Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Меркурій Сергійович Гіляров | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Меркурий Сергеевич Гиляров | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Народився | 22 лютого 1912 Київ | ||||||||||||||||||
| Помер | 2 березня 1985 (73 роки) Москва | ||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія →  СРСР | ||||||||||||||||||
| Діяльність | ентомолог | ||||||||||||||||||
| Alma mater | Київський університет | ||||||||||||||||||
| Галузь | зоологія, , ентомологія, еволюційна біологія, ґрунтознавство | ||||||||||||||||||
| Заклад | Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова | ||||||||||||||||||
| Вчене звання | академік АН СРСР, професор | ||||||||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | ||||||||||||||||||
| Науковий керівник | М. М. Воскобойников, І. І. Шмальгаузен | ||||||||||||||||||
| Вчителі | Шмальгаузен Іван Іванович і Воскобойников Михайло Михайлович | ||||||||||||||||||
| Відомі учні | [ru], [ru] | ||||||||||||||||||
| Аспіранти, докторанти | d d | ||||||||||||||||||
| Членство | Академія наук СРСР Леопольдина | ||||||||||||||||||
| Батько | С. О. Гіляров | ||||||||||||||||||
| Діти | [ru] | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||
Мерку́рій Сергі́йович Гіля́ров (нар. 22 лютого 1912 — 24 березня 1985) — радянський зоолог, ентомолог і еволюційний біолог, засновник , академік АН СРСР і Німецької академії наук, доктор біологічних наук, професор, лауреат двох державних премій СРСР і численних інших радянських та зарубіжних нагород.
Біографія
М. С. Гіляров народився в Києві, в родині професора університету Св. Володимира Сергія Олексійовича Гілярова. Дитинство майбутнього вченого припало на складний час — революції, громадянська війна, перші роки утвердження радянської влади. Півстоліття по тому, в автобіографії він згадував «…про те, як він плакав і не міг увечері заснути від гострого відчуття голоду (Київ, 20-ті роки), як мати його шила із занавісок фартухи й міняла їх на ринку на пшоно, а батько відкрив несподіване додаткове джерело харчування — збирав [молюсків] жабурниць на мілинах Дніпра, м'ясо яких потім варили і їли з рідкою пшоняною кашею»
Хлопець зростав в інтелектуальній і творчій сім'ї і ще у шкільну пору вирішив стати біологом. Тож у 1929 році М. Гіляров вступив на біологічний факультет Київського університету. На формування його біологічного світогляду значний вплив мав професор М. М. Воскобойников. По закінченні університету (1933) Гіляров написав дипломну роботу з порівняльної анатомії риб. На основі цієї роботи він підготував свою першу наукову публікацію. Вона вийшла друком у працях університету і її через кілька років процитував у своїй статті знаний біолог, професор І. І. Шмальгаузен, викладач університету і одночасно директор Інститут зоології АН України.
Попри блискучий захист диплома, випускник не міг відразу поступати до аспірантури, бо не мав обов'язкового тоді дворічного «трудового стажу». До того ж, саме в цей час за несправедливими політичними звинуваченнями заарештували його батька. Під час навчання М. Гіляров двічі проходив польову практику у сільськогосподарських підприємствах, розбираючи проби ґрунту й ведучи облік його безхребетних мешканців. Зокрема, влітку 1932 року він вивчав тварин, що пошкоджують коріння каучуконосних рослин. Отже, одержавши диплом, він поїхав працювати на Полтавщині, на станції Всесоюзного науково-дослідного інституту каучуконосів. Тут він підготував за власними спостереженнями статтю. Наступного року він переїхав до Москви (1936).
Київ до кінця життя лишався одним з його найулюбленіших міст. Щоправда, Меркурій Сергійович завжди засмучувався, згадуючи колосальні втрати, які завдало його рідному місту знищення найцінніших пам'яток архітектури у 1930-і роки і перебудова центру у повоєнні часи.
У 1937 році він захистив кандидатську дисертацію і очолив (1938) відділ захисту рослин у тому ж НДІ каучуконосів. Визнаний через вади здоров'я непридатним до військової служби, він в роки німецько-радянської війни перебував у евакуації в Башкирії разом з Інститутом каучуконосів і досліджував шкідників, що знижували врожайність цих рослин.
