Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Київський інститут народної освіти (КІНО) — вищий навчальний заклад у Києві, який існував у 1920—1930 роках.
| Київський інститут народної освіти | |
|---|---|
| ?координати: | |
| Тип | заклад вищої освіти |
| Країна |  СРСР |
Був створений 1920 року більшовицьким управлінням вищих шкіл Києва як Вищий інститут народної освіти імені М. П. Драгоманова (ВІНО) на базі зачиненого Університету святого Володимира. У 1926 році був перейменований на Київський інститут народної освіти. Розформований 1930 року зі створенням Інституту соціального виховання, Інституту професійної освіти та Фізико-хіміко-математичного інституту. На базі двох останніх у 1933 році було відновлено Київський державний університет.
Структура
Факультети
У 1920—1921 навчальному році ВІНО мав 3 факультети: дошкільний, шкільний та лікарсько-педагогічний. Реформа 1921 року перетворила їх на 2 факультети: соціального виховання та професійної освіти. 1 лютого 1923 року було відкрито ще один, робітничий факультет.
Факультети поділялися на відділи (які 1924 року були перейменовані в цикли), до складу яких входили підвідділи.
1929 року на базі фізико-хімічного відділу факультету професійної освіти було створено хімічний факультет з фізико-хімічним та агрохімічним відділами.
Тривалість навчання залежала від відділу чи факультету й складала від 2 до 5 років. Переважна кількість студентів навчалися 4-5 років, студенти робітничого факультету — 2 роки в 1923—1926 роках і 3 роки з 1926 року.
Управління
З 1921 року було знову введено посаду ректора. Паралельно у 1921—1925 роках існувала посада політичного комісара інституту. На чолі стояло Бюро інституту (мало також назви Правління чи Управа) в складі ректора, комісара, проректора, заступника комісара, деканів факультетів. Також збиралися загальні збори, куди входили всі викладачі, технічні працівники, представники студентства.
Допоміжні установи
У 1920 році зі складу Університету св. Володимира до КІНО було передано 37 навчально-допоміжних установ. Серед них були лабораторії:
- технічної, органічної та фізичної хімії;
- зоологічна та зоотомічна;
- мінералогічна
- геологічна
Також існували науково-навчальні музеї, або кабінети:
- фізичний, механічний і геометричний
- ботанічний
- зоотомічний
- географічний і етнографічний
- фізичної географії
- мінералогічний
- геологічний
- археологічний
- мистецтв
- мюнцкабінет
Окремо існували Астрономічна обсерваторія та Метеорологічна обсерваторія. Також при інституті був Ботанічний сад. Ці установи 1924 року вивели зі складу КІНО через нестачу фінансування.
Історія
Створення
Створений 15 липня 1920 року злиттям історико-філософського факультету Університету святого Володимира та Вищих жіночих курсів. Надалі до КІНО було приєднані фізико-математичний факультет університету, Київський державний український університет, Учительський інститут, Фребелівський інститут і Географічний інститут.
На перший рік на чолі інституту стояли Рада та Правління КІНО. Рада займалася навчальними питаннями, а Правління — господарськими. Раду очолював професор Генріх Якубаніс, до її складу входили викладачі, представники студентів, губернського відділу народної освіти. Правління складалося з голови Ради, представників від факультетських рад, двох представників від студентства і двох представників від Комітету службовців, де були адміністративні і технічні робітники інституту.
Діяльність
У 1920-ті роки йшла активна боротьба між комуністичним осередком ІНО та іншими студентськими угруповуваннями.
Реорганізація
У 1930 році було прийнято рішення про подрібнення навчальних закладів. КІНО розформували та створили Інститут соціального виховання, Інститут професійної освіти та Фізико-хіміко-математичний інститут. Утім, уже 1933 року на базі Інституту профосвіти та Фізико-хіміко-математичного інституту було створено Київський державний університет. Інститут соціального виховання проіснував до 1934 року коли був перетворений на Педагогічний інститут.
