Ві́вся — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Вівсянської сільської ради. Площа — 0,22 кв. км. Населення — 791 особа (2021). До 19 липня 2020 р. належало до Козівського району.
село Вівся | |
---|---|
Головна вулиця с. Вівся навесні | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230080051972 |
Облікова картка | |
Основні дані | |
Засноване | Друга половина XVIII ст. |
Населення | 791 особа |
Територія | 0.219 км² |
Густота населення | 4109.59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47673 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 373 м |
Відстань до районного центру | 48 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Вівся | |
Вівся | |
Мапа | |
Вівся у Вікісховищі |
З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер .
Вперше згадується 1779 року у складі монархії Габсбургів; за іншими даними — 1785 року. У селі є греко-католицькі церква (збудована у 1818—1870 рр.) та храм (збудований 1994—2017 рр.) святого архістратига Михаїла. На Вівсі перебували Українські січові стрільці; був заснований осередок ОУН; сотня УПА. Діють дитсадок, школа І–II ступенів, фельдшерський пункт, крамниця, поштовий пункт, бібліотека.
Походження назви
Топонім Вівся походить від жіночого імені й від злаку овес (вовес, говес) — «село, яке вирощувало овес», від праслов'янського *ovь̀sъ; або від збірних понять вівсяне поле, вівсяні сходи, вівси; від слова в множині — ві́вса, або також від інших подібних слів — вівсик (зменшено-пестливо); вівсюг — рослина дикого вівса; вівсина — зернина вівса, стебло вівса; вівсисько, вівсище, вівсянище — поле, з якого скосили овес; вівсяник — хліб, корж із вівсяного борошна; вівсяниця — вівсяна солома; вівсянка — борошно або крупа з вівса, вівсяна каша або юшка, вівсяна солома; овесець — стоколос польовий та інших подібних слів. За іншою версією топонім походить від імені власника землі — пана Вівсянського. Виникнення слова також пояснюють за легендою про те, що перших поселенців Вівся щебетанням зустріла пташка вівсянка. Згідно з іншими переказами їх житла згоріли й поселення перемістили північніше, де власне вирощували овес.
Географія
Вівся — типове подільське село. Географічно розташоване в західній частині Подільської височини на середній висоті 373 м над рівнем моря, у межиріччі Коропця й Тудинки, у південно-східній частині історичного регіону Галичина. Адміністративно — у південно-західній частині Тернопільського району, за 3 км від села Маковисько, за 4,5 км від села Маловоди, за 9 км від Козови та за 48 км від Тернополя. Площа села 0,22 кв. км. У селі три вулиці: Центральна, Нижня (народні назви — Тамтой бік, Зелена), Колонія (народна назва — Кольонія). Вівся має два ставки, котрі в минулому називалися «Панський» і «Господарський». Їх джерело бере початок у криницях і сполучені між собою струмками. Сільські поля в давнині межували зі степом , котрий тягнувся на південь в сторону села Зарваниці. Село та найближчі навколишні поля лежать на , , темно-сірих опідзолених та темно-сірих опідзолених оглеєних ґрунтах. До 1970-х років із сторони села з джерел на захід текло декілька струмків, котрі впадали до Коропця. Після меліорації земель більшість потічків зникли. На північ від села розташований кар'єр черепашника (народна назва місцевості — Камінь), на північний схід — піщаний кар'єр (Вівсянські ділянки піску на суглинку). Сусідні населені пункти:
Опис навколишньої природи Вівся згадується в польськомовному часописі австрійського періоду «Rozmaitości» від 12 травня 1824 року. Дослідник рослинності Галичини Ернест Віттман (пол. Ernest Dominik Wittman, 1780—1836) описує околиці Вівся та Козови, які розкинулись на захід від річки Стрипа, як:
Пагорби вкриті невеликими лісами, що тягнуться на північ, прикрашаючи околиці різноманітними краєвидами, які проте відсутні в сусідніх місцевостях Бережанської області, а Вівся та Козова здаються дещо загубленими серед моря золотих колосків, бо з цього боку часто і за милю навколо мандрівник не побачить жодного дерева, на якому могли б відпочити його очі. Оригінальний текст (пол.) Wzgórza okryte niewielkimi lasami, ciągną się ku Północy stroiąc okolice przez potrzebne odmiany w różne kształty, którychby napróżno szukać w pobliskich mieyscach obwodu Brzeżańskiego, a Uwsie i Kozowa zdają się nieiako ginąc w morzu złocistych kłosów, albowiem w téy stronie często i na milę do koła nie postrzeże podróżny drzewka, na którémby wzrok iego mógł wypocząć. |
Між Вівсям та Юстинівкою існували невеликі кургани. Місцеві мешканці йменували їх «перша могилка» та «друга могилка». Їх походження не задокументоване, але пов'язане з битвою, котра відбулась у 1667 р. під Підгайцями між козаками Петра Дорошенка та польськими військами під проводом Яна Собеського.
Клімат
За класифікацією Кеппена клімат Вівся є помірно континентальним з теплим літом (Dfb). Середня річна температура — 7,2 °C. Кількість опадів значна, навіть у найсухіший місяць — лютий. Кількість опадів становить близько 657 мм на рік. Найменше опадів у лютому — у середньому 31 мм. У липні кількість опадів досягає свого піку — у середньому 98 мм. При середній температурі 17,9 °C липень є найспекотнішим місяцем. При -4,8 °C у середньому січень — найхолодніший місяць. Між найсухішим і найвологішим місяцями різниця в опадах становить 67 мм. Відповідна різниця річної температури становить близько 22,7 °C.
Клімат Вівся | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,7 | −0,3 | 4,5 | 12,7 | 18,6 | 21,8 | 23,1 | 22,5 | 18,3 | 12,4 | 5,3 | 0,4 | 11 |
Середня температура, °C | −4,8 | −3,4 | 0,8 | 7,8 | 13,3 | 16,5 | 17,9 | 17,1 | 13,2 | 7,9 | 2,4 | −2,2 | 7,2 |
Середній мінімум, °C | −7,8 | −6,4 | −2,8 | 2,9 | 8 | 11,3 | 12,7 | 11,8 | 8,2 | 3,4 | −0,4 | −4,7 | 2 |
Норма опадів, мм | 33 | 31 | 32 | 51 | 78 | 93 | 98 | 71 | 57 | 38 | 36 | 39 | 657 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
Давня історія
Зі спогадів старожилів Вівся Набережного Семена (1884 р.н.) та Груб'яка Богдана (1873 р.н.) відомо, що невеликий гурт людей з Волині, котрі шукали прихистку від войовничих татар, попросили притулку у тодішнього підгаєцького пана, котрий дозволив їм оселитись на полі. На пагорбі, звідки видно дорогу з усіх боків, а головне — з Козови, де проходив торований ордою «Чорний шлях». Без лісу, без річки, у відкритому степу — це безлюдне поле на пагорбі було заселене.
Габсбурзький період
Уперше Вівся письмово згадується 1779 року на австрійській військовій мапі Фрідріха фон Міґа «Topographische Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien aus den Jahren 1779—1783». За іншою версією — 1785 року. У XVIII — поч. XX століть село перебувало під владою династії Габсбургів, у складі Австрійської та згодом Австро-Угорської імперій і розташовувалося спершу в Бережанському окрузі (дистрикті) — одному з 18-ти округів австрійської Галичини, а потім у Підгаєцькому повіті. Назви первісних родів у Вівсі були такі: Зощуки, Кіналі, Волощуки, Бемки, Слободяни, Терлюки, Бабії.
У 1810—1815 роках Вівся була прикордонним селом Австрійської та Російської імперій. Згідно з параграфом 5 статті 3 Шенбруннської мирної угоди 14 жовтня 1809 року австрійський імператор Франц II віддав Росії територію найсхіднішої частини Східної Галичини — Тернопільський край, землі на схід від лінії Залізці — Зборів — р. Стрипа. Вівся залишалося за Австрією.
За часів панщини в селі був двір. Біля нього стояла корчма, де відбувалися за старим звичаєм весілля, хрестини, поминки тощо. Ці святкування датуються ще з часів Речі Посполитої та називалися пропінаційним правом. У 1830—1840 роках велика земельна власність належала Пйотру Целестину Моравському (пол. Piotr Celestyn Morawski, 1786—1835) під гербом Домброва та Вінцентії Анастазії Моравській (пол. Wincenta Anastazja Morawska, 1797–?) під гербом Наленч. Їхній син — Северин Моравський, перед тим, як почати кар'єру духовного, теж керував маєтком батьків на Вівсі. Після скасування панщини сільські господарства були великі й заможні. Кожен мав загород і город (званий загумінком). Крім громадського пасовиська, до кожного господарства належало 20-30 моргів орного ґрунту.
В австрійській книзі 1869 року «Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich: nach amtlichen Quellen zusammengestellt» Вівся згадується в складі Підгаєцького повіту (нім. Bezirk Podhayce). Вівся декілька раз згадується в австрійському науковому журналі на військову тематику за 1878 рік, який видавався у Відні.
У 1890-х роках одним із найбільших землевласників у селі став Севастіян Бемко, власник приблизно 200 моргових господарств. Він, як єдина грамотна людина у Вівсі, упродовж 40 років був війтом, за що отримав медаль від австрійського цісаря, пам'ятав часи панства. Помер 1901 року, у віці понад сто років. За війтівства С. Бемка жителі гуртом завершили будівництво церкви, дзвіниці й однокласної школи. Уздовж дороги села були викопані рови для відведення дощової води.
Школу відкрили 1902 року. Вона поділялася на два основні приміщення: навчальне, де проводилися заняття у дві зміни, і житлове — для професорів (так званих у ті часи вчителів). Навчалися лише узимку. Учні сиділи в класі за дерев'яними столами й на дерев'яних лавах. Писали на індивідуальних табличках крейдою, яка називалася «рисік» (пол. rysik). У школі вивчали творчість Сидора Воробкевича, Юрія Шкрумеляка, Богдана Лепкого. У ті часи селяни часто не розуміли значення освіти й намагалися відкуплятися в урядника, аби звільнити своїх дітей від шкільних занять. Частина дітей не відвідувала навчальний заклад через бідність своїх сімей, які не могли купити ні книжку, ні чоботи. До початку Першої світової війни навчання проводилися українською (руською) мовою.
Важливим чинником формування національної самосвідомості вівсян стала церква. В австро-угорський період парохами були: в 1860–1870-х роках — о. Йосиф Макогонський, від 1875 року — о. Іван Дурбак, з 1900-х років — о. І. Кіналь, родом із Золотої Слободи.
Наприкінці XIX століття відбувалось значне роздрібнення сільських господарств — власники земель наділяли чи вінували своїх дітей та внуків новими землями. 1914 року на Вівсі було заледве десяток господарів, власників 10 моргів землі чи більше, інші ж мали менше, або стали халупниками, що жили лише з денних заробітків.
Читальню «Просвіти» й пожежно-гімнастичне товариство «Січ» у селі заснували ще до Першої світової війни. Жителі Вівся носили вишивані сорочки, а до сільської читальні приїжджали представники з повітових освітніх товариств із науками та викладами.
Велика земельна власність у селі Гниловоди, Вівся та фільварку Тригубів (250 га) перед Першою світовою війною належала також Ірені Пінінській (Волянській під гербом Приятель) (пол. Irena hr. Wolańska h. Przyjaciel, 1871—1929), її першому чоловікові Александру Пінінському під гербом Яструбець (пол. Aleksander August Erazm Piniński h. Jastrzębiec, 1864—1902) і другому чоловікові Роберту Лямезану де Салінс (пол. Robert Franciszek Fean Walenty Lamezan de Salins, 1869—1930).
Перша світова війна, ЗУНР
Вівся безпосередньо заторкнули події Першої світової (1914—1918) і польсько-української (1918—1919) воєн. Селом проходили царські війська Російської імперії. Серед їх військовиків чимало осіб говорили українською мовою. Бої село не зачепили, але гранатою зруйнували корчму.
Визначною подією для Вівся було перебування на перепочинку між боями Українських січових стрільців 1915—1916 років. Під час їхнього гостювання в селі лунали стрілецькі пісні, замість слів «русин», «руський» почали вживати «українець», «українська мова», «Україна». У школі села містилася Пресова квартира УСС, де перебували Лев Лепкий, Роман Купчинський, який залишив спогади про Вівсю; Микола Голубець, який написав у селі поему «Ой, нагнувся дуб високий»; фотограф Осип Курилас, про якого співається в пісні «Як з Бережан до Кадри»; Михайло Гайворонський, який у своїх творах також залишив спогади про село.
Андрій Кігічак у газеті «Свобода» від 7 червня 1952 року в замітці «Подільські маки… (Під Зелені Свята)» згадує Вівся, де були написані слова пісні «Ой, нагнувся дуб високий»:
<…> Недавнє минуле. Керівник передачі вводить нас в Рідний Край! Йде з висильні бадьорий марш. Його грає якась сильна (може військова, а може і стрілецька) оркестра. Провідну мельодію веде пісня, до слів:Слухаєш тієї пісні і під її маршовий ритм, в уяві машерують сотні, куріні Усусусів. Вони відмашеровують з незабутнього Вівся, по відпочинку, знову на фронт. Чому незабутнього Вівся? Бо там, на цьому відпочинку зродилась над вівсянським ставом, ще одна пісня: «Ой нагнувся дуб старенький, понад став…» <…> «Дала дівчина хустину,
стрілець у бою загинув,
А серед поля, гнеться тополя,
та й на стрілецьку могилу…!»
