Нобелівська премія з фізики (швед. Nobelpriset i fysik) — вища нагорода за наукові досягнення в області фізики, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук у Стокгольмі.
Список лауреатів
1900-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1901 | Вільгельм Конрад Рентген | Німеччина | «У знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь». | |
1902 | Гендрік Антон Лоренц | Нідерланди | «За видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища». | |
Пітер Зееман | Нідерланди | |||
1903 | Антуан Анрі Беккерель (1/2 премії) | Франція | «У знак визнання його видатних заслуг, що виявилися у відкритті спонтанної радіоактивності». | |
| П'єр Кюрі й Марія Кюрі (по 1/4 премії) | Франція | «За видатні заслуги в спільних дослідженнях явищ радіації». | |
1904 | Джон Вільям Стретт (лорд Релей) | Велика Британія | «За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень». | |
1905 | Філіпп Едуард Антон фон Ленард | Німеччина | «За роботи з дослідження катодних променів». | |
1906 | Джозеф Джон Томсон | Велика Британія | «У знак визнання заслуг в області теоретичних й експериментальних досліджень електропровідності в газах». | |
1907 | Альберт Абрахам Майкельсон | США | «За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з його допомогою». | |
1908 | Габрієль Ліппман | Франція | «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції». | |
1909 | Гульєльмо Марконі | Італія | «За видатний внесок у створення бездротової телеграфії». | |
Карл Фердинанд Браун | Німеччина |
1910-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1910 | Ян Дидерик ван дер Ваальс | Нідерланди | «За роботу над рівняннями агрегатних станів газів та рідин». | |
1911 | Вільгельм Він | Німеччина | «За відкриття в області законів, що керують тепловим випромінюванням». | |
1912 | Нільс Густав Дален | Швеція | «За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях». | |
1913 | Гейке Камерлінг-Оннес | Нідерланди | «За дослідження властивостей речовини при низьких температурах, які привели до отримання рідкого гелію». | |
1914 | Макс фон Лауе | Німеччина | «За відкриття дифракції рентґенівських променів у кристалах». | |
1915 |
| Вільям Генрі Брегг й Вільям Лоренс Брегг | Велика Британія | «За заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів». |
1916 | Премія не присуджувалась. | |||
1917 | Чарлз Гловер Баркла | Велика Британія | «За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів». | |
1918 | Макс Карл Еріст Людвіг Планк | Німеччина | «У знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії». | |
1919 | Йоханнес Штарк | Німеччина | «За відкриття ефекта Доплера в канальних променях і розщеплення спектральних ліній в електричному полі». |
1920-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1920 | Шарль-Едуар Гійом | Швейцарія | «Як визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах». | |
1921 | Альберт Ейнштейн | Німеччина | «За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту». | |
1922 | Нільс Бор | Данія | «За заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ними». | |
1923 | Роберт Ендрюс Міллікен | США | «За експерименти з визначення елементарного електричного заряду й вивчення фотоелектричного ефекту». | |
1924 | Манне Сігбан | Швеція | «Відкриття й дослідження в області рентгенівської спектроскопії». | |
1925 | Джеймс Франк | Німеччина | «За відкриття законів зіткнення електрона з атомом». | |
Густав Людвіг Герц | Німеччина | |||
1926 | Жан Батист Перрен | Франція | «За роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги». | |
1927 | Артур Голлі Комптон | США | «За відкриття ефекту, названого його ім'ям». | |
Чарльз Томсон Різ Вільсон | Велика Британія | «За метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсації пари». | ||
1928 | Оуен Віланс Річардсон | Велика Британія | «За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я». | |
1929 | Луї Віктор де Бройль | Франція | «За відкриття хвильової природи електронів». |
1930-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1930 | Чандрасекара Венката Раман | Індія | «Роботи з розсіювання світла й за відкриття ефекту, названого на його честь». | |
1931 | Премія не присуджувалась. | |||
1932 | Вернер Карл Гейзенберг | Німеччина | «За створення квантової механіки, застосування якої привело до відкриття алотропних форм водню». | |
1933 | Ервін Шредінгер | Австрія | «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії». | |
Поль Адріен Моріс Дірак | Велика Британія | |||
1934 | Премія не присуджувалася | |||
1935 | Джеймс Чедвік | Велика Британія | «За відкриття нейтрона». | |
1936 | Віктор Франц Гесс | Австрія | «За відкриття космічних променів». | |
Карл Девід Андерсон | США | «За відкриття позитрона». | ||
1937 | Клінтон Джозеф Девіссон | США | «Експериментальне відкриття дифракції електронів в кристалах». | |
Джордж Томсон | Велика Британія | |||
1938 | Енріко Фермі | Італія | «За докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане із цим відкриття ядерних реакцій, що викликані повільними нейтронами». | |
1939 | Ернест Орландо Лоуренс | США | «За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів». |
1940-ві
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1940 | Премія не присуджувалася | |||
1941 | Премія не присуджувалася | |||
1942 | Премія не присуджувалася | |||
