Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганнес Дідерік ван дер Ваальс (нід. Johannes Diderik van der Waals, вимова: [joːˈɦɑnəz ˈdidərɪk fɑn dɛr ˈʋaːls]; 23 листопада 1837 — 8 березня 1923) — нідерландський фізик-теоретик і термодинамік та відомий своєю роботою над рівнянням стану для газів і рідин.
 Ян Дідерік ван дер Ваальс | |
|---|---|
| Johannes Diderik van der Waals | |
 | |
| Народився | 23 листопада 1837 Лейден |
| Помер | 8 березня 1923 (85 років) Амстердам |
| Поховання | d |
| Країна |  Нідерланди |
| Діяльність | фізик, хімік, професор, математик, фізик-теоретик, викладач університету |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Галузь | Молекулярна фізика, теоретична фізика, термодинаміка |
| Заклад | Амстердамський університет[1] |
| Науковий керівник | d |
| Аспіранти, докторанти | d d[2] Дідерік Кортевег[3] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] d[4] |
| Членство | Нідерландська королівська академія наук Прусська академія наук Американське філософське товариство[5] Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | Основоположник сучасної молекулярної фізики. Засновник теорії міжмолекулярних сил. Сили ван дер Ваальса. Молекули ван дер Ваальса. |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d d |
| Нагороди |  |
 Ян Дидерик ван дер Ваальс у Вікісховищі | |
Наукові здобутки
Його ім'я в першу чергу асоціюється з рівнянням стану ван дер Ваальса, яке описує поведінку газів та їх конденсацію до рідкої фази. Його ім'я також пов'язане з силами ван дер Ваальса (сили між стійкими молекулами), з (невеликі молекулярні скупчення, пов'язані силами ван дер Ваальса), і з радіусами ван дер Ваальса (розміри молекул). Як сказав Джеймс Клерк Максвелл про Ван-дер-Ваальса, «не можна сумніватися, що ім'я Ван-дер-Ваальса незабаром стане одним з перших у галузі молекулярної науки».
У своїй дисертації 1873 року ван дер Ваальс відзначив неідеальність реальних газів і відніс це до існування міжмолекулярних взаємодій. Він ввів перше рівняння стану, отримане з припущення про існування кінцевого об'єму, зайнятий складовими молекулами. Під керівництвом Ернста Маха та Вільгельма Оствальда сильна філософська течія, яка заперечувала існування молекул, виникла наприкінці 19 століття. Молекулярне існування вважалося недоведеним, а молекулярна гіпотеза — непотрібною. На момент написання дисертації Ван дер Ваальса (1873), більшість фізиків не сприйняли молекулярну структуру рідин, а рідина та пара часто вважалися хімічно різними. Але робота ван дер Ваальса підтвердила реальність молекул і дозволила оцінити їх розмір і притягальну силу. Його нова формула революціонізувала вивчення рівнянь стану. Порівнюючи своє рівняння стану з експериментальними даними, Ван дер Ваальс зміг отримати дані фактичного розміру молекул та сили їх взаємного притягання. Вплив роботи Ван-дер-Ваальса на молекулярну фізику в 20 столітті був прямим і принциповим. Ввівши параметри, що характеризують молекулярний розмір та силу притягання, при побудові його рівняння стану, Ван дер Ваальс задав тон сучасній молекулярній науці. Саме молекулярні аспекти, такі як розмір, форма, привабливість та багатополярність взаємодій, повинні стати основою для математичних формулювань термодинамічних та транспортних властивостей рідин, в даний час вважається аксіомою. За допомогою рівняння стану ван дер Ваальса критичні точки газів можна було точно передбачити за допомогою термодинамічних вимірювань, проведених при набагато вищих температурах. Азот, кисень, водень та гелій згодом піддавалися . Гейке Камерлінг-Оннес зазнав значного впливу піонерської роботи ван дер Ваальса. У 1908 році Оннес став першим, хто зробив рідкий гелій; це призвело безпосередньо до відкриття ним в 1911 р. надпровідності.