Під час боїв над річкою Стрипа у вересні-листопаді 1915 року УСС утратили 49 убитими, 168 пораненими й 157 полоненими. Чотирьох із загального числа загиблих поховали в могилі на Вівсі. Серед них — Іван Берегуляк (уродженець с. Добрівляни, нині — Дрогобицького району Львівської області), Іван Медведчук та їхні побратими-стрільці. Їх поховали під спів «Видиш, брате мій» на майдані та за козацькою традицією насипали високу могилу у формі круглого горба — кургану з хрестом на горі, який згодом став народною святинею та на якій щорічно на Зелені Свята бували відправи. Загиблих січових стрільців, тодішні події та стрілецьку могилу згадує жителька Вівся Анастазія Слободян-Талішевська в спогаді «Стрілецька могила в селі Вівся»:
Здається на другий день були похорони упалих УСС-ів. Відправа в церкві, сумні співи — домовини взяли на рамена друзі та понесли на місце вічного спочинку. Похоронами проводив стрілецький священик о. Пшепюрський при співучасті нашого пароха під звуки стрілецької оркестри, під спів «Видиш брате мій»... поховали усіх у одній могилі не на цвинтарі, а на майдані села. В місці де сходилися три дороги разом, насипано високу могилу. Весною її огородили, прибрали квітами, поставили хрест із написами... В часі похоронів домовини були відкриті, падав легкий дощик, немов сама природа Їх оплакувала... |
11 серпня 1916 року полк січових стрільців, виконуючи наказ командування Південної армії Німецької Імперії, відступив з позицій на річці Стрипа та, через села Антонівку, Вівся, Криве, Літятин, рушив до села Потутори на річці Золота Липа, на південь від Бережан. Загальна чисельність полку становила 1732 вояків, з яких 47 старшин і 1685 стрільців. Очолював їх підполковник Антін Варивода.
У польсько-українській війні брали участь уродженці села — підпоручник Олександр Гасіка та хорунжий Іван Гнатина (згодом вчителі). Вівся згадується в польських книгах «Ułani, ułani malowane dzieci. Z dziejów kawalerii ochotniczej» та «Wojsko polskie na wschodzie, 1914—1920», де описується перебування польської кавалерії в селі та фрагмент тогочасного побуту вівсян.
Польська Республіка (1918—1939)
У міжвоєнний період польської окупації у селі відновила роботу читальня «Просвіти», заснували гурток «Сільський господар», товариства: «Союз Українок», «Рідна школа», діяв аматорський драматичний гурток. При читальні працював хор. «Рідною школою» у Вівсі завідувала Сачик Євгенія. Аматорським гуртком керував Григорій Волощук, хором — Григорій Сачик. Польська влада не дозволила відновити товариство «Січ», натомість сільська молодь заснувала товариство «Луг».
У період перебування Вівся в складі Польщі на навколишні фільварки та хутори прибувають польські осадники, заселяється фільварок Тригубів.
У 1924 р. громада села при фінансовій допомозі односельців, які перед війною виїхали до Америки і згодом передали 1700 доларів США, збудувала Народний дім із залом на більші зібрання, театральні вистави, приміщення для читальні, споживчої кооперативи та інших товариств.
Викладання курсу історії України, географії України, природознавства, української літератури при Народному домі, інсценізація української драматургії були запобіжними заходами проти полонізації. Навчання в школі було організоване наступним чином: перші два класи вчилися по одному році навчання, а 3–4 класи — по два роки кожен. Відповідно чотирикласне навчання тривало шість років.
Символом українства в селі під час польської окупації стала стрілецька могила. Польська влада руйнувала її, але патріотично налаштовані мешканці Вівся вночі Могилу знову відновлювали. Вчитель-українець Микола Шараневич з учнями допомагав відновлювати насип. У школі навчання відновилося, але велося польською мовою. За провини карали різкою. У міжвоєнний період українські вчителі-патріоти Олексій Пасєка, Микола Шараневич, Марія Блажкевичівна, Мирон Дорош, Петро Усович були витіснені зі школи польською владою і замінені вчителями польського походження.
Влітку 1928 р. (за іншими даними 1927 р.) на стрілецькій могилі відбулося велике свято при співучасті майже всієї Козівщини. На святі виступав хор та оркестр з села Золота Слобода. Роман Купчинський в газеті «Свобода» від 21 липня 1927 р. в замітці Свято стрілецької могили в подробицях описує цю подію та саму могилу (правопис збережено):
<…> УСС. пішли з Вівся до Соснова, звідсіля то назад то наперед по цілій Галичині і Великій Україні. Вівся осталося само з чотирма стрілецькими могилами на майдані… Не забуло село за них, не дало затоптати їх. Хоч вигоріло в один час, хоч ґранати зрили землю як плугом, хоч по могилках пройшли тисячі Німців, Мадярів, Москалів… Село пильно стерегло памятки по Стрільцях. Відновляло, підсипало гроби, ставило щораз нові хрести, нові написи, а рік річно на Зелені Свята вбирало їх у вінки з подільських квітів, між якими світилася брилянтом неодна щира сльоза. <…>
<…> Дванадцять священиків на чолі з о. прал. Куницьким і о. дек. Сандецьким провадять похід під могилу. Три хори, дві оркестри. Могила в формі стятої піраміди: висока й обємиста. На горі камінний хрест. Все вбране в зелень, ленти і хоруговки. <…>
<…> Завдяки праці громадян Вівся, а спеціяльно їх начальника громади, зискало собі незнане досі село славу в цілім краю. Вірмо, що за їх прикладом підуть і інші села, де поховані українські вояки, щоби кургани, висипані над героями, були свідками минулого, дорадниками теперішнього і дороговказами майбутнього.
Упродовж листопада 1930 р. польською владою у 121 селі Тернопільського воєводства була проведена пацифікація. Особливо жорстокі каральні заходи були відмічені в Бережанському, Збаразькому, Підгаєцькому і Тернопільському повітах. Під час проведення пацифікації майно громадських організацій, українські книги, портрети національних діячів у читальні села та Могила січових стрільців були знищені. Багато українських мешканців села зазнали фізичних знущань. Через тяжке побиття помер війт Вівся О. Дичко.
15 червня 1934 р. село передане з Підгаєцького до Бережанського повіту. З 1 серпня 1934 р. Вівся перебувало у складі сільської гміни Козова. 1937 р. у Вівсі була велика пожежа, що охопила вулицю Центральну. У міжвоєнний період війтами села були: поляк Палюх, пізніше українець — Іван Груб'як (Скоць). 1939 року в селі на місці знищеної корчми розпочали будівництво римо-католицького костелу, який не закінчили через початок Другої світової та німецько-радянської воєн.
Друга світова війна, німецька окупація, УПА
Вівсяни брали активну участь у національно-визвольній боротьбі: у лавах Української повстанської армії воювали проти більшовицьких та німецьких окупантів. Осередок ОУН у селі створили ще перед Другою світовою війною. З приходом нацистської армії в село, у 1943 р. гестапо розстріляло братів Гілярія, Миколу і Тимофія Бойків, Степана Волощука, Михайла Регу, а Михайла Бабія, Андрія Гуменного, Дмитра Дороша, Мирона Зощука, Ганну Регу, Петра Сачика, В. Терлюка тримали у в'язницях.
У вересні/жовтні 1943 р. коло Вівся було сформовано сотню УНС (згодом УПА) «Орли», яку очолив ймовірно Василь Галущак, псевдо «Клич» — солдат Української Галицької Армії.
26 березня 1944 р. через Вівсю пересувався 503-й важкий танковий батальйон Вермахту.
У червні 1944 р. з Вівся до дивізії «Галичина» всього зголосилися воювати 24 особи, серед яких Лев Бабій, Дмитро Волощук, Мирон Кіналь, Микола Рубашевський, Григорій і Ярослав Сачики, Роман Стефаник.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії Д. Бернатович (1908—1945), І. Будик (1918 р. н.), М. Волощук (1914 р. н.), В. Груб'як (1919 р. н.), Володимир (1912 р. н.) і Гілярій (1913 р. н.) Гуменні, Г. Дичко (1913—1945), В. Закришка (1908—1942), Г. Кавка (1918 р. н.), Г. Кіналь (1910—1944), М. Ковалів (1906—1943), С. Монастирський (1919 р. н.), П. Осадца (1908—1945), І. Патарак (1915 р. н.), А. Підлісний (1912 р. н.), В. Рихтер (1905 р. н.), М. Сачик (1918—1944), М. Терлюк (1918 р. н.), М. Шевчук (1918 р. н.), Ю. Януш (1904 р. н.).
В час німецької окупації навчання у сільській школі було перерване і відновилося системно 1944 року.
На полі бою загинули вівсяни-вояки УПА: Ярослав Ґільовський, Богдан Грубяк, Іван Ліско, Мирон Мультан, Микола Осадца, Андрій Рубашевський, Микола Рубашевський, Михайло Ятва. 17 червня 1947 р. поблизу села у бою з військами НКВС загинув курінний УПА Володимир Якубовський («Бондаренко»). За участь у визвольній боротьбі ОУН і УПА (1944—1953 рр.) було ув'язнено 24 жителі Вівся, згодом реабілітовано 20 осіб. У 1946 р. за членство в ОУН та за розповсюдження в селі прокламацій антирадянського змісту заарештували сільських учителів Івана Груб'яка та Ярослава Стефанюка. У 1947—1951 рр. вивезли в Сибір родини Івана і Петра Біличів, Гілярія Дичка, Миколи і Теклі Дичків, Спиридона Дружбіцького, Гната Закришки, Гілярія Мазяра, Пилипа Осадци, Івана Рубашевського, Йосифа Стефанюка, Тетяни Терлюк, Григорія Шпаковського і Семена Ятви. У 1950—1951 рр. за зв'язки з ОУН арештували Степана Білича і його дружину Ганну, Андрія Валигу і його дружину Юлію, Дмитра Закришку, Михайла Рубашевського, Петрунеллю Терлюк. Окрім згаданих, науководокументальна книга Реабілітовані історією також подає такі імена вівсян, радянською системою за зв'язки і членство в ОУН та службу в УПА: Гаврилів (Сачків-Гаврилів) Павло Якович, Дичка Зиновій Ількович, Дорош Іван Миколайович, Дружбицький Володимир Ілліч, Закришка Дмитро Пилипович, Здеб Катерина Дмитрівна, Здеб Мирон Михайлович, Курницький Дмитро Антонович, Масяк Степан Петрович, Осадца Степан Пилипович, Пелех Іван Антонович, Стефанюк Роман Лаврентійович, Ятва Ярослав Семенович.
Радянський період
1949 р. у Вівсі створене колективне господарство, назву якого змінювали декілька разів — на «Москву», ім. Данила Галицького. Головами правління колгоспу у різний час були: Микола Лучка, Ілько Закришка, Мишастий, Фартухов, Іван Осадца, Анатолій Горпинич, Куцал, Олександр Остаплюк, Едуард Фалінський та інші. За колгоспом було закріплено 1,4 тис. га сільськогосподарських угідь, переважно орної землі. Колгосп спеціалізувався на рільництві та тваринництві м'ясо-молочного напряму. З допоміжних підприємств функціонував цегельний завод.
У післявоєнний період приміщення старої школи було недостатньо для всіх учнів, тому навчалися у приватних будинках: Кіналя Григорія, Мазурика Степана, Бабія Валерія. В одному класі навчалися діти різного віку, з різницею 2–3 роки. Так тривало до шкільної реформи 1959 року, яка визначала перехід на семирічне навчання, а в 1961 році — на загальнообов'язкове восьмирічне навчання. До 1986 року, часу побудови нового приміщення, школа у селі була розміщена у пристосованих приміщеннях.
До 1970-х рр. на Вівсі зведено 140 житлових будинків, 10 виробничих приміщень.
За післявоєнний період головами сільської ради були Семен Озимок, Ілько Стефаник, Іван Осадца, Остап Ліско. Село газифіковане, проведено водогін. У 1986 р. побудовано приміщення дитячого садочку й крамниці.
Незалежна Україна
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Церква в с. Вівся на YouTube // В об'єктиві ТТБ. — 11.12.2017. | |
Вівся. День Незалежності на YouTube // Кіностудія ГАЛИЧАНКА. — Козівський РБК, кер. Ігор Лема. — 2019. — 24 серпня. |
На початку 90-тих рр. відбулась реорганізація колгоспу «Москва» і створена спілка «Вівсянська».
У червні 2017 р. поблизу польової дороги з Вівсі на село Юстинівка виявлено артилерійський снаряд калібром 100 мм часів Другої світової війни.
У серпні 2019 р. у селі відбулося свято — «Вівся — село стрілецької та повстанської слави», на якому вшанували події минулого та патріотів, котрі боролися за Україну. У святі взяли участь місцеві жителі, представники влади, духовенство та історики. Виступив народний духовий оркестр та хор «Червона калина», фолькгурт «НуФест», дитячий театр «Дивосвіт» Козівського районного будинку культури, народний фольклорно-обрядовий ансамбль «Корса» Конюхівського сільського клубу, народний хор села Шляхтинці та інші виконавці і колективи села Вівся та Козівського району.
Під час свята відбулася презентація книги «Вівся — історико-етнографічний нарис» авторства Павлишин Ганни Петрівни та Люсі Стець. Це історико-етнографічний нарис, котрий висвітлює минувшину та сьогодення села. Нарис ґрунтується на архівних та історичних матеріалах, спогадах очевидців, особистих світлинах та розповідях жителів Вівся.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
У серпні 2020 р. в рамках Плану розвитку газорозподільної системи працівниками «Тернопільгазу» у Вівсі було проведено повну заміну газорозподільного пункту. Діють фельдшерський пункт, крамниця, бібліотека.
Господарство
В селі діють:
- фермерське господарство «Золотий Горіх» (код ЄДРПОУ 43268579), котре спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;
- компанія «Агропродсервіс» (код ЄДРПОУ 37043830), котра спеціалізується на тваринництві, рослинництві, насінництві, птахівництві та інших галузях.
