Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Анатолій Александров Анато лій Петро вич Алекса ндров 31 січня 13

Александров Анатолій Петрович

Александров Анатолій Петрович
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Анатолій Александров.

Анато́лій Петро́вич Алекса́ндров (31 січня (13 лютого) 1903, Тараща, Київська губернія — 3 лютого 1994(1994-02-03), Москва) — радянський фізик, фахівець з атомної фізики й енергетики. Академік АН СРСР (від 1953; від 1991 — РАН), президент АН СРСР (1975—1986). Член ЦК КПРС у 1966—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го, 10—11-го скликань.

Александров Анатолій Петрович
image
Народився 31 січня (13 лютого) 1903[1][2]
Тараща, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер 3 лютого 1994(1994-02-03)[3] (91 рік)
Москва, Росія
Поховання Митинський цвинтар
Країна image СРСР
Діяльність фізик, винахідник, політик
Alma mater d (1930)
Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Київське реальне училище
Галузь фізика
Заклад Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d]
Вчене звання академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Йоффе Абрам Федорович
Аспіранти, докторанти d
Членство Академія наук НДР
Російська академія наук
Академія наук СРСР
ЦК КПРС
Польська академія наук
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: президент академії наук СРСР
Нагороди
image Александров Анатолій Петрович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився 31 січня (13 лютого) 1903(1903лютого13) року в Таращі (тепер — Київська область) в родині мирового судді, надвірного радника Петра Павловича Александрова. Навчався в 1-му Київському реальному училищі. Від 1916 року навчався в фізико-хімічному гуртку середніх шкіл м. Києва. Разом з іншими членами гуртка організував при ньому електротехнічну групу.

Після закінчення школи вступив до Київського університету. Працював у Київському рентгеновському (медичному) інституті в рентгено-фізичному відділі. 1930 р. закінчив .

Працював учителем у київських школах. В 1929 році розпочав наукову працю. Експериментальні праці Александрова та інших працівників відділу (ним керував професор В. К. Роше) зацікавили Абрама Йоффе — і 1930 року молодих учених запросили до праці в Ленінград у фізико-технічний інститут.

У 1930-х роках на основі експериментальних досліджень механічних і електричних властивостей створив , яка тепер загальновизнана. Згодом Александров захистив дисертацію. 1933 року розробив методи отримання морозостійкоі гуми із синтетичних каучуків, який широко застосовувався в авіації та артилерії.

1935 року Анатолій Александров, і разробили статистичну теорію твердості, яка стала основою сучасної фізичної теорії довговічності твердих тіл.

У роки Другої світової війни Александров керував працями по захисту кораблів від магнітних мін і торпед, разом з Ігорем Курчатовим і Володимиром Тучкевичем винайшов метод протимінного захисту, завдяки чому під час війни жодний корабель, споряджений цією захисною системою, не загинув від магнітних мін.

В 1943 Александров почав працювати над створенням атомної зброї. Трохи пізніше став заступником Ігоря Курчатова в так званій Лабораториї № 2 АН СРСР (тепер — Інститут атомної енергії імені І. В. Курчатова).

У 1946—1955 роках працював директором Інституту фізичних проблем АН СРСР — на цю посаду був призначений замість опального П. Л. Капіци. В 1955 став заступником директора ІАЕ, в 1960, після смерті Курчатова, — директором. З 1988 року — почесний директор Інституту атомної енергії імені Курчатова.

З ініціативи Александрова та за його участі розроблено та побудовано для атомних криголамів «Ленін», , .

1953 року Александрова обрали дійсним членом АН СРСР, 1975 року — (на цій посаді він перебував 11 років — до 1986 року).

