Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл Фердинанд Браун (нім. Karl Ferdinand Braun; 6 червня 1850, Фульда — 20 квітня 1918, Нью-Йорк) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1909 р. (разом з Гульєльмо Марконі). Зробив вагомий вклад у розробки технічного застосування електромагнітних хвиль. Винахідник кінескопа (катодно-променевої трубки). У німецькомовних країнах кінескоп досі називають трубкою Брауна.
 Карл Фердинанд Браун | |
|---|---|
| нім. Karl Ferdinand Braun | |
 | |
| Народився | 6 червня 1850[1][2][…] Фульда, Курфюрство Гессен, Німецький союз[4] |
| Помер | 20 квітня 1918[4][1][…] (67 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Німеччина |
| Країна |  Німецька імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | фізик, винахідник, викладач університету |
| Alma mater | Марбурзький університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Страсбурзький університет |
| Посада | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізики |
| Науковий керівник | Генріх Густав Магнус, Георг-Герман Квінке |
| Відомі учні | , Леонід Мандельштам, Микола Папалексі |
| Аспіранти, докторанти | Мандельштам Леонід Ісаакович[5] d[6] d[7] d[8] d[8] |
| Членство | Прусська академія наук |
| Відомий завдяки: | винаходу кінескопа |
| Брати, сестри | d d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  d |
 Роботи у Вікіджерелах Карл Фердинанд Браун у Вікісховищі | |
Ранні роки
Народився 6 червня 1850 р. у м. Фульді в родині Конрада та Франціски (Герінг) Браунів. Батько був гессенським чиновником. У 1868 р., по закінченню місцевої гімназії, вступив до Марбурзького університету, де вивчав фізику, хімію та математику. У 1869 р. переїхав до Берліна, де працював у приватній лабораторії Г. Г. Магнуса. Після смерті Магнуса навесні 1870 р. продовжив дослідження у Георга-Германа Квінке, причому особливо цікавився коливанням струн іпружних стержнів. По цій темі написав дисертацію на ступінь доктора фізики під керівництвом Г. Квінке та захистив її в 1872 р.
Робота вчителем
Оскільки у Брауна не було коштів, щоб зайняти посаду асистента, а пізніше і приват-доцента, він 1873 року склав державний іспит на звання вчителя гімназії і наступного року став працювати другим учителем математики і природознавства в одній зі шкіл Лейпцига. 1874 року Браун став директором гімназії Томаса в Лейпцизі. Там, окрім основної діяльності, він досліджував коливання та провідність струму та зробив перше відкриття. На цю тему він написав 1874 року в Analen der Physik und Chemie: «… велика кількість природних і штучних сірчаних металів … мала різний опір в залежності від напрямку, величини і тривалості струму. Відмінності становили до 30 % від повної величини.»
Цей ефект випрямовувача в кристалах суперечив закону Ома, і на нього майже не звернули уваги. Проте це відкриття підтвердило наукову репутацію Брауна. Пояснити цей ефект, незважаючи на інтенсивні дослідження, Браун не зміг — йому бракувало фундаментальних знань з фізики. Це знайшло пояснення тільки в XX столітті з розвитком квантової механіки.
Викладання в університеті
У 1877 р. Браун став професором теоретичної фізики в Марбурзі. У 1880 р. він переїхав до Страсбургу і обійняв посаду професора фізики в Технічному університеті Карлсруе. У 1887 р. він переїхав до в Тюбінгені і взяв там активну участь у заснуванні та будівництві фізичного інституту. У 1895 р. він став директором інституту і професором у Страсбурзькому університеті.
Браун був відомим серед студентів своєю майстерністю зрозуміло розповісти складний матеріал та зрозумілі навіть дилетантам експерименти. У такому ж вільному, місцями гумористичному стилі він написав підручник «Молодий математик і природодослідник», виданий 1875 року.
Серед його учнів найвідоміші — основоположник вивчення іонів, Мандельштам Леонід Ісаакович і Папалексі Микола Дмитрович — засновники російської школи високочастотної техніки.