Коло села є два недієві кар'єри (пісок, глина), площею 2,1 та 0,63 га відповідно.
Політичне життя
На виборах Президента України 25 травня 2014 року 312 мешканців Вівсі проголосували за кандидатуру П. Порошенка, 94 — Ю. Тимошенко, 32 — А. Гриценка.
На позачергових парламентських виборах в Україні 21 липня 2019 р. 428 мешканців Вівсі віддали свій голос (виборча дільниця № 610512). Явка склала 78 %. 5 % бар'єр подолали такі партії: Радикальна партія Олега Ляшка: 20,1 %; «Слуга народу»: 14,7 %; Європейська солідарність: 14,3 %; Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»: 13,8 %; Аграрна партія України: 10,7 %; «Голос»: 5,8 %; Українська Стратегія Гройсмана: 5,6 %.
Релігія
Церква святого архистратига Михаїла
У селі діє церква святого Архістратига Михаїла (збудована упродовж 1818—1870 рр.). Церкву освятив о. Йосиф Макогонський. Іконостас оновлювався упродовж 1995 року різьбяр і художник Опришко. Фундатором була п. Талішевська зі США.
Парохи села:
- о.Степан Дідицький
- о.Степан Куритович
- о.Василь М.
- о. Яків Заянковський
- о. Симон Лясковський
- о. Теодор Янович
- о. Іван Вандинський
- о. Симеон Чировський (1832—1837),
- о. Василь Літинський (1837—1844),
- о. Михайло Глібовицький (1844—1848),
- о. Іван Ганкевич (1848—1860),
- о. Теофіл Глібовицький (1861),
- о.Олексій Паховський (1862)
- о. Йосиф Макогонський (1862—1875),
- о. Іван Дурбак (1876—1901),
- о. Андрій Кіналь (1901—1908),
- о. Володимир Масяк (1908—1921),
- о. Роман Добровольський (1921—1923)
- о. Григорій Кубай(1923-1925),
- о. Михайло Дмитрик (1925—1938),
- о. Йосиф Гривнях (1938—1943),
- о. Микола Паснак (1943—1944),
- о. Михайло Кузьма (1944—1945),
- о. Степан Масяк (1945—1946),
- о. Лев Сальвицький (1946—1986),
- о. Григорій Карпець (1986—1987),
- о. Роман Цап (1987),
- о. Ярослав Веліян (1988),
- о. Михайло Смачило (1988—1990),
- о. Андрій Галиш (1990—1992),
- о. Дмитро Долішняк(1992)
- о. Михайло Вересюк (1992—1994),
- о. Володимир Шуль (1994—1995),
- о. Степан Собків (1995—1996),
- о. Іван Козлик (з 1996).
Храм святого архистратига Михаїла
У 1993 р. парохом села став о. Володимир Шуль (пом. 19.02.2017 р.). У 1999 р. на Вівсі збудована каплиця.
У 1994—2017 рр. в селі тривало будівництво храму святого архістратига Михаїла, яке завершилось освяченням наприкінці 2017 р. Чин освячення храму здійснив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк). На Архиєрейську Святу Літургію прибуло багато вірян Вівся та сіл в околиці, а також священники, чотири з яких — вихідці з села Вівся. Новий престол було освячено за участю декана Козівського о. Романа Рокецького та настоятеля храму о. Івана Козлика. Нині парохом села є о. Іван Козлик.
Населення
1900 року у Вівсі проживало 1320, а на 01.01.1939 року — 1690 осіб (українців - 1320; поляків - 280, з яких 270 походили з польських колоністів; євреїв - 20). У 1973 р. у Вівсі було 387 дворів та проживало 1285 осіб. Після включення Тернопільської області та села Вівся до УРСР з облікових даних виключений хутір Тригубів (місцевою говіркою Три́бова) у 1971 р. у зв'язку з переселенням жителів. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 947 осіб, з яких 418 чоловіків та 529 жінок. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 900 осіб. У 2021 р. населення Вівся складало 791 особу.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість, осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 895 | 99,44 % |
російська | 5 | 0,56 % |
Говірка
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Летів голуб попід хмари на YouTube // Гаївка «Летів голуб попід хмари» у виконанні мешканки Вівся Богдани Стахівни Здеб. |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови. У Вівсі виражені наступні характерні риси цієї говірки — на фонетичному рівні: перехід наголошеного а в о (провда, броў, зовтра, встоў), перехід наголошеного о в у (твурити), перехід ненаголошеного а після м'яких приголосних в е (дьекувати), залишки прадавнього носового звуку *ę (мнєсо, мнєти), тверда вимова приголосних д, т, з, с, ц, н, л перед і з давнього о — нїс (іменник, частина тіла), але ніс — дієслово. На граматичному рівні — залишки перфекта у дієсловах (чули-сте, хтіла-м), препозиція частки «ся», що стала постфіксом у дієсловах сучасної української мови (то сє купує, він сє вброў). На лексичному рівні — рідкісні слова, котрі сягають корінням до праслов'янської мови, — хопта, давні запозичення з польської та німецької мов, які були адаптовані до граматичної та фонетичної системи говірки. Запозичення з польської: пуделко, слоїк, карк, крижі, з німецької: льомфер (нім. "Läufer"), най би тебе шляк трафив, замельдувати. У Вівсі побутує фразеологізм, характерний лише для цього села — «Вбрався, як Ґадач до шлюбу» — про неохайно та смішно вдягнену людину. На початку XX ст. у селі дійсно жив чоловік з прізвищем Ґадач, який смішно вдягнувся до шлюбу. Місцеві жителі вимовляють назву села Вісє, Вівсє.
Пам'ятки
Установлено:
- пам'ятний кам'яний хрест на честь скасування панщини (1849 р.);
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966 р.);
- насипані могили — УСС, які загинули в бою біля с. Семиківці (Семиківська битва, вересень-жовтень 1915 р.) на Теребовлянщині (відновлено 1990 р.);
- насипані могили ввоякам УПА, полеглим 1947 р. (1997 р.);
- старовинні пам'ятники XIX ст. на старому цвинтарі.
- Пам'ятна дошка
- Став "Панський"
- Вулиця Зелена
- Вказівник до Зарваниці
Освіта
У селі діють дошкільний навчальний заклад «Берізка», директор — Дичко Надія Тимофіївна та загальноосвітня школа І–II ступенів, директор — Кузів Ігор Романович. У 1986 р. було збудоване та введено в експлуатацію приміщення типової восьмирічної школи на 45 приміщень та 9 класів в загальному на для 192 учнів. У шкільному році 2019—2020 у школі працювало 22 працівники та навчались 82 учні. Навчальна інфраструктура села розвивалася працівниками педагогічної та технічної галузей. Школу Вівся очолювали:
- 1939—1941 рр. — Саєнко Василь Феофанович;
- 1944—1950 рр. — Гнатина Іван Якович;
- 1950—1954 рр. — Бурченя Дмитро Юхимович;
- 1954—1955 рр. — Фордзюн Іван Степанович;
- 1955—1956 рр. — Мельник Андрій Кіндратович;
- 1956—1958 рр. — Чаплянська Ольга Василівна;
- 1958—1961 рр. — Дячун Петро Семенович;
- 1961—1967 рр. — Корбило Іван Прокопович;
- 1967—1972 рр. — Дарморост Василь Варфоломійович;
- 1972—1973 рр. — Корбило Іван Прокопович;
- 1973 р. — Рубленко Григорій Кузьмович;
- 1973 р. — Здеб Філіпіна Іванівна;
- 1973—1977 рр. — Гуриш Лев Якович;
- 1977 р. — Дунаєвський Юліан Петрович;
- 1977—1978 рр. — Шимонович Євген Омелянович;
- 1978—1996 рр. — Павлишин Ганна Петрівна;
- 1996 р. по н. ч. — Кузів Ігор Романович.
- Школярі Вівся мають можливість відвідувати басейн в смт. Козова.
Спорт
У 2020 р. після п'яти років перерви у Вівсі відновив діяльність ФК «Вівся». У 2021 р. футбольна команда села Вівся взяла участь у турнірі Козівської селищної громади з мініфутболу, котрий відбувся на стадіоні в Козові. На полі за звання кращих змагалися команди із восьми старостинських округів: команда сіл Ценів, Бишки; команда сіл Дибще, Козівка, Потік; футболісти команди сіл Вибудів, Вимислівка; команда села Вівся; команда з Теофіпілки та Вікторівки; команда сіл Городище, Горби, Млинці; команда сіл Олесине, Геленки, Уритва; команда сіл Кальне, Щепанів. Турнір був присвячений 30-тій річниці відновлення Незалежності України.
Транспорт
Вівся з'єднане з Козовою двосмуговою автодорогою з твердим покриттям номер довжиною 8,8 км. З іншими навколишніми селами Вівся з'єднане польовими дорогами без твердого покриття. З Вівсі до Козови щодня о 07:50 курсує автобус (крім сб, нд), щовівторка о 12:30 та щоп'ятниці та щонеділі о 16:30. Найближча залізнична станція — Козова, звідки дизельним поїздом можна доїхати до Тернополя та Ходорова Львівської області. У селі діє пересувне відділення поштового зв'язку Укрпошти.
Через поля на північ від села проходить повітряна лінія електропередач 330 кВ від Бурштинської ТЕС до підстанції «Тернопільська» — лінія «Бурштин — Тернопіль», введена в експлуатацію 1966 р.
Найближчі летовища: Міжнародний аеропорт «Тернопіль» (IATA: TNL, ICAO: UKLT) — 56 км, Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» (IATA: IFO, ICAO: UKLI) — 122 км, Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (IATA: LWO, ICAO: UKLL) — 124 км, Міжнародний аеропорт «Чернівці» (IATA: CWC, ICAO: UKLN) — 204 км.
Відомі люди
У селі народилися:
- Лев Бабій (1927—2010) — громадський діяч;
- Здеб Василь Вікторович (2001—2023) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лев Мельник (1953р.н.)— різьбяр і педагог;
- Оксана Гладій (Мазурик) (1963 р. н.) — тележурналіст, член Національної Спілки журналістів України, керівник відділу виробництва тематичного та національного контенту філії ПАТ «НСТУ» «Запорізька регіональна дирекція». Раніше — завідувач відділу художнього мовлення на Запорізькій обласній державній телерадіокомпанії;
- Павло Бемко (1898—1962) — культурно-освітній діяч, меценат;
- Йосиф Осадца (1950 р. н.) — музикант, диригент;
- Іван Терлюк (1964 р.н.) — педагог, історик, науковець;
- Петро Терлюк (1935—2003) — літератор.
- Михайло Кельман (1954 р.н.) — український правник, науковець.
- Ігор Зощук (1962 р.н.) — український господарник.
- Матвіїв Микола (1957-2015) — економіст.
Проживали, перебували:
- Степан Бандера — голова ОУН.
- Володимир Бемко — український правник, військовик, громадський діяч
- Лев Лепкий — український поет, прозаїк, журналіст, редактор, композитор, художник.
- Богдан Лепкий -український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
- Роман Купчинський -український письменник, журналіст, композитор, критик, громадський діяч.
- Іван Іванець — український художник, редактор, видавець, фотограф.
- Ґец Лев Львович — український графік і живописець, педагог, громадський діяч.
- Франко Петро Іванович — український педагог, письменник, науковець-хімік.
- Коссак Григорій Йосипович — український військовий і громадський діяч, командант УСС, полковник, Начальний командант УГА.
- Дудинський Роман — український військовик, сотник Легіону Українських січових стрільців, отаман (майор) Української галицької армії.
- о. Михайло Глібовицький — український греко-католицький священник, громадський діяч. Дід (по матері), братів Лепких.
- о. Йосип Вітошинський — український греко-католицький священник, диригент, громадсько-освітній діяч.
- о.Тимотей Бурдуляк — український письменник, священник УГКЦ, просвітянський та громадський діяч.
- о.Андрій Пшеп'юрський — священник УГКЦ, капелан Українських січових стрільців (УСС).
- Архієпископ Сиверин Титус Моравський — львівський латинський архиєпископ.
- Кардинал і митрополи́т Михайло Левиицький-предстоятель Української греко-католицької церкви.
- Кардинал і митрополи́т Сильвестр (Сембратович) — предстоятель Української греко-католицької церкви.
- Блаженний Никита (Будка) — Єпископ-помічник Львівської архієпархії.
- Єпископ Михайло (Колтун) — Єпископ Зборівський.
- митрополит Василь (Семенюк) — Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ.
Померли:
- Володимир Якубовський («Бондаренко») (1915—1947) — курінний УПА, шеф штабу ВО-3 «Лисоня».
У художніх творах
Василь Шкляр у романі «Троща» декілька раз згадує село Вівся:
...Його накрили біля села Вівся разом із Рисем, Ліщиною, Вірою та Остапом... |
...Місько подумав, що його розшукує хтось із районових референтів — День або Орлик, котрі після падіння криївки біля Вівся не давалися чути... |
...Ми з Сірком його заспокоювали, запевняли, що він усе зробив правильно, адже тепер ми знаємо достеменно, хто всипав трощу, хто всипав провідника Шаха на Драгоманівці, хто здав командира Бондаренка біля села Вівся... |
...Тільки чутки доходять їдна страшніша за другу. Біля Соснова впала криївка, пострілялися хлопці. Біля Вівся, на Драгоманівці, у Маловодах те саме... |
Галерея
- Пам'ятник на старому цвинтарі
- Старий млин в колишньому житловому будинку, 2017 р.
- Вівся взимку
- Зупинка транспорту
- Святкові декорації
Джерела
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
- . www.oldmap.org. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
- . www.iaepan.vot.pl. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- Вівся (Тернопільський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- Тернопільська область. Історія міст і сіл, 2014.
