Густав Людвіг Герц (нім. Gustav Ludwig Hertz; 22 липня 1887, Гамбург, Німецька імперія — 30 жовтня 1975, Берлін, НДР) — німецький фізик, лавреат Нобелівської премії з фізики 1925 року «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом» (спільно з Джеймсом Франком). Племінник знаменитого Генріха Герца.
Густав Людвіг Герц | |
---|---|
нім. Gustav Ludwig Hertz | |
Ім'я при народженні | нім. Gustav Ludwig Hertz |
Народився | 22 липня 1887[1][2][…] Гамбург, Німецька імперія[4] |
Помер | 30 жовтня 1975[1][2][…] (88 років) Східний Берлін, НДР[4] |
Поховання | Ольсдорфський цвинтар[5][6] |
Місце проживання | Берлін, Сухумі |
Країна | Німеччина, НДР |
Національність | німець |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Геттінгенський, Мюнхенський, Берлінський університети |
Галузь | фізика |
Заклад | Берлінський технічний університет[1] Університет Мартіна Лютера[1] HU Berlin[1] Лейпцизький університет[1] Philips[1] Siemens[1] d |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | академік |
Вчителі | Макс Планк |
Відомі учні | d |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Академія наук НДР Саксонська академія наук (1 вересня 1961) Леопольдина Академія наук СРСР Угорська академія наук Російська академія наук Саксонська академія наук |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Родичі | Генріх Герц |
Нагороди | |
Густав Людвіг Герц у Вікісховищі |
Життєпис
Німецький фізик Густав Людвіг Герц народився в Гамбурзі в сім'ї адвоката Густава Герца і Аугусто (Арнінг) Герц. Його дядько Генріх Рудольф Герц був одним з найвидатніших фізиків кінця XIX ст. Здобувши середню освіту в гамбургському Йоганнеумі, Герц в 1906 вступив до Геттінгенського університету, де вивчав математику і математичну фізику у Давида Гільберта і Карла Рунге. Потім він навчався в Мюнхенському університеті в Арнольда Зоммерфельда, де познайомився з новою тоді квантовою теорією, і в Берлінському університеті у Джеймса Франка та . Там він зацікавився експериментальною фізикою. 1911 року Герц захистив дисертацію в Берлінському університеті про інфрачервоне поглинання двоокису вуглецю і отримав докторський ступінь.
Дослід Франка-Герца
1913 року Герц був призначений асистентом у Фізичний інститут при Берлінському університеті, де разом з Франком розпочав досліджувати зміни енергії при зіткненні атома з електроном. Їхня робота стала прямим підтвердженням правильності моделі атома, запропонованої незадовго до того Нільсом Бором, хоча вони ще не були з нею знайомі.
Згідно з теорією Бора, електрони могли обертатися навколо ядра тільки по «дозволеним» орбітам, кожна з яких відповідає певному енергетичному стану електрона. За Бором, електрон, поглинаючи дискретну порцію енергії, або квант, «перестрибує» на орбіту, що відповідає вищій енергії і розташовану далі від ядра. При переході ж з вищої на нижчу орбіту електрон випромінює квант. Енергія кванта дорівнює різниці енергій орбіт. Модель Бора дозволила частково пояснити загадкові до того лінійчаті спектри елементів. Коли експериментатор збуджує газ, наприклад, пропускаючи через нього електричний розряд, атоми скидають надлишки енергії у формі випромінювання — світла. Атоми кожного елемента випускають світло певних кольорів, що відповідають характерним для цього елемента частотам і довжинам хвиль. Спектроскоп дозволяє розділити ці частоти і отримати серію кольорових ліній, або лінійчатий спектр, характерний для елемента. Засновник квантової теорії Макс Планк в 1900 році довів, що частота пропорційна енергії кванта світла. Таким чином, за теорією Бора, кожна спектральна лінія відповідає різниці енергій між двома орбітами. Тим самим лінійчаті спектри служать свого роду ключами до атомної структури.
