Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Митрофан Вікторович Довнар ЗапольськийНародився 2 14 червня 1867 Речиця Мінська губернія Російська ім

Довнар-Запольський Митрофан Вікторович

Довнар-Запольський Митрофан Вікторович

Митрофан Вікторович
Довнар-Запольський
image
Народився 2 (14) червня 1867
Речиця, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 30 вересня 1934(1934-09-30) (67 років)
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Країна image СРСР image Російська імперія (до 1917 року)
Національність білорус
Діяльність історик
Сфера роботи етнографія, фольклор, літературознавство і історія економіки
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1893), Імператорський університет Святого Володимира і d
Заклад МДУ, Імператорський Київський університет Святого Володимира, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, ХІНГ, Харківський національний університет імені Василя Каразіна, Бакинський державний університет, Азербайджанський технічний університет, Білоруський державний університет, Інститут білоруської культури і Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Конфесія православного віросповідання
Рід d
У шлюбі з Q122974395?
Діти Довнар-Запольський Всеволод Митрофанович
Автограф image
Нагороди
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
4-го ст.		 image image
image Довнар-Запольський Митрофан Вікторович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довнар.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Запольський.

Митрофа́н Ві́кторович Довна́р-Запо́льський (біл. Мітрафан Віктаравіч Доўнар-Запольскі, 2 [14] червня 1867(18670614), Річиця, Мінська губернія, Російська імперія — 30 вересня 1934, Москва, СРСР) — історик, етнограф та фольклорист, джерелознавець, архівознавець, археограф білоруського походження.

Біографія

Народився в містечку Річиця Мінської губернії в сім'ї столоначальника повітового поліцейського управління, спадкового шляхтича герба «Побуг» Віктора Мартиновича Довнар-Запольського. У зв'язку з матеріальними нестатками родина переїхала в болгарське місто Пловдив, де в той час проживав старший брат майбутнього історика Петро. Згодом батько після конфлікту зі старшим сином повернувся з Митрофаном до Білорусі.

Через переїзди й матеріальну невлаштованість Довнар-Запольський декілька разів міняв місце навчання. В одинадцять років його віддали до мінської гімназії, де він провчився один рік. За цей час батько отримав посаду мирового судді в Мозирі та помешкання і перевів сина до мозирської прогімназії. У ній хлопчик закінчив шість класів. У 1885 році батько перевів його до сьомого класу київської Першої чоловічої гімназії, з якої у восьмому класі його було виключено. Причиною виключення стала заборонена література, яку знайшов у його помешканні інспектор гімназії А. Старков. Це були поема Тараса Шевченка «Марія», українські журнали «Громада» й «Основа», лист відомого історика Миколи Костомарова до видавця газети «Колокол» та ін. Як показало слідство, проведене в гімназії, Митрофан Довнар-Запольський купив цю літературу в Болгарії, де гостював у матері, а за Емським указом, виданим імперським урядом 18 травня 1876 року, заборонялися як друкування української літератури, так і ввіз її з-за кордону.

У 1889­–1894 роках навчався на історико-філологічному факультеті Київського Імператорського університету Св. Володимира, навчання закінчив з дипломом 1-го ступеня. Своїми вчителями вважав істориків Володимира Антоновича та Володимира Іконникова. Під час навчання в університеті одержував стипендію Кирила та Мефодія, за що зобов'язаний був відпрацювати 6 років на посаді викладача у навчальних закладах Міністерства освіти. У жовтні 1895 року розпочав викладання історії в приватній гімназії Л. П. Ржевської в Москві. Ще під час навчання в університеті у вересні 1891 року був обраний членом Імператорського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії, у травні 1893 року — дійсним членом Історико-філологічного товариства при Харківському університеті.