- . kozova-rada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . www.oda.te.gov.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- Samborski, Mieczysław (2019). (PDF) (польською) . Czasopismo humanistyczne. Rocznik XXVI. 2019. nr 4 (68): Niepodległość i Pamięć. с. 263. ISSN 1427-1443. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (2012). (PDF). Літопис УПА Нова серія, том 20: Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Видавництво “Літопис УПА” Галузевий державний архів Служби безпеки України. с. 46—47. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- Кущук, М. (2008). . Тернопіль: Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Тернопільській області. с. 34. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко (1982). Т. Т. 1: А–Г. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: «Наукова думка». с. 389. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
- Кавка, Галина (11.09.2019). . https://nday.te.ua/. Газета "Наш День". Архів оригіналу за 09.11.2020. Процитовано 20.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник, 1970, с. 574.
- . . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- Vivsia climate: Average Temperature, weather by month, Vivsia weather averages. en.climate-data.org. Процитовано 13 листопада 2020.
- Карти Bing. www.bing.com. Процитовано 20 листопада 2020.
- Файфурка, З. (PDF). http://dspace.tnpu.edu.ua/. Студентський науковий вісник. — 2014. — №34. Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2022. Процитовано 19.04.2020.
- Головінський, Іван (2009). (PDF). Нью-Йорк. с. 80. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.(пол.)
- Niedźwiecki, Mikołaj (1896). Powiat Podhajecki pod względem geograficznym, statystycznym i historycznym z dołączeniem mapy (PDF). Z drukarni J. Dankiewicza w Stanisławowie. с. 111.(пол.)
- . oda.te.gov.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- Wittman, Ernest Dominik (1824). . Piller. с. 149. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.(пол.)
- Павлишин, Ганна (2019). Вівся. Тернопіль: ТОВ «Терно-граф». с. 264. ISBN .
- Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Länder von Oesterreich : nach amtlichen Quellen zusammengestellt. Wien: Verlag der literarisch - artistischen Anstalt von C. Dittmarsch. 1869. с. 73.(нім.)
- Р. Г. Симоненко (2003). (PDF). Київ: редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка. с. 526. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2020.
- Leszczyski, Jan (1903). Rządy rosyjskie w Kraju Tarnopolskim, 1809-1815. Kraków: Druk W.L. Anczyca. с. 185.(нім.)(пол.)
- Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник, 1970, с. 575.
- (PDF). Kraków: Nakładem Księgarni Katolickiei Dra Władysława Miłkowskiego w Krakowie. 1886. с. 204. Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2017. Процитовано 11 листопада 2020.(пол.)
- Österreichische militärische Zeitschrift. Wien: Kaiserl. Königl. Hof- und Staatsdruckerei. 1878. с. 117, 119, 132, 133.(нім.)
- . www.vivsia-zosh.te.sch.in.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- . geni_family_tree. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Jazownik Maria, Jazownik Leszek, Wołczyński Krzysztof (2013). Z Gniłowód do Łężycy. Zielona Góra: Księgarnia Akademicka. ISBN .(пол.)
- Leskiewiczowa (red.), Janina (1996). (PDF). Warszawa. с. 141. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 9 листопад 2020. Процитовано 20 квітень 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
()(пол.) - Маслій, Михайло. (PDF). https://folio.com.ua/. Фоліо. Архів оригіналу (PDF) за 09.11.2020. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Житинський, Тарас. . https://www.youtube.com/. Архів оригіналу за 10.05.2017. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Боберський, Іван. . https://zbruc.eu/. Збруч. Архів оригіналу за 11.09.2016. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Кігічак, Андрій (7 червня 1952). Подільські маки... (Під Зелені Свята). Свобода. Український дневник. Процитовано 19 листопада 2020.
- Смирнов, Андрій (2014). (PDF). Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». с. 197. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2018. Процитовано 20 листопада 2020.
- Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник, 1970, с. 469.
- Луговий, Микола. (PDF). http://dspace.tnpu.edu.ua/. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Архів оригіналу (PDF) за 09.11.2020. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Łada-Walicka, Janina (1921). . Lwów: Spółka nakładowa "Odrodzenie". Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.(пол.)
- Bagiski, Henryk (1921). Wojsko polskie na wschodzie, 1914-1920. Warszawa: Wojskowy Instytut Naukowo-Wydawniczy. с. 78.(пол.)
- Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник, 1970, с. 576.
- Купчинський, Роман (21 липня 1927 р.). Свято стрілецької могили. Свобода. Український дневник.
- Protection of Minorities in Poland. Petitions concerning the situation of the Ukrainian minority in Poland (PDF) (англійською) . Geneva: League of Nations. November 15th, 1931.
- Дудар, І.А. (PDF). http://elartu.tntu.edu.ua/. Гусятинський коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Архів оригіналу (PDF) за 21.05.2018. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січень 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- Lochmann, Franz-Wilhelm; Rubbel, Alfred; Rosen, Von Richard Freiherr (16 квітня 2008). The Combat History of German Tiger Tank Battalion 503 in World War II (англ.). Stackpole Books. с. Chapter 26. ISBN .
- Штендера (ред.), Євген, співредактор: П. Й. Потічний. (PDF). http://chtyvo.org.ua/. Видавництво Літопис УПА. Архів оригіналу (PDF) за 03.03.2019. Процитовано 19.04.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Мизак, Нестор (2007). (PDF). Чернівці: "Букрек". с. 189, 258. Архів оригіналу (PDF) за 9 листопад 2020. Процитовано 20 квітень 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Упор. Бажан О. Г., Гуцал П. З., Кіт Л. М. (2013). (PDF). Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”. с. 139—141. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- Ред. кол. тому: Нечай С. П. (гол. ред.), Андрєєв В. П. (відп. секр. редкол.), Глинський М. П., Забокрицький І. Я., Івасюта М. К., Ілляш І. М., Ельгорт Б. Б., Каніщенко Л. О., Костенко М. П., Куліш В. В., Мишко Д. І., Нестерець М. М., Приходько М. А. (заст. гол. редкол.), Халупа Н. О., Чернявський Ф. Ф. (1973). . АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. с. 664. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Яніцький, О.Ю. (2015). . Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. Вип. 23. с. 120-124. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- ZakonOnline (4 квітня 2018). . zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- . tgaz.te.ua. Тернопільгаз. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- . datagov.com.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- (PDF). Козівська районна державна адміністрація. 2015. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- . ЦВК. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11.11.2020.
- . elections.dekoder.org (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
- . kozovadek.at.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- Прес-служба Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. . www.tze.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 18 січень 2020. Процитовано 15 квітень 2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . www.youtube.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- . kozovadek.at.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 13 листопада 2020.
- Кубійович, Володимир (1983). Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1. 1939. Національна статистика Галичини (українська) . Wiеsbaden. с. 5.
- Упоряд. Д. О. Шелягін; Відп. ред. В. I. Кирненко (1973). . Київ: Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР. – К.: Вид-во політичної літератури. с. 815. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Гладій А.Л. (15–19 квітня 2019 року). Порівняльний аналіз ісландської та української мов. Тиждень науки-2019. Гуманітарний факультет Збірник тез доповідей щорічної науково-практичної конференції серед студентів, викладачів, науковців, молодих учених і аспірантів: Міністерство освіти і науки України, Запорізький національний технічний університет. с. 144—145. ISBN .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Гладій, А.Л. (2007). Сучасний стан діалектів західної України. Наука і вища освіта. Тези доповідей учасників XV Міжнародної наукової конференції молодих науковців. Частина 3. Запоріжжя 2007: Гуманітарний факультет "Запорізький інститут державного та муніципального управління". с. 67—68.
- . dytsadok.info. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- Заклад дощкільної освіти "БЕРІЗКА". nomis.com.ua. Процитовано 13 листопада 2020.
- Вівсянська ЗОШ І-ІІ ст. - Тернопільська область. ІСУО. te.isuo.org. Процитовано 19 листопада 2020.
- . oda.gov.te.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- . 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ФК ВІВСЯ. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 листопада 2020.
- Третя Тернопільська футзальна ліга. 1 тур: результати, таблиця, бомбардири │ Новини АФТ. ffternopil.com. Процитовано 15 листопада 2020.
- . kozova-rada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- . 109.te.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . railway.lviv.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 12 листопада 2020.
- . https://www.ukrposhta.ua/ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - (PDF). Тернопіль: ВАТ "Тернопільобленерго". 2020. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
- Славетні запоріжці. ГЛАДІЙ Оксана Богданівна http://sites.znu.edu.ua/news_details/news_id=5628&lang=ukr [ 9 листопад 2020 у Wayback Machine.]
- Шкляр В. Троща, 2017.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівся (Тернопільський район) |
- Ред. Василь Лев. Бережанська земля. Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто : "Видавництво Бережани", 1970. — 877 с.
- Сачик Г., Уніят В., Федечко М. Тернопільська область. Історія міст і сіл. — Тернопіль : ТОВ «Терно-граф», 2014. — Т. 2. — 690 с.
- Нагірний М., Уніят В. Вівся // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 272. — .
- Павлишин Г. П. Вівся: історико-етнографічний нарис / Г. П. Павлишин — Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2019. — 264 с.; іл.
- Стоцький, Я. (2014). Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм: Присвячується 25-річчю виходу УГКЦ з підпілля. Тернопіль: ТОВ «Новий колір». ISBN .
- Шкляр В. Троща. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 690 с. — .
