Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́нівці (в минулому — Янівці, Яноуці) — село в Україні, у Кельменецькій селищній громаді Дністровського району Чернівецької області.
| село Іванівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Кельменецька селищна громада |
| Облікова картка | Іванівці |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1604 |
| Населення | 3253 |
| Поштовий індекс | 60144 |
| Телефонний код | +380 3732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′05″ пн. ш. 27°00′53″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 27.01472° сх. д.Координати: 48°29′05″ пн. ш. 27°00′53″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 27.01472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 254 м |
| Водойми | річка Янова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60144, с.Іванівці, вул.Механізаторів,3 |
| Карта | |
  Іванівці | |
 Іванівці | |
| Мапа | |
Географія
Село розташована на висоті 254 метрів у Дністровському районі, у селі бере початок річка Янова, права притока Дністра.
Історія
Перші згадки про Іванівці датуються 27 червням 1604 року. Так, тодішній господар Молдови, Єремія Могила підтвердив правнукам Бальша Старого (Balș cel bătrân) (слуга Олександра І Доброго, котрий за віддану службу отримав від господаря привілеї на селище Букачюва (поблизу колишнього села Молодове) та на деякі інші незгадані села) права на села, серед яких зокрема й Ширеуць (Sarăuți), назване Інеуць (Inăuți), Хотинського цинуту. Стара ймовірна назва села (Sarăuți) слідує і з інших джерел .
Також згадки про с. Іванівці датуються 1659 роком. Найбільш древньою є західна частина Іванівців, яка називалася Гупало і налічувала всього 7 садиб. Ці садиби тягнулися вздовж річки. Борсуче і Горянщина були ще хуторами, тому залишилася поговірка серед селян і понині. Коли питають селянина: «Куди йдеш?» — він відповідає: «В село».
Селянам жилося важко. З одного боку вони повинні були працювати в маєтку поміщика, з іншого боку — терпіти непосильні утиски з боку турецьких загарбників. Вже з 1817 р. в селі Янівці налічувалося 180 жителів, а в 1899 році — 400 селянських дворів. На той час більшість селянських господарств були безземельними і малоземельними.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1296 осіб (664 чоловічої статі та 632 — жіночої), налічувалось 244 дворових господарства, існували православна церква та завод.
Великою подією в селі стало будівництво паном гуральні (спиртзаводу) у 1860 році біля Панського ставу. На гуральні в різний час працювало близько 100 чоловік. Інженерами були євреї. Місце для будівництва було вибрано вдало. Робітники вручну насипали високу греблю, яка перекривала Панський став. Збоку був відстійник, туди стікала тепла вода і очищувалася. Вода з ставу на ґуральню йшла самотьоком, її використовували для технічних потреб (мили буряк, картоплю). Крім того, для виробництва спирту використовували зернові культури: пшеницю, ячмінь, кукурудзу. Спирт виробляли рафінований. Очищення спирту відбувалося таким чином: сирець зливали у великі чани, насипали білої глини і з допомогою лопатей змішували. Глина осідала і спирт поступово очищався. Завод вважався панським, але ним керувала інвестиційна комісія, у яку входило 6 євреїв. Якість спирту, особливо з кукурудзяного крохмалю була дуже високою і проблем з реалізацією продукції не виникало. Важка доля судилася гуральні. У 1943 році завод було підірвано. Спирт змішався з водою річечки Поливаного Яру і прямував до Дністра. Деякі завбачливі іванівчани набирали цю суміш і несли додому, та й користувались нею довгі часи.
1880 року по селянських наділах була прокладена залізниця. В народі вона дістала назву «чавунки». Будували чавунку вручну «лапацони» — так називали китайців. За ділянки, через які проходила залізниця, селянам платили великі гроші. Так, Остап Дзик отримав карбованцями стільки грошей, що йому вистачило на будівництво хати і водяного млина. Будівництво залізниці для села Янауци мало велике значення: встановився зв'язок з Придністров'ям.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкало 1608 осіб, налічувалось 282 дворових господарства, існували православна церква, школа, цегельний та винокурений завод.
