Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрусов Мико ла Іва нович Андру сов нар 7 19 грудня 1861 18611219 Оде

Андрусов Микола Іванович

Андрусов Микола Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрусов.

Мико́ла Іва́нович Андру́сов (нар. 7 (19) грудня 1861(18611219), Одеса, Україна, Російська імперія — пом. 27 квітня 1924, Прага (Чехія)) — геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог. Дослідник Чорноморського басейну. Професор Юр'ївського і Київського (з 1905) університетів, академік.

Андрусов Микола Іванович
image
Народився 7 (19) грудня 1861
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[2]
Помер 27 квітня 1924(1924-04-27)[2][3][4] (62 роки)
d, Прага, Чехословаччина[4]
Поховання Ольшанський цвинтар
Країна image Російська імперія
image Російська республіка
image Російська СФРР
image Кримський крайовий уряд
image Другий Кримський крайовий уряд
image Південь Росії
image Перша Чехословацька Республіка
Діяльність мандрівник-дослідник, палеонтолог, викладач університету, геолог, ботанік
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузь геологія
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Карлів університет
Науковий ступінь доктор природничих наук
Членство НАН України
Російська академія наук
Петербурзька академія наук
У шлюбі з d
Діти Андрусов Дмитро Миколайович
d
Нагороди
Автограф image
image Андрусов Микола Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Одесі. Навчався в Новоросійському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (Одеса).

Наукові інтереси майбутнього вченого сформувалися, зокрема, під впливом лекцій Іллі Мечникова. Після навчання М. Андрусова направили на дворічне наукове стажування в Європу (Німеччину, Францію, Італію). Повернувшись на батьківщину, вчений захистив дисертацію в Санкт-Петербурзькому університеті. З 1889 — в Одесі. Брав участь у розробці та здійсненні наукової експедиції, що відкрила дослідникам багато особливостей Чорноморського басейну.

Важливою віхою одеського періоду діяльності Андрусова стали підготовка та участь у Чорноморській глибоководній експедиції, яка відбулась у 1880 р. У своїй книжці 100 видатних імен України [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] Ігор Шаров зазначає, що експедиція одержала важливі наукові результати, зокрема, зробила два відкриття: на дні моря знайдені залишки післятретинної фауни каспійського типу і зараженість глибини сірководнем, що одразу пояснювало багато особливостей Чорноморського басейну. Праці Андрусова ще за його життя здобули всесвітнє визнання. У наступні десятиріччя ХХ століття його дослідження в галузі стратиграфії неогенових відкладень стали винятково актуальними, зокрема вони були базовими для пошуків нафти на Кавказі та у Причорномор'ї, лягли в основу подальшого вивчення морського седиментогенезу. Його праці, що були опубліковані у чотирьох томах, широко використовують сучасні спеціалісти різного профілю.

1889 одружився з донькою видатного археолога Генріха Шлімана (першовідкривача античної Трої) — Надією. Смерть тестя примусила знову покинути батьківщину. Андрусов відвідав Сорбонну, Загребський університет, взяв участь у З'їзді британських натуралістів.

Вчений викладав у Петербурзькому, Юр'євському (Тартуському) університетах. Його докторська дисертація була удостоєна Ломоносівської премії Російської Академії наук.

З 1905 Андрусов — професор Київського університету. З 1912 працював у Санкт-Петербурзькому Геологічному комітеті. 1914 — обраний дійсним членом Російської академії наук. 1918 — професор Таврійського університету.

Поштовхом до еміграції вченого стала трагічна смерть його сина — молодого вченого, учасника біологічної експедиції на Кольський півострів. 1920 — Андрусов разом з родиною жив у Парижі. З 1924 — у Празі.

Інший син вченого — (дійсний член Словацької Академії Наук) після смерті батька опублікував його працю «Післятретинна тирранська тераса в області Чорного моря».

Основні біографічні віки

  • 1896—1905 рр. — професор Юр'євського Університету
  • 1905—1912 рр. — професор Київського Університету
  • 1912—1914 рр. — професор Вищих жіночих курсів у Петербурзі і співробітник Геологічного комітету
  • 1914—1918 рр. — директор Геологічного музею Петроградської АН
  • 1918—1920 рр. — професор Таврійського Університету
  • 3 1921 р. працював у лабораторіях Сорбонського (в Парижі) і Карлового (у Празі) університетів.

Праці

Автор великої кількості праць з стратиграфії і палеонтології неогену і антропогену Кримсько-Кавказької та Закаспійської областей. Дані фауни і палеогеографії Андрусов використав при розробці детальної стратиграфічної схеми неогену . Склав палеогеографічні карти неогенового та антропогенового періодів.