1943 | Отто Штерн | США | «Внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимір магнітного моменту протона». | |
1944 | Ісідор Айзек Рабі | США | «За резонансний метод вимірів магнітних властивостей атомних ядер». | |
1945 | Вольфганг Паулі | Австрія | «За відкриття принципу заборони Паулі». | |
1946 | Персі Вільямс Бріджмен | США | «За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків». | |
1947 | Едвард Віктор Епплтон | Велика Британія | «За дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона». | |
1948 | Патрік Мейнард Стюарт Блекетт | Велика Британія | «За вдосконалення методу камери Вільсона й зроблені у зв'язку із цим відкриттями в області ядерної фізики й космічної радіації». | |
1949 | Хідекі Юкава | Японія | «За пророкування існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил». |
1950-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1950 | Сесіль Френк Павелл | Велика Британія | «За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, що був здійснених за допомогою цього методу». | |
1951 | Джон Дуглас Кокрофт | Велика Британія | «За дослідницьку роботу з перетворення атомних ядер з допомогою штучно прискорених атомних частинок». | |
Ернест Томас Синтон Волтон | Ірландія | |||
1952 | Фелікс Блох | США | «За розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані із цим відкриття». | |
Едвард Міллс Перселл | США | |||
1953 | Фріц Церніке | Нідерланди | «Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа». | |
1954 | Макс Борн | Велика Британія | «За фундаментальні дослідження із квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції». | |
Вальтер Боті | ФРН | «За метод збігів для виявлення космічних променів і зроблені у зв'язку з цим відкриття». | ||
1955 | Вілліс Юджин Лемб | США | «За відкриття, пов'язані з тонкою структурою спектра водню». | |
Полікарп Куш | США | «За точне визначення магнітного моменту електрона». | ||
1956 | Джон Бардін | США | «За дослідження напівпровідників і відкриття . | |
Волтер Хаузер Браттейн | США | |||
Вільям Бредфорд Шоклі | США | |||
1957 | Лі Цзундао | КНР | «За передбачення при вивченні так званих законів парності, про незбереження симетричності (хіральність), що привело до важливих відкриттів в галузі квантової механіки». | |
Чженьнін Янг | КНР | |||
1958 | Павло Олексійович Черенков | СРСР | «За відкриття й тлумачення ефекту Черенкова». | |
Ілля Михайлович Франк | СРСР | |||
Ігор Євгенович Тамм | СРСР | |||
1959 | Оуен Чемберлен | США | «За відкриття антипротона». | |
Еміліо Джино Сегре | Італія |
1960-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1960 | Дональд Артур Глазер | США | «За винахід бульбашкової камери». | |
1961 | Роберт Гофстедтер | США | «За основні дослідження з розсіювання електронів на атомних ядрах і пов'язаних з ними відкриттів в області структури нуклонів». | |
Рудольф Людвіг Мессбауер | ФРН | «За дослідження резонансного поглинання гамма-випромінювання й відкриття у зв'язку із цим ефекту, що носить його ім'я». | ||
1962 | Лев Давидович Ландау | СРСР | «За його піонерські теорії конденсованих середовищ й особливо рідкого гелію». | |
1963 | Юджин Пол Вігнер | США | «За внесок у теорію атомного ядра й елементарних часток, особливо за допомогою відкриття додатка фундаментальних принципів симетрії». | |
Марія Гепперт-Маєр | США | «За відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра». | ||
Ганс Єнсен | ФРН | |||
1964 | Чарлз Хард Таунс (1/2 премії) | США | «За фундаментальні роботи в області квантової електроніки, що призвели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі». | |
Микола Геннадійович Басов(1/4 премії) | СРСР | |||
Олександр Михайлович Прохоров (1/4 премії) | СРСР | |||
1965 | Шін'їчіро Томонаґа | Японія | «За фундаментальні роботи із квантової електродинаміки, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних часток». | |
Джуліан Швінгер | США | |||
Річард Філліпс Фейнман | США | |||
1966 | Альфред Кастлер | Франція | «За відкриття й розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах». | |
1967 | Ганс Альбрехт Бете | США | «За внесок у теорію ядерних реакцій, особливо за відкриття, що стосуються джерел енергії зірок». | |
1968 | Луїс Волтер Альварес | США | «За винятковий внесок у фізику елементарних часток, зокрема за відкриття великого числа резонансів, що стало можливим завдяки розробленій ним техніці з використанням водневої бульбашкової камери й оригінальному аналізу даних». | |
1969 | Маррі Гелл-Ман | США | «За відкриття, пов'язані із класифікацією елементарних часток й їхніх взаємодій». |
1970-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1970 | Ганнес Альвен | Швеція | «За фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різних областях фізики». | |
Луї Ежен Фелікс Неель | Франція | «За фундаментальні праці й відкриття, що стосуються антиферомагнетизму й феромагнетизму, які спричинили важливі застосування в області фізики твердого тіла». | ||
1971 | Денніс Габор | Велика Британія | «За винахід і розробку голографічного методу». | |
1972 | Джон Бардін | США | «За створення теорії надпровідності, яку зазвичай називають теорією БКШ». | |
Леон Ніл Купер | США | |||
Джон Роберт Шріффер | США | |||
1973 | Лео (Леон) Есакі | Японія | «За експериментальні відкриття туннельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках». | |
Івар Йевер | Норвегія, США | |||