Праці молодого зоолога привернули увагу І. І. Шмальгаузена, котрий тоді вже очолював московський Інституті еволюційної морфології і екології тварин АН СРСР (ІЕМЕТ). Вчений в 1944 році запросив Меркурія Сергійовича до докторантури цього інституту. В 1947 г. М. Гіляров стає доктором біологічних наук, дисертація ж, опублікована в 1949 році як монографія, була відзначена Сталінською премією.
Згодом Меркурій Сергійович працював в ІЕМЕТі: старшим науковим співробітником (1944—1955), потім завідувачем створеної ним лабораторії ґрунтової зоології (1956). Паралельно із цим він викладав в Московському педагогічному інституті ім. В. И. Леніна (1949—1978), де створив дослідницьку групу ґрунтової зоології. У 1947 році М. С. Гіляров стає доктором біологічних наук. У 1949 році йому надане звання професора. Згодом його обирають членом-кореспондентом (1966), а потім — дійсним членом (1974) АН СРСР.
Вчений помер від мієломної хвороби і імунодефіциту 2 березня 1985 року в Москві. Поховали його на Новодівочому цвинтарі.
Родина
- Дружина — Ірина Іванівна, у дівоцтві Блохінцева (1900—1988).
- Син — Олексій Меркурійович Гіляров (1943—2013), зоолог, гідробіолог, професор біологічного факультету Московського державного університету.
- Батько — Сергій Олексійович Гіляров (1887—1946), викладач Київського університету, мистецтвознавець, заступник директора Музею західного і східного мистецтва у Києві.
- Мати — Єлизавета Сергіївна, у дівоцтві Іва́нова, кандидат філологічних наук, викладач французької, поет
- Дід — Олексій Микитович Гіляров (1855—1938), професор Київського університету, філософ, академік Української академії наук.
- Прадід — Микита Петрович Гіляров-Платонов (1824—1887), професор Московської духовної академії.
Наукова діяльність
Основні напрямки наукових досліджень М. С. Гілярова — роль тварин у ґрунтових екосистемах, еволюція комах та інших тварин, захист культивованих рослин від ґрунтових шкідників.
Ймовірно, інтерес до ґрунтових організмів виник у нього ще під час перших років роботи в Україні, коли він вивчав посіви каучуконосів. «Розкопки розкрили переді мною новий світ — так само утаємничений (і навіть більш таємний), як життя водойм», — згадував він. З середини 1930-х років він досліджує зв'язки між ґрунтом та його мешканцями. Зрештою величезна дослідницька й організаційна робота дозволила говорити про створення нової наукової галузі — ґрунтової зоології.
Гіляров висловив і розвинув оригінальну ідею про те, що ґрунти були середовищем-посередником під час виходу безхребетних тварин на суходіл. На цій основі він збудував логічну систему, що пояснила низку особливостей анатомії, фізіології та екології безхребетних (трахейне дихання, покриви, органи виділення, розмноження, поява лялечки тощо). Він розробив нові методики і розлогі програми дослідження фауни ґрунтів, організував численні експедиції з їх вивчення, які охопили ледь не всі регіони СРСР.
Вагомим виявився його внесок у вивчення механізмів еволюції організмів: значення принципу зворотнього зв'язку, паралелізмів, конвергенції.
Він розробив метод діагностування типу ґрунтів на основі інформації про їх зоологічне населення.
Під науковим керівництвом М. С. Гілярова і при його консультуванні виконано і захищено близько 60 кандидатських та 15 докторських дисертацій. У його творчому доробку — понад 500 наукових публікацій.
Основні праці
- Соотношение размеров и численности почвенных беспозвоночных // Доклады Академии наук СССР, 1944, т. 43, № 6, с. 283—285.
- Почвенная фауна terra rossa южного берега Крыма // Вестник МГУ, 1947, № 2, с. 106—117.
- Особенности почвы как среды обитания и её значение в эволюции насекомых. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1949. — 279 с.
- Вид, популяция, биоценоз // Зоологический журнал, 1954, т. 33, вып. 4, с. 759—778.
- Роль почвы в происхождении и эволюции насекомых // Энтомологическое обозрение, 1956, т. 35, вып. 3, с. 487—494.
- Эволюция постэмбрионального развития и типы личинок насекомых // Зоологический журнал, 1957, т. 35, вып. 11, с. 1683—1697.
- Зоологический метод диагностики почв. — М.: Наука, 1965. — 278 с.
- Эволюция насекомых при переходе к пассивному расселению и принцип обратной связи в филогенетическом развитии // Зоологический журнал, 1966, т. 45, вып. 1, с. 3-23.