Великою «творчою трагедією» стала для Александрова аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986, за яку він як головний фізик-ядерник країни, під загальним керівництвом котрого розроблялись і впроваджувались у практику атомний реактори РБМК-1000, теж несе відповідальність. За його словами, «від цього часу моє життя закінчилося — і творче також».[]

Період становлення та громадянська війна

Анатолій Петрович Александров народився 31 січня (за старим стилем) чи 13 лютого (за новим стилем) 1903-го року в місті Тараща Київської губернії. Його батько був мировим суддею Таращанського повіту. Мати, Елла Едуардівна, в дівочості мала прізвище Классон, була дочкою фармацевта, вихідця зі Швеції, та гувернантки, уродженки Дрездена. Старший брат Елли Едуардівни, Роберт Едуардович, хрещений батько Анатолія, пізніше став відомим інженером-енергетиком, та був співавтором плану ГОЕЛРО. В Анатолія була старша сестра Велерія та старший брат Борис. Мати Анатолія померла коли йому було три роки, і він її майже не пам'ятав. Згодом батька перевели до Київського обласного суду (9-те громадське відділення). Поряд з судовою діяльністю, в Києві батько викладав у середній школі.

1910 року Анатолій Александров розпочав навчання в 1-му Київському реальному училищі (яке після революції стало 6-ю трудовою школою) де в той час уже вчився його старший брат. Особливих нахилів до навчання Александров в той час не проявляв. Фізикою зацікавився він за наступних обставин. При першій Київській гімназії (колишнє приміщення першої Київської гімназії — це сучасний гуманітарний корпус Київського університету імені Тараса Шевченка) працював середньошкільний фізико-хімічний гурток. До роботи гуртка залучалися не лише гімназисти, а й учні інших навчальних закладів Києва. Серед відвідувачів гуртка був і Александров. Сам Александров пізніше згадував про цей період так:

«Ми не лише готували шкільні досліди, але й виготовляли різноманітні прилади, електрометр, я пам’ятаю, ми виготовляли. Коли я розпочинав там, то мені було років 13. І ось пам’ятаю, тоді на зустрічі гуртка я робив дуже велику доповідь про рентгенівські промені і про те, що можна з їх допомогою отримувати, і як їх самих створювати, і різні конструкції показував».

В період громадянської війни, Київ часто переходив з рук в руки. 31 серпня 1919 року в місто увійшли частини білої армії. За свідченнями очевидців, кияни радісно зустріли білогвардійців. Молодь охоче поповнювала лави білогвардійців. Серед інших добровольців був і 16-річний випускник гімназії — Анатолій Александров. Разом з ними Александров брав участь у наступі на Москву, жорстоких боях під Орлом, переживав труднощі відступів, брав участь у обороні Перекопу.

В білогвардійському Криму, в обороні якого брав участь Александров, жив ще один засновник радянської ядерної фізики — Ігор Курчатов.

Після здачі Криму, Александров попадає в полон до червоних. Після евакуації Врангеля, в полон до червоних потрапили тисячі білогвардійців, що повірили обіцянкам Фрунзе пощадити всіх хто здасться в полон. Ці, як і багато інших обіцянок, більшовики не виконали і влаштували в Криму справжню бійню. Полонених та біженців, що належали до буржуазії, розстрілювали в балках, скидали зі скель, топили з кораблів та просто забивали до смерті.

Засудженому до страти Александрову вдалося втекти. До 1924 року він переховувався у брата в селі Мар'янівка (те саме село поблизу Гребінок, в якому народився відомий оперний співак Козловський). Лише 1924 року, коли червоний терор трохи притих, Александров повертається до Києва для того, щоб здобути освіту.

Деякі джерела свідчать, що Александров мав білогвардійські нагороди, але ця інформація, мабуть, є хибною, адже, як відомо, в білій армії за братовбивчу війну нагород не давали.

Нагрудний знак «Академік Александров»

Нагрудний знак створено наказом російської держкорпорації «Росатом» 27-го листопада 2009-го року. Знак вручається держкорпорації «Росатом», її організацій та інших організацій, що працюють в області використання атомної енергії, за досягнення та заслуги в області використання атомної енергії, в освоєнні світового океану та розвитку атомного флоту.

В основі знака лежить лавровий вінок з жовтого металу, орієнтований по . Вінок трохи перекриває фігурна червона стрічка з написом у центрі «А. П. Александров». Вінок та стрічка накладені на якір. Всередині вінка, посередині синього поля, великий медальйон з білого металу з барельєфом А. П. Александрова та схематичним розташуванням над ним орбіти електронів. Знак кріпиться до стандартної п'ятикутної колодки покритої шовковою стрічкою. Кольори лівої сторони стрічки: червоний, помаранчевий, блакитний. Кольори правої сторони стрічки: жовтий, синій, червоний.

