Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Дружина Мати Шиллер Микола МиколайовичНародився1 13 березня 1848 1848 03 13 МоскваПомер10 23 листопад

Шиллер Микола Миколайович

Шиллер Микола Миколайович

Шиллер Микола Миколайович
image
Народився1 (13) березня 1848(1848-03-13)
Москва
Помер10 (23) листопада 1910(1910-11-23) (62 роки)
Санкт-Петербург
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьфізик
Alma materd
Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1874)
ЗакладІмператорський університет Святого Володимира
ПосадаРектор Харківського політехнічного інституту в 1903—1905 роках
Вчене званнядоктор наук
Науковий керівникГерман фон Гельмгольц
Нагороди
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image
Орден Святого Володимира 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image Шиллер Микола Миколайович у Вікісховищі

Мико́ла Микола́йович Ши́ллер (* 1 (13) березня 1848(18480313), Москва — † 10 (23) листопада 1910, Санкт-Петербург) — фізик, педагог, засновник Київського фізико-медичного товариства (14 років був його головою, по ньому — завідувач кафедри шкірних хвороб, професор М. І. Стуковенков) — проіснувало 20 років. Нагороджений орденами Св. Станіслава 1-го ступеня, Св. Володимира 3-го ступеня, Св. Анни 2-го ступеня.

Життєпис

Закінчив 1-у московську гімназію, 1868 року — Московський університет, математичне відділення, там і працював позаштатним лаборантом при фізичній лабораторії. 1871 відряджений до Берліна, працював у Гельмгольца. В часі навчання у Німеччині розробив та запропонував метод вимірювання діелектричної проникності в змінних полях.

1875 року — магістр наук (дисертація «Експериментальне дослідження електричних коливань»).

З 1876 року — доктор фізичних наук (дисертація «Електромагнітні властивості розімкнутих струмів і діелектриків»), професор Київського університету.

З 1890 (по професору М. П. Авенаріусу) до 1903 року завідував кафедрою фізики Київського університету Св. Володимира; очолив першу в Україні кафедру теоретичної фізики.

Йому належать праці з термо- та електродинаміки (діелектрична проникність у змінних полях, пружність насиченої пари: ), молекулярної фізики — близько 90 робіт. 1876 року експериментально довів принципи замкненості електричних струмів — тобто підтвердив гіпотезу Джеймса Максвелла про існування струмів зміщення.

З 1884 року — ординарний професор кафедри теоретичної фізики. Досліджував пружність насиченої пари, теоретично довів кривизни поверхні рідини як додаткової сили, змінюючої пружність (явище Томсона-Шиллера).

1900 року формулює принцип неможливості безперервного зниження або підвищення температури способом замкнутих адіабатичних процесів — 1909 року аналогічне формулювання зробив Костянтин Каратеодорі.

1901 року університет св. Володимира вдостоює його звання заслуженого професора.

В 1903—1905 роках — ректор Харківського практичного технологічного інституту, кафедру фізики очолив Косоногов Йосип Йосипович.

1905 року увійшов до складу Ради міністра народної освіти. В останні роки практично відійшов від роботи, більше займався громадською діяльністю.

Серед його робіт:

