Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріккардо Джакконі італ Riccardo Giacconi 6 жовтня 1931 19311006 Генуя Італія 9 грудня 2018 американський астрофізик італ

Ріккардо Джакконі

Ріккардо Джакконі

Ріккардо Джакконі (італ. Riccardo Giacconi; 6 жовтня 1931(19311006), Генуя, Італія — 9 грудня 2018) — американський астрофізик італійського походження, член Національної АН США. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 року; отримав половину премії «за створення рентгенівської астрономії і винахід рентгенівського телескопа». Другу половину премії отримали Раймонд Девіс і Масатосі Косіба «за створення нейтринної астрономії».

Ріккардо Джакконі
італ. Riccardo Giacconi
image
Народився6 жовтня 1931(1931-10-06) (92 роки)
Генуя, image Італія
Помер9 грудня 2018(2018-12-09)[1][2] (87 років)
Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
Місце проживанняСША
Країнаimage Італія, image США
Національністьіталієць
Діяльністьастроном, фізик, викладач університету, астрофізик, унаочнювач
Alma materМіланський університет
Галузьастрофізика
ЗакладУніверситет Джонса Гопкінса
Гарвардський університет
Європейська південна обсерваторія
Посадаd
Вчене званняпрофесор
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоНаціональна академія дей-Лінчей
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[3]
Американське астрономічне товариство[3]
AAAS[3]
Американське фізичне товариство[3]
Відомий завдяки:рентгенівська астрономія
У шлюбі зd
Нагороди
image Ріккардо Джакконі у Вікісховищі

Життєпис

Ріккардо Джакконі народився в сім'ї Антоніо Джакконі, власника невеликої фірми, і його дружини Ельзи Канни Джакконі, вчительки фізики і математики. Коли Ріккардо Джакконі було вісім років, його батьки розлучилися, і він став жити зі своєю матір'ю в Мілані. Після захисту дисертації в 1954 у Міланському університеті, він отримав там місце асистента професора фізики. У 1956 перейшов працювати в університет штату Індіана в Блумінгтоні і в 1958 р. в Принстонський університет. З 1959 року працював в Американській корпорації з науки і техніки (АКНТ) в Кембриджі — компанії, створеної Бруно Россі з метою проводити дослідження на державні кошти. У 1966 був прийнятий до ради директорів фірми та з 1969 став віце-президентом.

У 1970—1972 працював у Гарвардській обсерваторії. У 1973—1983 — професор астрономії Гарвардського університету і керівник відділу астрофізики високих енергій в Центрі астрофізики об'єднаної Гарвардської та Смітсонівської обсерваторії (Кембридж, штат Массачусетс).

З 1983 працював директором Наукового інституту досліджень космічним телескопом і професором університету Джонса Хопкінса в Балтиморі. З 1991 по 1999 був професором фізики й астрономії в Мілані. З 1993—1999 роках був генеральним директором південної європейської обсерваторії в Гархінгу під Мюнхеном. У 1999 повернувся до США і відтоді став президентом Об'єднаних університетів Вашингтона і професором-дослідником в університеті імені Джонса Хопкінса в Балтиморі.

Ріккардо Джакконі одружений з Міреллою Джакконі, яку він знав зі шкільної лави і яка працювала в МТІ перекладачкою. У них дві дочки — Джина і Анна.

Помер 9 грудня 2018 року.

Досягнення

Робота Джакконі до 1959 характеризувалася серією невдач. За його власними словами він отримав в фірмі АКНТ новий старт і роки роботи в цій корпорації були найпродуктивнішими в його житті. З 1959 по 1962 він брав участь у розробці навантаження 23-х дослідних ракет, шести супутників і одного польоту на літаку. У 1960 Джакконі і Бруно Россі першими запропонували будувати рентгенівські телескопи для астрономії. Керував дослідженнями, що проводилися компанією «Амерікен сайенс енд енджініерінг» спільно з Массачусетським технологічним інститутом.