- Закономерности приспособления членистоногих к жизни на суше. — М.: Наука, 1970. — 275 с.
- Жизнь в почве. Москва: Изд-во «Молодая гвардия», 1985. — Серия «Эврика». http://publ.lib.ru/ARCHIVES/G/GILYAROV_Merkuriy_Sergeevich/_Gilyarov_M.S..html#001 [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] [У співавторстві з Д. О. Криволуцьким]
Повніший перелік публікацій М. С. Гілярова дивись.
Організаційна і громадська діяльність
М. С. Гіляров очолював Національний комітет радянських біологів (з 1959), Всесоюзне ентомологічне товариство (з 1973), входив до Президії АН СРСР (з 1975), Наукової ради АН СРСР з проблем біоценології і охорони природи, був обраний віце-президентом Міжнародної спілки біологічних наук (з 1960) і Постійного комітету міжнародного ентомологічного конгресу (з 1967)академіком-секретарем Відділення загальної біології АН СССР (з 1976). Вчений очолював кафедру зоології та порівняльної анатомії безхребетних МДУ. Його обрали членом та віце-президентом Академії зоології (Агра, Індія). М. Гіляров керував організацією і проведенням низки ентомологічних з'їздів, а також 13-м Міжнародним ентомологічним конгресом (Москва, 1968). Він стояв біля витоків всесоюзних нарад та шкіл, які регулярно проводилися в СРСР з 1958 року.
Він був головним редактором «Журнала общей биологии» (з 1967), членом редколегій журналів «Pedobiologia» (НДР) і «Revue d’écologie et Biologie du Sol» (Франція). За його ініціативи і при його активній участі підготовлено фундаментальні праці: «Визначник личинок комах, що мешкають у ґрунті» (1964), тритомний «Визначник кліщів, які мешкають у ґрунті» (1975—1978), «Біологічний енциклопедичний біологічний словник» (1985), капітальну працю Л. С. Берга «Номогенез» (1977), що розвивала ідеї недарвіновської еволюції.
У 1950-1970-і роки він, людина безпартійна, був одним з тих, хто своєю активною діяльністю за кордоном протидіяв ізоляції радянської науки від світового наукового співтовариства. У широке коло вчених, з якими він був підтримував відносини, входив один з творців синтетичної теорії еволюції Ернст Майр, а також російські вчені-емігранти Борис Уваров, Ф. Г. Добжанський. Широкому колу міжнародних зв'язків М. Гілярова сприяло те, що він вільно володів основними європейськими мовами. Син ученого згадував про батька:
 | Він досконало володів українською мовою, оскільки вчився в українській школі, писав на цій мові твори, зокрема той, що добре запам'ятався йому при вступі до університету. Відомий український поет і літературознавець Микола Зеров (в подальшому репресований, загинув на Соловках), приймаючи в тата вступний іспит, сказав, що його твір -найкращий в поточному році, він значно кращий ніж у тих, хто здавав на філологічний. Він вмволяв його поступати до цього факультету, але тато після недовгих сумнівів залишився на природничому. Думаю, що батько не підтримав би теперішніх наших співвітчизників, які, живучи в Україні, скаржаться на те, що їм доводиться вивчати українську мову. Він не скаржився. Навпаки, казав, як багато це йому дало. Йому було приємно говорити українською зі своїми колегами, з тими, для кого ця мова була рідною. Крім того, знання української допомагало йому в розумінні чеської, польської та інших слов'янських мов. Оригінальний текст (рос.) Он в совершенстве владел украинским языком, поскольку учился в украинской школе, писал на этом языке сочинения, в том числе хорошо запомнившееся ему при поступлении в университет. Известный украинский поэт и литературовед Микола Зеров (впоследствии репрессированный и погибший на Соловках), принимая у папы вступительный экзамен, сказал, что его сочинение — лучшее в году, оно гораздо лучше, чем у сдававших на филологический. Он уговаривал его поступать на этот факультет, но папа после недолгих колебаний остался на естественном. Думаю, что отец не поддержал бы нынешних наших соотечественников, которые, живя на Украине, жалуются на то, что им приходится изучать украинский язык. Он не жаловался. Наоборот, говорил, как много ему это дало. Ему было приятно говорить по-украински со своими коллегами, с теми, для кого этот язык был родным. Кроме того, знание украинского помогало ему в понимании чешского, польского и других славянских языков. |  |
У 1955 році Меркурій Сергійович підписав адресований ЦК КПРС «Лист трьохсот», зміст якого був спрямований проти засилля школи Т. Д. Лисенка у радянській біології.