З січня 1896 року повернувся до Києва, де в університеті Св. Володимира розпочав дворічну підготовку до набуття професорського звання на катедрі російської історії. У квітні 1899 року прозпочав роботу в Московському університеті на посаді приват-доцента, а в травні 1901 року перевівся на таку ж посаду в Київський університет. Захистив магістерську (1901, тема «Державне господарство великого князівства Литовського при Ягеллонах») та докторську (1905, тема «Нариси з організації західноросійського селянства в XVI столітті») дисертації з історії Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. У 1905—1919 роках — професор катедри російської історії Київського університету та організатор і керівник студентського історико-етнографічного гуртка, членами якого були майбутні історики Дмитро Дорошенко, Йосип Гермайзе, Петро Курінний, Олександр Оглоблин, Наталія Полонська-Василенко.

У 1912—1917 роках — директор Київського комерційного інституту, організованого 1908 року на базі комерційного відділення Вищих комерційних курсів, створених 1906 року за його ініціативи. Один з організаторів і перший директор (Київського археологічного інституту) (1918—1919), ініціатор створення Географічного інституту (1918—1919). Один із засновників та член Ради голів Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва (1910—1919), один з голів Комітету охорони пам'ятників історії та мистецтва Української академії наук (1919), співробітник Київської археографічної комісії.

Підтримував Білоруську Народну Республіку (БНР), очолював Білоруську торговельну палату (Київ, 1918), підготував проект створення Білоруського університету в Мінську (кінець березня 1918). У травні-жовтні 1918 брав участь у роботі дипломатичної місії БНР у Києві, яка шукала можливості домогтися визнання БНР у влад Радянської Росії, України, Дону, Німеччини та Австро-Угорщини.

На прохання властей БНР склав «Меморіал» («Основи білоруської державності»), який був надрукований у Гродно і Вільно в 1919 році декількома мовами. Документ містив історичне обґрунтування необхідності створення незалежної білоруської держави, і був представлений на Версальській конференції.

У 1920 році переїхав до Харкова, де працював у Харківському університеті та Інституті народного господарства, пізніше — проректор Азербайджанського університету (Баку), професор Білоруського університету (1925—1928, Мінськ), московських Інституту народного господарства та Сільськогосподарської академії імені І. Тімірязєва (1928—1934).

Надрукована але неопублікована книга «Історія Білорусі» викликала обурення у тогочасної більшовицької влади Білорусі (початок 1926), була названа «катехізисом націонал-демократизму» і заборонена, а сам рукопис конфіскований. Після цього, Довнар-Запольський був практично висланий у Москву (осінь 1926).

Автор понад 150 праць з історії Київської Русі, Московської держави, Росії в XIX столітті, історії Литви, Білорусі та України. Довнар-Запольський досліджував литовсько-польську добу української історії, історію Кривицької й Дреговицької земель, українських міст XV—XVI століть. Створив у Києві власну школу з історії Росії. Опублікував низку праць з історії народного господарства Російської держави XVI—XVII століттях, суспільного руху в Росії, зокрема з історії декабристського руху.

Негативно ставився до залучення білоруських земель до складу Росії після поділу Речі Посполитої. Вважав, що польська «шляхетська аристократична республіка» і російська «боярська олігархія», які повністю ігнорували демос, були «два зла» в білоруській історії і згубно впливали на білоруський народ, який є «дуже демократичний у своїх історичних та народних традиціях».

Помер у Москві, похований на новому Донському кладовищі.

Праці Довнар-Запольського й нині зберігають неабияке довідкове значення завдяки вміщеному в них багатому фактичному матеріалові.

Родина

Другим шлюбом був одружений з Надією Зейферт (нар. 20 жовтня (2 листопада) 1875), дочкою київського дворянина, гласного міської думи Іллі Зейферта. Мав трьох дітей: синів Всеволода (8 березня (20 березня) 1898 — 21 квітня 1919); Вячеслава (нар. 3 (16) грудня 1900) і дочку Ірину (нар. 19 (4) березня 1902).