12-го червня 1962 стартувала висотна дослідницька ракета Aerobee з рентгенівським детектором на борту. Метою ставилося фотографування Місяця в рентгенівському діапазоні. Хоча ця мета не була досягнута — сьогодні відомо, що інтенсивність випромінювання була недостатньою для чутливості тодішніх детекторів — але замість того вдалося виявити яскравий рентгенівський об'єкт у сузір'ї Скорпіона — [en]. Наступним проєктом Джакконі став рентгенівський супутник Ухуру, який було запущено 1970 року й за допомогою якого вперше була проведено повну зйомку неба в рентгенівському діапазоні (від 2 до 6 до Ев). Було знайдено 339 об'єктів. Наступним супутниковим проєктом стала обсерваторія Ейнштейна, запущена 12 листопада 1978.

З 1981 по 1993 Джакконі був відповідальним за розробку та будівництво орбітального телескопа «Габбл».

Джакконі не брав участі в розробці одного з наступних рентгенівських супутників — німецького ROSAT —, однак істотний став його внесок щодо залучення до проєкту американських коштів, серед іншого — він організував його безоплатний запуск. Така діяльність була дуже корисною, бо німецьке міністерство з розвитку досліджень і технологій на той час ставило міжнародне співробітництво як одну з умов фінансової підтримки проєктів.

За заслуги в галузі рентгенівської астрономії, передусім — за відкриття джерела Скорпіон X-1, 2002 року Джакконі нагородили Нобелівською премією з фізики.

Нагороди

  • Стипендіат Фулбрайта, 1956—1958
  • Нагорода Гелен Б. Ворнер, Американське астрономічне товариство, 1966
  • Приз Комо, Італійське фізичне товариство, 1967
  • Премія Рентгена в астрофізиці, фізично-медичне товариство Вюрцбург, 1971
  • Медаль NASA за видатні наукові досягнення, 1971
  • Нагорода NASA за видатні громадські заслуги, 1972
  • Медаль NASA за видатні наукові досягнення, 1980
  • Медаль Еліота Крессона, Інститут Франкліна, Філадельфія, 1980
  • Медаль Кетрін Брюс, Тихоокеанське астрономічне товариство, 1981
  • Премія Денні Гайнеман з астрофізики, Американське астрономічне товариство / Американський інститут фізики, 1981
  • Лектор Генрі Норіс Рассела, Американське астрономічне товариство, 1981
  • Золота медаль Королівського астрономічного товариства, 1982
  • Нагорода Кресса Моррісона з природничих наук, Нью-Йоркська академія наук, 1982
  • Премія Вольфа з фізики, 1987
  • Нобелівська премія з фізики, 2002
  • Національна наукова медаль США, 2003
  • Медаль імені Карла Шварцшильда Німецького астрономічного товариства, 2004

На честь науковця названо астероїд 3371 Джакконі

Примітки

  1. http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Riccardo_Giacconi_1931_2018
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  4. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Джаккони Риккардо. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  5. È morto il fisico Riccardo Giacconi, Nobel nel 2002, padre dell'Astronomia a raggi X (італ.)
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Інформація з сайту Нобелівського комітету(англ.)
  • Р. Джакконі. «Біля витоків рентгенівської астрономії». Нобелівська лекція. УФН, том 174, випуск 4, квітень 2004

