Мартін Райл (англ. Sir Martin Ryle; 27 вересня 1918, Брайтон — 14 жовтня 1984 , Кембридж) — британський радіоастроном, що розробив революційні системи радіотелескопів і використав їх для точного виявлення і запису слабких радіосигналів. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1974 спільно з Ентоні Г'юїшем «за піонерські дослідження в області радіофізики».
Мартін Райл | |
---|---|
Sir Martin Ryle | |
Народився | 27 вересня 1918 Брайтон, Англія |
Помер | 14 жовтня 1984 (66 років) Кембридж, Англія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | астроном, фізик, астрофізик, дослідник |
Alma mater | Коледж Крайст-Черч, Оксфордський університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Кембриджський університет |
Посада | Королівський астроном |
Вчителі | Джон Ешворт Реткліфф[1] |
Аспіранти, докторанти | d d[1] d[1] d[1] d[1] d[1] d[1] d[2] |
Членство | Леопольдина[3] Лондонське королівське товариство Папська академія наук[4] Американська академія мистецтв і наук Академія наук СРСР Національна академія наук США |
Батько | d[5] |
Нагороди |
У 1946 р. У 1946 Райл і Вонберг вперше опублікували інтерферометричні вимірювання астрономічних об'єктів в радіодіапазоні, хоча іноді затверджується, що перші подібні виміри зробив в тому ж році Джозеф Поусі в Сіднейському університеті. Удосконаливши обладнання, Райл зміг виявити найвіддаленіші відомі на той момент галактики у всесвіті. Він також був першим професором радіоастрономії в Кембріджському університеті та директором-засновником радіоастрономічної обсерваторії Маллард. З 1972 р. до 1982 р. Райл обіймав посаду придворного астронома Великої Британії.
Коротка біографія
Отримавши в 1939 р. ступінь з фізики в Оксфордському університеті, Райл працював у Дослідницькому центрі телекомунікацій над розробкою радара під час Другої світової війни. Після війни він отримує позицію в Кавендішської лабораторії. Темою його ранніх робіт у Кембриджі є радіовипромінювання Сонця. Незабаром його інтерес зміщується в інші області і в результаті він вирішує, що кембріджська група астрофізики повинна розробити новий спосіб спостереження. Райл був рушійною силою у створенні та удосконаленні астрономічної інтерферометрії і апертурного синтезу, за допомогою яких був зроблений величезний внесок у поліпшення якості радіоастрономічних даних. У 1946 р. він побудував перший багатоелементний .
Райл керував підготовкою важливих каталогів астрономічних радіоджерел, випущених кембріджської групою радіоастрономії. Прикладом може служити третій кембриджський каталог радіоджерел (3C), випуск якого допоміг відкрити перші квазізоряних об'єкти (квазар и). З 1948 по 1959 рр.. Райл викладав у Кембриджі. Крім того, в 1957 р. він став директором радіоастрономічної обсерваторії Маллард, в 1959 р. професором радіоастрономії. У 1952 р. він був обраний членом королівського фізичного товариства, в 1966 р. був посвячений у лицарі і з 1972 по 1982 рр.. був королівським астрономом. Нобелівська премія 1974 р. була вперше присуджена за визнання заслуг в астрономії з формулюванням «за новаторські дослідження в радіоастрофізиці». У 1968 р. Райл був професором астрономії в Грешемському коледжі в Лондоні.
Райл був одним з найбільших астрономів 20-го століття. Вважається, що з ним було важко працювати — він часто працював у кабінеті в радіоастрономічної обсерваторії Маллард щоб уникнути перешкод з боку інших членів Кавендішської лабораторії і не бути втягнутим у дискусії, так як Райл був дуже темпераментним людиною. Райл турбувався, що Кембридж може втратити свою передову позицію в співтоваристві радіоастрономів, так як інші групи краще фінансувалися, тому він створив атмосферу секретності навколо своїх методів апертурного синтезу з тим, щоб зберегти перевагу Кембриджської групи.