Слід також згадати теорію капілярності Ван-дер-Ваальса, яка в своїй основній формі вперше з'явилася в 1893 році На відміну від механічної точки зору на цю тему, представленої раніше П’єром-Симоном Лапласом , Ван дер Ваальс застосував термодинамічний підхід. У той час це було суперечливим, оскільки існування молекул та їх постійний, швидкий рух не були загальновизнаними до експериментальної перевірки Жаном Батистом Перреном теоретичного пояснення Альберта Ейнштейна броунівського руху.
Ван дер Ваальс розпочав свою кар'єру вчителем школи. Він став першим професором фізики Амстердамського університету, коли в 1877 році старий Атенум був перетворений на міський університет. Ван дер Ваальс отримав Нобелівську премію з фізики 1910 р. За роботу над рівнянням стану газів і рідин.
Біографія
Ян Ван-дер-Ваальс народився 23 листопада 1837 р. в сім'ї Якобуса Ван-дер-Ваальса, столяра, і Елізабет Ван-дер-Ваальс (до шлюбу Ван-ден-Бург).
Після закінчення школи Ван-дер-Ваальс працював учителем молодших класів у рідному місті Лейден. Не маючи допуску до навчання, він все ж відвідував лекції у Лейденському університеті як вільний слухач (Abitur) з 1862 по 1865 рр. З 1864 р. він працює вчителем у Девентері. З 1866 р. працював у школі в Гаазі, де згодом став директором. Продовжив навчання в університеті.
У 1873 удостоєний звання доктора філософії Лейденського університету за дисертацію: «Over de Continuïteit van den Gas- en Vloeistoftoestand». Джеймс Клерк Максвелл, сказав про роботу Ван-дер-Ваальса: «Вона зразу поставила його ім'я в один ряд з найвидатнішими іменами в науці».
З відкриттям Амстердамського університету (1877) став професором фізики цього університету, і працював тут у 1877—1908 роках.
Вшанування пам'яті
Кратер Ван дер Ваальс на зворотному боці Місяця названо на честь науковця.
Праці
- Die Kontinuität des flüssigen und gasförmigen Zustands (1873)
- Lehrbuch der Thermodynamik (zwei Bände, 1908—1912)
Див. також
Примітки
- Album Academicum — 2007.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
- Parsegian, V. Adrian (28 листопада 2005). Van der Waals Forces. Cambridge University Press. ISBN .
- . NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- Maxwell, James Clerk. Van der Waals on the Continuity of the Gaseous and Liquid States. The Scientific Papers of James Clerk Maxwell. Cambridge: Cambridge University Press. с. 407—415. ISBN .
- Kipnis, Aleksandr Jakovlevič. (1996). Van der Waals and molecular science. Clarendon Press. ISBN . OCLC 925307946.
- Sengers, Johanna Levelt; Levelt, Antonius H. M. (2002-12). Diederik Korteweg, Pioneer of Criticality. Physics Today. Т. 55, № 12. с. 47—53. doi:10.1063/1.1537912. ISSN 0031-9228. Процитовано 25 березня 2020.
- Blundell, Stephen (1 травня 2009). 3. The discovery of superconductivity. Superconductivity. Oxford University Press. с. 20—29. ISBN .
- Van der Waals, J.D. (1893). Thermodynamische theorie der capillariteit in de onderstelling van continue dichtheidsverandering. Verhand. Kon. Akad. V Wetensch. Amst. Sect. 1 (Dutch; English Translation in J. Stat. Phys., 1979, 20:197).
- Laplace, P.S. (1806). Sur l'action capillaire (Suppl. au livre X, Traité de Mécanique Céleste). Crapelet; Courcier; Bachelier, Paris.