Цікавий факт

На засіданні Президії Академії наук СРСР академік Александров оголосив:
 — Сьогодні нам належить вирішити безпрецедентне питання про виведення Сахарова із членів академії.
 — Чому безпрецедентний, — не погодився академік Капиця, — свого часу Гітлер позбавив звання академіка Ейнштейна.
 — Переходимо до наступного питання, — сказав Александров.

Премії та нагороди

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Герои страны — 2000.
    d:Track:Q3892199
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Метричний запис про народження (ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1078, спр. 2999, арк. 15 зв. – 16)https://cdiak.archives.gov.ua/ac_2016_09_20.php#Aleksandrov_A_P).

Література

  1. До біографій визначних діячів. cdiak.archives.gov.ua. Процитовано 4 серпня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Anatolij Aleksandrov Anato lij Petro vich Aleksa ndrov 31 sichnya 13 lyutogo 1903 Tarasha Kiyivska guberniya 3 lyutogo 1994 1994 02 03 Moskva radyanskij fizik fahivec z atomnoyi fiziki j energetiki Akademik AN SRSR vid 1953 vid 1991 RAN prezident AN SRSR 1975 1986 Chlen CK KPRS u 1966 1989 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 6 go 10 11 go sklikan Aleksandrov Anatolij PetrovichNarodivsya 31 sichnya 13 lyutogo 1903 1 2 Tarasha Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 3 lyutogo 1994 1994 02 03 3 91 rik Moskva RosiyaPohovannya Mitinskij cvintarKrayina SRSRDiyalnist fizik vinahidnik politikAlma mater d 1930 Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo Kiyivske realne uchilisheGaluz fizikaZaklad Fiziko tehnichnij institut im A F Ioffe RAN Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Institut fizichnih problem imeni P L Kapici RANPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d i prezident d Vchene zvannya akademik AN SRSR d i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukVchiteli Joffe Abram FedorovichAspiranti doktoranti dChlenstvo Akademiya nauk NDR Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR CK KPRS Polska akademiya naukPartiya KPRSVijna nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki prezident akademiyi nauk SRSRNagorodi d 1968 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1978 Aleksandrov Anatolij Petrovich u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodivsya 31 sichnya 13 lyutogo 1903 1903lyutogo13 roku v Tarashi teper Kiyivska oblast v rodini mirovogo suddi nadvirnogo radnika Petra Pavlovicha Aleksandrova Navchavsya v 1 mu Kiyivskomu realnomu uchilishi Vid 1916 roku navchavsya v fiziko himichnomu gurtku serednih shkil m Kiyeva Razom z inshimi chlenami gurtka organizuvav pri nomu elektrotehnichnu grupu Pislya zakinchennya shkoli vstupiv do Kiyivskogo universitetu Pracyuvav u Kiyivskomu rentgenovskomu medichnomu instituti v rentgeno fizichnomu viddili 1930 r zakinchiv Pracyuvav uchitelem u kiyivskih shkolah V 1929 roci rozpochav naukovu pracyu Eksperimentalni praci Aleksandrova ta inshih pracivnikiv viddilu nim keruvav profesor V K Roshe zacikavili Abrama Joffe i 1930 roku molodih uchenih zaprosili do praci v Leningrad u fiziko tehnichnij institut U 1930 h rokah na osnovi eksperimentalnih doslidzhen mehanichnih i elektrichnih vlastivostej stvoriv yaka teper zagalnoviznana Zgodom Aleksandrov zahistiv disertaciyu 1933 roku rozrobiv metodi otrimannya morozostijkoi gumi iz sintetichnih kauchukiv yakij shiroko zastosovuvavsya v aviaciyi ta artileriyi 1935 roku Anatolij Aleksandrov i razrobili statistichnu teoriyu tverdosti yaka