горизонтальних принципах координації та формує відносини у сфері освіти на засадах рівності, прямої демократії та кооперації.

    Нагороди, рейтинги та репутація

    Масштабний дослідницький центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, на 2022 рік. До списку потрапив й Київський національний університет імені Тараса Шевченка який посів 35 місце.

    У щорічному міжнародному рейтингу 600 найкращих вишів світу британської міжнародної компанії Quacquarelli Symonds під назвою «QS World University Rankings» 2014—2015 Київський університет опинився у групі вишів «421—430». Це кращий результат порівняно з 2013 та 2012 роками. КНУ випередив інші 5 вишів України, що цього року також опинились у рейтингу.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2009 році посів перше місце серед 234 вітчизняних вишів у загальнонаціональному рейтингу найкращих українських навчальних закладів Компас-2009, проведеного спільно журналом Корреспондент та компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) за підтримки Світового банку, при складанні якого враховувалася думка працедавців, випускників вишів та експертів,.

    За версією Webometrics Ranking of World Universities у 2010 р. КНУ єдиний з українських вишів увійшов до 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи (67 місце, критерій рейтингу — кількість згадок про університет в Інтернеті), за тим же критерієм він посів 1-е місце в рейтингу найпрестижніших вишів України, і посів 1346-е місце серед 6000 найкращих університетів світу.

    За показниками моніторингу наукових установ та закладів вищої освіти відповідно до рівня міжнародного цитування наукометричної бази даних SCOPUS станом на 15.01.2009, Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів перше місце в рейтингу 75 вітчизняних вишів за критерієм статистики цитованості публікацій університетських науковців. Кількість цитувань у Scopus: 1.Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7294/14695.

    Згідно з проведеним у 2008 році загальнонаціональним рейтингом «Компас», що ґрунтувався на думці працедавців, про відповідність знань і навичок випускників вітчизняних вишів запитам ринку праці, перше місце рейтингу серед 228 українських вишів посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ).

    Згідно з рейтингом університетів, проведеним тижневиком Дзеркало тижня 2007 року, Київський університет так само посів перше місце серед 200 українських закладів вищої освіти усіх форм власності.

    У 2005 році в рейтингу Корресподент.net Лучшие вузы Украины глазами работодателей Київський університет посів перше місце.

    У Радянському Союзі Київський державний університет (КДУ) входив у першу трійку найкращих університетів країни (разом з Московським державним університетом та Санкт-Петербурзьким державним університетом).[]

    26 квітня 1984 року на честь власного 150-річчя Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка отримав орден «за видатні досягнення в області розвитку народного господарства, науки і культури».

    31 серпня 2022 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка зареєстрував зображення Головного корпусу як знак для товарів та послуг.

    В 2023 році, за даними рейтингу інформаційного ресурсу «Вступ. Освіта.ua», найпопулярнішими та лідерами в Україні за кількістю заяв від абітурієнтів, які вступають на основі повної загальної середньої освіти, стали два львівські заклади вищої освіти, а саме, перше місце посів — Національний університет «Львівська політехніка», на другій сходинці розташувався Львівський національний університет імені Івана Франка, третє місце посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

    • image
      Грамота ЦК ЛКСМ України та Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти (1981).
    • image
      Почесна грамота Першої премії Соцзмагання ВИШів, ВТИШів та технікумів України ім. Третьої Сталінської Пятирічки за 1938-1939 рр.
    • image
      Грамота про нагородження Київського університету орденом Леніна (1959).

    Культура в університеті

    Університет в релігії, культурі та мистецтві

    • image
      Пам'ятник Тарасові Шевченку та Головний корпус Шевченкового університету на реверсі ювілейної монети номіналом 2 гривні
    • image
      Пам'ятник Тарасові Шевченку та Головний корпус Шевченкового університету на карбованцях-купонах 1990-х років
    • image
      Фреска В. М. Васнецова «Хрещення Володимира» (на честь якого засновано і названо університет)
    • image
      Університет названий на честь Святого Володимира, котрий хрестив Київську Русь
    • image
      Герб Філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка

    Див. також

    Коментарі

    1. За винятком майна, переданого Імператорській римсько-католицькій духовній академії, створеній на основі колишнього теологічного факультету Віленського університету.
    2. За винятком дублетів, переданих Імператорському Харківському університету.

    Примітки

    1. Користь, Честь і Слава
    2. Структура власності компанії КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
    3. . Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 24 листопада 2009.
    4. Там само
    5. Directory of Open Access Journals — 2003.
      d:Track:Q1227538
    6. https://eua.eu/about/member-directory.html
    10. Консолідований рейтинг вишів України 2020 року. Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 23 Липня 2018. Процитовано 24 серпня 2020.
    11. Кабінет Міністрів України; Постанова від 29.07.2009 № 799. Архів оригіналу за 20.06.2013. Процитовано 11 серпня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()
    12. П. Даниляк. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… С. 64
    13. . Архів оригіналу за 11 Вересня 2017. Процитовано 2 Листопада 2017.
    14. . Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 15 Червня 2020.
    15. Дело об открытии юридического факультета от 31 августа 1834 г. по 17 января 1835 г. — Державний архів м. Києва. — Ф. 16. — Оп. 465. — Спр. 6.
    16. Манойленко А. С., Манойленко Ю. Е. Спор славян между собою: общественное движение в Юго-Западном крае Российской империи в царствование Николая I. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2015. — 317, [2] с. —
    17. . Архів оригіналу за 5 Травня 2011. Процитовано 31 Липня 2010.
    18. Університет імені О. Ю. Шмідта // Фейсбук-сторінка Олексія Янковського. — 2018. — 7 вересня.
    19. Киевский государственный университет имени Отто Шмидта (Пролетарська правда, 28.04.1935) // Фейсбук-сторінка Олексія Янковського. — 2016. — 19 квітня.
    20. Юльевич Шмидт в истории России XX века и развитие его научных идей. — М. : Физматлит, 2011. — С. 466—467. [ 11 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] Уже в первой половине 1935 года приставку «имени О. Ю. Шмидта» перестали употреблять; Довгань Костянтин Геннадійович. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933—1941 рр.) / автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2008. — 16 с.; та сама дисертація, с. 72—73.
    21. О. Астаф'єв Кость Штепа // Сіверянський літопис. — 2007. — № 1. — С. 141—151.
    22. . Архів оригіналу за 22 Травня 2008. Процитовано 21 Травня 2008.
    23. . Архів оригіналу за 9 Листопада 2018. Процитовано 26 Вересня 2016.
    24. . 4 серпня 2009. Архів оригіналу за 1 Вересня 2009. Процитовано 29 грудня 2012.
    25. Олена Барсукова (2 січня 2022). Потрібні кошти на відбудову: КНУ Шевченка просить про допомогу після обстрілу 31 грудня. Життя. Українська Правда.
    26. . Архів оригіналу за 3 Серпня 2018. Процитовано 3 Серпня 2018.
    27. Відзнаки та нагороди [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.] // Вебсайт АТ «Київпроект»
    28. . Архів оригіналу за 9 Січня 2015. Процитовано 9 Січня 2015.
    29. . Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 30 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    30. . Архів оригіналу за 19 Лютого 2015. Процитовано 9 Січня 2015.
    31. . Архів оригіналу за 23 Червня 2015. Процитовано 11 Травня 2015.
    32. . Архів оригіналу за 9 Січня 2014. Процитовано 8 Січня 2014.
    33. . Архів оригіналу за 8 Березня 2009. Процитовано 11 Лютого 2014.
    34. Автореферат дисертації Антонюк Т. Д.
    35. . Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 26 травня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    36. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 16 Грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
    37. . Архів оригіналу за 21 Вересня 2014. Процитовано 21 Вересня 2014.
    38. . Архів оригіналу за 6 Травня 2015. Процитовано 21 Вересня 2014.
    39. . Архів оригіналу за 25 Травня 2009. Процитовано 9 Червня 2009.
    40. . Архів оригіналу за 12 Липня 2018. Процитовано 9 Червня 2009.
    41. . Архів оригіналу за 8 травня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    42. . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
    43. . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
    44. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    45. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2008.
    46. . Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 23 червня 2008.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    47. . Архів оригіналу за 29 Вересня 2007. Процитовано 23 Червня 2008.
    48. Детальна інформація по об'єкту. sis.ukrpatent.org. Процитовано 3 жовтня 2022.
    49. 100 українських вишів, найбільш популярних серед вступників. 2023
    50. Склали новий рейтинг найпопулярніших ВНЗ України. Ось хто став лідером. 02.08.2023, 19:32