Праці Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології. Вони дали змогу розробити детальну стратиграфію неогенових відкладень Понто-Каспійської області, яка й досі є неперевершеним зразком щодо чіткості та точності підрозділів. Подальші роботи лише деталізували закладену в цих схемах раціональну основу. Плідність спадщини Андрусова вплинула і на практику відкриття родовищ нафти на нових територіях. Досліджував природу Причорномор'я. Склав перший геологічний опис Керченського півострова. 1890 року взяв участь в експедиції у Чорне море. Її результати стосувалися фізичної географії океану — температури, густини, солоності води тощо. Тоді було відкрито зараженість глибинних вод Чорного моря сірководнем. Читав лекції в різних університетах країни.

На честь Миколи Івановича названа Андрусова сопка на Керченському півострові.

image
Меморіальна дошка на честь Миколи Івановича Андрусова поруч з аудиторією, де він працював (в червоному корпусі університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирській, 60 у Києві)

Примітки

  1. Андрусов, Николай Иванович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 772–773.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q24333015d:Track:Q602358
  2. Андрусов Николай Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých české pravoslavné církve u sv. Mikuláše, sign. ČPRAV Z2, s. 14 — Т. ČPRAV Z2. — С. 14.
    d:Track:Q105319160

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andrusov Miko la Iva novich Andru sov nar 7 19 grudnya 1861 18611219 Odesa Ukrayina Rosijska imperiya pom 27 kvitnya 1924 Praga Chehiya geolog znavec neogenovih vidkladiv paleoekolog Doslidnik Chornomorskogo basejnu Profesor Yur yivskogo i Kiyivskogo z 1905 universitetiv akademik Andrusov Mikola IvanovichNarodivsya 7 19 grudnya 1861 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 27 kvitnya 1924 1924 04 27 2 3 4 62 roki d Praga Chehoslovachchina 4 Pohovannya Olshanskij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR Krimskij krajovij uryad Drugij Krimskij krajovij uryad Pivden Rosiyi Persha Chehoslovacka RespublikaDiyalnist mandrivnik doslidnik paleontolog vikladach universitetu geolog botanikAlma mater ONU im I I MechnikovaGaluz geologiyaZaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka Karliv universitetNaukovij stupin doktor prirodnichih naukChlenstvo NAN Ukrayini Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukU shlyubi z dDiti Andrusov Dmitro Mikolajovich dNagorodi Kostyantinivska medal medal imeni Mikoli Mihajlovicha PrzhevalskogoAvtograf Andrusov Mikola Ivanovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Odesi Navchavsya v Novorosijskomu universiteti sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Odesa Naukovi interesi majbutnogo vchenogo sformuvalisya zokrema pid vplivom lekcij Illi Mechnikova Pislya navchannya M Andrusova napravili na dvorichne naukove stazhuvannya v Yevropu Nimechchinu Franciyu Italiyu Povernuvshis na batkivshinu vchenij zahistiv disertaciyu v Sankt Peterburzkomu universiteti Z 1889 v Odesi Brav uchast u rozrobci ta zdijsnenni naukovoyi ekspediciyi sho vidkrila doslidnikam bagato osoblivostej Chornomorskogo basejnu Vazhlivoyu vihoyu odeskogo periodu diyalnosti Andrusova stali pidgotovka ta uchast u Chornomorskij glibokovodnij ekspediciyi yaka vidbulas u 1880 r U svoyij knizhci 100 vidatnih imen Ukrayini 31 bereznya 2018 u Wayback Machine Igor Sharov zaznachaye sho ekspediciya oderzhala vazhlivi naukovi rezultati zokrema zrobila dva vidkrittya na dni morya znajdeni zalishki pislyatretinnoyi fauni kaspijskogo tipu i zarazhenist glibini sirkovodnem sho odrazu poyasnyuvalo bagato osoblivostej Chornomorskogo basejnu Praci Andrusova she za jogo zhittya zdobuli vsesvitnye viznannya U nastupni desyatirichchya HH stolittya jogo doslidzhennya v galuzi stratigrafiyi neogenovih vidkladen stali vinyatkovo aktualnimi zokrema voni buli bazovimi dlya poshukiv nafti na Kavkazi ta u Prichornomor yi lyagli v osnovu podalshogo vivchennya morskogo sedimentogenezu Jogo praci sho buli opublikovani u chotiroh tomah shiroko vikoristovuyut