На початку ХХ століття більшість сільських багатіїв і поміщики засновують підприємства по переробці сільськогосподарської продукції (борошномельне виробництво), які стали ще одним важелем розвитку села.
У жовтні 1917 року селяни розділили майно поміщика Казиміра, забрали зерно, почали рубати поміщицький ліс, який налічував 762 десятин. З 1918 по 1940 рр. в село Янауци прийшли до влади війська королівської Румунії. З їх приходом в село повернувся поміщик Казимір, який за допомогою властей відібрав у селян землю і розправився з активними учасниками революційних подій. До 1941 року в с. Янауци були міцні куркульські господарства, але бідних господарств було ще більше. Бідним вважався селянин, який мав до 3 га малородючої землі. Не маючи тяглової сили для обробітку землі, селяни швидко втрачали дані наділи на користь сільських багатіїв. Часто, щоб зберегти своє господарство, селяни спрягалися (два бідняки спрягали свої коні для обробітку землі). Для підтримання господарства, тяглової сили, у селі розвивалися різні ремесла.
Після Другої Світової, яку саме село (але не його мешканці) пережило без кривавих боїв ворогуючих сторін, голоду післявоєнних літ життя активізувалося: розвивалась інфраструктура села, створювались нові підприємства, які давали можливість працювати, заробляти, жити. І відповідно зростала чисельність мешканців села. У 60-70-х роках активно перебудовувався центр села. Виростає будинок культури, центральна зала якого налічує 400 посадочних місць, є бібліотека, кімната урочистих подій, дискотечна зала, сільський музей. Лікарня також переїжджає в нове приміщення, яке повністю відповідало потребам населення. Тут, окрім стаціонару на 25 ліжок є фізіотерапевтичний кабінет, стоматологічний, пологове відділення, навіть рентген кабінет. У центрі села, на місці старих крамничок і маленького сільського клубу будується двоповерховий торговий центр з рестораном «Олімпійський» і пивним баром. В основному це робилося на кошти сільськогосподарського підприємства — колгоспу «Більшовик».
Освіта
Освіта села починалась із церковно-парафіяльної школи, що розмістилась біля церкви. Це була довга приземиста будівля з двох кімнат: в одній жив вчитель, а в другій, великій, учнів на 50, стояли три довгих столи, за якими проводились заняття для всіх вікових категорій одночасно. Дівчаток в школу зазвичай не водили, вчились тільки хлопці та і то не всі. Як не дивно, але та будівля школи, трошки перебудована (великий клас переділили навпіл стіною і добудували ще одну кімнату) успішно працювала на «ліквідацію безграмотності» до часів побудови у 1978 році нового, триповерхового, за типовим проектом приміщення школи.
Після війни, з приходом Влади Рад, діти поміщика Казиміра успішно залишили село і панська садиба стала «альма матір'ю» для сільських дітей. Приміщення поступово розбудовували з ростом кількості учнів, прекрасний парк із цікавими деревами потрошку вирубували, але територія школи завжди була зелена, затишна і важко порахувати кількість закоханих пар, що цілувались в бузкових бесідках. Всі, хто вчився в цьому приміщенні школи, на цій території, так і говорять: «Наша, стара школа».
Сьогодні школа працює і живе повноцінним життям завдяки педколективу і учням, які в ній навчаються. Незважаючи на матеріальні труднощі в обладнанні навчальних класів і кабінетів школа має високий рейтинг у районі. В основному ці питання вирішуються спонсорською допомогою підприємців і батьківського комітету. Навчання проводиться в одну зміну, за кабінетною системою, тому підготовці кабінетів приділяється особлива увага.
Населення
1930 рік: 3 729 осіб (за переписом)
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3833 особи, з яких 1755 чоловіків та 2078 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3237 осіб.