Науково-дослідні кафедри
Оскільки інститути народної освіти мали на меті тільки навчання, але не наукову діяльність, тому Головнаука при Наркомосвіти УСРР постановила 1922 року організувати серію науково-дослідних кафедр, де б могла здійснюватися наукова діяльність окремо від ВУАН, що вважалася «буржуазно-націоналістичною». При КІНО було відкрито 7 таких кафедр: математики, ботаніки, зоології, мовознавства, фізики, педології та мистецтва. При кожній кафедрі була аспірантура, де могли навчатися 4-6 «благонадійних» аспірантів.
Науково-дослідна кафедра математики була заснована 1922 року під керівництвом професора Дмитра Граве й проіснувала до 1934 року, коли була приєднана до Інституту математики АН УСРР. Основною тематикою досліджень були прикладна математика й механіка. Станом на 1927 рік на кафедрі працювало 7 співробітників, зокрема Борис Букреєв, Михайло Кравчук, Георгій Пфейффер, Юрій Соколов, та 11 аспірантів, серед яких Наум Ахієзер, Вадим Дяченко, Клавдія Латишева, Михайло Орлов, Євген Ремез.
Науково-дослідна кафедра ботаніки існувала в 1922—1927 роках під головуванням професора Олександра Фоміна, а надалі була перетворена на Інститут ботаніки Наркомату освіти.
Науково-дослідна кафедра зоології під керівництвом професора Івана Шмальгаузена працювала в 1922—1930 роках, а надалі приєднана до створеного Інституту зоології і біології ВУАН.
Науково-дослідну кафедру мовознавства очолював професор Агатангел Кримський, вона працювала в 1923—1932 роках. Була найбільшою такою кафедрою КІНО — у 1927 році мала 19 дійсних членів і 15 аспірантів.
Науково-дослідна кафедра педології була створена 1923 року на базі окремої Київської науково-дослідної кафедри педології, яка в свою чергу була утворена з Київського науково-педологічного інституту 16 листопада 1921 року. Головою кафедри 1921 року був Степан Ананьїн, він же очолював секцію педагогіки. Інші секції — фізіології та гігієни дитинства (Валентина Радзимовська), практичної педагогіки (Яків Чепіга-Зеленкевич), дефективної дитини (). Серед членів кафедри були Іван Соколянський, Геннадій Жураковський, Олександр Раєвський, Роман Черанівський, В. А. Головковський, Пелех, Готесман, Слуцький. У 1923 році кафедра була приєднана до КІНО. Її головами були Валентина Радзимовська (1923—1929), а після її арешту — (1929—1930)У 1926 році вона складалася також з 4 секцій: фізіології дитинства (керівник В. В. Радзімовська, член С. М. Плотнікова) з підсекцією рефлексології (керівник К. С. Макульський); експериментальної педагогіки й педагогічної психотехніки (керівник О. М. Раєвський), історії та системи педагогічної техніки (керівник , член Г. Є. Жураківський); дошкільного виховання (керівник ). Додатково мали бути створені секція дидактики (за відсутності голови його функції розподілили О. М. Раєвський і І. Б. Селіханович, до членів секції входив О. Ф. Музиченко) і секція індивідуальної педагогіки під керівництвом В. М. Гаккебуша (не затверджений Укрнаукою). Серед аспірантів кафедри були Г. С. Костюк, В. І. Помагайба, Д. Ф. Миколенко, О. О. Андрієвська, К. А. Заїкина, М. Ф. Ярошівський, О. С. Кулінич, К. Т. Федорівський, О. Г. Дертєва, Л. А. Гордон, Д. І. Огородник, Є. К. Сухенко, М. В. Яцутін, М. К. Шейко. Кандидати в наукові співробітники: В. А. Головківський, І. В. Карпов, Я. Б. Резник.
Також існували науково-дослідна кафедра фізики, геології, мистецтвознавства.