stala osnovoyu suchasnoyi fizichnoyi teoriyi dovgovichnosti tverdih til U roki Drugoyi svitovoyi vijni Aleksandrov keruvav pracyami po zahistu korabliv vid magnitnih min i torped razom z Igorem Kurchatovim i Volodimirom Tuchkevichem vinajshov metod protiminnogo zahistu zavdyaki chomu pid chas vijni zhodnij korabel sporyadzhenij ciyeyu zahisnoyu sistemoyu ne zaginuv vid magnitnih min V 1943 Aleksandrov pochav pracyuvati nad stvorennyam atomnoyi zbroyi Trohi piznishe stav zastupnikom Igorya Kurchatova v tak zvanij Laboratoriyi 2 AN SRSR teper Institut atomnoyi energiyi imeni I V Kurchatova U 1946 1955 rokah pracyuvav direktorom Institutu fizichnih problem AN SRSR na cyu posadu buv priznachenij zamist opalnogo P L Kapici V 1955 stav zastupnikom direktora IAE v 1960 pislya smerti Kurchatova direktorom Z 1988 roku pochesnij direktor Institutu atomnoyi energiyi imeni Kurchatova Z iniciativi Aleksandrova ta za jogo uchasti rozrobleno ta pobudovano dlya atomnih krigolamiv Lenin 1953 roku Aleksandrova obrali dijsnim chlenom AN SRSR 1975 roku na cij posadi vin perebuvav 11 rokiv do 1986 roku Velikoyu tvorchoyu tragediyeyu stala dlya Aleksandrova avariya na Chornobilskij AES 26 kvitnya 1986 za yaku vin yak golovnij fizik yadernik krayini pid zagalnim kerivnictvom kotrogo rozroblyalis i vprovadzhuvalis u praktiku atomnij reaktori RBMK 1000 tezh nese vidpovidalnist Za jogo slovami vid cogo chasu moye zhittya zakinchilosya i tvorche takozh dzherelo Period stanovlennya ta gromadyanska vijnaAnatolij Petrovich Aleksandrov narodivsya 31 sichnya za starim stilem chi 13 lyutogo za novim stilem 1903 go roku v misti Tarasha Kiyivskoyi guberniyi Jogo batko buv mirovim suddeyu Tarashanskogo povitu Mati Ella Eduardivna v divochosti mala prizvishe Klasson bula dochkoyu farmacevta vihidcya zi Shveciyi ta guvernantki urodzhenki Drezdena Starshij brat Elli Eduardivni Robert Eduardovich hreshenij batko Anatoliya piznishe stav vidomim inzhenerom energetikom ta buv spivavtorom planu GOELRO V Anatoliya bula starsha sestra Veleriya ta starshij brat Boris Mati Anatoliya pomerla koli jomu bulo tri roki i vin yiyi majzhe ne pam yatav Zgodom batka pereveli do Kiyivskogo oblasnogo sudu 9 te gromadske viddilennya Poryad z sudovoyu diyalnistyu v Kiyevi batko vikladav u serednij shkoli 1910 roku Anatolij Aleksandrov rozpochav navchannya v 1 mu Kiyivskomu realnomu uchilishi yake pislya revolyuciyi stalo 6 yu trudovoyu shkoloyu de v toj chas uzhe vchivsya jogo starshij brat Osoblivih nahiliv do navchannya Aleksandrov v toj chas ne proyavlyav Fizikoyu zacikavivsya vin za nastupnih obstavin Pri pershij Kiyivskij gimnaziyi kolishnye primishennya pershoyi Kiyivskoyi gimnaziyi ce suchasnij gumanitarnij korpus Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka pracyuvav serednoshkilnij fiziko himichnij gurtok Do roboti gurtka zaluchalisya ne lishe gimnazisti a j uchni inshih navchalnih zakladiv Kiyeva Sered vidviduvachiv gurtka buv i Aleksandrov Sam Aleksandrov piznishe zgaduvav pro cej period tak Mi ne lishe gotuvali shkilni doslidi ale j vigotovlyali riznomanitni priladi elektrometr ya pam yatayu mi vigotovlyali Koli ya rozpochinav tam to meni bulo rokiv 13 I os pam yatayu todi na zustrichi gurtka ya robiv duzhe veliku dopovid pro rentgenivski promeni i pro te sho mozhna z yih dopomogoyu otrimuvati i yak yih samih stvoryuvati i rizni konstrukciyi pokazuvav V period gromadyanskoyi vijni Kiyiv chasto perehodiv z ruk v ruki 31 serpnya 1919 roku v misto uvijshli chastini biloyi armiyi Za svidchennyami ochevidciv