Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джордж Паджет Томсон англ Sir George Paget Thomson 3 травня 1892 18920503 10 вересня 1975 англійський фізик лауреат Нобе

Томсон Джордж

Томсон Джордж

Джордж Паджет Томсон (англ. Sir George Paget Thomson; 3 травня 1892(18920503) — 10 вересня 1975) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року. Премія присуджена «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах» (спільно з Джозефом Девіссоном).

image Джордж Паджет Томсон
англ. George Paget Thomson
image
Народився3 травня 1892(1892-05-03)[1][2][…]
Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[4]
Помер10 вересня 1975(1975-09-10)[1][2][…](83 роки)
Похованняd[5]
Місце проживанняАбердинський університет
Кембриджський університет
Лондонський імперський коледж
Країнаimage Велика Британія
Національністьанглієць
Діяльністьфізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)
Галузьфізика
ЗакладІмперський коледж Лондона
Абердинський університет
Посадаофіцер
ВчителіДжон Вільям Стретт
Аспіранти, докторантиd
d[6]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
ВійнаПерша світова війна
Відомий завдяки:хвильова природа електронів, атомна енергія
БатькоДжозеф Джон Томсон[7]
Матиd[7]
Брати, сестриd[7]
У шлюбі зd[7]
Дітиd[7]
[Caroline] Rose Buchanan Thomson[d][7]
d[7]
[Lilian] Clare Thomson[d][7]
Нагороди
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Джордж Паджет Томсон у Вікісховищі

Біографія

Джордж Паджет Томсон народився в Кембриджі. Він був єдиним сином і старшим з двох дітей Джозефа Джона Томсона, професора експериментальної фізики Кембриджського університету і директора Кавендіської лабораторії, і Рози Елізабет (до шлюбу Паджет), дочки Джорджа Паджета, региус-професора медицини в Кембріджі. До одруження Роза Паджет була однією із студенток Дж. Томсона в Кавендішській лабораторії.

Джи-Пі, як називали його друзі і колеги, здобув шкільну освіту в Перс-скул в Кембриджі, де вчився блискуче. Поступивши в Триніті-коледж в 1910 р., він вже наступного року виявився старшокурсником і в 1914 р. узяв перші нагороди з математики і природних наук. Закінчивши в цьому ж році університет із ступенем бакалавра, він став стипендіатом-дослідником і викладачем математики в Корпус-Кристі-коледжі Кембриджа. У цій якості він перебував аж до 1922 р. з перервою в роки першої світової війни.

Під час війни Томсон з 1914 по 1915 р. служив у Франції лейтенантом, а потім повернувся до Англії, де протягом чотирьох років працював над проблемами стійкості і льотних якостей літаків. У цей час він навчився літати і написав свій перший підручник «Прикладна аеродинаміка» («Applied Aerodynamics»), який був опублікований в 1919 р. Після повернення до Кембриджа Томсон закінчив дослідження по електричних розрядах в газах — ту роботу, яку він почав ще студентом під керівництвом свого батька. У ході її він відкрив — одночасно з Френсісом Астоном, — що елемент літій існує у формі двох ізотопів з масами 6 і 7.

У 1922 р. Томсон став професором натурфілософії (фізики) в Абердинському університеті в Шотландії і займав цю посаду до 1930 р., коли він був призначений професором фізики в Імперіал-коледжі в Лондоні. У 1952 р. він повертається до Кембриджа як керівник Корпус-Кристі-коледжу, де і залишається аж до відходу у відставку в 1962 р.

Відкриття дифрації електронів

Саме у Абердині Томсон зробив свій найзначніший внесок у фундаментальну фізику. У період між 1919 і 1927 рр. американський фізик Клінтон Дж. Девіссон (у співдружності з К. Кунсманом і Лестером Джермером) вивчав взаємодію електронів з металевими поверхнями. Використовуючи електронні пучки і монокристалічні металеві мішені, ця група учених, працюючи в лабораторіях телефонної компанії «Белл», експериментально довела існування дифракції електронів на кристалах — явища, передбаченого ще Луї де Бройлем, який висунув гіпотезу про те, що електрони мають хвильову природу ((дивіться Корпускулярно-хвильовий дуалізм)), причому довжина хвилі електрона обернено пропорційна його швидкості. Вирішальні експерименти були проведені цими вченими в січні 1927 р., коли їм вдалося зареєструвати явище інтерференції, викликане дифракцією електронів на монокристалі нікелю.