Посилання
- Інформація з сайту Нобелівського комітета [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogannes Diderik van der Vaals nid Johannes Diderik van der Waals vimova joːˈɦɑnez ˈdiderɪk fɑn dɛr ˈʋaːls source source source 23 listopada 1837 8 bereznya 1923 niderlandskij fizik teoretik i termodinamik ta vidomij svoyeyu robotoyu nad rivnyannyam stanu dlya gaziv i ridin Yan Diderik van der VaalsJohannes Diderik van der WaalsYan Diderik van der Vaals Yan Diderik van der VaalsNarodivsya 23 listopada 1837 1837 11 23 LejdenPomer 8 bereznya 1923 1923 03 08 85 rokiv AmsterdamPohovannya dKrayina NiderlandiDiyalnist fizik himik profesor matematik fizik teoretik vikladach universitetuAlma mater Lejdenskij universitetGaluz Molekulyarna fizika teoretichna fizika termodinamikaZaklad Amsterdamskij universitet 1 Naukovij kerivnik dAspiranti doktoranti d d 2 Diderik Korteveg 3 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 Chlenstvo Niderlandska korolivska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 5 Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki Osnovopolozhnik suchasnoyi molekulyarnoyi fiziki Zasnovnik teoriyi mizhmolekulyarnih sil Sili van der Vaalsa Molekuli van der Vaalsa U shlyubi z dDiti d dNagorodi Yan Diderik van der Vaals u VikishovishiNaukovi zdobutkiJogo im ya v pershu chergu asociyuyetsya z rivnyannyam stanu van der Vaalsa yake opisuye povedinku gaziv ta yih kondensaciyu do ridkoyi fazi Jogo im ya takozh pov yazane z silami van der Vaalsa sili mizh stijkimi molekulami z neveliki molekulyarni skupchennya pov yazani silami van der Vaalsa i z radiusami van der Vaalsa rozmiri molekul Yak skazav Dzhejms Klerk Maksvell pro Van der Vaalsa ne mozhna sumnivatisya sho im ya Van der Vaalsa nezabarom stane odnim z pershih u galuzi molekulyarnoyi nauki U svoyij disertaciyi 1873 roku van der Vaals vidznachiv neidealnist realnih gaziv i vidnis ce do isnuvannya mizhmolekulyarnih vzayemodij Vin vviv pershe rivnyannya stanu otrimane z pripushennya pro isnuvannya kincevogo ob yemu zajnyatij skladovimi molekulami Pid kerivnictvom Ernsta Maha ta Vilgelma Ostvalda silna filosofska techiya yaka zaperechuvala isnuvannya molekul vinikla naprikinci 19 stolittya Molekulyarne isnuvannya vvazhalosya nedovedenim a molekulyarna gipoteza nepotribnoyu Na moment napisannya disertaciyi Van der Vaalsa 1873 bilshist fizikiv ne sprijnyali molekulyarnu strukturu ridin a ridina ta para chasto vvazhalisya himichno riznimi Ale robota van der Vaalsa pidtverdila realnist molekul i dozvolila ociniti yih rozmir i prityagalnu silu Jogo nova formula revolyucionizuvala vivchennya rivnyan stanu Porivnyuyuchi svoye rivnyannya stanu z eksperimentalnimi danimi Van der Vaals zmig otrimati dani faktichnogo rozmiru molekul ta sili yih vzayemnogo prityagannya Vpliv roboti Van der Vaalsa na molekulyarnu fiziku v 20 stolitti buv pryamim i principovim Vvivshi parametri sho harakterizuyut molekulyarnij rozmir ta silu prityagannya pri pobudovi jogo rivnyannya stanu Van der Vaals zadav ton suchasnij molekulyarnij nauci Same molekulyarni aspekti taki yak rozmir forma privablivist ta bagatopolyarnist vzayemodij povinni stati osnovoyu dlya matematichnih formulyuvan termodinamichnih ta transportnih vlastivostej ridin v danij chas vvazhayetsya aksiomoyu Za dopomogoyu rivnyannya stanu van der Vaalsa kritichni tochki gaziv mozhna bulo tochno peredbachiti za dopomogoyu termodinamichnih vimiryuvan provedenih pri nabagato vishih temperaturah Azot kisen voden ta gelij zgodom piddavalisya Gejke Kamerling Onnes zaznav znachnogo vplivu pionerskoyi roboti