2007 рік: 3 253 особи (за оцінками)
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,92 % |
| російська | 0,71 % |
| молдовська | 0,18 % |
| білоруська | 0,06 % |
| вірменська | 0,03 % |
Особистості
В поселенні народились:
- (*14.10.1956) — директор Чернівецького краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України (2012).
- Хом'як Катерина Петрівна (* 1953) — український лікар-кардіолог.
- (школяр) — переїхав до Києву, але всеодно їхав в це село
Пам'ятки
- Поливанів яр — ландшафтний заказник місцевого значення.
Примітки
- Чорний О. Д. Не загубились села у віках (2014). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 січня 2024.
- Academia Republicii Populare Române, Ion Ionaşcu, Academia Republicii Populare Române, Ion Ionaşcu (1990). Documente privind istoria Romîniei: Moldova ; Indicele numelor de locuri : veacurile XIV - XVII (1384-1625) (румунською) . Ed. Acad. Republicii Populare Romine. с. 130, 135.
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1079)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Сайт школи с. Іванівці [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Іванівці [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Ivanivci Iva nivci v minulomu Yanivci Yanouci selo v Ukrayini u Kelmeneckij selishnij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo IvanivciCerkva Oleksandra NevskogoCerkva Oleksandra NevskogoKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Kelmenecka selishna gromadaOblikova kartka Ivanivci Osnovni daniPersha zgadka 1604Naselennya 3253Poshtovij indeks 60144Telefonnij kod 380 3732Geografichni daniGeografichni koordinati 48 29 05 pn sh 27 00 53 sh d 48 48472 pn sh 27 01472 sh d 48 48472 27 01472 Koordinati 48 29 05 pn sh 27 00 53 sh d 48 48472 pn sh 27 01472 sh d 48 48472 27 01472Serednya visota nad rivnem morya 254 mVodojmi richka YanovaMisceva vladaAdresa radi 60144 s Ivanivci vul Mehanizatoriv 3KartaIvanivciIvanivciMapaGeografiyaSelo roztashovana na visoti 254 metriv u Dnistrovskomu rajoni u seli bere pochatok richka Yanova prava pritoka Dnistra IstoriyaPershi zgadki pro Ivanivci datuyutsya 27 chervnyam 1604 roku Tak todishnij gospodar Moldovi Yeremiya Mogila pidtverdiv pravnukam Balsha Starogo Balș cel bătran sluga Oleksandra I Dobrogo kotrij za viddanu sluzhbu otrimav vid gospodarya privileyi na selishe Bukachyuva poblizu kolishnogo sela Molodove ta na deyaki inshi nezgadani sela prava na sela sered yakih zokrema j Shireuc Sarăuți nazvane Ineuc Inăuți Hotinskogo cinutu Stara jmovirna nazva sela Sarăuți sliduye i z inshih dzherel Takozh zgadki pro s Ivanivci datuyutsya 1659 rokom Najbilsh drevnoyu ye zahidna chastina Ivanivciv yaka nazivalasya Gupalo i nalichuvala vsogo 7 sadib Ci sadibi tyagnulisya vzdovzh richki Borsuche i Goryanshina buli she hutorami tomu zalishilasya pogovirka sered selyan i ponini Koli pitayut selyanina Kudi jdesh vin vidpovidaye V selo Selyanam zhilosya vazhko Z odnogo boku voni povinni buli pracyuvati v mayetku pomishika z inshogo boku terpiti neposilni utiski z boku tureckih zagarbnikiv Vzhe z 1817 r v seli Yanivci nalichuvalosya 180 zhiteliv a v 1899 roci 400 selyanskih dvoriv Na toj chas bilshist selyanskih gospodarstv buli bezzemelnimi i malozemelnimi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 1296 osib 664 cholovichoyi stati ta 632 zhinochoyi nalichuvalos 244 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva ta zavod Velikoyu podiyeyu v seli stalo budivnictvo panom guralni spirtzavodu u 1860 roci bilya Panskogo stavu Na guralni v riznij chas pracyuvalo blizko 100 cholovik Inzhenerami buli yevreyi Misce dlya budivnictva bulo vibrano vdalo Robitniki vruchnu nasipali visoku greblyu yaka perekrivala Panskij stav Zboku buv vidstijnik tudi stikala tepla voda i ochishuvalasya Voda z stavu na guralnyu jshla samotokom yiyi vikoristovuvali dlya tehnichnih potreb mili buryak kartoplyu Krim togo dlya virobnictva spirtu vikoristovuvali zernovi kulturi pshenicyu yachmin kukurudzu Spirt viroblyali rafinovanij Ochishennya spirtu vidbuvalosya takim chinom sirec zlivali u veliki chani nasipali biloyi glini i z dopomogoyu lopatej zmishuvali Glina osidala i spirt postupovo ochishavsya Zavod vvazhavsya panskim ale nim keruvala investicijna komisiya u yaku vhodilo 6 yevreyiv Yakist spirtu osoblivo z kukurudzyanogo krohmalyu bula duzhe visokoyu i problem z realizaciyeyu produkciyi ne vinikalo Vazhka dolya sudilasya guralni U 1943 roci zavod bulo pidirvano Spirt zmishavsya z vodoyu richechki Polivanogo Yaru i pryamuvav do Dnistra Deyaki zavbachlivi ivanivchani nabirali cyu sumish i nesli dodomu ta j koristuvalis neyu dovgi chasi 1880 roku po selyanskih nadilah bula prokladena zaliznicya V narodi vona distala nazvu chavunki Buduvali chavunku vruchnu lapaconi tak nazivali kitajciv Za dilyanki cherez yaki prohodila zaliznicya selyanam platili veliki groshi Tak Ostap Dzik otrimav karbovancyami stilki groshej sho jomu vistachilo na budivnictvo hati i vodyanogo mlina Budivnictvo zaliznici dlya sela Yanauci malo velike znachennya vstanovivsya zv yazok z Pridnistrov yam Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Romankouckoyi volosti meshkalo 1608 osib nalichuvalos 282 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola cegelnij ta vinokurenij zavod Na pochatku HH stolittya bilshist silskih bagatiyiv i pomishiki zasnovuyut pidpriyemstva po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi boroshnomelne virobnictvo yaki stali she odnim vazhelem rozvitku sela U zhovtni 1917 roku selyani rozdilili majno pomishika Kazimira zabrali zerno pochali rubati pomishickij lis yakij nalichuvav 762 desyatin Z 1918 po 1940 rr v selo Yanauci prijshli do vladi vijska korolivskoyi Rumuniyi Z yih prihodom v selo povernuvsya pomishik Kazimir yakij za dopomogoyu vlastej vidibrav u selyan zemlyu i rozpravivsya z aktivnimi uchasnikami revolyucijnih podij Do 1941 roku v s Yanauci buli micni kurkulski gospodarstva ale bidnih gospodarstv bulo she bilshe Bidnim vvazhavsya selyanin yakij mav do 3 ga malorodyuchoyi zemli Ne mayuchi tyaglovoyi sili dlya obrobitku zemli selyani shvidko vtrachali dani nadili na korist silskih bagatiyiv Chasto shob zberegti svoye gospodarstvo selyani spryagalisya dva bidnyaki spryagali svoyi koni dlya obrobitku zemli Dlya pidtrimannya gospodarstva tyaglovoyi sili u seli rozvivalisya rizni remesla Pislya Drugoyi Svitovoyi yaku same selo ale ne jogo meshkanci perezhilo bez krivavih boyiv voroguyuchih storin golodu pislyavoyennih lit zhittya aktivizuvalosya rozvivalas infrastruktura sela stvoryuvalis novi pidpriyemstva yaki davali mozhlivist pracyuvati zaroblyati zhiti I vidpovidno zrostala chiselnist meshkanciv sela U 60 70 h rokah aktivno perebudovuvavsya centr sela Virostaye budinok kulturi centralna zala yakogo nalichuye 