Викладачі
Ректори
- Костянтин Щербина (1920)
- Микола Лобода (1921—1924)
- Олександр Карпеко (23.06.1924-27.11.1925)
- Семен Семко-Казачук (1926—1927)
- Андрій Артемський (1928—1930)
- Микита Грищенко (1930—1932, ректор Інституту соціального виховання)
Професори
Інші
Видання
У 1926—1929 роках інститут видавав «Бюлетень методичного консультаційного Бюро при КІНО». Паралельно у 1926—1930 роках виходили «Записки Київського інституту народної освіти».
У 1928—1929 роках виходив журнал «Кузня освіти», а з жовтня 1929 до 1931 року — однойменна газета. З 1932 року її перейменували на «За комуністичні кадри», а надалі вона набула назви «Київський університет».
Примітки
- С. Муріна.Назви навчальних закладів: особливості організації даних в автоматизованій інформаційній системі «Український національний біографічний архів» // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — 2011. — Вип. 31. — С. 520—526
- С. Кришталь. Формування мережі робітфаків в УСРР у 1920-х рр. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. — 2016. — Вип. 2(1). — С. 63-68
- Спадок Педагогічного інституту в Київському інституті народної освіти (КІНО) ім. М. П. Драгоманова (1920—1933 pp.) [ 21 Січня 2022 у Wayback Machine.] Історія Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, с. 44-48
- Комарніцький О. Б. Комсомольські осередки і студенти педагогічних навчальних закладів Правобережної України (20–30-ті рр. ХХ ст.) // Освіта, наука і культура на Поділлі. - 2015. - Т. 22. - С. 190-203
- О. В. Ляпіна Математики науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету
- О. В. Ляпіна Ботаніки науково-дослідна кафедра [ 3 Грудня 2019 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Київського університету
- О. В. Ляпіна . Енциклопедія Київського університету
- О. В. Ляпіна Мовознавства науково-дослідна кафедра [ 3 Грудня 2019 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Київського університету
- Діяльність українських науково-дослідних кафедр педагогіки (1922—1930) / О. І. Башкір // ScienceRise. Pedagogical Education. — 2018. — № 1. — С. 4-8. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcped_2018_1_3
- О. В. Ляпіна Педології науково-дослідна кафедра [ 4 Грудня 2019 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Київського університету
- О. В. Ляпіна Науково-дослідні кафедри при КІНО [ 3 Грудня 2019 у Wayback Machine.]. Енциклопедія Київського університету
- Ірина Ходак. Науково-дослідна кафедра мистецтвознавства (1922–1930):основні напрями діяльності. У зб. Від України до УРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції до 80-річчя перенесення столиці радянської України до міста Києва. м. Київ, 12 грудня 2014 р. [ 22 Травня 2021 у Wayback Machine.] – К.: Інститут історії України НАН України, 2015. – 268 с. С. 127
- Науково-дослідна кафедра мистецтвознавства: початковий етап діяльності (1922-1924) / І. Ходак // Студії мистецтвознавчі. - 2014. - Число 2. - С. 109-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2014_2_8
- Л. ГуберськийЖурналістам, авторському активу, читачам газети „Київський університет” [ 25 Жовтня 2009 у Wayback Machine.]. Сайт КНУ, 22.10.2009
- Г. В. Палюх, І. І. Тищенко. Київський університет [ 13 Травня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ., 2013
Джерела
