Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Яки́мович Ко́зик (20 вересня (згідно з метричним свідоцтвом; у деяких джерелах 20 листопада) 1879, Семенівка — 2 січня 1947, Львів) — український живописець і педагог, з 1926 року — член Асоціації червоних художників України.
Біографічні відомості
Михайло Козик народився у багатодітній селянській родині, навчався у Семенівській двокласній школі. Батько помічає його хист та віддає до навчання, вчився у художній майстерні при місцевій монастирській школі. Протягом 1897—1904 років вчився в іконописній школі-майстерні при Києво-Печерській лаврі. Викладач школи Іван Їжакевич залучив його разом з Георгієм Крушевським до роботи над іконостасом Борисоглібської церкви на Подолі.
У 1903 році був зарахований вільним слухачем до Київського художнього училища, у 1904-му, склавши іспит, поступив до 4-го класу училища. Викладачами за фахом були Григорій Дядченко і Микола Пимоненко.
Знімав квартиру разом з іще одним вихованцем КХУ — Карпом Трохименком; у вільний від навчання час вони удвох заради заробітку розписували церкви в селах Бородаївка (1904), Пустовійтове Кременчуцького повіту та Глобине (1905).
Через знайомих Трохименка був втягнутий у революційні події 1905 року, розповсюджував революційні листівки та прокламації. За активу участь в учнівському страйку був у листопаді 1905-го виключений з 5-го класу училища. Повертається до Семенівки, де далі займався революційними справами, 1906-го заарештований як член соціал-демократичного гуртка за участь у мітингу. З ув'язнення йому вдалося утекти, переховувався в Гомелі, Новозибкові, Білій Церкві — тут він зумів відсторонитися від політичної складової й прилучається до розпису білоцерківського собору з Георгієм Крушевським, Карпом Трохименком, Іваном Хворостецьким, Іваном Шульгою (розпис не зберігся).
У серпні 1907-го був поновлений у 5-му класі Київського художнього училища, відтак учився у Григорія Дядченка, Івана Макушенка, Володимира Менка, Івана Селезньова. Згідно з ухвалою Ради училища у травні 1909 року йому було виписано атестат «вчителя рисування й креслення у середніх навчальних закладах» та училищний диплом, отримані лише у липні 1910-го.
Вчився в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1909—1913) у Костянтина Коровіна та , закінчив як «художник І ступеня з правом викладати в державних навчальних закладах».
Починаючи 1913 роком, бере участь у виставках у Києві, Москві (експозиції «Московського Товариства художників» та «Московського товариства любителів мистецтв»), Петербурзі, Полтаві. Був одним із експонентів Другої виставки в Києві та Полтаві, організованої зусиллями Сергія Васильківського, Василя Кричевського та Петра Холодного.
1914 року підвищував майстерність в Петербурзькій академії мистецтв у професора .
Протягом 1915—1925 років викладав у Київському художньому училищі, Київській художній школі, в 1925—1932 роках — у Київському художньому інституті, з 1932 по 1941 рік — педагог Харківського художнього інституту.
Професор з 1925 (в інших джерелах — з 1939).
Під час нацистсько-радянської війни перебував у окупованому Харкові, задля порятування художнього інституту прийняв на себе керівництво ним (відплатою за це була повна відсутність інформації в офіційних джерелах про художника до 1973 року, коли з'явилася невелика біографічна довідка у «Словнику художників України»). В Бучачі, де реставрував церкви, зустрівся із своїм колишнім учнем Семеном Грузбергом, котрий втік з німецького концтабору. М. Я. Козик деякий час переховував його. На вдячність Грузберг згодом намалював портрет свого вчителя й рятівника і підписав 21 квітня 1947 року. Цей портрет експонувався й на відзначенні ЮНЕСКО 100-річчя Козика. Єврейською спільнотою Козик визнаний за праведника[] — завдяки збереженій Грузбергом фотографії. Також це звання присвоєно Володимиру Дмитровичу Юхницькому — працівнику Львівського оперного театру, й його жінці Аліції Степанівні.
З 1943-го року у окупованому нацистами Львові викладав в Львівській художньо-промисловій школі — разом із Костем Бульдіним, Миколою Бутовичем, Миколою Жеваго та Іваном Северою.
Виховав дочку Лесю Козик.
Останні роки провів на Західній Україні забутим та недооціненим; помер у Львові. Дружина й прийомні діти — Леонід та Ольга Ситники — перевезли до Львова та зберігали упродовж кількох десятиліть сотні його творів.
Помер та похований у Львові на 78. полі Личаківського цвинтаря. Поруч похована його дружина, лікар Ніна Козик-Попова.
Творча діяльність
Майстер побутового жанру, портрету, пейзажу, церковно-монументального живопису.
Деякі з відомих робіт:
- «Нетрі» (1913),
- «Портрет М. Ф. Біляшівського» (1919),
- «Сама собі господиня» (1927),
- «Портрет матері» (1927),
- «Урожай» (1927),
- «Моя палітра» (1934),
- «Піонерка з квітами» (1935),
- «Весна в зоопарку» (1936),
- «Літній день. Село Яреськи» (1938),
- «Малий Тарас слухає розповідь свого діда» (1939),
- «Річка взимку» (1940).
- «Дерев'яна церква в Дрогобичі».
Серед його учнів — Микола Ашихман, Євген Волобуєв та Василь Головатий.
Пам'ять
1979 року постановою ЮНЕСКО у світі відзначалося 100-річчя з дня народження митця. Тоді ж Національний музей у Львові провів велику ретроспективу його творів.
Вийшла низка публікацій про М. Козика у науковій та довідній літературі, у періодиці.
Іменем Михайла Козика названо .
Примітки
- Державний архів міста Києва. — Фонд 93. — Опис 1. — Справа 638. — Аркуші 13, 14.
- Словник художників України. — К.: Головна редакція УРЕ, 1973. — С.107.
- Михайло Якимович Козик. Живопис. Каталог. — Львів, 1981; Козик Л. Сповідь душі // Високий замок (Львів). — 1999. — 22 вересня; Волошин Л. Михайло Козик. Роки творчого становлення (1879—1914) // Художня культура. Актуальні проблеми. — Випуск 7. — К., 2010. — С.320–333 та ін.
Джерела
- Художники Харківщини [ 27 Грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Імена видатних людей у вулицях Львова [ 27 Грудня 2013 у Wayback Machine.]
- УРЕ [ 27 Грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Михайло Якимович Козик [ 25 Липня 2014 у Wayback Machine.]
- Образотворче мистецтво в окупованому Львові(рос.) [ 24 Липня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- 1943 рік… Про заснування в окупованому Львові Української академії мистецтв [ 27 Липня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=print&id=4974 [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2010/08-2010/index.html [ 27 Липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Yaki movich Ko zik 20 veresnya zgidno z metrichnim svidoctvom u deyakih dzherelah 20 listopada 1879 Semenivka 2 sichnya 1947 Lviv ukrayinskij zhivopisec i pedagog z 1926 roku chlen Asociaciyi chervonih hudozhnikiv Ukrayini Kozik Mihajlo YakimovichNarodzhennya 20 veresnya 1879 1879 09 20 SemenivkaSmert 2 sichnya 1947 1947 01 02 67 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr portretNavchannya Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva i Kiyivske hudozhnye uchilisheDiyalnist hudozhnik art educatorVpliv Grigorij Dyadchenko Kostyantin KorovinVidomi uchni Yakiv Nikodimov Vihtinskij Viktor Ivanovich Slipchenko Mikola Stepanovich Kostyantin Kozlovskij Mihajlo Kachurovskij Volkovinska Zinayida Volodimirivna Tamara Kapkanec