Брайан Девід Джозефсон | Велика Британія | «За теоретичне передбачення властивостей струму, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині за назвою ефектів Джозефсона». | ||
1974 | Лауреат на nobelprize.org | Мартін Райл | Велика Британія | «За піонерські дослідження в області радіофізики». |
Лауреат на nobelprize.org | Ентоні Г'юїш | Велика Британія | ||
1975 | Оге Нільс Бор | Данія | «За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частки в атомному ядрі й розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цьому взаємозв'язку». | |
Бен Рой Моттельсон | Данія | |||
Лео Джеймс Рейнвотер | США | |||
1976 | Бертон Ріхтер | США | «За основний внесок по відкриттю (важкої елементарної частки) нового типу». | |
Семюел Тінг | США | |||
1977 | Філіп Воррен Андерсон | США | «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем». | |
Невілл Френсіс Мотт | Велика Британія | |||
Джон Ван Флек | США | |||
1978 | Петро Леонідович Капиця | СРСР | «За його базові дослідження й відкриття у фізиці низьких температур». | |
Арно Аллан Пензіас | США | «За відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання». | ||
Роберт Вудро Вільсон | США | |||
1979 | Шелдон Лі Ґлешоу | США | «За внесок в об'єднану теорію слабких й електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі передбачення слабких нейтральних струмів». | |
Абдус Салам | Пакистан | |||
Стівен Вайнберг | США |
1980-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1980 | Джеймс Вотсон Кронін | США | «За відкриття порушень фундаментальних принципів у розпаді нейтральних K-мезонів». | |
Вал Логсден Фітч | США | |||
1981 | Ніколас Бломберген | США | «За внесок у розвиток лазерної спектроскопії». | |
Артур Леонард Шавлов | США | |||
Кай Сігбан | Швеція | «За внесок у розвиток електронної спектроскопії з високою роздільною здатністю». | ||
1982 | Лауреат на nobelprize.org | Кеннет Вільсон | США | «За теорію критичних явищ у зв'язку з фазовими переходами». |
1983 | Субрахманьян Чандрасекар | Індія, США | «За теоретичні дослідження фізичних процесів, що грають важливу роль у будові і еволюції зірок». | |
Вільям Альфред Фаулер | США | «За теоретичне й експериментальне дослідження ядерних реакцій, що мають важливе значення для утворення хімічних елементів Всесвіту». | ||
1984 | Карло Руббіа | Італія | «За вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого привело до відкриття квантів поля W й Z — носіїв слабкої взаємодії». | |
Симон ван дер Мер | Нідерланди | |||
1985 | Клаус фон Клітцинг | ФРН | «За відкриття квантового ефекту Хола». | |
1986 | Лауреат на nobelprize.org | Ернст Руска | ФРН | «За роботу над електронним мікроскопом». |
Герд Бінніг | ФРН | «За винахід скануючого тунельного мікроскопа». | ||
Генріх Рорер | Швейцарія | |||
1987 | Ґеорґ Беднорц | ФРН | «За важливий прорив у фізиці, що виразився у відкритті надпровідності в керамічних матеріалах». | |
Александр Мюллер | Швейцарія | |||
1988 | Леон Ледерман | США | «За метод нейтринного променя й доказ двоїстої структури лептонів за допомогою відкриття мюонного нейтрино». | |
Лауреат на nobelprize.org | Мелвін Шварц | США | ||
Джек Стейнбергер | США | |||
1989 | Норман Рамзей | США | «За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері й інших атомних годинниках». | |
Лауреат на nobelprize.org | Ганс Демельт | США | «За розробку методу втримання одиночних іонів». | |
Лауреат на nobelprize.org | Вольфганг Пауль | ФРН |
1990-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
1990 | Джером Фрідман | США | «За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток». | |
Генрі Кендалл | США | |||
Річард Тейлор | Канада | |||
1991 | П'єр Жиль де Жен | Франція | «За виявлення того, що методи, розвинені для вивчення явищ упорядкованості в простих системах, можуть бути узагальнені на рідкі кристали й полімери». | |
1992 | Жорж Шарпак (Григорій Харпак) | Франція | «За відкриття й створення детектерів часток, зокрема багатодротової пропорційної камери». | |
1993 | Рассел Галс | США | «За відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості у вивченні гравітації». | |
Джозеф Тейлор мол. | США | |||
1994 | Бертрам Брокхауз | Канада | «За створення . | |
Кліффорд Шалл | США | «За створення методу . | ||
1995 | Мартін Перл | США | «За відкриття тау-лептона». | |
Фредерік Рейнс | США | «За експериментальне виявлення нейтрино». | ||
1996 | Девід Лі | США | «За відкриття надплинності гелію-3». | |
Дуглас Ошеров | США | |||
Роберт Колман Річардсон | США | |||
1997 | Стівен Чу | США | «За створення методів охолодження й уловлювання атомів лазерним променем». | |
Клод Коен-Таннуджи | Франція | |||
Вільям Філіпс | США | |||
1998 | Роберт Лафлін | США | «За відкриття нової форми (при низьких температурах і сильному магнітному полі) у частки з новими властивостями, що мають, зокрема, дробовий електричний заряд». | |
Хорст Штермер | Німеччина | |||
Денієл Цуї | США | |||
1999 | Герард 'т Гофт | Нідерланди | «За прояснення квантової структури електрослабких взаємодій». | |
Мартінус Велтман | Нідерланди |
2000-ні
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
2000 | Жорес Іванович Алфьоров | Росія | «За розробки в напівпровідниковій техніці». | |
Герберт Кремер | Німеччина | |||
Джек Кілбі | США | «За дослідження в області інтегральних схем». | ||