- О. В. Ляпіна. Київський інститут народної освіти // Енциклопедія Київського національного університету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivskij institut narodnoyi osviti KINO vishij navchalnij zaklad u Kiyevi yakij isnuvav u 1920 1930 rokah Kiyivskij institut narodnoyi osviti koordinati Tip zaklad vishoyi osvitiKrayina SRSR Buv stvorenij 1920 roku bilshovickim upravlinnyam vishih shkil Kiyeva yak Vishij institut narodnoyi osviti imeni M P Dragomanova VINO na bazi zachinenogo Universitetu svyatogo Volodimira U 1926 roci buv perejmenovanij na Kiyivskij institut narodnoyi osviti Rozformovanij 1930 roku zi stvorennyam Institutu socialnogo vihovannya Institutu profesijnoyi osviti ta Fiziko himiko matematichnogo institutu Na bazi dvoh ostannih u 1933 roci bulo vidnovleno Kiyivskij derzhavnij universitet StrukturaFakulteti U 1920 1921 navchalnomu roci VINO mav 3 fakulteti doshkilnij shkilnij ta likarsko pedagogichnij Reforma 1921 roku peretvorila yih na 2 fakulteti socialnogo vihovannya ta profesijnoyi osviti 1 lyutogo 1923 roku bulo vidkrito she odin robitnichij fakultet Fakulteti podilyalisya na viddili yaki 1924 roku buli perejmenovani v cikli do skladu yakih vhodili pidviddili 1929 roku na bazi fiziko himichnogo viddilu fakultetu profesijnoyi osviti bulo stvoreno himichnij fakultet z fiziko himichnim ta agrohimichnim viddilami Trivalist navchannya zalezhala vid viddilu chi fakultetu j skladala vid 2 do 5 rokiv Perevazhna kilkist studentiv navchalisya 4 5 rokiv studenti robitnichogo fakultetu 2 roki v 1923 1926 rokah i 3 roki z 1926 roku Upravlinnya Z 1921 roku bulo znovu vvedeno posadu rektora Paralelno u 1921 1925 rokah isnuvala posada politichnogo komisara institutu Na choli stoyalo Byuro institutu malo takozh nazvi Pravlinnya chi Uprava v skladi rektora komisara prorektora zastupnika komisara dekaniv fakultetiv Takozh zbiralisya zagalni zbori kudi vhodili vsi vikladachi tehnichni pracivniki predstavniki studentstva Dopomizhni ustanovi U 1920 roci zi skladu Universitetu sv Volodimira do KINO bulo peredano 37 navchalno dopomizhnih ustanov Sered nih buli laboratoriyi tehnichnoyi organichnoyi ta fizichnoyi himiyi zoologichna ta zootomichna mineralogichna geologichna Takozh isnuvali naukovo navchalni muzeyi abo kabineti fizichnij mehanichnij i geometrichnij botanichnij zootomichnij geografichnij i etnografichnij fizichnoyi geografiyi mineralogichnij geologichnij arheologichnij mistectv myunckabinet Okremo isnuvali Astronomichna observatoriya ta Meteorologichna observatoriya Takozh pri instituti buv Botanichnij sad Ci ustanovi 1924 roku viveli zi skladu KINO cherez nestachu finansuvannya IstoriyaStvorennya Stvorenij 15 lipnya 1920 roku zlittyam istoriko filosofskogo fakultetu Universitetu svyatogo Volodimira ta Vishih zhinochih kursiv Nadali do KINO bulo priyednani fiziko matematichnij fakultet universitetu Kiyivskij derzhavnij ukrayinskij universitet Uchitelskij institut Frebelivskij institut i Geografichnij institut Na pershij rik na choli institutu stoyali Rada ta Pravlinnya KINO Rada zajmalasya navchalnimi pitannyami a Pravlinnya gospodarskimi Radu ocholyuvav profesor Genrih Yakubanis do yiyi skladu vhodili vikladachi predstavniki studentiv gubernskogo viddilu narodnoyi osviti Pravlinnya skladalosya z golovi Radi predstavnikiv vid fakultetskih rad dvoh predstavnikiv vid studentstva i dvoh predstavnikiv vid Komitetu sluzhbovciv de buli administrativni i tehnichni robitniki institutu Diyalnist U 1920 ti roki jshla aktivna borotba mizh komunistichnim oseredkom INO ta inshimi studentskimi ugrupovuvannyami Reorganizaciya U 1930 roci bulo prijnyato rishennya pro podribnennya navchalnih zakladiv