Нагороди
Крім зазначених вище, М. С. Гіляров удостоєний численних наукових нагород і відзнак:
- Велика золота медаль «За заслуги перед наукою і людством» Академії наук Чехословаччини (1977)
- Премія ім. О. М. Северцова (АН СРСР, 1948)
- Премія Московського товариства природничників (1970)
- Золота медаль імені І. І. Мечнікова (АН СРСР, 1978)
- Пам'ятна медаль ім. В. В. Докучаєва (1983)
- Золота медаль ім. Філіппе Сільвестрі (Італія, 1965)
- Медаль Німецької академії природничників «Леопольдина» (НДР, 1977)
- Медаль ім. Г. Краатца (Академія сільськогосподарських наук НДР, 1966)
- Медаль «За досягнення у галузі ентомофауністики» (1975)
- Медаль Зоологічного товариства Франції (1976)
Пам'ять
В Москві на будові Інституту проблем екології і еволюції (Ленінський проспект, 33) в пам'ять про М. С. Гілярова встановлено меморіальну дошку.
На честь вченого названо рід багатоніжок (Ghilyarovia Gulicka, 1972), рід косариків (Gilarovia), види кліщів Epidamaeus gilyarovi (Behan-Pelletier & Norton, 1985) і Oppia ghilarovi Kuliyew, 1962
Примітки
- Гиляров А. М. О моём отце // Природа, 2002, № 12, с. 10-24
- Захаров А. А., Стриганова Б. Р., Шарова И. Х. Меркурий Сергеевич Гиляров (К 100-летию со дня рождения) // Зоологический журнал, 2012, т. 91, № 9, с. 1150—1152. http://naukarus.com/merkuriy-sergeevich-gilyarov-k-100-letiyu-so-dnya-rozhdeniya [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Гіляров М. С. Энтомологическая оценка сроков посевов тау-сагыза на Украине // Советский каучук, 1935, № 2, с. 17-19
- Корганова Г. А. Меркурий Сергеевич Гиляров (К 90-летию со дня рождения)//Евразиатский єнтомологический журнал, 2002, т. 1, вып. 2. http://docs.podelise.ru/docs/index-9116.html [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Иванов Ю. Гиляровы — на все времена. История одной родословной //Зеркало недели, 8.7.2005. http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/gilyarovy__na_vse_vremena_istoriya_odnoy_rodoslovnoy.htm[недоступне посилання]
- Чеснова Л. В., Стриганова Б. Р. Почвенная зоология — наука ХХ века. — Москва, Янус-К, 1999. — 156 с.
- .Чернова Н. М. Гиляров Меркурий Сергеевич http://knowledge.su/g/gilyarov-merkuriy-sergeevich [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Гиляров Меркурий Сергеевич (Учёный). http://persona.rin.ru/view/f//21539/giljarov-merkurij-sergeevich [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Рєзнікова Ж. Д. Памяти Алексея Меркурьевича Гилярова // Евразиатский энтомол. журнал, 2013, т. 13, № 1, с. 1–5. http://reznikova.net/wp-content/uploads/2013/05/01_05_Ghilarov.pdf [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Diti Merkurij Sergijovich Gilyarovros Merkurij Sergeevich Gilyarov250h225 pxNarodivsya 22 lyutogo 1912 1912 02 22 KiyivPomer 2 bereznya 1985 1985 03 02 73 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist entomologAlma mater Kiyivskij universitetGaluz zoologiya entomologiya evolyucijna biologiya gruntoznavstvoZaklad Institut problem ekologiyi i evolyuciyi imeni O M SyevercovaVchene zvannya akademik AN SRSR profesorNaukovij stupin doktor biologichnih naukNaukovij kerivnik M M Voskobojnikov I I ShmalgauzenVchiteli Shmalgauzen Ivan Ivanovich i Voskobojnikov Mihajlo MihajlovichVidomi uchni ru ru Aspiranti doktoranti d dChlenstvo Akademiya nauk SRSR LeopoldinaBatko S O GilyarovDiti ru Nagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Bronzova medal VDNGAvtograf U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gilyarov Merku rij Sergi jovich