Старший син, Всеволод, був одним з керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, організатор і керівник загонів Червоної гвардії на Шулявці у 1917–1918 роках. Помер 1919 року в Гомелі від висипного тифу. На честь Всеволода Довнар-Запольського, у 1930-х роках було названо вулицю в Києві, яку за часів незалежної України (2015 року) перейменували на вулицю Митрофана Довнар-Запольського.

Другий син, В'ячеслав, загинув на території Білорусі під час громадянської війни в лавах Червоної армії.

Нагороди

Бібліографія

  • Очерк истории Кривичской и Дреговичской земель до конца XII столетия [ 10 червня 2018 у Wayback Machine.] / М. В. Довнар-Запольский. — К. : Тип. т-ва И. Н. Кушнеров и К°, 1891. — VIII, 170 с. (рос. дореф.)
  • Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. — К., 1901; (рос. дореф.)
  • Политический строй древней Руси: Вече и князь [ 10 червня 2018 у Wayback Machine.] / Проф. М. Довнар-Запольский. — [М.]: И. Д. Сытин, ценз. 1906. — 64 с. — (Современная библиотека).
  • Очерки по истории западнорусского крестьянства в XVI в. — К., 1906; (рос. дореф.)
  • Мемуары декабристов. — К., 1906; (рос. дореф.)
  • Идеалы декабристов. — М., 1907; (рос. дореф.)
  • Украинские староства в первой половине XVI в. — К., 1908; (рос. дореф.)
  • Русская история в очерках и статьях, т. 1–3. — М., 1909—1912; (рос. дореф.)
  • История русского народного хозяйства. — К., 1911; (рос. дореф.)
  • Торговля и промышленность Москвы XVI—XVII вв. — М., 1912; (рос. дореф.)
  • Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Волынской и Подольской губернии. — К., 1913. (рос. дореф.)
  • Задачи экономического возрождения России: (русско-германский товарообмен и бельгийская промышленность) [ 9 червня 2018 у Wayback Machine.] / М. В. Довнар-Запольский. — К., 1915. — 72 с.: табл. (рос. дореф.)
  • Народное хозяйство Белоруссии. 1861—1914 гг. [ 10 червня 2018 у Wayback Machine.] / Проф. М. В. Довнар-Запольский. — Минск: Изд. Госплана СССР, 1926. — [3], 240 c. : ил., табл. (рос.)

Примітки

  1. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 41зв..
  2. Михальченко, 1997, с. 84–85..
  3. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 42зв–43..
  4. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 44зв–45..
  5. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 45зв–46..
  6. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 42..
  7. ДАК, ф. 16, оп. 464, спр. 4782, арк. 41зв, 47зв–48..

Джерела

  • Бандарчык В. К. Гісторыя беларускай этнаграфіі XIX ст. — Мн. : Навука і тэхніка, 1964. — С. 201—215. (біл.)
  • Історична спадщина М. В. Довнар-Запольського (1864—1934) [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2003. — № 6 (453). — С. 143—154.
  • Герасименко Н. О. Історична спадщина М. В. Довнар-Запольського (закінчення) [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2004. — № 1 (454). — С. 120—130.
  • Денисенко Г. Г. Довнар-Запольский Митрофан Вікторович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 427. — .
  • Історія Київського університету. 1874—1959 / За ред. О. З. Жмудського. — К., 1959.
  • Караў Дз. У. Прадмова // Доўнар-Запольскі М. В. Гісторыя Беларусі / Беларус. Энцыкл., Нац. арх. Рэсп. Беларусь.; Пер. з рус. Т. М. Бутэвіч, Т. М. Кароткая, Е. П. Фешчанка. — Мн : БелЭн, 1994. — С. 5–15. — . (біл.)
  • Лебедева В. М., Скалабан В. В., Шумейко М. Ф. М. В. Довнар-Запольский и его наследие // Довнар-Запольский М. В. История Белорусии / М. В. Довнар-Запольский. — 2-е изд. — Мн : Беларусь, 2005. — С. 3–14. — . (рос.)
  • Матяш І. Б.. Довнар-Запольський Митрофан Вікторович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .
  • Киевская школа в историографии (В. Б. Антонович, М. В. Довнар-Запольский и их ученики). — М. : Прометей ; Брянск: Изд-во БГПУ, 1997. — 228 с. — . (рос.)
  • Послужной списокъ о службѣ ординарнаго профессора Императорскаго Университета Св. Владиміра Митрофана Викторовича Запольскаго-Довнара. Составленъ въ 1916 году / Киевский университет. Послужные списки преподавателей и служащих университета // ГАК, ф. 16, оп. 464, д. 4782, л. 40–49. (рос. дореф.)
  • Чуткий А. І. Науковий геній Довнар-Запольського / Економіст: газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. — № 6—7 (1481—1482). — 2017. — Березень.

