Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Іллі́ч Ахіє́зер (нар. 18 (31) жовтня 1911, м. Чериков, нині Могильовської області, Білорусь — 4 травня 2000) — український фізик — теоретик, батько І. Ахієзера, брат Н. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), академік НАН України (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Премія імені Л. Мандельштама АН СРСР (1948), Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1986), премія імені І. Померанчука (премія , 1998), премії імені М. М. Боголюбова (1994) та імені О. С. Давидова НАН України (2000). Державні нагороди СРСР, України — орден «За заслуги» 3-го ступеня (1996), 2-го ступеня (1999). Брат Наума Ахієзера.
Біографія
Закінчив Київський політехнічний інститут (1934). Від 1938 — завідувач теоретичного відділу, 1955—1959 — заступник директора з наукової частини, від 1988 — радник при дирекції Українського фізико-технічного інституту АН УРСР (нині Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»); у 1940—1975 — завідувач кафедри Харківського університету. Був одним із найближчих співробітників Л. Ландау і активним учасником його всесвітньовідомої наукової школи. Створив власну наукову школу з теоретичної фізики (академіки В. Бар'яхтар, Д. Волков, С. Пелетмінський, О. Ситенко та Я. Файнберг; члени-кореспонденти К. Степанов, П. Фомін та понад 30 докторів наук).
Наукова діяльність
Наукові праці стосуються різних ділянок атомної та ядерної фізики, квантової електродинаміки та фізики елементарних частинок, фізики плазми і теорії прискорювачів заряджених частинок, радіофізики та фізики магнітних явищ фізичної кінетики та фізики твердого тіла.
З ім'ям Ахієзера пов'язаний розвиток низки нових напрямів у теорії фізиці:
- теорії дифракційних явищ у ядерній фізиці,
- теорії розсіяння нейтронів у кристалах,
- теорії взаємодії струменів заряджених частинок з плазмою,
- теорії кінетичних процесів у феромагнетиках та антиферомагнетиках,
- теорії поглинання звуку у твердих тілах.
Докторська дисертація присвячена дослідженню взаємодії ультразвуку з кристалами. Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовнішнім полем, має назву «механізм Ахієзера».
У 40-50-х рр. разом із І. Померанчуком брав участь у розробленні ядерних реакторів, зокрема розрахунках їх критичних розмірів, передбачив можливість існування холодних нейтронів, побудував теорію резонансних ядерних реакцій (1948).
Разом із О. Ситенком передбачив ефект дифракціювання розщеплення дейтронів і розвинув теорію цього ефекту (1955).
Фундаментальні результати одержано при дослідженні фізики плазми. Спільно з Я. Файнбергом Ахієзер передбачив явище струменевої нестійкості плазми (1949), на основі якого запропоновано новий метод нагрівання плазми.
Детально розроблено теорію коливань у магнітоактивній плазмі, теорію флюктуацій у плазмі, теорію ударних хвиль у магнітній гідродинаміці. Дослідження колективних ефектів у плазмі дало змогу Ахієзеру разом з учнями сформулювати основи електродинаміки плазми.
Спільно з В. Бар'яхтаром і С. Пелетмінським відкрив нове явище — (1956).
Розробив теорію кінетичних, релаксаційних і високочастотних процесів у феродіелектриках та антиферодіелектриках, розвинув теорію когерентних квантово-електродинамічних ефектів у кристалах.