2001 | Ерік Корнелл | США | «Досягнення у вивченні процесів конденсації Бозе — Ейнштейна в середовищі вироджених газів і за початкові фундаментальні дослідження характеристик конденсатів». | |
Карл Віман | США | |||
Вольфганг Кеттерле | Німеччина | |||
2002 | Раймонд Девіс молодший | США | «За створення нейтринної астрономії». | |
Масатосі Косіба | Японія | |||
Ріккардо Джакконі | США | «За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа». | ||
2003 | Олексій Олексійович Абрикосов | Росія, США | «За створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3». | |
Віталій Лазарович Гінзбург | Росія | |||
Ентоні Легетт | Велика Британія, США | |||
2004 | Девід Гросс | США | «За відкриття асимптотичної свободи у теорії сильних взаємодій». | |
Лауреат на nobelprize.org | Девід Політцер | США | ||
Френк Вільчек | США | |||
2005 | Рой Глаубер | США | «За внесок в квантову теорію оптичної когерентності; за внесок у розвиток лазерної високоточної спектроскопії, зокрема методики частотного гребінця» | |
Джон Голл | США | |||
Теодор Генш | Німеччина | |||
2006 | Джон Мазер | США | «За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання». | |
Джордж Смут | США | |||
2007 | Альбер Фер | Франція | «За відкриття ефекту гігантського магнетоопору» | |
Петер Грюнберг | Німеччина | |||
2008 | Макото Кобаясі | Японія | «За встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків» | |
Тошіхіде Масукава | Японія | |||
Йоїчіро Намбу | США | «відкриття механізму спонтанного порушення симетрії на субатомному рівні» | ||
2009 | Чарлз Куен Као | Гонконг, Велика Британія, США | «За революційні відкриття стосовно передачі світла оптоволоконними лініями для оптичного зв'язку» | |
Віллард Бойл | Канада, США | «За винахід напівпровідникової схеми для отримання зображень — | ||
Джордж Сміт | США |
2010-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
2010 | Андрій Гейм | Нідерланди | «за експерименти з двовимірним матеріалом графеном». | |
Костянтин Новосьолов | Велика Британія, Росія | |||
2011 | Сол Перлматтер | США | «за відкриття прискореного розширення Всесвіту за допомогою спостережень над далекими надновими». | |
Браян П. Шмідт | Австралія | |||
Адам Рісс | США | |||
2012 | Серж Арош | Франція | «за основоположні експериментальні методи, які уможливлюють вимірювання та маніпулювання окремими квантовими системами» | |
Девід Вайнленд | США | |||
2013 | Франсуа Англер | Бельгія | «за теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в ЦЕРН» | |
Пітер Хіггс | США | |||
2014 | Акасакі Ісаму | Японія | «за винахід ефективних блакитних світлодіодів, що привели до появи яскравих та енергозберігаючих білих джерел світла» | |
Амано Хіроші | Японія | |||
Накамура Сюдзі | Японія, США | |||
2015 | Артур Макдональд | Канада | «за відкриття нейтринних осциляцій, що доводить наявність маси нейтрино» | |
Кадзіта Такаакі | Японія | |||
2016 | Девід Таулесс | Велика Британія | «за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини» | |
Данкан Галдейн | Велика Британія | |||
Джон Костерліц | Велика Британія | |||
2017 | Райнер Вайс | США | «за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль» | |
Баррі Баріш | США | |||
Кіп Торн | США | |||
2018 | Артур Ешкін | США | «за розробку лазерних щипців та їхнє використання у біологічних системах» | |
Жерар Муру | Франція | «за розробку методів генерації високоефективних, ультра коротких оптичних імпульсів» | ||
Донна Стрікленд | Канада | |||
2019 | Джеймс Піблс | Канада | «за теоретичні відкриття у фізичній космології» | |
Мішель Майор | Швейцарія | «за відкриття екзопланети, що обертається навколо сонцеподібної зірки» | ||
Дідьє Кело |
2020-ті
Рік | Лауреат | Країна | Обґрунтування | |
---|---|---|---|---|
2020 | Роджер Пенроуз | Велика Британія | «за відкриття, що утворення чорної діри є впевненим передбаченням загальної теорії відносності». | |
Райнгард Ґенцель | Німеччина | «за відкриття надмасивного компактного об'єкту в центрі нашої Галактики». | ||
Андреа Ґез | США | |||
2021 | Клаус Гассельманн | Німеччина | «за фізичне моделювання , кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління». | |
Сюкуро Манабе | Японія | |||
Джорджо Паризі | Італія | «за відкриття взаємодії безладу і коливань у фізичних системах від атомного до планетарного масштабу». | ||
2022 | Ален Аспе | Франція | «за експерименти зі сплутаними фотонами, встановлення порушення нерівності Белла та новаторство квантової інформаційної науки». | |
Антон Цайлінґер | Австрія | |||
Джон Клаузер | США | |||
2023 | Анн Л'Юйє | Франція | «за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині». | |
Ференц Краус | Угорщина | |||
П'єр Агостіні | США |
Див. також
Примітки
- The Nobel Prize in Physics 2012 (англ.)
- The Nobel Prize in Physics 2013 (англ.)
- The Nobel Prize in Physics 2014 (англ.)
- The Nobel Prize in Physics 2015 (англ.)
- The Nobel Prize in Physics 2016
- The Nobel Prize in Physics 2017
- The Nobel Prize in Physics 2018
- The Nobel Prize in Physics 2019
- The Nobel Prize in Physics 2020
- The Nobel Prize in Physics 2021(англ.)
- The Nobel Prize in Physics 2022(англ.)
Література
- Чолаков В. Ученые и открытия. — М.: Мир, 1987.
