Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сє верцов Олексі й Микола йович 11 23 вересня 1866 18660923 Москва Російська імперія 19 грудня 1936 Москва РРФСР СРСР ро

Сєверцов Олексій Миколайович

Сєверцов Олексій Миколайович

Сє́верцов Олексі́й Микола́йович (* 11 (23) вересня 1866(18660923), Москва, Російська імперія — †19 грудня 1936, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський зоолог, еволюційний біолог, ембріолог, професор порівняльної анатомії Тартуського (з 1899), Київського (1902—1911) та Московського університетів; дійсний член АН СРСР (з 1920) та АН УРСР (з 1925).

Сєверцов Олексій Миколайович
Северцов, Алексей Николаевич
image
Сєверцов Олексій Миколайович
Сєверцов Олексій Миколайович
Народився 11 (23) вересня 1866
Москва, Російська імперія[1]
Помер 19 грудня 1936(1936-12-19)[1] (70 років)
Москва, РСФРР, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image Російська імперія → image СРСР
Національність Росіянин
Діяльність палеонтолог, зоолог, викладач університету, біолог, науковець
Alma mater d
Галузь Еволюційна біологія
Заклад Тартуський університет
Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН
КНУ імені Тараса Шевченка
МДУ
Вчене звання Доктор біологічних наук
Науковий ступінь Професор
Вчителі Мензбір Михайло Олександрович
Аспіранти, докторанти Шмальгаузен Іван Іванович
d
Воскобойников Михайло Михайлович
Членство Палеонтологічне товариство
НАН України
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Відомий завдяки: Еволюційна морфологія та екологія тварин
Батько Сєверцов Микола Олексійович
У шлюбі з d
Діти d
Нагороди

d (1919)

image Сєверцов Олексій Миколайович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сєверцов.

Дідусь еволюційного біолога Олексія Сергійовича Сєверцова.

Життєпис

Закінчив Московський університет (1890). Учень М. О. Мензбіра. З 1899 професор Юр'ївського університету, з 1902 — Київського університету, в 1911—1930 — Московського університету. У 1930 з ініціативи та за участю Сєверцова в системі АН СРСР була організована лабораторія еволюційної морфології, перетворена в 1935 на інститут еволюційної морфології і палеозоології (нині Інститут проблем екології і еволюції імені А. М. Сєверцова РАН). Основні праці з метамерії голови (1891 — 1901) і походження парних кінцівок хребетних тварин (1900, 1908, 1926), а також дослідження з еволюції нижчих хребетних (1916—1927) отримали світове визнання. У філогенетичних роботах прагнув зіставити дані порівняльно-анатомічних і ембріологічних досліджень з палеонтологічними фактами; підкреслював необхідність вивчати при з'ясуванні філогенезу будову, розвиток та функціональне значення всіх систем органів. Висунув теорію походження п'ятипалої кінцівки з 7 — 10-променевої кінцівки предків, що сталася, у свою чергу, від багатопроменевого плавця стародавніх рибоподібних форм.

Сєверцов — засновник еволюційної морфології тварин. В його творах з'ясовані шляхи та напрямки біологічного та морфо-фізіологічного прогресу і регресу, створено вчення про типи (модусу) філогенетичних змін органів та функцій і філогенетичних кореляціях (координаціях). Сєверцов встановив основні напрямки, якими досягається біологічний прогрес. Це ароморфоз — підвищення інтенсивності життєдіяльності організму, ідіоадаптація (окреме пристосування до умов існування). Центральне місце в теоретичному доробку Сєверцова займає проблема співвідношення індивідуального і історичного розвитку (див. біогенетичний закон). Розробив теорію філембріогенезу, згідно з якою еволюція здійснюється шляхом зміни ходу онтогенезу. Закономірності еволюції, з'ясовані Сєверцовим, узагальнені ним у монографії «Морфологічні закономірності еволюції» (нім. вид. 1931, укр. вид., розширене і доповнене, 1939). Сєверцов — творець радянської школи морфологів-еволюціоністів. Олексій Миколайович створив наукові школи — київську і московську. У 1969 засновано премію імені О. М. Сєверцова.

Джерела

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Матвеев Б. С. и Дружинин А. Н. Жизнь и творчество А. Н. Северцова // Памяти академика А. Н. Северцова. — М.—Л., 1939. — Т. 1.
  • Северцова Л. Б. Алексей Николаевич Северцов. Биографический очерк. — М.—Л., 1946.
  • Алексей Николаевич Северцов. Библиография / Сост. А. А. Махотин и Д. Л. Марголина. — М.—Л., 1951.
  • Яблоков А. В. Выдающийся отечественный эволюционист. (К 100-летию со дня рождения А. Н. Северцова)// Журн. эволюц. биохимии и физиологии. — 1966. — Т. 2, № 6.
  • Воробьева Э. И., Феоктистова Н. Ю. Академик А. Н. Северцов и современность // Журн. рбщ. биологии. — 2008. — Том 69, № 2, Март-Апрель. — С. 84-93.

