Коге́рер (англ. coherer, від лат. cohaereo — зв'язуюсь) — прилад, який застосовували в перших радіоприймачах як чутливий елемент для виявлення електромагнітних хвиль (ЕМХ).
Когерер в сучасному розумінні - це резистор, опір якого приймає тільки два значення. Мінімальний опір (одиниці Ом) - після дії на нього ЕМХ та максимальний опір (одиниці, десятки кілоОм) - після механічного струсу його корпусу. Такий елемент в радіотехніці називається ключем із засувкою. На відміну від звичайного ключа з одним входом керування, для зміни стану когерера використовуються два входи керування з сигналами різної фізичної природи: для виконання команди «Ввімк.» необхідно подати електричний імпульс енергії на виводи когерера, а для виконання команди «Вимкн.» потрібен механічний удар в його корпус.
Історія
У радіоприймачах в якості чутливого елементу, призначеного для виявлення ЕМХ, спочатку використовувався біологічний елемент (препарований нерв, Л. Гальвані), іскровий розрядник (Т. Едісон), радіокондуктор (Е. Бранлі), пізніше когерер (О. Лодж). Радіокондуктор, когерер — пристрій (двополюсник) з тригерним ефектом зміни його опору (R - після механічного струсу корпуса, високий опір; S - після дії вхідної електромагнітної хвилі, низький опір).
1835 року шведський фізик Т. Мунк оф Розеншольд в статті: "Досліди над властивістю твердих тіл проводити електрику" описав вплив електричного розряду на провідність металевих ошурків та пристрій, який складався зі скляної трубки з металевими електродами на кінцях, заповненої різноманітними хімічними подрібненими матеріалами: оловом, сіркою, вугіллям тощо. При розряді лейденської банки через пристрій, його опір різко зменшувався, а для відновлення початкового високого опору необхідно було трубку струснути. Аналогічні пристрої також досліджували та запатентували в 1866 році брати Варлей з Англії, дослідження проводив також італійський фізик Фемістокл Кальцекі-Онесті 1884 року .
1890 року французький вчений Едуард Бранлі[ru] досліджував скляну трубку з металевими ошурками для виявлення електромагнітних хвиль та дав їй назву радіокондуктор, що привело до появи терміна "радіо". Схема приймача Бранлі містила батарею, радіокондуктор, антену, гальванометр та резистори для обмеження струму. Радіокондуктор міг різко і набагато (в кілька сотень разів) міняти свою провідність під впливом радіосигналу. Сигнал викликав проскакування безлічі іскор між ошурками. Іскри руйнували шар оксиду на їх поверхні, і вони «сплавлялися» одна з одною. Для приведення «трубки Бранлі» в первинний стан для детектування нової хвилі її потрібно було струснути, щоб порушити контакт між частинками. При використанні передавача на основі електрофорної машини або котушки Румкорфа, реєстрація ЕМХ здійснювалась на відстані 20 м .
1894 року англійський вчений Олівер Лодж удосконалив радіокондуктор шляхом автоматизації процесу його струсу. Для цього використовувались або електродзвоник, що був закріплений разом з когерером або електромеханічний пристрій з молоточком. Цьому поєднанню радіокондуктора з механізмом струсу (струшувачем) Лодж дав назву когерер. Для додаткового підсилення струму когерера, при необхідності, Лодж використовував батарею та чутливе реле. З використанням когерерного приймача О. Лоджа цього ж року відбулась демонстрація першого в світі телеграфного зв'язку.
Олександр Попов 1895 року використовував когерер у своєму першому радіоприймачі («грозовідмітнику»), в якому удосконалив конструкцію. При ввімкненні дзвінка його молоточок безпосередньо вдаряв по скляній трубці з ошурками та по дзвінку.
Гульєльмо Марконі застосував вакуумний когерер. У схемі радіоприймача Марконі когерер використовувався як пробійний конденсатор. За наявності радіохвилі в коливальному контурі на пробійному конденсаторі з'являлася резонансна напруга, яка при досягненні відносно великої величини пробивала тонкі плівки окислів. Пробійний конденсатор починав проводити електричний струм, який включав електромагніт реле релейного підсилювача , вихідні контакти реле релейного підсилювача включали електромагніт реєстратора радіохвиль. У 1899 р. сер Джагдіш Чандра Бос (Jagadish Chandra Bose) створив ртутний когерер, який вже не потребував струшування.
Когерер використовувався з 1894 року до появи напівпровідникових та вакуумних детекторів ЕМХ.
Див. також
Примітки
- Крыжановский Л.Н. История изобретения и исследований когерера. (рос.) . Архів оригіналу за 12 Червня 2018.
- Milestones:Discovery of Radioconduction by Edouard Branly. (англ.) . Архів оригіналу за 4 Липня 2018.
- Работы Оливера Лоджа. (рос.) . Архів оригіналу за 13 Червня 2018.