    Джерела та література

    • Колесник В. Ф., Патриляк І. К. Київський національний університет імені Тараса Шевченка [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 260. — .
    • Бех П. О., Коротенко Н. М. Київський національний університет ім. Т. Шевченка [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
    • Історія Київського університету : монографія / [І. В. Верба та ін. ; редкол. : Л. В. Губерський та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ : ВПЦ "Київський університет", 2014. - 895 с. : табл.
    • Спогади про навчання в Університеті у 1939—1941 рр. поета-дисидента Івана Коваленка [ 12 Березня 2016 у Wayback Machine.]
    • / Український історичний журнал.— К., № 2 (485) за березень-квітень 2009.— С. 51-66. ISSN 0130-5247
    • Музеї Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: історія, досвід роботи, перспективи розвитку [ 31 Травня 2016 у Wayback Machine.]
    • Історія Київського університету. — К., 1959. — С.20-36; Горбик В. О., Федорова Л. Д.. К. А. Лохвицький // Українська біографістика. — 1996. — Вип. 1. — С.87; Франко О. О. Огляд фонду музею старожитностей при Ки-ївському університеті св. Володимира (науковий архів Інституту археології АН УРСР) // Археологія. — 1991. — № 1. — С. 145—147.
    • Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. Довідково-біографічне ви-дання. — К., 2005. — 464 с.
    • Київський університет ім. Тараса Шевченка: сторінки історії і сьогодення / за заг. ред. В. В. Скопенка. — К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 1994. — 285 с. : 8 арк. кольор. іл.
    • З іменем святого Володимира: Київ. ун-т у док., матеріалах та спогадах сучасників: у 2 кн. — К. : Заповіт, 1994. — Кн. 1–2.
    • Киевский университет: док. и материалы, 1934—1984 / сост. : В. А. Замлинский, А. А. Буравченков, А. В. Долинский [и др.]. — К. : Вища шк., 1984. — 191 с.
    • Шульгин В. История университета св. Владимира / сочинение Виталия Шульгина, ординарного проф. ун-та св. Владимира ; [сост. В. Короткий ; гл. ред. С. Головко]. — К. : Лыбидь, 2010. — XXXVI, 240 с. : ил., табл., портр. — .
    • Казьмирчук М. Г. Відновлення класичного університету в Києві та його діяльність у довоєнний період (1933—1941 рр.) / М. Г. Казьмирчук ; вступ. сл. Г. Д. Казьмирчука. — К. : Логос, 2011. — 108 с. — .
    • Київський університет за 50 років Радянської влади / редкол. : І. Т. Швець (голова) [та ін.]. — К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1967. — 191 с. : іл.
    • Киевский університет сегодня / М. У. Белый, А. Н. Алексюк, А. Ф. Кизченко [и др.]. — К. : Вища шк., 1984. — 105 с.
    • Наука в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть / В. В. Скопенко, О. В. Третяк, В. І. Андрейцев [та ін.]. — К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2002. — 329 с. : іл.
    • АНТОН КРИЖЕВСЬКИЙ. ВИЩА ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В КІНЦІ ХІХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА) [ 20 Вересня 2018 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 2017. — 15 червня.
    • Черняк С. Освітня діяльність Київського університету ім. св. Володимира (1833—1863). — К. : Академперіодика, 2011. — 251 с. — .
    • Сторчай О. В. Мистецька освіта в Київському університеті (1834—1924 рр.) / О. В. Сторчай. — К. : Щек, 2009. — 335 с. — .
    • Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури: матеріали наук.-теорет. конф., присвяч. 165-річчю ун-ту: зб. ст. : [у 2 ч.] / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 1999. — Ч. 1–2.
    • Попов П. М. Шевченко і Київський університет / П. М. Попов. — К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1964. — 79 с.
    • Сторінки історії. Видатні вчені / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка  ; ред. Н. Прохоренко. — К. : Бібліотека українця, 1999. — 270 с. : портр.
    • Київський національний університет імені Тараса Шевченка: незабутні постаті / авт.-упоряд. : О. Матвійчук, Н. Струк; редкол. : В. В. Скопенко (голова) [та ін.]. — К. : Світ успіху, 2005. — 463 с. : іл. — .
    • Ректори Київського університету, 1834—2006 / В. В. Скопенко, В. А. Короткий, Т. В. Табенська. — К. : Либідь, 2006. — 335 с. : іл. — .
    • Ульяновський В., Скиба О. Останній ректор Університету святого Володимира Євген Васильович Спекторський. — К. : Київ. ун-т, 2007. — 311 с. — .
    • Почесні члени і доктори Університету св. Володимира / авт.-упоряд. : В. А. Короткий, Т. В. Табенська, Ю. В. Цимбал. — К. : Либідь, 2005. — 327 с. : портр. — .
    • Вчені-хіміки Університету св. Володимира (1834—1919) / В. В. Скопенко, Т. В. Табенська, В. А. Короткий [та ін.]. — К. : Прайм, 2001. — 159 с. : портр., табл. — .
    • Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: імена славних сучасників / редкол. : В. В. Скопенко (голова) [та ін.]. — К. : Світ успіху, 2004. — 287 с. : іл., табл., портр. — (Знавці своєї справи). — .
    • Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / Авт.-упоряд.: О. Матвійчук, Н. Струк. - К. : Світ успіху, 2005. - 464 с. : фотоіл., портр. -
    • Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: шляхами успіху / редкол: В. В. Скопенко (голова) [та ін.]. — К. : Світ успіху, 2008. — 255 с. : іл., портр. — (Імена славних сучасників). — .
    • Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А.  Ф. Горлов, М. Г. Махінчук, М. М. Сорока [та ін.]. — Фастів: Поліфаст, 2008. — 383 с. : іл. — .
    • Корнійчук В. П. Унікальність і неповторність університетського прориву / В. П. Корнійчук. — К. : М. П. «Леся», 2008. — 55 с. — .
    • Користь, честь і слава: до 180-річчя від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834) // Дати і події [ 1 Травня 2016 у Wayback Machine.], 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 21–25.
    • ГуберськийЛ. В. Київський національний університет імені Тараса Шевченка // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1 — 760 с. — .
    • Очерки по истории органической химии в Киевском университете / А. И. Киприанов, Ф. С. Бабичев, Л. К. Мушкало и др.; ред. А. И. Киприанов. — К. : Изд-во Киевского ун-та, 1954. — 132 с.