van der Vaalsa U 1908 roci Onnes stav pershim hto zrobiv ridkij gelij ce prizvelo bezposeredno do vidkrittya nim v 1911 r nadprovidnosti Slid takozh zgadati teoriyu kapilyarnosti Van der Vaalsa yaka v svoyij osnovnij formi vpershe z yavilasya v 1893 roci Na vidminu vid mehanichnoyi tochki zoru na cyu temu predstavlenoyi ranishe P yerom Simonom Laplasom Van der Vaals zastosuvav termodinamichnij pidhid U toj chas ce bulo superechlivim oskilki isnuvannya molekul ta yih postijnij shvidkij ruh ne buli zagalnoviznanimi do eksperimentalnoyi perevirki Zhanom Batistom Perrenom teoretichnogo poyasnennya Alberta Ejnshtejna brounivskogo ruhu Van der Vaals rozpochav svoyu kar yeru vchitelem shkoli Vin stav pershim profesorom fiziki Amsterdamskogo universitetu koli v 1877 roci starij Atenum buv peretvorenij na miskij universitet Van der Vaals otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki 1910 r Za robotu nad rivnyannyam stanu gaziv i ridin BiografiyaYan Van der Vaals narodivsya 23 listopada 1837 r v sim yi Yakobusa Van der Vaalsa stolyara i Elizabet Van der Vaals do shlyubu Van den Burg Pislya zakinchennya shkoli Van der Vaals pracyuvav uchitelem molodshih klasiv u ridnomu misti Lejden Ne mayuchi dopusku do navchannya vin vse zh vidviduvav lekciyi u Lejdenskomu universiteti yak vilnij sluhach Abitur z 1862 po 1865 rr Z 1864 r vin pracyuye vchitelem u Deventeri Z 1866 r pracyuvav u shkoli v Gaazi de zgodom stav direktorom Prodovzhiv navchannya v universiteti U 1873 udostoyenij zvannya doktora filosofiyi Lejdenskogo universitetu za disertaciyu Over de Continuiteit van den Gas en Vloeistoftoestand Dzhejms Klerk Maksvell skazav pro robotu Van der Vaalsa Vona zrazu postavila jogo im ya v odin ryad z najvidatnishimi imenami v nauci Z vidkrittyam Amsterdamskogo universitetu 1877 stav profesorom fiziki cogo universitetu i pracyuvav tut u 1877 1908 rokah Vshanuvannya pam yatiKrater Van der Vaals na zvorotnomu boci Misyacya nazvano na chest naukovcya PraciDie Kontinuitat des flussigen und gasformigen Zustands 1873 Lehrbuch der Thermodynamik zwei Bande 1908 1912 Div takozhRivnyannya Van der Vaalsa Radius Van der Vaalsa Sili Van der VaalsaPrimitkiAlbum Academicum 2007 d Track Q63962284 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 Parsegian V Adrian 28 listopada 2005 Van der Waals Forces Cambridge University Press ISBN 978 0 521 54778 9 NobelPrize org amer Arhiv originalu za 4 chervnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2020 Maxwell James Clerk Van der Waals on the Continuity of the Gaseous and Liquid States The Scientific Papers of James Clerk Maxwell Cambridge Cambridge University Press s 407 415 ISBN 978 0 511 71037 7 Kipnis Aleksandr Jakovlevic 1996 Van der Waals and molecular science Clarendon Press ISBN 0 19 855210 6 OCLC 925307946 Sengers Johanna Levelt Levelt Antonius H M 2002 12 Diederik Korteweg Pioneer of Criticality Physics Today T 55 12 s 47 53 doi 10 1063 1 1537912 ISSN 0031 9228 Procitovano 25 bereznya 2020 Blundell Stephen 1 travnya 2009 3 The discovery of superconductivity Superconductivity Oxford University Press s 20 29 ISBN 978 0 19 954090 7 Van der Waals J D 1893 Thermodynamische theorie der capillariteit in de onderstelling van continue dichtheidsverandering Verhand Kon Akad V Wetensch Amst Sect 1 Dutch English Translation in J Stat Phys 1979 20 197 Laplace P S 1806 Sur l action capillaire Suppl au livre X Traite de Mecanique Celeste Crapelet Courcier Bachelier Paris PosilannyaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komiteta 5 veresnya 2008 u Wayback Machine angl