Макс фон Ла́уе (нім. Max Theodor Felix von Laue; 9 жовтня 1879 — 24 квітня 1960) — німецький фізик, який отримав Нобелівську премію з фізики в 1914 році за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах. На додаток до своїх наукових зусиль з внеску в оптику, кристалографію, квантову теорію, надпровідність та теорію відносності, він мав ряд адміністративних посад, які розвивали та керували німецькими науковими дослідженнями та розробками протягом чотирьох десятиліть. Він був сильним противником нацизму, він грав важливу роль у відновленні та організації німецької науки після Другої світової війни.
Біографія
Ранні роки
Лауе народився в Пфафендорфі, нині частина Кобленца, Німеччина, у Хуліуса Лауе та Мінна Церреннер. У 1898 році, пройшовши Абітур у Страсбурзі, він розпочав свій обов'язковий рік військової служби, після чого в 1899 році він почав вивчати математику, фізику та хімію в Страсбурзькому університеті, Геттінгенському університеті та Університеті Людвіга Максиміліана (ЛМУ). У Геттінгені на нього сильно вплинули фізики Волдемар Войгт і Макс Авраам та математик Девід Гільберт. Пройшовши лише один семестр у Мюнхені, він пішов до Берлінського університету імені Фрідріха-Вільгельмса в 1902 році. Там він навчався у Макса Планка, який народив революцію квантової теорії 14 грудня 1900 року, коли він випустив свою відому працю перед Deutsche Physikalische Gesellschaft. У Берліні Лауе відвідував лекції Отто Люммера про теплове випромінювання та інтерференційну спектроскопію, вплив яких можна побачити в дисертації Лауе на явища інтерференції в плоскопаралельних плитах, за які він отримав докторську ступінь у 1903 р. Після цього Лауе провів 1903 по 1905 рік у Геттінгені. Лауе закінчив свою габілітацію в 1906 р. Під Арнольдом Соммерфельдом в ЛМУ.
Кар'єра
У 1906 році Лауе став приватдоцентом у Берліні і помічником Планка. Він також вперше зустрів Альберта Ейнштейна; вони стали друзями, і Лауе продовжував сприяти прийняттю та розвитку теорії відносності Ейнштейна. Лауе продовжував працювати помічником Планка до 1909 р. У Берліні він працював над застосуванням ентропії до радіаційних полів і над термодинамічним значенням когерентності світлових хвиль.
З 1909 по 1912 рр. Лауе був приватдоцентом в Інституті теоретичної фізики при Арнольді Соммерфельді при ЛМУ. Під час різдвяних свят у 1911 році та в січні 1912 року Пол Пітер Евальд закінчував написання докторської дисертації під Соммерфельдом. Саме на прогулянці «Енглішер Гартен» у Мюнхені в січні Евалд розповів Лау про свою тему дисертації. Довжини хвиль, що стосуються Евальда, були у видимій області спектру і, отже, набагато більше, ніж відстань між резонаторами в кристалічній моделі Евальда. Лоу здався розгубленим і хотів знати, який буде ефект, якщо врахувати набагато менші довжини хвиль. У червні Соммерфельд повідомив Physikalische Gesellschaft Göttingen про успішну дифракцію рентгенівських променів Лауе, Пола Ноппінга та Вальтера Фрідріха в ЛМУ, за що Лауе отримав Нобелівську премію з фізики в 1914 році. Перебуваючи в Мюнхені, він написав перший том своєї книги про відносність за період 1910—1911 рр.
У 1912 році Лауе був призваний до Цюріхського університету як екстраординарний професор фізики. У 1913 році його батька підняли до лав спадкової знаті; Тоді Лау став «Макс фон Лауе». У 1914 р. В Берлінському університеті була створена нова кафедра теоретичної фізики. Лоу запропонували позицію, але її відхилили, і вона була запропонована Максу Борну. Але Борн був в армії до закінчення І світової війни, і до того, як обійняв крісло, Лауе передумав і прийняв посаду.