    Посилання

    • Офіційний сайт
    • Енциклопедія Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка [ 15 Грудня 2016 у Wayback Machine.]
    • Відеолекції з історії Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка [ 7 Березня 2008 у Wayback Machine.]
    • Університетська Наукова бібліотека імені М. Максимовича [ 30 Червня 2013 у Wayback Machine.]
    • Канівский природний заповідник ННЦ «Інститут Біології» — офіційна сторінка [ 11 Березня 2013 у Wayback Machine.]
    • Факультети і інститути
    • Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» [ 28 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
    • Навчально-науковий інститут високих технологій [ 10 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
    • Військовий інститут [ 3 Березня 2022 у Wayback Machine.]
    • Навчально-науковий інститут журналістики [ 25 Березня 2022 у Wayback Machine.]
    • Навчально-науковий інститут міжнародних відносин [ 2 Листопада 2013 у Wayback Machine.]
    • Інститут післядипломної освіти [ 19 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
    • Навчально-науковий інститут філології [ 26 Березня 2022 у Wayback Machine.]
    • Факультет психології [ 17 Січня 2014 у Wayback Machine.]
    • Історичний факультет [ 11 Червня 2018 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Zapit KNU perenapravlyaye syudi div takozh Krivorizkij nacionalnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka derzhavnij zaklad vishoyi osviti Ukrayini roztashovanij u misti Kiyevi Za rejtingami VNZ na 2020 rik posidav 1 misce i ye najbilshim universitetom za kilkistyu studentiv i specialnostej Z 2009 do 2014 roku mav status avtonomnogo doslidnickogo universitetu Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaKNU im Tarasa Shevchenka riven akreditaciyiCentralnij korpus universitetu50 26 30 pn sh 30 30 40 sh d 50 4419028 pn sh 30 5113139 sh d 50 4419028 30 5113139Nazva latinoyu Universitas KioviensisTip nacionalnij klasichnijKrayina Ukrayina 5 Roztashuvannya KiyivGaslo lat Utilitas Honor et Gloria Korist chest i slava Nazva na chest Shevchenko Taras GrigorovichZasnovano 1834Zasnovnik Mikola IRektor Bugrov Volodimir AnatolijovichStudentiv 32000 v 2021 2022 n r Doktoriv 801Profesoriv 543Kolori Chlenstvo u Velika Hartiya Universitetiv Asociaciya universitetiv Yevropi 6 Yevropejska merezha pidpriyemstv ORCID d 7 Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 8 i d 9 Skladayetsya z Navchalno naukovij centr Institut biologiyi ta medicini Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka fizichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Geografichnij fakultet Kiyivskogo universitetu mehaniko matematichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu fakultet sociologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka filosofskij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka himichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Vijskovij institut Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Institut visokih tehnologij KNU imeni Tarasa Shevchenka Institut mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo universitetu NNI zhurnalistiki KNU im T Shevchenka Institut filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka d Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka radiofizichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Fakultet kibernetiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka ekonomichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Navchalno naukovij institut Institut geologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka d d i Naukova biblioteka imeni M MaksimovichaFakulteti 14 fakultetiv 8 institutiv 1 viddilennya 2 koledzhi ta 21 pidrozdilMova vikladannya ukrayinskaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Kiyivskogo universitetuAdresa 01601 Ukrayina Kiyiv Volodimirska 60Sajt knu uaNagorodi Taras Shevchenko National University of Kyiv u Vikishovishi Sered istorichnih nazv Universitet imeni Svyatogo Volodimira Kiyivskij Universitet Narodnij Universitet Krasnij Universitet ta inshi Z 30 kvitnya 2021 roku posadu rektora universitetu obijmaye Volodimir Bugrov IstoriyaPeredistoriya Imperator Mikola I za chiyim ukazom buv zasnovanij Universitet Sv VolodimiraStrichki ordena Sv Volodimira Chervonij kolir budivli Chervonogo korpusu pov yazanij zi strichkami ordena Sv Volodimira chervona ta chorna otzhe Budivlya Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira mala vidobrazhati ci kolori ce oficijna versiya za chasiv Rosijskoyi imperiyi ta suchasnoyi Ukrayini Ideya zasnuvannya universitetu v Kiyevi vinikla v panivnih kolah Rosijskoyi imperiyi she na pochatku XIX st vidrazu pislya vidkrittya takih zakladiv u Kazani zasnovanij u 1804 r ta Harkovi zasnovanij u 1805 r Odnak vtilyuvati v zhittya plani stvorennya universitetu vlada rozpochala lishe 1833 r pislya zakrittya dvoh najbilshih navchalnih oseredkiv Vilenskogo navchalnogo okrugu Kremeneckogo liceyu na Volini ta Imperatorskogo Vilenskogo universitetu yaki stali osnovoyu novozasnovanogo universitetu Z Krem yancya do Kiyeva perevezli biblioteku 34 378 tomiv himlaboratoriyu 540 aparativ gerbarij 1500 vidiv flori mineralogichnij 15 538 eksponativ fizichnij 251 instrument i prilad zoologichnij 20 487 eksp numizmatichnij ponad 17 000 monet majzhe polovina antichni obrazotvorchogo mistectva 450 predmetiv kabineti Do Kiyeva takozh perevezli najkrashu chastinu botsadu 8000 roslin i 50 derev u gorshikah 15 000 zhivih roslin 10 000 vidiv nasinnya 300 riznovidiv zasushenih fruktiv Pershim direktorom stav kolishnij ochilnik botanichnogo sadu pri Kremeneckomu liceyi Vilibald Besser Piznishe z Vilna v 1840 roci pereveli Vilensku mediko hirurgichnu akademiyu do 1832 roku medichnij fakultet Imperatorskogo Vilenskogo universitetu razom z materialno tehnichnoyu bazoyu bibliotekoyu ta bilshoyu chastinoyu vikladachiv Takozh novostvorenij universitet otrimav reshtu vlasnosti likvidovanogo universitetu zokrema znachnu chastinu jogo vidatnoyi biblioteki Rosijska imperiya Dokladnishe Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira 8 listopada 1833 r imperator Mikola I pidtrimav podannya ministra narodnoyi osviti grafa C Uvarova ta ukazom vid 2 listopada 1833 roku zasnuvav Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira 25 grudnya 1833 r imperator zatverdiv proyekt Timchasovogo statutu j shtatnij rozpis Universitetu 15 lipnya 1834 r v den pam yati rivnoapostolnogo kn Volodimira vidbulosya urochiste vidkrittya zakladu 28 serpnya 1834 r v Universiteti rozpochalisya zanyattya Ce buv drugij zaklad vishoyi osviti na teritoriyi pidrosijskoyi Ukrayini pislya Harkivskogo Imperatorskogo universitetu Pochatkovoyu metoyu sho stavilasya pered Kiyivskim universitetom buv namir pozbaviti kulturnoyi pidtrimki a vidtak rusifikuvati polonofilsku kiyivsku inteligenciyu yaka bula vorozhe nalashtovana do vladi ta spivchuvala Polskomu povstannyu 1830 1831 rokiv Apelyaciya do imeni knyazya Volodimira simvolizuvala same cej napryamok diyalnosti 28 serpnya 1834 roku Kiyivskij universitet prijnyav pershih 62 studentiv Pochatkovo diyav lishe odin filosofskij fakultet z dvoma viddilennyami istoriko filologichnim ta fiziko matematichnim 1835 roku vidkrivsya yuridichnij fakultet a 1841 roku medichnij Filosofskij zgodom rozdilivsya na dva samostijni fakulteti Z takoyu strukturoyu universitet pracyuvav do 1917 roku Universitet Svyatogo Volodimira pochatok 1910 h rokivPam yatnik zasnovniku Kiyivskogo Universitetu Mikoli I v parku navproti golovnogo korpusu 1917 Do Zhovtnevogo perevorotu v universiteti vikladali vidomi vcheni matematiki Boris Delone D O Grave M A i A A Dyachenki B Ya Bukreyev z 1889 do 1962 fiziki M M Shiller J J Kosonogov M P Avenarius astronomi V Fabricius R Fogel M F Hendrikov zoologi O O Kovalevskij O M Syevercov O O Korotnyev istoriki i filosofi M O Maksimovich pershij rektor M I Kostomarov M V Dovnar Zapolskij V S Ikonnikov M P Dragomanov I V Luchickij Yu A Kulakovskij literator M P Dashkevich filolog V M Peretc yuristi O F Kistyakivskij M K Rennenkampf