Посилання

  • Довнар-Запольський Митрофан Вікторович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • М. В. Довнар-Запольський як декабристознавець. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Митрофан Викторович Довнар-Запольский. Статьи о Речице // govorim.by. — 2012. — 8 января. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Mitrofan Viktorovich Dovnar ZapolskijNarodivsya 2 14 chervnya 1867 Rechicya Minska guberniya Rosijska imperiyaPomer 30 veresnya 1934 1934 09 30 67 rokiv Moskva SRSRPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina SRSR Rosijska imperiya do 1917 roku Nacionalnist bilorusDiyalnist istorikSfera roboti etnografiya folklor literaturoznavstvo i istoriya ekonomikiAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1893 Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira i dZaklad MDU Imperatorskij Kiyivskij universitet Svyatogo Volodimira Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana HING Harkivskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Karazina Bakinskij derzhavnij universitet Azerbajdzhanskij tehnichnij universitet Biloruskij derzhavnij universitet Institut biloruskoyi kulturi i Moskovska silskogospodarska akademiya imeni K A TimiryazyevaKonfesiya pravoslavnogo virospovidannyaRid dU shlyubi z Q122974395 Diti Dovnar Zapolskij Vsevolod MitrofanovichAvtografNagorodi Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 4 go st Dovnar Zapolskij Mitrofan Viktorovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dovnar U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zapolskij Mitrofa n Vi ktorovich Dovna r Zapo lskij bil Mitrafan Viktaravich Doynar Zapolski 2 14 chervnya 1867 18670614 Richicya Minska guberniya Rosijska imperiya 30 veresnya 1934 Moskva SRSR istorik etnograf ta folklorist dzhereloznavec arhivoznavec arheograf biloruskogo pohodzhennya BiografiyaNarodivsya v mistechku Richicya Minskoyi guberniyi v sim yi stolonachalnika povitovogo policejskogo upravlinnya spadkovogo shlyahticha gerba Pobug Viktora Martinovicha Dovnar Zapolskogo U zv yazku z materialnimi nestatkami rodina pereyihala v bolgarske misto Plovdiv de v toj chas prozhivav starshij brat majbutnogo istorika Petro Zgodom batko pislya konfliktu zi starshim sinom povernuvsya z Mitrofanom do Bilorusi Cherez pereyizdi j materialnu nevlashtovanist Dovnar Zapolskij dekilka raziv minyav misce navchannya V odinadcyat rokiv jogo viddali do minskoyi gimnaziyi de vin provchivsya odin rik Za cej chas batko otrimav posadu mirovogo suddi v Moziri ta pomeshkannya i pereviv sina do mozirskoyi progimnaziyi U nij hlopchik zakinchiv shist klasiv U 1885 roci batko pereviv jogo do somogo klasu kiyivskoyi Pershoyi cholovichoyi gimnaziyi z yakoyi u vosmomu klasi jogo bulo viklyucheno Prichinoyu viklyuchennya stala zaboronena literatura yaku znajshov u jogo pomeshkanni inspektor gimnaziyi A Starkov Ce buli poema Tarasa Shevchenka Mariya ukrayinski zhurnali Gromada j Osnova list vidomogo istorika Mikoli Kostomarova do vidavcya gazeti Kolokol ta in Yak pokazalo slidstvo provedene v gimnaziyi Mitrofan Dovnar Zapolskij kupiv cyu literaturu