Особисте життя
В 1886 р. Браун одружився з Амелією Бюхлер; у них було два сини і дві дочки.
Трубка Брауна
Популярним Браун став завдяки винаходу катод-променевої трубки. Нині цим приладом вважається вакуумована трубка з горизонтальними і вертикальними котушками, що відхиляють катодні промені. Перша версія, яка була розроблена в 1897 р. в Карлсруе, була не такою досконалою: у неї був холодний катод та помірний вакуум, що вимагало прискорюючої напруги в 100 кіловольт, щоб світловий слід відхиленого магнітним полем променя було видно. Крім того, магнітне відхилення було зроблено тільки в одному напрямку. Другий напрямок розгортався за допомогою дзеркала, яке оберталося і було розміщене перед кулею, що світилася. Проте промисловість відразу зацікавилася відкриттям і тому воно швидко модифікувався. Вже в 1899 р. асистент Брауна — — ввів магнітне вертикальне відхилення, потім з'явився розжарюваний катод, циліндр Венельта та високий вакуум. Після цього ці трубки застосовуватися не тільки для осцилографів, але і як основна деталь телевізорів, виробництво яких розпочалося з 1930 р.
Радіоприймач
Після винаходу кінескопа Браун розпочав дослідження в області бездротового телеграфу з метою створити вправний радіоприймач. Проблема радіотехніки того часу полягала у відсутності надійного приймача. Як фізик, Браун звик покладатися на відтворювані умови експериментів. Звичні у той час приймачі на основі когерера не могли забезпечити цього. Тому Браун замінив когерер на кристалічний детектор, що дозволило здійснити стрибок у розвитку чутливості приймача, попри те, що кристалічний детектор повинен був постійно наново налаштовуватися. Тільки електронні лампи змогли замінити кристалічний детектор, який і після цього продовжував використовуватися в простих приймачах. Кристалічний детектор використовувався і в перших УКХ радарах.
Радіопередавач
Браун також зробив вклад у розвиток радіотехнічних передавачів. Гульєльмо Марконі зібрав свій передавач переважно методом проб та помилок, і Браун зміг його вдосконалити, завдяки фізичним міркуванням. Спочатку коливальний і антенний контури становили єдине ціле. Браун розділив їх. Тепер з'явився первинний контур, що складався з конденсатора й іскрового проміжку, і індуктивно зв'язаний антенний контур. У такій системі було набагато легше підвищити енергію передавача. Тому вже в 1899 р. з'явилися настільки потужні передавачі, що поняття далека телеграфія отримало виправдання: якщо до того могли робити передачі тільки на 20 км, то в 1901 р. Марконі зміг здійснити передачу з Англії до Північної Америки.
Водночас, намагався Браун знайти заміну технології пробійної іскри, яка виробляла лише затухаючі коливання. Йому вдалося це за допомогою генераторів змінного струму, які виробляли незгасаючі коливання. Здійснити те ж саме за допомогою зворотного зв'язку на електронних лампах йому не вдалося.
Інші наукові досягнення
Браун також займався проблемою спрямованості радіопередач. Він був одним з перших, кому вдалося побудувати спрямовану антену.
1904 р. Брауну вдалося продемонструвати, що електромагнітні хвилі і світло однаково відбиваються та поглинаються. Це свідчило про те, що світло є електромагнітним коливанням і підтверджувало теоретичні висновки, зроблені Максвеллом в 1860 р.
Нобелівська премія
У 1909 р. Браун отримав, спільно з італійцем Гульєльмо Марконі, Нобелівську премію «за видатний внесок у створення бездротової телеграфії».
Товариство бездротової телеграфії «Telefunken»
Браун був співзасновником ТОВ «Радіотелеграфія Кельн» (1898) і Товариства по бездротовій телеграфії «Telefunken» в Берліні (1903). Остання компанія привела його у віці 64 років з підірваним здоров'ям у Нью-Йорк: велика радіостанція в Сегвілі мала припинити свою роботу через патентну суперечку. Процес затягувався, причому вступ США в Першу світову війну застав Брауна зненацька і він не міг більше повернутися до Німеччини. Він продовжував проживати як інтернований в Брукліні, поки в 1918 р. не помер через нещасний випадок.