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vivsya Vi vsya selo v Ukrayini u Kozivskij selishnij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Administrativnij centr kolishnoyi Vivsyanskoyi silskoyi radi Plosha 0 22 kv km Naselennya 791 osoba 2021 Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Kozivskogo rajonu selo VivsyaGolovna vulicya s Vivsya navesniGolovna vulicya s Vivsya navesniKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Kozivska selishna gromadaKod KATOTTG UA61040230080051972Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane Druga polovina XVIII st Naselennya 791 osobaTeritoriya 0 219 km Gustota naselennya 4109 59 osib km Poshtovij indeks 47673Telefonnij kod 380 3547Geografichni daniGeografichni koordinati 49 22 28 pn sh 25 13 51 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 373 mVidstan do rajonnogo centru 48 kmMisceva vladaAdresa radi 47601 Ternopilska obl Ternopilskij r n smt Kozova vul Grushevskogo bud 38KartaVivsyaVivsyaMapa Vivsya u Vikishovishi Z centrom selishnoyi gromadi selo spoluchene avtodorogoyu nomer Vpershe zgaduyetsya 1779 roku u skladi monarhiyi Gabsburgiv za inshimi danimi 1785 roku U seli ye greko katolicki cerkva zbudovana u 1818 1870 rr ta hram zbudovanij 1994 2017 rr svyatogo arhistratiga Mihayila Na Vivsi perebuvali Ukrayinski sichovi strilci buv zasnovanij oseredok OUN sotnya UPA Diyut ditsadok shkola I II stupeniv feldsherskij punkt kramnicya poshtovij punkt biblioteka Pohodzhennya nazviZnak pri zahidnomu v yizdi v selo Toponim Vivsya pohodit vid zhinochogo imeni j vid zlaku oves voves goves selo yake viroshuvalo oves vid praslov yanskogo ov s abo vid zbirnih ponyat vivsyane pole vivsyani shodi vivsi vid slova v mnozhini vi vsa abo takozh vid inshih podibnih sliv vivsik zmensheno pestlivo vivsyug roslina dikogo vivsa vivsina zernina vivsa steblo vivsa vivsisko vivsishe vivsyanishe pole z yakogo skosili oves vivsyanik hlib korzh iz vivsyanogo boroshna vivsyanicya vivsyana soloma vivsyanka boroshno abo krupa z vivsa vivsyana kasha abo yushka vivsyana soloma ovesec stokolos polovij ta inshih podibnih sliv Za inshoyu versiyeyu toponim pohodit vid imeni vlasnika zemli pana Vivsyanskogo Viniknennya slova takozh poyasnyuyut za legendoyu pro te sho pershih poselenciv Vivsya shebetannyam zustrila ptashka vivsyanka Zgidno z inshimi perekazami yih zhitla zgorili j poselennya peremistili pivnichnishe de vlasne viroshuvali oves GeografiyaDiv takozh Geografiya Ternopilskoyi oblasti Vivsya tipove podilske selo Geografichno roztashovane v zahidnij chastini Podilskoyi visochini na serednij visoti 373 m nad rivnem morya u mezhirichchi Koropcya j Tudinki u pivdenno shidnij chastini istorichnogo regionu Galichina Administrativno u pivdenno zahidnij chastini Ternopilskogo rajonu za 3 km vid sela Makovisko za 4 5 km vid sela Malovodi za 9 km vid Kozovi ta za 48 km vid Ternopolya Plosha sela 0 22 kv km U seli tri vulici Centralna Nizhnya narodni nazvi Tamtoj bik Zelena Koloniya narodna nazva Koloniya Vivsya maye dva stavki kotri v minulomu nazivalisya Panskij i Gospodarskij Yih dzherelo bere pochatok u krinicyah i spolucheni mizh soboyu strumkami Silski polya v davnini mezhuvali zi stepom kotrij tyagnuvsya na pivden v storonu sela Zarvanici Selo ta najblizhchi navkolishni polya lezhat na temno sirih opidzolenih ta temno sirih opidzolenih ogleyenih gruntah Do 1970 h rokiv iz storoni sela z dzherel na zahid teklo dekilka strumkiv kotri vpadali do Koropcya Pislya melioraciyi zemel bilshist potichkiv znikli Na pivnich vid sela roztashovanij kar yer cherepashnika narodna nazva miscevosti Kamin na pivnichnij shid pishanij kar yer Vivsyanski dilyanki pisku na suglinku Susidni naseleni punkti Kozova Zolota Sloboda RosohuvatecKalne Pn MalovodiZh Vivsya ShPdYustinivka Poplavi Sosniv Opis navkolishnoyi prirodi Vivsya zgaduyetsya v polskomovnomu chasopisi avstrijskogo periodu Rozmaitosci vid 12 travnya 1824 roku Doslidnik roslinnosti Galichini Ernest Vittman pol Ernest Dominik Wittman 1780 1836 opisuye okolici Vivsya ta Kozovi yaki rozkinulis na zahid vid richki Stripa yak Pagorbi vkriti nevelikimi lisami sho tyagnutsya na pivnich prikrashayuchi okolici riznomanitnimi krayevidami yaki prote vidsutni v susidnih miscevostyah Berezhanskoyi oblasti a Vivsya ta Kozova zdayutsya desho zagublenimi sered morya zolotih koloskiv bo z cogo boku chasto i za milyu navkolo mandrivnik ne pobachit zhodnogo dereva na yakomu mogli b vidpochiti jogo ochi Originalnij tekst pol Wzgorza okryte niewielkimi lasami ciagna sie ku Polnocy stroiac okolice przez potrzebne odmiany w rozne ksztalty ktorychby naprozno szukac w pobliskich mieyscach obwodu Brzezanskiego a Uwsie i Kozowa zdaja sie nieiako ginac w morzu zlocistych klosow albowiem w tey stronie czesto i na mile do kola nie postrzeze podrozny drzewka na ktoremby wzrok iego mogl wypoczac Mizh Vivsyam ta Yustinivkoyu isnuvali neveliki kurgani Miscevi meshkanci jmenuvali yih persha mogilka ta druga mogilka Yih pohodzhennya ne zadokumentovane ale pov yazane z bitvoyu kotra vidbulas u 1667 r pid Pidgajcyami mizh kozakami Petra Doroshenka ta polskimi vijskami pid provodom Yana Sobeskogo Klimat Div takozh Klimat Ternopilskoyi oblasti Za klasifikaciyeyu Keppena klimat Vivsya ye pomirno kontinentalnim z teplim litom Dfb Serednya richna temperatura 7 2 C Kilkist opadiv znachna navit u najsuhishij misyac lyutij Kilkist opadiv stanovit blizko 657 mm na rik Najmenshe opadiv u lyutomu u serednomu 31 mm U lipni kilkist opadiv dosyagaye svogo piku u serednomu 98 mm Pri serednij temperaturi 17 9 C lipen ye najspekotnishim misyacem Pri 4 8 C u serednomu sichen najholodnishij misyac Mizh najsuhishim i najvologishim misyacyami riznicya v opadah stanovit 67 mm Vidpovidna riznicya richnoyi temperaturi stanovit blizko 22 7 C Klimat VivsyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 1 7 0 3 4 5 12 7 18 6 21 8 23 1 22 5 18 3 12 4 5 3 0 4 11Serednya temperatura C 4 8 3 4 0 8 7 8 13 3 16 5 17 9 17 1 13 2 7 9 2 4 2 2 7 2Serednij minimum C 7 8 6 4 2 8 2 9 8 11 3 12 7 11 8 8 2 3 4 0 4 4 7 2Norma opadiv mm 33 31 32 51 78 93 98 71 57 38 36 39 657Dzherelo climate data orgIstoriyaDokladnishe Istoriya Ternopilskoyi oblasti Vivsya na avstrijskih mapahVivsya na avstrijskij vijskovij mapi fon Miga mapa datuyetsya 1779 1783 rr Vivsya na avstrijskij mapi 1790 r Pam yatnij hrest na znak skasuvannya panshini vstanovlenij 1849 r vidnovlenij za nezalezhnoyi Ukrayini Vivsya ta navkolishni sela dorogi i riki na polskij topografichnij mapi Pidgayeckogo povitu 1896 r Budivlya staroyi shkoli 1900 1902 rr Sogodni tut roztashovana silska bibliotekaDavnya istoriya Zi spogadiv starozhiliv Vivsya Naberezhnogo Semena 1884 r n ta Grub yaka Bogdana 1873 r n vidomo sho nevelikij gurt lyudej z Volini kotri shukali prihistku vid vojovnichih tatar poprosili pritulku u todishnogo pidgayeckogo pana kotrij dozvoliv yim oselitis na poli Na pagorbi zvidki vidno dorogu z usih bokiv a golovne z Kozovi de prohodiv torovanij ordoyu Chornij shlyah Bez lisu bez richki u vidkritomu stepu ce bezlyudne pole na pagorbi bulo zaselene Gabsburzkij period Upershe Vivsya pismovo zgaduyetsya 1779 roku na avstrijskij vijskovij mapi Fridriha fon Miga Topographische Karte des Konigreiches Galizien und Lodomerien aus den Jahren 1779 1783 Za inshoyu versiyeyu 1785 roku U XVIII poch XX stolit selo perebuvalo pid vladoyu dinastiyi Gabsburgiv u skladi Avstrijskoyi ta zgodom Avstro Ugorskoyi imperij i roztashovuvalosya spershu v Berezhanskomu okruzi distrikti odnomu z 18 ti okrugiv avstrijskoyi Galichini a potim u Pidgayeckomu poviti Nazvi pervisnih rodiv u Vivsi buli taki Zoshuki Kinali Voloshuki Bemki Slobodyani Terlyuki Babiyi U 1810 1815 rokah Vivsya bula prikordonnim selom Avstrijskoyi ta Rosijskoyi imperij Zgidno z paragrafom 5 statti 3 Shenbrunnskoyi mirnoyi ugodi 14 zhovtnya 1809 roku avstrijskij imperator Franc II viddav Rosiyi teritoriyu najshidnishoyi chastini Shidnoyi Galichini Ternopilskij kraj zemli na shid vid liniyi Zalizci Zboriv r Stripa Vivsya zalishalosya za Avstriyeyu Za chasiv panshini v seli buv dvir Bilya nogo stoyala korchma de vidbuvalisya za starim zvichayem vesillya hrestini pominki tosho Ci svyatkuvannya datuyutsya she z chasiv Rechi Pospolitoyi ta nazivalisya propinacijnim pravom U 1830 1840 rokah velika zemelna vlasnist nalezhala Pjotru Celestinu Moravskomu pol Piotr Celestyn Morawski 1786 1835 pid gerbom Dombrova ta Vincentiyi Anastaziyi Moravskij pol Wincenta Anastazja Morawska 1797 pid gerbom Nalench Yihnij sin Severin Moravskij pered tim yak pochati kar yeru duhovnogo tezh keruvav mayetkom batkiv na Vivsi Pislya skasuvannya panshini silski gospodarstva buli veliki j zamozhni Kozhen mav zagorod i gorod zvanij zaguminkom Krim gromadskogo pasoviska do kozhnogo gospodarstva nalezhalo 20 30 morgiv ornogo gruntu V avstrijskij knizi 1869 roku Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Lander von Oesterreich nach amtlichen Quellen zusammengestellt Vivsya zgaduyetsya v skladi Pidgayeckogo povitu nim Bezirk Podhayce Vivsya dekilka raz zgaduyetsya v avstrijskomu naukovomu zhurnali na vijskovu tematiku za 1878 rik yakij vidavavsya u Vidni U 1890 h rokah odnim iz najbilshih zemlevlasnikiv u seli stav Sevastiyan Bemko vlasnik priblizno 200 morgovih gospodarstv Vin yak yedina gramotna lyudina u Vivsi uprodovzh 40 rokiv buv vijtom za sho otrimav medal vid avstrijskogo cisarya pam yatav chasi panstva Pomer 1901 roku u vici ponad sto rokiv Za vijtivstva S Bemka zhiteli gurtom zavershili budivnictvo cerkvi dzvinici j odnoklasnoyi shkoli Uzdovzh dorogi sela buli vikopani rovi dlya vidvedennya doshovoyi vodi Shkolu vidkrili 1902 roku Vona podilyalasya na dva osnovni primishennya navchalne de provodilisya zanyattya u dvi zmini i zhitlove dlya profesoriv tak zvanih u ti chasi vchiteliv Navchalisya lishe uzimku Uchni sidili v klasi za derev yanimi stolami j na derev yanih lavah Pisali na individualnih tablichkah krejdoyu yaka nazivalasya risik pol rysik U shkoli vivchali tvorchist Sidora Vorobkevicha Yuriya Shkrumelyaka Bogdana Lepkogo U ti chasi selyani chasto ne rozumili znachennya osviti j namagalisya vidkuplyatisya v uryadnika abi zvilniti svoyih ditej vid shkilnih zanyat Chastina ditej ne vidviduvala navchalnij zaklad cherez bidnist svoyih simej yaki ne mogli kupiti ni knizhku ni choboti Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni navchannya provodilisya ukrayinskoyu ruskoyu movoyu Vazhlivim chinnikom formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti vivsyan stala cerkva V avstro ugorskij period parohami buli v 1860 1870 h rokah o Josif Makogonskij vid 1875 roku o Ivan Durbak z 1900 h rokiv o I Kinal rodom iz Zolotoyi Slobodi Naprikinci XIX stolittya vidbuvalos znachne rozdribnennya silskih gospodarstv vlasniki zemel nadilyali chi vinuvali svoyih ditej ta vnukiv novimi zemlyami 1914 roku na Vivsi bulo zaledve desyatok gospodariv vlasnikiv 10 morgiv zemli chi bilshe inshi zh mali menshe abo stali halupnikami sho zhili lishe z dennih zarobitkiv Chitalnyu Prosviti j pozhezhno gimnastichne tovaristvo Sich u seli zasnuvali she do Pershoyi svitovoyi vijni Zhiteli Vivsya nosili vishivani sorochki a do silskoyi chitalni priyizhdzhali predstavniki z povitovih osvitnih tovaristv iz naukami ta vikladami Velika zemelna vlasnist u seli Gnilovodi Vivsya ta filvarku Trigubiv 250 ga pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu nalezhala takozh Ireni Pininskij Volyanskij pid gerbom Priyatel pol Irena hr Wolanska h Przyjaciel 1871 1929 yiyi pershomu cholovikovi Aleksandru Pininskomu pid gerbom Yastrubec pol Aleksander August Erazm Pininski h Jastrzebiec 1864 1902 i drugomu cholovikovi Robertu Lyamezanu de Salins pol Robert Franciszek Fean Walenty Lamezan de Salins 1869 1930 Persha svitova vijna ZUNR Strilecki mogili u Vivsi Svitlina z fotoalbomu Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 Vivsya bezposeredno zatorknuli podiyi Pershoyi svitovoyi 1914 1918 i polsko ukrayinskoyi 1918 1919 voyen Selom prohodili carski vijska Rosijskoyi imperiyi Sered yih vijskovikiv chimalo osib govorili ukrayinskoyu movoyu Boyi selo ne zachepili ale granatoyu zrujnuvali korchmu Viznachnoyu podiyeyu dlya Vivsya bulo perebuvannya na perepochinku mizh boyami Ukrayinskih sichovih strilciv 1915 1916 rokiv Pid chas yihnogo gostyuvannya v seli lunali strilecki pisni zamist sliv rusin ruskij pochali vzhivati ukrayinec ukrayinska mova Ukrayina U shkoli sela mistilasya Presova kvartira USS de perebuvali Lev Lepkij Roman Kupchinskij yakij zalishiv spogadi pro Vivsyu Mikola Golubec yakij napisav u seli poemu Oj nagnuvsya dub visokij fotograf Osip Kurilas pro yakogo spivayetsya v pisni Yak z Berezhan do Kadri Mihajlo Gajvoronskij yakij u svoyih tvorah takozh zalishiv spogadi pro selo Andrij Kigichak u gazeti Svoboda vid 7 chervnya 1952 roku v zamitci Podilski maki Pid Zeleni Svyata zgaduye Vivsya de buli napisani slova pisni Oj nagnuvsya dub visokij lt gt Nedavnye minule Kerivnik peredachi vvodit nas v Ridnij Kraj Jde z visilni badorij marsh Jogo graye yakas silna mozhe vijskova a mozhe i strilecka orkestra Providnu melodiyu vede pisnya do sliv Dala divchina hustinu strilec u boyu zaginuv A sered polya gnetsya topolya ta j na strilecku mogilu Sluhayesh tiyeyi pisni i pid yiyi marshovij ritm v uyavi masheruyut sotni kurini Usususiv Voni vidmasherovuyut z nezabutnogo Vivsya po vidpochinku znovu na front Chomu nezabutnogo Vivsya Bo tam na comu vidpochinku zrodilas nad vivsyanskim stavom she odna pisnya Oj nagnuvsya dub starenkij ponad stav lt gt Pid chas boyiv nad richkoyu Stripa u veresni listopadi 1915 roku USS utratili 49 ubitimi 168 poranenimi j 157 polonenimi Chotiroh iz zagalnogo chisla zagiblih pohovali v mogili na Vivsi Sered nih Ivan Beregulyak urodzhenec s Dobrivlyani nini Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ivan