v Bolgariyi de gostyuvav u materi a za Emskim ukazom vidanim imperskim uryadom 18 travnya 1876 roku zaboronyalisya yak drukuvannya ukrayinskoyi literaturi tak i vviz yiyi z za kordonu U 1889 1894 rokah navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo Imperatorskogo universitetu Sv Volodimira navchannya zakinchiv z diplomom 1 go stupenya Svoyimi vchitelyami vvazhav istorikiv Volodimira Antonovicha ta Volodimira Ikonnikova Pid chas navchannya v universiteti oderzhuvav stipendiyu Kirila ta Mefodiya za sho zobov yazanij buv vidpracyuvati 6 rokiv na posadi vikladacha u navchalnih zakladah Ministerstva osviti U zhovtni 1895 roku rozpochav vikladannya istoriyi v privatnij gimnaziyi L P Rzhevskoyi v Moskvi She pid chas navchannya v universiteti u veresni 1891 roku buv obranij chlenom Imperatorskogo tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi u travni 1893 roku dijsnim chlenom Istoriko filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti Z sichnya 1896 roku povernuvsya do Kiyeva de v universiteti Sv Volodimira rozpochav dvorichnu pidgotovku do nabuttya profesorskogo zvannya na katedri rosijskoyi istoriyi U kvitni 1899 roku prozpochav robotu v Moskovskomu universiteti na posadi privat docenta a v travni 1901 roku perevivsya na taku zh posadu v Kiyivskij universitet Zahistiv magistersku 1901 tema Derzhavne gospodarstvo velikogo knyazivstva Litovskogo pri Yagellonah ta doktorsku 1905 tema Narisi z organizaciyi zahidnorosijskogo selyanstva v XVI stolitti disertaciyi z istoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhemajtijskogo U 1905 1919 rokah profesor katedri rosijskoyi istoriyi Kiyivskogo universitetu ta organizator i kerivnik studentskogo istoriko etnografichnogo gurtka chlenami yakogo buli majbutni istoriki Dmitro Doroshenko Josip Germajze Petro Kurinnij Oleksandr Ogloblin Nataliya Polonska Vasilenko U 1912 1917 rokah direktor Kiyivskogo komercijnogo institutu organizovanogo 1908 roku na bazi komercijnogo viddilennya Vishih komercijnih kursiv stvorenih 1906 roku za jogo iniciativi Odin z organizatoriv i pershij direktor Kiyivskogo arheologichnogo institutu 1918 1919 iniciator stvorennya Geografichnogo institutu 1918 1919 Odin iz zasnovnikiv ta chlen Radi goliv Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatok starovini ta mistectva 1910 1919 odin z goliv Komitetu ohoroni pam yatnikiv istoriyi ta mistectva Ukrayinskoyi akademiyi nauk 1919 spivrobitnik Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Pidtrimuvav Bilorusku Narodnu Respubliku BNR ocholyuvav Bilorusku torgovelnu palatu Kiyiv 1918 pidgotuvav proekt stvorennya Biloruskogo universitetu v Minsku kinec bereznya 1918 U travni zhovtni 1918 brav uchast u roboti diplomatichnoyi misiyi BNR u Kiyevi yaka shukala mozhlivosti domogtisya viznannya BNR u vlad Radyanskoyi Rosiyi Ukrayini Donu Nimechchini ta Avstro Ugorshini Na prohannya vlastej BNR sklav Memorial Osnovi biloruskoyi derzhavnosti yakij buv nadrukovanij u Grodno i Vilno v 1919 roci dekilkoma movami Dokument mistiv istorichne obgruntuvannya neobhidnosti stvorennya nezalezhnoyi biloruskoyi derzhavi i buv