Праці
- Некоторые вопросы теории ядра. Москва, 1950 (співавт.);
- Квантовая электродинамика. Москва, 1953 (співавт.);
- Квантовая электродинамика. Москва, 1959 (співавт.);
- Коллективные колебания в плазме. Москва, 1964 (співавт.);
- Quantum electrodynamics. New York, 1965 (співавт.);
- Курс общей физики. Москва, 1965 (співавт.);
- Collective oscillations in a Plasma. Oxford, 1967 (співавт.);
- Спиновые волны. Москва, 1967 (співавт.);
- Spin waves. Amsterdam, 1968 (співавт.);
- Дифракционное рассеяние адронов при больших энергиях и кварковая модель взаимодействия элементарных частиц. К., 1968;
- О поведении ферродиэлектриков и антиферромагнетиков в быстро осциллирующем магнитном поле. К., 1968 (співавт.);
- Фотообразование нейтральных векторных мезонов на легких ядрах. К., 1969 (співавт.);
- Абсолютная, конвективная и глобальная неустойчивость, усиление и непропускание колебаний. К., 1970 (співавт.);
- Введение в физическую кинетику. К., 1971 (співавт.);
- Невозможность введения в квантовую механику «скрытых» параметров. К., 1971 (співавт.);
- Развитие квантовой электродинамики. Москва, 1971; Кинетическое уравнение Больцмана. К., 1973 (співавт.);
- Теория явлений переноса в газах. К., 1973 (співавт.);
- Еволюція фізичної картини світу. К., 1973; Электродинамика плазмы. Москва, 1974 (співавт.);
- Plasma electrodynamics. Vol. 1. Linear theory. Vol. 2. Non-linear theory and fluctuations. Oxford, 1975 (співавт.);
- К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Х., 1975 (співавт.);
- Электродинамика адронов. К., 1977 (співавт.);
- Методы статистической физики. Москва, 1977 (співавт.);
- Об излучении релятивистских заряженных частиц в кристаллах при каналировании. Х., 1977 (співавт.);
- Фізика елементарних частинок. К., 1978 (співавт.);
- К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Х., 1978 (співавт.);
- Биография элементарных частиц. К., 1979 (співавт.);
- А. Эйнштейн и развитие современной физики. К., 1980;
- Современная физическая картина мира. Москва, 1980 (співавт.);
- Общая физика. Электрические и магнитные явления: Справоч. пособ. К., 1981;
- Электромагнетизм и электромагнитные волны: Учеб. пособ. Москва, 1985 (співавт.);
- Поля и фундаментальные взаимодействия. К., 1986 (співавт.);
- Элементарные частицы. Москва, 1986 (співавт.);
- Атомная физика: Справоч. пособ. К., 1988 (співавт.);
- Электродинамика ядер. К., 1989 (співавт.);
- Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1992 (співавт.);
- От квантов света до цветных кварков. К., 1993 (співавт.);
- Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1993;
- Электродинамика высоких энергий в веществе. Москва, 1993 (співавт.);
- Nuclear electrodynamics. Berlin, 1994 (співавт.).
Вшанування пам'яті
- У 2018 році Національна академія наук України заснувала іменну премію імені О. І. Ахієзера, яку вручає за видатні наукові роботи в галузі теоретичної фізики та фізики плазми.
- 3 грудня 2021 р. відкрито меморіальну дошку Ахієзеру на будинку по вул. Чайковській, 20 у Харкові, де жив вчений.
- На його честь було названо «механізм Ахієзера», Інститут теоретичної фізики імені О. І. Ахієзера Національного наукового центру «Харківського фізико-технічного інституту», кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О. І. Ахієзера ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Література
- Александров А. П. Ядерная физика и развитие атомной техники в СССР // Октябрь и научный прогресс. Москва, 1967;
- Ландау Л. Страницы жизни. Москва, 1971;
- Обреїмов І. В. Історія природничо-наукової думки за півстоліття // Вісн. АН УРСР. 1971. № 10;
- Становлення і розвиток радянської фізики. К., 1977;
- 50 лет Харьковскому физико-техническому институту. К., 1978;
- Харьковский государственный университет. 1805—1980: Истор. очерк. Х., 1980;
- Александр Ильич Ахиезер. К., 1981;
- 70-річчя академіка АН УРСР // Вісн. АН УРСР. 1981. № 10;
- Выдающиеся педагоги ВШ Харькова; Физики.
