Олексій Микитович Гіляров (7 грудня 1856, Москва — 1938, Київ) — український письменник, філософ, педагог, один з організаторів та перший академік-філософ ВУАН. Син публіциста і богослова . Батько українського мистецтвознавця, історика Сергія Гілярова, дід Меркурія Гілярова — радянського зоолога, ентомолога, академіка АН СРСР.
Гіляров Олексій Микитович | |
---|---|
Народився | 20 грудня 1855 (1 січня 1856) Москва, Російська імперія |
Помер | 7 грудня 1938 (82 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | психолог, філософ, літературознавець, літературознавець |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] КНУ імені Тараса Шевченка |
Галузь | філософія[2], антична філософія[2], літературознавство[2] і експериментальна психологія[2] |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка d Імператорський університет Святого Володимира |
Відомі учні | Шпет Густав Густавович Холодний Микола Григорович Іларіон (Огієнко) Чижевський Дмитро Іванович |
Членство | НАН України |
Батько | d |
Діти | Гіляров Сергій Олексійович |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1856 р. (за іншими даними — в 1855) в Москві. Закінчив класичне відділення історико-філологічного факультету Московського університету. Працював приват-доцентом Московського університету, читав курси Платона й Арістотеля, лекції з естетики. У 1887 р. посів кафедру філософії Київського університету. Захистив магістерську (1888 р.) та докторську (1894 р.) дисертації з філософії. В університеті викладав історію філософії, вступ до філософії, психологію, логіку, педагогіку, авторський курс «Світла й радісна філософія».
Події революції ніби не внесли помітних змін у життя мислителя. Він і далі продовжує інтенсивно працювати. Викладає в університеті, залишається професором і після перетворення його 1920 р. на Всеукраїнський інститут народної освіти. Гіляров сприймав соціалізм лише в «обмеженій формі», відзначаючи як позитивний принцип «кожному — за працею». Водночас він вважав, що соціалістичний лад «так само мало узгоджується із загальним устроєм світового життя, як і безумовна єдиноначальність. Не виправдовується цим укладом і необмежений комуністичний лад, що повним запереченням приватної власності йде всупереч із притаманною кожній істоті відокремленістю». Зрозуміло, нова влада не дуже добре ставилася до Гілярова, як і до інших «старих» інтелігентів. Показово, що в перші роки радянської влади простий робітник отримував набагато більшу платню, ніж висококваліфікований викладач. У матеріальному плані Гілярову після революції жилося дуже важко. Однак він не зважав на ці труднощі та продовжував свої філософські студії.
З початку 1920-х вчений налагоджує зв'язки зі Всеукраїнською академією наук (ВУАН). 9 березня 1922 р. він був обраний дійсним академіком ВУАН по кафедрі філософії права. Наприкінці цього ж року виступив ініціатором створення при цій кафедрі «Семінару з суспільствознавства» з трьома відділеннями — загальної соціальної філософії, соціальної психології, соціальної педагогіки. Цей семінар об'єднав під керівництвом О. Гілярова молодих філософів (серед них був В. Асмус — один із найяскравіших філософів «радянських часів»).
На початку 30-х рр.. його критикували як «буржуазного ідеаліста», а його праці після 1927 року не видавали.
Творча діяльність
У своїх перших працях «Платонізм, як підстава сучасного світогляду, у зв'язку з питанням про завдання та долю філософії» (М., 1887) і «Значення філософії» (Київ, 1888) Гіляров, під впливом вивчення історії філософії, виявляє негативне ставлення до філософії як науки й бачить у ній «викликану прагненням нашого духу до вищої єдності спробу примирити дві ворожі вічно в нашому житті істини — істину розуму й істину серця». З усіх філософів найяскравішим представником такого погляду служить Платон, і Гіляров зробив його центральним пунктом своїх занять філософією. У Платона, на його думку, філософський геній досяг найбільшої висоти; всі подальші системи були або переробленням вчення Платона, або еклектизмом з попередніх йому вченнь. Таке захоплення Платоном позначилося і на суто історичній праці Гілярова: «Грецькі софісти» (М., 1888, магістерська дисертація). Всупереч панівним поглядам, Гіляров думає, що Платон не поступається Арістотелю у достовірності своїх відомостей. Перекручувати звістки про софіста Платону не дозволяли ні загальні його погляди, ні звичайні його прийоми, і якщо відомості Платона про інших філософів, крім софістів, цілком достовірні, то чому ж думати, що про софістів він вигадував небилиці? У цій праці помітний поворот до визнання за метафізикою наукового значення. Істина, на його думку, лежить у суміщенні платонізму з вченням про розвиток. Докторська дисертація Гілярова носить заголовок «Джерела про софістів. Платон як історичний свідок» (Київ, 1891). У 1901 р. Гіляров видав твір «Передсмертні думки XIX століття у Франції», в якому він, на підставі найбільших літературних творів, малює дуже непривабливу картину сучасного побудови Франції; в останній главі він, втім, вказує і на ознаки одужання.
Наукові інтереси
Коло наукових інтересів вченого було надзвичайно широке. До нього входили філософія, історія філософії, яку він відокремлював від основних філософських дисциплін, психологія, літературознавство, хімія. Спираючись на студії з античної філософії, передусім платонізму, а також дослідження в різних сферах наук і культури, Гіляров виробив власне філософське вчення, яке він назвав «синехологічним спіритуалізмом» (від грецького слова «пов'язуючий»). Центральна ідея цього вчення — ідея загальної єдності. У його вченні всесвіт постає як одухотворений організм, жива система, в якій кожен член існує для цілого і ціле — для кожного члена. Відповідно, філософ намагався системно досліджувати всесвіт.
Педагог
Гіляров у Київському університеті створив блискучу школу філософів і психологів. До їхнього кола належали В. Асмус та Г. Якубаніс, які стали видатними дослідниками історії античної філософії, — один із представників російської релігійної філософії, педагог і психолог Павло Блонський.
Серед учнів Гілярова були й видатні діячі української науки та культури: Густав Шпет, Микола Холодний. Його лекції слухав Іван Огієнко. Збереглися філософські лекції Гілярова, законспектовані Огієнком. Продовжувачем Гілярова також став Дмитро Чижевський (1894—1977) — видатний український філософ і славіст.
Академік О. Гіляров помер 7 грудня 1938 р. Похований на Байковому цвинтарі.
На пам'ятнику був такий напис:
«В борьбе за правду, идеал Держал ты честно знамя долга, Служил добру и завещал Нам память светлую надолго». |
Пам'ятник зник в 1996 році, могила зруйнована.
«Utis» («Ніхто»)
На дверях квартири професора Олексія Гілярова замість прізвища і регалій було написано «Utis» (з грец. Ούτις — [en]). Саме так Одіссей назвався Поліфему. Історія надпису пов'язана з одним випадком, який стався 1904 року. Тоді син професора Сергій випадково побачив на одній із подільських кам'яниць мідну табличку: «Олексій Микитович Гіляров, професор Університету Св. Володимира». Він засмутився через те, що батько приховує від родини інший будинок. Однак професор нічого не знав про це. Олексій Гіляров пішов дізнатись про причини використання його імені. Як з'ясувалось, у квартирі мешкала єврейська сім'я. Там пояснили, що виготовили табличку, щоб врятуватись від погрому. І дійсно погромники оминули їхній дім. Тоді професор дозволив їм лишити табличку. Натомість на своїх дверях змінив надпис на «Utis».
Примітки
- Я. Колубовский Гиляров, Алексей Никитич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 689.
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.
- Гиляров А. М. О моём отце // Природа, 2002, № 12, с. 19
Джерела
- Русский Биографический Словарь [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Памфіл Юркевич — Олексій Гіляров — Дмитро Чижевський. Газета «День». № 57, четвер, 1 квітня 2010 [ 16 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Гілярови — на всі часи. Історія одного родоводу. «Дзеркало тижня». № 26 (554) 9 — 15 липня 2005
Література
- Гіляров, Олексій Микитович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Гіляров [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 590. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Mikitovich Gilyarov 7 grudnya 1856 Moskva 1938 Kiyiv ukrayinskij pismennik filosof pedagog odin z organizatoriv ta pershij akademik filosof VUAN Sin publicista i bogoslova Batko ukrayinskogo mistectvoznavcya istorika Sergiya Gilyarova did Merkuriya Gilyarova radyanskogo zoologa entomologa akademika AN SRSR Gilyarov Oleksij MikitovichNarodivsya 20 grudnya 1855 1 sichnya 1856 Moskva Rosijska imperiyaPomer 7 grudnya 1938 1938 12 07 82 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist psiholog filosof literaturoznavec literaturoznavecAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d KNU imeni Tarasa ShevchenkaGaluz filosofiya 2 antichna filosofiya 2 literaturoznavstvo 2 i eksperimentalna psihologiya 2 Zaklad KNU imeni Tarasa Shevchenka d Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraVidomi uchni Shpet Gustav Gustavovich Holodnij Mikola Grigorovich Ilarion Ogiyenko Chizhevskij Dmitro IvanovichChlenstvo NAN UkrayiniBatko dDiti Gilyarov Sergij OleksijovichNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gilyarov BiografiyaNarodivsya v 1856 r za inshimi danimi v 1855 v Moskvi Zakinchiv klasichne viddilennya istoriko filologichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Pracyuvav privat docentom Moskovskogo universitetu chitav kursi Platona j Aristotelya lekciyi z estetiki U 1887 r posiv kafedru filosofiyi Kiyivskogo universitetu Zahistiv magistersku 1888 r ta doktorsku 1894 r disertaciyi z filosofiyi V universiteti vikladav istoriyu filosofiyi vstup do filosofiyi psihologiyu logiku pedagogiku avtorskij kurs Svitla j radisna filosofiya Podiyi revolyuciyi nibi ne vnesli pomitnih zmin u zhittya mislitelya Vin i dali prodovzhuye intensivno pracyuvati Vikladaye v universiteti zalishayetsya profesorom i pislya peretvorennya jogo 1920 r na Vseukrayinskij institut narodnoyi osviti Gilyarov sprijmav socializm lishe v obmezhenij formi vidznachayuchi yak pozitivnij princip kozhnomu za praceyu Vodnochas vin vvazhav sho socialistichnij lad tak samo malo uzgodzhuyetsya iz zagalnim ustroyem svitovogo zhittya yak i bezumovna yedinonachalnist Ne vipravdovuyetsya cim ukladom i neobmezhenij komunistichnij lad sho povnim zaperechennyam privatnoyi vlasnosti jde vsuperech iz pritamannoyu kozhnij istoti vidokremlenistyu Zrozumilo nova vlada ne duzhe dobre stavilasya do Gilyarova yak i do inshih starih inteligentiv Pokazovo sho v pershi roki radyanskoyi vladi prostij robitnik otrimuvav nabagato bilshu platnyu nizh visokokvalifikovanij vikladach U materialnomu plani Gilyarovu pislya revolyuciyi zhilosya duzhe vazhko Odnak vin ne zvazhav na ci trudnoshi ta prodovzhuvav svoyi filosofski studiyi Z pochatku 1920 h vchenij nalagodzhuye zv yazki zi Vseukrayinskoyu akademiyeyu nauk VUAN 9 bereznya 1922 r vin buv obranij dijsnim akademikom VUAN po kafedri filosofiyi prava Naprikinci cogo zh roku vistupiv iniciatorom stvorennya pri cij kafedri Seminaru z suspilstvoznavstva z troma viddilennyami zagalnoyi socialnoyi filosofiyi socialnoyi psihologiyi socialnoyi pedagogiki Cej seminar ob yednav pid kerivnictvom O Gilyarova molodih filosofiv sered nih buv V Asmus odin iz najyaskravishih filosofiv radyanskih chasiv Na pochatku 30 h rr jogo kritikuvali yak burzhuaznogo idealista a jogo praci pislya 1927 roku ne vidavali Tvorcha diyalnistU svoyih pershih pracyah Platonizm yak pidstava suchasnogo svitoglyadu u zv yazku z pitannyam pro zavdannya ta dolyu filosofiyi M 1887 i Znachennya filosofiyi Kiyiv 1888 Gilyarov pid vplivom vivchennya istoriyi filosofiyi viyavlyaye negativne stavlennya do filosofiyi yak nauki j bachit u nij viklikanu pragnennyam nashogo duhu do vishoyi yednosti sprobu primiriti dvi vorozhi vichno v nashomu zhitti istini istinu rozumu j istinu sercya Z usih filosofiv najyaskravishim predstavnikom takogo poglyadu sluzhit Platon i Gilyarov zrobiv jogo centralnim punktom svoyih zanyat filosofiyeyu U Platona na jogo dumku filosofskij genij dosyag najbilshoyi visoti vsi podalshi sistemi buli abo pereroblennyam vchennya Platona abo eklektizmom z poperednih jomu vchenn Take zahoplennya Platonom poznachilosya i na suto istorichnij praci Gilyarova Grecki sofisti M 1888 magisterska disertaciya Vsuperech panivnim poglyadam Gilyarov dumaye sho Platon ne postupayetsya Aristotelyu u dostovirnosti svoyih vidomostej Perekruchuvati zvistki pro sofista Platonu ne dozvolyali ni zagalni jogo poglyadi ni zvichajni jogo prijomi i yaksho vidomosti Platona pro inshih filosofiv krim sofistiv cilkom dostovirni to chomu zh dumati sho pro sofistiv vin vigaduvav nebilici U cij praci pomitnij povorot do viznannya za metafizikoyu naukovogo znachennya Istina na jogo dumku lezhit u sumishenni platonizmu z vchennyam pro rozvitok Doktorska disertaciya Gilyarova nosit zagolovok Dzherela pro sofistiv Platon yak istorichnij svidok Kiyiv 1891 U 1901 r Gilyarov vidav tvir Peredsmertni dumki XIX stolittya u Franciyi v yakomu vin na pidstavi najbilshih literaturnih tvoriv malyuye duzhe neprivablivu kartinu suchasnogo pobudovi Franciyi v ostannij glavi vin vtim vkazuye i na oznaki oduzhannya Naukovi interesiKolo naukovih interesiv vchenogo bulo nadzvichajno shiroke Do nogo vhodili filosofiya istoriya filosofiyi yaku vin vidokremlyuvav vid osnovnih filosofskih disciplin psihologiya literaturoznavstvo himiya Spirayuchis na studiyi z antichnoyi filosofiyi peredusim platonizmu a takozh doslidzhennya v riznih sferah nauk i kulturi Gilyarov virobiv vlasne filosofske vchennya yake vin nazvav sinehologichnim spiritualizmom vid greckogo slova pov yazuyuchij Centralna ideya cogo vchennya ideya zagalnoyi yednosti U jogo vchenni vsesvit postaye yak oduhotvorenij organizm zhiva sistema v yakij kozhen chlen isnuye dlya cilogo i cile dlya kozhnogo chlena Vidpovidno filosof namagavsya sistemno doslidzhuvati vsesvit PedagogGilyarov u Kiyivskomu universiteti stvoriv bliskuchu shkolu filosofiv i psihologiv Do yihnogo kola nalezhali V Asmus ta G Yakubanis yaki stali vidatnimi doslidnikami istoriyi antichnoyi filosofiyi odin iz predstavnikiv rosijskoyi religijnoyi filosofiyi pedagog i psiholog Pavlo Blonskij Sered uchniv Gilyarova buli j vidatni diyachi ukrayinskoyi nauki ta kulturi Gustav Shpet Mikola Holodnij Jogo lekciyi sluhav Ivan Ogiyenko Zbereglisya filosofski lekciyi Gilyarova zakonspektovani Ogiyenkom Prodovzhuvachem Gilyarova takozh stav Dmitro Chizhevskij 1894 1977 vidatnij ukrayinskij filosof i slavist Akademik O Gilyarov pomer 7 grudnya 1938 r Pohovanij na Bajkovomu cvintari Na pam yatniku buv takij napis V borbe za pravdu ideal Derzhal ty chestno znamya dolga Sluzhil dobru i zaveshal Nam pamyat svetluyu nadolgo Pam yatnik znik v 1996 roci mogila zrujnovana Utis Nihto Na dveryah kvartiri profesora Oleksiya Gilyarova zamist prizvisha i regalij bulo napisano Utis z grec Oytis en Same tak Odissej nazvavsya Polifemu Istoriya nadpisu pov yazana z odnim vipadkom yakij stavsya 1904 roku Todi sin profesora Sergij vipadkovo pobachiv na odnij iz podilskih kam yanic midnu tablichku Oleksij Mikitovich Gilyarov profesor Universitetu Sv Volodimira Vin zasmutivsya cherez te sho batko prihovuye vid rodini inshij budinok Odnak profesor nichogo ne znav pro ce Oleksij Gilyarov pishov diznatis pro prichini vikoristannya jogo imeni Yak z yasuvalos u kvartiri meshkala yevrejska sim ya Tam poyasnili sho vigotovili tablichku shob vryatuvatis vid pogromu I dijsno pogromniki ominuli yihnij dim Todi profesor dozvoliv yim lishiti tablichku Natomist na svoyih dveryah zminiv nadpis na Utis PrimitkiYa Kolubovskij Gilyarov Aleksej Nikitich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T VIIIa S 689 d Track Q24405116d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892908 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2010 Procitovano 6 kvitnya 2010 Gilyarov A M O moyom otce Priroda 2002 12 s 19DzherelaRusskij Biograficheskij Slovar 29 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Pamfil Yurkevich Oleksij Gilyarov Dmitro Chizhevskij Gazeta Den 57 chetver 1 kvitnya 2010 16 kvitnya 2010 u Wayback Machine Gilyarovi na vsi chasi Istoriya odnogo rodovodu Dzerkalo tizhnya 26 554 9 15 lipnya 2005LiteraturaGilyarov Oleksij Mikitovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaGilyarov 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 590 ISBN 966 7492 00 X