Іван Степанович Горбань | |
---|---|
Народився | 7 жовтня 1928 Займище |
Помер | 30 січня 2000 (71 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | фізик |
Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Галузь | фізика твердого тіла |
Заклад | Київський університет |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Іван Степанович Горбань (7 жовтня 1928, Займище — 30 січня 2000, Київ) — український науковець-фізик, доктор фізико-математичних наук (з 1965 року), академік АН України (з 25 листопада 1992 року), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1987).
Біографія
Народився 7 жовтня 1928 року в селі Займищі Талалаївського району Чернігівської області. По закінченні середньої школи в Краматорську в 1947 році поступив навчатись на фізичний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка, який закінчив у 1952 році. В цьому ж році поступив до аспірантури за спеціальністю «Оптика», яку закінчив у 1955 році та захистив кандидатську дисертацію. Учень професора Олександра Шишловського.
Надалі працював в університеті на посадах: асистента (вересень 1955 — вересень 1956); старшого викладача (вересень 1956 — вересень 1957); доцента (вересень 1957 — вересень 1967); професора (вересень 1967), виконувача обов'язків декана (лютий 1970), декана фізичного факультету (травень 1970 — березень 1972); з 3 травня 1972 року по 30 січня 2000 року працював на посаді завідувача кафедри експериментальної фізики.
У 1980–1987 роках, як голова Науково-методичної ради Мінвузу України з фізики, вчений був рецензентом і редактором кількох престижних навчальних видань з фізики для вишів СРСР і УРСР. Віцепрезидент (1991—1993), президент (1995—1998) Українського фізичного товариства. Засновник наукової школи оптики та спектроскопії напівпровідникових кристалів. За час роботи в університеті ним було підготовлено 40 кандидатів наук, з яких пізніше 6 стали докторами наук.
Має понад 310 наукових публікацій. Входив до складу редакційних рад міжнародного журналу «Фізика низьких температур» і науково-популярного «Пульсар». Був членом Оптичного товариства ім. Д. С. Рождественського, членом Комітету по державних преміях Української РСР при Раді Міністрів УРСР та інше.
Помер на 72-му році життя 30 січня 2000 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′00″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4168889° пн. ш. 30.5016389° сх. д.).
Наукова і громадська діяльність
Іван Горбань займався проблеми викладання загального курсу фізики для фізиків. Він автор однієї монографії, п'яти підручників і навчальних посібників з грифом міністерств, двох посібників університетського видання. Написані ним підручники з курсу оптики рекомендовані не лише студентам університетів України, а використовуються в університетах деяких інших країн, де вони вийшли у перекладі.
І. С. Горбань був автором і у різний час лектором таких нормативних курсів, як:
- Коливання і хвилі;
- Оптика з новітніми досягненнями;
- Класична механіка;
- Додаткові глави фізики для магістрів;
- Нобелівська тематика і сучасна фізика.
Розробив серію спецкурсів:
- Оптичні вимірювання;
- Проблеми сучасної фізики;
- Спектроскопія багатоатомних молекул;
- Нелінійна оптика;
- Радіоспектроскопія;
- Оптичні спектри кристалів;
- Квантова механіка кристалічних дефектів.
Організував:
- спеціалізацію «Фотоніка»;
- наукову лабораторію електронно-оптичних процесів;
- наукову лабораторію з радіоспектроскопії;
- фізичний практикум з радіоелектроніки;
- спецпрактикум з квантової електроніки;
- спецпрактикум з радіоспектроскопії;
- спецпрактикум для спеціалізації «Фотоніка».
Наукові інтереси І. С. Горбаня зосереджувалися у галузях спектроскопії, фізики твердого тіла, фізики низьких температур і квантової електроніки.
Здобутки:
- розроблені засади кількісної спектроскопії шаруватих кристалів, вивчені оптичні властивості кристалів карбіду кремнію, на основі яких розроблені напівпровідникові прилади, здатні працювати у критичних умовах;
- досліджена радіаційна стійкість лазерних матеріалів і фізика ексимерних лазерів;
- вперше досягнуті умови, за яких спостерігаються фазові перетворення квазімолекулярного типу в електронно-дірковій системі кристалів і отримана електронно-діркова квантова рідина та інше.