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rikkardo Dzhakkoni ital Riccardo Giacconi 6 zhovtnya 1931 19311006 Genuya Italiya 9 grudnya 2018 amerikanskij astrofizik italijskogo pohodzhennya chlen Nacionalnoyi AN SShA Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 2002 roku otrimav polovinu premiyi za stvorennya rentgenivskoyi astronomiyi i vinahid rentgenivskogo teleskopa Drugu polovinu premiyi otrimali Rajmond Devis i Masatosi Kosiba za stvorennya nejtrinnoyi astronomiyi Rikkardo Dzhakkoniital Riccardo GiacconiNarodivsya6 zhovtnya 1931 1931 10 06 92 roki Genuya ItaliyaPomer9 grudnya 2018 2018 12 09 1 2 87 rokiv San Diyego Kaliforniya SShAMisce prozhivannyaSShAKrayina Italiya SShANacionalnistitaliyecDiyalnistastronom fizik vikladach universitetu astrofizik unaochnyuvachAlma materMilanskij universitetGaluzastrofizikaZakladUniversitet Dzhonsa Gopkinsa Garvardskij universitet Yevropejska pivdenna observatoriyaPosadadVchene zvannyaprofesorAspiranti doktorantidChlenstvoNacionalna akademiya dej Linchej Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 3 Amerikanske astronomichne tovaristvo 3 AAAS 3 Amerikanske fizichne tovaristvo 3 Vidomij zavdyaki rentgenivska astronomiyaU shlyubi zdNagorodiMedal Elliota Kressona 1980 premiya Geleni Vorner z astronomiyi 1966 d 1981 medal Karla Shvarcshilda 2004 premiya Volfa z fiziki 1987 medal Ketrin Bryus 1981 premiya Denni Gajnemana z astrofiziki 1981 Programa Fulbrajta nagoroda Marselya Grossmanna 2000 Premiya pam yati Rihtmayera 1975 d d d 2008 Rikkardo Dzhakkoni u VikishovishiZhittyepisRikkardo Dzhakkoni narodivsya v sim yi Antonio Dzhakkoni vlasnika nevelikoyi firmi i jogo druzhini Elzi Kanni Dzhakkoni vchitelki fiziki i matematiki Koli Rikkardo Dzhakkoni bulo visim rokiv jogo batki rozluchilisya i vin stav zhiti zi svoyeyu matir yu v Milani Pislya zahistu disertaciyi v 1954 u Milanskomu universiteti vin otrimav tam misce asistenta profesora fiziki U 1956 perejshov pracyuvati v universitet shtatu Indiana v Blumingtoni i v 1958 r v Prinstonskij universitet Z 1959 roku pracyuvav v Amerikanskij korporaciyi z nauki i tehniki AKNT v Kembridzhi kompaniyi stvorenoyi Bruno Rossi z metoyu provoditi doslidzhennya na derzhavni koshti U 1966 buv prijnyatij do radi direktoriv firmi ta z 1969 stav vice prezidentom U 1970 1972 pracyuvav u Garvardskij observatoriyi U 1973 1983 profesor astronomiyi Garvardskogo universitetu i kerivnik viddilu astrofiziki visokih energij v Centri astrofiziki ob yednanoyi Garvardskoyi ta Smitsonivskoyi observatoriyi Kembridzh shtat Massachusets Z 1983 pracyuvav direktorom Naukovogo institutu doslidzhen kosmichnim teleskopom i profesorom universitetu Dzhonsa Hopkinsa v Baltimori Z 1991 po 1999 buv profesorom fiziki j astronomiyi v Milani Z 1993 1999 rokah buv generalnim direktorom pivdennoyi yevropejskoyi observatoriyi v Garhingu pid Myunhenom U 1999 povernuvsya do SShA i vidtodi stav prezidentom Ob yednanih universitetiv Vashingtona i profesorom doslidnikom v universiteti imeni Dzhonsa Hopkinsa v Baltimori Rikkardo Dzhakkoni odruzhenij z Mirelloyu Dzhakkoni yaku vin znav zi shkilnoyi lavi i yaka pracyuvala v MTI perekladachkoyu U nih dvi dochki Dzhina i Anna Pomer 9 grudnya 2018 roku DosyagnennyaRobota Dzhakkoni do 1959 harakterizuvalasya seriyeyu nevdach Za jogo vlasnimi slovami vin otrimav v firmi AKNT novij start i roki roboti v cij korporaciyi buli