S J Bogorodskij G I Ejsman ekonomisti M H Bunge I V Vernadskij batko pershogo prezidenta AN URSR NANU akademika V I Vernadskogo himiki S M Reformatskij O P Eltekov M A Bunge mehanik G K Suslov geolog M I Andrusov vcheni mediki V O Bec N A Hrzhonshevskij M V Sklifosovskij G M Minh V V Pidvisockij Yu K Shimanovskij V K Visokovich V O Karavayev F S Cicurin V P Obrazcov M M Volkovich patolog V K Lindeman gigiyenist O V Korchak Chepurkivskij arhitektor V I Beretti ta inshi Chastina z nih buli vipusknikami universitetu She vid seredini 19 st universitet stav odnim iz oseredkiv nauki i peredovoyi gromadskoyi dumki v Ukrayini Tut vchilisya chleni Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva V M Bilozerskij G A Andruzkij T G Shevchenko pracyuvav v 1845 47 rr v Arheografichnij komisiyi pri universiteti Do 1917 r universitet pidgotuvav blizko 20 tisyach specialistiv Aktivni uchasniki Kiyivsko Harkivskogo tovaristva buli iniciatorami zasnuvannya nedilnih shkil Dokladnishe Taras Shevchenko i Kiyivskij universitet Memorialna doshka Tarasovi Shevchenku na fasadi Chervonogo korpusu Kiyivskogo universitetu Universitet nazvano u 1939 roci na chest ukrayinskogo poeta Tarasa Shevchenka Pislya zakinchennya Peterburzkoyi akademiyi mistectv vin pracyuvav tut yak spivrobitnik arheografichnoyi komisiyi u 1845 1846 rokah Rozgrom u 1847 roci Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva j aresht Shevchenka perervali jogo robotu ale ne znishili zv yazki poeta z universitetom Pislya zvilnennya Shevchenko napisav Bukvar Yuzhnorusskij dlya nedilnih shkil zajmavsya jogo rozpovsyudzhennyam listuvavsya z pershim rektorom universitetu Mihajlom Maksimovichem 1848 roku pri universiteti 1 j poverh zasnovano hirurgichnu kliniku V O Karavayeva de operuvav takozh M I Pirogov U sichni 1847 v aktovomu zali koncertuvav F List Tut vidbuvalisya vistavki peredvizhnikiv U 1861 1919 shomisyacya vidavalisya Universitetskie Izvestiya pracyuvalo 10 naukovih tovaristv doslidnikiv prirodi fiz matematichne fiz himichne hirurgichne istorichne Nestora litopiscya yuridichne V 1883 bulo zasnovano universitetsku medichnu kliniku teper bulvar Shevchenka 17 1880 v universiteti bulo provedeno viprobuvannya pershoyi u sviti sistemi odnochasnogo telegrafuvannya i telefonuvannya po odnomu j tomu zh drotu vinahidnik G G Ignatyev U seredini 1880 h rr v universiteti nalichuvalos blizko 20 muzeyiv ta navchalnih kabinetiv Osnovu najstarishih jogo muzeyiv Botanichnogo Zoologichnogo Geologichnogo skladali nadhodzhennya vid Kremeneckogo liceyu i Vilenskogo universitetu Tak samo pislya peredachi u 1834 r kolekcij z Vilenskogo universitetu Umanskogo Luckogo ta Pochayivskogo uchilish vinik numizmatichnij kabinet Vzhe v den urochistogo vidkrittya do Kiyivskogo universitetu nadhodyat arheologichni kolekciyi z rozkopok starodavnogo Kiyeva razom z planami i kartami a do mineralogichnogo kabinetu kolekciya mineraliv ta inshih eksponativ Zibrannya starozhitnostej universitetu zgodom peretvorilosya na pershij u Kiyevi arheologichnij muzej sho na poch HH st mav bilsh yak 11 tisyach odinic zberigannya I hocha vid nih vcililo duzhe malo natomist zbereglisya tradiciyi stvorennya i vikoristannya muzejnih kolekcij sho integrovani v navchalnij ta naukovij procesi yak baza dlya yakisnoyi osviti Nini ce oseredki naukovoyi diyalnosti vikladachiv studentiv i aspirantiv spravzhni laboratoriyi sho mayut vuzkospecialnij harakter tisno pov yazani z galuzevoyu naukovoyu robotoyu a yihni fondi ye yak rezultatom naukovoyi diyalnosti tak i vikoristovuyutsya u doslidnih cilyah Nini muzeyiv riznih profiliv v universiteti desyat kozhen z yakih maye svoyu cikavu istoriyu zasnuvannya popovnennya j rozvitku tisno pov yazanu z diyalnistyu naukovih shkil ta vidatnih diyachiv nauki Do muzeyiv istorichnogo profilyu nalezhat Muzej istoriyi universitetu Arheologichnij muzej Etnografichnij muzej do prirodnichogo Botanichnij sad imeni akademika O V Fomina Botanichnij muzej Geologichnij muzej Zoologichnij Muzej prirodi Kanivskogo prirodnogo zapovidnika a sered galuzevih Muzej istoriyi astronomichnoyi observatoriyi i Lingvistichnij muzej 8 Bereznya 2009 u Wayback Machine Ale bilshist z nih mozhna nazvati kompleksnimi sho poyednuyut u sobi oznaki riznih profiliv Majzhe vsi muzeyi mayut memorialni rozdili abo kutochki pro vidatnih diyachiv universitetskoyi nauki U 1915 1916 rokah universitet bulo evakujovano do Saratova u 1919 1920 do universitetu buli priyednani Vishi zhinochi kursi Kiyivskij yuridichnij institut ta inshi navchalni zakladi Ukrayinska Derzhava Pid chas pravlinnya getmana Skoropadskogo Universitet Sv Volodimira otrimav status rosijskogo universitetu V toj zhe chas paralelno pracyuvav zasnovanij v 1917 roci Kiyivskij ukrayinskij derzhavnij universitet bilshist vikladachiv yakogo buli odnochasno buli j profesorami v Universiteti Sv Volodimira Z prihodom bilshovikiv universiteti buli ob yednani URSR Dokladnishe Kiyivskij institut narodnoyi osviti Protyagom 1920 1932 rokah na bazi universitetu funkcionuvali instituti narodnoyi osviti imeni Dragomanova do 1930 socialnogo vihovannya profesijnoyi osviti fiziko himiko matematichnij U 1933 roci universitet vidnovleno u skladi 7 fakultetiv Z grudnya 1934 do seredini 1935 roku universitet nosiv im ya O Yu Shmidta U 1939 roci zakladovi prisvoyeno im ya T G Shevchenka Pid chas nimeckoyi okupaciyi universitet bulo vidkrito v listopadi 1941 roku jogo rektorom buv priznachenij K T Shteppa ale vzhe 1942 roku zakrito Vodnochas znachna chastina personalu vidstupila z radyanskimi vijskami i bula evakujovana do m Kzil Ordi Kazahskoyi RSR de u 1942 1943 rokah vidbulosya zlittya Kiyivskogo universitetu z Harkivskim v Ob yednanij ukrayinskij universitet Pislya vizvolennya Kiyeva v listopadi 1943 roku nezvazhayuchi na zapodiyani nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu rujnuvannya visadzheno v povitrya golovnij korpus znisheno kabineti biblioteki u sichni 1944 roku universitet vidnoviv svoyu diyalnist U 1949 roci funkcionuvalo 12 fakultetiv 1960 roku v universiteti vidkrito fakultet studentiv zakordonnih derzhav Ukrayina Miting bilya stin Kiyivskogo universitetu 24 lipnya 1990 r Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 kvitnya 1994 r vstanoviv sho Kiyivskij universitet imeni Tarasa Shevchenka ye nacionalnim universitetom zi statusom samovryadnogo avtonomnogo derzhavnogo zakladu vishoyi osviti yakij zdijsnyuye svoyu diyalnist vidpovidno do vlasnogo Statutu 25 listopada 1999 roku Leonid Kuchma zbilshiv avtonomiyu universitetu pidporyadkuvavshi jogo Prezidentu Ukrayini i pririvnyav posadu rektora universitetu do statusu ministra Ukrayini Cherez dev yat rokiv 5 travnya 2008 roku Viktor Yushenko viddav vkazivku reformuvati Kiyivskij universitet z metoyu peretvoriti jogo na golovnij navchalno naukovij centr Ukrayini Vin takozh nadav universitetu prava na zatverdzhennya individualnih umov prijomu abituriyentiv viznachennya chiselnosti studentiv sluhachiv aspirantiv doktorantiv zdobuvachiv naukovih stupeniv kandidata ta doktora nauk 29 lipnya 2009 r Kabinet Ministriv Ukrayini prijnyav postanovu 795 pro Kiyivskij universitet zgidno z yakoyu universitetu nadano status samovryadnogo avtonomnogo doslidnickogo nacionalnogo zakladu vishoyi osviti peredbachennya zbilshennya protyagom 2011 2012 rokiv na 30 vidsotkiv rozmiriv posadovih okladiv stavok pogodinnoyi zarobitnoyi plati naukovo pedagogichnih ta naukovih pracivnikiv i na 20 vidsotkiv stipendiyi studentiv universitetu takozh pochinayuchi z 2011 roku pid chas skladannya proyektu Derzhavnogo byudzhetu Ukrayini mayut buti zakladeni koshti dlya organizaciyi stazhuvannya 200 naukovo pedagogichnih ta naukovih pracivnikiv 1000 studentiv i aspirantiv Universitetu u providnih zarubizhnih naukovo navchalnih centrah finansuvannya naukovih doslidzhen v obsyazi ne mensh yak 25 vidsotkiv koshtiv derzhavnogo byudzhetu sho peredbachayutsya dlya jogo utrimannya pridbannya obladnannya ta novitnih zasobiv navchannya provedennya rekonstrukciyi navchalnih korpusiv sportivnogo kompleksu stadionu inzhenernih merezh