Gilya rov nar 22 lyutogo 1912 19120222 24 bereznya 1985 radyanskij zoolog entomolog i evolyucijnij biolog zasnovnik akademik AN SRSR i Nimeckoyi akademiyi nauk doktor biologichnih nauk profesor laureat dvoh derzhavnih premij SRSR i chislennih inshih radyanskih ta zarubizhnih nagorod BiografiyaM S Gilyarov narodivsya v Kiyevi v rodini profesora universitetu Sv Volodimira Sergiya Oleksijovicha Gilyarova Ditinstvo majbutnogo vchenogo pripalo na skladnij chas revolyuciyi gromadyanska vijna pershi roki utverdzhennya radyanskoyi vladi Pivstolittya po tomu v avtobiografiyi vin zgaduvav pro te yak vin plakav i ne mig uvecheri zasnuti vid gostrogo vidchuttya golodu Kiyiv 20 ti roki yak mati jogo shila iz zanavisok fartuhi j minyala yih na rinku na pshono a batko vidkriv nespodivane dodatkove dzherelo harchuvannya zbirav molyuskiv zhaburnic na milinah Dnipra m yaso yakih potim varili i yili z ridkoyu pshonyanoyu kasheyu Hlopec zrostav v intelektualnij i tvorchij sim yi i she u shkilnu poru virishiv stati biologom Tozh u 1929 roci M Gilyarov vstupiv na biologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Na formuvannya jogo biologichnogo svitoglyadu znachnij vpliv mav profesor M M Voskobojnikov Po zakinchenni universitetu 1933 Gilyarov napisav diplomnu robotu z porivnyalnoyi anatomiyi rib Na osnovi ciyeyi roboti vin pidgotuvav svoyu pershu naukovu publikaciyu Vona vijshla drukom u pracyah universitetu i yiyi cherez kilka rokiv procituvav u svoyij statti znanij biolog profesor I I Shmalgauzen vikladach universitetu i odnochasno direktor Institut zoologiyi AN Ukrayini Popri bliskuchij zahist diploma vipusknik ne mig vidrazu postupati do aspiranturi bo ne mav obov yazkovogo todi dvorichnogo trudovogo stazhu Do togo zh same v cej chas za nespravedlivimi politichnimi zvinuvachennyami zaareshtuvali jogo batka Pid chas navchannya M Gilyarov dvichi prohodiv polovu praktiku u silskogospodarskih pidpriyemstvah rozbirayuchi probi gruntu j veduchi oblik jogo bezhrebetnih meshkanciv Zokrema vlitku 1932 roku vin vivchav tvarin sho poshkodzhuyut korinnya kauchukonosnih roslin Otzhe oderzhavshi diplom vin poyihav pracyuvati na Poltavshini na stanciyi Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu kauchukonosiv Tut vin pidgotuvav za vlasnimi sposterezhennyami stattyu Nastupnogo roku vin pereyihav do Moskvi 1936 Kiyiv do kincya zhittya lishavsya odnim z jogo najulyublenishih mist Shopravda Merkurij Sergijovich zavzhdi zasmuchuvavsya zgaduyuchi kolosalni vtrati yaki zavdalo jogo ridnomu mistu znishennya najcinnishih pam yatok arhitekturi u 1930 i roki i perebudova centru u povoyenni chasi U 1937 roci vin zahistiv kandidatsku disertaciyu i ocholiv 1938 viddil zahistu roslin u tomu zh NDI kauchukonosiv Viznanij cherez vadi zdorov ya nepridatnim do vijskovoyi sluzhbi vin v roki nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u evakuaciyi v Bashkiriyi razom z Institutom kauchukonosiv i doslidzhuvav shkidnikiv sho znizhuvali vrozhajnist cih roslin Praci molodogo zoologa privernuli uvagu I I Shmalgauzena kotrij todi vzhe ocholyuvav moskovskij Instituti evolyucijnoyi morfologiyi i ekologiyi tvarin AN SRSR IEMET Vchenij v 1944 roci zaprosiv Merkuriya Sergijovicha do doktoranturi cogo institutu V 1947 g M Gilyarov staye doktorom biologichnih nauk disertaciya zh opublikovana v 1949 roci yak monografiya bula vidznachena Stalinskoyu premiyeyu Zgodom Merkurij Sergijovich pracyuvav v IEMETi starshim naukovim spivrobitnikom 1944 1955 potim zaviduvachem stvorenoyi nim laboratoriyi gruntovoyi zoologiyi 1956 Paralelno iz cim vin vikladav v Moskovskomu pedagogichnomu instituti im V I Lenina 1949 1978 de stvoriv doslidnicku grupu gruntovoyi zoologiyi U 1947 roci M S Gilyarov staye doktorom biologichnih nauk U 1949 roci jomu nadane zvannya profesora Zgodom jogo obirayut chlenom korespondentom 1966 a potim dijsnim chlenom 1974 AN SRSR Vchenij pomer vid miyelomnoyi hvorobi i imunodeficitu 2 bereznya 1985 roku v Moskvi Pohovali jogo na Novodivochomu cvintari Rodina Druzhina Irina Ivanivna u divoctvi Blohinceva 1900 1988 Sin Oleksij Merkurijovich Gilyarov 1943 2013 zoolog gidrobiolog profesor biologichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu Batko Sergij Oleksijovich Gilyarov 1887 1946 vikladach Kiyivskogo universitetu mistectvoznavec zastupnik direktora Muzeyu zahidnogo i shidnogo mistectva u Kiyevi Mati Yelizaveta Sergiyivna u divoctvi Iva nova kandidat filologichnih nauk vikladach francuzkoyi poet Did Oleksij Mikitovich Gilyarov 1855 1938 profesor Kiyivskogo universitetu filosof akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk Pradid Mikita Petrovich Gilyarov Platonov 1824 1887 profesor Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi Naukova diyalnistOsnovni napryamki naukovih doslidzhen M S Gilyarova rol tvarin u gruntovih ekosistemah evolyuciya komah ta inshih tvarin zahist kultivovanih roslin vid gruntovih shkidnikiv Jmovirno interes do gruntovih organizmiv vinik u nogo she pid chas pershih rokiv roboti v Ukrayini koli vin vivchav posivi kauchukonosiv Rozkopki rozkrili peredi mnoyu novij svit tak samo utayemnichenij i navit bilsh tayemnij yak zhittya vodojm zgaduvav vin Z seredini 1930 h rokiv vin doslidzhuye zv yazki mizh gruntom ta jogo meshkancyami Zreshtoyu velichezna doslidnicka j organizacijna robota dozvolila govoriti pro stvorennya novoyi naukovoyi galuzi gruntovoyi zoologiyi Gilyarov visloviv i rozvinuv originalnu ideyu pro te sho grunti buli seredovishem poserednikom pid chas vihodu bezhrebetnih tvarin na suhodil Na cij osnovi vin zbuduvav logichnu sistemu sho poyasnila nizku osoblivostej anatomiyi fiziologiyi ta ekologiyi bezhrebetnih trahejne dihannya pokrivi organi vidilennya rozmnozhennya poyava lyalechki tosho Vin rozrobiv novi metodiki i rozlogi programi doslidzhennya fauni gruntiv organizuvav chislenni ekspediciyi z yih vivchennya yaki ohopili led ne vsi regioni SRSR Vagomim viyavivsya jogo vnesok u vivchennya mehanizmiv evolyuciyi organizmiv znachennya principu zvorotnogo zv yazku paralelizmiv konvergenciyi Vin rozrobiv metod diagnostuvannya tipu gruntiv na osnovi informaciyi pro yih zoologichne naselennya Pid naukovim kerivnictvom M S Gilyarova i pri jogo konsultuvanni vikonano i zahisheno blizko 60 kandidatskih ta 15 doktorskih disertacij U jogo tvorchomu dorobku ponad 500 naukovih publikacij Osnovni praci Sootnoshenie razmerov i chislennosti pochvennyh bespozvonochnyh Doklady Akademii nauk SSSR 1944 t 43 6 s 283 285 Pochvennaya fauna terra rossa yuzhnogo berega Kryma Vestnik MGU 1947 2 s 106 117 Osobennosti pochvy kak sredy obitaniya i eyo znachenie v evolyucii nasekomyh M L Izd vo AN SSSR 1949 279 s Vid populyaciya biocenoz Zoologicheskij zhurnal 1954 t 33 vyp 4 s 759 778 Rol pochvy v proishozhdenii i evolyucii nasekomyh Entomologicheskoe obozrenie 1956 t 35 vyp 3 s 487 494 Evolyuciya postembrionalnogo razvitiya i tipy lichinok nasekomyh Zoologicheskij zhurnal 1957 t 35 vyp 11 s 1683 1697 Zoologicheskij metod diagnostiki pochv M Nauka 1965 278 s Evolyuciya nasekomyh pri perehode k passivnomu rasseleniyu i princip obratnoj svyazi v filogeneticheskom razvitii Zoologicheskij zhurnal 1966 t 45 vyp 1 s 3 23 Zakonomernosti prisposobleniya chlenistonogih k zhizni na sushe M Nauka 1970 275 s Zhizn v pochve Moskva Izd vo Molodaya gvardiya 1985 Seriya Evrika http publ lib ru ARCHIVES G GILYAROV Merkuriy Sergeevich Gilyarov M S html 001 18 serpnya 2016 u Wayback Machine U spivavtorstvi z D O Krivoluckim Povnishij perelik publikacij M S Gilyarova divis Organizacijna i gromadska diyalnistM S Gilyarov ocholyuvav Nacionalnij komitet radyanskih biologiv z 1959 Vsesoyuzne entomologichne tovaristvo z 1973 vhodiv do Prezidiyi AN SRSR z 1975 Naukovoyi radi AN SRSR z problem biocenologiyi i ohoroni prirodi buv obranij vice prezidentom Mizhnarodnoyi spilki biologichnih nauk z 1960 i Postijnogo komitetu mizhnarodnogo entomologichnogo kongresu z 1967 akademikom sekretarem Viddilennya zagalnoyi biologiyi AN SSSR z 1976 Vchenij ocholyuvav kafedru zoologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi bezhrebetnih MDU Jogo obrali chlenom ta vice prezidentom Akademiyi zoologiyi Agra Indiya M Gilyarov keruvav organizaciyeyu i provedennyam nizki entomologichnih z yizdiv a takozh 13 m Mizhnarodnim entomologichnim kongresom Moskva 1968 Vin stoyav bilya vitokiv vsesoyuznih narad ta shkil yaki regulyarno provodilisya v SRSR z 1958 roku Vin buv golovnim redaktorom Zhurnala obshej biologii z 1967 chlenom redkolegij zhurnaliv Pedobiologia NDR i Revue d ecologie et Biologie du Sol Franciya Za jogo iniciativi i pri jogo aktivnij uchasti pidgotovleno fundamentalni praci Viznachnik lichinok komah sho meshkayut u grunti 1964 tritomnij Viznachnik klishiv yaki meshkayut u grunti 1975 1978 Biologichnij enciklopedichnij biologichnij slovnik 1985 kapitalnu pracyu L S Berga Nomogenez 1977 sho rozvivala ideyi nedarvinovskoyi evolyuciyi U 1950 1970 i roki vin lyudina bezpartijna buv odnim z tih hto svoyeyu aktivnoyu diyalnistyu za kordonom protidiyav izolyaciyi radyanskoyi nauki vid svitovogo naukovogo spivtovaristva U shiroke kolo vchenih z yakimi vin buv pidtrimuvav vidnosini vhodiv odin z tvorciv sintetichnoyi teoriyi evolyuciyi Ernst Majr a takozh rosijski vcheni emigranti Boris Uvarov F G Dobzhanskij Shirokomu kolu mizhnarodnih zv yazkiv M Gilyarova spriyalo te sho vin vilno volodiv osnovnimi yevropejskimi movami Sin uchenogo zgaduvav pro batka Vin doskonalo volodiv ukrayinskoyu movoyu oskilki vchivsya v ukrayinskij shkoli pisav na cij movi tvori zokrema toj sho dobre zapam yatavsya jomu pri vstupi do universitetu Vidomij ukrayinskij poet i literaturoznavec Mikola Zerov v podalshomu represovanij zaginuv na Solovkah prijmayuchi v tata vstupnij ispit skazav sho jogo tvir najkrashij v potochnomu roci vin znachno krashij nizh u tih hto zdavav na filologichnij Vin vmvolyav jogo postupati do cogo fakultetu ale tato pislya nedovgih sumniviv zalishivsya na prirodnichomu Dumayu sho batko ne pidtrimav bi teperishnih nashih spivvitchiznikiv yaki zhivuchi v Ukrayini skarzhatsya na te sho yim dovoditsya vivchati ukrayinsku movu Vin ne skarzhivsya Navpaki kazav yak bagato ce jomu dalo Jomu bulo priyemno govoriti ukrayinskoyu zi svoyimi kolegami z timi dlya kogo cya mova bula ridnoyu Krim togo znannya ukrayinskoyi dopomagalo jomu v rozuminni cheskoyi polskoyi ta inshih slov yanskih mov Originalnij tekst ros On v sovershenstve vladel ukrainskim yazykom poskolku uchilsya v ukrainskoj