najproduktivnishimi v jogo zhitti Z 1959 po 1962 vin brav uchast u rozrobci navantazhennya 23 h doslidnih raket shesti suputnikiv i odnogo polotu na litaku U 1960 Dzhakkoni i Bruno Rossi pershimi zaproponuvali buduvati rentgenivski teleskopi dlya astronomiyi Keruvav doslidzhennyami sho provodilisya kompaniyeyu Ameriken sajens end endzhiniering spilno z Massachusetskim tehnologichnim institutom 12 go chervnya 1962 startuvala visotna doslidnicka raketa Aerobee z rentgenivskim detektorom na bortu Metoyu stavilosya fotografuvannya Misyacya v rentgenivskomu diapazoni Hocha cya meta ne bula dosyagnuta sogodni vidomo sho intensivnist viprominyuvannya bula nedostatnoyu dlya chutlivosti todishnih detektoriv ale zamist togo vdalosya viyaviti yaskravij rentgenivskij ob yekt u suzir yi Skorpiona en Nastupnim proyektom Dzhakkoni stav rentgenivskij suputnik Uhuru yakij bulo zapusheno 1970 roku j za dopomogoyu yakogo vpershe bula provedeno povnu zjomku neba v rentgenivskomu diapazoni vid 2 do 6 do Ev Bulo znajdeno 339 ob yektiv Nastupnim suputnikovim proyektom stala observatoriya Ejnshtejna zapushena 12 listopada 1978 Z 1981 po 1993 Dzhakkoni buv vidpovidalnim za rozrobku ta budivnictvo orbitalnogo teleskopa Gabbl Dzhakkoni ne brav uchasti v rozrobci odnogo z nastupnih rentgenivskih suputnikiv nimeckogo ROSAT odnak istotnij stav jogo vnesok shodo zaluchennya do proyektu amerikanskih koshtiv sered inshogo vin organizuvav jogo bezoplatnij zapusk Taka diyalnist bula duzhe korisnoyu bo nimecke ministerstvo z rozvitku doslidzhen i tehnologij na toj chas stavilo mizhnarodne spivrobitnictvo yak odnu z umov finansovoyi pidtrimki proyektiv Za zaslugi v galuzi rentgenivskoyi astronomiyi peredusim za vidkrittya dzherela Skorpion X 1 2002 roku Dzhakkoni nagorodili Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki NagorodiStipendiat Fulbrajta 1956 1958 Nagoroda Gelen B Vorner Amerikanske astronomichne tovaristvo 1966 Priz Komo Italijske fizichne tovaristvo 1967 Premiya Rentgena v astrofizici fizichno medichne tovaristvo Vyurcburg 1971 Medal NASA za vidatni naukovi dosyagnennya 1971 Nagoroda NASA za vidatni gromadski zaslugi 1972 Medal NASA za vidatni naukovi dosyagnennya 1980 Medal Eliota Kressona Institut Franklina Filadelfiya 1980 Medal Ketrin Bryus Tihookeanske astronomichne tovaristvo 1981 Premiya Denni Gajneman z astrofiziki Amerikanske astronomichne tovaristvo Amerikanskij institut fiziki 1981 Lektor Genri Noris Rassela Amerikanske astronomichne tovaristvo 1981 Zolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1982 Nagoroda Kressa Morrisona z prirodnichih nauk Nyu Jorkska akademiya nauk 1982 Premiya Volfa z fiziki 1987 Nobelivska premiya z fiziki 2002 Nacionalna naukova medal SShA 2003 Medal imeni Karla Shvarcshilda Nimeckogo astronomichnogo tovaristva 2004 Na chest naukovcya nazvano asteroyid 3371 DzhakkoniPrimitkihttp www esa int Our Activities Space Science Riccardo Giacconi 1931 2018 Munzinger Personen d Track Q107343683 NNDB 2002 d Track Q1373513 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Dzhakkoni Rikkardo Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros E morto il fisico Riccardo Giacconi Nobel nel 2002 padre dell Astronomia a raggi X ital Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu angl R Dzhakkoni Bilya vitokiv rentgenivskoyi astronomiyi Nobelivska lekciya UFN tom 174 vipusk 4 kviten 2004

Дата публікації:
Топ