Medvedchuk ta yihni pobratimi strilci Yih pohovali pid spiv Vidish brate mij na majdani ta za kozackoyu tradiciyeyu nasipali visoku mogilu u formi kruglogo gorba kurganu z hrestom na gori yakij zgodom stav narodnoyu svyatineyu ta na yakij shorichno na Zeleni Svyata buvali vidpravi Zagiblih sichovih strilciv todishni podiyi ta strilecku mogilu zgaduye zhitelka Vivsya Anastaziya Slobodyan Talishevska v spogadi Strilecka mogila v seli Vivsya Zdayetsya na drugij den buli pohoroni upalih USS iv Vidprava v cerkvi sumni spivi domovini vzyali na ramena druzi ta ponesli na misce vichnogo spochinku Pohoronami provodiv strileckij svyashenik o Pshepyurskij pri spivuchasti nashogo paroha pid zvuki strileckoyi orkestri pid spiv Vidish brate mij pohovali usih u odnij mogili ne na cvintari a na majdani sela V misci de shodilisya tri dorogi razom nasipano visoku mogilu Vesnoyu yiyi ogorodili pribrali kvitami postavili hrest iz napisami V chasi pohoroniv domovini buli vidkriti padav legkij doshik nemov sama priroda Yih oplakuvala 11 serpnya 1916 roku polk sichovih strilciv vikonuyuchi nakaz komanduvannya Pivdennoyi armiyi Nimeckoyi Imperiyi vidstupiv z pozicij na richci Stripa ta cherez sela Antonivku Vivsya Krive Lityatin rushiv do sela Potutori na richci Zolota Lipa na pivden vid Berezhan Zagalna chiselnist polku stanovila 1732 voyakiv z yakih 47 starshin i 1685 strilciv Ocholyuvav yih pidpolkovnik Antin Varivoda U polsko ukrayinskij vijni brali uchast urodzhenci sela pidporuchnik Oleksandr Gasika ta horunzhij Ivan Gnatina zgodom vchiteli Vivsya zgaduyetsya v polskih knigah Ulani ulani malowane dzieci Z dziejow kawalerii ochotniczej ta Wojsko polskie na wschodzie 1914 1920 de opisuyetsya perebuvannya polskoyi kavaleriyi v seli ta fragment togochasnogo pobutu vivsyan Polska Respublika 1918 1939 Vivsya na polskih mapahVivsya Makovisko Trigubiv na mapi Polskoyi Respubliki 1923 r Vivsya na detalnij polskij mapi 1929 1939 rr Budivlya Narodnogo domu zbudovanij 1924 r Zgadka pro selo u polskij gazeti Dziennik Bydgoski vid 12 lipnya 1937 r Budivlya nedobudovanogo rimo katolickogo kostelu V radyanski chasi sluguvala za kolgospnij sklad V avstrijski chasi na comu misci bula korchma U mizhvoyennij period polskoyi okupaciyi u seli vidnovila robotu chitalnya Prosviti zasnuvali gurtok Silskij gospodar tovaristva Soyuz Ukrayinok Ridna shkola diyav amatorskij dramatichnij gurtok Pri chitalni pracyuvav hor Ridnoyu shkoloyu u Vivsi zaviduvala Sachik Yevgeniya Amatorskim gurtkom keruvav Grigorij Voloshuk horom Grigorij Sachik Polska vlada ne dozvolila vidnoviti tovaristvo Sich natomist silska molod zasnuvala tovaristvo Lug U period perebuvannya Vivsya v skladi Polshi na navkolishni filvarki ta hutori pribuvayut polski osadniki zaselyayetsya filvarok Trigubiv U 1924 r gromada sela pri finansovij dopomozi odnoselciv yaki pered vijnoyu viyihali do Ameriki i zgodom peredali 1700 dolariv SShA zbuduvala Narodnij dim iz zalom na bilshi zibrannya teatralni vistavi primishennya dlya chitalni spozhivchoyi kooperativi ta inshih tovaristv Vikladannya kursu istoriyi Ukrayini geografiyi Ukrayini prirodoznavstva ukrayinskoyi literaturi pri Narodnomu domi inscenizaciya ukrayinskoyi dramaturgiyi buli zapobizhnimi zahodami proti polonizaciyi Navchannya v shkoli bulo organizovane nastupnim chinom pershi dva klasi vchilisya po odnomu roci navchannya a 3 4 klasi po dva roki kozhen Vidpovidno chotiriklasne navchannya trivalo shist rokiv Simvolom ukrayinstva v seli pid chas polskoyi okupaciyi stala strilecka mogila Polska vlada rujnuvala yiyi ale patriotichno nalashtovani meshkanci Vivsya vnochi Mogilu znovu vidnovlyuvali Vchitel ukrayinec Mikola Sharanevich z uchnyami dopomagav vidnovlyuvati nasip U shkoli navchannya vidnovilosya ale velosya polskoyu movoyu Za provini karali rizkoyu U mizhvoyennij period ukrayinski vchiteli patrioti Oleksij Pasyeka Mikola Sharanevich Mariya Blazhkevichivna Miron Dorosh Petro Usovich buli vitisneni zi shkoli polskoyu vladoyu i zamineni vchitelyami polskogo pohodzhennya Vlitku 1928 r za inshimi danimi 1927 r na strileckij mogili vidbulosya velike svyato pri spivuchasti majzhe vsiyeyi Kozivshini Na svyati vistupav hor ta orkestr z sela Zolota Sloboda Roman Kupchinskij v gazeti Svoboda vid 21 lipnya 1927 r v zamitci Svyato strileckoyi mogili v podrobicyah opisuye cyu podiyu ta samu mogilu pravopis zberezheno lt gt USS pishli z Vivsya do Sosnova zvidsilya to nazad to napered po cilij Galichini i Velikij Ukrayini Vivsya ostalosya samo z chotirma strileckimi mogilami na majdani Ne zabulo selo za nih ne dalo zatoptati yih Hoch vigorilo v odin chas hoch granati zrili zemlyu yak plugom hoch po mogilkah projshli tisyachi Nimciv Madyariv Moskaliv Selo pilno stereglo pamyatki po Strilcyah Vidnovlyalo pidsipalo grobi stavilo shoraz novi hresti novi napisi a rik richno na Zeleni Svyata vbiralo yih u vinki z podilskih kvitiv mizh yakimi svitilasya brilyantom neodna shira sloza lt gt lt gt Dvanadcyat svyashenikiv na choli z o pral Kunickim i o dek Sandeckim provadyat pohid pid mogilu Tri hori dvi orkestri Mogila v formi styatoyi piramidi visoka j obyemista Na gori kaminnij hrest Vse vbrane v zelen lenti i horugovki lt gt lt gt Zavdyaki praci gromadyan Vivsya a speciyalno yih nachalnika gromadi ziskalo sobi neznane dosi selo slavu v cilim krayu Virmo sho za yih prikladom pidut i inshi sela de pohovani ukrayinski voyaki shobi kurgani visipani nad geroyami buli svidkami minulogo doradnikami teperishnogo i dorogovkazami majbutnogo Uprodovzh listopada 1930 r polskoyu vladoyu u 121 seli Ternopilskogo voyevodstva bula provedena pacifikaciya Osoblivo zhorstoki karalni zahodi buli vidmicheni v Berezhanskomu Zbarazkomu Pidgayeckomu i Ternopilskomu povitah Pid chas provedennya pacifikaciyi majno gromadskih organizacij ukrayinski knigi portreti nacionalnih diyachiv u chitalni sela ta Mogila sichovih strilciv buli znisheni Bagato ukrayinskih meshkanciv sela zaznali fizichnih znushan Cherez tyazhke pobittya pomer vijt Vivsya O Dichko 15 chervnya 1934 r selo peredane z Pidgayeckogo do Berezhanskogo povitu Z 1 serpnya 1934 r Vivsya perebuvalo u skladi silskoyi gmini Kozova 1937 r u Vivsi bula velika pozhezha sho ohopila vulicyu Centralnu U mizhvoyennij period vijtami sela buli polyak Palyuh piznishe ukrayinec Ivan Grub yak Skoc 1939 roku v seli na misci znishenoyi korchmi rozpochali budivnictvo rimo katolickogo kostelu yakij ne zakinchili cherez pochatok Drugoyi svitovoyi ta nimecko radyanskoyi voyen Simvolichna mogila chlenam OUN UPA zagiblim vid nimeckih okupantiv u 1944 roci v Lvivskij v yazniciDruga svitova vijna nimecka okupaciya UPA Vivsyani brali aktivnu uchast u nacionalno vizvolnij borotbi u lavah Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi voyuvali proti bilshovickih ta nimeckih okupantiv Oseredok OUN u seli stvorili she pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Z prihodom nacistskoyi armiyi v selo u 1943 r gestapo rozstrilyalo brativ Gilyariya Mikolu i Timofiya Bojkiv Stepana Voloshuka Mihajla Regu a Mihajla Babiya Andriya Gumennogo Dmitra Dorosha Mirona Zoshuka Gannu Regu Petra Sachika V Terlyuka trimali u v yaznicyah U veresni zhovtni 1943 r kolo Vivsya bulo sformovano sotnyu UNS zgodom UPA Orli yaku ocholiv jmovirno Vasil Galushak psevdo Klich soldat Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi 26 bereznya 1944 r cherez Vivsyu peresuvavsya 503 j vazhkij tankovij bataljon Vermahtu U chervni 1944 r z Vivsya do diviziyi Galichina vsogo zgolosilisya voyuvati 24 osobi sered yakih Lev Babij Dmitro Voloshuk Miron Kinal Mikola Rubashevskij Grigorij i Yaroslav Sachiki Roman Stefanik Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi D Bernatovich 1908 1945 I Budik 1918 r n M Voloshuk 1914 r n V Grub yak 1919 r n Volodimir 1912 r n i Gilyarij 1913 r n Gumenni G Dichko 1913 1945 V Zakrishka 1908 1942 G Kavka 1918 r n G Kinal 1910 1944 M Kovaliv 1906 1943 S Monastirskij 1919 r n P Osadca 1908 1945 I Patarak 1915 r n A Pidlisnij 1912 r n V Rihter 1905 r n M Sachik 1918 1944 M Terlyuk 1918 r n M Shevchuk 1918 r n Yu Yanush 1904 r n V chas nimeckoyi okupaciyi navchannya u silskij shkoli bulo perervane i vidnovilosya sistemno 1944 roku Na poli boyu zaginuli vivsyani voyaki UPA Yaroslav Gilovskij Bogdan Grubyak Ivan Lisko Miron Multan Mikola Osadca Andrij Rubashevskij Mikola Rubashevskij Mihajlo Yatva 17 chervnya 1947 r poblizu sela u boyu z vijskami NKVS zaginuv kurinnij UPA Volodimir Yakubovskij Bondarenko Za uchast u vizvolnij borotbi OUN i UPA 1944 1953 rr bulo uv yazneno 24 zhiteli Vivsya zgodom reabilitovano 20 osib U 1946 r za chlenstvo v OUN ta za rozpovsyudzhennya v seli proklamacij antiradyanskogo zmistu zaareshtuvali silskih uchiteliv Ivana Grub yaka ta Yaroslava Stefanyuka U 1947 1951 rr vivezli v Sibir rodini Ivana i Petra Bilichiv Gilyariya Dichka Mikoli i Tekli Dichkiv Spiridona Druzhbickogo Gnata Zakrishki Gilyariya Mazyara Pilipa Osadci Ivana Rubashevskogo Josifa Stefanyuka Tetyani Terlyuk Grigoriya Shpakovskogo i Semena Yatvi U 1950 1951 rr za zv yazki z OUN areshtuvali Stepana Bilicha i jogo druzhinu Gannu Andriya Valigu i jogo druzhinu Yuliyu Dmitra Zakrishku Mihajla Rubashevskogo Petrunellyu Terlyuk Okrim zgadanih naukovodokumentalna kniga Reabilitovani istoriyeyu takozh podaye taki imena vivsyan radyanskoyu sistemoyu za zv yazki i chlenstvo v OUN ta sluzhbu v UPA Gavriliv Sachkiv Gavriliv Pavlo Yakovich Dichka Zinovij Ilkovich Dorosh Ivan Mikolajovich Druzhbickij Volodimir Illich Zakrishka Dmitro Pilipovich Zdeb Katerina Dmitrivna Zdeb Miron Mihajlovich Kurnickij Dmitro Antonovich Masyak Stepan Petrovich Osadca Stepan Pilipovich Peleh Ivan Antonovich Stefanyuk Roman Lavrentijovich Yatva Yaroslav Semenovich Radyanskij period Centralnij magazin 1949 r u Vivsi stvorene kolektivne gospodarstvo nazvu yakogo zminyuvali dekilka raziv na Moskvu im Danila Galickogo Golovami pravlinnya kolgospu u riznij chas buli Mikola Luchka Ilko Zakrishka Mishastij Fartuhov Ivan Osadca Anatolij Gorpinich Kucal Oleksandr Ostaplyuk Eduard Falinskij ta inshi Za kolgospom bulo zakripleno 1 4 tis ga silskogospodarskih ugid perevazhno ornoyi zemli Kolgosp specializuvavsya na rilnictvi ta tvarinnictvi m yaso molochnogo napryamu Z dopomizhnih pidpriyemstv funkcionuvav cegelnij zavod U pislyavoyennij period primishennya staroyi shkoli bulo nedostatno dlya vsih uchniv tomu navchalisya u privatnih budinkah Kinalya Grigoriya Mazurika Stepana Babiya Valeriya V odnomu klasi navchalisya diti riznogo viku z rizniceyu 2 3 roki Tak trivalo do shkilnoyi reformi 1959 roku yaka viznachala perehid na semirichne navchannya a v 1961 roci na zagalnoobov yazkove vosmirichne navchannya Do 1986 roku chasu pobudovi novogo primishennya shkola u seli bula rozmishena u pristosovanih primishennyah Do 1970 h rr na Vivsi zvedeno 140 zhitlovih budinkiv 10 virobnichih primishen Za pislyavoyennij period golovami silskoyi radi buli Semen Ozimok Ilko Stefanik Ivan Osadca Ostap Lisko Selo gazifikovane provedeno vodogin U 1986 r pobudovano primishennya dityachogo sadochku j kramnici Nezalezhna Ukrayina Pavlishin G P Vivsya 2019 r Zovnishni videofajli Cerkva v s Vivsya na YouTube V ob yektivi TTB 11 12 2017 Vivsya Den Nezalezhnosti na YouTube Kinostudiya GALIChANKA Kozivskij RBK ker Igor Lema 2019 24 serpnya Na pochatku 90 tih rr vidbulas reorganizaciya kolgospu Moskva i stvorena spilka Vivsyanska U chervni 2017 r poblizu polovoyi dorogi z Vivsi na selo Yustinivka viyavleno artilerijskij snaryad kalibrom 100 mm chasiv Drugoyi svitovoyi vijni U serpni 2019 r u seli vidbulosya svyato Vivsya selo strileckoyi ta povstanskoyi slavi na yakomu vshanuvali podiyi minulogo ta patriotiv kotri borolisya za Ukrayinu U svyati vzyali uchast miscevi zhiteli predstavniki vladi duhovenstvo ta istoriki Vistupiv narodnij duhovij orkestr ta hor Chervona kalina folkgurt NuFest dityachij teatr Divosvit Kozivskogo rajonnogo budinku kulturi narodnij folklorno obryadovij ansambl Korsa Konyuhivskogo silskogo klubu narodnij hor sela Shlyahtinci ta inshi vikonavci i kolektivi sela Vivsya ta Kozivskogo rajonu Pid chas svyata vidbulasya prezentaciya knigi Vivsya istoriko etnografichnij naris avtorstva Pavlishin Ganni Petrivni ta Lyusi Stec Ce istoriko etnografichnij naris kotrij visvitlyuye minuvshinu