Ця стаття не містить . (лютий 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koge rer angl coherer vid lat cohaereo zv yazuyus prilad yakij zastosovuvali v pershih radioprijmachah yak chutlivij element dlya viyavlennya elektromagnitnih hvil EMH Kogerer v suchasnomu rozuminni ce rezistor opir yakogo prijmaye tilki dva znachennya Minimalnij opir odinici Om pislya diyi na nogo EMH ta maksimalnij opir odinici desyatki kiloOm pislya mehanichnogo strusu jogo korpusu Takij element v radiotehnici nazivayetsya klyuchem iz zasuvkoyu Na vidminu vid zvichajnogo klyucha z odnim vhodom keruvannya dlya zmini stanu kogerera vikoristovuyutsya dva vhodi keruvannya z signalami riznoyi fizichnoyi prirodi dlya vikonannya komandi Vvimk neobhidno podati elektrichnij impuls energiyi na vivodi kogerera a dlya vikonannya komandi Vimkn potriben mehanichnij udar v jogo korpus IstoriyaU radioprijmachah v yakosti chutlivogo elementu priznachenogo dlya viyavlennya EMH spochatku vikoristovuvavsya biologichnij element preparovanij nerv L Galvani iskrovij rozryadnik T Edison radiokonduktor E Branli piznishe kogerer O Lodzh Radiokonduktor kogerer pristrij dvopolyusnik z trigernim efektom zmini jogo oporu R pislya mehanichnogo strusu korpusa visokij opir S pislya diyi vhidnoyi elektromagnitnoyi hvili nizkij opir 1835 roku shvedskij fizik T Munk of Rozenshold v statti Doslidi nad vlastivistyu tverdih til provoditi elektriku opisav vpliv elektrichnogo rozryadu na providnist metalevih oshurkiv ta pristrij yakij skladavsya zi sklyanoyi trubki z metalevimi elektrodami na kincyah zapovnenoyi riznomanitnimi himichnimi podribnenimi materialami olovom sirkoyu vugillyam tosho Pri rozryadi lejdenskoyi banki cherez pristrij jogo opir rizko zmenshuvavsya a dlya vidnovlennya pochatkovogo visokogo oporu neobhidno bulo trubku strusnuti Analogichni pristroyi takozh doslidzhuvali ta zapatentuvali v 1866 roci brati Varlej z Angliyi doslidzhennya provodiv takozh italijskij fizik Femistokl Kalceki Onesti 1884 roku 1890 roku francuzkij vchenij Eduard Branli ru doslidzhuvav sklyanu trubku z metalevimi oshurkami dlya viyavlennya elektromagnitnih hvil ta dav yij nazvu radiokonduktor sho privelo do poyavi termina radio Shema prijmacha Branli mistila batareyu radiokonduktor antenu galvanometr ta rezistori dlya obmezhennya strumu Radiokonduktor mig rizko i nabagato v kilka soten raziv minyati svoyu providnist pid vplivom radiosignalu Signal viklikav proskakuvannya bezlichi iskor mizh oshurkami Iskri rujnuvali shar oksidu na yih poverhni i voni splavlyalisya odna z odnoyu Dlya privedennya trubki Branli v pervinnij stan dlya detektuvannya novoyi hvili yiyi potribno bulo strusnuti shob porushiti kontakt mizh chastinkami Pri vikoristanni peredavacha na osnovi elektrofornoyi mashini abo kotushki Rumkorfa reyestraciya EMH zdijsnyuvalas na vidstani 20 m 1894 roku anglijskij vchenij Oliver Lodzh udoskonaliv radiokonduktor shlyahom avtomatizaciyi procesu jogo strusu Dlya cogo vikoristovuvalis abo elektrodzvonik sho buv zakriplenij razom z kogererom abo elektromehanichnij pristrij z molotochkom Comu poyednannyu radiokonduktora z mehanizmom strusu strushuvachem Lodzh dav nazvu kogerer Dlya dodatkovogo pidsilennya strumu kogerera pri neobhidnosti Lodzh vikoristovuvav batareyu ta chutlive rele Z vikoristannyam kogerernogo prijmacha O Lodzha cogo zh roku vidbulas demonstraciya pershogo v sviti telegrafnogo zv yazku Oleksandr Popov 1895 roku vikoristovuvav kogerer u svoyemu pershomu radioprijmachi grozovidmitniku v yakomu udoskonaliv konstrukciyu Pri vvimknenni dzvinka jogo molotochok bezposeredno vdaryav po sklyanij trubci z oshurkami ta po dzvinku Gulyelmo Markoni zastosuvav vakuumnij kogerer U shemi radioprijmacha Markoni kogerer vikoristovuvavsya yak probijnij kondensator Za nayavnosti radiohvili v kolivalnomu konturi na probijnomu kondensatori z yavlyalasya rezonansna napruga yaka pri dosyagnenni vidnosno velikoyi velichini probivala tonki plivki okisliv Probijnij kondensator pochinav provoditi elektrichnij strum yakij vklyuchav elektromagnit rele relejnogo pidsilyuvacha vihidni kontakti rele relejnogo pidsilyuvacha vklyuchali elektromagnit reyestratora radiohvil U 1899 r ser Dzhagdish Chandra Bos Jagadish Chandra Bose stvoriv rtutnij kogerer yakij vzhe ne potrebuvav strushuvannya Kogerer vikoristovuvavsya z 1894 roku do poyavi napivprovidnikovih ta vakuumnih detektoriv EMH Div takozhDetektor radiotehnika PrimitkiKryzhanovskij L N Istoriya izobreteniya i issledovanij kogerera ros Arhiv originalu za 12 Chervnya 2018 Milestones Discovery of Radioconduction by Edouard Branly angl Arhiv originalu za 4 Lipnya 2018 Raboty Olivera Lodzha ros Arhiv originalu za 13 Chervnya 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2016