У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахієзер Ахіє зер Ілля Олександрович 2 березня 1938 Харків 13 травня 19

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахієзер.

Ахіє́зер Ілля Олександрович (2 березня 1938, Харків — 13 травня 1989, там само) — фізик-теоретик. Син О.І. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1970). Премія імені К. Синельникова АН УРСР (1978) та імені М. Крилова АН УРСР (1989).

Ахієзер Ілля Олександрович
Народився	2 березня 1938(1938-03-02) Харків, Українська РСР, СРСР
Помер	13 травня 1989(1989-05-13) (51 рік) Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна ННЦ ХФТІ
Вчене звання	професор і професор^[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти	Баранник Євген Олександрович
Батько	Ахієзер Олександр Ілліч
Нагороди	Премія НАН України імені К. Д. Синельникова Премія НАН України імені М. М. Крилова

Біографія

Закінчив Харківський університет (1959). Працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (1959-1989), зокрема у 1970-1989 — начальник лабораторії; від 1968 викладав у Харківському університеті. Дослідження в галузі теорії ядра; плазми, зокрема флуктуацій у двотемпературній плазмі; фізики твердого тіла, зокрема теорії магнетизму та аморфних металів, радіаційних пошкоджень, нелінійної динаміки магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. І.О. Ахієзер одержав низку важливих результатів в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.

Праці

Collective oscillations in plasma. Oxford etc., 1967 (співавт.);
К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. Київ, 1971 (співавтор);
Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. Київ, 1972;
К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Харків, 1975 (співавтор);
Plasma Electrodynamics. Vol. 1. Linear Theory. Vol. 2. Non-linear theory and fluctuations. Oxford, 1975 (співавтор);
К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Харків, 1978 (співавтор);
Электромагнетизм и электромагнитные волны. Москва, 1985 (співавтор);
Введение в теоретическую радиационную физику металлов и сплавов. Київ, 1985 (співавтор);
Модель металлического стекла. Москва, 1987;
Самосогласованная модель стекол металл-металлоид. Москва, 1987;
О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор);
О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).

Примітки

. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 28 січня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

Література

С. В. Пелетминський Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 815

[:0-1] . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 28 січня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()