Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Андрійович Шишловський (30 березня 1905, Валк — 20 липня 1975, Київ) — український фізик-оптик, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1954), професор. Дослідник люмінесценції розчинів електролітів, парів органічних барвників, організатор перших в Україні спектральних лабораторій, засновник власної наукової школи та спектроеліпсометрії поверхні.
| Олександр Шишловський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 30 березня 1905 Валк, Російська імперія | |||
| Помер | 20 липня 1975 (70 років) Київ, УРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | науковець | |||
| Alma mater | Московський державний університет (1932) | |||
| Галузь | фізика (оптика) | |||
| Заклад | Державний оптичний інститут (1933—1938) Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1938—1975) Середньоазійський державний університет (1941—1944) | |||
| Посада | старший науковий співробітник, доцент, професор, завідувач кафедри оптики, декан фізичного факультету, науковий керівник | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1954) | |||
| Науковий керівник | Сергій Вавилов | |||
| Відомі учні | Михайло Лисиця, Іван Горбань, Михайло Білий, Ігор Шайкевич, Леонід Поперенко | |||
| Відомий завдяки: | дослідженням люмінесценції розчинів електролітів, парів органічних барвників, створенню перших в Україні спектральних лабораторій, заснуванню власної наукової школи та спектроеліпсометрії поверхні | |||
| Нагороди |
| |||
Майже 40 років — професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1938—1975), засновник та багаторічний завідувач кафедри оптики, декан фізичного факультету. Автор близько 100 наукових робіт, учень професора Сергія Вавилова.
Життєпис
Народився 30 березня 1905-го року у місті Валк, Російська імперія.
У 1932-му році закінчив фізичне відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету, у 1936-му — аспірантуру при університеті під керівництвом професора Сергія Вавилова. Під час навчання деякий час працював асистентом кафедри фізики.
З 1933-го року — старший науковий співробітник Державного оптичного інституту у Ленінграді. Наприкінці 1930-х років здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук, захистивши дисертацію у напрямі прикладної фізичної оптики.
У 1938-му році, за пропозицією Сергія Вавилова, переїхав до Києва, де розпочав педагогічну та наукову діяльність у державному університеті імені Тараса Шевченка (КДУ). Через рік заснував кафедру оптики фізико-математичного факультету, яку очолював до кінця життя.
З 1941-го по 1944-й роки — доцент кафедри фізики Середньоазійського державного університету. З поверненням до Києва розпочав роботу з належної організації кафедри оптики, велику увагу приділяв студентам та молодим науковцям.
З 1950-го по 1951-й роки та з 1956-го по 1958-й роки — декан фізичного факультету. У 1954-му році здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, захистивши дисертацію на тему «Оптические исследования люминесцирующих растворов электролитов». Пізніше затверджений у вченому званні професора.
У 1956-му році, разом з доцентом , заснував власну наукову школу та спектроеліпсометрії поверхні. Виступив педагогом, науковим керівником та консультантом близько 15-ти докторів та кандидатів наук, зокрема, Михайла Лисиці, Івана Горбаня, Михайла Білого, Ігоря Шайкевича, Леоніда Поперенка, Івана Конділенка, Василя Стащука тощо.
У 1963-му році виступив співзасновником Республіканської фізико-математичної школи-інтернату при КДУ. З 1965-го по 1970-й роки — її науковий керівник.
Автор близько 100 наукових робіт. Організатор перших в Україні спектральних лабораторій (разом з доцентом ). Розробник питань оптики низькотемпературної плазми, досліджував геометричну оптику, побудову та розрахунки оптичних систем.
Член наукової ради з люмінесценції та комісії зі спектроскопії Академії наук УРСР, член редакційної колегії часопису «Журнал прикладной спектроскопии».
Помер у 70-річному віці 20 липня 1975-го року. Похований на Байковому кладовищі (північна частина ділянки № 33, 50°25′05″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4183056° пн. ш. 30.5027917° сх. д.).
Науковий доробок (частковий)
- «Важнейшие приложения оптики в военном деле»: Доп. материал по оптике к стандарт. учебнику физики проф. И. И. Соколова «Курс физики», ч. 3 (курс 10 класса): Утв. НКП УзССР / Под ред. А. А. Шишловского. — Ташкент: Госиздат УзССР, 1943. — 24 с. : ил., черт.; 22 см.
- «Оптические исследования люминесцирующих растворов электролитов»: диссертация доктора физико-математических наук : 01.00.00. — Киев, 1954. — 286 с. : ил.
