Антон Цайлінґер

Антон Цайлінґер (нар. 20 травня 1945, Рід-ім-Іннкрайс, Австрія) — австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації. Професор Віденського університету. Отримав одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Аленом Аспе та Джоном Клаузером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».

Антон Цайлінґер
Anton Zeilinger
Народився	20 травня 1945(1945-05-20) (79 років) Рід-ім-Іннкрайс, Верхня Австрія, Австрія^[1]
Країна	Австрія
Діяльність	фізик, квантовий фізик, викладач університету, письменник-документаліст
Alma mater	Віденський університет
Галузь	фізика
Заклад	Віденський університет
Науковий керівник	^d
Аспіранти, докторанти	^d ^d
Членство	Леопольдина Австрійська академія наук Французька академія наук BBAW Європейська академія наук і мистецтв Національна академія наук США Сербська академія наук і мистецтв Європейська академія^[2] ^d ^d^[3]
Відомий завдяки:	Квантова телепортація Експериментальна перевірка нерівностей Белла
Нагороди	^d Медаль Ісаака Ньютона (2008) ^d (2005) медаль Вільгельма Екснера (2005) премія Вольфа з фізики (2010) ^d (2005) ^d (2004) ^d (2007) ^d член Американського фізичного товариства^[d] ^d (2000) ^d (2013) ^d ^d (2022) Thomson Reuters Citation Laureates (2011) ^d ^d (2012) ^d (2024)
Особ. сторінка	quantum.at/zeilinger
Антон Цайлінґер у Вікісховищі

Біографія

Навчався у Віденському університеті, у якому також здобув докторський ступінь під науковим керівництвом . В 1979 габілітувався в . Займав тимчасові наукові посади в Массачусетському технологічному інституті, Гумбольдтському університеті Берліна, Оксфордському університеті та Колеж де Франс.

1990 року став ординарним професором Інсбрукського університету і головою Інституту експериментальної фізики. Від 1999 призначений професором Віденського університету, де був також деканом фізичного факультету від 2006 до 2009.

Член Австрійської академії наук, а від 1 липня 2013 року її президент.

Наукова робота

Антон Цайлінґер відомий передовсім своїми експериментами з квантової телепортації. Займається також застосуваннями квантової фізики, зокрема квантовою інформацією.

Початково Цайлінґер займався нейтронною інтерферометрією. Йому вдався експериментальний доказ зміни знаку частинки зі спіном 1/2. Цей ефект важливий для багатьох протоколів квантової інформації. Антон Цейлінґер продемонстрував квантовомеханічну інтерференцію на великих молекулах фулерену.

Визнання

• 1998: член Австрійської академії наук
• 1999: Дійсний член Американського фізичного товариства
• 1999:
• 2001: «Pour le Mérite» (Прусія)
• 2001: Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» (Австрія)
• 2003:
• 2004: Премія Декарта
• 2005: Леопольдина
• 2005: Почесний член Словацької академії наук
• 2005: Іноземний член Сербської академії наук і мистецтв
• 2005: Міжнародна премія короля Фейсала
• 2005: Медаль Вільгельма Екснера
• 2007: ^[ru]
• 2008: ^[de]
• 2008: Медаль Ісаака Ньютона
• 2009: Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед ФРН»
• 2009: Іноземний член Французької академії наук
• 2010: Премія Вольфа з фізики
• 2011: Член Європейської академії
• 2012: Дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки
• 2014: Іноземний член Національної академії наук Білорусі
• 2014: Член Академії наук країн, що розвиваються
• 2015: Меморіальна лекція Манне Сігбана
• 2016: Іноземний член Російської академії наук
• 2016: ^[de]
• 2020: Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України — за видатні досягнення в галузі квантової електроніки та здійснення телепортації фотонів

Астероїд 48481 названий на честь Цайлінґера.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #124557414 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. https://www.ae-info.org/ae/User/Zeilinger_Anton
3. Prof. Dr. Anton Zeilinger
4. Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
5. . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
6. . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
7. . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
8. . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
9. . ras.ru. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2016-6-18.
10. . www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2021.

Посилання

• (нім.)
• (нім.) Quantinger [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Блог А. Цайлінґера