Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гіляров Сергій Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1887[1] Москва, Російська імперія |
| Помер | 8 лютого 1946 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | художник, архітектор, мистецтвознавець, історик, музеєзнавець, викладач університету |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | мистецтвознавство, музеєзнавство |
| Заклад | Музей Ханенків |
| Посада | член правління Спілки художників УРСР |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий керівник | Павлуцький Григорій Григорович |
| Відомі учні | Логвинська Лідія Петрівна Малашенко Ольга Михайлівна Глухенька Наталія Олександрівна |
| Відомий завдяки: | дослідження, систематизація та облік збірок, повернення до Києва колекції В. Щавинського та окремих творів, що належали Ханенкам |
| Батько | Гіляров Олексій Микитович |
| Діти | Гіляров Меркурій Сергійович |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Сергій Олексійович Гіляров (рос. Сергей Алексеевич Гиляров) (* 1887, Москва — 8 лютого 1946, Київ) — український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Професор. Член Спілки архітекторів УРСР (1935). Син О. М. Гілярова — професора кафедри історії філософії Київського університету, академіка АН УРСР; батько М. С. Гілярова — радянського зоолога, ентомолога, академіка АН СРСР.
Біографія
Народився в м. Москва. 1887 сім'я переїхала до Києва. 1905 після закінчення 1-ї Київської гімназії вступив до Київського університету, спочатку на природничий, а 1906 перейшов на історико-філолософський факультет. Закінчив Київський університет у 1912 р. (відділ історії мистецтв, на який перейшов після навчання на природознавчому та історико-філологічному факультетах). Залишений при університеті стипендіатом для підготовки до професорського звання (науковий керівник – видатний український архітектуро- та мистецтвознавець проф. Г.Г. Павлуцький), у 1917-1919 рр. (доба Центральної Ради, Гетьманату) за запрошенням Г.Г. Павлуцького завідує відділом в Міністерстві справ освітніх.
Викладав у київських гімназіях історію, теорію педагогіки, логіку, психологію. 1915 зарахований асистентом на кафедру історії мистецтв Київського університету, де 1917 заснував і очолив «Товариство дослідників мистецтв», де публічні доповіді мали вчені союзного рівня Ф.І. Шміт (мистецтвознавець-візантолог), Д.В. Айналов, Екунєв, професор В.М. Зуммер, академік, професор КХІ Ф.Л. Ернст, професори М.П. Алексєєв, С.С. Макульський, Н.А. Грабар (згодом професор Страсбурзького університету)[1] [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. 1918 — 1919 працював у Мінністерстві освіти діловодом відділу пластичних мистецтв. Від 1919 — співробітник Музею мистецтв ВУАН (нині Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків), згодом — учений секретар, з 1926 — заступник директора музею, а потім — охоронець. Багато зусиль доклав для дослідження, систематизації та обліку збірок, повернення до Києва колекції В. Щавинського та окремих творів, що належали Ханенкам. Був ініціатором створення при музеї аспірантури. Від 1938 — член правління Спілки художників УРСР.
У 1917-1924 рр. викладає історію мистецтв в Київському археологічному інституті, у 1930-1934 рр. – в інституті кінематографії, читає лекції в КХІ та КІБІ. Професор (1929, звання затверджене ВАК 1940 р.), провідний викладач кафедри архітектурного проектування КІБІ (1934-1946), лектор курсів “Історія мистецтв” та “Історії архітектури”[2] [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Як викладач мав ряд технічних новацій, зокрема введення слайдових демонстрацій, на фоні винятково грунтовних та цікавих лекцій.
Співпрацюючи в Музеї західного мистецтва мав ряд наукових розвідок: С.О. Гіляровим відкриті твори старих майстрів, зокрема “Адам і Єва” Л. Кранха (знайдену в Троїцькій церкві на Великій Васильківській вулиці у Києві в червні 1927 р. картину Федір Ернст запропонував оглянути С.О. Гілярову, який і атрибутував її), що стало подією загальноєвропейського масштабу. Згодом цей твір, разом з багатьма кращими експонатами музею, підпав під вилучення для “експорту через Госторг”, яке за власним визнанням вченого він “у міру сил саботував”.