- О. Г. Ситенко Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 816—817
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ахієзер Олександр Ілліч // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 23. — 376 с. — .
Посилання
- Персональна сторінка на сайті Національної академії наук України
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Офіційний сайт Національної академії наук України. 22.06.2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2022.
- . https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 23.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Illi ch Ahiye zer nar 18 31 zhovtnya 1911 19111031 m Cherikov nini Mogilovskoyi oblasti Bilorus 4 travnya 2000 ukrayinskij fizik teoretik batko I Ahiyezera brat N Ahiyezera Doktor fiziko matematichnih nauk 1940 profesor 1941 akademik NAN Ukrayini 1964 Zasluzhenij diyach nauki URSR 1986 Premiya imeni L Mandelshtama AN SRSR 1948 Derzhavna premiya URSR v galuzi nauki i tehniki 1986 premiya imeni I Pomeranchuka premiya 1998 premiyi imeni M M Bogolyubova 1994 ta imeni O S Davidova NAN Ukrayini 2000 Derzhavni nagorodi SRSR Ukrayini orden Za zaslugi 3 go stupenya 1996 2 go stupenya 1999 Brat Nauma Ahiyezera Ahiyezer Oleksandr Illichros Aleksandr Ilich AhiezerNarodivsya 31 zhovtnya 1911 1911 10 31 Cherikov Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaPomer 4 travnya 2000 2000 05 04 88 rokiv Harkiv UkrayinaKrayina Rosijska imperiya SRSR UkrayinaDiyalnist fizik teoretik vikladach universitetu fizik yadernikAlma mater Kiyivskij politehnichnij institut 1934 Galuz teoretichna fizika i yaderna fizikaZaklad Harkivskij fiziko tehnichnij institutVchene zvannya profesor Akademik NAN UkrayiniNaukovij stupin Doktor fiziko matematichnih naukVchiteli Landau Lev DavidovichVidomi uchni Bar yahtar Viktor Grigorovich Volkov Dmitro Vasilovich Peletminskij Sergij Volodimirovich Sitenko Oleksij Grigorovich Fajnberg Yakiv Borisovich Stepanov Kostyantin Mikolajovich Fomin Petro IvanovichAspiranti doktoranti Bar yahtar Viktor Grigorovich Fajnberg Yakiv Borisovich Peletminskij Sergij Volodimirovich Stepanov Kostyantin Mikolajovich d 1 Chlenstvo NAN UkrayiniVidomij zavdyaki shkola z teoretichnoyi fizikiBrati sestri Ahiyezer Naum IllichDiti Ahiyezer Illya OleksandrovichNagorodi d 1998 Premiya NAN Ukrayini imeni M M Bogolyubova Premiya NAN Ukrayini imeni O S Davidova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ahiyezer BiografiyaZakinchiv Kiyivskij politehnichnij institut 1934 Vid 1938 zaviduvach teoretichnogo viddilu 1955 1959 zastupnik direktora z naukovoyi chastini vid 1988 radnik pri direkciyi Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu AN URSR nini Nacionalnij naukovij centr Harkivskij fiziko tehnichnij institut u 1940 1975 zaviduvach kafedri Harkivskogo universitetu Buv odnim iz najblizhchih spivrobitnikiv L Landau i aktivnim uchasnikom jogo vsesvitnovidomoyi naukovoyi shkoli Stvoriv vlasnu naukovu shkolu z teoretichnoyi fiziki akademiki V Bar yahtar D Volkov S Peletminskij O Sitenko ta Ya Fajnberg chleni korespondenti K Stepanov P Fomin ta ponad 30 