Макс фон Лауе 1914 рік
З 1914 по 1919 рр. Лауе перебував у Франкфуртському університеті як професор теоретичної фізики. З 1916 р. Він займався розробкою вакуумних труб в університеті Вюрцбурга для використання у військовій телефонії та бездротовій комунікації.
У 1919 році Лауе був призваний до Берлінського університету на посаду професора теоретичної фізики, посаду, яку він обіймав до 1943 року, коли він був оголошений емеритусом, за його згодою і за рік до обов'язкового пенсійного віку. В університеті в 1919 році іншими відомими були Вальтер Нернст, Фріц Хабер та Джеймс Франк. Лауе, як один із організаторів щотижневого берлінського фізичного колоквіуму, як правило, сидів у першому ряду з Нернстом та Ейнштейном, які приїхали з Інституту Кайзера-Вільгельма- в Берлін-Далем, де він був директором. Серед визначних студентів університету Лауе були Лео Сілард, Фріц Лондон, Макс Колер та Ерна Вебер. У 1921 р. Він опублікував другий том своєї книги про відносність.
Прихована Нобелівська нагорода
Коли нацистська Німеччина вторглась у Данію у Другій світовій війні, угорський хімік Джордж де Хевесі «розчинив» золоті медалі Нобелівської премії Лауе та Джеймса Франка в царській воді, щоб не допустити потрапляння їх до рук нацистів. У той час вивезення золота з країни було незаконним, і якби було виявлено, що Лауе зробив це, він міг би зіткнутися з переслідуванням у Німеччині. Гевесі поклав отриманий розчин на полицю в своїй лабораторії в Інституті Нільса Бора. Після війни він повернувся, і осадив золото з кислоти. Потім Нобелівське товариство відлило золоті медалі, використовуючи оригінальне золото.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118570129 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- www.accademiadellescienze.it
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/von_laue.html
- NNDB — 2002.
- B.L. van der Waerden. Sources of Quantum Mechanics.
- (PDF). web.archive.org. 7 серпня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2015. Процитовано 19 червня 2020.
- . www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- Lanouette, William; Silard, Bela A. (1992). Genius in the shadows : a biography of Leo Szilard : the man behind the bomb. New York : C. Scribner's Sons ; Toronto : Maxwell Macmillan Canada ; New York : Maxwell Macmillan International.
- Hevesy, Georg von (1962). Adventures in radioisotope research;. New York, Pergamon Press.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Біографія Макса фон Лауе [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] — Deutsches Historisches Museum Berlin
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Laue Maks fon La ue nim Max Theodor Felix von Laue 9 zhovtnya 1879 24 kvitnya 1960 nimeckij fizik yakij otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki v 1914 roci za vidkrittya difrakciyi rentgenivskih promeniv na kristalah Na dodatok do svoyih naukovih zusil z vnesku v optiku kristalografiyu kvantovu teoriyu nadprovidnist ta teoriyu vidnosnosti vin mav ryad administrativnih posad yaki rozvivali ta keruvali nimeckimi naukovimi doslidzhennyami ta rozrobkami protyagom chotiroh desyatilit Vin buv silnim protivnikom nacizmu vin grav vazhlivu rol u vidnovlenni ta organizaciyi nimeckoyi nauki pislya Drugoyi svitovoyi vijni Maks fon Lauenim Max von LaueNarodivsya 9 zhovtnya 1879 1879 10 09 1 2 Koblenc Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Pomer 24 kvitnya 1960 1960 04 24 1 2 80 rokiv