predstavlenij na Versalskij konferenciyi U 1920 roci pereyihav do Harkova de pracyuvav u Harkivskomu universiteti ta Instituti narodnogo gospodarstva piznishe prorektor Azerbajdzhanskogo universitetu Baku profesor Biloruskogo universitetu 1925 1928 Minsk moskovskih Institutu narodnogo gospodarstva ta Silskogospodarskoyi akademiyi imeni I Timiryazyeva 1928 1934 Nadrukovana ale neopublikovana kniga Istoriya Bilorusi viklikala oburennya u togochasnoyi bilshovickoyi vladi Bilorusi pochatok 1926 bula nazvana katehizisom nacional demokratizmu i zaboronena a sam rukopis konfiskovanij Pislya cogo Dovnar Zapolskij buv praktichno vislanij u Moskvu osin 1926 Avtor ponad 150 prac z istoriyi Kiyivskoyi Rusi Moskovskoyi derzhavi Rosiyi v XIX stolitti istoriyi Litvi Bilorusi ta Ukrayini Dovnar Zapolskij doslidzhuvav litovsko polsku dobu ukrayinskoyi istoriyi istoriyu Krivickoyi j Dregovickoyi zemel ukrayinskih mist XV XVI stolit Stvoriv u Kiyevi vlasnu shkolu z istoriyi Rosiyi Opublikuvav nizku prac z istoriyi narodnogo gospodarstva Rosijskoyi derzhavi XVI XVII stolittyah suspilnogo ruhu v Rosiyi zokrema z istoriyi dekabristskogo ruhu Negativno stavivsya do zaluchennya biloruskih zemel do skladu Rosiyi pislya podilu Rechi Pospolitoyi Vvazhav sho polska shlyahetska aristokratichna respublika i rosijska boyarska oligarhiya yaki povnistyu ignoruvali demos buli dva zla v biloruskij istoriyi i zgubno vplivali na biloruskij narod yakij ye duzhe demokratichnij u svoyih istorichnih ta narodnih tradiciyah Pomer u Moskvi pohovanij na novomu Donskomu kladovishi Praci Dovnar Zapolskogo j nini zberigayut neabiyake dovidkove znachennya zavdyaki vmishenomu v nih bagatomu faktichnomu materialovi RodinaDrugim shlyubom buv odruzhenij z Nadiyeyu Zejfert nar 20 zhovtnya 2 listopada 1875 dochkoyu kiyivskogo dvoryanina glasnogo miskoyi dumi Illi Zejferta Mav troh ditej siniv Vsevoloda 8 bereznya 20 bereznya 1898 21 kvitnya 1919 Vyacheslava nar 3 16 grudnya 1900 i dochku Irinu nar 19 4 bereznya 1902 Starshij sin Vsevolod buv odnim z kerivnikiv borotbi za vstanovlennya radyanskoyi vladi v Kiyevi organizator i kerivnik zagoniv Chervonoyi gvardiyi na Shulyavci u 1917 1918 rokah Pomer 1919 roku v Gomeli vid visipnogo tifu Na chest Vsevoloda Dovnar Zapolskogo u 1930 h rokah bulo nazvano vulicyu v Kiyevi yaku za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini 2015 roku perejmenuvali na vulicyu Mitrofana Dovnar Zapolskogo Drugij sin V yacheslav zaginuv na teritoriyi Bilorusi pid chas gromadyanskoyi vijni v lavah Chervonoyi armiyi NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1916 Medal V pam yat koronaciyi Imperatora Mikoli II 1896 Medal V pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih 1913 BibliografiyaOcherk istorii Krivichskoj i Dregovichskoj zemel do konca XII stoletiya 10 chervnya 2018 u Wayback Machine M V Dovnar Zapolskij K Tip t va I N Kushnerov i K 1891 VIII 170 s ros doref Gosudarstvennoe hozyajstvo Velikogo knyazhestva Litovskogo pri Yagellonah t 1 K 1901 ros doref Politicheskij stroj drevnej Rusi Veche i knyaz 10 chervnya 2018 u Wayback Machine Prof M Dovnar Zapolskij M