Померанчук Ісак Якович (*7 (20) травня 1913, Варшава — †14 грудня 1966, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР з 1964.
Померанчук Ісак Якович | |
---|---|
рос. Исаак Яковлевич Померанчук | |
Народився | 7 (20) травня 1913[1] Варшава, Російська імперія[2] |
Помер | 14 грудня 1966[2] (53 роки) Москва, СРСР[2] ·злоякісна пухлина |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | фізик-теоретик, фізик, професор |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого МДУ[3] |
Галузь | теоретична фізика |
Заклад | Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ» ННЦ ХФТІ Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва Q16669689? Курчатовський інститут d |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Вчителі | Ландау Лев Давидович |
Відомі учні | Окунь Лев Борисович |
Аспіранти, докторанти | Окунь Лев Борисович d d d |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР |
Нагороди |
Життєпис
У 1918 році сім'я переїхала до Ростова, в 1923 році — до Рубіжного. Тут в 1927 році Ісаак закінчив семирічну школу, а у 1929 році — дворічне фабрично-заводське училище, засновником якого був його батько, при Рубіжанському хімічному заводі. Після закінчення ФЗУ протягом двох років працював апаратником хлорного цеху. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут і вступив до аспірантури Харківського фізико-технічного інституту в 1936. В цьому році в серпні він опублікував статтю в журналі «Nature» — це була його перша наукова стаття, яку він написав з свівавторами О. І. Ахієзером і Л. Д. Ландау. В 1937 р. разом з Ахієзер Олександром Іллічем почали розвивати першу кількісну теорію розсіювання фотонів полем ядра. Тоді разом з Ландау Львом Давидовичем розробили теорію електропровідності металів при низьких температурах. В цьому ж році в рамках «справи УФТІ» був вилучений із комсомолу «за зв'язок з Ландау Л.Д». Ландау Л. Д. першим покинув Харків та поїхав до Москви, вже згодом до нього приєднався Померанчук І. Я. та став асистентом кафедри фізики інституту легкої промисловості. У 1938 році після арешту Ландау Л. Д., Ісак Якович Померанчук поїхав до Ленінграду, захищати кандидатську дисиртацію, присвячену розсіювання нейтронів в кристалічній ґратці; почав працювати викладачем в Ленінградському університеті і молодшим науковим співробітником в Фізико-технічному інституті. В 1940 році повернувся до Москви на посаді вже старшого наукового співробітника ФІАН ім. Лебедева та захистив докторську дисертацію на тему «Теплопровідність і поглинання звуків в діелектриках.» З початком війнив 1941 році Померанчук І. Я. був євакуюваний в складі ФІАН до Казані. У 1940—1943 працював у Фізичному інституті АН СРСР, в 1943—1946 — в Інституті атомної енергії, з 1946 — в Інституті теоретичної і експериментальної фізики. З 1946 — професор Московського інженерно-фізичного інституту.
Основні наукові праці — з ядерної фізики, фізики твердого тіла, теорії квантових рідин, фізики елементарних частинок. Зробив, зокрема, важливий внесок у теорію і створення перших в СРСР ядерних реакторів. Подав загальну теорію непружного розсіяння нейтронів у кристалах (разом з О. І. Ахієзером) і побудував теорію теплопровідності діелектриків при низьких і високих температурах. Передбачив аномальний характер плавлення (або тверднення) легкого ізотопу гелію 3Не.
Дати життя та діяльності
1918 р. Сім'я переїхала до міста Ростов-на-Дону.
1923 р. Сім'я переїхала до Донбасу (ст. Переїзна, а потім ст. Рубіжна Донецької залізниці).
1927 р. Закінчив Рубежанську 7-річну школу.
1928—1937 рр. Член ВЛКСМ.
1929 р. Закінчив 2-річну школу фабрично-заводського учнівства при Рубіжанському хімічному заводі.
1929—1931 рр. Робітник Рубіжанського хімічного заводу.
1931 р. вступив на 1-й курс Іванівського хіміко-технологічного інституту.
1932 р. перевівся на 2-й курс Ленінградського політехнічного інституту.
1935 р. Поїхав до Харкова до Л. Д. Ландау для здавання теоретичного мінімуму та виконання дипломної роботи.
1936 р. Захистив у Ленінграді дипломну роботу, закінчив Ленінградський політехнічний інститут та вступив до аспірантури Українського фізико-технічного інституту у Харкові.
1936 р. Опублікував першу наукову роботу.
1937 р. Закінчив аспірантуру УФТІ.
1937—1938 рр. Помічник кафедри фізики Московського інституту легкої промисловості.
1938 р. Захистив кандидатську дисертацію.
1938—1939 рр. Помічник Ленінградського університету.
1939—1940 рр. Молодший науковий співробітник Ленінградського фізико-технічного інституту.
1940—1943 рр. Старший науковий співробітник фізичного інституту АН СРСР ім. П. Н. Лебедєва.
1940 р. Захистив докторську дисертацію «Теплопровідність і поглинення звуку в діелектриках» (ФІАН, 19 вересня).
1941 р. Евакуація у складі ФІАН у Казань.
1942 р. Відрядження до Вірменії у складі групи А. І. Аліханова, що створила станцію з вивчення космічних променів на горі Арагац.
1943—1946 рр. Завідувач сектору Лабораторії № 2 АН СРСР (ЛІПАН).
1946 р. 1.02.-1.06. Старший науковий співробітник Лабораторії № 3 АН СРСР (ТТЛ).
1946 р. 1.06. -1966 р. 14.12. Завідувач теоретичним сектором ТТЛ (ІТЕФ).
1946—1966 рр. 14.12. Професор кафедри теоретичної фізики Московського механічного інституту — ММІ (МІФІ).
1947 р. Затверджено ВАК у званні професора.
1950 р. Удостоєний Державної премії СРСР.
1950 р. Удостоєний премії АН СРСР ім. Л. І. Мандельштама.
1953 р. Обраний членом-кореспондентом АН СРСР.
1954 р. удостоєний Державної премії СРСР, нагороджений орденами Лєніна та Трудового Червоного Прапора.
1955 р. підписав «Лист тьохсот».
1958 р. сформулював теорему про рівність перерізів взаємодії частинки і античастинки з нуклоном при гранично високих енергіях, створивши новий напрямок у фізиці частинок.
1964 р. Обрано дійсним членом АН СРСР.
1966 р. 14.12. Помер у Москві.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Премії та нагороди
Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Державна премія СРСР в 1950, 1952 роках.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Спогади про І. Я. Померанчука / АН СРСР, Відд-ня ядер. фізики; Відп. ред. Л. Б. Окунь. - М.: Наука, 1988. - 318 с.: іл. - (Сер. «Вчені СРСР. Нариси, спогади, матеріали) [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.].
Примітки
- Большая российская энциклопедия. Электронная версия — Большая российская энциклопедия, 2016.
- Померанчук Исаак Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- . www.biblioatom.ru. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- . www.people.su. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomeranchuk Isak Yakovich 7 20 travnya 1913 Varshava 14 grudnya 1966 Moskva radyanskij fizik teoretik akademik AN SRSR z 1964 Pomeranchuk Isak Yakovichros Isaak Yakovlevich PomeranchukNarodivsya7 20 travnya 1913 1 Varshava Rosijska imperiya 2 Pomer14 grudnya 1966 1966 12 14 2 53 roki Moskva SRSR 2 zloyakisna puhlinaPohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistfizik teoretik fizik profesorAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra Velikogo MDU 3 Galuzteoretichna fizikaZakladNacionalnij doslidnickij yadernij universitet MIFI NNC HFTI Fizichnij institut imeni P M Lebedyeva Q16669689 Kurchatovskij institut dVchene zvannyaakademik AN SRSR d Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVchiteliLandau Lev DavidovichVidomi uchniOkun Lev BorisovichAspiranti doktorantiOkun Lev Borisovich d d dChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodiZhittyepisU 1918 roci sim ya pereyihala do Rostova v 1923 roci do Rubizhnogo Tut v 1927 roci Isaak zakinchiv semirichnu shkolu a u 1929 roci dvorichne fabrichno zavodske uchilishe zasnovnikom yakogo buv jogo batko pri Rubizhanskomu himichnomu zavodi Pislya zakinchennya FZU protyagom dvoh rokiv pracyuvav aparatnikom hlornogo cehu Zakinchiv Leningradskij politehnichnij institut i vstupiv do aspiranturi Harkivskogo fiziko tehnichnogo institutu v 1936 V comu roci v serpni vin opublikuvav stattyu v zhurnali Nature ce bula jogo persha naukova stattya yaku vin napisav z svivavtorami O I Ahiyezerom i L D Landau V 1937 r razom z Ahiyezer Oleksandrom Illichem pochali rozvivati pershu kilkisnu teoriyu rozsiyuvannya fotoniv polem yadra Todi razom z Landau Lvom Davidovichem rozrobili teoriyu elektroprovidnosti metaliv pri nizkih temperaturah V comu zh roci v ramkah spravi UFTI buv viluchenij iz komsomolu za zv yazok z Landau L D Landau L D pershim pokinuv Harkiv ta poyihav do Moskvi vzhe zgodom do nogo priyednavsya Pomeranchuk I Ya ta stav asistentom kafedri fiziki institutu legkoyi promislovosti U 1938 roci pislya areshtu Landau L D Isak Yakovich Pomeranchuk poyihav do Leningradu zahishati kandidatsku disirtaciyu prisvyachenu rozsiyuvannya nejtroniv v kristalichnij gratci pochav pracyuvati vikladachem v Leningradskomu universiteti i molodshim naukovim spivrobitnikom v Fiziko tehnichnomu instituti V 1940 roci povernuvsya do Moskvi na posadi vzhe starshogo naukovogo spivrobitnika FIAN im Lebedeva ta zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Teploprovidnist i poglinannya zvukiv v dielektrikah Z pochatkom vijniv 1941 roci Pomeranchuk I Ya buv yevakuyuvanij v skladi FIAN do Kazani U 1940 1943 pracyuvav u Fizichnomu instituti AN SRSR v 1943 1946 v Instituti atomnoyi energiyi z 1946 v Instituti teoretichnoyi i eksperimentalnoyi fiziki Z 1946 profesor Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu Osnovni naukovi praci z yadernoyi fiziki fiziki tverdogo tila teoriyi kvantovih ridin fiziki elementarnih chastinok Zrobiv zokrema vazhlivij vnesok u teoriyu i stvorennya pershih v SRSR yadernih reaktoriv Podav zagalnu teoriyu nepruzhnogo rozsiyannya nejtroniv u kristalah razom z O I Ahiyezerom i pobuduvav teoriyu teploprovidnosti dielektrikiv pri nizkih i visokih temperaturah Peredbachiv anomalnij harakter plavlennya abo tverdnennya legkogo izotopu geliyu 3Ne Dati zhittya ta diyalnosti 1918 r Sim ya pereyihala do mista Rostov na Donu 1923 r Sim ya pereyihala do Donbasu st Pereyizna a potim st Rubizhna Doneckoyi zaliznici 1927 r Zakinchiv Rubezhansku 7 richnu shkolu 1928 1937 rr Chlen VLKSM 1929 r Zakinchiv 2 richnu shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva pri Rubizhanskomu himichnomu zavodi 1929 1931 rr Robitnik Rubizhanskogo himichnogo zavodu 1931 r vstupiv na 1 j kurs Ivanivskogo himiko tehnologichnogo institutu 1932 r perevivsya na 2 j kurs Leningradskogo politehnichnogo institutu 1935 r Poyihav do Harkova do L D Landau dlya zdavannya teoretichnogo minimumu ta vikonannya diplomnoyi roboti 1936 r Zahistiv u Leningradi diplomnu robotu zakinchiv Leningradskij politehnichnij institut ta vstupiv do aspiranturi Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu u Harkovi 1936 r Opublikuvav pershu naukovu robotu 1937 r Zakinchiv aspiranturu UFTI 1937 1938 rr Pomichnik kafedri fiziki Moskovskogo institutu legkoyi promislovosti 1938 r Zahistiv kandidatsku disertaciyu 1938 1939 rr Pomichnik Leningradskogo universitetu 1939 1940 rr Molodshij naukovij spivrobitnik Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu 1940 1943 rr Starshij naukovij spivrobitnik fizichnogo institutu AN SRSR im P N Lebedyeva 1940 r Zahistiv doktorsku disertaciyu Teploprovidnist i poglinennya zvuku v dielektrikah FIAN 19 veresnya 1941 r Evakuaciya u skladi FIAN u Kazan 1942 r Vidryadzhennya do Virmeniyi u skladi grupi A I Alihanova sho stvorila stanciyu z vivchennya kosmichnih promeniv na gori Aragac 1943 1946 rr Zaviduvach sektoru Laboratoriyi 2 AN SRSR LIPAN 1946 r 1 02 1 06 Starshij naukovij spivrobitnik Laboratoriyi 3 AN SRSR TTL 1946 r 1 06 1966 r 14 12 Zaviduvach teoretichnim sektorom TTL ITEF 1946 1966 rr 14 12 Profesor kafedri teoretichnoyi fiziki Moskovskogo mehanichnogo institutu MMI MIFI 1947 r Zatverdzheno VAK u zvanni profesora 1950 r Udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR 1950 r Udostoyenij premiyi AN SRSR im L I Mandelshtama 1953 r Obranij chlenom korespondentom AN SRSR 1954 r udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR nagorodzhenij ordenami Lyenina ta Trudovogo Chervonogo Prapora 1955 r pidpisav List tohsot 1958 r sformulyuvav teoremu pro rivnist pereriziv vzayemodiyi chastinki i antichastinki z nuklonom pri granichno visokih energiyah stvorivshi novij napryamok u fizici chastinok 1964 r Obrano dijsnim chlenom AN SRSR 1966 r 14 12 Pomer u Moskvi Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Premiyi ta nagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina inshimi ordenami medalyami Derzhavna premiya SRSR v 1950 1952 rokah DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Spogadi pro I Ya Pomeranchuka AN SRSR Vidd nya yader fiziki Vidp red L B Okun M Nauka 1988 318 s il Ser Vcheni SRSR Narisi spogadi materiali 23 grudnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Elektronnaya versiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2016 d Track Q114716001d Track Q5061737 Pomeranchuk Isaak Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2021 www biblioatom ru Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 www people su Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022