Патенти
- Патент США 0750429, Бездротова електрична передача сигналів над поверхнею (англ.)
- Патент США 0763345, Засоби для налаштування та регулювання електричних ланцюгів (англ.)
Див. також
- 43790 Фердінандбраун — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Ferdinand Braun
- SNAC — 2010.
- Marburger Professorenkatalog — 2016.
- Браун Карл Фердинанд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- База даних малих космічних тіл JPL: Карл Фердинанд Браун (англ.) .
Посилання
- А. И. Климин, В. А. Урвалов. Фердинанд Браун — лауреат нобелевской премии в области физики [ 13 травня 2007 у Wayback Machine.] // «Электросвязь» № 8, 2000 г. (на сайті «Віртуальний комп'ютерний музей»)
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
- Сайт, присвячений катод-променевій трубці [ 15 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Braun Karl Ferdinand Braun nim Karl Ferdinand Braun 6 chervnya 1850 Fulda 20 kvitnya 1918 Nyu Jork nimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1909 r razom z Gulyelmo Markoni Zrobiv vagomij vklad u rozrobki tehnichnogo zastosuvannya elektromagnitnih hvil Vinahidnik kineskopa katodno promenevoyi trubki U nimeckomovnih krayinah kineskop dosi nazivayut trubkoyu Brauna Karl Ferdinand Braunnim Karl Ferdinand BraunNarodivsya6 chervnya 1850 1850 06 06 1 2 Fulda Kurfyurstvo Gessen Nimeckij soyuz 4 Pomer20 kvitnya 1918 1918 04 20 4 1 67 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 PohovannyadMisce prozhivannyaNimechchinaKrayina Nimecka imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistfizik vinahidnik vikladach universitetuAlma materMarburzkij universitetGaluzfizikaZakladStrasburzkij universitetPosadaprofesorNaukovij stupindoktor fizikiNaukovij kerivnikGenrih Gustav Magnus Georg German KvinkeVidomi uchni Leonid Mandelshtam Mikola PapaleksiAspiranti doktorantiMandelshtam Leonid Isaakovich 5 d 6 d 7 d 8 d 8 ChlenstvoPrusska akademiya naukVidomij zavdyaki vinahodu kineskopaBrati sestrid dU shlyubi zdNagorodidRoboti u Vikidzherelah Karl Ferdinand Braun u VikishovishiRanni rokiNarodivsya 6 chervnya 1850 r u m Fuldi v rodini Konrada ta Franciski Gering Brauniv Batko buv gessenskim chinovnikom U 1868 r po zakinchennyu miscevoyi gimnaziyi vstupiv do Marburzkogo universitetu de vivchav fiziku himiyu ta matematiku U 1869 r pereyihav do Berlina de pracyuvav u privatnij laboratoriyi G G Magnusa Pislya smerti Magnusa navesni 1870 r prodovzhiv doslidzhennya u Georga Germana Kvinke prichomu osoblivo cikavivsya kolivannyam strun ipruzhnih sterzhniv Po cij temi napisav disertaciyu na stupin doktora fiziki pid kerivnictvom G Kvinke ta zahistiv yiyi v 1872 r Robota vchitelemOskilki u Brauna ne bulo koshtiv shob zajnyati posadu asistenta a piznishe i privat docenta vin 1873 roku sklav derzhavnij ispit na zvannya vchitelya gimnaziyi i nastupnogo roku stav pracyuvati drugim uchitelem matematiki i prirodoznavstva v odnij zi shkil Lejpciga 1874 roku Braun stav direktorom gimnaziyi Tomasa v Lejpcizi Tam okrim osnovnoyi diyalnosti vin doslidzhuvav kolivannya ta providnist strumu ta zrobiv pershe vidkrittya Na cyu temu vin napisav 1874 roku v Analen der Physik