I D Sytin cenz 1906 64 s Sovremennaya biblioteka Ocherki po istorii zapadnorusskogo krestyanstva v XVI v K 1906 ros doref Memuary dekabristov K 1906 ros doref Idealy dekabristov M 1907 ros doref Ukrainskie starostva v pervoj polovine XVI v K 1908 ros doref Russkaya istoriya v ocherkah i statyah t 1 3 M 1909 1912 ros doref Istoriya russkogo narodnogo hozyajstva K 1911 ros doref Torgovlya i promyshlennost Moskvy XVI XVII vv M 1912 ros doref Ves Yugo Zapadnyj kraj spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Volynskoj i Podolskoj gubernii K 1913 ros doref Zadachi ekonomicheskogo vozrozhdeniya Rossii russko germanskij tovaroobmen i belgijskaya promyshlennost 9 chervnya 2018 u Wayback Machine M V Dovnar Zapolskij K 1915 72 s tabl ros doref Narodnoe hozyajstvo Belorussii 1861 1914 gg 10 chervnya 2018 u Wayback Machine Prof M V Dovnar Zapolskij Minsk Izd Gosplana SSSR 1926 3 240 c il tabl ros PrimitkiDAK f 16 op 464 spr 4782 ark 41zv Mihalchenko 1997 s 84 85 DAK f 16 op 464 spr 4782 ark 42zv 43 DAK f 16 op 464 spr 4782 ark 44zv 45 DAK f 16 op 464 spr 4782 ark 45zv 46 DAK f 16 op 464 spr 4782 ark 42 DAK f 16 op 464 spr 4782 ark 41zv 47zv 48 DzherelaBandarchyk V K Gistoryya belaruskaj etnagrafii XIX st Mn Navuka i tehnika 1964 S 201 215 bil Istorichna spadshina M V Dovnar Zapolskogo 1864 1934 11 lipnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2003 6 453 S 143 154 Gerasimenko N O Istorichna spadshina M V Dovnar Zapolskogo zakinchennya 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2004 1 454 S 120 130 Denisenko G G Dovnar Zapolskij Mitrofan Viktorovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 427 ISBN 966 00 0405 2 Istoriya Kiyivskogo universitetu 1874 1959 Za red O Z Zhmudskogo K 1959 Karay Dz U Pradmova Doynar Zapolski M V Gistoryya Belarusi Belarus Encykl Nac arh Resp Belarus Per z rus T M Butevich T M Karotkaya E P Feshchanka Mn BelEn 1994 S 5 15 ISBN 5 85700 151 X bil Lebedeva V M Skalaban V V Shumejko M F M V Dovnar Zapolskij i ego nasledie Dovnar Zapolskij M V Istoriya Belorusii M V Dovnar Zapolskij 2 e izd Mn Belarus 2005 S 3 14 ISBN 985 01 0550 X ros Matyash I B Dovnar Zapolskij Mitrofan Viktorovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Kievskaya shkola v istoriografii V B Antonovich M V Dovnar Zapolskij i ih ucheniki M Prometej Bryansk Izd vo BGPU 1997 228 s ISBN 5 88543 088 8 ros Posluzhnoj spisok o sluzhbѣ ordinarnago professora Imperatorskago Universiteta Sv Vladimira Mitrofana Viktorovicha Zapolskago Dovnara Sostavlen v 1916 godu Kievskij universitet Posluzhnye spiski prepodavatelej i sluzhashih universiteta GAK f 16 op 464 d 4782 l 40 49 ros doref Chutkij A I Naukovij genij Dovnar Zapolskogo Ekonomist gazeta Kiyivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu imeni Vadima Getmana 6 7 1481 1482 2017 Berezen PosilannyaDovnar Zapolskij Mitrofan Viktorovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 M V Dovnar Zapolskij yak dekabristoznavec 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mitrofan Viktorovich Dovnar Zapolskij Stati o Rechice govorim by 2012 8 yanvarya ros

Дата публікації:
Топ