Прикладаючи позитивну напругу до електрода, протилежного джерела електронів, Герц та Франк прискорювали електрони (негативно заряджені частинки) у запаяній трубці. Електрони, максимальна кінетична енергія яких відома (вона дорівнює добутку різниці потенціалів і заряду електрона) і може регулюватися, пролітали крізь сильно розріджені пари ртуті. Інший електрод міг детектувати втрату енергії електронів, обумовлену зіткненнями з атомами ртуті. Було виявлено, що втрати енергії переважно малі, поки різниця потенціалів не досягає 4,9 вольта. Це відкриття — що енергія поглинається атомом тільки певними порціями, підтвердило один з аспектів теорії Бора. Аналогічні результати були отримані і для інших газів, наприклад гелію та неону. Герц і Франк вирахували частоту, відповідаючу кванту з енергією, яка дорівнює енергії електрона 4,9 електрон-вольта, та виявили, що вона збігається з частотою однієї з ліній лінійчатого спектру ртуті (в ультрафіолетовому діапазоні). Але оскільки теорії Бора в той час «виповнилося» лише кілька місяців і багато чого в ній було ще незрозуміло, Герц та Франк помилково інтерпретували 4,9 вольта як потенціал йонізації, тобто як енергію, необхідну для вибивання електрона з атома. Втрата електрона порушує нейтральність атома — баланс між негативними електронами поза ядром і позитивними протонами в ядрі — і призводить до виникнення позитивно зарядженого йона. Герц і Франк вважали, що ультрафіолетова лінія ртуті випускається при захопленні йоном електрона та заповнення вакансії. Основна проблема полягала в тому, що модель Бора передбачала потенціал йонізації в 10,36 вольта.
Після деякого замішання було досягнуто краще розуміння моделі Бора, і тоді з'ясувалося, що лінія, про яку йдеться, відповідала переходу електрона між двома нижніми орбітами в спектральній серії, а не втрати зовнішнього електрона і його захоплення. Величина 4,9 вольта виявилася не потенціалом йонізації, а потенціалом збудження, тобто енергією (або квантом), необхідною для зрушення електрона — його переходу з одного енергетичного рівня на інший, вищий, без відриву від атома. Удосконаливши техніку експерименту, Герц, Франк та інші дослідники виміряли кілька інших (вищих) потенціалів збудження. З'ясувалося, що отримані значення потенціалів відповідають лініям, які спостерігаються в спектрі ртуті. Вдалося підтвердити і передбачене Бором значення потенціалу йонізації. Герц і Франк стали першими фізиками, яким вдалося безпосередньо виміряти енергію кванта.
Пізніше Франк зізнався, що вони «не оцінили гідно фундаментальне значення теорії Бора, настільки, що навіть не згадали про неї в своїй статті». Однак Бор і його однодумці зрозуміли всю важливість експериментів Герца та Франка і неодноразово посилалися на них для підтвердження своїх ідей.
У 1926 році Герцу і Франку була присуджена Нобелівська премія з фізики 1925 «За відкриття законів зіткнення електрона з атомом». Представляючи лауреатів, К. В. Озеєн зі Шведської королівської академії наук зауважив: «Ще недавно ніхто і не думав про те, що атом може існувати в різних станах, кожен з яких характеризується певним рівнем енергії, і що цими енергетичними рівнями визначаються спектральні лінії… Теорія Бора висунула ці гіпотези, методи їхньої експериментальної перевірки розробили Герц і Джеймс Франк».
Кар'єра фізика
Під час Першої світової війни Герц і Франк служили в німецькій армії. 1915 року Герц був важко поранений. Після тривалого лікування він в 1917 році став позаштатним викладачем Берлінського університету. З 1920 до 1925 року Герц працював у фізичній лабораторії на заводі ламп розжарювання фірми «Філіпс» в Ейндговені (Нідерланди). «Філіпс» була однією з перших приватних компаній, що фінансувала фундаментальні дослідження. 1925 року Герц став професором фізики університету в Галле і директором Фізичного інституту при тому ж університеті. Три роки по тому Герц повернувся до Берліна на посаду директора Фізичного інституту при Шарлоттенбурзькому технічному університеті. З наукових досягнень Герц цього періоду найзначнішою є розробка газодифузійного методу поділу ізотопів неону.
Коли в 1933 році до влади в Німеччині прийшли нацисти, Герц відмовився скласти присягу на вірність фюреру і в 1934 році був змушений піти у відставку. До кінця Другої світової війни він працював директором науково-дослідної лабораторії фірми «Сіменс і Гальске» в Берліні. Незрозуміло, чому Герцу, батько якого був євреєм, а перша дружина виступала проти нацизму, дозволили займати такий важливий пост.