Відомо, що Райл не поділяв поглядів Фреда Хойла з інституту астрономії на теорію стаціонарного всесвіту Хойла, і що цей факт іноді перешкоджав співпраці між Кавендішської групою та інститутом астрономії в 1960-х роках.
Райл був співавтором кількох книг про поширення ядерної зброї, де він стверджував, що єдиним способом врятувати планету Земля від повного ядерного знищення є повна заборона на використання будь-яких атомних пристроїв.
Нагороди
- Медаль Г'юза (1954)
- Бейкерівська лекція (1958)
- Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1964)
- Медаль Генрі Дрейпера (1965)
- (1971)
- Королівська медаль (1973)
- Медаль Кетрін Брюс (1974)
- Нобелівська премія з фізики (1974)
Назви на його честь
- Телескоп Райла в радіообсерваторії Маллард.
- Астероїд 12136 Мартінрайл.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Astronomy Genealogy Project
- https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Ryle_Martin_D.pdf
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/ryle.html
- Geni.com — 2006.
Посилання
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
- М. Райл. «Радіотелескопи з великою роздільною силою». Нобелівська лекція [ 16 вересня 2013 у Wayback Machine.], Успіхи фізичних наук, том 117, випуск 2, жовтень 1975
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin Rajl angl Sir Martin Ryle 27 veresnya 1918 Brajton 14 zhovtnya 1984 Kembridzh britanskij radioastronom sho rozrobiv revolyucijni sistemi radioteleskopiv i vikoristav yih dlya tochnogo viyavlennya i zapisu slabkih radiosignaliv Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1974 spilno z Entoni G yuyishem za pionerski doslidzhennya v oblasti radiofiziki Martin RajlSir Martin RyleNarodivsya 27 veresnya 1918 1918 09 27 Brajton AngliyaPomer 14 zhovtnya 1984 1984 10 14 66 rokiv Kembridzh AngliyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnist astronom fizik astrofizik doslidnikAlma mater Koledzh Krajst Cherch Oksfordskij universitetGaluz astronomiyaZaklad Kembridzhskij universitetPosada Korolivskij astronomVchiteli Dzhon Eshvort Retkliff 1 Aspiranti doktoranti d d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 2 Chlenstvo Leopoldina 3 Londonske korolivske tovaristvo Papska akademiya nauk 4 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Akademiya nauk SRSR Nacionalna akademiya nauk SShABatko d 5 Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Korolivska medal 1973 d 1971 d d 1965 medal G yuza 1954 medal Genri Drejpera 1965 medal Faradeya 1971 medal Ketrin Bryus 1974 premiya pam yati Morrisa Libmanna 1971 d 1958 lekciya Gatri d 1964 U 1946 r U 1946 Rajl i Vonberg vpershe opublikuvali interferometrichni vimiryuvannya astronomichnih ob yektiv v radiodiapazoni hocha inodi zatverdzhuyetsya sho pershi podibni vimiri zrobiv v tomu zh roci Dzhozef Pousi v Sidnejskomu universiteti Udoskonalivshi obladnannya Rajl zmig viyaviti najviddalenishi vidomi na toj moment galaktiki u vsesviti Vin takozh buv pershim profesorom radioastronomiyi v Kembridzhskomu universiteti ta direktorom zasnovnikom radioastronomichnoyi observatoriyi Mallard Z 1972 r do 1982 r Rajl obijmav posadu pridvornogo astronoma Velikoyi Britaniyi Korotka biografiyaOtrimavshi v 1939 r stupin z fiziki v Oksfordskomu universiteti Rajl pracyuvav u Doslidnickomu centri telekomunikacij nad