Zahidnij Berlin FRN 1 avtomobilna avariyaPohovannya d 5 Misce prozhivannya NimechchinaKrayina NimechchinaNacionalnist nimecDiyalnist fizik vikladach universitetu kristalografAlma mater Strasburzkij universitet Gettingenskij universitet Myunhenskij universitet Berlinskij universitetGaluz fizika 6 kristalografiya Rentgenivske viprominyuvannya 6 teoriya vidnosnosti 6 i nadprovidnist 6 Zaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana HU Berlin Frankfurtskij universitet Cyurihskij universitet dNaukovij kerivnik Maks PlankVchiteli Maks PlankVidomi uchni Leo Silard Fric LondonAspiranti doktoranti d d Leo Silard d 7 d 7 d 7 d 7 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Akademiya nauk NDR Papska akademiya nauk 8 Akademiya nauk SRSR Shvedska korolivska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Leopoldina Amerikanske fizichne tovaristvo 9 d Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 4 Vidomij zavdyaki difrakciya rentgenivskih promenivU shlyubi z dDiti dNagorodi d 1959 medal imeni Maksa Planka 1932 medal Gelmgolca 1959 medal Matteuchchi 1914 d 1952 d 1921 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 12 travnya 1949 Q117353804 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Maks fon Laue u VikishovishiBiografiyaRanni roki Laue narodivsya v Pfafendorfi nini chastina Koblenca Nimechchina u Huliusa Laue ta Minna Cerrenner U 1898 roci projshovshi Abitur u Strasburzi vin rozpochav svij obov yazkovij rik vijskovoyi sluzhbi pislya chogo v 1899 roci vin pochav vivchati matematiku fiziku ta himiyu v Strasburzkomu universiteti Gettingenskomu universiteti ta Universiteti Lyudviga Maksimiliana LMU U Gettingeni na nogo silno vplinuli fiziki Voldemar Vojgt i Maks Avraam ta matematik Devid Gilbert Projshovshi lishe odin semestr u Myunheni vin pishov do Berlinskogo universitetu imeni Fridriha Vilgelmsa v 1902 roci Tam vin navchavsya u Maksa Planka yakij narodiv revolyuciyu kvantovoyi teoriyi 14 grudnya 1900 roku koli vin vipustiv svoyu vidomu pracyu pered Deutsche Physikalische Gesellschaft U Berlini Laue vidviduvav lekciyi Otto Lyummera pro teplove viprominyuvannya ta interferencijnu spektroskopiyu vpliv yakih mozhna pobachiti v disertaciyi Laue na yavisha interferenciyi v ploskoparalelnih plitah za yaki vin otrimav doktorsku stupin u 1903 r Pislya cogo Laue proviv 1903 po 1905 rik u Gettingeni Laue zakinchiv svoyu gabilitaciyu v 1906 r Pid Arnoldom Sommerfeldom v LMU Kar yera U 1906 roci Laue stav privatdocentom u Berlini i pomichnikom Planka Vin takozh vpershe zustriv Alberta Ejnshtejna voni stali druzyami i Laue prodovzhuvav spriyati prijnyattyu ta rozvitku teoriyi vidnosnosti Ejnshtejna Laue prodovzhuvav pracyuvati pomichnikom Planka do 1909 r U Berlini vin pracyuvav nad zastosuvannyam entropiyi do radiacijnih poliv i nad termodinamichnim znachennyam kogerentnosti svitlovih hvil Z 1909 po 1912 rr Laue buv privatdocentom v Instituti teoretichnoyi fiziki pri Arnoldi Sommerfeldi pri LMU Pid chas rizdvyanih svyat u 1911 roci ta v sichni 1912 roku Pol Piter Evald zakinchuvav napisannya doktorskoyi disertaciyi pid Sommerfeldom Same na progulyanci Englisher Garten u Myunheni v sichni Evald rozpoviv Lau pro svoyu temu disertaciyi Dovzhini hvil sho stosuyutsya Evalda buli u vidimij oblasti spektru i otzhe nabagato bilshe nizh vidstan mizh rezonatorami v kristalichnij modeli Evalda Lou zdavsya rozgublenim i hotiv znati yakij bude efekt yaksho vrahuvati nabagato menshi