З початком війни Гіляров відмовився евакуюватися з Києва і залишився на окупованій німцями території. Хранитель мав залишатися біля своїх експонатів. В часі німецької окупації Києва 1941-1943 рр. публікує в газеті “Нове українське слово”матеріали, присвячені київським архітекторам німецького походження (І.Г. Шедель, К.Ф. Шинкель), німецькому малярству (Адольф Менцель), некролог І.В. Моргілевському (де відкрито засуджує руйнацію київських соборів більшовиками), скрупульозно розробляє план теми “Мистецтво в Києві за перехідний період”, що охоплювала 10-ті рр ХХ ст. – 1941 р., і була чи не першою спробою критично розглянути досвід передреволюційних, революційних і пост-революційних радянських здобутків і втрат в царині мистецтва і мистецтва.[3] [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Після визволення Києва призначений директор Київської музейної групи при Управлінні у справах мистецтв УРСР. Продовжив викладання в КІБІ. Автор понад 70 статей, публікацій з історії мистецтва.
Заарештований вперше1933 р. 30 грудня 1945 заарештований і звинувачений в пособництві гітлерівцям. 8 лютого 1946 р. не доживши вироку Сергій Гіляров помирає в лікарні Лук'янівської в'язниці. Офіційно — від запалення легень. Проте з'ясувалося, що він помер від виснаження, відмовившись приймати їжу.
Праці
- Каталог музею мистецтва Української академії наук. К., 1927;
- Новознайдений твір Кранаха в Музеї мистецтв Всеукраїнської академії наук (1919). К., 1929; [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Каталог картин. К., 1931;
- Донателло. Donatello. К., 1938;
- І. М. Крамськой. Х., 1941.
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела та література
- Маньковська Р. В. Гіляров Сергій Олексійович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 105. — .
- Н. Г. Крутенко. Гіляров Сергій Олексійович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Гілярови — на всі часи. Історія одного родоводу. «Дзеркало тижня». № 26 (554) 9 — 15 липня 2005
- О. Горбик. Провідні викладачі-архітектори КНУБА (біографічні матеріали): О. Вербицький, С. Гіляров, М. Даміловский, А. Добровольський, Д. Дяченко, В. Заболотний, В. Кричевський, І. Лошаков, І. Моргілевський, М. Сєвєров, О. Хорхот, В. Чепелик, Я. Штейнберг, П. Юрченко, інш. // Сучасні проблеми архітектури і містобудівництва: зб. наук.-техн. пр. – Вип. 8. – К: КНУБА, 1999. Стор. 102-110, 112-119, 120-122, 122-125 [4] [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- О. Горбик. С.О. Гіляров // Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930-2000). Довідник. – К., 2001. - стор. 20.
Література
- Гіляров Сергій Олексійович. У книзі: Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997;
- Крутенко Н. С. Гіляров. «Пам'ятки України», 1998, № 1.
- С. Білокінь. Федір Ернест // Пам’ятники України.– 1985.– №2.– С.32.
- Професор Сергій Гіляров: етапи творчого і педагогічного шляху [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] / О. Безручко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 103-111
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Gilyarov Sergij OleksijovichNarodivsya1887 1 Moskva Rosijska imperiyaPomer8 lyutogo 1946 1946 02 08 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthudozhnik arhitektor mistectvoznavec istorik muzeyeznavec vikladach universitetuAlma materKiyivskij universitetGaluzmistectvoznavstvo muzeyeznavstvoZakladMuzej HanenkivPosadachlen pravlinnya Spilki hudozhnikiv URSRVchene zvannyaProfesorNaukovij kerivnikPavluckij Grigorij GrigorovichVidomi uchniLogvinska Lidiya Petrivna Malashenko Olga Mihajlivna Gluhenka Nataliya OleksandrivnaVidomij zavdyaki doslidzhennya sistematizaciya ta oblik zbirok povernennya do Kiyeva kolekciyi V Shavinskogo ta okremih tvoriv sho nalezhali HanenkamBatkoGilyarov Oleksij MikitovichDitiGilyarov Merkurij SergijovichRoboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gilyarov Sergij Oleksijovich Gilyarov ros Sergej Alekseevich Gilyarov 1887 Moskva 8 lyutogo 1946 Kiyiv ukrayinskij istorik mistectvoznavec muzeyeznavec Profesor Chlen Spilki arhitektoriv URSR 1935 Sin O M Gilyarova profesora kafedri istoriyi filosofiyi Kiyivskogo universitetu akademika AN URSR batko M S Gilyarova radyanskogo zoologa entomologa akademika AN SRSR BiografiyaNarodivsya v m Moskva 1887 sim ya pereyihala do Kiyeva 1905 pislya zakinchennya 1 yi Kiyivskoyi gimnaziyi vstupiv do Kiyivskogo universitetu spochatku na prirodnichij a 1906 perejshov na istoriko filolosofskij fakultet Zakinchiv Kiyivskij universitet u 1912 r viddil istoriyi mistectv na yakij perejshov pislya navchannya na prirodoznavchomu ta istoriko filologichnomu fakultetah Zalishenij pri universiteti stipendiatom dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya naukovij kerivnik vidatnij ukrayinskij arhitekturo ta mistectvoznavec prof G G Pavluckij u 1917 1919 rr doba Centralnoyi Radi Getmanatu za zaproshennyam G G Pavluckogo zaviduye viddilom v Ministerstvi sprav osvitnih Vikladav u kiyivskih gimnaziyah istoriyu teoriyu pedagogiki logiku psihologiyu 1915 zarahovanij asistentom na kafedru istoriyi mistectv Kiyivskogo universitetu de 1917 zasnuvav i ocholiv Tovaristvo doslidnikiv mistectv de publichni dopovidi mali vcheni soyuznogo rivnya F I Shmit mistectvoznavec vizantolog D V Ajnalov Ekunyev profesor V M Zummer akademik profesor KHI F L Ernst profesori M P Aleksyeyev S S Makulskij N A Grabar zgodom profesor Strasburzkogo universitetu 1 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1918 1919 pracyuvav u Minnisterstvi osviti dilovodom viddilu plastichnih mistectv Vid 1919 spivrobitnik Muzeyu mistectv VUAN nini Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv zgodom uchenij sekretar z 1926 zastupnik direktora muzeyu a potim ohoronec Bagato zusil doklav dlya doslidzhennya sistematizaciyi ta obliku zbirok povernennya do Kiyeva kolekciyi V Shavinskogo ta okremih tvoriv sho nalezhali Hanenkam Buv iniciatorom stvorennya pri muzeyi aspiranturi Vid 1938 chlen pravlinnya Spilki hudozhnikiv URSR U 1917 1924 rr vikladaye istoriyu mistectv v Kiyivskomu arheologichnomu instituti u 1930 1934 rr v instituti kinematografiyi chitaye lekciyi v KHI ta KIBI Profesor 1929 zvannya zatverdzhene VAK 1940 r providnij vikladach kafedri arhitekturnogo proektuvannya KIBI 1934 1946 lektor kursiv Istoriya mistectv ta Istoriyi arhitekturi 2 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Yak vikladach mav ryad tehnichnih novacij zokrema vvedennya slajdovih demonstracij na foni vinyatkovo gruntovnih ta cikavih lekcij Spivpracyuyuchi v Muzeyi zahidnogo mistectva mav ryad naukovih rozvidok S O Gilyarovim vidkriti tvori starih majstriv zokrema Adam i Yeva L Kranha znajdenu v Troyickij cerkvi na Velikij Vasilkivskij vulici u Kiyevi v chervni 1927 r kartinu Fedir Ernst zaproponuvav oglyanuti S O Gilyarovu yakij i atributuvav yiyi sho stalo podiyeyu zagalnoyevropejskogo masshtabu Zgodom cej tvir razom z bagatma krashimi eksponatami muzeyu pidpav pid viluchennya dlya eksportu cherez Gostorg yake za vlasnim viznannyam vchenogo vin u miru sil sabotuvav Z pochatkom vijni Gilyarov vidmovivsya evakuyuvatisya z Kiyeva i zalishivsya na okupovanij nimcyami teritoriyi Hranitel mav zalishatisya bilya svoyih eksponativ V chasi nimeckoyi okupaciyi Kiyeva 1941 1943 rr publikuye v gazeti Nove ukrayinske slovo materiali prisvyacheni kiyivskim arhitektoram nimeckogo pohodzhennya I G Shedel K F Shinkel nimeckomu malyarstvu Adolf Mencel nekrolog I V Morgilevskomu de vidkrito zasudzhuye rujnaciyu kiyivskih soboriv bilshovikami skrupulozno rozroblyaye plan temi Mistectvo v Kiyevi za perehidnij period sho ohoplyuvala 10 ti rr HH st 1941 r i bula chi ne pershoyu sproboyu kritichno rozglyanuti dosvid peredrevolyucijnih revolyucijnih i post revolyucijnih radyanskih zdobutkiv i vtrat v carini mistectva i mistectva 3 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Pislya vizvolennya Kiyeva priznachenij direktor Kiyivskoyi muzejnoyi grupi pri Upravlinni u spravah mistectv URSR Prodovzhiv vikladannya v KIBI Avtor ponad 70 statej publikacij z istoriyi mistectva Zaareshtovanij vpershe1933 r 30 grudnya 1945 zaareshtovanij i zvinuvachenij v posobnictvi gitlerivcyam 8 lyutogo 1946 r ne dozhivshi viroku Sergij Gilyarov pomiraye v likarni Luk yanivskoyi v yaznici Oficijno vid zapalennya legen Prote z yasuvalosya sho vin pomer vid visnazhennya vidmovivshis prijmati yizhu PraciKatalog muzeyu mistectva Ukrayinskoyi akademiyi nauk K 1927 Novoznajdenij tvir Kranaha v Muzeyi mistectv Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1919 K 1929 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Katalog kartin K 1931 Donatello Donatello K 1938 I M Kramskoj H 1941 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela ta literaturaMankovska R V Gilyarov Sergij Oleksijovich 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 105 ISBN 966 00 0405 2 N G Krutenko Gilyarov Sergij Oleksijovich 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gilyarovi na vsi chasi Istoriya odnogo rodovodu Dzerkalo tizhnya 26 554 9 15 lipnya 2005 O Gorbik Providni vikladachi arhitektori KNUBA biografichni materiali O Verbickij S Gilyarov M Damilovskij A Dobrovolskij D Dyachenko V Zabolotnij V Krichevskij I Loshakov I Morgilevskij M Syevyerov O Horhot V Chepelik Ya Shtejnberg P Yurchenko insh Suchasni problemi arhitekturi i mistobudivnictva zb nauk tehn pr Vip 8 K KNUBA 1999 Stor 102 110 112 119 120 122 122 125 4 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine O Gorbik S O Gilyarov Profesori Kiyivskogo nacionalnogo universitetu budivnictva i arhitekturi 1930 2000 Dovidnik K 2001 stor 20 Literatura Gilyarov Sergij Oleksijovich U knizi Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 Krutenko N S Gilyarov Pam yatki Ukrayini 1998 1 S Bilokin Fedir Ernest Pam yatniki Ukrayini 1985 2 S 32 Profesor Sergij Gilyarov etapi tvorchogo i pedagogichnogo shlyahu 11 lipnya 2019 u Wayback Machine O Bezruchko Studiyi mistectvoznavchi K IMFE NAN Ukrayini 2010 3 31 S 103 111