- «Джерела світла в науці і техніці» / Шишловський О. А.; Київ, Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР, 54 с.
- «Експериментальна оптика» / Шишловський О. А.; Київ, «Радянська школа» — 1959.- 656 с.
- «Прикладная физическая оптика»: [Учеб. пособие для ун-тов] — Москва: Физматгиз, 1961. — 822 с. : ил.; 23 см.
- «Корпускулярно-волновая структура вещества и излучения» — Киев: Изд-во Акад. наук УССР, 1962. — 27 с.; 20 см.
- «Оптические измерения» / Борбат А. М., Горбань Н. Я., Охрименко Б. А., Суббота-Мельник П. А., Шайкевич И. А., Шишловский А. А.; Киев: Техника. 1967. — 419 с.
- «Физика»: [Пособие для учащихся вечерних (сменных) и заоч. школ УССР] / С. У. Гончаренко, Л. Г. Гречко, М. И. Розенберг ; Под общ. ред. проф. А. А. Шишловского. — Киев: Рад. школа, 1969. — 22 см.
- «Физика»: [Пособие для вечерних (сменных) и заоч. школ УССР]. — Киев: Рад. школа, 1971. — 22 см. Ч. 2: Электричество. / И. Я. Кучеров, Н. Н. Новиков ; Под общ. ред. проф. А. А. Шишловского. — 1971. — 287 с. : ил.
- «Оптические свойства сплавов никель-железо в области междузонных переходов» // Шишловский А. А., Горбань Н. Я., Стащук В. С. и др.; Оптика и спектроскопия. 1973. -Т. ХХXV. — Вып.3, С.508-513.
Нагороди
Примітки
- Незабутні постаті: Шишловський Олександр Андрійович
- «Металооптика та спектроеліпсометрія поверхні»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Andrijovich Shishlovskij 30 bereznya 1905 Valk 20 lipnya 1975 Kiyiv ukrayinskij fizik optik pedagog Doktor fiziko matematichnih nauk 1954 profesor Doslidnik lyuminescenciyi rozchiniv elektrolitiv pariv organichnih barvnikiv organizator pershih v Ukrayini spektralnih laboratorij zasnovnik vlasnoyi naukovoyi shkoli ta spektroelipsometriyi poverhni Oleksandr ShishlovskijNarodivsya 30 bereznya 1905 1905 03 30 Valk Rosijska imperiyaPomer 20 lipnya 1975 1975 07 20 70 rokiv Kiyiv URSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist naukovecAlma mater Moskovskij derzhavnij universitet 1932 Galuz fizika optika Zaklad Derzhavnij optichnij institut 1933 1938 Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1938 1975 Serednoazijskij derzhavnij universitet 1941 1944 Posada starshij naukovij spivrobitnik docent profesor zaviduvach kafedri optiki dekan fizichnogo fakultetu naukovij kerivnikVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1954 Naukovij kerivnik Sergij VavilovVidomi uchni Mihajlo Lisicya Ivan Gorban Mihajlo Bilij Igor Shajkevich Leonid PoperenkoVidomij zavdyaki doslidzhennyam lyuminescenciyi rozchiniv elektrolitiv pariv organichnih barvnikiv stvorennyu pershih v Ukrayini spektralnih laboratorij zasnuvannyu vlasnoyi naukovoyi shkoli ta spektroelipsometriyi poverhniNagorodi Majzhe 40 rokiv profesor Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1938 1975 zasnovnik ta bagatorichnij zaviduvach kafedri optiki dekan fizichnogo fakultetu Avtor blizko 100 naukovih robit uchen profesora Sergiya Vavilova ZhittyepisNarodivsya 30 bereznya 1905 go roku u misti Valk Rosijska imperiya U 1932 mu roci zakinchiv fizichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu u 1936 mu aspiranturu pri universiteti pid kerivnictvom profesora Sergiya Vavilova Pid chas navchannya deyakij chas pracyuvav asistentom kafedri fiziki Z 1933 go roku starshij naukovij spivrobitnik Derzhavnogo optichnogo institutu u Leningradi Naprikinci 1930 h rokiv zdobuv naukovij stupin kandidata fiziko matematichnih nauk zahistivshi disertaciyu u napryami prikladnoyi fizichnoyi optiki U 1938 mu roci za propoziciyeyu Sergiya Vavilova pereyihav do Kiyeva de rozpochav pedagogichnu ta naukovu diyalnist u derzhavnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka KDU Cherez rik zasnuvav kafedru optiki fiziko matematichnogo fakultetu yaku ocholyuvav do kincya zhittya Z 1941 go po 1944 j roki docent kafedri fiziki Serednoazijskogo derzhavnogo universitetu Z povernennyam do Kiyeva rozpochav robotu z nalezhnoyi organizaciyi kafedri optiki veliku uvagu pridilyav studentam ta molodim naukovcyam Z 1950 go po 1951 j roki ta z 1956 go po 1958 j roki dekan fizichnogo fakultetu U 1954 mu roci zdobuv naukovij stupin doktora fiziko matematichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Opticheskie issledovaniya lyuminesciruyushih rastvorov elektrolitov Piznishe zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora U 1956 mu roci razom z docentom zasnuvav vlasnu naukovu shkolu ta spektroelipsometriyi poverhni Vistupiv pedagogom naukovim kerivnikom ta konsultantom blizko 15 ti doktoriv ta kandidativ nauk zokrema Mihajla Lisici Ivana Gorbanya Mihajla Bilogo Igorya Shajkevicha Leonida Poperenka Ivana Kondilenka Vasilya Stashuka tosho Mogila Oleksandra Shishlovskogo Bajkove kladovishe U 1963 mu roci vistupiv spivzasnovnikom Respublikanskoyi fiziko matematichnoyi shkoli internatu pri KDU Z 1965 go po 1970 j roki yiyi naukovij kerivnik Avtor blizko 100 naukovih robit Organizator pershih v Ukrayini spektralnih laboratorij razom z docentom Rozrobnik pitan optiki nizkotemperaturnoyi plazmi doslidzhuvav geometrichnu optiku pobudovu ta rozrahunki optichnih sistem Chlen naukovoyi radi z lyuminescenciyi ta komisiyi zi spektroskopiyi Akademiyi nauk URSR chlen redakcijnoyi kolegiyi chasopisu Zhurnal prikladnoj spektroskopii Pomer u 70 richnomu vici 20 lipnya 1975 go roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi pivnichna chastina dilyanki 33 50 25 05 pn sh 30 30 10 sh d 50 4183056 pn sh 30 5027917 sh d 50 4183056 30 5027917 Naukovij dorobok chastkovij Vazhnejshie prilozheniya optiki v voennom dele Dop material po optike k standart uchebniku fiziki prof I I Sokolova Kurs fiziki ch 3 kurs 10 klassa Utv NKP UzSSR Pod red A A Shishlovskogo Tashkent Gosizdat UzSSR 1943 24 s il chert 22 sm Opticheskie issledovaniya lyuminesciruyushih rastvorov elektrolitov dissertaciya doktora fiziko matematicheskih nauk 01 00 00 Kiev 1954 286 s il Dzherela svitla v nauci i tehnici Shishlovskij O A Kiyiv Tovaristvo dlya poshirennya politichnih i naukovih znan URSR 54 s Eksperimentalna optika Shishlovskij O A Kiyiv Radyanska shkola 1959 656 s Prikladnaya fizicheskaya optika Ucheb posobie dlya un tov Moskva Fizmatgiz 1961 822 s il 23 sm Korpuskulyarno volnovaya struktura veshestva i izlucheniya Kiev Izd vo Akad nauk USSR 1962 27 s 20 sm Opticheskie izmereniya Borbat A M Gorban N Ya Ohrimenko B A Subbota Melnik P A Shajkevich I A Shishlovskij A A Kiev Tehnika 1967 419 s Fizika Posobie dlya uchashihsya vechernih smennyh i zaoch shkol USSR S U Goncharenko L G Grechko M I Rozenberg Pod obsh red prof A A Shishlovskogo Kiev Rad shkola 1969 22 sm Fizika Posobie dlya vechernih smennyh i zaoch shkol USSR Kiev Rad shkola 1971 22 sm Ch 2 Elektrichestvo I Ya Kucherov N N Novikov Pod obsh red prof A A Shishlovskogo 1971 287 s il Opticheskie svojstva splavov nikel zhelezo v oblasti mezhduzonnyh perehodov Shishlovskij A A Gorban N Ya Stashuk V S i dr Optika i spektroskopiya 1973 T HHXV Vyp 3 S 508 513 Nagorodiorden Lenina medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSRPrimitkiNezabutni postati Shishlovskij Oleksandr Andrijovich Metalooptika ta spektroelipsometriya poverhni