Chernov Leonid Ivanovich Galina Zak Solodovnik Sergij Maksimovich Malashenko Olga Mihajlivna Ryeznikov Abram Samuyilovich Chornoknizhnij Grigorij Petrovich Vandalovskij Oleksij Prokopovich i Gluhenka Nataliya OleksandrivnaPracivnik Kiyivske hudozhnye uchilishe Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectv i Lvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana TrushaNagorodi Pravednik svitu Kozik Mihajlo Yakimovich u VikishovishiBiografichni vidomostiMihajlo Kozik narodivsya u bagatoditnij selyanskij rodini navchavsya u Semenivskij dvoklasnij shkoli Batko pomichaye jogo hist ta viddaye do navchannya vchivsya u hudozhnij majsterni pri miscevij monastirskij shkoli Protyagom 1897 1904 rokiv vchivsya v ikonopisnij shkoli majsterni pri Kiyevo Pecherskij lavri Vikladach shkoli Ivan Yizhakevich zaluchiv jogo razom z Georgiyem Krushevskim do roboti nad ikonostasom Borisoglibskoyi cerkvi na Podoli U 1903 roci buv zarahovanij vilnim sluhachem do Kiyivskogo hudozhnogo uchilisha u 1904 mu sklavshi ispit postupiv do 4 go klasu uchilisha Vikladachami za fahom buli Grigorij Dyadchenko i Mikola Pimonenko Znimav kvartiru razom z ishe odnim vihovancem KHU Karpom Trohimenkom u vilnij vid navchannya chas voni udvoh zaradi zarobitku rozpisuvali cerkvi v selah Borodayivka 1904 Pustovijtove Kremenchuckogo povitu ta Globine 1905 Cherez znajomih Trohimenka buv vtyagnutij u revolyucijni podiyi 1905 roku rozpovsyudzhuvav revolyucijni listivki ta proklamaciyi Za aktivu uchast v uchnivskomu strajku buv u listopadi 1905 go viklyuchenij z 5 go klasu uchilisha Povertayetsya do Semenivki de dali zajmavsya revolyucijnimi spravami 1906 go zaareshtovanij yak chlen social demokratichnogo gurtka za uchast u mitingu Z uv yaznennya jomu vdalosya utekti perehovuvavsya v Gomeli Novozibkovi Bilij Cerkvi tut vin zumiv vidstoronitisya vid politichnoyi skladovoyi j priluchayetsya do rozpisu bilocerkivskogo soboru z Georgiyem Krushevskim Karpom Trohimenkom Ivanom Hvorosteckim Ivanom Shulgoyu rozpis ne zberigsya U serpni 1907 go buv ponovlenij u 5 mu klasi Kiyivskogo hudozhnogo uchilisha vidtak uchivsya u Grigoriya Dyadchenka Ivana Makushenka Volodimira Menka Ivana Seleznova Zgidno z uhvaloyu Radi uchilisha u travni 1909 roku jomu bulo vipisano atestat vchitelya risuvannya j kreslennya u serednih navchalnih zakladah ta uchilishnij diplom otrimani lishe u lipni 1910 go Vchivsya v Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta arhitekturi 1909 1913 u Kostyantina Korovina ta zakinchiv yak hudozhnik I stupenya z pravom vikladati v derzhavnih navchalnih zakladah Pochinayuchi 1913 rokom bere uchast u vistavkah u Kiyevi Moskvi ekspoziciyi Moskovskogo Tovaristva hudozhnikiv ta Moskovskogo tovaristva lyubiteliv mistectv Peterburzi Poltavi Buv odnim iz eksponentiv Drugoyi vistavki v Kiyevi ta Poltavi organizovanoyi zusillyami Sergiya Vasilkivskogo Vasilya Krichevskogo ta Petra Holodnogo 1914 roku pidvishuvav majsternist v Peterburzkij akademiyi mistectv u profesora Protyagom 1915 1925 rokiv vikladav u Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi Kiyivskij hudozhnij shkoli v 1925 1932 rokah u Kiyivskomu hudozhnomu instituti z 1932 po 1941 rik pedagog Harkivskogo hudozhnogo institutu Profesor z 1925 v inshih dzherelah z 1939 Pid chas