Віктор Іванович Віхти́нський (нар. 15 серпня 1918, Харків — 11 січня 2003, Харків) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1951 року.
Віхтинський Віктор Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 15 серпня 1918 Харків, УНР | |||
Смерть | 11 січня 2003 (84 роки) | |||
Харків, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство і пейзаж | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1950) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Федоров Митрофан Семенович, Козик Михайло Якимович і Мироненко Василь Федорович | |||
Відомі учні | Сіробаба Микола Васильович, Литвинов Володимир Олексійович, Литвинов Віктор Іванович і Кабиш Іван Юхимович | |||
Працівник | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Вчене звання | професор | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 15 серпня 1918 року в місті Харкові (нині Україна). Протягом 1934—1938 років навчався у Харківському художньому училищі; у 1939—1941 роках — у Харківському художньому інституті.
В серпні 1941 року призваний до лав Червоної армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Отримав інвалідність. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985).
Упродовж 1948—1950 років продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Серед його викладачів були зокрема Митрофан Федоров, Михайло Козик, Василь Мироненко. Дипломна робота — серія кольовових офортів «Чорноморська сюїта».
У 1950-х роках працював оформлювачем: створював святкове оздоблення Харкова, оформляв виставкові експозиції. З 1960 року викладав у Харківському художньому інституті (з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті): з 1976 року — професор, у 1981—1983 роках — завідував кафедрою промислової графіки, у 1983—1987 роках — завідував кафедрою, а у 1987—1989 — доцент кафедри графіки. Серед учнів — Микола Сіробаба, Володимир Литвинов та інші. З 1989 року на творчій роботі.
Жив у Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира 13, потім в будинку на вулиці Петровського, № 7, квартира 41. Помер у Харкові 11 січня 2003 року.
Творчість
Працював в галузі станкової графіки, станкового та монументального живопису. Серед робіт:
- графіка
- серія малюнків «По Кубі» (1963);
- серії офортів
- «Чорноморська сюїта» (1950—1955);
- «Донбас» (1951—1954);
- «Венеція» (1962);
- «Московський кремль» (1964);
- «Дніпровські краєвиди» (1965);
- серії літографій
- «Шевченко — народний поет» (1961);
- «Індустріальна Україна» (1966);
- живопис
- «Куточок старої Ялти» (1954);
- «В горах Алтаю» (1955);
- «Кореїз. Крим» (1956);
- «Зима» (1957);
- «Берізки» (1958);
- «Великий канал у Венеції» (1961);
- «Ветерани війни. Лондон» (1967);
- «Зміна» (1968);
- «Мати» (1975);
- «Український мотив» (1975);
- «Перемога» (1975);
- «До рідного краю» (1978);
- «У Мавзолеї» (1987);
- диптих «Набат» (1989);
- «Хвиля» (1992);
- «В дорозі» (1992);
- «Дорога до храму» (1994);
- «Вечір» (1995);
- «Захід сонця» (1995);
- «Рок» (1996);
- «Вознесіння» (1996).
Автор декоративного панно «Україна зустрічає гостей» в готелі «Інтурист» у Харкові (1964, у співавторстві з Олексієм Щегловим та Юрієм Старостенком). Також виконав монументально-декоративні панно у Єнакієвому і Джамбулі.
Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках з 1950 року, зокрема у Польщі у 1951, 1955, 1956 роках, Італії у 1956 році, Японії у 1958 році та інших країнах. Взяв участь у груповій виставці «По Кубі» разом з художниками Леонідом Черновим і Олександром Вяткіним. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1968, 1978, 1988 роках, Одесі у 1969 році, Полтаві у 1970 році, Краснограді у 1979 році, Києві у 1981 році.
Окремі роботи художника зберігаються у Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї у Санкт-Петербурзі, Національному художньому музеї України у Києві, Харківському художньому музеї, а також у музейних, галерейних та приватних колекціях в Росії, Японії, Китаї, Кореї, Франції, Італії, Іспанії, Великій Британії.
Примітки
- Пам'ять народу. [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Вихтинский Виктор Иванович / Арт-галерея Nostalgie. [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
Література
- Віхтинський Віктор Іванович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 75.;
- Віхтинський Віктор Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 45.;
- В. Д. Путятін. Віхтинський Віктор Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — .;
- О. Ламонова. Віхтинський Віктор Іванович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 219. [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Ivanovich Vihti nskij nar 15 serpnya 1918 Harkiv 11 sichnya 2003 Harkiv ukrayinskij hudozhnik i pedagog chlen Harkivskoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1951 roku Vihtinskij Viktor IvanovichNarodzhennya 15 serpnya 1918 1918 08 15 Harkiv UNRSmert 11 sichnya 2003 2003 01 11 84 roki Harkiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanr zhanrove malyarstvo i pejzazhNavchannya Harkivske derzhavne hudozhnye uchilishe 1938 i Harkivskij hudozhnij institut 1950 Diyalnist hudozhnik pedagogVchitel Fedorov Mitrofan Semenovich Kozik Mihajlo Yakimovich i Mironenko Vasil FedorovichVidomi uchni Sirobaba Mikola Vasilovich Litvinov Volodimir Oleksijovich Litvinov Viktor Ivanovich i Kabish Ivan YuhimovichPracivnik Harkivskij hudozhnij institut i Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectvChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniUchasnik nimecko radyanska vijnaVchene zvannya profesorNagorodiBiografiyaNarodivsya 15 serpnya 1918 roku v misti Harkovi nini Ukrayina Protyagom 1934 1938 rokiv navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu uchilishi u 1939 1941 rokah u Harkivskomu hudozhnomu instituti V serpni 1941 roku prizvanij do lav Chervonoyi armiyi Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Otrimav invalidnist Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 6 kvitnya 1985 Uprodovzh 1948 1950 rokiv prodovzhiv navchannya u Harkivskomu hudozhnomu instituti Sered jogo vikladachiv buli zokrema Mitrofan Fedorov Mihajlo Kozik Vasil Mironenko Diplomna robota seriya kolovovih ofortiv Chornomorska syuyita U 1950 h rokah pracyuvav oformlyuvachem stvoryuvav svyatkove ozdoblennya Harkova oformlyav vistavkovi ekspoziciyi Z 1960 roku vikladav u Harkivskomu hudozhnomu instituti z 1963 roku u Harkivskomu hudozhno promislovomu instituti z 1976 roku profesor u 1981 1983 rokah zaviduvav kafedroyu promislovoyi grafiki u 1983 1987 rokah zaviduvav kafedroyu a u 1987 1989 docent kafedri grafiki Sered uchniv Mikola Sirobaba Volodimir Litvinov ta inshi Z 1989 roku na tvorchij roboti Zhiv u Harkovi v budinku na vulici Kulturi 20 kvartira 13 potim v budinku na vulici Petrovskogo 7 kvartira 41 Pomer u Harkovi 11 sichnya 2003 roku TvorchistPracyuvav v galuzi stankovoyi grafiki stankovogo ta monumentalnogo zhivopisu Sered robit grafika seriya malyunkiv Po Kubi 1963 seriyi ofortiv Chornomorska syuyita 1950 1955 Donbas 1951 1954 Veneciya 1962 Moskovskij kreml 1964 Dniprovski krayevidi 1965 seriyi litografij Shevchenko narodnij poet 1961 Industrialna Ukrayina 1966 zhivopis Kutochok staroyi Yalti 1954 V gorah Altayu 1955 Koreyiz Krim 1956 Zima 1957 Berizki 1958 Velikij kanal u Veneciyi 1961 Veterani vijni London 1967 Zmina 1968 Mati 1975 Ukrayinskij motiv 1975 Peremoga 1975 Do ridnogo krayu 1978 U Mavzoleyi 1987 diptih Nabat 1989 Hvilya 1992 V dorozi 1992 Doroga do hramu 1994 Vechir 1995 Zahid soncya 1995 Rok 1996 Voznesinnya 1996 Avtor dekorativnogo panno Ukrayina zustrichaye gostej v goteli Inturist u Harkovi 1964 u spivavtorstvi z Oleksiyem Sheglovim ta Yuriyem Starostenkom Takozh vikonav monumentalno dekorativni panno u Yenakiyevomu i Dzhambuli Brav uchast u vseukrayinskih vsesoyuznih i mizhnarodnih misteckih vistavkah z 1950 roku zokrema u Polshi u 1951 1955 1956 rokah Italiyi u 1956 roci Yaponiyi u 1958 roci ta inshih krayinah Vzyav uchast u grupovij vistavci Po Kubi razom z hudozhnikami Leonidom Chernovim i Oleksandrom Vyatkinim Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1968 1978 1988 rokah Odesi u 1969 roci Poltavi u 1970 roci Krasnogradi u 1979 roci Kiyevi u 1981 roci Okremi roboti hudozhnika zberigayutsya u Tretyakovskij galereyi u Moskvi Rosijskomu muzeyi u Sankt Peterburzi Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini u Kiyevi Harkivskomu hudozhnomu muzeyi a takozh u muzejnih galerejnih ta privatnih kolekciyah v Rosiyi Yaponiyi Kitayi Koreyi Franciyi Italiyi Ispaniyi Velikij Britaniyi PrimitkiPam yat narodu 21 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Vihtinskij Viktor Ivanovich Art galereya Nostalgie 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 LiteraturaVihtinskij Viktor Ivanovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 75 Vihtinskij Viktor Ivanovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 45 V D Putyatin Vihtinskij Viktor Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog 700 s ISBN 966 02 3354 X O Lamonova Vihtinskij Viktor Ivanovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kniga 1 A V golovnij redaktor G Skripnik NAN Ukrayini IMFE imeni M T Rilskogo Kiyiv vidavnictvo IMFE 2019 S 219 22 bereznya 2022 u Wayback Machine ISBN 978 966 02 8960 4