Примітки

  1. Северцов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sye vercov Oleksi j Mikola jovich 11 23 veresnya 1866 18660923 Moskva Rosijska imperiya 19 grudnya 1936 Moskva RRFSR SRSR rosijskij i radyanskij zoolog evolyucijnij biolog embriolog profesor porivnyalnoyi anatomiyi Tartuskogo z 1899 Kiyivskogo 1902 1911 ta Moskovskogo universitetiv dijsnij chlen AN SRSR z 1920 ta AN URSR z 1925 Syevercov Oleksij MikolajovichSevercov Aleksej NikolaevichSyevercov Oleksij Mikolajovich Syevercov Oleksij MikolajovichNarodivsya 11 23 veresnya 1866 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer 19 grudnya 1936 1936 12 19 1 70 rokiv Moskva RSFRR SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist RosiyaninDiyalnist paleontolog zoolog vikladach universitetu biolog naukovecAlma mater dGaluz Evolyucijna biologiyaZaklad Tartuskij universitet Institut problem ekologiyi i evolyuciyi imeni O M Syevercova RAN KNU imeni Tarasa Shevchenka MDUVchene zvannya Doktor biologichnih naukNaukovij stupin ProfesorVchiteli Menzbir Mihajlo OleksandrovichAspiranti doktoranti Shmalgauzen Ivan Ivanovich d Voskobojnikov Mihajlo MihajlovichChlenstvo Paleontologichne tovaristvo NAN Ukrayini Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki Evolyucijna morfologiya ta ekologiya tvarinBatko Syevercov Mikola OleksijovichU shlyubi z dDiti dNagorodi d 1919 Syevercov Oleksij Mikolajovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Syevercov Didus evolyucijnogo biologa Oleksiya Sergijovicha Syevercova ZhittyepisZakinchiv Moskovskij universitet 1890 Uchen M O Menzbira Z 1899 profesor Yur yivskogo universitetu z 1902 Kiyivskogo universitetu v 1911 1930 Moskovskogo universitetu U 1930 z iniciativi ta za uchastyu Syevercova v sistemi AN SRSR bula organizovana laboratoriya evolyucijnoyi morfologiyi peretvorena v 1935 na institut evolyucijnoyi morfologiyi i paleozoologiyi nini Institut problem ekologiyi i evolyuciyi imeni A M Syevercova RAN Osnovni praci z metameriyi golovi 1891 1901 i pohodzhennya parnih kincivok hrebetnih tvarin 1900 1908 1926 a takozh doslidzhennya z evolyuciyi nizhchih hrebetnih 1916 1927 otrimali svitove viznannya U filogenetichnih robotah pragnuv zistaviti dani porivnyalno anatomichnih i embriologichnih doslidzhen z paleontologichnimi faktami pidkreslyuvav neobhidnist vivchati pri z yasuvanni filogenezu budovu rozvitok ta funkcionalne znachennya vsih sistem organiv Visunuv teoriyu pohodzhennya p yatipaloyi kincivki z 7 10 promenevoyi kincivki predkiv sho stalasya u svoyu chergu vid bagatopromenevogo plavcya starodavnih ribopodibnih form Syevercov zasnovnik evolyucijnoyi morfologiyi tvarin V jogo tvorah z yasovani shlyahi ta napryamki biologichnogo ta morfo fiziologichnogo progresu i regresu stvoreno vchennya pro tipi modusu filogenetichnih zmin organiv ta funkcij i filogenetichnih korelyaciyah koordinaciyah Syevercov vstanoviv osnovni napryamki yakimi dosyagayetsya biologichnij progres Ce aromorfoz pidvishennya intensivnosti zhittyediyalnosti organizmu idioadaptaciya okreme pristosuvannya do umov isnuvannya Centralne misce v teoretichnomu dorobku Syevercova zajmaye problema spivvidnoshennya individualnogo i istorichnogo rozvitku div biogenetichnij zakon Rozrobiv teoriyu filembriogenezu zgidno z yakoyu evolyuciya zdijsnyuyetsya shlyahom zmini hodu ontogenezu Zakonomirnosti evolyuciyi z yasovani Syevercovim uzagalneni nim u monografiyi Morfologichni zakonomirnosti evolyuciyi nim vid 1931 ukr vid rozshirene i dopovnene 1939 Syevercov tvorec radyanskoyi shkoli morfologiv evolyucionistiv Oleksij Mikolajovich stvoriv naukovi shkoli kiyivsku i moskovsku U 1969 zasnovano premiyu imeni O M Syevercova DzherelaLiteratura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Matveev B S i Druzhinin A N Zhizn i tvorchestvo A N Severcova Pamyati akademika A N Severcova M L 1939 T 1 Severcova L B Aleksej Nikolaevich Severcov Biograficheskij ocherk M L 1946 Aleksej Nikolaevich Severcov Bibliografiya Sost A A Mahotin i D L Margolina M L 1951 Yablokov A V Vydayushijsya otechestvennyj evolyucionist K 100 letiyu so dnya rozhdeniya A N Severcova Zhurn evolyuc biohimii i fiziologii 1966 T 2 6 Vorobeva E I Feoktistova N Yu Akademik A N Severcov i sovremennost Zhurn rbsh biologii 2008 Tom 69 2 Mart Aprel S 84 93 PrimitkiSevercov Aleksej Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135

Дата публікації:
Топ