nacistsko radyanskoyi vijni perebuvav u okupovanomu Harkovi zadlya poryatuvannya hudozhnogo institutu prijnyav na sebe kerivnictvo nim vidplatoyu za ce bula povna vidsutnist informaciyi v oficijnih dzherelah pro hudozhnika do 1973 roku koli z yavilasya nevelika biografichna dovidka u Slovniku hudozhnikiv Ukrayini V Buchachi de restavruvav cerkvi zustrivsya iz svoyim kolishnim uchnem Semenom Gruzbergom kotrij vtik z nimeckogo konctaboru M Ya Kozik deyakij chas perehovuvav jogo Na vdyachnist Gruzberg zgodom namalyuvav portret svogo vchitelya j ryativnika i pidpisav 21 kvitnya 1947 roku Cej portret eksponuvavsya j na vidznachenni YuNESKO 100 richchya Kozika Yevrejskoyu spilnotoyu Kozik viznanij za pravednika dzherelo zavdyaki zberezhenij Gruzbergom fotografiyi Takozh ce zvannya prisvoyeno Volodimiru Dmitrovichu Yuhnickomu pracivniku Lvivskogo opernogo teatru j jogo zhinci Aliciyi Stepanivni Z 1943 go roku u okupovanomu nacistami Lvovi vikladav v Lvivskij hudozhno promislovij shkoli razom iz Kostem Buldinim Mikoloyu Butovichem Mikoloyu Zhevago ta Ivanom Severoyu Vihovav dochku Lesyu Kozik Ostanni roki proviv na Zahidnij Ukrayini zabutim ta nedoocinenim pomer u Lvovi Druzhina j prijomni diti Leonid ta Olga Sitniki perevezli do Lvova ta zberigali uprodovzh kilkoh desyatilit sotni jogo tvoriv Pomer ta pohovanij u Lvovi na 78 poli Lichakivskogo cvintarya Poruch pohovana jogo druzhina likar Nina Kozik Popova Tvorcha diyalnistMajster pobutovogo zhanru portretu pejzazhu cerkovno monumentalnogo zhivopisu Deyaki z vidomih robit Netri 1913 Portret M F Bilyashivskogo 1919 Sama sobi gospodinya 1927 Portret materi 1927 Urozhaj 1927 Moya palitra 1934 Pionerka z kvitami 1935 Vesna v zooparku 1936 Litnij den Selo Yareski 1938 Malij Taras sluhaye rozpovid svogo dida 1939 Richka vzimku 1940 Derev yana cerkva v Drogobichi Sered jogo uchniv Mikola Ashihman Yevgen Volobuyev ta Vasil Golovatij Pam yat1979 roku postanovoyu YuNESKO u sviti vidznachalosya 100 richchya z dnya narodzhennya mitcya Todi zh Nacionalnij muzej u Lvovi proviv veliku retrospektivu jogo tvoriv Vijshla nizka publikacij pro M Kozika u naukovij ta dovidnij literaturi u periodici Imenem Mihajla Kozika nazvano PrimitkiDerzhavnij arhiv mista Kiyeva Fond 93 Opis 1 Sprava 638 Arkushi 13 14 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini K Golovna redakciya URE 1973 S 107 Mihajlo Yakimovich Kozik Zhivopis Katalog Lviv 1981 Kozik L Spovid dushi Visokij zamok Lviv 1999 22 veresnya Voloshin L Mihajlo Kozik Roki tvorchogo stanovlennya 1879 1914 Hudozhnya kultura Aktualni problemi Vipusk 7 K 2010 S 320 333 ta in DzherelaHudozhniki Harkivshini 27 Grudnya 2013 u Wayback Machine Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova 27 Grudnya 2013 u Wayback Machine URE 27 Grudnya 2013 u Wayback Machine Mihajlo Yakimovich Kozik 25 Lipnya 2014 u Wayback Machine Obrazotvorche mistectvo v okupovanomu Lvovi ros 24 Lipnya 2014 u Wayback Machine ros 1943 rik Pro zasnuvannya v okupovanomu Lvovi Ukrayinskoyi akademiyi mistectv 27 Lipnya 2014 u Wayback Machine http www newswe com index php go Pages amp in print amp id 4974 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine http holocaustmuseum kharkov ua didgest e didgest 2010 08 2010 index html 27 Lipnya 2014 u Wayback Machine