Томсон довідався про дослідження Девіссона у вересні 1926 р., коли обидва учених зустрілися на конференції в Оксфорді. Повернувшись в Абердин, він почав вивчати взаємодію електронів з тонкими твердими плівками у вакуумі замість складнішого газового середовища. Томсон запропонував одному зі своїх студентів, Александеру Ріду, використовувати як мішень дуже тонку плівку целулоїду. Багато електронів, що мали високу енергію, проходячи через таку плівку, відхилялися, утворюючи на розташованій позаду мішені фотопластині дифракційні кільця. У міру зростання енергії електронів кути відхилення зменшувалися, що підтверджувало хвилеподібну поведінку електронів.

Оскільки структура целулоїду була тоді ще невідома, Томсон і Рід перемкнулися на металеві мішені (алюмінієві, золоті, платинові) з добре вивченою кристалічною ґраткою. Електрони, що в кожному випадку відхилилися, утворювали ясно помітні кільця, розміри яких чудово узгоджувалися з формулою де Бройля. Експерименти Томсона дали вирішальне дослідне підтвердження гіпотезі про хвильову природу високоенергетичних електронів, доповнивши тим самим результати Девіссона, який мав справу з електронами низьких енергій.

Томсон і Девіссон розділили в 1937 р. Нобелівську премію з фізики «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах». При презентації лауреатів Ганс Плейель, член Шведської королівської академії наук, сказав: «За допомогою електронних пучків стало можливим пояснити, яким чином структура металевих поверхонь змінюється при різних механічних, температурних і хімічних діях. Крім того, вдалося встановити властивості тонких шарів газу і порошку». Хвороба перешкодила Томсону бути присутнім на церемонії нагородження, проте наступного року він з'їздив до Стокгольма, щоб прочитати .

Подальша діяльність

Після 1937 р. Томсон неодноразово виконував роль наукового радника британського міністерства авіації. У 1941 р. очолюваний ним комітет передав британському уряду висновок, в якому виробництво атомної бомби визнавалося здійсненним. Ця рекомендація вплинула на рішення Великої Британії взяти участь в Мангеттенському проекті. Після другої світової війни Томсон взяв активну участь в роботах з керованого термоядерного синтезу. Він виступав на підтримку максимальної міжнародної співпраці в розвитку атомної енергії в мирних цілях. Свій останній внесок у фізику він зробив в 1951 р., коли досліджував зливи космічних частинок в космічних променях, що випускаються зірками.

У 1924 р. Томсон одружився з Кетлін Бьюкенен, дочкою ректора Абердинського університету. У них народилися два сини і дві дочки, яких Томсону довелося виховувати одному після смерті дружини в 1941 р. З дитинства Томсон захоплювався виготовленням мініатюрних моделей кораблів, любив пускати їх на воду. Його колега Майкл Маккрум якось згадував, що «здатність Томсона зв'язувати між собою різноманітні факти, його багата пам'ять, широкий кругозір і проникливий розум разом з ненаситною спрагою обмінюватися думками робили застільні бесіди з ним просто чудовими».

Томсону було подаровано дворянство в 1943 р. Серед його численних нагород є медаль Г'юза (1939) і Королівська медаль (1949) Лондонського королівського товариства, медаль Франкліна (1960) Франклінівського інституту і медаль Фарадея (1960) Інституту інженерів з електротехніки і електроніки. Він був іноземним членом Американської академії наук і мистецтв, Лісабонської академії наук, а також членом-кореспондентом Австрійської академії наук.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Томсон Джордж Паджет // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. https://www.nzherald.co.nz/nz/iobituaryi-bruce-liley/UOCH4CBURL43OGSCQHQR2Q4YSE/
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886

Джерела

  • Храмов Ю. А. Томсон Джордж Паджет (Thomson George Paget) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 263. — 400 с.

Посилання

  • Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992
  • George Thomson portraits [ 24 травня 2008 у Wayback Machine.] at the National Portrait Gallery
  • at Wageningen University

