Сергій Костянтинович Всехсвятський (рос. Всехсвятский Сергей Константинович; 20 червня 1905 — 6 жовтня 1984) — російський та український астроном. Завідувач кафедри астрономії Київського університету.
Всехсвятський Сергій Костянтинович | |
---|---|
Народився | 7 (20) червня 1905 або 1905[1] Москва, Російська імперія |
Помер | 6 жовтня 1984 або 1984[1] Москва, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | астроном, викладач університету |
Alma mater | МДУ |
Галузь | астрономія, комета[1] і космогонія[1] |
Заклад | Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Аспіранти, докторанти | Чурюмов Клим Іванович |
Нагороди | |
Всехсвятський Сергій Костянтинович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Москві. У 1925 закінчив Московський університет. У 1924—1935 працював в Астрофізичному інституті (у 1931 увійшов до складу знов створеного Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга), в 1935—1939 — співробітник, заст. директора Пулковської обсерваторії, в 1939—1981 професор, завідувач кафедри астрономії Київського університету.
Основні наукові роботи відносяться до фізики комет, Сонця і сонячної активності, до проблем космогонії. Розробив ряд питань механічної теорії комет, довів швидку дезинтеграцію періодичних комет. У 1932 на новій основі розвинув гіпотезу Ж. Л. Лагранжа про викиди комет з поверхні планет і їхніх супутників.
1960 року висловив припущення про існування кільця навколо Юпітера (виявлено американським космічним апаратом «Вояджер-1» в 1979). За наслідками спостережень сонячної корони під час затемнень встановив існування протяжних корональних потоків (згодом названі «сонячним вітром»), що викликають магнітні бурі і збудження в йоносфері Землі. У 1955 спільно з учнями розробив динамічну теорію корони Сонця. У низці робіт обстоював думку про вплив планет на розвиток сонячної активності.
Наукові праці
Автор:
- фундаментальна праця «Фізичні характеристики комет» (рос. Физические характеристики комет, 1958) і серії доповнень, які видавалися до 1974 року, де він виклав історію спостережень і досліджень комет з найдавніших часів до 1971 року, вказав їхні орбіти, привів зведення спостережень, перший у світі каталог абсолютних величин комет.
- «Природа і походження комет і метеорної речовини» (рос. Природа и происхождение комет и метеорного вещества, 1967).
Співавтор:
- колективна праця «Проблеми сучасної космогонії» (рос. Проблемы современной космогонии, 1969).
Нагороди та відзнаки
- [ru] АН СРСР (1977);
- медаль астрономічної ради АН СРСР «За виявлення нових астрономічних об'єктів» (1979);
- медаль ім. Ю. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Сергія Всехсвятського названа мала планета (2721 Всехсвятський), яку відкрив Микола Черних 22 вересня 1973 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.
2005 року Національний банк України викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Сергія Всехсвятського номіналом 2 гривні.
Посилання
- А. О. Корсунь. Всехсвятський Сергій Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977 [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 23 травня 2023.
- Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський планетарій. Процитовано 23 травня 2023.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Kostyantinovich Vsehsvyatskij ros Vsehsvyatskij Sergej Konstantinovich 20 chervnya 1905 6 zhovtnya 1984 rosijskij ta ukrayinskij astronom Zaviduvach kafedri astronomiyi Kiyivskogo universitetu Vsehsvyatskij Sergij KostyantinovichNarodivsya 7 20 chervnya 1905 abo 1905 1 Moskva Rosijska imperiyaPomer 6 zhovtnya 1984 1984 10 06 abo 1984 1 Moskva SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnist astronom vikladach universitetuAlma mater MDUGaluz astronomiya kometa 1 i kosmogoniya 1 Zaklad Derzhavnij astronomichnij institut imeni Pavla Shternberga MDUNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukAspiranti doktoranti Churyumov Klim IvanovichNagorodi d Vsehsvyatskij Sergij Kostyantinovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Moskvi U 1925 zakinchiv Moskovskij universitet U 1924 1935 pracyuvav v Astrofizichnomu instituti u 1931 uvijshov do skladu znov stvorenogo Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga v 1935 1939 spivrobitnik zast direktora Pulkovskoyi observatoriyi v 1939 1981 profesor zaviduvach kafedri astronomiyi Kiyivskogo universitetu Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do fiziki komet Soncya i sonyachnoyi aktivnosti do problem kosmogoniyi Rozrobiv ryad pitan mehanichnoyi teoriyi komet doviv shvidku dezintegraciyu periodichnih komet U 1932 na novij osnovi rozvinuv gipotezu Zh L Lagranzha pro vikidi komet z poverhni planet i yihnih suputnikiv 1960 roku visloviv pripushennya pro isnuvannya kilcya navkolo Yupitera viyavleno amerikanskim kosmichnim aparatom Voyadzher 1 v 1979 Za naslidkami sposterezhen sonyachnoyi koroni pid chas zatemnen vstanoviv isnuvannya protyazhnih koronalnih potokiv zgodom nazvani sonyachnim vitrom sho viklikayut magnitni buri i zbudzhennya v jonosferi Zemli U 1955 spilno z uchnyami rozrobiv dinamichnu teoriyu koroni Soncya U nizci robit obstoyuvav dumku pro vpliv planet na rozvitok sonyachnoyi aktivnosti Naukovi praciAvtor fundamentalna pracya Fizichni harakteristiki komet ros Fizicheskie harakteristiki komet 1958 i seriyi dopovnen yaki vidavalisya do 1974 roku de vin viklav istoriyu sposterezhen i doslidzhen komet z najdavnishih chasiv do 1971 roku vkazav yihni orbiti priviv zvedennya sposterezhen pershij u sviti katalog absolyutnih velichin komet Priroda i pohodzhennya komet i meteornoyi rechovini ros Priroda i proishozhdenie komet i meteornogo veshestva 1967 Spivavtor kolektivna pracya Problemi suchasnoyi kosmogoniyi ros Problemy sovremennoj kosmogonii 1969 Nagorodi ta vidznaki ru AN SRSR 1977 medal astronomichnoyi radi AN SRSR Za viyavlennya novih astronomichnih ob yektiv 1979 medal im Yu Gagarina Federaciyi kosmonavtiki SRSR Vshanuvannya pam yatiIm yam Sergiya Vsehsvyatskogo nazvana mala planeta 2721 Vsehsvyatskij yaku vidkriv Mikola Chernih 22 veresnya 1973 roku v Krimskij astrofizichnij observatoriyi Revers pam yatnoyi moneti na chest Sergiya Vsehsvyatskogo 2005 roku Nacionalnij bank Ukrayini vikarbuvav ta vviv do obigu pam yatnu monetu na chest Sergiya Vsehsvyatskogo nominalom 2 grivni PosilannyaA O Korsun Vsehsvyatskij Sergij Kostyantinovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1977 25 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Vsehsvyatskij Sergij Kostyantinovich 1905 1984 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Procitovano 23 travnya 2023 Vsehsvyatskij Sergij Kostyantinovich 1905 1984 Kiyivskij planetarij Procitovano 23 travnya 2023 Czech National Authority Database d Track Q13550863