Після війни Герц опинився в одній з груп німецьких вчених, які були відправлені в Радянський Союз за контрактом, укладеним на десять років. Під час свого візиту до Сполучених Штатів у 1939 році Герц сказав своїм друзям, що рівень фізичних досліджень в Америці дуже високий, але він відчуває, що був би кориснішим у Радянському Союзі. Герц сподівався, що його родині вдасться влитися в радянське суспільство. Але і Герц, та інші німецькі вчені були ізольовані в лабораторному комплексі. У Радянському Союзі Герц очолював дослідження з атомної енергії та радарам в лабораторії, яка містилася в Сухумі. Свій метод поділу ізотопів він вдосконалив настільки, що стало можливим проводити поділ в промислових масштабах.
Повернення Герца восени 1954 року було частиною підготовки Східної Німеччини до розробки атомної промисловості. Герц очолив підготовку і став в 1955 році керівником наукової ради з мирного застосування атомної енергії при раді міністрів НДР. У цій раді була проведена вся підготовка по концентрації розпорошених доти інститутів в одному новому Дрезденському центральному інституті ядерних досліджень.
У 1954 році Герц був професором і директором фізичного інституту в Університеті імені Карла Маркса міста Лейпциг, членом Академії Наук НДР та співзасновником дослідницької ради НДР. Як директор Фізичного інституту при Лейпцизькому університеті Герц керував будівництвом нової будівлі інституту замість зруйнованого під час війни. Займав центральне місце в розвитку ядерної фізики в НДР за допомогою видання тритомного підручника з ядерної фізики.
У 1961 році Герц вийшов у відставку і оселився в Східному Берліні, де прожив останні 14 років свого життя. 1975 року помер в Берліні. Похований в сімейній могилі на кладовищі в Гамбурзі.
Особисте
1919 року Герц одружився з Еллен Дільман. У них народилося двоє синів, обидва згодом стали фізиками. 1943 року, через два роки після смерті першої дружини, він вступив у другий шлюб з Шарлоттою Йолласс. Герц був замкненою людиною, і про його погляди і захоплення мало відомо, крім того, що він був цілком професійним фотографом.
Крім Нобелівської премії Герц був удостоєний багатьох почесних нагород, у тому числі медалі Макса Планка Німецького фізичного товариства і Ленінської премії уряду СРСР. Герц був обраний членом Німецької академії наук у Берліні й Геттінгенської академії наук, а також академій наук Угорщини, Чехословаччини і Радянського Союзу.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118703927 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.friedhof-hamburg.de/ohlsdorf/prominente/h/
- Find a Grave — 1996.
- Hertz, Gustav // encyclopedia.com — Gale.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Густав Людвіг Герц |
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 13 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (нім.)
- Нобелевские лауреаты / Премия по физике [ 18 травня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gerc Gustav Lyudvig Gerc nim Gustav Ludwig Hertz 22 lipnya 1887 Gamburg Nimecka imperiya 30 zhovtnya 1975 Berlin NDR nimeckij fizik lavreat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1925 roku za vidkrittya zakoniv zitknennya elektrona z atomom spilno z Dzhejmsom Frankom Pleminnik znamenitogo Genriha Gerca Gustav Lyudvig Gercnim Gustav Ludwig HertzIm ya pri narodzhenni nim Gustav Ludwig HertzNarodivsya 22 lipnya 1887 1887 07 22 1 2 Gamburg Nimecka imperiya 4 Pomer 30 zhovtnya 1975 1975 10 30 1 2 88 rokiv Shidnij Berlin NDR 4 Pohovannya Olsdorfskij cvintar 5 6 Misce prozhivannya Berlin SuhumiKrayina