Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Максимович Тучкевич 1904 1997 радянський фізик академік АН СРСР і РАН Герой Соціалістичної Праці лауреат Ленін

Тучкевич Володимир Максимович

Тучкевич Володимир Максимович

Володимир Максимович Тучкевич (1904—1997) — радянський фізик, академік АН СРСР і РАН, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії та Сталінської премії першого ступеня.

Тучкевич Володимир Максимович
рос. Владимир Максимович Тучкевич
Народився16 (29) грудня 1904
Іванівці, Кельменецький район, Чернівецька область, Україна
Помер24 липня 1997(1997-07-24) (92 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
image Росія
Діяльністьфізик
Alma materd
Галузьфізика
ЗакладНТУ «ХПІ»
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Нагороди
image
image image image image image
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Володимир Тучкевич народився 16 (29) грудня 1904 року в селі Янівці (Яноуци) (нині — село Іванівці, Кельменецького району, Чернівецька область). Навчався в реальному училищі, потім у школі в місті Уфі.

У листопаді 1919 року, не закінчивши школу, вступив добровольцем до лав РСЧА. Був начальником військово-санітарного поїзда, навчався у Військово-піхотній школі і одночасно на підготовчих курсах для вступу до вузу. У 1924 році Володимир Тучкевич був демобілізований.

У тому ж році вступив на фізико-математичний факультет КДУ імені Т. Г. Шевченка. Будучи студентом, з 1927 року працював в Рентгенівському інституті. Після закінчення університету в 1928 році Володимир Тучкевич навчався в аспірантурі. Одночасно працював в Метеорологічному інституті, організував і очолив фізичну лабораторію у Харківському рентгенологічному інституті. У 1931— 1935 роках працював викладачем у Харківському електротехнічному інституті.

З 1935 року Володимир Тучкевич жив у Ленінграді, де працював у Ленінградському фізико-технічному інституті АН СРСР (ЛФТІ). Був науковим співробітником, старшим науковим співробітником, вченим секретарем і завідувачем лабораторією. У цьому ж році продовжив викладацьку діяльність у Леніградському політехнічному інституті імені М. В. Калініна: спочатку був доцентом кафедри фізики, потім професором кафедри експериментальної фізики. У 1939 році Володимир Тучкевич захистив кандидатську дисертацію. Основні наукові інтереси Володимира Тучкевича були пов'язані з фізикою напівпровідників і створенням напівпровідникових приладів.

У роки війни він працював у групі Анатолія Александрова щодо захисту кораблів від магнітних мін на Балтійському та Північному морях. Також Володимир Тучкевич співпрацював з Ігорем Курчатовим, Борисом Годзевичем та з іншими відомими радянськими вченими.

У перші роки після закінчення війни керував дослідженнями, пов'язаними з розподілом ізотопів важких елементів. З 1949 року в ЛФТІ очолював сектор, де займався розробкою методів отримання чистих монокристалів германію та кремнію, що призвели до розробки в 1952 році перших германієвих площинних діодів і транзисторів.

У 1951 році Володимир Тучкевич висунув ідею створення напівпровідникових приладів на великі струми і напруги, керував розробкою потужних германієвих і кремнієвих діодів. В лабораторії Тучкевича молодшим науковим співробітником працював майбутній лауреат Нобелівської премії з фізики — Жорес Алфьоров. У 1952 році Володимир Тучкевич вступив до лав КПРС. А у 1956 році захистив докторську дисертацію.

У 1968 році Тукчевича обрали членом-кореспондентом, а в 1970 році він став дійсним членом АН СРСР. У 1967 — 1986 роках був директором Фізико-технічного інституту імені А. Ф. ЙоффеАН СРСР.

Володимир Тучкевич був одним з академіків Академії Наук СРСР, які підписали в 1973 році лист вчених у газету «Правда» із засудженням «поведінки академіка Андрія Сахарова». У листі Сахаров звинувачувався в тому, що він «виступив з низкою заяв, що ганьблять державний устрій, зовнішню і внутрішню політику Радянського Союзу», а його правозахисну діяльність академіки оцінювали як таку, що «ганьбить честь і гідність радянського вченого».