rozrobkoyu radara pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vijni vin otrimuye poziciyu v Kavendishskoyi laboratoriyi Temoyu jogo rannih robit u Kembridzhi ye radioviprominyuvannya Soncya Nezabarom jogo interes zmishuyetsya v inshi oblasti i v rezultati vin virishuye sho kembridzhska grupa astrofiziki povinna rozrobiti novij sposib sposterezhennya Rajl buv rushijnoyu siloyu u stvorenni ta udoskonalenni astronomichnoyi interferometriyi i aperturnogo sintezu za dopomogoyu yakih buv zroblenij velicheznij vnesok u polipshennya yakosti radioastronomichnih danih U 1946 r vin pobuduvav pershij bagatoelementnij Rajl keruvav pidgotovkoyu vazhlivih katalogiv astronomichnih radiodzherel vipushenih kembridzhskoyi grupoyu radioastronomiyi Prikladom mozhe sluzhiti tretij kembridzhskij katalog radiodzherel 3C vipusk yakogo dopomig vidkriti pershi kvazizoryanih ob yekti kvazar i Z 1948 po 1959 rr Rajl vikladav u Kembridzhi Krim togo v 1957 r vin stav direktorom radioastronomichnoyi observatoriyi Mallard v 1959 r profesorom radioastronomiyi U 1952 r vin buv obranij chlenom korolivskogo fizichnogo tovaristva v 1966 r buv posvyachenij u licari i z 1972 po 1982 rr buv korolivskim astronomom Nobelivska premiya 1974 r bula vpershe prisudzhena za viznannya zaslug v astronomiyi z formulyuvannyam za novatorski doslidzhennya v radioastrofizici U 1968 r Rajl buv profesorom astronomiyi v Greshemskomu koledzhi v Londoni Rajl buv odnim z najbilshih astronomiv 20 go stolittya Vvazhayetsya sho z nim bulo vazhko pracyuvati vin chasto pracyuvav u kabineti v radioastronomichnoyi observatoriyi Mallard shob uniknuti pereshkod z boku inshih chleniv Kavendishskoyi laboratoriyi i ne buti vtyagnutim u diskusiyi tak yak Rajl buv duzhe temperamentnim lyudinoyu Rajl turbuvavsya sho Kembridzh mozhe vtratiti svoyu peredovu poziciyu v spivtovaristvi radioastronomiv tak yak inshi grupi krashe finansuvalisya tomu vin stvoriv atmosferu sekretnosti navkolo svoyih metodiv aperturnogo sintezu z tim shob zberegti perevagu Kembridzhskoyi grupi Vidomo sho Rajl ne podilyav poglyadiv Freda Hojla z institutu astronomiyi na teoriyu stacionarnogo vsesvitu Hojla i sho cej fakt inodi pereshkodzhav spivpraci mizh Kavendishskoyi grupoyu ta institutom astronomiyi v 1960 h rokah Rajl buv spivavtorom kilkoh knig pro poshirennya yadernoyi zbroyi de vin stverdzhuvav sho yedinim sposobom vryatuvati planetu Zemlya vid povnogo yadernogo znishennya ye povna zaborona na vikoristannya bud yakih atomnih pristroyiv NagorodiMedal G yuza 1954 Bejkerivska lekciya 1958 Zolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1964 Medal Genri Drejpera 1965 1971 Korolivska medal 1973 Medal Ketrin Bryus 1974 Nobelivska premiya z fiziki 1974 Nazvi na jogo chest Teleskop Rajla v radioobservatoriyi Mallard Asteroyid 12136 Martinrajl PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Astronomy Genealogy Project d Track Q109608818 https www leopoldina org fileadmin redaktion Mitglieder CV Ryle Martin D pdf http www pas va content accademia en academicians deceased ryle html Geni com 2006 d Track Q2621214PosilannyaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl M Rajl Radioteleskopi z velikoyu rozdilnoyu siloyu Nobelivska lekciya 16 veresnya 2013 u Wayback Machine Uspihi fizichnih nauk tom 117 vipusk 2 zhovten 1975