Nimechchina NDRNacionalnist nimecDiyalnist fizik vikladach universitetuAlma mater Gettingenskij Myunhenskij Berlinskij universitetiGaluz fizikaZaklad Berlinskij tehnichnij universitet 1 Universitet Martina Lyutera 1 HU Berlin 1 Lejpcizkij universitet 1 Philips 1 Siemens 1 dVchene zvannya profesorNaukovij stupin akademikVchiteli Maks PlankVidomi uchni dAspiranti doktoranti dChlenstvo Akademiya nauk NDR Saksonska akademiya nauk 1 veresnya 1961 Leopoldina Akademiya nauk SRSR Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Saksonska akademiya naukU shlyubi z dDiti dRodichi Genrih GercNagorodi d 1959 medal imeni Maksa Planka 1951 medal Gelmgolca 1959 Gustav Lyudvig Gerc u VikishovishiZhittyepisNimeckij fizik Gustav Lyudvig Gerc narodivsya v Gamburzi v sim yi advokata Gustava Gerca i Augusto Arning Gerc Jogo dyadko Genrih Rudolf Gerc buv odnim z najvidatnishih fizikiv kincya XIX st Zdobuvshi serednyu osvitu v gamburgskomu Joganneumi Gerc v 1906 vstupiv do Gettingenskogo universitetu de vivchav matematiku i matematichnu fiziku u Davida Gilberta i Karla Runge Potim vin navchavsya v Myunhenskomu universiteti v Arnolda Zommerfelda de poznajomivsya z novoyu todi kvantovoyu teoriyeyu i v Berlinskomu universiteti u Dzhejmsa Franka ta Tam vin zacikavivsya eksperimentalnoyu fizikoyu 1911 roku Gerc zahistiv disertaciyu v Berlinskomu universiteti pro infrachervone poglinannya dvookisu vuglecyu i otrimav doktorskij stupin Doslid Franka GercaDokladnishe Doslid Franka Gerca 1913 roku Gerc buv priznachenij asistentom u Fizichnij institut pri Berlinskomu universiteti de razom z Frankom rozpochav doslidzhuvati zmini energiyi pri zitknenni atoma z elektronom Yihnya robota stala pryamim pidtverdzhennyam pravilnosti modeli atoma zaproponovanoyi nezadovgo do togo Nilsom Borom hocha voni she ne buli z neyu znajomi Zgidno z teoriyeyu Bora elektroni mogli obertatisya navkolo yadra tilki po dozvolenim orbitam kozhna z yakih vidpovidaye pevnomu energetichnomu stanu elektrona Za Borom elektron poglinayuchi diskretnu porciyu energiyi abo kvant perestribuye na orbitu sho vidpovidaye vishij energiyi i roztashovanu dali vid yadra Pri perehodi zh z vishoyi na nizhchu orbitu elektron viprominyuye kvant Energiya kvanta dorivnyuye riznici energij orbit Model Bora dozvolila chastkovo poyasniti zagadkovi do togo linijchati spektri elementiv Koli eksperimentator zbudzhuye gaz napriklad propuskayuchi cherez nogo elektrichnij rozryad atomi skidayut nadlishki energiyi u formi viprominyuvannya svitla Atomi kozhnogo elementa vipuskayut svitlo pevnih koloriv sho vidpovidayut harakternim dlya cogo elementa chastotam i dovzhinam hvil Spektroskop dozvolyaye rozdiliti ci chastoti i otrimati seriyu kolorovih linij abo linijchatij spektr harakternij dlya elementa Zasnovnik kvantovoyi teoriyi Maks Plank v 1900 roci doviv sho chastota proporcijna energiyi kvanta svitla Takim chinom za teoriyeyu Bora kozhna spektralna liniya vidpovidaye riznici energij mizh dvoma orbitami Tim samim linijchati spektri sluzhat svogo rodu klyuchami do atomnoyi strukturi Prikladayuchi pozitivnu naprugu do elektroda protilezhnogo dzherela elektroniv Gerc ta Frank priskoryuvali elektroni negativno zaryadzheni chastinki u zapayanij trubci Elektroni maksimalna kinetichna energiya yakih vidoma vona dorivnyuye dobutku riznici potencialiv i zaryadu elektrona i mozhe regulyuvatisya prolitali kriz silno rozridzheni pari rtuti Inshij elektrod mig detektuvati vtratu energiyi elektroniv obumovlenu zitknennyami z atomami rtuti Bulo viyavleno sho vtrati energiyi perevazhno mali poki