und Chemie velika kilkist prirodnih i shtuchnih sirchanih metaliv mala riznij opir v zalezhnosti vid napryamku velichini i trivalosti strumu Vidminnosti stanovili do 30 vid povnoyi velichini Cej efekt vipryamovuvacha v kristalah superechiv zakonu Oma i na nogo majzhe ne zvernuli uvagi Prote ce vidkrittya pidtverdilo naukovu reputaciyu Brauna Poyasniti cej efekt nezvazhayuchi na intensivni doslidzhennya Braun ne zmig jomu brakuvalo fundamentalnih znan z fiziki Ce znajshlo poyasnennya tilki v XX stolitti z rozvitkom kvantovoyi mehaniki Vikladannya v universitetiU 1877 r Braun stav profesorom teoretichnoyi fiziki v Marburzi U 1880 r vin pereyihav do Strasburgu i obijnyav posadu profesora fiziki v Tehnichnomu universiteti Karlsrue U 1887 r vin pereyihav do v Tyubingeni i vzyav tam aktivnu uchast u zasnuvanni ta budivnictvi fizichnogo institutu U 1895 r vin stav direktorom institutu i profesorom u Strasburzkomu universiteti Braun buv vidomim sered studentiv svoyeyu majsternistyu zrozumilo rozpovisti skladnij material ta zrozumili navit diletantam eksperimenti U takomu zh vilnomu miscyami gumoristichnomu stili vin napisav pidruchnik Molodij matematik i prirododoslidnik vidanij 1875 roku Sered jogo uchniv najvidomishi osnovopolozhnik vivchennya ioniv Mandelshtam Leonid Isaakovich i Papaleksi Mikola Dmitrovich zasnovniki rosijskoyi shkoli visokochastotnoyi tehniki Osobiste zhittyaV 1886 r Braun odruzhivsya z Ameliyeyu Byuhler u nih bulo dva sini i dvi dochki Trubka BraunaPopulyarnim Braun stav zavdyaki vinahodu katod promenevoyi trubki Nini cim priladom vvazhayetsya vakuumovana trubka z gorizontalnimi i vertikalnimi kotushkami sho vidhilyayut katodni promeni Persha versiya yaka bula rozroblena v 1897 r v Karlsrue bula ne takoyu doskonaloyu u neyi buv holodnij katod ta pomirnij vakuum sho vimagalo priskoryuyuchoyi naprugi v 100 kilovolt shob svitlovij slid vidhilenogo magnitnim polem promenya bulo vidno Krim togo magnitne vidhilennya bulo zrobleno tilki v odnomu napryamku Drugij napryamok rozgortavsya za dopomogoyu dzerkala yake obertalosya i bulo rozmishene pered kuleyu sho svitilasya Prote promislovist vidrazu zacikavilasya vidkrittyam i tomu vono shvidko modifikuvavsya Vzhe v 1899 r asistent Brauna vviv magnitne vertikalne vidhilennya potim z yavivsya rozzharyuvanij katod cilindr Venelta ta visokij vakuum Pislya cogo ci trubki zastosovuvatisya ne tilki dlya oscilografiv ale i yak osnovna detal televizoriv virobnictvo yakih rozpochalosya z 1930 r RadioprijmachPislya vinahodu kineskopa Braun rozpochav doslidzhennya v oblasti bezdrotovogo telegrafu z metoyu stvoriti vpravnij radioprijmach Problema radiotehniki togo chasu polyagala u vidsutnosti nadijnogo prijmacha Yak fizik Braun zvik pokladatisya na vidtvoryuvani umovi eksperimentiv Zvichni u toj chas prijmachi na osnovi kogerera ne mogli zabezpechiti cogo Tomu Braun zaminiv kogerer na kristalichnij detektor sho dozvolilo zdijsniti stribok u rozvitku chutlivosti prijmacha popri te sho kristalichnij detektor povinen buv postijno nanovo nalashtovuvatisya Tilki elektronni lampi zmogli zaminiti kristalichnij detektor yakij i pislya cogo prodovzhuvav