Герберт Кремер (нім. Herbert Krömer; нар. 25 серпня 1928, Веймар, Німеччина — 8 березня 2024) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Половина премії за 2000 р. , спільно з Жоресом Алфьоровим, «за розробку напівпровідникових гетероструктур, використовуваних у високочастотній і опто-електроніці». Друга половина премії була присуджена Джеку Кілбі «за внесок у винахід інтегральних схем».
Герберт Кремер | |
---|---|
нім. Herbert Krömer | |
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії | |
Народився | 25 серпня 1928 Веймар, Німеччина |
Помер | 8 березня 2024 (95 років) |
Країна | Німеччина, США |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Геттінгенський університет Єнський університет |
Галузь | електротехніка, фізика[1], теоретична фізика[1], фізика твердого тіла[1] і напівпровідник[1] |
Заклад | Університет Каліфорнії в Санта-Барбарі Університет Колорадо у Боулдері |
Науковий керівник | d і d[2] |
Членство | d Національна академія наук США[3] Національна інженерна академія США Американське фізичне товариство[4] |
Нагороди | |
Герберт Кремер у Вікісховищі |
Біографія
Після закінчення курсів підготовки до університету (Abitur), Герберт Кремер приступає до вивчення фізики в Йенському університеті, де крім іншого відвідував лекції Фрідріха Гунда. Під час блокади Берліна Кремер перебував на практиці в Берліні і скористався можливістю для втечі на захід. Після цього він продовжив навчання в Геттінгенському університеті. У 1952 р. він захистив дисертацію в галузі теоретичної фізики по темі ефекту гарячих електрон ів в транзистор ах. Після цього Кремер працював «прикладним теоретиком», як він сам себе називав, в технічному центрі радіомовлення німецької федеральної пошти. У 1954 р. він переїхав в США і працював там в різних дослідницьких установах в Прінстоні і Пало Альто. З 1968 по 1976 Кремер викладає в університеті Колорадо як професор, а потім перейшов в Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі.
Досягнення
Герберт Кремер ніколи не працював у «модних» галузях фізики. Він обирав області, значення яких ставало ясним тільки через багато років. Наприклад, він опублікував у 1950-х роках роботи про основи біполярного транзистора на основі гетероструктур, який міг працювати в гігагерцовому діапазоні частот. У 1963 р. він розробив принципи лазерів на подвійних гетероструктурах — основі напівпровідникових лазерів. Обидві ці роботи на багато років випередили свій час, і знайшли застосування тільки в 1980-х роках, з розвитком епітаксії.
Під час перебування в Санта Барбарі він змістив свої інтереси в експериментальну область. Наприклад, в 1970-ті роки Кремер брав участь у розробці молекулярної епітаксії, причому він вивчав нові комбінації матеріалів, такі як і GaAs на кремнієвій підкладці. Після 1985 р. інтереси Кремера змістилися до комбінацій , і .
У 2000 році йому була присуджена Нобелівська премія з фізики, спільно з Жоресом Алфьоровим і Джеком Кілбі.
Нагороди
- Нагорода імені Дж. Дж. Еберс, від IEEE, 1973
- Медаль імені Генріха Велкер від міжнародного симпозіуму з GaAs і схожих сполук, 1982
- Заслужений лектор від суспільства електронних пристроїв IEEE, 1983
- Нагорода Джека Мортона від IEEE, 1986
- Дослідницька премія імені Александера фон Гумбольдта, 1994
- Нобелівська премія з фізики, 2000
Див. також
- 24751 Кремер — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Herbert Kroemer — Національна академія наук США.
- NNDB — 2002.
- Karwowski, Waldemar (1997-04). Ergonomics: How to Design for Ease and Efficiency by Karl Kroemer, Henrike Kroemer, & Katrin Kroemer-Elbert 1994, 766 pages, $86.00 Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall ISBN 0-13-278359-2. Ergonomics in Design: The Quarterly of Human Factors Applications. Т. 5, № 2. с. 33—35. doi:10.1177/106480469700500208. ISSN 1064-8046. Процитовано 23 травня 2023.