riznicya potencialiv ne dosyagaye 4 9 volta Ce vidkrittya sho energiya poglinayetsya atomom tilki pevnimi porciyami pidtverdilo odin z aspektiv teoriyi Bora Analogichni rezultati buli otrimani i dlya inshih gaziv napriklad geliyu ta neonu Gerc i Frank virahuvali chastotu vidpovidayuchu kvantu z energiyeyu yaka dorivnyuye energiyi elektrona 4 9 elektron volta ta viyavili sho vona zbigayetsya z chastotoyu odniyeyi z linij linijchatogo spektru rtuti v ultrafioletovomu diapazoni Ale oskilki teoriyi Bora v toj chas vipovnilosya lishe kilka misyaciv i bagato chogo v nij bulo she nezrozumilo Gerc ta Frank pomilkovo interpretuvali 4 9 volta yak potencial jonizaciyi tobto yak energiyu neobhidnu dlya vibivannya elektrona z atoma Vtrata elektrona porushuye nejtralnist atoma balans mizh negativnimi elektronami poza yadrom i pozitivnimi protonami v yadri i prizvodit do viniknennya pozitivno zaryadzhenogo jona Gerc i Frank vvazhali sho ultrafioletova liniya rtuti vipuskayetsya pri zahoplenni jonom elektrona ta zapovnennya vakansiyi Osnovna problema polyagala v tomu sho model Bora peredbachala potencial jonizaciyi v 10 36 volta Pislya deyakogo zamishannya bulo dosyagnuto krashe rozuminnya modeli Bora i todi z yasuvalosya sho liniya pro yaku jdetsya vidpovidala perehodu elektrona mizh dvoma nizhnimi orbitami v spektralnij seriyi a ne vtrati zovnishnogo elektrona i jogo zahoplennya Velichina 4 9 volta viyavilasya ne potencialom jonizaciyi a potencialom zbudzhennya tobto energiyeyu abo kvantom neobhidnoyu dlya zrushennya elektrona jogo perehodu z odnogo energetichnogo rivnya na inshij vishij bez vidrivu vid atoma Udoskonalivshi tehniku eksperimentu Gerc Frank ta inshi doslidniki vimiryali kilka inshih vishih potencialiv zbudzhennya Z yasuvalosya sho otrimani znachennya potencialiv vidpovidayut liniyam yaki sposterigayutsya v spektri rtuti Vdalosya pidtverditi i peredbachene Borom znachennya potencialu jonizaciyi Gerc i Frank stali pershimi fizikami yakim vdalosya bezposeredno vimiryati energiyu kvanta Piznishe Frank ziznavsya sho voni ne ocinili gidno fundamentalne znachennya teoriyi Bora nastilki sho navit ne zgadali pro neyi v svoyij statti Odnak Bor i jogo odnodumci zrozumili vsyu vazhlivist eksperimentiv Gerca ta Franka i neodnorazovo posilalisya na nih dlya pidtverdzhennya svoyih idej U 1926 roci Gercu i Franku bula prisudzhena Nobelivska premiya z fiziki 1925 Za vidkrittya zakoniv zitknennya elektrona z atomom Predstavlyayuchi laureativ K V Ozeyen zi Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk zauvazhiv She nedavno nihto i ne dumav pro te sho atom mozhe isnuvati v riznih stanah kozhen z yakih harakterizuyetsya pevnim rivnem energiyi i sho cimi energetichnimi rivnyami viznachayutsya spektralni liniyi Teoriya Bora visunula ci gipotezi metodi yihnoyi eksperimentalnoyi perevirki rozrobili Gerc i Dzhejms Frank Kar yera fizikaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Gerc i Frank sluzhili v nimeckij armiyi 1915 roku Gerc buv vazhko poranenij Pislya trivalogo likuvannya vin v 1917 roci stav pozashtatnim vikladachem Berlinskogo universitetu Z 1920 do 1925 roku Gerc pracyuvav u fizichnij laboratoriyi na zavodi lamp rozzharyuvannya firmi Filips v Ejndgoveni Niderlandi Filips bula odniyeyu z pershih privatnih kompanij sho finansuvala fundamentalni doslidzhennya 1925 roku Gerc stav profesorom fiziki universitetu v Galle i direktorom Fizichnogo institutu pri tomu zh universiteti Tri roki po tomu Gerc povernuvsya do Berlina na posadu direktora Fizichnogo institutu pri Sharlottenburzkomu tehnichnomu