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhordzh Padzhet Tomson angl Sir George Paget Thomson 3 travnya 1892 18920503 10 veresnya 1975 anglijskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1937 roku Premiya prisudzhena za eksperimentalne vidkrittya difrakciyi elektroniv na kristalah spilno z Dzhozefom Devissonom Dzhordzh Padzhet Tomsonangl George Paget ThomsonNarodivsya3 travnya 1892 1892 05 03 1 2 Kembridzh Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer10 veresnya 1975 1975 09 10 1 2 83 roki Pohovannyad 5 Misce prozhivannyaAberdinskij universitet Kembridzhskij universitet Londonskij imperskij koledzhKrayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistfizik fizik yadernik vikladach universitetuAlma materTriniti koledzh Kembridzh GaluzfizikaZakladImperskij koledzh Londona Aberdinskij universitetPosadaoficerVchiteliDzhon Vilyam StrettAspiranti doktorantid d 6 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i naukVijnaPersha svitova vijnaVidomij zavdyaki hvilova priroda elektroniv atomna energiyaBatkoDzhozef Dzhon Tomson 7 Matid 7 Brati sestrid 7 U shlyubi zd 7 Ditid 7 Caroline Rose Buchanan Thomson d 7 d 7 Lilian Clare Thomson d 7 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Korolivska medal 1949 medal Govarda Pottsa 1932 medal G yuza 1939 medal Faradeya 1960 Bejkerivska lekciya 1948 lekciya Gatri d 1948 d d 1965 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhordzh Padzhet Tomson u VikishovishiBiografiyaDzhordzh Padzhet Tomson narodivsya v Kembridzhi Vin buv yedinim sinom i starshim z dvoh ditej Dzhozefa Dzhona Tomsona profesora eksperimentalnoyi fiziki Kembridzhskogo universitetu i direktora Kavendiskoyi laboratoriyi i Rozi Elizabet do shlyubu Padzhet dochki Dzhordzha Padzheta regius profesora medicini v Kembridzhi Do odruzhennya Roza Padzhet bula odniyeyu iz studentok Dzh Tomsona v Kavendishskij laboratoriyi Dzhi Pi yak nazivali jogo druzi i kolegi zdobuv shkilnu osvitu v Pers skul v Kembridzhi de vchivsya bliskuche Postupivshi v Triniti koledzh v 1910 r vin vzhe nastupnogo roku viyavivsya starshokursnikom i v 1914 r uzyav pershi nagorodi z matematiki i prirodnih nauk Zakinchivshi v comu zh roci universitet iz stupenem bakalavra vin stav stipendiatom doslidnikom i vikladachem matematiki v Korpus Kristi koledzhi Kembridzha U cij yakosti vin perebuvav azh do 1922 r z perervoyu v roki pershoyi svitovoyi vijni Pid chas vijni Tomson z 1914 po 1915 r sluzhiv u Franciyi lejtenantom a potim povernuvsya do Angliyi de protyagom chotiroh rokiv pracyuvav nad problemami stijkosti i lotnih yakostej litakiv U cej chas vin navchivsya litati i napisav svij pershij pidruchnik Prikladna aerodinamika Applied Aerodynamics yakij buv opublikovanij v 1919 r Pislya povernennya do Kembridzha Tomson zakinchiv doslidzhennya po elektrichnih rozryadah v gazah tu robotu yaku vin pochav she studentom pid kerivnictvom svogo batka U hodi yiyi vin vidkriv odnochasno z Frensisom Astonom sho element litij isnuye u formi dvoh izotopiv z masami 6 i 7 U 1922 r Tomson stav profesorom naturfilosofiyi fiziki v Aberdinskomu universiteti v Shotlandiyi i zajmav cyu posadu do 1930 r koli vin buv priznachenij profesorom fiziki v Imperial koledzhi v Londoni U 1952 r vin povertayetsya do Kembridzha yak kerivnik Korpus Kristi koledzhu de i zalishayetsya azh do vidhodu u vidstavku v 1962 r Vidkrittya difraciyi elektroniv Same u Aberdini Tomson zrobiv svij najznachnishij vnesok u fundamentalnu fiziku U period mizh 1919 i 1927 rr amerikanskij fizik Klinton Dzh Devisson u spivdruzhnosti z K Kunsmanom i Lesterom Dzhermerom vivchav vzayemodiyu elektroniv z metalevimi poverhnyami Vikoristovuyuchi elektronni puchki i monokristalichni metalevi misheni cya grupa uchenih pracyuyuchi v laboratoriyah telefonnoyi kompaniyi Bell eksperimentalno dovela isnuvannya difrakciyi elektroniv na kristalah yavisha peredbachenogo she Luyi de Brojlem yakij visunuv gipotezu pro te sho elektroni mayut hvilovu prirodu divitsya Korpuskulyarno hvilovij dualizm prichomu dovzhina hvili elektrona oberneno proporcijna jogo shvidkosti Virishalni eksperimenti buli provedeni cimi vchenimi v sichni 1927 r koli yim vdalosya zareyestruvati