Керував комплексною програмою по широкому використанню силової напівпровідникової перетворювальної техніки в народному господарстві країни. Брав участь у розробках, пов'язаних з можливістю контролю і керування конверторами з кисневим дуттям, що використовуються у виробництві чорних і кольорових металів. У 1983 році сформував у Ленінградському політехнічному інституті імені М. І. Калініна кафедру «Фізика напівпровідникових приладів» і очолив її на громадських засадах.

З 1987 року Володимир Тучкевич завідувач групою Фізико-технічного інституту ім. А. Ф. Йоффе, став радником Президії РАН. Також він радником при дирекції інституту, завідувачем кафедри Санкт-Петербурзького державного технічного університету.

Наукові роботи Володимира Тучкевича відносяться в основному до фізики і техніки напівпровідників. Його дослідження привели до розробки принципів отримання германієвих площинних діодів та тріодів, фотоелементів і фотодіодів. В лабораторії Тучкевича у Фізико-технічному інституті були розроблені перші в нашій країні германієві і кремнієві діоди та тріоди. Спільно з Бенціоном Вулом та Сергієм Калашніковим аін заклав основи радянської напівпровідникової промисловості, створив новий напрямок — силову напівпровідникову техніку, розробивши силові напівпровідникові. Володимир Тучкевич — автор понад 150 наукових робіт та 18 авторських винаходів.

Неодноразово обирався членом Ленінградського обкому КПРС (1970—1976 роки), членом Ленінградського міськкому КПРС (1968—1970 і 1976—1980 роки).

Жив у місті Санкт-Петербурзі. Помер Володимир Тучкевич 24 липня 1997 року.

Адреси в Ленінграді

  • 1951—1961 — Полозова вулиця, 17;
  • 1961—1970 — вулиця Леніна, 25.

Пам'ять

  • На будівлі Фізико-технічного інституту (Політехнічна вулиця, 26) в Ленінграді у 2003 році була встановлена меморіальна дошка (художник Е. Х. Насібулін) з текстом: «У цьому будинку з 1936 по 1997 рік працював видатний радянський вчений Володимир Максимович Тучкевич».

Нагороди та почесні звання

Наукові праці

Деякі роботи, серед них і спільні:

  • В. М. Тучкевич. Физика: проблемы, история, люди: сборник научных трудов. — М.: Наука, 1986. — 247 с.
  • В. М. Тучкевич, И. В. Грехов. Новые принципы коммутации больших мощностей полупроводниковыми приборами. — Л.: Наука, 1988.
  • В. М. Тучкевич. Воспоминания о Я. В. Френкеле. — М.: Наука, 1976. — 277 с.
  • А. А. Логунов, А. П. Александров, Ф. В. Бункин, Б. М. Вул, В. Л. Гинзбург, В. М. Тучкевич, Д. В. Скобельцын, Е. П. Велихов, Н. Г. Басов, П. Л. Капица, Р. З. Сагдеев, Р. В. Хохлов. Александр Михайлович Прохоров (К шестидесятилетию со дня рождения). // УФН. — 1976. — Т. 119, № 7.
  • Чтения памяти А. Ф. Иоффе: Сб. науч. тр. / Отв. ред. В. М. Тучкевич — Л.: Наука: Ленингр. отд-ние , 1988 — 76 с.
  • Е. Б. Александров, Ж. И. Алферов, Н. Г. Басов, Ф. В. Бункин, Ю. Н. Денисюк, Я. А. Имас, М. М. Мирошников, Г. Т. Петровский, A. М. Прохоров, В. М. Тучкевич. Алексей Михайлович Бонч-Бруевич (к семидесятилетию со дня рождения). // УФН. — 1986. — Т. 150, № 12.
  • Е. Б. Александров, Ж. И. Алферов, Н. Г. Басов, Ф. В. Бункин, О. Н. Крохин, Б. А. Мамырин, М. М. Мирошников, В. В. Осико, П. П. Пашинин, Г. Т. Петровский, A. М. Прохоров, В. М. Тучкевич. Алексей Михайлович Бонч-Бруевич (к 80-летию со дня рождения). // УФН. — 1996. — Т. 166, № 6.
  • А. М. Бонч-Бруевич, Н. И. Калитеевский, А. А. Каплянский, В. П. Линник, М. М. Мирошников, Б. С. Непорент, А. И. Рыскин, В. М. Тучкевич, С. Э. Фриш, Е. Н. Царевский. «Пётр Петрович Феофилов (К шестидесятилетию со дня рождения)» // Успехи физических наук, Т. 115, № 4 (1975).

Примітки

  1. Материалы о Сахарове [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] из «Хроники текущих событий» № 30, 31.12.1973.
  2. Письмо членов Академии наук СССР // «Правда», 29.08.1973.
  3. В. М. Тучкевич в журнале «Успехи физических наук»

Література

  • Смелов В. А. Политехники: Герои Сов. Союза, Герои Соц. Труда. — ЛПИ, 1989
  • Владимир Максимович Тучкевич. (К 70-летию со дня рождения) // «Успехи физических наук», 1975, т. 115, в. 1.
  • Тучкевич Володимир Максимович // Велика радянська енциклопедія : [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М : Радянська енциклопедія, 1969—1978.
  • Храмів Ю. А. Тучкевич Володимир Максимович // Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. В. Ахіезера. — Изд. 2-е, випр. і додат. — М: Наука, 1983. — С. 266. — 400 с. — 200 000 примірниківХрамов Ю. А. Тучкевич Володимир Максимович // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 266. — 200 000 екз.

Посилання

  • Тучкевич Володимир Максимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Персональна сторінка Владимира Максимовича Тучкевича на офіційному сайті РАН (рос.)(рос.)
  • Моя партія — Російська академія наук // «Наукова Росія»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Maksimovich Tuchkevich 1904 1997 radyanskij fizik akademik AN SRSR i RAN Geroj Socialistichnoyi Praci laureat Leninskoyi premiyi ta Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya Tuchkevich Volodimir Maksimovichros Vladimir Maksimovich TuchkevichNarodivsya16 29 grudnya 1904 Ivanivci Kelmeneckij rajon Chernivecka oblast UkrayinaPomer24 lipnya 1997 1997 07 24 92 roki Sankt Peterburg RosiyaKrayina Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnistfizikAlma materdGaluzfizikaZakladNTU HPI Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaVolodimir Tuchkevich narodivsya 16 29 grudnya 1904 roku v seli Yanivci Yanouci nini selo Ivanivci Kelmeneckogo rajonu Chernivecka oblast Navchavsya v realnomu uchilishi potim u shkoli v misti Ufi U listopadi 1919 roku ne zakinchivshi shkolu vstupiv dobrovolcem do lav RSChA Buv nachalnikom vijskovo sanitarnogo poyizda navchavsya u Vijskovo pihotnij shkoli i odnochasno na pidgotovchih kursah dlya vstupu do vuzu U 1924 roci Volodimir Tuchkevich buv demobilizovanij U tomu zh roci vstupiv na fiziko matematichnij fakultet KDU imeni T G Shevchenka Buduchi studentom z 1927 roku pracyuvav v Rentgenivskomu instituti Pislya zakinchennya universitetu v 1928 roci Volodimir Tuchkevich navchavsya v aspiranturi Odnochasno pracyuvav v Meteorologichnomu instituti organizuvav i ocholiv fizichnu laboratoriyu u Harkivskomu rentgenologichnomu instituti U 1931 1935 rokah pracyuvav vikladachem u Harkivskomu elektrotehnichnomu instituti Z 1935 roku Volodimir Tuchkevich zhiv u Leningradi de pracyuvav u Leningradskomu fiziko tehnichnomu instituti AN SRSR LFTI Buv naukovim spivrobitnikom starshim naukovim spivrobitnikom vchenim sekretarem i zaviduvachem laboratoriyeyu U comu zh roci prodovzhiv vikladacku diyalnist u Lenigradskomu politehnichnomu instituti imeni M V Kalinina spochatku buv docentom kafedri fiziki potim profesorom kafedri eksperimentalnoyi fiziki U 1939 roci Volodimir Tuchkevich zahistiv kandidatsku disertaciyu Osnovni naukovi interesi Volodimira Tuchkevicha buli pov yazani z fizikoyu napivprovidnikiv i stvorennyam napivprovidnikovih priladiv U roki vijni vin pracyuvav u grupi Anatoliya Aleksandrova shodo zahistu korabliv vid magnitnih min na Baltijskomu ta Pivnichnomu moryah Takozh Volodimir Tuchkevich spivpracyuvav z Igorem Kurchatovim Borisom Godzevichem ta z inshimi vidomimi radyanskimi vchenimi U pershi roki pislya zakinchennya vijni keruvav doslidzhennyami pov yazanimi z rozpodilom izotopiv vazhkih elementiv Z 1949 roku v LFTI ocholyuvav sektor de zajmavsya rozrobkoyu metodiv otrimannya chistih monokristaliv germaniyu ta kremniyu sho prizveli do rozrobki v 1952 roci pershih germaniyevih ploshinnih diodiv i tranzistoriv U 1951 roci Volodimir Tuchkevich visunuv ideyu stvorennya napivprovidnikovih priladiv na veliki strumi i naprugi keruvav rozrobkoyu potuzhnih germaniyevih i kremniyevih diodiv V laboratoriyi Tuchkevicha molodshim naukovim spivrobitnikom pracyuvav majbutnij laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Zhores Alforov U 1952 roci Volodimir Tuchkevich vstupiv do lav KPRS A u 1956 roci zahistiv doktorsku disertaciyu U 1968 roci Tukchevicha obrali chlenom korespondentom a v 1970 roci vin stav dijsnim chlenom AN SRSR U 1967 1986 rokah buv direktorom Fiziko tehnichnogo institutu imeni A F JoffeAN SRSR Volodimir Tuchkevich buv odnim z akademikiv Akademiyi Nauk SRSR yaki pidpisali v 1973 roci list vchenih u gazetu Pravda iz zasudzhennyam povedinki akademika Andriya Saharova U listi Saharov zvinuvachuvavsya v tomu sho vin vistupiv z nizkoyu zayav sho ganblyat derzhavnij ustrij zovnishnyu i vnutrishnyu politiku Radyanskogo Soyuzu a jogo pravozahisnu diyalnist akademiki ocinyuvali yak taku sho ganbit chest i gidnist radyanskogo vchenogo Keruvav kompleksnoyu programoyu po shirokomu vikoristannyu silovoyi napivprovidnikovoyi peretvoryuvalnoyi tehniki v narodnomu gospodarstvi krayini Brav uchast u rozrobkah pov yazanih z mozhlivistyu kontrolyu i keruvannya konvertorami z kisnevim duttyam sho vikoristovuyutsya u virobnictvi chornih i kolorovih metaliv U 1983 roci sformuvav u Leningradskomu politehnichnomu instituti imeni M I Kalinina kafedru Fizika napivprovidnikovih priladiv i ocholiv yiyi na gromadskih zasadah Z 1987 roku Volodimir Tuchkevich zaviduvach grupoyu Fiziko tehnichnogo institutu im A F Joffe stav radnikom Prezidiyi RAN Takozh vin radnikom pri direkciyi institutu zaviduvachem kafedri Sankt Peterburzkogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu Naukovi roboti Volodimira Tuchkevicha vidnosyatsya v osnovnomu do fiziki i tehniki napivprovidnikiv Jogo doslidzhennya priveli do rozrobki principiv otrimannya germaniyevih ploshinnih diodiv ta triodiv fotoelementiv i fotodiodiv V laboratoriyi Tuchkevicha u Fiziko tehnichnomu instituti buli rozrobleni pershi v nashij krayini germaniyevi i kremniyevi diodi ta triodi Spilno z Bencionom Vulom ta Sergiyem Kalashnikovim ain zaklav osnovi radyanskoyi napivprovidnikovoyi promislovosti stvoriv novij napryamok silovu napivprovidnikovu tehniku rozrobivshi silovi napivprovidnikovi Volodimir Tuchkevich avtor ponad 150 naukovih robit ta 18 avtorskih vinahodiv Neodnorazovo obiravsya chlenom Leningradskogo obkomu KPRS 1970 1976 roki chlenom Leningradskogo miskkomu KPRS 1968 1970 i 1976 1980 roki Zhiv u misti Sankt Peterburzi Pomer Volodimir Tuchkevich 24 lipnya 1997 roku Adresi v Leningradi1951 1961 Polozova vulicya 17 1961 1970 vulicya Lenina 25 Pam yatNa budivli Fiziko tehnichnogo institutu Politehnichna vulicya 26 v Leningradi u 2003 roci bula vstanovlena