- (рос.) Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nobelivska premiya z fiziki shved Nobelpriset i fysik visha nagoroda za naukovi dosyagnennya v oblasti fiziki shorichno prisudzhuyetsya Shvedskoyu korolivskoyu akademiyeyu nauk u Stokgolmi Spisok laureativ1900 ti Nobelivska premiya z fiziki 1900 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1901 Vilgelm Konrad Rentgen Nimechchina U znak viznannya nadzvichajno vazhlivih zaslug pered naukoyu sho viyavilisya u vidkritti promeniv nazvanih zgodom na jogo chest 1902 Gendrik Anton Lorenc Niderlandi Za vidatni zaslugi v doslidzhennyah vplivu magnetizmu na radiacijni yavisha Piter Zeeman Niderlandi 1903 Antuan Anri Bekkerel 1 2 premiyi Franciya U znak viznannya jogo vidatnih zaslug sho viyavilisya u vidkritti spontannoyi radioaktivnosti P yer Kyuri j Mariya Kyuri po 1 4 premiyi Franciya Za vidatni zaslugi v spilnih doslidzhennyah yavish radiaciyi 1904 Dzhon Vilyam Strett lord Relej Velika Britaniya Za doslidzhennya gustini najposhirenishih gaziv i za vidkrittya argonu v hodi cih doslidzhen 1905 Filipp Eduard Anton fon Lenard Nimechchina Za roboti z doslidzhennya katodnih promeniv 1906 Dzhozef Dzhon Tomson Velika Britaniya U znak viznannya zaslug v oblasti teoretichnih j eksperimentalnih doslidzhen elektroprovidnosti v gazah 1907 Albert Abraham Majkelson SShA Za stvorennya tochnih optichnih instrumentiv i spektroskopichnih i metrologichnih doslidzhen vikonanih z jogo dopomogoyu 1908 Gabriyel Lippman Franciya Za stvorennya metodu fotografichnogo vidtvorennya koloriv na osnovi yavisha interferenciyi 1909 Gulyelmo Markoni Italiya Za vidatnij vnesok u stvorennya bezdrotovoyi telegrafiyi Karl Ferdinand Braun Nimechchina 1910 ti Nobelivska premiya z fiziki 1910 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1910 Yan Diderik van der Vaals Niderlandi Za robotu nad rivnyannyami agregatnih staniv gaziv ta ridin 1911 Vilgelm Vin Nimechchina Za vidkrittya v oblasti zakoniv sho keruyut teplovim viprominyuvannyam 1912 Nils Gustav Dalen Shveciya Za vinahid avtomatichnih regulyatoriv sho vikoristovuyutsya u spoluchenni z gazovimi akumulyatorami dlya dzherel svitla na mayakah i buyah 1913 Gejke Kamerling Onnes Niderlandi Za doslidzhennya vlastivostej rechovini pri nizkih temperaturah yaki priveli do otrimannya ridkogo geliyu 1914 Maks fon Laue Nimechchina Za vidkrittya difrakciyi rentgenivskih promeniv u kristalah 1915 Vilyam Genri Bregg j Vilyam Lorens Bregg Velika Britaniya Za zaslugi v doslidzhenni strukturi kristaliv za dopomogoyu rentgenivskih promeniv 1916 Premiya ne prisudzhuvalas 1917 Charlz Glover Barkla Velika Britaniya Za vidkrittya harakteristichnogo rentgenivskogo viprominyuvannya elementiv 1918 Maks Karl Erist Lyudvig Plank Nimechchina U znak viznannya jogo zaslug u rozvitku fiziki zavdyaki vidkrittyu kvantiv energiyi 1919 Johannes Shtark Nimechchina Za vidkrittya efekta Doplera v kanalnih promenyah i rozsheplennya spektralnih linij v elektrichnomu poli 1920 ti Nobelivska premiya z fiziki 1920 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1920 Sharl Eduar Gijom Shvejcariya Yak viznannya jogo zaslug pered tochnimi vimirami u fizici vidkrittya anomalij u nikelevih stalevih splavah 1921 Albert Ejnshtejn Nimechchina Za zaslugi pered teoretichnoyu fizikoyu j osoblivo za vidkrittya zakonu fotoelektrichnogo efektu 1922 Nils Bor Daniya Za zaslugi v doslidzhenni budovi atomiv i viprominyuvannya sho vipuskayetsya nimi 1923 Robert Endryus Milliken SShA Za eksperimenti z viznachennya elementarnogo elektrichnogo zaryadu j vivchennya fotoelektrichnogo efektu 1924 Manne Sigban Shveciya Vidkrittya j doslidzhennya v oblasti rentgenivskoyi spektroskopiyi 1925 Dzhejms Frank Nimechchina Za vidkrittya zakoniv zitknennya elektrona z atomom Gustav Lyudvig Gerc Nimechchina 1926 Zhan Batist Perren Franciya Za robotu z diskretnoyi prirodi materiyi j osoblivo za vidkrittya sedimentacijnoyi rivnovagi 1927 Artur Golli Kompton SShA Za vidkrittya efektu nazvanogo jogo im yam Charlz Tomson Riz Vilson Velika Britaniya Za metod vizualnogo viyavlennya trayektorij elektrichno zaryadzhenih chastinok za dopomogoyu kondensaciyi pari 1928 Ouen Vilans Richardson Velika Britaniya Za roboti z termiolnih doslidzhen i osoblivo za vidkrittya zakonu sho nosit jogo im ya 1929 Luyi Viktor de Brojl Franciya Za vidkrittya hvilovoyi prirodi elektroniv 1930 ti Nobelivska premiya z fiziki 1930 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1930 Chandrasekara Venkata Raman Indiya Roboti z rozsiyuvannya svitla j za vidkrittya efektu nazvanogo na jogo chest 1931 Premiya ne prisudzhuvalas 1932 Verner Karl Gejzenberg Nimechchina Za stvorennya kvantovoyi mehaniki zastosuvannya yakoyi privelo do vidkrittya alotropnih form vodnyu 1933 Ervin Shredinger Avstriya Za vidkrittya novih produktivnih form atomnoyi teoriyi Pol Adrien Moris Dirak Velika Britaniya 1934 Premiya ne prisudzhuvalasya 1935 Dzhejms Chedvik Velika Britaniya Za vidkrittya nejtrona 1936 Viktor Franc Gess Avstriya Za vidkrittya kosmichnih promeniv Karl Devid Anderson SShA Za vidkrittya pozitrona 1937 Klinton Dzhozef Devisson SShA Eksperimentalne vidkrittya difrakciyi elektroniv v kristalah Dzhordzh Tomson Velika Britaniya 1938 Enriko Fermi Italiya Za dokazi isnuvannya novih radioaktivnih elementiv otrimanih pri oprominenni nejtronami i pov yazane iz cim vidkrittya yadernih reakcij sho viklikani povilnimi nejtronami 1939 Ernest Orlando Lourens SShA Za vinahid i stvorennya ciklotrona za dosyagnuti za jogo dopomogoyu rezultati osoblivo za otrimannya shtuchnih radioaktivnih elementiv 1940 