shkole pisal na etom yazyke sochineniya v tom chisle horosho zapomnivsheesya emu pri postuplenii v universitet Izvestnyj ukrainskij poet i literaturoved Mikola Zerov vposledstvii repressirovannyj i pogibshij na Solovkah prinimaya u papy vstupitelnyj ekzamen skazal chto ego sochinenie luchshee v godu ono gorazdo luchshe chem u sdavavshih na filologicheskij On ugovarival ego postupat na etot fakultet no papa posle nedolgih kolebanij ostalsya na estestvennom Dumayu chto otec ne podderzhal by nyneshnih nashih sootechestvennikov kotorye zhivya na Ukraine zhaluyutsya na to chto im prihoditsya izuchat ukrainskij yazyk On ne zhalovalsya Naoborot govoril kak mnogo emu eto dalo Emu bylo priyatno govorit po ukrainski so svoimi kollegami s temi dlya kogo etot yazyk byl rodnym Krome togo znanie ukrainskogo pomogalo emu v ponimanii cheshskogo polskogo i drugih slavyanskih yazykov U 1955 roci Merkurij Sergijovich pidpisav adresovanij CK KPRS List trohsot zmist yakogo buv spryamovanij proti zasillya shkoli T D Lisenka u radyanskij biologiyi NagorodiKrim zaznachenih vishe M S Gilyarov udostoyenij chislennih naukovih nagorod i vidznak Velika zolota medal Za zaslugi pered naukoyu i lyudstvom Akademiyi nauk Chehoslovachchini 1977 Premiya im O M Severcova AN SRSR 1948 Premiya Moskovskogo tovaristva prirodnichnikiv 1970 Zolota medal imeni I I Mechnikova AN SRSR 1978 Pam yatna medal im V V Dokuchayeva 1983 Zolota medal im Filippe Silvestri Italiya 1965 Medal Nimeckoyi akademiyi prirodnichnikiv Leopoldina NDR 1977 Medal im G Kraatca Akademiya silskogospodarskih nauk NDR 1966 Medal Za dosyagnennya u galuzi entomofaunistiki 1975 Medal Zoologichnogo tovaristva Franciyi 1976 Pam yatV Moskvi na budovi Institutu problem ekologiyi i evolyuciyi Leninskij prospekt 33 v pam yat pro M S Gilyarova vstanovleno memorialnu doshku Na chest vchenogo nazvano rid bagatonizhok Ghilyarovia Gulicka 1972 rid kosarikiv Gilarovia vidi klishiv Epidamaeus gilyarovi Behan Pelletier amp Norton 1985 i Oppia ghilarovi Kuliyew 1962PrimitkiGilyarov A M O moyom otce Priroda 2002 12 s 10 24 Zaharov A A Striganova B R Sharova I H Merkurij Sergeevich Gilyarov K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Zoologicheskij zhurnal 2012 t 91 9 s 1150 1152 http naukarus com merkuriy sergeevich gilyarov k 100 letiyu so dnya rozhdeniya 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Gilyarov M S Entomologicheskaya ocenka srokov posevov tau sagyza na Ukraine Sovetskij kauchuk 1935 2 s 17 19 Korganova G A Merkurij Sergeevich Gilyarov K 90 letiyu so dnya rozhdeniya Evraziatskij yentomologicheskij zhurnal 2002 t 1 vyp 2 http docs podelise ru docs index 9116 html 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Ivanov Yu Gilyarovy na vse vremena Istoriya odnoj rodoslovnoj Zerkalo nedeli 8 7 2005 http gazeta zn ua SOCIETY gilyarovy na vse vremena istoriya odnoy rodoslovnoy htm nedostupne posilannya Chesnova L V Striganova B R Pochvennaya zoologiya nauka HH veka Moskva Yanus K 1999 156 s Chernova N M Gilyarov Merkurij Sergeevich http knowledge su g gilyarov merkuriy sergeevich 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Gilyarov Merkurij Sergeevich Uchyonyj http persona rin ru view f 21539 giljarov merkurij sergeevich 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Ryeznikova Zh D Pamyati Alekseya Merkurevicha Gilyarova Evraziatskij entomol zhurnal 2013 t 13 1 s 1 5 http reznikova net wp content uploads 2013 05 01 05 Ghilarov pdf 5 bereznya 2016 u Wayback Machine