Посилання
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 19 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Г. Кремер. «Квазіелектричне поле і розриви зон. Навчання електронів новим фокусам». Нобелівська лекція [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, том 172, випуск 9, вересень 2002
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kremer Gerbert Kremer nim Herbert Kromer nar 25 serpnya 1928 Vejmar Nimechchina 8 bereznya 2024 nimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Polovina premiyi za 2000 r spilno z Zhoresom Alforovim za rozrobku napivprovidnikovih geterostruktur vikoristovuvanih u visokochastotnij i opto elektronici Druga polovina premiyi bula prisudzhena Dzheku Kilbi za vnesok u vinahid integralnih shem Gerbert Kremernim Herbert KromerNimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi Nimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyiNarodivsya25 serpnya 1928 1928 08 25 Vejmar NimechchinaPomer8 bereznya 2024 2024 03 08 95 rokiv KrayinaNimechchina SShADiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitet Yenskij universitetGaluzelektrotehnika fizika 1 teoretichna fizika 1 fizika tverdogo tila 1 i napivprovidnik 1 ZakladUniversitet Kaliforniyi v Santa Barbari Universitet Kolorado u BoulderiNaukovij kerivnikd i d 2 Chlenstvod Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Nacionalna inzhenerna akademiya SShA Amerikanske fizichne tovaristvo 4 Nagorodid 1973 Medal poshani IEEE 2002 d chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d premiya Gumboldta d d 1986 Gerbert Kremer u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya kursiv pidgotovki do universitetu Abitur Gerbert Kremer pristupaye do vivchennya fiziki v Jenskomu universiteti de krim inshogo vidviduvav lekciyi Fridriha Gunda Pid chas blokadi Berlina Kremer perebuvav na praktici v Berlini i skoristavsya mozhlivistyu dlya vtechi na zahid Pislya cogo vin prodovzhiv navchannya v Gettingenskomu universiteti U 1952 r vin zahistiv disertaciyu v galuzi teoretichnoyi fiziki po temi efektu garyachih elektron iv v tranzistor ah Pislya cogo Kremer pracyuvav prikladnim teoretikom yak vin sam sebe nazivav v tehnichnomu centri radiomovlennya nimeckoyi federalnoyi poshti U 1954 r vin pereyihav v SShA i pracyuvav tam v riznih doslidnickih ustanovah v Prinstoni i Palo Alto Z 1968 po 1976 Kremer vikladaye v universiteti Kolorado yak profesor a potim perejshov v Kalifornijskij universitet v Santa Barbari DosyagnennyaGerbert Kremer nikoli ne pracyuvav u modnih galuzyah fiziki Vin obirav oblasti znachennya yakih stavalo yasnim tilki cherez bagato rokiv Napriklad vin opublikuvav u 1950 h rokah roboti pro osnovi bipolyarnogo tranzistora na osnovi geterostruktur yakij mig pracyuvati v gigagercovomu diapazoni chastot U 1963 r vin rozrobiv principi lazeriv na podvijnih geterostrukturah osnovi napivprovidnikovih lazeriv Obidvi ci roboti na bagato rokiv viperedili svij chas i znajshli zastosuvannya tilki v 1980 h rokah z rozvitkom epitaksiyi Pid chas perebuvannya v Santa Barbari vin zmistiv svoyi interesi v eksperimentalnu oblast Napriklad v 1970 ti roki Kremer brav uchast u rozrobci molekulyarnoyi epitaksiyi prichomu vin vivchav novi kombinaciyi materialiv taki yak i GaAs na kremniyevij pidkladci Pislya 1985 r interesi Kremera zmistilisya do kombinacij i U 2000 roci jomu bula prisudzhena Nobelivska premiya z fiziki spilno z Zhoresom Alforovim i Dzhekom Kilbi NagorodiNagoroda imeni Dzh Dzh Ebers vid IEEE 1973 Medal imeni Genriha Velker vid mizhnarodnogo simpoziumu z GaAs i shozhih spoluk 1982 Zasluzhenij lektor vid suspilstva elektronnih pristroyiv IEEE 1983 Nagoroda Dzheka Mortona vid IEEE 1986 Doslidnicka premiya imeni Aleksandera fon Gumboldta 1994 Nobelivska premiya z fiziki 2000Div takozh24751 Kremer asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Herbert Kroemer Nacionalna akademiya nauk SShA d Track Q270794 NNDB 2002 d Track Q1373513 Karwowski Waldemar 1997 04 Ergonomics How to Design for Ease and Efficiency by Karl Kroemer Henrike Kroemer amp Katrin Kroemer Elbert 1994 766 pages 86 00 Englewood Cliffs NJ Prentice Hall ISBN 0 13 278359 2 Ergonomics in Design The Quarterly of Human Factors Applications T 5 2 s 33 35 doi 10 1177 106480469700500208 ISSN 1064 8046 Procitovano 23 travnya 2023 PosilannyaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu 19 grudnya 2008 u Wayback Machine angl G Kremer Kvazielektrichne pole i rozrivi zon Navchannya elektroniv novim fokusam Nobelivska lekciya 13 veresnya 2013 u Wayback Machine UFN tom 172 vipusk 9 veresen 2002 angl