vi Nobelivska premiya z fiziki 1940 vi Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1940 Premiya ne prisudzhuvalasya 1941 Premiya ne prisudzhuvalasya 1942 Premiya ne prisudzhuvalasya 1943 Otto Shtern SShA Vnesok u rozvitok metodu molekulyarnih puchkiv i vidkrittya ta vimir magnitnogo momentu protona 1944 Isidor Ajzek Rabi SShA Za rezonansnij metod vimiriv magnitnih vlastivostej atomnih yader 1945 Volfgang Pauli Avstriya Za vidkrittya principu zaboroni Pauli 1946 Persi Vilyams Bridzhmen SShA Za vinahid priladu sho dozvolyaye stvoryuvati nadvisoki tiski i za vidkrittya zrobleni u zv yazku iz cim u fizici visokih tiskiv 1947 Edvard Viktor Epplton Velika Britaniya Za doslidzhennya fiziki verhnih shariv atmosferi osoblivo za vidkrittya tak zvanogo sharu Epltona 1948 Patrik Mejnard Styuart Blekett Velika Britaniya Za vdoskonalennya metodu kameri Vilsona j zrobleni u zv yazku iz cim vidkrittyami v oblasti yadernoyi fiziki j kosmichnoyi radiaciyi 1949 Hideki Yukava Yaponiya Za prorokuvannya isnuvannya mezoniv na osnovi teoretichnoyi roboti z yadernih sil 1950 ti Nobelivska premiya z fiziki 1950 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1950 Sesil Frenk Pavell Velika Britaniya Za rozrobku fotografichnogo metodu doslidzhennya yadernih procesiv i vidkrittya mezoniv sho buv zdijsnenih za dopomogoyu cogo metodu 1951 Dzhon Duglas Kokroft Velika Britaniya Za doslidnicku robotu z peretvorennya atomnih yader z dopomogoyu shtuchno priskorenih atomnih chastinok Ernest Tomas Sinton Volton Irlandiya 1952 Feliks Bloh SShA Za rozvitok novih metodiv dlya tochnih yadernih magnitnih vimiriv i pov yazani iz cim vidkrittya Edvard Mills Persell SShA 1953 Fric Cernike Niderlandi Premiya za obgruntuvannya fazovo kontrastnogo metodu osoblivo za vinahid fazovo kontrastnogo mikroskopa 1954 Maks Born Velika Britaniya Za fundamentalni doslidzhennya iz kvantovoyi mehaniki osoblivo za jogo statistichnu interpretaciyu hvilovoyi funkciyi Valter Boti FRN Za metod zbigiv dlya viyavlennya kosmichnih promeniv i zrobleni u zv yazku z cim vidkrittya 1955 Villis Yudzhin Lemb SShA Za vidkrittya pov yazani z tonkoyu strukturoyu spektra vodnyu Polikarp Kush SShA Za tochne viznachennya magnitnogo momentu elektrona 1956 Dzhon Bardin SShA Za doslidzhennya napivprovidnikiv i vidkrittya Volter Hauzer Brattejn SShA Vilyam Bredford Shokli SShA 1957 Li Czundao KNR Za peredbachennya pri vivchenni tak zvanih zakoniv parnosti pro nezberezhennya simetrichnosti hiralnist sho privelo do vazhlivih vidkrittiv v galuzi kvantovoyi mehaniki Chzhennin Yang KNR 1958 Pavlo Oleksijovich Cherenkov SRSR Za vidkrittya j tlumachennya efektu Cherenkova Illya Mihajlovich Frank SRSR Igor Yevgenovich Tamm SRSR 1959 Ouen Chemberlen SShA Za vidkrittya antiprotona Emilio Dzhino Segre Italiya 1960 ti Nobelivska premiya z fiziki 1960 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1960 Donald Artur Glazer SShA Za vinahid bulbashkovoyi kameri 1961 Robert Gofstedter SShA Za osnovni doslidzhennya z rozsiyuvannya elektroniv na atomnih yadrah i pov yazanih z nimi vidkrittiv v oblasti strukturi nukloniv Rudolf Lyudvig Messbauer FRN Za doslidzhennya rezonansnogo poglinannya gamma viprominyuvannya j vidkrittya u zv yazku iz cim efektu sho nosit jogo im ya 1962 Lev Davidovich Landau SRSR Za jogo pionerski teoriyi kondensovanih seredovish j osoblivo ridkogo geliyu 1963 Yudzhin Pol Vigner SShA Za vnesok u teoriyu atomnogo yadra j elementarnih chastok osoblivo za dopomogoyu vidkrittya dodatka fundamentalnih principiv simetriyi Mariya Geppert Mayer SShA Za vidkrittya sho stosuyutsya obolonkovoyi strukturi yadra Gans Yensen FRN 1964 Charlz Hard Tauns 1 2 premiyi SShA Za fundamentalni roboti v oblasti kvantovoyi elektroniki sho prizveli do stvorennya viprominyuvachiv i pidsilyuvachiv na lazerno mazernomu principi Mikola Gennadijovich Basov 1 4 premiyi SRSR Oleksandr Mihajlovich Prohorov 1 4 premiyi SRSR 1965 Shin yichiro Tomonaga Yaponiya Za fundamentalni roboti iz kvantovoyi elektrodinamiki sho mali gliboki naslidki dlya fiziki elementarnih chastok Dzhulian Shvinger SShA Richard Fillips Fejnman SShA 1966 Alfred Kastler Franciya Za vidkrittya j rozrobku optichnih metodiv doslidzhennya rezonansiv Gerca v atomah 1967 Gans Albreht Bete SShA Za vnesok u teoriyu yadernih reakcij osoblivo za vidkrittya sho stosuyutsya dzherel energiyi zirok 1968 Luyis Volter Alvares SShA Za vinyatkovij vnesok u fiziku elementarnih chastok zokrema za vidkrittya velikogo chisla rezonansiv sho stalo mozhlivim zavdyaki rozroblenij nim tehnici z vikoristannyam vodnevoyi bulbashkovoyi kameri j originalnomu analizu danih 1969 Marri Gell Man SShA Za vidkrittya pov yazani iz klasifikaciyeyu elementarnih chastok j yihnih vzayemodij 1970 ti Nobelivska premiya z fiziki 1970 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1970 Gannes Alven Shveciya Za fundamentalni roboti j vidkrittya v magnitnij gidrodinamici j plidni zastosuvannya yih u riznih oblastyah fiziki Luyi Ezhen Feliks Neel Franciya Za fundamentalni praci j vidkrittya sho stosuyutsya antiferomagnetizmu j feromagnetizmu yaki sprichinili vazhlivi zastosuvannya v oblasti fiziki tverdogo tila 1971 Dennis Gabor Velika Britaniya Za vinahid i rozrobku golografichnogo metodu 1972 Dzhon Bardin SShA Za stvorennya teoriyi nadprovidnosti yaku zazvichaj nazivayut teoriyeyu BKSh Leon