i dorig sporudzhennya Palacu studentiv budivnictva zhitlovogo budinku na 200 kvartir dlya spivrobitnikiv ta gurtozhitkiv dlya studentiv Universitetu ne mensh yak na 2000 misc uporyadzhennya teritoriyi Botanichnogo sadu imeni akademika O Fomina oblashtuvannya na teritoriyi Kanivskogo prirodnogo zapovidnika Cherkaska oblast pam yatnih istorichnih misc pov yazanih z imenem T G Shevchenka U 2007 roci znachnoyu miroyu zavdyaki movoznavcyu Kiyivskij universitet doluchivsya do kogorti universitetiv svitu sho spivpracyuyut iz Mizhnarodnim byuro Radi z kitajskoyi movi Hanban zokrema za programoyu Institutiv Konfuciya 31 grudnya 2022 roku pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya rosijski vijskovi zdijsnili chergovij masovij obstril Ukrayini krilatimi raketami ta BPLA kamikadze Vnaslidok obstrilu istotno postrazhdav Vistavkovij kampus universitetu zokrema znachnih poshkodzhen zaznali korpusi Institutu biologiyi ta medicini j Institutu visokih tehnologij fakultetiv psihologiyi sociologiyi komp yuternih nauk ta kibernetiki radiofiziki elektroniki ta komp yuternih sistem mehaniko matematichnogo ta geografichnogo fakultetiv kafedri yadernoyi fiziki Takozh rosijski raketi poshkodili budivli kriogennogo kompleksu sportkompleksu fizichnogo fakultetu Ukrayinskogo fiziko matematichnogo liceyu ta deyakih gurtozhitkiv Studmistechka Kampusi i korpusiPislya zasnuvannya universitet mistivsya u privatnih primishennyah na Pechersku jomu bulo prisvoyeno im ya svyatogo Volodimira Zaraz golovnij korpus universitetu 1837 1842 arhitektor V I Beretti mistitsya na vulici Volodimirskij 60 okremi gumanitarni fakulteti na bulvari Shevchenka 14 kolishnya Persha gimnaziya sporudzhena za proyektom O V Beretti ryad institutiv ta fakultetiv na prospekti Akademika Glushkova 6 1954 1970 i V Ye Ladnij V Ye Kolomiyec inzh V Ya Drizo ta vulici Vasilkivskij 90 na vulici Yuriya Illyenka 36 1 biblioteka 1939 V O Osmak i P F Aloshin na vulici Volodimirskij 58 rektorat universitetu 40 vi rr HIH st na vulici Volodimirskij 64 Chervonij korpus Chervonij korpus Kiyivskogo universitetuDokladnishe Chervonij korpus KNU Oficijni kolori KNU Na fasadi golovnogo korpusu vstanovleno pam yatnij znak vikladacham i studentam universitetu memorialnu doshku T G Shevchenku ta memorialnu doshku Shtabu vinishuvalnogo bataljonu Na fasadi gumanitarnogo korpusu vstanovleno memorialnu doshku M I Pirogovu Budinok Golovnogo Chervonogo korpusu universitetu vul Volodimirska 60 zbudovanij u 1837 1842 rr u formah klasicizmu za proyektom arhitektora Vikentiya Ivanovicha Beretti 1781 1842 Budivlya maye viglyad velicheznogo zamknenogo korpusu z vnutrishnim dvorom dovzhina fasadu 145 68 m Stini korpusu pofarbovano u chervonij kolir chavunni bazi ta kapiteli kolon u chornij Ce vidpovidaye koloram strichok ordenu Svyatogo Volodimira zasnovanij u 1782 chiye im ya nosiv universitet tomu deviz ordenu Korist chest i slava lat Utilitas Honor et Gloria buv i jogo devizom Zvedenij na vershini pagorba budinok universitetu suttyevo vplinuv na formuvannya arhitekturnogo oblichchya Kiyeva v XIX stolitti Zhovtij korpus Budinok Gumanitarnogo Zhovtogo korpusu universitetu bulv T Shevchenka 14 zbudovanij v 1850 1852 rr u formah klasicizmu za proyektom arhitektora Oleksandra Vikentijovicha Beretti 1816 1895 sina V I Beretti avtora proyektu Golovnogo korpusu universitetu Budinok nalezhav Pershij gimnaziyi V gimnaziyi vikladali viznachni istoriki M Berlinskij ta M Kostomarov Sered yiyi vihovanciv hudozhniki Mikola Ge ta V Levandovskij istorik M Zakrevskij ekonomist M Bunge poet M Gerbel skulptor P Zabila pismenniki M Bulgakov ta K Paustovskij majbutni akademiki Ye Tarle ta O Bogomolec A Lunacharskij U 1919 r v budinku gimnaziyi zhiv pershij prezident Akademiyi Nauk Ukrayini akademik V Vernadskij Z 1959 r budivlya ye navchalnim korpusom universitetu Biblioteka im M Maksimovicha Dokladnishe Naukova biblioteka imeni M Maksimovicha Fasad Universitetskoyi Naukovoyi biblioteki imeni M Maksimovicha Budinok Biblioteki universitetu im M Maksimovicha vul Volodimirska 58 zbudovanij u 1939 1940 rr u stili neoklasicizmu za proyektom arhitektoriv V O Osmaka ta P F Aloshina yak gumanitarnij korpus universitetu Bibliotechni fondi skladayut 3 52 mln vidan Ce najbilsha za rozmirami svoyih fondiv naukova universitetska biblioteka v Ukrayini Budinok biblioteki razom z budinkom filiyi 1 Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo vul Volodimirska 62 zbudovanim za proyektom tih zhe arhitektoriv u 1929 1930 rr ta Golovnim Chervonim korpusom universitetu skladayut cilisnij arhitekturnij ansambl Universitetske mistechko Korpusi fakultetu kibernetiki sociologiyi ta mehaniko matematichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Zabudova kompleksu novih korpusiv universitetu vedetsya z 60 h rokiv XX stolittya na pivdenno zahidnij okolici Kiyeva navproti Nacionalnogo centru vistavok i yarmarkiv Avtori proyektu arhitektori V Ye Ladnij M P Budilovskij V Ye Kolomiec inzhener V Ya Drizo Proekt kompleksu sporud institutiv mizhnarodnih vidnosin i zhurnalistiki vul Melnikova 36 rozrobili arhitektori Kiyivproektu O Nosenko I Shpara Yu Duhovichnij O Klishuk ta Ya Vig Yih proyekt u 1995 r buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi arhitekturi Dokladnishe Visha partijna shkola Kiyiv Zoologichnij muzej Dokladnishe Zoologichnij muzej Kiyivskogo universitetu Zoologichnij muzej Kiyivskogo universitetu rozmishenij u chervonomu korpusi u jogo livomu krili na III poversi Muzej maye dvi veliki ekspozicijni zali ta veliku fondovu kolekciyu sho rozmishena v okremih primishennyah i vklyuchaye rizni grupi bezhrebetnih ta hrebetnih tvarin U shtati muzeyu dosvidcheni zoologi yaki ye kuratorami vidpovidnih chastin kolekciyi Muzej zapochatkovano naprikinci HIH st yak kabinet zoologiyi yakij zgodom pereris u velike zoologichne zibrannya odne z najbilshih v Ukrayini Botanichnij sad Dokladnishe Botanichnij sad imeni akademika Oleksandra Fomina Dolina magnolij Universitetskogo Botanichnogo sadu Universitetskij Botanichnij sad 23 Bereznya 2022 u Wayback Machine imeni Akademika Oleksandra Fomina 1869 1935 zakladenij u 1839 roci za planom arhitektora V I Beretti botanikom R E Trautfetterom Zagalna plosha stanovit 22 5 gektara v kolekciyi sadu ponad 10 tisyach vidiv form ta sortiv roslin Klimatron u Botanichnomu sadu imeni akademika O V Fomina visota jogo pislya rekonstrukciyi 1977 r stanovit blizko 33 metriv i ye najbilshoyu u sviti Pershij oranzherejnij kompleks zbudovano u 1846 1849 rr dlya kolekciyi tropichnih ta subtropichnih roslin yaka nalichuye zaraz ponad 2 tisyach odinic i ye odniyeyu z najbilshih u Yevropi Astronomichna observatoriya Dokladnishe Astronomichna observatoriya KNU vul Observatorna 3 zasnovana v 1845 roci Spershu planuvalosya rozmistiti universitetsku observatoriyu v primishenni golovnogo korpusu universitetu pro sho svidchat nayavni arhitekturni proyekti budivli odnak piznishe virishili pobuduvati dlya neyi okremu budivlyu Ce zavdannya znovu dovirili Vikentiyu Beretti za chiyim proyektom vona i bula pobudovana v 1841 1845 rokah i oficijno vidkrita 7 lyutogo 1845 roku Struktura universitetuBarelyef zi stin korpusu fakultetu radiofiziki elektroniki ta komp yuternih sistem Kiyivskogo universitetu z citatami z virshiv ukrayinskih poetiv T Shevchenka ta P Tichini chastina barelyefnoyi kompoziciyi Pidkorennya prostoru avtori A Grigorov M Mashko V Pryadka A Gajdamaka 1975 1979 r r Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka bagatogaluzevij navchalno naukovij kompleks do skladu yakogo vhodyat 14 fakultetiv 8 institutiv 1 viddilennya 2 koledzhi ta 21 pidrozdil Fakulteti Geografichnij fakultet Istorichnij fakultet Mehaniko matematichnij fakultet Fakultet komp yuternih nauk ta kibernetiki Fakultet zhurnalistiki institut zhurnalistiki Fakultet radiofiziki elektroniki ta komp yuternih sistem kolishnij radiofizichnij fakultet Fakultet sociologiyi Fizichnij fakultet Filosofskij fakultet Himichnij fakultetInstituti Vijskovij institut Navchalno naukovij institut visokih tehnologij Navchalno naukovij institut Institut geologiyi Navchalno naukovij institut zhurnalistiki Navchalno naukovij institut mizhnarodnih vidnosin Navchalno naukovij institut prava Navchalno naukovij institut filologiyi Navchalno naukovij centr Institut biologiyi ta medicini Viddilennya Pidgotovche viddilennyaKoledzhi Koledzh geologorozviduvalnih tehnologijPidrozdili Stadion ta sportivnij kompleks universitetuAstronomichna observatoriya Viddil mizhnarodnogo spivrobitnictva Informacijno obchislyuvalnij centr Naukova biblioteka im M Maksimovicha Naukovo konsultacijnij centr Naukovo doslidna chastina Centr ukrayinoznavstva Ukrayinskij fiziko matematichnij licej Ukrayinskij gumanitarnij Licej Navchalno naukovij centr radiacijnoyi bezpeki Pervinna profspilkova organizaciya Pervinna profspilkova organizaciya studentiv Ozdorovcho sportivnij kompleks KNU imeni Tarasa Shevchenka Buhgalteriya Studentskij Parlament Kafedra fizichnogo vihovannya ta sportu Naukove tovaristvo studentiv ta aspirantiv Viddilennya cilovoyi pidgotovki Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet Molodizhnij centr kulturno estetichnogo vihovannya Rada molodih naukovciv Nacionalnij kontaktnij punkt Gorizont 2020 Inshe Naukovij park Kiyivskij universitet imeni Tarasa Shevchenka Botanichnij sad imeni akademika Oleksandra Fomina Lingvistichnij muzej Kanivskij prirodnij zapovidnik Universitet ye spivzasnovnikom troh institutiv ta dvoh koledzhiv V cih strukturah vchatsya ponad 30 tis studentiv V universiteti zdijsnyuyetsya pidgotovka ta perepidgotovka fahivciv z 31 napryamku j 81 prirodnichih ta socialno gumanitarnih specialnostej i 157 specializacij za stupenevoyu sistemoyu bakalavri 4 roki ta specialisti 1 rik abo magistri 1 5 2 roki Shorichnij konkurs do universitetu stanovit ponad 3 chol na misce a na okremih fakultetah 6 11 chol Ce svidchit pro visokij rejting Kiyivskogo universitetu V universiteti pracyuyut ponad 2000 naukovo pedagogichnih ta ponad 1000 naukovih pracivnikiv na 160 kafedrah Vcheni stupeni i zvannya mayut ponad 72 vikladachiv zokrema 18 25 371 vikladachiv doktori nauk profesori 12 akademikiv ta 19 chleniv korespondentiv derzhavnih akademij Shoroku naukovci ta vikladachi universitetu publikuyut monografiyi pidruchniki navchalni posibniki ta naukovi statti u tomu chisli za kordonom i u fahovih vidannyah Mizhnarodne spivrobitnictvoNa pochatok 2012 universitet spivpracyuvav zi 175 partnerami u 55 krayinah svitu RektoriMemorialna doshka na chest pershogo rektora Kiyivskogo universitetu M MaksimovichaMaksimovich Mihajlo Oleksandrovich 1834 1835 rr Cih Volodimir Francovich 1836 1837 rr Nevolin Kostyantin Oleksijovich 1837 1843 rr Fedorov Vasil Fedorovich 1843 1847 rr Trautfetter Rudolf Ernestovich 1847 1859 rr Bunge Mikola Hristiyanovich 1859 1862 1871 1875 1878 1880 rr Ivanishev Mikola Dmitrovich 1862 1865 rr Mityukov Kallinik Andrijovich 1865 r Matvyeyev Oleksandr Pavlovich 1865 1871 1875 1878 rr Feofilaktov Kostyantin Matvijovich 1880 1881 rr Rahmaninov Ivan Ivanovich 1881 1883 rr Rennenkampf Mikola Karlovich 1883 1890 rr Fortinskij Fedir Yakovich 1890 1902 rr Bobreckij Mikola Vasilovich 1903 1905 rr Citovich Mikola Martinianovich 1905 1917 rr De Metc Georgij Georgijovich 1917 r Sadoven Oleksij Andrijovich 1917 1918 rr Spektorskij Yevgen Vasilovich 1918 1919 rr Grunskij Mikola Kuzmovich 1919 1920 rr Sherbina Kostyantin Mojsejovich 1920 r Loboda Mikola Ivanovich 1921 1924 rr Karpeko Oleksandr Oleksandrovich 1924 1925 rr Semko Kazachuk Semen Mihajlovich 1926 1929 rr Artemskij Andrij Yakovich 1929 1930 rr Grishenko Mikita Minovich 1930 1932 rr Melnikov Dmitro Fedorovich 1933 1934 rr Levik Ruvim Samijlovich 08 1934 10 1934 rr Kushnarov Mihajlo Andrijovich 1934 1936 rr Zyulkov Fedir Ivanovich 1936 1937 rr Davidov Ivan Dem yanovich 1937 r Chupis Mikola Maksimovich 1937 1938 rr Rusko Oleksij Mikitovich 1938 1944 rr Shteppa Kostyantin Todosovich 1941 1942 rr okupaciya Bondarchuk Volodimir Gavrilovich 1944 1951 rr Golik Oleksandr Zaharovich 1951 1955 rr Shvec Ivan Trohimovich 1955 1969 rr Bilij Mihajlo Ulyanovich 1970 1985 rr Skopenko Viktor Vasilovich 1985 2008 rr Guberskij Leonid Vasilovich 2008 2021 rr Bugrov Volodimir Anatolijovich z 2021 r Pochesni doktori i vipusknikiDokladnishe Pochesni doktori Kiyivskogo universitetu Z universitetskih stin vijshla cila pleyada viznachnih vchenih mitciv derzhavnih i gromadskih diyachiv filosofi M O Aldanov V F Asmus M O Berdyayev V S Gorskij D H Ostryanin O S Zabuzhko S B Krimskij M V Popovich P V Kopnin G I Chelpanov L I Shestov V I Shinkaruk yuristi K O Nevolin M D Ivanishev M F Vladimirskij Budanov O F Kistyakivskij L S Bilogric Kotlyarevskij F I Leontovich O O Malinovskij K A Mityukov O M Gulyayev G K Matvyeyev P S Matishevskij O V Romanovich Slavatinskij S S Yacenko V I Sapozhnikov O P Kuchinska Amina Mohamed mediki V O Bec M S Sklifosovskij F G Yanovskij V P Obrazcov M D Strazhesko J O Rustickij I F Sabanyeyev K Sapyezhko V O Karavayev F S Cicurin gromadski ta politichni diyachi V M Bilozerskij M H Bunge P B Akselrod M I Mihnovskij V K Vinnichenko M S Urickij I I Ogiyenko V V Shulgin G J Udovenko L M Kravchuk A M Zlenko V M Chornovil M N Saakashvili V S Bryuhoveckij V M Litvin L M Chernoveckij D V Tabachnik M V Tomenko V F Shevchenko A V Shevchenko O B Ribachuk V S Shevchenko V A Kirilenko politologi O V Kartunov M B Pogrebinskij istoriki j filologi O L Narochnickij M O Maksimovich M I Kostomarov V B Antonovich I V Luchickij N V Molchanovskij M P Dragomanov M S Grushevskij V M Peretc O I Bileckij A Yu Krimskij Ye V Tarle M K Grunskij A M Loboda N Yu Mirza Avak yanc Feoktist Sushickij Solomiya Pavlichko M O Chmihov V T Poznyak B G Kurc A M Kiridon V R Marayev pismenniki ta poeti M P Starickij M T Rilskij I Yu Kovalenko A P Svidnickij V I Samijlenko Ya Ivashkevich M Zerov M Draj Hmara P Filipovich Yurij Klen Mihajlo Orest M O Bulgakov Todos Osmachka Viktor Petrov Domontovich O Ye Kornijchuk K G Paustovskij B I Olijnik Ye Yu Ribchinskij M K Dmitrenko O Zabuzhko V I Polozhij V S Korotkevich S M Rafalskij zhurnalisti L I Rojtman O V Tkachenko Yu V Makarov Yu O Gorban Yu V Mostova V V Veremij S A Parhomenko O M Savenko M M Soroka S V Shevchenko ekonomisti M I Ziber I Yu Yegorov P P Bidak Ye V Dyachenko S V Mochernij G M Cehanoveckij matematiki V P Yermakov D O Grave M M Bogolyubov G V Pfejffer A V Skorohod B V Gnyedenko M J Yadrenko A M Samojlenko V M Borok V L Makarov M S Vyazovska mehaniki I I Rahmaninov G K Suslov P V Voronec I Ya Shtayerman I O Lukovskij A E Babayev kibernetiki V M Glushkov I I Lyashko A O Stognij Babeshko M O fiziki M P Avenarius M M Bogolyubov M M Shiller J J Kosonogov A P Aleksandrov O G Sitenko V G Bar yahtar I S Gorban A G Zagorodnij Yu G Zdesenko astronomi M F Handrikov S K Vsehsvyatskij P R Romanchuk M V Steshenko himiki O P Eltekov S M Reformatskij A K Babko V N Yeremenko A T Pilipenko A I Kiprianov V V Skopenko biohimiki O V Palladin D L Ferdman botaniki I F Shmalgauzen S G Navashin K A Puriyevich O V Fomin M G Holodnij V V Protopopova Volodimir Hitrovo biologi A V Rindich S P Sidorenko V I Kazanovskij M O Keppen F G Dobrzhanskij Ostrovska L K zoologi K F Kesler O O Kovalevskij O M Syevercov O B Kistyakivskij I I Shmalgauzen O O Korotnyev D O Ogloblin O O Ogloblin M S Gilyarov geologi K M Feofilaktov V M Chirvinskij M I Andrusov P A Tutkivskij M G Svitalskij M I Tolstoj geografi O M Marinich L G Rudenko P G Shishenko kompozitori M V Lisenko L M Revuckij M A Zavadskij hudozhniki L I Andriyevskij O Ye Golub N O Sayenko folkloristi M S Gricaj L V Ivannikova M K Dmitrenko Memorialna doshka na chest Mihajla Dragomanova Mikola Lisenko Mikola Berdyayev Mitropolit Ilarion Ogiyenko Profspilka Pryama diya Nezalezhna studentska profspilka Pryama diya Profspilku Pryama Diya zasnovano z iniciativi studentiv universitetu 2008 roku Legalizovana 15 kvitnya 2009 roku Narazi profspilka maye oseredki j v inshih universitetah Kiyeva a takozh u kilkoh oblasnih centrah Ukrayini Taka nazva zumovlena tim sho v seredini 90 h rokiv u Kiyevi vzhe isnuvala studentska profspilka pid nazvoyu Pryama diya Za chas svogo