ta sogodennya sela Naris gruntuyetsya na arhivnih ta istorichnih materialah spogadah ochevidciv osobistih svitlinah ta rozpovidyah zhiteliv Vivsya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu U serpni 2020 r v ramkah Planu rozvitku gazorozpodilnoyi sistemi pracivnikami Ternopilgazu u Vivsi bulo provedeno povnu zaminu gazorozpodilnogo punktu Diyut feldsherskij punkt kramnicya biblioteka GospodarstvoV seli diyut fermerske gospodarstvo Zolotij Gorih kod YeDRPOU 43268579 kotre specializuyetsya na viroshuvanni yagid gorihiv inshih plodovih derev i chagarnikiv kompaniya Agroprodservis kod YeDRPOU 37043830 kotra specializuyetsya na tvarinnictvi roslinnictvi nasinnictvi ptahivnictvi ta inshih galuzyah Kolo sela ye dva nediyevi kar yeri pisok glina plosheyu 2 1 ta 0 63 ga vidpovidno Politichne zhittyaDokladnishe Vivsyanska silska rada Kozivskij rajon Dokladnishe Kozivska selishna gromada Na viborah Prezidenta Ukrayini 25 travnya 2014 roku 312 meshkanciv Vivsi progolosuvali za kandidaturu P Poroshenka 94 Yu Timoshenko 32 A Gricenka Na pozachergovih parlamentskih viborah v Ukrayini 21 lipnya 2019 r 428 meshkanciv Vivsi viddali svij golos viborcha dilnicya 610512 Yavka sklala 78 5 bar yer podolali taki partiyi Radikalna partiya Olega Lyashka 20 1 Sluga narodu 14 7 Yevropejska solidarnist 14 3 Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 13 8 Agrarna partiya Ukrayini 10 7 Golos 5 8 Ukrayinska Strategiya Grojsmana 5 6 ReligiyaCerkva sv Mihayila 1870 r Zagalnij vid na cerkvuNastinnij napis pro zasnuvannya parafiyi ta zavershennya budivnictva cerkvi Livoruch Sѧ cerkova zachata 1818 Pravoruch Oukonchѧna roku lv 1870 Hram sv Mihayila ta kaplicyaZagalnij vid na hram 2017 r Kaplicya 1999 r Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila Dokladnishe Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila Vivsya U seli diye cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila zbudovana uprodovzh 1818 1870 rr Cerkvu osvyativ o Josif Makogonskij Ikonostas onovlyuvavsya uprodovzh 1995 roku rizbyar i hudozhnik Oprishko Fundatorom bula p Talishevska zi SShA Parohi sela o Stepan Didickij o Stepan Kuritovich o Vasil M o Yakiv Zayankovskij o Simon Lyaskovskij o Teodor Yanovich o Ivan Vandinskij o Simeon Chirovskij 1832 1837 o Vasil Litinskij 1837 1844 o Mihajlo Glibovickij 1844 1848 o Ivan Gankevich 1848 1860 o Teofil Glibovickij 1861 o Oleksij Pahovskij 1862 o Josif Makogonskij 1862 1875 o Ivan Durbak 1876 1901 o Andrij Kinal 1901 1908 o Volodimir Masyak 1908 1921 o Roman Dobrovolskij 1921 1923 o Grigorij Kubaj 1923 1925 o Mihajlo Dmitrik 1925 1938 o Josif Grivnyah 1938 1943 o Mikola Pasnak 1943 1944 o Mihajlo Kuzma 1944 1945 o Stepan Masyak 1945 1946 o Lev Salvickij 1946 1986 o Grigorij Karpec 1986 1987 o Roman Cap 1987 o Yaroslav Veliyan 1988 o Mihajlo Smachilo 1988 1990 o Andrij Galish 1990 1992 o Dmitro Dolishnyak 1992 o Mihajlo Veresyuk 1992 1994 o Volodimir Shul 1994 1995 o Stepan Sobkiv 1995 1996 o Ivan Kozlik z 1996 Hram svyatogo arhistratiga Mihayila U 1993 r parohom sela stav o Volodimir Shul pom 19 02 2017 r U 1999 r na Vivsi zbudovana kaplicya U 1994 2017 rr v seli trivalo budivnictvo hramu svyatogo arhistratiga Mihayila yake zavershilos osvyachennyam naprikinci 2017 r Chin osvyachennya hramu zdijsniv arhiyepiskop i mitropolit Ternopilsko Zborivskij Vasilij Semenyuk Na Arhiyerejsku Svyatu Liturgiyu pribulo bagato viryan Vivsya ta sil v okolici a takozh svyashenniki chotiri z yakih vihidci z sela Vivsya Novij prestol bulo osvyacheno za uchastyu dekana Kozivskogo o Romana Rokeckogo ta nastoyatelya hramu o Ivana Kozlika Nini parohom sela ye o Ivan Kozlik Naselennya1900 roku u Vivsi prozhivalo 1320 a na 01 01 1939 roku 1690 osib ukrayinciv 1320 polyakiv 280 z yakih 270 pohodili z polskih kolonistiv yevreyiv 20 U 1973 r u Vivsi bulo 387 dvoriv ta prozhivalo 1285 osib Pislya vklyuchennya Ternopilskoyi oblasti ta sela Vivsya do URSR z oblikovih danih viklyuchenij hutir Trigubiv miscevoyu govirkoyu Tri bova u 1971 r u zv yazku z pereselennyam zhiteliv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 947 osib z yakih 418 cholovikiv ta 529 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 900 osib U 2021 r naselennya Vivsya skladalo 791 osobu Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 895 99 44 rosijska 5 0 56 Govirka Zovnishni videofajli Letiv golub popid hmari na YouTube Gayivka Letiv golub popid hmari u vikonanni meshkanki Vivsya Bogdani Stahivni Zdeb Misceva govirka nalezhit do naddnistryanskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi U Vivsi virazheni nastupni harakterni risi ciyeyi govirki na fonetichnomu rivni perehid nagoloshenogo a v o provda broy zovtra vstoy perehid nagoloshenogo o v u tvuriti perehid nenagoloshenogo a pislya m yakih prigolosnih v e dekuvati zalishki pradavnogo nosovogo zvuku e mnyeso mnyeti tverda vimova prigolosnih d t z s c n l pered i z davnogo o nyis imennik chastina tila ale nis diyeslovo Na gramatichnomu rivni zalishki perfekta u diyeslovah chuli ste htila m prepoziciya chastki sya sho stala postfiksom u diyeslovah suchasnoyi ukrayinskoyi movi to sye kupuye vin sye vbroy Na leksichnomu rivni ridkisni slova kotri syagayut korinnyam do praslov yanskoyi movi hopta davni zapozichennya z polskoyi ta nimeckoyi mov yaki buli adaptovani do gramatichnoyi ta fonetichnoyi sistemi govirki Zapozichennya z polskoyi pudelko sloyik kark krizhi z nimeckoyi lomfer nim Laufer naj bi tebe shlyak trafiv zamelduvati U Vivsi pobutuye frazeologizm harakternij lishe dlya cogo sela Vbravsya yak Gadach do shlyubu pro neohajno ta smishno vdyagnenu lyudinu Na pochatku XX st u seli dijsno zhiv cholovik z prizvishem Gadach yakij smishno vdyagnuvsya do shlyubu Miscevi zhiteli vimovlyayut nazvu sela Visye Vivsye Pam yatkiVishivkaRushnik hrestikomRushnik hrestikomRushnik hrestikomRushnik gladdyu Ustanovleno pam yatnij kam yanij hrest na chest skasuvannya panshini 1849 r pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1966 r nasipani mogili USS yaki zaginuli v boyu bilya s Semikivci Semikivska bitva veresen zhovten 1915 r na Terebovlyanshini vidnovleno 1990 r nasipani mogili vvoyakam UPA poleglim 1947 r 1997 r starovinni pam yatniki XIX st na staromu cvintari Pam yatna doshka Stav Panskij Vulicya Zelena Vkazivnik do ZarvaniciOsvitaDityachij sadok Berizka Shkola sela Vivsya U seli diyut doshkilnij navchalnij zaklad Berizka direktor Dichko Nadiya Timofiyivna ta zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv direktor Kuziv Igor Romanovich U 1986 r bulo zbudovane ta vvedeno v ekspluataciyu primishennya tipovoyi vosmirichnoyi shkoli na 45 primishen ta 9 klasiv v zagalnomu na dlya 192 uchniv U shkilnomu roci 2019 2020 u shkoli pracyuvalo 22 pracivniki ta navchalis 82 uchni Navchalna infrastruktura sela rozvivalasya pracivnikami pedagogichnoyi ta tehnichnoyi galuzej Shkolu Vivsya ocholyuvali 1939 1941 rr Sayenko Vasil Feofanovich 1944 1950 rr Gnatina Ivan Yakovich 1950 1954 rr Burchenya Dmitro Yuhimovich 1954 1955 rr Fordzyun Ivan Stepanovich 1955 1956 rr Melnik Andrij Kindratovich 1956 1958 rr Chaplyanska Olga Vasilivna 1958 1961 rr Dyachun Petro Semenovich 1961 1967 rr Korbilo Ivan Prokopovich 1967 1972 rr Darmorost Vasil Varfolomijovich 1972 1973 rr Korbilo Ivan Prokopovich 1973 r Rublenko Grigorij Kuzmovich 1973 r Zdeb Filipina Ivanivna 1973 1977 rr Gurish Lev Yakovich 1977 r Dunayevskij Yulian Petrovich 1977 1978 rr Shimonovich Yevgen Omelyanovich 1978 1996 rr Pavlishin Ganna Petrivna 1996 r po n ch Kuziv Igor Romanovich Shkolyari Vivsya mayut mozhlivist vidviduvati basejn v smt Kozova SportU 2020 r pislya p yati rokiv perervi u Vivsi vidnoviv diyalnist FK Vivsya U 2021 r futbolna komanda sela Vivsya vzyala uchast u turniri Kozivskoyi selishnoyi gromadi z minifutbolu kotrij vidbuvsya na stadioni v Kozovi Na poli za zvannya krashih zmagalisya komandi iz vosmi starostinskih okrugiv komanda sil Ceniv Bishki komanda sil Dibshe Kozivka Potik futbolisti komandi sil Vibudiv Vimislivka komanda sela Vivsya komanda z Teofipilki ta Viktorivki komanda sil Gorodishe Gorbi Mlinci komanda sil Olesine Gelenki Uritva komanda sil Kalne Shepaniv Turnir buv prisvyachenij 30 tij richnici vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini TransportVivsya z yednane z Kozovoyu dvosmugovoyu avtodorogoyu z tverdim pokrittyam nomer dovzhinoyu 8 8 km Z inshimi navkolishnimi selami Vivsya z yednane polovimi dorogami bez tverdogo pokrittya Z Vivsi do Kozovi shodnya o 07 50 kursuye avtobus krim sb nd shovivtorka o 12 30 ta shop yatnici ta shonedili o 16 30 Najblizhcha zaliznichna stanciya Kozova zvidki dizelnim poyizdom mozhna doyihati do Ternopolya ta Hodorova Lvivskoyi oblasti U seli diye peresuvne viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrposhti Cherez polya na pivnich vid sela prohodit povitryana liniya elektroperedach 330 kV vid Burshtinskoyi TES do pidstanciyi Ternopilska liniya Burshtin Ternopil vvedena v ekspluataciyu 1966 r Najblizhchi letovisha Mizhnarodnij aeroport Ternopil IATA TNL ICAO UKLT 56 km Mizhnarodnij aeroport Ivano Frankivsk IATA IFO ICAO UKLI 122 km Mizhnarodnij aeroport Lviv imeni Danila Galickogo IATA LWO ICAO UKLL 124 km Mizhnarodnij aeroport Chernivci IATA CWC ICAO UKLN 204 km Vidomi lyudiU seli narodilisya Lev Babij 1927 2010 gromadskij diyach Zdeb Vasil Viktorovich 2001 2023 lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lev Melnik 1953r n rizbyar i pedagog Oksana Gladij Mazurik 1963 r n telezhurnalist chlen Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini kerivnik viddilu virobnictva tematichnogo ta nacionalnogo kontentu filiyi PAT NSTU Zaporizka regionalna direkciya Ranishe zaviduvach viddilu hudozhnogo movlennya na Zaporizkij oblasnij derzhavnij teleradiokompaniyi Pavlo Bemko 1898 1962 kulturno osvitnij diyach mecenat Josif Osadca 1950 r n muzikant dirigent Ivan Terlyuk 1964 r n pedagog istorik naukovec Petro Terlyuk 1935 2003 literator Mihajlo Kelman 1954 r n ukrayinskij pravnik naukovec Igor Zoshuk 1962 r n ukrayinskij gospodarnik Matviyiv Mikola 1957 2015 ekonomist Prozhivali perebuvali Stepan Bandera golova OUN Volodimir Bemko ukrayinskij pravnik vijskovik gromadskij diyach Lev Lepkij ukrayinskij poet prozayik zhurnalist redaktor kompozitor hudozhnik Bogdan Lepkij ukrayinskij poet prozayik literaturoznavec kritik perekladach vidavec publicist gromadsko kulturnij diyach hudozhnik Roman Kupchinskij ukrayinskij pismennik zhurnalist kompozitor kritik gromadskij diyach Ivan Ivanec ukrayinskij hudozhnik redaktor vidavec fotograf Gec Lev Lvovich ukrayinskij grafik i zhivopisec pedagog gromadskij diyach Franko Petro Ivanovich ukrayinskij pedagog pismennik naukovec himik Kossak Grigorij Josipovich ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach komandant USS polkovnik Nachalnij komandant UGA Dudinskij Roman ukrayinskij vijskovik sotnik Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv otaman major Ukrayinskoyi galickoyi armiyi o Mihajlo Glibovickij ukrayinskij greko katolickij svyashennik gromadskij diyach Did po materi brativ Lepkih o Josip Vitoshinskij ukrayinskij greko katolickij svyashennik dirigent gromadsko osvitnij diyach o Timotej Burdulyak ukrayinskij pismennik svyashennik UGKC prosvityanskij ta gromadskij diyach o Andrij Pshep yurskij svyashennik UGKC kapelan Ukrayinskih sichovih strilciv USS Arhiyepiskop Siverin Titus Moravskij lvivskij latinskij arhiyepiskop Kardinal i mitropoli t Mihajlo Leviickij predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Kardinal i mitropoli t Silvestr Sembratovich predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Blazhennij Nikita Budka Yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi Yepiskop Mihajlo Koltun Yepiskop Zborivskij mitropolit Vasil Semenyuk Arhiyepiskop i Mitropolit Ternopilsko Zborivskij UGKC Pomerli Volodimir Yakubovskij Bondarenko 1915 1947 kurinnij UPA shef shtabu VO 3 Lisonya U hudozhnih tvorahVasil Shklyar u romani Trosha dekilka raz zgaduye selo Vivsya Jogo nakrili bilya sela Vivsya razom iz Risem Lishinoyu Viroyu ta Ostapom Misko podumav sho jogo rozshukuye htos iz rajonovih referentiv Den abo Orlik kotri pislya padinnya kriyivki bilya Vivsya ne davalisya chuti Mi z Sirkom jogo zaspokoyuvali zapevnyali sho vin use zrobiv pravilno adzhe teper mi znayemo dostemenno