400 posadochnih misc ye biblioteka kimnata urochistih podij diskotechna zala silskij muzej Likarnya takozh pereyizhdzhaye v nove primishennya yake povnistyu vidpovidalo potrebam naselennya Tut okrim stacionaru na 25 lizhok ye fizioterapevtichnij kabinet stomatologichnij pologove viddilennya navit rentgen kabinet U centri sela na misci starih kramnichok i malenkogo silskogo klubu buduyetsya dvopoverhovij torgovij centr z restoranom Olimpijskij i pivnim barom V osnovnomu ce robilosya na koshti silskogospodarskogo pidpriyemstva kolgospu Bilshovik OsvitaOsvita sela pochinalas iz cerkovno parafiyalnoyi shkoli sho rozmistilas bilya cerkvi Ce bula dovga prizemista budivlya z dvoh kimnat v odnij zhiv vchitel a v drugij velikij uchniv na 50 stoyali tri dovgih stoli za yakimi provodilis zanyattya dlya vsih vikovih kategorij odnochasno Divchatok v shkolu zazvichaj ne vodili vchilis tilki hlopci ta i to ne vsi Yak ne divno ale ta budivlya shkoli troshki perebudovana velikij klas peredilili navpil stinoyu i dobuduvali she odnu kimnatu uspishno pracyuvala na likvidaciyu bezgramotnosti do chasiv pobudovi u 1978 roci novogo tripoverhovogo za tipovim proektom primishennya shkoli Pislya vijni z prihodom Vladi Rad diti pomishika Kazimira uspishno zalishili selo i panska sadiba stala alma matir yu dlya silskih ditej Primishennya postupovo rozbudovuvali z rostom kilkosti uchniv prekrasnij park iz cikavimi derevami potroshku virubuvali ale teritoriya shkoli zavzhdi bula zelena zatishna i vazhko porahuvati kilkist zakohanih par sho ciluvalis v buzkovih besidkah Vsi hto vchivsya v comu primishenni shkoli na cij teritoriyi tak i govoryat Nasha stara shkola Sogodni shkola pracyuye i zhive povnocinnim zhittyam zavdyaki pedkolektivu i uchnyam yaki v nij navchayutsya Nezvazhayuchi na materialni trudnoshi v obladnanni navchalnih klasiv i kabinetiv shkola maye visokij rejting u rajoni V osnovnomu ci pitannya virishuyutsya sponsorskoyu dopomogoyu pidpriyemciv i batkivskogo komitetu Navchannya provoditsya v odnu zminu za kabinetnoyu sistemoyu tomu pidgotovci kabinetiv pridilyayetsya osobliva uvaga Naselennya1930 rik 3 729 osib za perepisom Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3833 osobi z yakih 1755 cholovikiv ta 2078 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3237 osib 2007 rik 3 253 osobi za ocinkami Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 92 rosijska 0 71 moldovska 0 18 biloruska 0 06 virmenska 0 03 OsobistostiV poselenni narodilis 14 10 1956 direktor Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2012 Hom yak Katerina Petrivna 1953 ukrayinskij likar kardiolog shkolyar pereyihav do Kiyevu ale vseodno yihav v ce seloPam yatkiPolivaniv yarPolivaniv yar landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya PrimitkiChornij O D Ne zagubilis sela u vikah 2014 irbis nbuv gov ua Procitovano 13 sichnya 2024 Academia Republicii Populare Romane Ion Ionascu Academia Republicii Populare Romane Ion Ionascu 1990 Documente privind istoria Rominiei Moldova Indicele numelor de locuri veacurile XIV XVII 1384 1625 rumunskoyu Ed Acad Republicii Populare Romine s 130 135 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 1079 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaSajt shkoli s Ivanivci 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Ivanivci 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi