Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Дружина Мати Валентин Фердинандович АсмусНародився 18 30 грудня 1894 Київ Російська імперія 1 Помер 4

Асмус Валентин Фердинандович

Асмус Валентин Фердинандович

Валентин Фердинандович Асмус
image
Народився 18 (30) грудня 1894
Київ, Російська імперія[1]
Помер 4 червня 1975(1975-06-04) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання d
Країна image СРСР
Діяльність філософ, історик літератури
Alma mater Київське реальне училище
Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Галузь Філософія
Заклад МДУ
Московський інститут філософії, літератури, історії
Інститут червоної професури
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Відомі учні d
Брутян Георг Абелович
d
Ойзерман Теодор Ілліч
Уйомов Авенір Іванович
Зінов'єв Олександр Олександрович
Q56308288?
d
Шестаков В'ячеслав Павлович
Аспіранти, докторанти Зінов'єв Олександр Олександрович
d
Уйомов Авенір Іванович
d
Брутян Георг Абелович
d
Шестаков В'ячеслав Павлович
d
Нагороди image
image Асмус Валентин Фердинандович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Асмус.

Валенти́н Фердина́ндович А́смус (30 грудня 1894, Київ — 4 червня 1975, Москва) — радянський філософ, логік, історик філософії, історик і теоретик естетики, літературознавець. Доктор філософських наук (1940), професор (1935). Професор МДУ. Дійсний член Міжнародного інституту філософії в (Парижі). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

Біографія

Народився 30 грудня 1894 року в Києві. У 1905-1914 роки навчався у Київському реальному училищі св.Катерини і на відділенні філософії і російської словесності історико-філологічного факультету Київського університету (1919); навчався філософії у О. М. Гилярова, В. В. Зеньковського, Є. В. Спекторського. В студентські роки опублікував працю «О задачах музыкальной критики» (1916), отримавши премію за конкурсний твір про відношення світогляду Л. М. Толстого до філософії Б. Спінози і виступив після загарбання Києва білогвардійцями з антибільшовицькою статтею «О великом пленении русской культуры».

Після закінчення університету викладав філософію та естетику у вищих навчальних закладах Києва.

Після встановлення радянської влади в Україні став вивчати філософію марксизму.

З 1928 року виїхав до Москви, де викладав філософію в Інститут червоної професури, в Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, в МІФЛІ, на етнологічному факультеті МДУ, пише історико-філософські праці, зазнавав ідеологічних утисків в зв'язку з кампанією проти «меншевиствующого ідеалізму». На початку 1930-х рр. В. А. Смирнов повідомляє про близькість Асмуса до групи письменників «Серапіонові брати».

В середині 1930-х рр. Асмус активно займається історією і теорією естетики. У 1935 році вступає до Спілки письменників. Професор (1935). У 1940 році захищає докторську дисертацію («Эстетика классической Греции», Інститут філософії АН СРСР). З 1939 року працює в МДУ імені М. В. Ломоносова, з дня відновлення філософського факультету МДУ (1941) — професор цього факультету.

За участь в підготовці трьохтомної «Історії філософії» (1940—1942) став лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

В 1946 році Асмус активно займається розвитком логіки як області досліджень і навчального предмету, викладає на курсах з підготовки вузівських викладачів логіки, згодом працює на кафедрі логіки філософського факультету МДУ. Асмус — видний учасник дискусій про предмет логіки кінця 1940-х — початку 50-х рр., він написав один із перших в СРСР підручників з логіки. і ряд глав в колективній монографії, переведена і відкоментована одна із перших видань в СРСР книг з логіки XX ст. — «Опыт исследования значения логики» Шарля Серрюса (1948), написана передмова до перекладу Логіко-философського трактату Людвіга Вітґенштайна.

Бере участь у підготовці перекладів класичних і сучасних західних філософів, в організації міжнародного співробітництва в галузі філософії. Асмус — автор багатьох статей в «Філософській енциклопедії» (1960—1970), включаючи статті про давньогрецьку філософію, Аристотеля, Канта, Фіхте, Шеллінга, Шопенгауера, бере участь у підготовці «Великої радянської енциклопедії», «Літературної енциклопедії» та багатьох словників. В 1969–1971 рр. видавництво Московського університету опублікувало двотомні «Вибрані твори» В. Ф. Асмуса.

В останні роки Асмус був зайнятий роботою над монографією «Історико-філософський процес в зображенні і оцінці російського екзистенціалізму» (не завершена). Посмертно видані «Історико-філософські етюди» (нариси з історії західної філософії: про таких діячів як Платон, Томмазо Кампанелла, Жан-Жак Руссо, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Фрідріх Гегель, Оґюст Конт, Анрі Бергсон і Вільям Джеймс), стаття "В. Соловйова. Досвід філософської біографії ".

Наукові праці

  • Асмус В. Ф.  Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М.: URSS, 2007.
  • Асмус В. Ф.  Логика. Систематический курс. — М.: URSS, 2010.
  • Асмус В. Ф.  Проблема интуиции в философии и математике: Очерк истории: XVII — начало XX в.. — М.: URSS, 2011.
  • Асмус В. Ф.  Платон. — М.: URSS, 2013.
  • Асмус В. Ф.  Немецкая эстетика XVIII века. — М.: URSS, 2004.
  • Асмус В. Ф.  Философия и эстетика русского символизма. — М.: URSS, 2013.
  • Асмус В. Ф.  Эстетика Аристотеля. — М.: URSS, 2011.
  • Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII начало XX в.). — М.: Мысль, 1965 [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайте Руниверс

Джерела

  • Енциклопедія сучасної України: Біографія [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Бирюков Б. В. Валентин Фердинандович Асмус как философ и историк логики [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М., 2010.
  • Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучкова В. А. // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51.
  • Валентин Фердинандович Асмус. Ред. Жучкова В. А., Блауберг И. И. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010.
  • Bakhurst D. Asmus, Valentin Ferdinandovich //Routledge Encyclopedia of Philosophy. — L., 1998.

Література

Примітки

  1. Асмус Валентин Фердинандович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Жизнь, 1918, № 2 (8—14 вересня).
  3. Книга «Диалектический материализм и логика» (1924), полемика с А. Варьяшем (Под знаменем марксизма, 1926. № 7—8, 10; 1927. № 1), статті «Бергсон и его критика интеллекта» (1926) і «Алогизм Уильяма Джемса» (1927) та інші праці.
  4. «Диалектика Канта» (1929), «Очерки истории диалектики в новой философии» (1930), «Маркс и буржуазный историзм» (1933).
  5. Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучков В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51
  6. «Логика» (1947).
  7. «Логика» (1956).
  8. «Питання філософії», 1988 , № 6 .

Посилання

  • Асмус В. Ф. «Логика» (1947) [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Druzhina Mati Valentin Ferdinandovich AsmusNarodivsya 18 30 grudnya 1894 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 4 chervnya 1975 1975 06 04 80 rokiv Moskva SRSRPohovannya dKrayina SRSRDiyalnist filosof istorik literaturiAlma mater Kiyivske realne uchilishe Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Galuz FilosofiyaZaklad MDU Moskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyi Institut chervonoyi profesuriVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofskih naukVidomi uchni d Brutyan Georg Abelovich d Ojzerman Teodor Illich Ujomov Avenir Ivanovich Zinov yev Oleksandr Oleksandrovich Q56308288 d Shestakov V yacheslav PavlovichAspiranti doktoranti Zinov yev Oleksandr Oleksandrovich d Ujomov Avenir Ivanovich d Brutyan Georg Abelovich d Shestakov V yacheslav Pavlovich dNagorodi Asmus Valentin Ferdinandovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Asmus Valenti n Ferdina ndovich A smus 30 grudnya 1894 Kiyiv 4 chervnya 1975 Moskva radyanskij filosof logik istorik filosofiyi istorik i teoretik estetiki literaturoznavec Doktor filosofskih nauk 1940 profesor 1935 Profesor MDU Dijsnij chlen Mizhnarodnogo institutu filosofiyi v Parizhi Laureat Stalinskoyi premiyi 1 go stupenya 1943 BiografiyaNarodivsya 30 grudnya 1894 roku v Kiyevi U 1905 1914 roki navchavsya u Kiyivskomu realnomu uchilishi sv Katerini i na viddilenni filosofiyi i rosijskoyi slovesnosti istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu 1919 navchavsya filosofiyi u O M Gilyarova V V Zenkovskogo Ye V Spektorskogo V studentski roki opublikuvav pracyu O zadachah muzykalnoj kritiki 1916 otrimavshi premiyu za konkursnij tvir pro vidnoshennya svitoglyadu L M Tolstogo do filosofiyi B Spinozi i vistupiv pislya zagarbannya Kiyeva bilogvardijcyami z antibilshovickoyu statteyu O velikom plenenii russkoj kultury Pislya zakinchennya universitetu vikladav filosofiyu ta estetiku u vishih navchalnih zakladah Kiyeva Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini stav vivchati filosofiyu marksizmu Z 1928 roku viyihav do Moskvi de vikladav filosofiyu v Institut chervonoyi profesuri v Akademiyi komunistichnogo vihovannya imeni N K Krupskoyi v MIFLI na etnologichnomu fakulteti MDU pishe istoriko filosofski praci zaznavav ideologichnih utiskiv v zv yazku z kampaniyeyu proti menshevistvuyushogo idealizmu Na pochatku 1930 h rr V A Smirnov povidomlyaye pro blizkist Asmusa do grupi pismennikiv Serapionovi brati V seredini 1930 h rr Asmus aktivno zajmayetsya istoriyeyu i teoriyeyu estetiki U 1935 roci vstupaye do Spilki pismennikiv Profesor 1935 U 1940 roci zahishaye doktorsku disertaciyu Estetika klassicheskoj Grecii Institut filosofiyi AN SRSR Z 1939 roku pracyuye v MDU imeni M V Lomonosova z dnya vidnovlennya filosofskogo fakultetu MDU 1941 profesor cogo fakultetu Za uchast v pidgotovci trohtomnoyi Istoriyi filosofiyi 1940 1942 stav laureatom Stalinskoyi premiyi 1 go stupenya 1943 V 1946 roci Asmus aktivno zajmayetsya rozvitkom logiki yak oblasti doslidzhen i navchalnogo predmetu vikladaye na kursah z pidgotovki vuzivskih vikladachiv logiki zgodom pracyuye na kafedri logiki filosofskogo fakultetu MDU Asmus vidnij uchasnik diskusij pro predmet logiki kincya 1940 h pochatku 50 h rr vin napisav odin iz pershih v SRSR pidruchnikiv z logiki i ryad glav v kolektivnij monografiyi perevedena i vidkomentovana odna iz pershih vidan v SRSR knig z logiki XX st Opyt issledovaniya znacheniya logiki Sharlya Serryusa 1948 napisana peredmova do perekladu Logiko filosofskogo traktatu Lyudviga Vitgenshtajna Bere uchast u pidgotovci perekladiv klasichnih i suchasnih zahidnih filosofiv v organizaciyi mizhnarodnogo spivrobitnictva v galuzi filosofiyi Asmus avtor bagatoh statej v Filosofskij enciklopediyi 1960 1970 vklyuchayuchi statti pro davnogrecku filosofiyu Aristotelya Kanta Fihte Shellinga Shopengauera bere uchast u pidgotovci Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Literaturnoyi enciklopediyi ta bagatoh slovnikiv V 1969 1971 rr vidavnictvo Moskovskogo universitetu opublikuvalo dvotomni Vibrani tvori V F Asmusa V ostanni roki Asmus buv zajnyatij robotoyu nad monografiyeyu Istoriko filosofskij proces v zobrazhenni i ocinci rosijskogo ekzistencializmu ne zavershena Posmertno vidani Istoriko filosofski etyudi narisi z istoriyi zahidnoyi filosofiyi pro takih diyachiv yak Platon Tommazo Kampanella Zhan Zhak Russo Jogann Fridrih Shiller Fridrih Gegel Ogyust Kont Anri Bergson i Vilyam Dzhejms stattya V Solovjova Dosvid filosofskoyi biografiyi Naukovi praciAsmus V F Lekcii po istorii logiki Avicenna Bekon Gobbs Dekart Paskal M URSS 2007 Asmus V F Logika Sistematicheskij kurs M URSS 2010 Asmus V F Problema intuicii v filosofii i matematike Ocherk istorii XVII nachalo XX v M URSS 2011 Asmus V F Platon M URSS 2013 Asmus V F Nemeckaya estetika XVIII veka M URSS 2004 Asmus V F Filosofiya i estetika russkogo simvolizma M URSS 2013 Asmus V F Estetika Aristotelya M URSS 2011 Asmus V F Problema intuicii v filosofii i matematike Ocherk istorii XVII nachalo XX v M Mysl 1965 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine na sajte RuniversDzherelaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biografiya 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Biryukov B V Valentin Ferdinandovich Asmus kak filosof i istorik logiki 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Asmus V F Lekcii po istorii logiki Avicenna Bekon Gobbs Dekart Paskal M 2010 Sokolov V V Ojzerman T I Gulyga A V Kamenskij 3 A Smirnov V A Subbotin A L Zhuchkova V A Voprosy filosofii 1995 1 S 31 51 Valentin Ferdinandovich Asmus Red Zhuchkova V A Blauberg I I M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2010 Bakhurst D Asmus Valentin Ferdinandovich Routledge Encyclopedia of Philosophy L 1998 LiteraturaAsmus Valentin Ferdinandovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PrimitkiAsmus Valentin Ferdinandovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zhizn 1918 2 8 14 veresnya Kniga Dialekticheskij materializm i logika 1924 polemika s A Varyashem Pod znamenem marksizma 1926 7 8 10 1927 1 statti Bergson i ego kritika intellekta 1926 i Alogizm Uilyama Dzhemsa 1927 ta inshi praci Dialektika Kanta 1929 Ocherki istorii dialektiki v novoj filosofii 1930 Marks i burzhuaznyj istorizm 1933 Sokolov V V Ojzerman T I Gulyga A V Kamenskij 3 A Smirnov V A Subbotin A L Zhuchkov V A V F Asmus pedagog i myslitel 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Voprosy filosofii 1995 1 S 31 51 Logika 1947 Logika 1956 Pitannya filosofiyi 1988 6 PosilannyaAsmus V F Logika 1947 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