doktoriv nauk Naukova diyalnistNaukovi praci stosuyutsya riznih dilyanok atomnoyi ta yadernoyi fiziki kvantovoyi elektrodinamiki ta fiziki elementarnih chastinok fiziki plazmi i teoriyi priskoryuvachiv zaryadzhenih chastinok radiofiziki ta fiziki magnitnih yavish fizichnoyi kinetiki ta fiziki tverdogo tila Z im yam Ahiyezera pov yazanij rozvitok nizki novih napryamiv u teoriyi fizici teoriyi difrakcijnih yavish u yadernij fizici teoriyi rozsiyannya nejtroniv u kristalah teoriyi vzayemodiyi strumeniv zaryadzhenih chastinok z plazmoyu teoriyi kinetichnih procesiv u feromagnetikah ta antiferomagnetikah teoriyi poglinannya zvuku u tverdih tilah Doktorska disertaciya prisvyachena doslidzhennyu vzayemodiyi ultrazvuku z kristalami Mehanizm poglinannya zumovlenij modulyaciyeyu energiyi kvazichastinki zovnishnim polem maye nazvu mehanizm Ahiyezera U 40 50 h rr razom iz I Pomeranchukom brav uchast u rozroblenni yadernih reaktoriv zokrema rozrahunkah yih kritichnih rozmiriv peredbachiv mozhlivist isnuvannya holodnih nejtroniv pobuduvav teoriyu rezonansnih yadernih reakcij 1948 Razom iz O Sitenkom peredbachiv efekt difrakciyuvannya rozsheplennya dejtroniv i rozvinuv teoriyu cogo efektu 1955 Fundamentalni rezultati oderzhano pri doslidzhenni fiziki plazmi Spilno z Ya Fajnbergom Ahiyezer peredbachiv yavishe strumenevoyi nestijkosti plazmi 1949 na osnovi yakogo zaproponovano novij metod nagrivannya plazmi Detalno rozrobleno teoriyu kolivan u magnitoaktivnij plazmi teoriyu flyuktuacij u plazmi teoriyu udarnih hvil u magnitnij gidrodinamici Doslidzhennya kolektivnih efektiv u plazmi dalo zmogu Ahiyezeru razom z uchnyami sformulyuvati osnovi elektrodinamiki plazmi Spilno z V Bar yahtarom i S Peletminskim vidkriv nove yavishe 1956 Rozrobiv teoriyu kinetichnih relaksacijnih i visokochastotnih procesiv u ferodielektrikah ta antiferodielektrikah rozvinuv teoriyu kogerentnih kvantovo elektrodinamichnih efektiv u kristalah PraciNekotorye voprosy teorii yadra Moskva 1950 spivavt Kvantovaya elektrodinamika Moskva 1953 spivavt Kvantovaya elektrodinamika Moskva 1959 spivavt Kollektivnye kolebaniya v plazme Moskva 1964 spivavt Quantum electrodynamics New York 1965 spivavt Kurs obshej fiziki Moskva 1965 spivavt Collective oscillations in a Plasma Oxford 1967 spivavt Spinovye volny Moskva 1967 spivavt Spin waves Amsterdam 1968 spivavt Difrakcionnoe rasseyanie adronov pri bolshih energiyah i kvarkovaya model vzaimodejstviya elementarnyh chastic K 1968 O povedenii ferrodielektrikov i antiferromagnetikov v bystro oscilliruyushem magnitnom pole K 1968 spivavt Fotoobrazovanie nejtralnyh vektornyh mezonov na legkih yadrah K 1969 spivavt Absolyutnaya konvektivnaya i globalnaya neustojchivost usilenie i nepropuskanie kolebanij K 1970 spivavt Vvedenie v fizicheskuyu kinetiku K 1971 spivavt Nevozmozhnost vvedeniya v kvantovuyu mehaniku skrytyh parametrov K 1971 spivavt Razvitie kvantovoj elektrodinamiki Moskva 1971 Kineticheskoe uravnenie Bolcmana K 1973 spivavt Teoriya yavlenij perenosa v gazah K 1973 spivavt Evolyuciya fizichnoyi kartini svitu K 1973 Elektrodinamika plazmy