hto vsipav troshu hto vsipav providnika Shaha na Dragomanivci hto zdav komandira Bondarenka bilya sela Vivsya Tilki chutki dohodyat yidna strashnisha za drugu Bilya Sosnova vpala kriyivka postrilyalisya hlopci Bilya Vivsya na Dragomanivci u Malovodah te same GalereyaPam yatnik na staromu cvintari Starij mlin v kolishnomu zhitlovomu budinku 2017 r Vivsya vzimku Zupinka transportu Svyatkovi dekoraciyiDzherela Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 www oldmap org Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 12 listopada 2020 www iaepan vot pl Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 14 listopada 2020 Vivsya Ternopilskij rajon Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 Ternopilska oblast Istoriya mist i sil 2014 kozova rada gov ua ua Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv www oda te gov ua Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 Samborski Mieczyslaw 2019 PDF polskoyu Czasopismo humanistyczne Rocznik XXVI 2019 nr 4 68 Niepodleglosc i Pamiec s 263 ISSN 1427 1443 Arhiv originalu PDF za 11 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 P Sohan spivgolova P J Potichnij spivgolova G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich 2012 PDF Litopis UPA Nova seriya tom 20 Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini Vidavnictvo Litopis UPA Galuzevij derzhavnij arhiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini s 46 47 ISBN 978 966 2105 41 4 Arhiv originalu PDF za 11 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 Kushuk M 2008 Ternopil Navchalno metodichnij centr profesijno tehnichnoyi osviti u Ternopilskij oblasti s 34 Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 Red kol O S Melnichuk gol red I K Bilodid V T Kolomiyec O B Tkachenko 1982 T T 1 A G AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Naukova dumka s 389 Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 7 chervnya 2022 Kavka Galina 11 09 2019 https nday te ua Gazeta Nash Den Arhiv originalu za 09 11 2020 Procitovano 20 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Berezhanska zemlya Istorichno memuarnij zbirnik 1970 s 574 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 Vivsia climate Average Temperature weather by month Vivsia weather averages en climate data org Procitovano 13 listopada 2020 Karti Bing www bing com Procitovano 20 listopada 2020 Fajfurka Z PDF http dspace tnpu edu ua Studentskij naukovij visnik 2014 34 Arhiv originalu PDF za 21 bereznya 2022 Procitovano 19 04 2020 Golovinskij Ivan 2009 PDF Nyu Jork s 80 Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2022 Procitovano 8 chervnya 2022 map land gov ua Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 dir icm edu pl Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 10 listopada 2020 pol Niedzwiecki Mikolaj 1896 Powiat Podhajecki pod wzgledem geograficznym statystycznym i historycznym z dolaczeniem mapy PDF Z drukarni J Dankiewicza w Stanislawowie s 111 pol oda te gov ua Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 Wittman Ernest Dominik 1824 Piller s 149 Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 pol Pavlishin Ganna 2019 Vivsya Ternopil TOV Terno graf s 264 ISBN 978 966 457 373 0 Politische und gerichtliche Organisation der im Reichsrathe vertretenen Lander von Oesterreich nach amtlichen Quellen zusammengestellt Wien Verlag der literarisch artistischen Anstalt von C Dittmarsch 1869 s 73 nim R G Simonenko 2003 PDF Kiyiv redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka s 526 ISBN 966 00 0734 5 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 listopada 2020 Leszczyski Jan 1903 Rzady rosyjskie w Kraju Tarnopolskim 1809 1815 Krakow Druk W L Anczyca s 185 nim pol Berezhanska zemlya Istorichno memuarnij zbirnik 1970 s 575 PDF Krakow Nakladem Ksiegarni Katolickiei Dra Wladyslawa Milkowskiego w Krakowie 1886 s 204 Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2017 Procitovano 11 listopada 2020 pol Osterreichische militarische Zeitschrift Wien Kaiserl Konigl Hof und Staatsdruckerei 1878 s 117 119 132 133 nim www vivsia zosh te sch in ua Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 14 listopada 2020 geni family tree Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Jazownik Maria Jazownik Leszek Wolczynski Krzysztof 2013 Z Gnilowod do Lezycy Zielona Gora Ksiegarnia Akademicka ISBN 978 83 60218 38 9 pol Leskiewiczowa red Janina 1996 PDF Warszawa s 141 ISBN 83 85490 60 4 Arhiv originalu PDF za 9 listopad 2020 Procitovano 20 kviten 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij url status no dovidka pol Maslij Mihajlo PDF https folio com ua Folio Arhiv originalu PDF za 09 11 2020 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Zhitinskij Taras https www youtube com Arhiv originalu za 10 05 2017 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Boberskij Ivan https zbruc eu Zbruch Arhiv originalu za 11 09 2016 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Kigichak Andrij 7 chervnya 1952 Podilski maki Pid Zeleni Svyata Svoboda Ukrayinskij dnevnik Procitovano 19 listopada 2020 Smirnov Andrij 2014 PDF Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya s 197 ISBN 978 966 2254 83 9 Arhiv originalu PDF za 19 lyutogo 2018 Procitovano 20 listopada 2020 Berezhanska zemlya Istorichno memuarnij zbirnik 1970 s 469 Lugovij Mikola PDF http dspace tnpu edu ua Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka Arhiv originalu PDF za 09 11 2020 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Lada Walicka Janina 1921 Lwow Spolka nakladowa Odrodzenie Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 pol Bagiski Henryk 1921 Wojsko polskie na wschodzie 1914 1920 Warszawa Wojskowy Instytut Naukowo Wydawniczy s 78 pol Berezhanska zemlya Istorichno memuarnij zbirnik 1970 s 576 Kupchinskij Roman 21 lipnya 1927 r Svyato strileckoyi mogili Svoboda Ukrayinskij dnevnik Protection of Minorities in Poland Petitions concerning the situation of the Ukrainian minority in Poland PDF anglijskoyu Geneva League of Nations November 15th 1931 Dudar I A PDF http elartu tntu edu ua Gusyatinskij koledzh Ternopilskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu imeni Ivana Pulyuya Arhiv originalu PDF za 21 05 2018 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow podhajeckiego i brzezanskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 3 sichen 2017 u Wayback Machine pol isap sejm gov pl Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Lochmann Franz Wilhelm Rubbel Alfred Rosen Von Richard Freiherr 16 kvitnya 2008 The Combat History of German Tiger Tank Battalion 503 in World War II angl Stackpole Books s Chapter 26 ISBN 978 0 8117 5092 9 Shtendera red Yevgen spivredaktor P J Potichnij PDF http chtyvo org ua Vidavnictvo Litopis UPA Arhiv originalu PDF za 03 03 2019 Procitovano 19 04 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Mizak Nestor 2007 PDF Chernivci Bukrek s 189 258 Arhiv originalu PDF za 9 listopad 2020 Procitovano 20 kviten 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij url status no dovidka Upor Bazhan O G Gucal P Z Kit L M 2013 PDF Ternopil TzOV Terno graf s 139 141 ISBN 978 966 457 134 7 Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Red kol tomu Nechaj S P gol red Andryeyev V P vidp sekr redkol Glinskij M P Zabokrickij I Ya Ivasyuta M K Illyash I M Elgort B B Kanishenko L O Kostenko M P Kulish V V Mishko D I Nesterec M M Prihodko M A zast gol redkol Halupa N O Chernyavskij F F 1973 AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR s 664 Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Yanickij O Yu 2015 Naukovi zapiski Vinnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubinskogo Seriya Istoriya Vip 23 s 120 124 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 ZakonOnline 4 kvitnya 2018 zakononline com ua ros Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 31 serpnya 2021 www unian ua ukr Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 16 listopada 2020 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 tgaz te ua Ternopilgaz Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 datagov com ua Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 ukr Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 PDF Kozivska rajonna derzhavna administraciya 2015 Arhiv originalu PDF za 11 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 CVK Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 11 2020 elections dekoder org ukr Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 10 listopada 2020 kozovadek at ua Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 13 listopada 2020 Pres sluzhba Ternopilsko Zborivskoyi arhiyeparhiyi UGKC www tze org ua uk ua Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 13 listopada 2020 Arhiv originalu za 18 sichen 2020 Procitovano 15 kviten 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka www youtube com Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 kozovadek at ua Arhiv originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 13 listopada 2020 Kubijovich Volodimir 1983 Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Nacionalna statistika Galichini ukrayinska Wiesbaden s 5 Uporyad D O Shelyagin Vidp red V I Kirnenko 1973 Kiyiv Viddil v pitannyah roboti rad Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR K Vid vo politichnoyi literaturi s 815 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Gladij A L 15 19 kvitnya 2019 roku Porivnyalnij analiz islandskoyi ta ukrayinskoyi mov Tizhden nauki 2019 Gumanitarnij fakultet Zbirnik tez dopovidej shorichnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi sered studentiv vikladachiv naukovciv molodih uchenih i aspirantiv Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet s 144 145 ISBN 978 617 529 226 6 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Gladij A L 2007 Suchasnij stan dialektiv zahidnoyi Ukrayini Nauka i visha osvita Tezi dopovidej uchasnikiv XV Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi molodih naukovciv Chastina 3 Zaporizhzhya 2007 Gumanitarnij fakultet Zaporizkij institut derzhavnogo ta municipalnogo upravlinnya s 67 68 dytsadok info Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 15 listopada 2020 Zaklad doshkilnoyi osviti BERIZKA nomis com ua Procitovano 13 listopada 2020 Vivsyanska ZOSh I II st Ternopilska oblast ISUO te isuo org Procitovano 19 listopada 2020 oda gov te ua Arhiv originalu za 15 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 0352 ua Sajt mista Ternopolya ukr Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 FK VIVSYa www facebook com ukr Procitovano 15 listopada 2020 Tretya Ternopilska futzalna liga 1 tur rezultati tablicya bombardiri Novini AFT ffternopil com Procitovano 15 listopada 2020 kozova rada gov ua ua Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2021 109 te ua Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka railway lviv ua Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 12 listopada 2020 https www ukrposhta ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka PDF Ternopil VAT Ternopiloblenergo 2020 s 6 Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 map land gov ua Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 Slavetni zaporizhci GLADIJ Oksana Bogdanivna http sites znu edu ua news details news id 5628 amp lang ukr 9 listopad 2020 u Wayback Machine Shklyar V Trosha 2017 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vivsya Ternopilskij rajon Red Vasil Lev Berezhanska zemlya Istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto Vidavnictvo Berezhani 1970 877 s Sachik G Uniyat V Fedechko M Ternopilska oblast Istoriya mist i sil Ternopil TOV Terno graf 2014 T 2 690 s Nagirnij M Uniyat V Vivsya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 272 ISBN 966 528 197 6 Pavlishin G P Vivsya istoriko etnografichnij naris G P Pavlishin Ternopil TOV Terno graf 2019 264 s il Stockij Ya 2014 Ternopilsko Zborivska arhiyeparhiya UGKC Parafiyi monastiri hrami Shematizm Prisvyachuyetsya 25 richchyu vihodu UGKC z pidpillya Ternopil TOV Novij kolir ISBN 978 966 2061 29 1 Shklyar V Trosha Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2017 690 s ISBN 978 617 12 3940 1 Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi