Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наталія Олександрівна Глухе нька 29 жовтня 1909 Клинці 14 березня 2004 Київ українська мистецтвознавиця і педагог дослід

Глухенька Наталія Олександрівна

Глухенька Наталія Олександрівна

Наталія Олександрівна Глухе́нька (29 жовтня 1909, Клинці — 14 березня 2004, Київ) — українська мистецтвознавиця і педагог, дослідниця і популяризаторка петриківського розпису; член Спілки радянських художників України з 1961 року, кандидат мистецтвознавства з 1964 року. Дружина художника Олексія Вандаловського, мати художника Віктора Вандаловського.

Глухенька Наталія Олександрівна
image
Народилася29 жовтня 1909(1909-10-29)
Клинці, Суразький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла14 березня 2004(2004-03-14) (94 роки)
Київ, Україна
Країнаimage Російська імперія
image УНР
image СРСР
image Україна
Діяльністьмистецтвознавиця, вчителька
Alma materКиївський інститут пролетарської мистецької культури (1931)
ЗакладДніпропетровський художньо-педагогічний технікум
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства (1964)
ВчителіКолос Сергій Григорович
Кричевський Федір Григорович
Сагайдачний Євген Якович
Гельман Макс Ісайович
Гіляров Сергій Олексійович
Макаренко Микола Омелянович
Козик Михайло Якимович
Голуб'ятников Павло Костянтинович і Плещинський Іларіон Миколайович
Відомі учніЗлидень Юрій Федорович
Бородай Василь Захарович
Магро Петро Іванович
Потапенко Андрій Ілліч
Родзін Микола Іванович
ЧленствоСпілка радянських художників України
ПартіяВКП(б)
У шлюбі зВандаловський Олексій Прокопович
ДітиВандаловський Віктор Олексійович
Нагороди
image

Біографія

Народилась 16 [29] жовтня 1909(19091029) року в місті Клинцях (нині Брянська область, Росія) у сім'ї вчителів. Батько походив з козацького роду, прапрадід був писарем на Січі.

У 1927 році закінчила Київську художньо-індустріальну профшколу за спеціальністю «малярство»; у 1931 році — педагогічний факультет Київського інституту пролетарської мистецької культури як мистецтвознавець у галузі народно-декоративного мистецтва. Була ученицею Федора Кричевського, Макса Гельмана, Сергія Колоса, Євгена Сагайдачного, Сергія Гілярова, Миколи Макаренка, Михайла Козика, Павла Голуб'ятникова, Іларіона Плещинського.

З 1931 по 1935 рік викладала графічні дисципліни у Дніпропетровському художньому технікумі; у 1935—1941 роках — викладала на кафедрі нарисної геометрії та графіки Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. В цей період постійно бувала у Петриківці та навколишніх селах, знайомилась з місцевими традиціями малярства, а також займалася систематизацією і популяризацією його як частини світової культури.

У роки німецько-радянської війни працювала на будівництві. У 1943—1944 роках викладала малювання та креслення у залізничній школі у Бугуруслані. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років». Член ВКП(б) з 1945 року.

Протягом 1944—1968 років продовжила викладацьку діяльність у Дніпропетровському художньому училищі та Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Серед учнів — Василь Бородай, Петро Марго, Андрій Потапенко, Микола Родзін. У 1964 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Застосування українського орнаменту села Петриківка в художній промисловості». Доцент з 1965 року. Мешкала у Дніпропетровську в будинку на вулиці Дзержинського, № 17, квартира № 20.

Пізніше мешкала у Києві в будинку вулиці Волинській, № 6, квартира № 36. Померла у Києві 14 березня 2004 року.

Наукова діяльність

З 1945 року присвятила себе науковій діяльності, головним напрямом якої став петриківський розпис. Приділяла велику увагу старшим майстрам петриківської школи Тетяні Паті, Ірині Пилипенко, Надії Тимошенко, Ганні Ісаєвій, Федору Панко, а також Петриківській школі декоративного живопису під керівництвом Тетяни Пати. Поруч з дослідженням і пропагуванням петриківського промислу, брала безпосередню участь в організаційних і творчих справах. Ввела традицію, коли кожен майстер має підписувати свій твір.

У складі Українського товариства дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами протягом 1978—1987 років допомагала організовувати пересувні виставки народних митців України за кордоном.

Авторка статей з питань українського народного декоративного мистецтва. Уклала:

  • альбоми: «Тетяна Пата» (Київ, 1975), «Петриківка» (Дніпропетровськ, 1975), «Федір Панко» (Київ, 1978);
  • каталоги «Виставка Петриківського декоративного розпису» (1979 — грецькою мовою; 1981 — іспанською мовою);
  • комплект листівок «Федір Панко» (1986).

Авторка понад 200 друкованих праць. Серед них:

  • «Петриківський розпис на фарфорі та склі» (Дніпропетровськ, 1958);
  • «Петриківські майстри декоративного розпису» (Київ, 1959);
  • «Тетяна Пата» / «Декоративное искусство СССР», 1960, № 5;
  • «50-річчя народного майстра Ганни Ісаєвої» / «Народна творчість та етнографія», 1962, № 4;
  • «Художник і педагог» / «Мистецтво», 1964, № 4;
  • «Петриківські декоративні розписи» (Київ, 1965);
  • «Петриківські розписи» (Київ, 1973);
  • «Петриківський стінопис у Києві» // Київ. 1988. № 10.

Авторка статей в Українській радянській енциклопедії, Енциклопедії сучасної України.

Примітки

  2. Глухенька Наталя Олександрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 33.
  3. «Петриківка» / Бібліотека українського мистецтва.
  4. Н. О. Глухенька. Авторський внесок. / Енциклопедія сучасної України.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nataliya Oleksandrivna Gluhe nka 29 zhovtnya 1909 Klinci 14 bereznya 2004 Kiyiv ukrayinska mistectvoznavicya i pedagog doslidnicya i populyarizatorka petrikivskogo rozpisu chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1961 roku kandidat mistectvoznavstva z 1964 roku Druzhina hudozhnika Oleksiya Vandalovskogo mati hudozhnika Viktora Vandalovskogo Gluhenka Nataliya OleksandrivnaNarodilasya29 zhovtnya 1909 1909 10 29 Klinci Surazkij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla14 bereznya 2004 2004 03 14 94 roki Kiyiv UkrayinaKrayina Rosijska imperiya UNR SRSR UkrayinaDiyalnistmistectvoznavicya vchitelkaAlma materKiyivskij institut proletarskoyi misteckoyi kulturi 1931 ZakladDnipropetrovskij hudozhno pedagogichnij tehnikum Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturiNaukovij stupinkandidat mistectvoznavstva 1964 VchiteliKolos Sergij Grigorovich Krichevskij Fedir Grigorovich Sagajdachnij Yevgen Yakovich Gelman Maks Isajovich Gilyarov Sergij Oleksijovich Makarenko Mikola Omelyanovich Kozik Mihajlo Yakimovich Golub yatnikov Pavlo Kostyantinovich i Pleshinskij Ilarion MikolajovichVidomi uchniZliden Yurij Fedorovich Borodaj Vasil Zaharovich Magro Petro Ivanovich Potapenko Andrij Illich Rodzin Mikola IvanovichChlenstvoSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiyaVKP b U shlyubi zVandalovskij Oleksij ProkopovichDitiVandalovskij Viktor OleksijovichNagorodiBiografiyaNarodilas 16 29 zhovtnya 1909 19091029 roku v misti Klincyah nini Bryanska oblast Rosiya u sim yi vchiteliv Batko pohodiv z kozackogo rodu prapradid buv pisarem na Sichi U 1927 roci zakinchila Kiyivsku hudozhno industrialnu profshkolu za specialnistyu malyarstvo u 1931 roci pedagogichnij fakultet Kiyivskogo institutu proletarskoyi misteckoyi kulturi yak mistectvoznavec u galuzi narodno dekorativnogo mistectva Bula ucheniceyu Fedora Krichevskogo Maksa Gelmana Sergiya Kolosa Yevgena Sagajdachnogo Sergiya Gilyarova Mikoli Makarenka Mihajla Kozika Pavla Golub yatnikova Ilariona Pleshinskogo Z 1931 po 1935 rik vikladala grafichni disciplini u Dnipropetrovskomu hudozhnomu tehnikumi u 1935 1941 rokah vikladala na kafedri narisnoyi geometriyi ta grafiki Dnipropetrovskogo inzhenerno budivelnogo institutu V cej period postijno buvala u Petrikivci ta navkolishnih selah znajomilas z miscevimi tradiciyami malyarstva a takozh zajmalasya sistematizaciyeyu i populyarizaciyeyu jogo yak chastini svitovoyi kulturi U roki nimecko radyanskoyi vijni pracyuvala na budivnictvi U 1943 1944 rokah vikladala malyuvannya ta kreslennya u zaliznichnij shkoli u Buguruslani Nagorodzhena medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Chlen VKP b z 1945 roku Protyagom 1944 1968 rokiv prodovzhila vikladacku diyalnist u Dnipropetrovskomu hudozhnomu uchilishi ta Dnipropetrovskomu inzhenerno budivelnomu instituti Sered uchniv Vasil Borodaj Petro Margo Andrij Potapenko Mikola Rodzin U 1964 roci zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Zastosuvannya ukrayinskogo ornamentu sela Petrikivka v hudozhnij promislovosti Docent z 1965 roku Meshkala u Dnipropetrovsku v budinku na vulici Dzerzhinskogo 17 kvartira 20 Piznishe meshkala u Kiyevi v budinku vulici Volinskij 6 kvartira 36 Pomerla u Kiyevi 14 bereznya 2004 roku Naukova diyalnistZ 1945 roku prisvyatila sebe naukovij diyalnosti golovnim napryamom yakoyi stav petrikivskij rozpis Pridilyala veliku uvagu starshim majstram petrikivskoyi shkoli Tetyani Pati Irini Pilipenko Nadiyi Timoshenko Ganni Isayevij Fedoru Panko a takozh Petrikivskij shkoli dekorativnogo zhivopisu pid kerivnictvom Tetyani Pati Poruch z doslidzhennyam i propaguvannyam petrikivskogo promislu brala bezposerednyu uchast v organizacijnih i tvorchih spravah Vvela tradiciyu koli kozhen majster maye pidpisuvati svij tvir U skladi Ukrayinskogo tovaristva druzhbi i kulturnogo zv yazku z zarubizhnimi krayinami protyagom 1978 1987 rokiv dopomagala organizovuvati peresuvni vistavki narodnih mitciv Ukrayini za kordonom Avtorka statej z pitan ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Uklala albomi Tetyana Pata Kiyiv 1975 Petrikivka Dnipropetrovsk 1975 Fedir Panko Kiyiv 1978 katalogi Vistavka Petrikivskogo dekorativnogo rozpisu 1979 greckoyu movoyu 1981 ispanskoyu movoyu komplekt listivok Fedir Panko 1986 Avtorka ponad 200 drukovanih prac Sered nih Petrikivskij rozpis na farfori ta skli Dnipropetrovsk 1958 Petrikivski majstri dekorativnogo rozpisu Kiyiv 1959 Tetyana Pata Dekorativnoe iskusstvo SSSR 1960 5 50 richchya narodnogo majstra Ganni Isayevoyi Narodna tvorchist ta etnografiya 1962 4 Hudozhnik i pedagog Mistectvo 1964 4 Petrikivski dekorativni rozpisi Kiyiv 1965 Petrikivski rozpisi Kiyiv 1973 Petrikivskij stinopis u Kiyevi Kiyiv 1988 10 Avtorka statej v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini PrimitkiGluhenka Natalya Oleksandrivna Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 33 Petrikivka Biblioteka ukrayinskogo mistectva N O Gluhenka Avtorskij vnesok Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini LiteraturaGluhenka Nataliya Oleksandrivna Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 97 98 Gluhenka Nataliya Oleksandrivna Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 56 Gluhenka Nataliya Oleksandrivna Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 163 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Gluhenka Nataliya Oleksandrivna Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 155 ISBN 5 88500 071 9 O O Klimenko Gluhenka Nataliya Oleksandrivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8

Дата публікації:
Топ