universiteti Z naukovih dosyagnen Gerc cogo periodu najznachnishoyu ye rozrobka gazodifuzijnogo metodu podilu izotopiv neonu Koli v 1933 roci do vladi v Nimechchini prijshli nacisti Gerc vidmovivsya sklasti prisyagu na virnist fyureru i v 1934 roci buv zmushenij piti u vidstavku Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni vin pracyuvav direktorom naukovo doslidnoyi laboratoriyi firmi Simens i Galske v Berlini Nezrozumilo chomu Gercu batko yakogo buv yevreyem a persha druzhina vistupala proti nacizmu dozvolili zajmati takij vazhlivij post Pislya vijni Gerc opinivsya v odnij z grup nimeckih vchenih yaki buli vidpravleni v Radyanskij Soyuz za kontraktom ukladenim na desyat rokiv Pid chas svogo vizitu do Spoluchenih Shtativ u 1939 roci Gerc skazav svoyim druzyam sho riven fizichnih doslidzhen v Americi duzhe visokij ale vin vidchuvaye sho buv bi korisnishim u Radyanskomu Soyuzi Gerc spodivavsya sho jogo rodini vdastsya vlitisya v radyanske suspilstvo Ale i Gerc ta inshi nimecki vcheni buli izolovani v laboratornomu kompleksi U Radyanskomu Soyuzi Gerc ocholyuvav doslidzhennya z atomnoyi energiyi ta radaram v laboratoriyi yaka mistilasya v Suhumi Svij metod podilu izotopiv vin vdoskonaliv nastilki sho stalo mozhlivim provoditi podil v promislovih masshtabah Povernennya Gerca voseni 1954 roku bulo chastinoyu pidgotovki Shidnoyi Nimechchini do rozrobki atomnoyi promislovosti Gerc ocholiv pidgotovku i stav v 1955 roci kerivnikom naukovoyi radi z mirnogo zastosuvannya atomnoyi energiyi pri radi ministriv NDR U cij radi bula provedena vsya pidgotovka po koncentraciyi rozporoshenih doti institutiv v odnomu novomu Drezdenskomu centralnomu instituti yadernih doslidzhen U 1954 roci Gerc buv profesorom i direktorom fizichnogo institutu v Universiteti imeni Karla Marksa mista Lejpcig chlenom Akademiyi Nauk NDR ta spivzasnovnikom doslidnickoyi radi NDR Yak direktor Fizichnogo institutu pri Lejpcizkomu universiteti Gerc keruvav budivnictvom novoyi budivli institutu zamist zrujnovanogo pid chas vijni Zajmav centralne misce v rozvitku yadernoyi fiziki v NDR za dopomogoyu vidannya tritomnogo pidruchnika z yadernoyi fiziki U 1961 roci Gerc vijshov u vidstavku i oselivsya v Shidnomu Berlini de prozhiv ostanni 14 rokiv svogo zhittya 1975 roku pomer v Berlini Pohovanij v simejnij mogili na kladovishi v Gamburzi Osobiste1919 roku Gerc odruzhivsya z Ellen Dilman U nih narodilosya dvoye siniv obidva zgodom stali fizikami 1943 roku cherez dva roki pislya smerti pershoyi druzhini vin vstupiv u drugij shlyub z Sharlottoyu Jollass Gerc buv zamknenoyu lyudinoyu i pro jogo poglyadi i zahoplennya malo vidomo krim togo sho vin buv cilkom profesijnim fotografom Krim Nobelivskoyi premiyi Gerc buv udostoyenij bagatoh pochesnih nagorod u tomu chisli medali Maksa Planka Nimeckogo fizichnogo tovaristva i Leninskoyi premiyi uryadu SRSR Gerc buv obranij chlenom Nimeckoyi akademiyi nauk u Berlini j Gettingenskoyi akademiyi nauk a takozh akademij nauk Ugorshini Chehoslovachchini i Radyanskogo Soyuzu PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118703927 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www friedhof hamburg de ohlsdorf prominente h Find a Grave 1996 d Track Q63056 Hertz Gustav encyclopedia com Gale d Track Q29206722d Track Q48968006d Track Q2077283PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gustav Lyudvig Gerc Informaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu 13 travnya 2012 u Wayback Machine angl nim Nobelevskie laureaty Premiya po fizike 18 travnya 2010 u Wayback Machine