Оге Нільс Бор

|Розпис= |зображення_розмір розпису= |Знамениті учні= |Ім'я= |Вчене звання= |Вчена ступінь=

Оге Нільс Бор
Aage Niels Bohr
Нільс Бор, 1955 рік Нільс Бор, 1955 рік
Псевдоніми	James Baker
Народився	19 червня 1922(1922-06-19) Копенгаген, Данія
Помер	8 вересня 2009(2009-09-08) (87 років) Копенгаген, Данія
Поховання	^d^[1]
Місце проживання	Копенгаген
Країна	Данія
Діяльність	фізик, педагог, фізик-ядерник
Alma mater	Університет Копенгагена
Галузь	ядерна фізика
Заклад	Інститут Нільса Бора Копенгагенський університет НОРДІТА
Посада	професор^[d]
Науковий керівник	Нільс Бор
Вчителі	Нільс Бор
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Папська академія наук^[2] Національна академія наук США^[3] Польська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	один з авторів колективної моделі ядра
Рід	^d
Батько	Нільс Бор
Мати	^d
Брати, сестри	^d ^d ^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Нагороди	Премія «Атом для миру» ^d (1974) медаль і премія Резерфорда (1972) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1960) ^d (1985) ^d (1970) ^d (1976)
Висловлювання у Вікіцитатах  Оге Нільс Бор у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бор.

Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там само) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Біографія

Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 силами Опору був переправлений разом з батьком на човні до Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора, брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944 - 1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.

У серпні 1945 Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Принстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 по серпень 1950, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з і , з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969, другий том — «Деформації ядра» — в 1975. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 "За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку " (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).

Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 — у званні професора. Після смерті Нільса Бора в 1962 очолив Інститут і був його директором до 1970. З 1957 Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975 - 1981 був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.

У 1950 Оге Бор одружився з Марієттою Соффер, від якої мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (у 1981) на Бенте Мейер Шарфф.

Нагороди

• Медаль папи Пія XI (1963)
• Премія «Атом для світу» (1969)
• Медаль імені X. Ерстеда (1970)
• Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
• Нобелівська премія з фізики (1975)
• Медаль імені О. Ремер (1976)

Публікації

• Бор О., Моттельсон Б. Структура атомного ядра. — М. : Мир, 1971–1977. — 456+664 с.
• Бор О. О структуре атомных ядер // УФН. — 1958. — Т. 65, вип. 7.  — переклад статті в журналі «Fys. Tidsskr.», V. 54, p. 1 (1956).
• Бор О. Вращательное движение в ядрах // УФН. — 1976. — Т. 120, вип. 12.  — переклад Нобелівської лекції, прочитаної в Стокгольмі 11 грудня 1975.

Примітки

1. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
2. Zichichi A. Aage Bohr — Папська академія наук.
   d:Track:Q574317d:Track:Q938622
3. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
4. Nobelpristageren Aage Bohr er død // Berlingske — Berlingske Media, 2009. — ISSN 0106-4223
   d:Track:Q821913d:Track:Q59055

Література

• A. Bohr. Autobiography (1975). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Datepublished= ()
• О. Бор // Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — М.: Наука, 1983. — С. 40-41.
• Некролог. Daily Telegraph. 10 вересня 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.
• , O. Ulfbeck. Aage Niels Bohr // Physics Today. — 2010. — № 11. — С. 59.

Посилання

• Бор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Інформація з сайту Нобелівського комітету. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 2009-10 - 20.