Здійснив 32 науково-технічні розробки на господарчо-договірній основі, що принесло університету 3 745 тисяч карбованців прибутку (в цінах до 1989 року), і на основі грантів — на суму понад 300 тисяч гривень.[]
Був керівником головної організації СРСР при виконанні в 1981–1990 роках наукових розробок: []
- «Дослідження можливостей параметричного перетворення світового випромінювання»;
- «Дослідження імпульсного періодичного збурення активного середовища УФ-випромінювання у випромінювання видимого та ІЧ-діапазонів»;
- «Дослідження нових реєструючих матеріалів для пристроїв запам'ятовування інформацій»;
- «Розробка фізичних основ запам'ятовування світлових сигналів діелектричними кристалами» та науковим керівником міжнародної програми при виконанні наукової теми «Розробка і випуск лазера на ArF і KrF для мікротехнології» (1990–1991 роки).
Нагороди, відзнаки
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1984), чотирма медалями та двома знаками. 14 вересня 1999 року йому було надано звання «Заслужений професор Київського Національного університету імені Т. Шевченка». Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1987).
Примітки
- . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 15 березня 2022.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . Національна академія наук України. Архів оригіналу за 25 лютого 2022.
- Шишловський Олекcандр Андрійович
- І. С. Горбань (2000). Основи квантової та хвильової оптики [Текст] : навч. посібник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 232 с. ISBN .
- . Фізичний факультет Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 29 січня 2021.
- . Кафедра експериментальної фізики, Фізичний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 29 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Ivan Stepanovich GorbanNarodivsya 7 zhovtnya 1928 1928 10 07 ZajmishePomer 30 sichnya 2000 2000 01 30 71 rik KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist fizikAlma mater fizichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaGaluz fizika tverdogo tilaZaklad Kiyivskij universitetNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorban Ivan Stepanovich Gorban 7 zhovtnya 1928 Zajmishe 30 sichnya 2000 Kiyiv ukrayinskij naukovec fizik doktor fiziko matematichnih nauk z 1965 roku akademik AN Ukrayini z 25 listopada 1992 roku laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1987 BiografiyaNarodivsya 7 zhovtnya 1928 roku v seli Zajmishi Talalayivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Po zakinchenni serednoyi shkoli v Kramatorsku v 1947 roci postupiv navchatis na fizichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T Shevchenka yakij zakinchiv u 1952 roci V comu zh roci postupiv do aspiranturi za specialnistyu Optika yaku zakinchiv u 1955 roci ta zahistiv kandidatsku disertaciyu Uchen profesora Oleksandra Shishlovskogo Nadali pracyuvav v universiteti na posadah asistenta veresen 1955 veresen 1956 starshogo vikladacha veresen 1956 veresen 1957 docenta veresen 1957 veresen 1967 profesora veresen 1967 vikonuvacha obov yazkiv dekana lyutij 1970 dekana fizichnogo fakultetu traven 1970 berezen 1972 z 3 travnya 1972 roku po 30 sichnya 2000 roku pracyuvav na posadi zaviduvacha kafedri eksperimentalnoyi fiziki U 1980 1987 rokah yak golova Naukovo metodichnoyi radi Minvuzu Ukrayini z fiziki vchenij buv recenzentom i redaktorom kilkoh prestizhnih navchalnih vidan z fiziki dlya vishiv SRSR i URSR Viceprezident 1991 1993 prezident 1995 1998 Ukrayinskogo fizichnogo tovaristva Zasnovnik naukovoyi shkoli optiki ta spektroskopiyi napivprovidnikovih kristaliv Za chas roboti v universiteti nim bulo pidgotovleno 40 kandidativ nauk z yakih piznishe 6 stali doktorami nauk Mogila Ivana Gorbanya na Bajkovomu kladovishi Maye ponad 310 naukovih publikacij Vhodiv do skladu redakcijnih rad mizhnarodnogo zhurnalu Fizika nizkih temperatur i naukovo populyarnogo Pulsar Buv chlenom Optichnogo tovaristva im D S Rozhdestvenskogo chlenom Komitetu po derzhavnih premiyah Ukrayinskoyi RSR pri Radi Ministriv URSR ta inshe Pomer na 72 mu roci zhittya 30 sichnya 2000 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 25 00 pn sh 30 30 05 sh d 50 4168889 pn sh 30 5016389 sh d 50 4168889 30 5016389 Naukova i gromadska diyalnistIvan Gorban zajmavsya problemi vikladannya zagalnogo kursu fiziki dlya fizikiv Vin avtor odniyeyi monografiyi p yati pidruchnikiv i navchalnih posibnikiv z grifom ministerstv dvoh posibnikiv universitetskogo vidannya Napisani nim pidruchniki z kursu optiki rekomendovani ne lishe studentam universitetiv Ukrayini a vikoristovuyutsya v universitetah deyakih inshih krayin de voni vijshli u perekladi I S Gorban buv avtorom i u riznij chas lektorom takih normativnih kursiv yak Kolivannya i hvili Optika z novitnimi dosyagnennyami Klasichna mehanika Dodatkovi glavi fiziki dlya magistriv Nobelivska tematika i suchasna fizika Rozrobiv seriyu speckursiv Optichni vimiryuvannya Problemi suchasnoyi fiziki Spektroskopiya bagatoatomnih molekul Nelinijna optika Radiospektroskopiya Optichni spektri kristaliv Kvantova mehanika kristalichnih defektiv Organizuvav specializaciyu Fotonika naukovu laboratoriyu elektronno optichnih procesiv naukovu laboratoriyu z radiospektroskopiyi fizichnij praktikum z radioelektroniki specpraktikum z kvantovoyi elektroniki specpraktikum z radiospektroskopiyi specpraktikum dlya specializaciyi Fotonika Naukovi interesi I S Gorbanya zoseredzhuvalisya u galuzyah spektroskopiyi fiziki tverdogo tila fiziki nizkih temperatur i kvantovoyi elektroniki Zdobutki rozrobleni zasadi kilkisnoyi spektroskopiyi sharuvatih kristaliv vivcheni optichni vlastivosti kristaliv karbidu kremniyu na osnovi yakih rozrobleni napivprovidnikovi priladi zdatni pracyuvati u kritichnih umovah doslidzhena radiacijna stijkist lazernih materialiv i fizika eksimernih lazeriv vpershe dosyagnuti umovi za yakih sposterigayutsya fazovi peretvorennya kvazimolekulyarnogo tipu v elektronno dirkovij sistemi kristaliv i otrimana elektronno dirkova kvantova ridina ta inshe Zdijsniv 32 naukovo tehnichni rozrobki na gospodarcho dogovirnij osnovi sho prineslo universitetu 3 745 tisyach karbovanciv pributku v cinah do 1989 roku i na osnovi grantiv na sumu ponad 300 tisyach griven dzherelo Buv kerivnikom golovnoyi organizaciyi SRSR pri vikonanni v 1981 1990 rokah naukovih rozrobok dzherelo Doslidzhennya mozhlivostej parametrichnogo peretvorennya svitovogo viprominyuvannya Doslidzhennya impulsnogo periodichnogo zburennya aktivnogo seredovisha UF viprominyuvannya u viprominyuvannya vidimogo ta ICh diapazoniv Doslidzhennya novih reyestruyuchih materialiv dlya pristroyiv zapam yatovuvannya informacij Rozrobka fizichnih osnov zapam yatovuvannya svitlovih signaliv dielektrichnimi kristalami ta naukovim kerivnikom mizhnarodnoyi programi pri vikonanni naukovoyi temi Rozrobka i vipusk lazera na ArF i KrF dlya mikrotehnologiyi 1990 1991 roki Nagorodi vidznakiNagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1984 chotirma medalyami ta dvoma znakami 14 veresnya 1999 roku jomu bulo nadano zvannya Zasluzhenij profesor Kiyivskogo Nacionalnogo universitetu imeni T Shevchenka Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1987 Primitki Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Shishlovskij Olekcandr Andrijovich I S Gorban 2000 Osnovi kvantovoyi ta hvilovoyi optiki Tekst navch posibnik Kiyiv Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet s 232 s ISBN 966 594 160 7 Fizichnij fakultet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Kafedra eksperimentalnoyi fiziki Fizichnij fakultet Kiyivskij nacionalnij universitet im Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 29 sichnya 2021