vikoristovuvatisya v prostih prijmachah Kristalichnij detektor vikoristovuvavsya i v pershih UKH radarah RadioperedavachBraun takozh zrobiv vklad u rozvitok radiotehnichnih peredavachiv Gulyelmo Markoni zibrav svij peredavach perevazhno metodom prob ta pomilok i Braun zmig jogo vdoskonaliti zavdyaki fizichnim mirkuvannyam Spochatku kolivalnij i antennij konturi stanovili yedine cile Braun rozdiliv yih Teper z yavivsya pervinnij kontur sho skladavsya z kondensatora j iskrovogo promizhku i induktivno zv yazanij antennij kontur U takij sistemi bulo nabagato legshe pidvishiti energiyu peredavacha Tomu vzhe v 1899 r z yavilisya nastilki potuzhni peredavachi sho ponyattya daleka telegrafiya otrimalo vipravdannya yaksho do togo mogli robiti peredachi tilki na 20 km to v 1901 r Markoni zmig zdijsniti peredachu z Angliyi do Pivnichnoyi Ameriki Vodnochas namagavsya Braun znajti zaminu tehnologiyi probijnoyi iskri yaka viroblyala lishe zatuhayuchi kolivannya Jomu vdalosya ce za dopomogoyu generatoriv zminnogo strumu yaki viroblyali nezgasayuchi kolivannya Zdijsniti te zh same za dopomogoyu zvorotnogo zv yazku na elektronnih lampah jomu ne vdalosya Inshi naukovi dosyagnennyaBraun takozh zajmavsya problemoyu spryamovanosti radioperedach Vin buv odnim z pershih komu vdalosya pobuduvati spryamovanu antenu 1904 r Braunu vdalosya prodemonstruvati sho elektromagnitni hvili i svitlo odnakovo vidbivayutsya ta poglinayutsya Ce svidchilo pro te sho svitlo ye elektromagnitnim kolivannyam i pidtverdzhuvalo teoretichni visnovki zrobleni Maksvellom v 1860 r Nobelivska premiyaU 1909 r Braun otrimav spilno z italijcem Gulyelmo Markoni Nobelivsku premiyu za vidatnij vnesok u stvorennya bezdrotovoyi telegrafiyi Tovaristvo bezdrotovoyi telegrafiyi Telefunken Braun buv spivzasnovnikom TOV Radiotelegrafiya Keln 1898 i Tovaristva po bezdrotovij telegrafiyi Telefunken v Berlini 1903 Ostannya kompaniya privela jogo u vici 64 rokiv z pidirvanim zdorov yam u Nyu Jork velika radiostanciya v Segvili mala pripiniti svoyu robotu cherez patentnu superechku Proces zatyaguvavsya prichomu vstup SShA v Pershu svitovu vijnu zastav Brauna znenacka i vin ne mig bilshe povernutisya do Nimechchini Vin prodovzhuvav prozhivati yak internovanij v Bruklini poki v 1918 r ne pomer cherez neshasnij vipadok PatentiPatent SShA 0750429 Bezdrotova elektrichna peredacha signaliv nad poverhneyu angl Patent SShA 0763345 Zasobi dlya nalashtuvannya ta regulyuvannya elektrichnih lancyugiv angl Div takozh43790 Ferdinandbraun asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiFerdinand Braun d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Marburger Professorenkatalog 2016 d Track Q26951121 Braun Karl Ferdinand Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Baza danih malih kosmichnih til JPL Karl Ferdinand Braun angl PosilannyaA I Klimin V A Urvalov Ferdinand Braun laureat nobelevskoj premii v oblasti fiziki 13 travnya 2007 u Wayback Machine Elektrosvyaz 8 2000 g na sajti Virtualnij komp yuternij muzej Informaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl Sajt prisvyachenij katod promenevij trubci 15 serpnya 2019 u Wayback Machine angl