Nil Kuper SShA Dzhon Robert Shriffer SShA 1973 Leo Leon Esaki Yaponiya Za eksperimentalni vidkrittya tunnelnih yavish v napivprovidnikah i nadprovidnikah Ivar Jever Norvegiya SShA Brajan Devid Dzhozefson Velika Britaniya Za teoretichne peredbachennya vlastivostej strumu sho prohodit cherez tunelnij bar yer zokrema yavish zagalnovidomih nini za nazvoyu efektiv Dzhozefsona 1974 Laureat na nobelprize org Martin Rajl Velika Britaniya Za pionerski doslidzhennya v oblasti radiofiziki Laureat na nobelprize org Entoni G yuyish Velika Britaniya 1975 Oge Nils Bor Daniya Za vidkrittya vzayemozv yazku mizh kolektivnim ruhom i ruhom okremoyi chastki v atomnomu yadri j rozvitok teoriyi budovi atomnogo yadra sho bazuyetsya na comu vzayemozv yazku Ben Roj Mottelson Daniya Leo Dzhejms Rejnvoter SShA 1976 Berton Rihter SShA Za osnovnij vnesok po vidkrittyu vazhkoyi elementarnoyi chastki novogo tipu Semyuel Ting SShA 1977 Filip Vorren Anderson SShA Za fundamentalni teoretichni doslidzhennya elektronnoyi strukturi magnitnih i nevporyadkovanih sistem Nevill Frensis Mott Velika Britaniya Dzhon Van Flek SShA 1978 Petro Leonidovich Kapicya SRSR Za jogo bazovi doslidzhennya j vidkrittya u fizici nizkih temperatur Arno Allan Penzias SShA Za vidkrittya mikrohvilovogo reliktovogo viprominyuvannya Robert Vudro Vilson SShA 1979 Sheldon Li Gleshou SShA Za vnesok v ob yednanu teoriyu slabkih j elektromagnitnih vzayemodij mizh elementarnimi chastkami u tomu chisli peredbachennya slabkih nejtralnih strumiv Abdus Salam Pakistan Stiven Vajnberg SShA 1980 ti Nobelivska premiya z fiziki 1980 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1980 Dzhejms Votson Kronin SShA Za vidkrittya porushen fundamentalnih principiv u rozpadi nejtralnih K mezoniv Val Logsden Fitch SShA 1981 Nikolas Blombergen SShA Za vnesok u rozvitok lazernoyi spektroskopiyi Artur Leonard Shavlov SShA Kaj Sigban Shveciya Za vnesok u rozvitok elektronnoyi spektroskopiyi z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu 1982 Laureat na nobelprize org Kennet Vilson SShA Za teoriyu kritichnih yavish u zv yazku z fazovimi perehodami 1983 Subrahmanyan Chandrasekar Indiya SShA Za teoretichni doslidzhennya fizichnih procesiv sho grayut vazhlivu rol u budovi i evolyuciyi zirok Vilyam Alfred Fauler SShA Za teoretichne j eksperimentalne doslidzhennya yadernih reakcij sho mayut vazhlive znachennya dlya utvorennya himichnih elementiv Vsesvitu 1984 Karlo Rubbia Italiya Za virishalnij vnesok u velikij proekt zdijsnennya yakogo privelo do vidkrittya kvantiv polya W j Z nosiyiv slabkoyi vzayemodiyi Simon van der Mer Niderlandi 1985 Klaus fon Klitcing FRN Za vidkrittya kvantovogo efektu Hola 1986 Laureat na nobelprize org Ernst Ruska FRN Za robotu nad elektronnim mikroskopom Gerd Binnig FRN Za vinahid skanuyuchogo tunelnogo mikroskopa Genrih Rorer Shvejcariya 1987 Georg Bednorc FRN Za vazhlivij proriv u fizici sho virazivsya u vidkritti nadprovidnosti v keramichnih materialah Aleksandr Myuller Shvejcariya 1988 Leon Lederman SShA Za metod nejtrinnogo promenya j dokaz dvoyistoyi strukturi leptoniv za dopomogoyu vidkrittya myuonnogo nejtrino Laureat na nobelprize org Melvin Shvarc SShA Dzhek Stejnberger SShA 1989 Norman Ramzej SShA Za vinahid metodu rozdilnih kolivalnih poliv i jogo vikoristannya u vodnevomu mazeri j inshih atomnih godinnikah Laureat na nobelprize org Gans Demelt SShA Za rozrobku metodu vtrimannya odinochnih ioniv Laureat na nobelprize org Volfgang Paul FRN 1990 ti Nobelivska premiya z fiziki 1990 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 1990 Dzherom Fridman SShA Za pionerski doslidzhennya gliboko nepruzhnogo rozsiyuvannya elektroniv na protonah i zv yazanih nejtronah istotno vazhlivih dlya rozrobki kvarkovoyi modeli u fizici chastok Genri Kendall SShA Richard Tejlor Kanada 1991 P yer Zhil de Zhen Franciya Za viyavlennya togo sho metodi rozvineni dlya vivchennya yavish uporyadkovanosti v prostih sistemah mozhut buti uzagalneni na ridki kristali j polimeri 1992 Zhorzh Sharpak Grigorij Harpak Franciya Za vidkrittya j stvorennya detekteriv chastok zokrema bagatodrotovoyi proporcijnoyi kameri 1993 Rassel Gals SShA Za vidkrittya novogo tipu pulsariv sho dalo novi mozhlivosti u vivchenni gravitaciyi Dzhozef Tejlor mol SShA 1994 Bertram Brokhauz Kanada Za stvorennya Klifford Shall SShA Za stvorennya metodu 1995 Martin Perl SShA Za vidkrittya tau leptona Frederik Rejns SShA Za eksperimentalne viyavlennya nejtrino 1996 Devid Li SShA Za vidkrittya nadplinnosti geliyu 3 Duglas Osherov SShA Robert Kolman Richardson SShA 1997 Stiven Chu SShA Za stvorennya metodiv oholodzhennya j ulovlyuvannya atomiv lazernim promenem Klod Koen Tannudzhi Franciya Vilyam Filips SShA 1998 Robert Laflin SShA Za vidkrittya novoyi formi pri nizkih temperaturah i silnomu magnitnomu poli u chastki z novimi vlastivostyami sho mayut zokrema drobovij elektrichnij zaryad Horst Shtermer Nimechchina Deniyel Cuyi SShA 1999 Gerard t Goft Niderlandi Za proyasnennya kvantovoyi strukturi elektroslabkih vzayemodij Martinus Veltman Niderlandi 2000 ni Nobelivska premiya z fiziki 2000 ni Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 2000 Zhores Ivanovich Alforov Rosiya Za rozrobki v napivprovidnikovij tehnici Gerbert Kremer Nimechchina Dzhek Kilbi SShA Za doslidzhennya v oblasti integralnih shem 2001 Erik Kornell SShA