dovzhini hvil U chervni Sommerfeld povidomiv Physikalische Gesellschaft Gottingen pro uspishnu difrakciyu rentgenivskih promeniv Laue Pola Noppinga ta Valtera Fridriha v LMU za sho Laue otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki v 1914 roci Perebuvayuchi v Myunheni vin napisav pershij tom svoyeyi knigi pro vidnosnist za period 1910 1911 rr U 1912 roci Laue buv prizvanij do Cyurihskogo universitetu yak ekstraordinarnij profesor fiziki U 1913 roci jogo batka pidnyali do lav spadkovoyi znati Todi Lau stav Maks fon Laue U 1914 r V Berlinskomu universiteti bula stvorena nova kafedra teoretichnoyi fiziki Lou zaproponuvali poziciyu ale yiyi vidhilili i vona bula zaproponovana Maksu Bornu Ale Born buv v armiyi do zakinchennya I svitovoyi vijni i do togo yak obijnyav krislo Laue peredumav i prijnyav posadu Maks fon Laue 1914 rik Z 1914 po 1919 rr Laue perebuvav u Frankfurtskomu universiteti yak profesor teoretichnoyi fiziki Z 1916 r Vin zajmavsya rozrobkoyu vakuumnih trub v universiteti Vyurcburga dlya vikoristannya u vijskovij telefoniyi ta bezdrotovij komunikaciyi U 1919 roci Laue buv prizvanij do Berlinskogo universitetu na posadu profesora teoretichnoyi fiziki posadu yaku vin obijmav do 1943 roku koli vin buv ogoloshenij emeritusom za jogo zgodoyu i za rik do obov yazkovogo pensijnogo viku V universiteti v 1919 roci inshimi vidomimi buli Valter Nernst Fric Haber ta Dzhejms Frank Laue yak odin iz organizatoriv shotizhnevogo berlinskogo fizichnogo kolokviumu yak pravilo sidiv u pershomu ryadu z Nernstom ta Ejnshtejnom yaki priyihali z Institutu Kajzera Vilgelma v Berlin Dalem de vin buv direktorom Sered viznachnih studentiv universitetu Laue buli Leo Silard Fric London Maks Koler ta Erna Veber U 1921 r Vin opublikuvav drugij tom svoyeyi knigi pro vidnosnist Prihovana Nobelivska nagoroda Koli nacistska Nimechchina vtorglas u Daniyu u Drugij svitovij vijni ugorskij himik Dzhordzh de Hevesi rozchiniv zoloti medali Nobelivskoyi premiyi Laue ta Dzhejmsa Franka v carskij vodi shob ne dopustiti potraplyannya yih do ruk nacistiv U toj chas vivezennya zolota z krayini bulo nezakonnim i yakbi bulo viyavleno sho Laue zrobiv ce vin mig bi zitknutisya z peresliduvannyam u Nimechchini Gevesi poklav otrimanij rozchin na policyu v svoyij laboratoriyi v Instituti Nilsa Bora Pislya vijni vin povernuvsya i osadiv zoloto z kisloti Potim Nobelivske tovaristvo vidlilo zoloti medali vikoristovuyuchi originalne zoloto Div takozhDifrakciya Laue Sinhronizaciya Ejnshtejna 10762 fon LauePrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118570129 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http www pas va content accademia en academicians deceased von laue html NNDB 2002 d Track Q1373513 B L van der Waerden Sources of Quantum Mechanics PDF web archive org 7 serpnya 2015 Arhiv originalu PDF za 7 serpnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2020 www genealogy math ndsu nodak edu Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Lanouette William Silard Bela A 1992 Genius in the shadows a biography of Leo Szilard the man behind the bomb New York C Scribner s Sons Toronto Maxwell Macmillan Canada New York Maxwell Macmillan International Hevesy Georg von 1962 Adventures in radioisotope research New York Pergamon Press Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaBiografiya Maksa fon Laue 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Deutsches Historisches Museum Berlin