  • «Індуктивні струми в розімкнених провідниках», «Праці Другого з'їзду природодослідників», 1869
  • «Про взаємодію тіл, занурених в нестискувану рідину», «Університетські вісті», 1877
  • «Деякі додатки механічної теорії тепла до зміни стану пружного тіла», «Журнал фізичного товариства», 1879
  • «Теорія потенційної функції та огляд її застосувань щодо питань фізики», «Журнал фізичного товариства», 1884
  • «Основи фізики», том число 1, 1884, Київ
  • «Елементи вчення про електрику», 1885, Київ.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Druzhina Mati Shiller Mikola MikolajovichNarodivsya1 13 bereznya 1848 1848 03 13 MoskvaPomer10 23 listopada 1910 1910 11 23 62 roki Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistfizikAlma materd Universitet Fridriha Vilgelma d 1874 ZakladImperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraPosadaRektor Harkivskogo politehnichnogo institutu v 1903 1905 rokahVchene zvannyadoktor naukNaukovij kerivnikGerman fon GelmgolcNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Shiller Mikola Mikolajovich u Vikishovishi Miko la Mikola jovich Shi ller 1 13 bereznya 1848 18480313 Moskva 10 23 listopada 1910 Sankt Peterburg fizik pedagog zasnovnik Kiyivskogo fiziko medichnogo tovaristva 14 rokiv buv jogo golovoyu po nomu zaviduvach kafedri shkirnih hvorob profesor M I Stukovenkov proisnuvalo 20 rokiv Nagorodzhenij ordenami Sv Stanislava 1 go stupenya Sv Volodimira 3 go stupenya Sv Anni 2 go stupenya ZhittyepisZakinchiv 1 u moskovsku gimnaziyu 1868 roku Moskovskij universitet matematichne viddilennya tam i pracyuvav pozashtatnim laborantom pri fizichnij laboratoriyi 1871 vidryadzhenij do Berlina pracyuvav u Gelmgolca V chasi navchannya u Nimechchini rozrobiv ta zaproponuvav metod vimiryuvannya dielektrichnoyi proniknosti v zminnih polyah 1875 roku magistr nauk disertaciya Eksperimentalne doslidzhennya elektrichnih kolivan Z 1876 roku doktor fizichnih nauk disertaciya Elektromagnitni vlastivosti rozimknutih strumiv i dielektrikiv profesor Kiyivskogo universitetu Z 1890 po profesoru M P Avenariusu do 1903 roku zaviduvav kafedroyu fiziki Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira ocholiv pershu v Ukrayini kafedru teoretichnoyi fiziki Jomu nalezhat praci z termo ta elektrodinamiki dielektrichna proniknist u zminnih polyah pruzhnist nasichenoyi pari molekulyarnoyi fiziki blizko 90 robit 1876 roku eksperimentalno doviv principi zamknenosti elektrichnih strumiv tobto pidtverdiv gipotezu Dzhejmsa Maksvella pro isnuvannya strumiv zmishennya Z 1884 roku ordinarnij profesor kafedri teoretichnoyi fiziki Doslidzhuvav pruzhnist nasichenoyi pari teoretichno doviv krivizni poverhni ridini yak dodatkovoyi sili zminyuyuchoyi pruzhnist yavishe Tomsona Shillera 1900 roku formulyuye princip nemozhlivosti bezperervnogo znizhennya abo pidvishennya temperaturi sposobom zamknutih adiabatichnih procesiv 1909 roku analogichne formulyuvannya zrobiv Kostyantin Karateodori 1901 roku universitet sv Volodimira vdostoyuye jogo zvannya zasluzhenogo profesora V 1903 1905 rokah rektor Harkivskogo praktichnogo tehnologichnogo institutu kafedru fiziki ocholiv Kosonogov Josip Josipovich 1905 roku uvijshov do skladu Radi ministra narodnoyi osviti V ostanni roki praktichno vidijshov vid roboti bilshe zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu Sered jogo robit Induktivni strumi v rozimknenih providnikah Praci Drugogo z yizdu prirododoslidnikiv 1869 Pro vzayemodiyu til zanurenih v nestiskuvanu ridinu Universitetski visti 1877 Deyaki dodatki mehanichnoyi teoriyi tepla do zmini stanu pruzhnogo tila Zhurnal fizichnogo tovaristva 1879 Teoriya potencijnoyi funkciyi ta oglyad yiyi zastosuvan shodo pitan fiziki Zhurnal fizichnogo tovaristva 1884 Osnovi fiziki tom chislo 1 1884 Kiyiv Elementi vchennya pro elektriku 1885 Kiyiv DzherelaVsi slova Kafedra teoretichnoyi fiziki 1 lipnya 2015 u Wayback Machine http www biografija ru biography shiller nikolaj nikolaevich htm 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3

Дата публікації:
Топ