memorialna doshka hudozhnik E H Nasibulin z tekstom U comu budinku z 1936 po 1997 rik pracyuvav vidatnij radyanskij vchenij Volodimir Maksimovich Tuchkevich Nagorodi ta pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 grudnya 1984 roku za veliki zaslugi v rozvitku radyanskoyi nauki i tehniki pidgotovki naukovih kadriv ta u zv yazku z 80 richchyam z dnya narodzhennya Tuchkevichu Volodimiru Maksimovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci tri ordena Lenina orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya orden Trudovogo Chervonogo Prapora zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR Leninska premiya 1966 rik za doslidzhennya skladnih struktur z p n perehodami rozroblennya tehnologiyi vigotovlennya i vprovadzhennya v serijne virobnictvo silovih kremniyevih ventiliv Stalinska premiya pershogo stupenya 1942 za vidatni vinahodi i korinni udoskonalennya metodiv virobnichoyi robotiNaukovi praciDeyaki roboti sered nih i spilni V M Tuchkevich Fizika problemy istoriya lyudi sbornik nauchnyh trudov M Nauka 1986 247 s V M Tuchkevich I V Grehov Novye principy kommutacii bolshih moshnostej poluprovodnikovymi priborami L Nauka 1988 V M Tuchkevich Vospominaniya o Ya V Frenkele M Nauka 1976 277 s A A Logunov A P Aleksandrov F V Bunkin B M Vul V L Ginzburg V M Tuchkevich D V Skobelcyn E P Velihov N G Basov P L Kapica R Z Sagdeev R V Hohlov Aleksandr Mihajlovich Prohorov K shestidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1976 T 119 7 Chteniya pamyati A F Ioffe Sb nauch tr Otv red V M Tuchkevich L Nauka Leningr otd nie 1988 76 s E B Aleksandrov Zh I Alferov N G Basov F V Bunkin Yu N Denisyuk Ya A Imas M M Miroshnikov G T Petrovskij A M Prohorov V M Tuchkevich Aleksej Mihajlovich Bonch Bruevich k semidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1986 T 150 12 E B Aleksandrov Zh I Alferov N G Basov F V Bunkin O N Krohin B A Mamyrin M M Miroshnikov V V Osiko P P Pashinin G T Petrovskij A M Prohorov V M Tuchkevich Aleksej Mihajlovich Bonch Bruevich k 80 letiyu so dnya rozhdeniya UFN 1996 T 166 6 A M Bonch Bruevich N I Kaliteevskij A A Kaplyanskij V P Linnik M M Miroshnikov B S Neporent A I Ryskin V M Tuchkevich S E Frish E N Carevskij Pyotr Petrovich Feofilov K shestidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya Uspehi fizicheskih nauk T 115 4 1975 PrimitkiMaterialy o Saharove 15 sichnya 2018 u Wayback Machine iz Hroniki tekushih sobytij 30 31 12 1973 Pismo chlenov Akademii nauk SSSR Pravda 29 08 1973 V M Tuchkevich v zhurnale Uspehi fizicheskih nauk LiteraturaSmelov V A Politehniki Geroi Sov Soyuza Geroi Soc Truda LPI 1989 Vladimir Maksimovich Tuchkevich K 70 letiyu so dnya rozhdeniya Uspehi fizicheskih nauk 1975 t 115 v 1 Tuchkevich Volodimir Maksimovich Velika radyanska enciklopediya u 30 t gol red A M Prohorov 3 e izd M Radyanska enciklopediya 1969 1978 Hramiv Yu A Tuchkevich Volodimir Maksimovich Fiziki Biografichnij dovidnik Pid red A V Ahiezera Izd 2 e vipr i dodat M Nauka 1983 S 266 400 s 200 000 primirnikiv Hramov Yu A Tuchkevich Volodimir Maksimovich Fiziki biograficheskij spravochnik pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 266 200 000 ekz PosilannyaTuchkevich Volodimir Maksimovich Sajt Geroi strany ros Personalna storinka Vladimira Maksimovicha Tuchkevicha na oficijnomu sajti RAN ros ros Moya partiya Rosijska akademiya nauk Naukova Rosiya

Дата публікації:
Топ