suchasni specialisti riznogo profilyu 1889 odruzhivsya z donkoyu vidatnogo arheologa Genriha Shlimana pershovidkrivacha antichnoyi Troyi Nadiyeyu Smert testya primusila znovu pokinuti batkivshinu Andrusov vidvidav Sorbonnu Zagrebskij universitet vzyav uchast u Z yizdi britanskih naturalistiv Vchenij vikladav u Peterburzkomu Yur yevskomu Tartuskomu universitetah Jogo doktorska disertaciya bula udostoyena Lomonosivskoyi premiyi Rosijskoyi Akademiyi nauk Z 1905 Andrusov profesor Kiyivskogo universitetu Z 1912 pracyuvav u Sankt Peterburzkomu Geologichnomu komiteti 1914 obranij dijsnim chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk 1918 profesor Tavrijskogo universitetu Poshtovhom do emigraciyi vchenogo stala tragichna smert jogo sina molodogo vchenogo uchasnika biologichnoyi ekspediciyi na Kolskij pivostriv 1920 Andrusov razom z rodinoyu zhiv u Parizhi Z 1924 u Prazi Inshij sin vchenogo dijsnij chlen Slovackoyi Akademiyi Nauk pislya smerti batka opublikuvav jogo pracyu Pislyatretinna tirranska terasa v oblasti Chornogo morya Osnovni biografichni viki 1896 1905 rr profesor Yur yevskogo Universitetu 1905 1912 rr profesor Kiyivskogo Universitetu 1912 1914 rr profesor Vishih zhinochih kursiv u Peterburzi i spivrobitnik Geologichnogo komitetu 1914 1918 rr direktor Geologichnogo muzeyu Petrogradskoyi AN 1918 1920 rr profesor Tavrijskogo Universitetu 3 1921 r pracyuvav u laboratoriyah Sorbonskogo v Parizhi i Karlovogo u Prazi universitetiv PraciAvtor velikoyi kilkosti prac z stratigrafiyi i paleontologiyi neogenu i antropogenu Krimsko Kavkazkoyi ta Zakaspijskoyi oblastej Dani fauni i paleogeografiyi Andrusov vikoristav pri rozrobci detalnoyi stratigrafichnoyi shemi neogenu Sklav paleogeografichni karti neogenovogo ta antropogenovogo periodiv Praci Andrusova skladayut epohu v stratigrafiyi paleontologiyi paleografiyi paleoekologiyi okeanologiyi Voni dali zmogu rozrobiti detalnu stratigrafiyu neogenovih vidkladen Ponto Kaspijskoyi oblasti yaka j dosi ye neperevershenim zrazkom shodo chitkosti ta tochnosti pidrozdiliv Podalshi roboti lishe detalizuvali zakladenu v cih shemah racionalnu osnovu Plidnist spadshini Andrusova vplinula i na praktiku vidkrittya rodovish nafti na novih teritoriyah Doslidzhuvav prirodu Prichornomor ya Sklav pershij geologichnij opis Kerchenskogo pivostrova 1890 roku vzyav uchast v ekspediciyi u Chorne more Yiyi rezultati stosuvalisya fizichnoyi geografiyi okeanu temperaturi gustini solonosti vodi tosho Todi bulo vidkrito zarazhenist glibinnih vod Chornogo morya sirkovodnem Chitav lekciyi v riznih universitetah krayini Na chest Mikoli Ivanovicha nazvana Andrusova sopka na Kerchenskomu pivostrovi Memorialna doshka na chest Mikoli Ivanovicha Andrusova poruch z auditoriyeyu de vin pracyuvav v chervonomu korpusi universitetu imeni Tarasa Shevchenka vul Volodimirskij 60 u Kiyevi PrimitkiAndrusov Nikolaj Ivanovich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 772 773 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q24333015d Track Q602358 Andrusov Nikolaj Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Archiv hl m Prahy Matrika zemrelych ceske pravoslavne cirkve u sv Mikulase sign CPRAV Z2 s 14 T CPRAV Z2 S 14 d Track Q105319160DzherelaAndrusiv Mikola Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 46 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1959 T 1 A Bogunci 639 s S 232 Makarenko D Ye Andrusov Mikola Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 S 506 507 Yu A Ambroz Andrusov Mikola Ivanovich Pruzhina V P Samodurova V V Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu A I Tom 2 Odesa 2005 s 51 56 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Igor Sharov 100 vidatnih imen Ukrayini K ArtEk 2004 ISBN 966 505 218 7 31 bereznya 2018 u Wayback Machine Shatalov N N Akademik Nikolaj Ivanovich Andrusov osnovopolozhnik morskoj geologii i okeanologii K 155 letiyu so dnya rozhdeniya Geologiya i poleznye iskopaemye mirovogo okeana 2016 1 S 81 92 Biografiya Mikola Andrusova na sajti Gordist Ukrayini 11 kvitnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