yavishe interferenciyi viklikane difrakciyeyu elektroniv na monokristali nikelyu Tomson dovidavsya pro doslidzhennya Devissona u veresni 1926 r koli obidva uchenih zustrilisya na konferenciyi v Oksfordi Povernuvshis v Aberdin vin pochav vivchati vzayemodiyu elektroniv z tonkimi tverdimi plivkami u vakuumi zamist skladnishogo gazovogo seredovisha Tomson zaproponuvav odnomu zi svoyih studentiv Aleksanderu Ridu vikoristovuvati yak mishen duzhe tonku plivku celuloyidu Bagato elektroniv sho mali visoku energiyu prohodyachi cherez taku plivku vidhilyalisya utvoryuyuchi na roztashovanij pozadu misheni fotoplastini difrakcijni kilcya U miru zrostannya energiyi elektroniv kuti vidhilennya zmenshuvalisya sho pidtverdzhuvalo hvilepodibnu povedinku elektroniv Oskilki struktura celuloyidu bula todi she nevidoma Tomson i Rid peremknulisya na metalevi misheni alyuminiyevi zoloti platinovi z dobre vivchenoyu kristalichnoyu gratkoyu Elektroni sho v kozhnomu vipadku vidhililisya utvoryuvali yasno pomitni kilcya rozmiri yakih chudovo uzgodzhuvalisya z formuloyu de Brojlya Eksperimenti Tomsona dali virishalne doslidne pidtverdzhennya gipotezi pro hvilovu prirodu visokoenergetichnih elektroniv dopovnivshi tim samim rezultati Devissona yakij mav spravu z elektronami nizkih energij Tomson i Devisson rozdilili v 1937 r Nobelivsku premiyu z fiziki za eksperimentalne vidkrittya difrakciyi elektroniv na kristalah Pri prezentaciyi laureativ Gans Plejel chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk skazav Za dopomogoyu elektronnih puchkiv stalo mozhlivim poyasniti yakim chinom struktura metalevih poverhon zminyuyetsya pri riznih mehanichnih temperaturnih i himichnih diyah Krim togo vdalosya vstanoviti vlastivosti tonkih shariv gazu i poroshku Hvoroba pereshkodila Tomsonu buti prisutnim na ceremoniyi nagorodzhennya prote nastupnogo roku vin z yizdiv do Stokgolma shob prochitati Podalsha diyalnist Pislya 1937 r Tomson neodnorazovo vikonuvav rol naukovogo radnika britanskogo ministerstva aviaciyi U 1941 r ocholyuvanij nim komitet peredav britanskomu uryadu visnovok v yakomu virobnictvo atomnoyi bombi viznavalosya zdijsnennim Cya rekomendaciya vplinula na rishennya Velikoyi Britaniyi vzyati uchast v Mangettenskomu proekti Pislya drugoyi svitovoyi vijni Tomson vzyav aktivnu uchast v robotah z kerovanogo termoyadernogo sintezu Vin vistupav na pidtrimku maksimalnoyi mizhnarodnoyi spivpraci v rozvitku atomnoyi energiyi v mirnih cilyah Svij ostannij vnesok u fiziku vin zrobiv v 1951 r koli doslidzhuvav zlivi kosmichnih chastinok v kosmichnih promenyah sho vipuskayutsya zirkami U 1924 r Tomson odruzhivsya z Ketlin Byukenen dochkoyu rektora Aberdinskogo universitetu U nih narodilisya dva sini i dvi dochki yakih Tomsonu dovelosya vihovuvati odnomu pislya smerti druzhini v 1941 r Z ditinstva Tomson zahoplyuvavsya vigotovlennyam miniatyurnih modelej korabliv lyubiv puskati yih na vodu Jogo kolega Majkl Makkrum yakos zgaduvav sho zdatnist Tomsona zv yazuvati mizh soboyu riznomanitni fakti jogo bagata pam yat shirokij krugozir i proniklivij rozum razom z nenasitnoyu spragoyu obminyuvatisya dumkami robili zastilni besidi z nim prosto chudovimi Tomsonu bulo podarovano dvoryanstvo v 1943 r Sered jogo chislennih nagorod ye medal G yuza 1939 i Korolivska medal 1949 Londonskogo korolivskogo tovaristva medal Franklina 1960 Franklinivskogo institutu i medal Faradeya 1960 Institutu inzheneriv z elektrotehniki i elektroniki Vin buv inozemnim chlenom Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv Lisabonskoyi akademiyi nauk a takozh chlenom korespondentom Avstrijskoyi akademiyi nauk PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Tomson Dzhordzh Padzhet Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www nzherald co nz nz iobituaryi bruce liley UOCH4CBURL43OGSCQHQR2Q4YSE Kindred Britain d Track Q75653886DzherelaHramov Yu A Tomson Dzhordzh Padzhet Thomson George Paget Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 263 400 s PosilannyaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 George Thomson portraits 24 travnya 2008 u Wayback Machine at the National Portrait Gallery at Wageningen University

Дата публікації:
Топ