Moskva 1974 spivavt Plasma electrodynamics Vol 1 Linear theory Vol 2 Non linear theory and fluctuations Oxford 1975 spivavt K kineticheskoj teorii kaskada stolknovenij v tverdom tele H 1975 spivavt Elektrodinamika adronov K 1977 spivavt Metody statisticheskoj fiziki Moskva 1977 spivavt Ob izluchenii relyativistskih zaryazhennyh chastic v kristallah pri kanalirovanii H 1977 spivavt Fizika elementarnih chastinok K 1978 spivavt K klassicheskoj teorii izlucheniya bystryh chastic v kristallah H 1978 spivavt Biografiya elementarnyh chastic K 1979 spivavt A Ejnshtejn i razvitie sovremennoj fiziki K 1980 Sovremennaya fizicheskaya kartina mira Moskva 1980 spivavt Obshaya fizika Elektricheskie i magnitnye yavleniya Spravoch posob K 1981 Elektromagnetizm i elektromagnitnye volny Ucheb posob Moskva 1985 spivavt Polya i fundamentalnye vzaimodejstviya K 1986 spivavt Elementarnye chasticy Moskva 1986 spivavt Atomnaya fizika Spravoch posob K 1988 spivavt Elektrodinamika yader K 1989 spivavt Teoriya fundamentalnyh vzaimodejstvij K 1992 spivavt Ot kvantov sveta do cvetnyh kvarkov K 1993 spivavt Teoriya fundamentalnyh vzaimodejstvij K 1993 Elektrodinamika vysokih energij v veshestve Moskva 1993 spivavt Nuclear electrodynamics Berlin 1994 spivavt Vshanuvannya pam yatiU 2018 roci Nacionalna akademiya nauk Ukrayini zasnuvala imennu premiyu imeni O I Ahiyezera yaku vruchaye za vidatni naukovi roboti v galuzi teoretichnoyi fiziki ta fiziki plazmi 3 grudnya 2021 r vidkrito memorialnu doshku Ahiyezeru na budinku po vul Chajkovskij 20 u Harkovi de zhiv vchenij Na jogo chest bulo nazvano mehanizm Ahiyezera Institut teoretichnoyi fiziki imeni O I Ahiyezera Nacionalnogo naukovogo centru Harkivskogo fiziko tehnichnogo institutu kafedra teoretichnoyi yadernoyi fiziki ta vishoyi matematiki imeni O I Ahiyezera HNU imeni V N Karazina LiteraturaAleksandrov A P Yadernaya fizika i razvitie atomnoj tehniki v SSSR Oktyabr i nauchnyj progress Moskva 1967 Landau L Stranicy zhizni Moskva 1971 Obreyimov I V Istoriya prirodnicho naukovoyi dumki za pivstolittya Visn AN URSR 1971 10 Stanovlennya i rozvitok radyanskoyi fiziki K 1977 50 let Harkovskomu fiziko tehnicheskomu institutu K 1978 Harkovskij gosudarstvennyj universitet 1805 1980 Istor ocherk H 1980 Aleksandr Ilich Ahiezer K 1981 70 richchya akademika AN URSR Visn AN URSR 1981 10 Vydayushiesya pedagogi VSh Harkova Fiziki O G Sitenko Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 1 Kiyiv 2001 stor 816 817 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ahiyezer Oleksandr Illich Vkarbovani v litopis nauki uklad O I Vovk A V Grigor yev S M Kudelko gol red V S Bakirov 2 ge Harkiv HNU imeni V N Karazina 2020 S 23 376 s ISBN 978 966 285 613 2 PosilannyaPersonalna storinka na sajtiNacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Oficijnij sajt Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 22 06 2018 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 https www city kharkov ua ukr Arhiv originalu za 3 grudnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2021 Vkarbovani v litopis nauki 2020 s 23