isnuvannya profspilka provela ryad akcij spryamovanih na zahist prav studentiv Profspilka proisnuvala do 1998 roku Golovnimi napryamami diyalnosti profspilki ye Vidstoyuvannya ideyi bezplatnoyi osviti opir komercializaciyi navchannya Zahist socialnih prav studentiv umovi v gurtozhitkah pidvishennya stipendij vistupaye proti poboriv ekspluataciyi studentiv tosho Stvorennya nizovoyi studentskoyi organizaciyi kotra bazuyetsya na gorizontalnih principah koordinaciyi ta formuye vidnosini u sferi osviti na zasadah rivnosti pryamoyi demokratiyi ta kooperaciyi Nagorodi rejtingi ta reputaciyaMasshtabnij doslidnickij centr QS Quacquarelli Symonds oprilyudniv shorichnij rejting najkrashih universitetiv Yevropi Serednoyi Aziyi ta krayin sho rozvivayutsya na 2022 rik Do spisku potrapiv j Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka yakij posiv 35 misce U shorichnomu mizhnarodnomu rejtingu 600 najkrashih vishiv svitu britanskoyi mizhnarodnoyi kompaniyi Quacquarelli Symonds pid nazvoyu QS World University Rankings 2014 2015 Kiyivskij universitet opinivsya u grupi vishiv 421 430 Ce krashij rezultat porivnyano z 2013 ta 2012 rokami KNU viperediv inshi 5 vishiv Ukrayini sho cogo roku takozh opinilis u rejtingu Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka v 2009 roci posiv pershe misce sered 234 vitchiznyanih vishiv u zagalnonacionalnomu rejtingu najkrashih ukrayinskih navchalnih zakladiv Kompas 2009 provedenogo spilno zhurnalom Korrespondent ta kompaniyeyu Sistem Kepital Menedzhment SKM za pidtrimki Svitovogo banku pri skladanni yakogo vrahovuvalasya dumka pracedavciv vipusknikiv vishiv ta ekspertiv Za versiyeyu Webometrics Ranking of World Universities u 2010 r KNU yedinij z ukrayinskih vishiv uvijshov do 100 najkrashih universitetiv Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi 67 misce kriterij rejtingu kilkist zgadok pro universitet v Interneti za tim zhe kriteriyem vin posiv 1 e misce v rejtingu najprestizhnishih vishiv Ukrayini i posiv 1346 e misce sered 6000 najkrashih universitetiv svitu Za pokaznikami monitoringu naukovih ustanov ta zakladiv vishoyi osviti vidpovidno do rivnya mizhnarodnogo cituvannya naukometrichnoyi bazi danih SCOPUS stanom na 15 01 2009 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka posiv pershe misce v rejtingu 75 vitchiznyanih vishiv za kriteriyem statistiki citovanosti publikacij universitetskih naukovciv Kilkist cituvan u Scopus 1 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 7294 14695 Zgidno z provedenim u 2008 roci zagalnonacionalnim rejtingom Kompas sho gruntuvavsya na dumci pracedavciv pro vidpovidnist znan i navichok vipusknikiv vitchiznyanih vishiv zapitam rinku praci pershe misce rejtingu sered 228 ukrayinskih vishiv posiv Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Kiyiv Zgidno z rejtingom universitetiv provedenim tizhnevikom Dzerkalo tizhnya 2007 roku Kiyivskij universitet tak samo posiv pershe misce sered 200 ukrayinskih zakladiv vishoyi osviti usih form vlasnosti U 2005 roci v rejtingu Korrespodent net Luchshie vuzy Ukrainy glazami rabotodatelej Kiyivskij universitet posiv pershe misce U Radyanskomu Soyuzi Kiyivskij derzhavnij universitet KDU vhodiv u pershu trijku najkrashih universitetiv krayini razom z Moskovskim derzhavnim universitetom ta Sankt Peterburzkim derzhavnim universitetom dzherelo 26 kvitnya 1984 roku na chest vlasnogo 150 richchya Kiyivskij derzhavnij universitet im T G Shevchenka otrimav orden za vidatni dosyagnennya v oblasti rozvitku narodnogo gospodarstva nauki i kulturi 31 serpnya 2022 roku Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka zareyestruvav zobrazhennya Golovnogo korpusu yak znak dlya tovariv ta poslug V 2023 roci za danimi rejtingu informacijnogo resursu Vstup Osvita ua najpopulyarnishimi ta liderami v Ukrayini za kilkistyu zayav vid abituriyentiv yaki vstupayut na osnovi povnoyi zagalnoyi serednoyi osviti stali dva lvivski zakladi vishoyi osviti a same pershe misce posiv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika na drugij shodinci roztashuvavsya Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka tretye misce posiv Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Gramota CK LKSM Ukrayini ta Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti 1981 Pochesna gramota Pershoyi premiyi Soczmagannya VIShiv VTIShiv ta tehnikumiv Ukrayini im Tretoyi Stalinskoyi Pyatirichki za 1938 1939 rr Gramota pro nagorodzhennya Kiyivskogo universitetu ordenom Lenina 1959 Kultura v universitetiNarodna horova kapela Dnipro Narodnij folklorno etnografichnij ansambl Vesnyanka Universitet v religiyi kulturi ta mistectviPam yatnik Tarasovi Shevchenku ta Golovnij korpus Shevchenkovogo universitetu na reversi yuvilejnoyi moneti nominalom 2 grivni Pam yatnik Tarasovi Shevchenku ta Golovnij korpus Shevchenkovogo universitetu na karbovancyah kuponah 1990 h rokiv Freska V M Vasnecova Hreshennya Volodimira na chest yakogo zasnovano i nazvano universitet Universitet nazvanij na chest Svyatogo Volodimira kotrij hrestiv Kiyivsku Rus Gerb Filosofskogo fakultetu KNU imeni Tarasa ShevchenkaDiv takozhChervonij korpus KNU Vijskovij institut Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Navchalno naukovij institut mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Navchalno naukovij institut prava Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 4868 Knusheviya Vipuskniki KNU im T ShevchenkaKomentariZa vinyatkom majna peredanogo Imperatorskij rimsko katolickij duhovnij akademiyi stvorenij na osnovi kolishnogo teologichnogo fakultetu Vilenskogo universitetu Za vinyatkom dubletiv peredanih Imperatorskomu Harkivskomu universitetu PrimitkiKorist Chest i Slava Struktura vlasnosti kompaniyi KIYiVSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET IMENI TARASA ShEVChENKA opendatabot ua ukr Procitovano 16 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 16 chervnya 2010 Procitovano 24 listopada 2009 Tam samo Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 https eua eu about member directory html Konsolidovanij rejting vishiv Ukrayini 2020 roku Osvita UA ukr Arhiv originalu za 23 Lipnya 2018 Procitovano 24 serpnya 2020 Kabinet Ministriv Ukrayini Postanova vid 29 07 2009 799 Arhiv originalu za 20 06 2013 Procitovano 11 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka P Danilyak Tadeush Chackij ta jogo rol u rozvitku osviti na Pravoberezhnij Ukrayini S 64 Arhiv originalu za 11 Veresnya 2017 Procitovano 2 Listopada 2017 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 15 Chervnya 2020 Delo ob otkrytii yuridicheskogo fakulteta ot 31 avgusta 1834 g po 17 yanvarya 1835 g Derzhavnij arhiv m Kiyeva F 16 Op 465 Spr 6 Manojlenko A S Manojlenko Yu E Spor slavyan mezhdu soboyu obshestvennoe dvizhenie v Yugo Zapadnom krae Rossijskoj imperii v carstvovanie Nikolaya I SPb Dmitrij Bulanin 2015 317 2 s ISBN 978 5 86007 790 4 Arhiv originalu za 5 Travnya 2011 Procitovano 31 Lipnya 2010 Universitet imeni O Yu Shmidta Fejsbuk storinka Oleksiya Yankovskogo 2018 7 veresnya Kievskij gosudarstvennyj universitet imeni Otto Shmidta Proletarska pravda 28 04 1935 Fejsbuk storinka Oleksiya Yankovskogo 2016 19 kvitnya Yulevich Shmidt v istorii Rossii XX veka i razvitie ego nauchnyh idej M Fizmatlit 2011 S 466 467 11 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Uzhe v pervoj polovine 1935 goda pristavku imeni O Yu Shmidta perestali upotreblyat Dovgan Kostyantin Gennadijovich Kiyivskij universitet v umovah posilennya stalinskogo totalitarnogo rezhimu 1933 1941 rr avtoref dis kand ist nauk 07 00 01 Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka K 2008 16 s ta sama disertaciya s 72 73 O Astaf yev Kost Shtepa Siveryanskij litopis 2007 1 S 141 151 Arhiv originalu za 22 Travnya 2008 Procitovano 21 Travnya 2008 Arhiv originalu za 9 Listopada 2018 Procitovano 26 Veresnya 2016 4 serpnya 2009 Arhiv originalu za 1 Veresnya 2009 Procitovano 29 grudnya 2012 Olena Barsukova 2 sichnya 2022 Potribni koshti na vidbudovu KNU Shevchenka prosit pro dopomogu pislya obstrilu 31 grudnya Zhittya Ukrayinska Pravda