KINO rozformuvali ta stvorili Institut socialnogo vihovannya Institut profesijnoyi osviti ta Fiziko himiko matematichnij institut Utim uzhe 1933 roku na bazi Institutu profosviti ta Fiziko himiko matematichnogo institutu bulo stvoreno Kiyivskij derzhavnij universitet Institut socialnogo vihovannya proisnuvav do 1934 roku koli buv peretvorenij na Pedagogichnij institut Naukovo doslidni kafedriOskilki instituti narodnoyi osviti mali na meti tilki navchannya ale ne naukovu diyalnist tomu Golovnauka pri Narkomosviti USRR postanovila 1922 roku organizuvati seriyu naukovo doslidnih kafedr de b mogla zdijsnyuvatisya naukova diyalnist okremo vid VUAN sho vvazhalasya burzhuazno nacionalistichnoyu Pri KINO bulo vidkrito 7 takih kafedr matematiki botaniki zoologiyi movoznavstva fiziki pedologiyi ta mistectva Pri kozhnij kafedri bula aspirantura de mogli navchatisya 4 6 blagonadijnih aspirantiv Naukovo doslidna kafedra matematiki bula zasnovana 1922 roku pid kerivnictvom profesora Dmitra Grave j proisnuvala do 1934 roku koli bula priyednana do Institutu matematiki AN USRR Osnovnoyu tematikoyu doslidzhen buli prikladna matematika j mehanika Stanom na 1927 rik na kafedri pracyuvalo 7 spivrobitnikiv zokrema Boris Bukreyev Mihajlo Kravchuk Georgij Pfejffer Yurij Sokolov ta 11 aspirantiv sered yakih Naum Ahiyezer Vadim Dyachenko Klavdiya Latisheva Mihajlo Orlov Yevgen Remez Naukovo doslidna kafedra botaniki isnuvala v 1922 1927 rokah pid golovuvannyam profesora Oleksandra Fomina a nadali bula peretvorena na Institut botaniki Narkomatu osviti Naukovo doslidna kafedra zoologiyi pid kerivnictvom profesora Ivana Shmalgauzena pracyuvala v 1922 1930 rokah a nadali priyednana do stvorenogo Institutu zoologiyi i biologiyi VUAN Naukovo doslidnu kafedru movoznavstva ocholyuvav profesor Agatangel Krimskij vona pracyuvala v 1923 1932 rokah Bula najbilshoyu takoyu kafedroyu KINO u 1927 roci mala 19 dijsnih chleniv i 15 aspirantiv Naukovo doslidna kafedra pedologiyi bula stvorena 1923 roku na bazi okremoyi Kiyivskoyi naukovo doslidnoyi kafedri pedologiyi yaka v svoyu chergu bula utvorena z Kiyivskogo naukovo pedologichnogo institutu 16 listopada 1921 roku Golovoyu kafedri 1921 roku buv Stepan Ananyin vin zhe ocholyuvav sekciyu pedagogiki Inshi sekciyi fiziologiyi ta gigiyeni ditinstva Valentina Radzimovska praktichnoyi pedagogiki Yakiv Chepiga Zelenkevich defektivnoyi ditini Sered chleniv kafedri buli Ivan Sokolyanskij Gennadij Zhurakovskij Oleksandr Rayevskij Roman Cheranivskij V A Golovkovskij Peleh Gotesman Sluckij U 1923 roci kafedra bula priyednana do KINO Yiyi golovami buli Valentina Radzimovska 1923 1929 a pislya yiyi areshtu 1929 1930 U 1926 roci vona skladalasya takozh z 4 sekcij fiziologiyi ditinstva kerivnik V V Radzimovska chlen S M Plotnikova z pidsekciyeyu refleksologiyi kerivnik K S Makulskij eksperimentalnoyi pedagogiki j pedagogichnoyi psihotehniki kerivnik O M Rayevskij istoriyi ta sistemi pedagogichnoyi tehniki kerivnik chlen G Ye Zhurakivskij doshkilnogo vihovannya kerivnik Dodatkovo mali buti stvoreni sekciya didaktiki za vidsutnosti golovi jogo funkciyi rozpodilili O M Rayevskij i I B Selihanovich do chleniv sekciyi vhodiv O F Muzichenko i sekciya individualnoyi pedagogiki pid kerivnictvom V M Gakkebusha ne zatverdzhenij Ukrnaukoyu Sered aspirantiv kafedri buli G S Kostyuk V I Pomagajba D F Mikolenko O O Andriyevska K A Zayikina M F Yaroshivskij O S Kulinich K T Fedorivskij O G Dertyeva L A Gordon D I Ogorodnik Ye K Suhenko M V Yacutin M K Shejko Kandidati v naukovi spivrobitniki V A Golovkivskij I V Karpov Ya B Reznik Takozh isnuvali naukovo doslidna kafedra fiziki geologiyi mistectvoznavstva VikladachiRektori Kostyantin Sherbina 1920 Mikola Loboda 1921 1924 Oleksandr Karpeko 23 06 1924 27 11 1925 Semen Semko Kazachuk 1926 1927 Andrij Artemskij 1928 1930 Mikita Grishenko 1930 1932 rektor Institutu socialnogo vihovannya Profesori Shmalgauzen Ivan Ivanovich Inshi Muzichenko Oleksandr FedorovichVidannyaU 1926 1929 rokah institut vidavav Byuleten metodichnogo konsultacijnogo Byuro pri KINO Paralelno u 1926 1930 rokah vihodili Zapiski Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti U 1928 1929 rokah vihodiv zhurnal Kuznya osviti a z zhovtnya 1929 do 1931 roku odnojmenna gazeta Z 1932 roku yiyi perejmenuvali na Za komunistichni kadri a nadali vona nabula nazvi Kiyivskij universitet PrimitkiS Murina Nazvi navchalnih zakladiv osoblivosti organizaciyi danih v avtomatizovanij informacijnij sistemi Ukrayinskij nacionalnij biografichnij arhiv Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo 2011 Vip 31 S 520 526 S Krishtal Formuvannya merezhi robitfakiv v USRR u 1920 h rr Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya 2016 Vip 2 1 S 63 68 Spadok Pedagogichnogo institutu v Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti KINO im M P Dragomanova 1920 1933 pp 21 Sichnya 2022 u Wayback Machine Istoriya Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova s 44 48 Komarnickij O B Komsomolski oseredki i studenti pedagogichnih navchalnih zakladiv Pravoberezhnoyi Ukrayini 20 30 ti rr HH st Osvita nauka i kultura na Podilli 2015 T 22 S 190 203 O V Lyapina Matematiki naukovo doslidna kafedra Enciklopediya Kiyivskogo universitetu O V Lyapina Botaniki naukovo doslidna kafedra 3 Grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Kiyivskogo universitetu O V Lyapina Enciklopediya Kiyivskogo universitetu O V Lyapina Movoznavstva naukovo doslidna kafedra 3 Grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Kiyivskogo universitetu Diyalnist ukrayinskih naukovo doslidnih kafedr pedagogiki 1922 1930 O I Bashkir ScienceRise Pedagogical Education 2018 1 S 4 8 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN texcped 2018 1 3 O V Lyapina Pedologiyi naukovo doslidna kafedra 4 Grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Kiyivskogo universitetu O V Lyapina Naukovo doslidni kafedri pri KINO 3 Grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Kiyivskogo universitetu Irina Hodak Naukovo doslidna kafedra mistectvoznavstva 1922 1930 osnovni napryami diyalnosti U zb Vid Ukrayini do URSR Materiali Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi do 80 richchya perenesennya stolici radyanskoyi Ukrayini do mista Kiyeva m Kiyiv 12 grudnya 2014 r 22 Travnya 2021 u Wayback Machine K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2015 268 s S 127 Naukovo doslidna kafedra mistectvoznavstva pochatkovij etap diyalnosti 1922 1924 I Hodak Studiyi mistectvoznavchi 2014 Chislo 2 S 109 125 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN StudM 2014 2 8 L GuberskijZhurnalistam avtorskomu aktivu chitacham gazeti Kiyivskij universitet 25 Zhovtnya 2009 u Wayback Machine Sajt KNU 22 10 2009 G V Palyuh I I Tishenko Kiyivskij universitet 13 Travnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 2013DzherelaO V Lyapina Kiyivskij institut narodnoyi osviti Enciklopediya Kiyivskogo nacionalnogo universitetu