Dosyagnennya u vivchenni procesiv kondensaciyi Boze Ejnshtejna v seredovishi virodzhenih gaziv i za pochatkovi fundamentalni doslidzhennya harakteristik kondensativ Karl Viman SShA Volfgang Ketterle Nimechchina 2002 Rajmond Devis molodshij SShA Za stvorennya nejtrinnoyi astronomiyi Masatosi Kosiba Yaponiya Rikkardo Dzhakkoni SShA Za stvorennya rentgenivskoyi astronomiyi j vinahid rentgenivskogo teleskopa 2003 Oleksij Oleksijovich Abrikosov Rosiya SShA Za stvorennya teoriyi nadprovidnosti drugogo rodu ta teoriyi nadplinnosti ridkogo geliyu 3 Vitalij Lazarovich Ginzburg Rosiya Entoni Legett Velika Britaniya SShA 2004 Devid Gross SShA Za vidkrittya asimptotichnoyi svobodi u teoriyi silnih vzayemodij Laureat na nobelprize org Devid Politcer SShA Frenk Vilchek SShA 2005 Roj Glauber SShA Za vnesok v kvantovu teoriyu optichnoyi kogerentnosti za vnesok u rozvitok lazernoyi visokotochnoyi spektroskopiyi zokrema metodiki chastotnogo grebincya Dzhon Goll SShA Teodor Gensh Nimechchina 2006 Dzhon Mazer SShA Za vidkrittya anizotropiyi i chornotilnoyi strukturi energetichnogo spektru kosmichnogo fonovogo viprominyuvannya Dzhordzh Smut SShA 2007 Alber Fer Franciya Za vidkrittya efektu gigantskogo magnetooporu Peter Gryunberg Nimechchina 2008 Makoto Kobayasi Yaponiya Za vstanovlennya pohodzhennya simetriyi sho peredbachaye isnuvannya v prirodi shonajmenshe troh simejstv kvarkiv Toshihide Masukava Yaponiya Joyichiro Nambu SShA vidkrittya mehanizmu spontannogo porushennya simetriyi na subatomnomu rivni 2009 Charlz Kuen Kao Gonkong Velika Britaniya SShA Za revolyucijni vidkrittya stosovno peredachi svitla optovolokonnimi liniyami dlya optichnogo zv yazku Villard Bojl Kanada SShA Za vinahid napivprovidnikovoyi shemi dlya otrimannya zobrazhen Dzhordzh Smit SShA 2010 ti Nobelivska premiya z fiziki 2010 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 2010 Andrij Gejm Niderlandi za eksperimenti z dvovimirnim materialom grafenom Kostyantin Novosolov Velika Britaniya Rosiya 2011 Sol Perlmatter SShA za vidkrittya priskorenogo rozshirennya Vsesvitu za dopomogoyu sposterezhen nad dalekimi nadnovimi Brayan P Shmidt Avstraliya Adam Riss SShA 2012 Serzh Arosh Franciya za osnovopolozhni eksperimentalni metodi yaki umozhlivlyuyut vimiryuvannya ta manipulyuvannya okremimi kvantovimi sistemami Devid Vajnlend SShA 2013 Fransua Angler Belgiya za teoretichne vidkrittya mehanizmu yakij dopomagaye nam rozumiti pohodzhennya masi subatomnih chastinok j isnuvannya yakogo bulo dovedeno viyavlennyam peredbachenoyi elementarnoyi chastinki v eksperimentah ATLAS i CMS na Velikomu adronnomu kolajderi v CERN Piter Higgs SShA 2014 Akasaki Isamu Yaponiya za vinahid efektivnih blakitnih svitlodiodiv sho priveli do poyavi yaskravih ta energozberigayuchih bilih dzherel svitla Amano Hiroshi Yaponiya Nakamura Syudzi Yaponiya SShA 2015 Artur Makdonald Kanada za vidkrittya nejtrinnih oscilyacij sho dovodit nayavnist masi nejtrino Kadzita Takaaki Yaponiya 2016 Devid Tauless Velika Britaniya za teoretichne vidkrittya topologichnih fazovih perehodiv ta topologichnih faz rechovini Dankan Galdejn Velika Britaniya Dzhon Kosterlic Velika Britaniya 2017 Rajner Vajs SShA za virishalnij vnesok u rozrobku detektora LIGO ta sposterezhennya gravitacijnih hvil Barri Barish SShA Kip Torn SShA 2018 Artur Eshkin SShA za rozrobku lazernih shipciv ta yihnye vikoristannya u biologichnih sistemah Zherar Muru Franciya za rozrobku metodiv generaciyi visokoefektivnih ultra korotkih optichnih impulsiv Donna Striklend Kanada 2019 Dzhejms Pibls Kanada za teoretichni vidkrittya u fizichnij kosmologiyi Mishel Major Shvejcariya za vidkrittya ekzoplaneti sho obertayetsya navkolo soncepodibnoyi zirki Didye Kelo 2020 ti Nobelivska premiya z fiziki 2020 ti Rik Laureat Krayina Obgruntuvannya 2020 Rodzher Penrouz Velika Britaniya za vidkrittya sho utvorennya chornoyi diri ye vpevnenim peredbachennyam zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Rajngard Gencel Nimechchina za vidkrittya nadmasivnogo kompaktnogo ob yektu v centri nashoyi Galaktiki Andrea Gez SShA 2021 Klaus Gasselmann Nimechchina za fizichne modelyuvannya kilkisnu ocinku minlivosti ta nadijne prognozuvannya globalnogo poteplinnya Syukuro Manabe Yaponiya Dzhordzho Parizi Italiya za vidkrittya vzayemodiyi bezladu i kolivan u fizichnih sistemah vid atomnogo do planetarnogo masshtabu 2022 Alen Aspe Franciya za eksperimenti zi splutanimi fotonami vstanovlennya porushennya nerivnosti Bella ta novatorstvo kvantovoyi informacijnoyi nauki Anton Cajlinger Avstriya Dzhon Klauzer SShA 2023 Ann L Yujye Franciya za eksperimentalni metodi yaki generuyut attosekundni impulsi svitla dlya doslidzhennya dinamiki elektroniv u rechovini Ferenc Kraus Ugorshina P yer Agostini SShADiv takozhNobelivska premiya Nobelivska premiya z himiyi Spisok Nobelivskih laureativPrimitkiThe Nobel Prize in Physics 2012 angl The Nobel Prize in Physics 2013 angl The Nobel Prize in Physics 2014 angl The Nobel Prize in Physics 2015 angl The Nobel Prize in Physics 2016 The Nobel Prize in Physics 2017 The Nobel Prize in Physics 2018 The Nobel Prize in Physics 2019 The Nobel Prize in Physics 2020 The Nobel Prize in Physics 2021 angl The Nobel Prize in Physics 2022 angl LiteraturaCholakov V Uchenye i otkrytiya M Mir 1987 ros Laureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992