kiyani radisno zustrili bilogvardijciv Molod ohoche popovnyuvala lavi bilogvardijciv Sered inshih dobrovolciv buv i 16 richnij vipusknik gimnaziyi Anatolij Aleksandrov Razom z nimi Aleksandrov brav uchast u nastupi na Moskvu zhorstokih boyah pid Orlom perezhivav trudnoshi vidstupiv brav uchast u oboroni Perekopu V bilogvardijskomu Krimu v oboroni yakogo brav uchast Aleksandrov zhiv she odin zasnovnik radyanskoyi yadernoyi fiziki Igor Kurchatov Pislya zdachi Krimu Aleksandrov popadaye v polon do chervonih Pislya evakuaciyi Vrangelya v polon do chervonih potrapili tisyachi bilogvardijciv sho povirili obicyankam Frunze poshaditi vsih hto zdastsya v polon Ci yak i bagato inshih obicyanok bilshoviki ne vikonali i vlashtuvali v Krimu spravzhnyu bijnyu Polonenih ta bizhenciv sho nalezhali do burzhuaziyi rozstrilyuvali v balkah skidali zi skel topili z korabliv ta prosto zabivali do smerti Zasudzhenomu do strati Aleksandrovu vdalosya vtekti Do 1924 roku vin perehovuvavsya u brata v seli Mar yanivka te same selo poblizu Grebinok v yakomu narodivsya vidomij opernij spivak Kozlovskij Lishe 1924 roku koli chervonij teror trohi pritih Aleksandrov povertayetsya do Kiyeva dlya togo shob zdobuti osvitu Deyaki dzherela svidchat sho Aleksandrov mav bilogvardijski nagorodi ale cya informaciya mabut ye hibnoyu adzhe yak vidomo v bilij armiyi za bratovbivchu vijnu nagorod ne davali Nagrudnij znak Akademik Aleksandrov Nagrudnij znak stvoreno nakazom rosijskoyi derzhkorporaciyi Rosatom 27 go listopada 2009 go roku Znak vruchayetsya derzhkorporaciyi Rosatom yiyi organizacij ta inshih organizacij sho pracyuyut v oblasti vikoristannya atomnoyi energiyi za dosyagnennya ta zaslugi v oblasti vikoristannya atomnoyi energiyi v osvoyenni svitovogo okeanu ta rozvitku atomnogo flotu V osnovi znaka lezhit lavrovij vinok z zhovtogo metalu oriyentovanij po Vinok trohi perekrivaye figurna chervona strichka z napisom u centri A P Aleksandrov Vinok ta strichka nakladeni na yakir Vseredini vinka poseredini sinogo polya velikij medaljon z bilogo metalu z barelyefom A P Aleksandrova ta shematichnim roztashuvannyam nad nim orbiti elektroniv Znak kripitsya do standartnoyi p yatikutnoyi kolodki pokritoyi shovkovoyu strichkoyu Kolori livoyi storoni strichki chervonij pomaranchevij blakitnij Kolori pravoyi storoni strichki zhovtij sinij chervonij Cikavij faktNa zasidanni Prezidiyi Akademiyi nauk SRSR akademik Aleksandrov ogolosiv Sogodni nam nalezhit virishiti bezprecedentne pitannya pro vivedennya Saharova iz chleniv akademiyi Chomu bezprecedentnij ne pogodivsya akademik Kapicya svogo chasu Gitler pozbaviv zvannya akademika Ejnshtejna Perehodimo do nastupnogo pitannya skazav Aleksandrov Premiyi ta nagorodi1942 1949 1951 1953 Stalinska premiya 1959 Leninska premiya Trichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1954 1960 1973 Dev yat ordeniv Lenina inshi ordeni 1968 1978 medal Lomonosova ta Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Geroi strany 2000 d Track Q3892199 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Metrichnij zapis pro narodzhennya CDIAK Ukrayini f 127 op 1078 spr 2999 ark 15 zv 16 https cdiak archives gov ua ac 2016 09 20 php Aleksandrov A P LiteraturaBaranovska N P Aleksandrov Anatolij Petrovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 64 65 Kakoj belogvardeec stal prezidentom Akademii nauk SSSR 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine Do biografij viznachnih diyachiv cdiak archives gov ua Procitovano 4 serpnya 2023

Дата публікації:
Топ