Arhiv originalu za 3 Serpnya 2018 Procitovano 3 Serpnya 2018 Vidznaki ta nagorodi 25 lipnya 2011 u Wayback Machine Vebsajt AT Kiyivproekt Arhiv originalu za 9 Sichnya 2015 Procitovano 9 Sichnya 2015 Arhiv originalu za 19 grudnya 2018 Procitovano 30 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 Lyutogo 2015 Procitovano 9 Sichnya 2015 Arhiv originalu za 23 Chervnya 2015 Procitovano 11 Travnya 2015 Arhiv originalu za 9 Sichnya 2014 Procitovano 8 Sichnya 2014 Arhiv originalu za 8 Bereznya 2009 Procitovano 11 Lyutogo 2014 Avtoreferat disertaciyi Antonyuk T D Arhiv originalu za 13 chervnya 2013 Procitovano 26 travnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 16 Grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Arhiv originalu za 21 Veresnya 2014 Procitovano 21 Veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 Travnya 2015 Procitovano 21 Veresnya 2014 Arhiv originalu za 25 Travnya 2009 Procitovano 9 Chervnya 2009 Arhiv originalu za 12 Lipnya 2018 Procitovano 9 Chervnya 2009 Arhiv originalu za 8 travnya 2010 Procitovano 29 listopada 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 1 travnya 2010 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 1 travnya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 22 chervnya 2007 Procitovano 23 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 Veresnya 2007 Procitovano 23 Chervnya 2008 Detalna informaciya po ob yektu sis ukrpatent org Procitovano 3 zhovtnya 2022 100 ukrayinskih vishiv najbilsh populyarnih sered vstupnikiv 2023 Sklali novij rejting najpopulyarnishih VNZ Ukrayini Os hto stav liderom 02 08 2023 19 32Dzherela ta literaturaKolesnik V F Patrilyak I K Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 260 ISBN 978 966 00 0692 8 Beh P O Korotenko N M Kiyivskij nacionalnij universitet im T Shevchenka 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Istoriya Kiyivskogo universitetu monografiya I V Verba ta in redkol L V Guberskij ta in Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 2014 895 s tabl Spogadi pro navchannya v Universiteti u 1939 1941 rr poeta disidenta Ivana Kovalenka 12 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2 485 za berezen kviten 2009 S 51 66 ISSN 0130 5247 Muzeyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka istoriya dosvid roboti perspektivi rozvitku 31 Travnya 2016 u Wayback Machine Istoriya Kiyivskogo universitetu K 1959 S 20 36 Gorbik V O Fedorova L D K A Lohvickij Ukrayinska biografistika 1996 Vip 1 S 87 Franko O O Oglyad fondu muzeyu starozhitnostej pri Ki yivskomu universiteti sv Volodimira naukovij arhiv Institutu arheologiyi AN URSR Arheologiya 1991 1 S 145 147 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nezabutni postati Dovidkovo biografichne vi dannya K 2005 464 s Kiyivskij universitet im Tarasa Shevchenka storinki istoriyi i sogodennya za zag red V V Skopenka K VPC Kiyiv un t 1994 285 s 8 ark kolor il Z imenem svyatogo Volodimira Kiyiv un t u dok materialah ta spogadah suchasnikiv u 2 kn K Zapovit 1994 Kn 1 2 Kievskij universitet dok i materialy 1934 1984 sost V A Zamlinskij A A Buravchenkov A V Dolinskij i dr K Visha shk 1984 191 s Shulgin V Istoriya universiteta sv Vladimira sochinenie Vitaliya Shulgina ordinarnogo prof un ta sv Vladimira sost V Korotkij gl red S Golovko K Lybid 2010 XXXVI 240 s il tabl portr ISBN 978 966 06 0570 1 Kazmirchuk M G Vidnovlennya klasichnogo universitetu v Kiyevi ta jogo diyalnist u dovoyennij period 1933 1941 rr M G Kazmirchuk vstup sl G D Kazmirchuka K Logos 2011 108 s ISBN 978 966 171 460 0 Kiyivskij universitet za 50 rokiv Radyanskoyi vladi redkol I T Shvec golova ta in K Vid vo Kiyiv un tu 1967 191 s il Kievskij universitet segodnya M U Belyj A N Aleksyuk A F Kizchenko i dr K Visha shk 1984 105 s Nauka v Kiyivskomu nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka na zlami tisyacholit V V Skopenko O V Tretyak V I Andrejcev ta in K VPC Kiyiv un t 2002 329 s il ANTON KRIZhEVSKIJ VIShA GUMANITARNA OSVITA V KINCI HIH ST NA PRIKLADI ISTORIKO FILOLOGIChNOGO FAKULTETU UNIVERSITETU SV VOLODIMIRA 20 Veresnya 2018 u Wayback Machine Historians in ua 2017 15 chervnya Chernyak S Osvitnya diyalnist Kiyivskogo universitetu im sv Volodimira 1833 1863 K Akademperiodika 2011 251 s ISBN 978 966 360 164 9 Storchaj O V Mistecka osvita v Kiyivskomu universiteti 1834 1924 rr O V Storchaj K Shek 2009 335 s ISBN 978 966 2031 07 1 Kiyivskij universitet yak oseredok nacionalnoyi duhovnosti nauki kulturi materiali nauk teoret konf prisvyach 165 richchyu un tu zb st u 2 ch Kiyiv un t im Tarasa Shevchenka K VPC Kiyiv un t 1999 Ch 1 2 Popov P M Shevchenko i Kiyivskij universitet P M Popov K Vid vo Kiyiv un tu 1964 79 s Storinki istoriyi Vidatni vcheni Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka red N Prohorenko K Biblioteka ukrayincya 1999 270 s portr Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka nezabutni postati avt uporyad O Matvijchuk N Struk redkol V V Skopenko golova ta in K Svit uspihu 2005 463 s il ISBN 966 8352 09 2 Rektori Kiyivskogo universitetu 1834 2006 V V Skopenko V A Korotkij T V Tabenska K Libid 2006 335 s il ISBN 966 06 0464 5 Ulyanovskij V Skiba O Ostannij rektor Universitetu svyatogo Volodimira Yevgen Vasilovich Spektorskij K Kiyiv un t 2007 311 s ISBN 966 594 968 3 Pochesni chleni i doktori Universitetu sv Volodimira avt uporyad V A Korotkij T V Tabenska Yu V Cimbal K Libid 2005 327 s portr ISBN 966 06 0393 2 Vcheni himiki Universitetu sv Volodimira 1834 1919 V V Skopenko T V Tabenska V A Korotkij ta in K Prajm 2001 159 s portr tabl ISBN 966 95679 9 8 Kiyivskij nacionalnij universitet im Tarasa Shevchenka imena slavnih suchasnikiv redkol V V Skopenko golova ta in K Svit uspihu 2004 287 s il tabl portr Znavci svoyeyi spravi ISBN 966 8352 09 2 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nezabutni postati Avt uporyad O Matvijchuk N Struk K Svit uspihu 2005 464 s fotoil portr ISBN 966 8352 09 2 Kiyivskij nacionalnij universitet im Tarasa Shevchenka shlyahami uspihu redkol V V Skopenko golova ta in K Svit uspihu 2008 255 s il portr Imena slavnih suchasnikiv ISBN 978 966 8352 30 0 Zhurnalisti z Kiyivskogo universitetu spogadi svitlini imena A F Gorlov M G Mahinchuk M M Soroka ta in Fastiv Polifast 2008 383 s il ISBN 978 966 7758 71 4 Kornijchuk V P Unikalnist i nepovtornist universitetskogo prorivu V P Kornijchuk K M P Lesya 2008 55 s ISBN 966 8126 21 1 Korist chest i slava do 180 richchya vid dnya zasnuvannya Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1834 Dati i podiyi 1 Travnya 2016 u Wayback Machine 2014 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 4 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 21 25 GuberskijL V Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Ocherki po istorii organicheskoj himii v Kievskom universitete A I Kiprianov F S Babichev L K Mushkalo i dr red A I Kiprianov K Izd vo Kievskogo un ta 1954 132 s PosilannyaOficijnij sajt Enciklopediya Kiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka 15 Grudnya 2016 u Wayback Machine Videolekciyi z istoriyi Kiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka 7 Bereznya 2008 u Wayback Machine Universitetska Naukova biblioteka imeni M Maksimovicha 30 Chervnya 2013 u Wayback Machine Kanivskij prirodnij zapovidnik NNC Institut Biologiyi oficijna storinka 11 Bereznya 2013 u Wayback Machine Fakulteti i institutiNavchalno naukovij centr Institut biologiyi ta medicini 28 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine Navchalno naukovij institut visokih tehnologij 10 Listopada 2014 u Wayback Machine Vijskovij institut 3 Bereznya 2022 u Wayback Machine Navchalno naukovij institut zhurnalistiki 25 Bereznya 2022 u Wayback Machine Navchalno naukovij institut mizhnarodnih vidnosin 2 Listopada 2013 u Wayback Machine Institut pislyadiplomnoyi osviti 19 Grudnya 2018 u Wayback Machine Navchalno naukovij institut filologiyi 26 Bereznya 2022 u Wayback Machine Fakultet psihologiyi 17 Sichnya 2014 u Wayback Machine Istorichnij fakultet 11 Chervnya 2018 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