Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тригубів (пол. Tryhubowa) — колишній населений пункт, фільварок, польська колонія, хутір, котрий був розташований за 3 км на північний захід від села Вівся, Тернопільської області. Назва хутора походить від особової назви Тригуб — у значенні «людина з трьома губами». Так називали в Україні людину зі «заячою губою». У 1949 р. — 31 двір, 112 жителів, діяла школа; 1952 р. на хуторі — 14 дворів, проживали 81 особа; частина жителів переселені у південні області УРСР. Сьогодні навпроти колишнього хутора розташоване село Маковисько (див. карту). Жителі Вівся та околиць вживають назву Три́бова щодо місцевості, де колись був хутір. Також зустрічається назва Трибів.
| хутір Тригубів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Козівський район |
| Рада | Вівсянська сільська рада |
 | |
| Вівся, Маковисько, Тригубів на мапі Польської Республіки, 1923 р. | |
| Основні дані | |
| Засноване | 25 червня 1870р. |
| Зняте з обліку | після 1971 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Карта | |
  Тригубів | |
 Тригубів | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Датою заснування фільварку можна вважати 25 червня 1870р. коли власник маєтку у Козові Генріх Шелінський,дав дозвіл на її заснування. Велика земельна власність у селі Гниловоди, Вівся та фільварку Тригубів (250 га) перед Першою світовою війною належала Ірені Пінінській (Волянській з гербу Приятель) (пол. Irena hr. Wolańska h. Przyjaciel, 1871—1929), її першому чоловікові Александру Пінінському з гербу Яструбець (пол. Aleksander August Erazm Piniński h. Jastrzębiec, 1864—1902) та її другому чоловікові Роберту Лямезану де Салінс (пол. Robert Franciszek Fean Walenty Lamezan de Salins, 1869—1930). В період перебування Східної Галичини у складі Польської Республіки (1918—1939) на фільварок прибули польські колоністи з Мазурів та Західної Галичини.Так почалася нова історія хутору було засновано кружки Kólkо Rolnicze,Союз Стрільців,Союз сільських господинь,Товариство школи людової,Союз осадників.Недалеко існував вже інший фільварок — Маковисько (пол. Kolonia Stanisławczyk). Мешканець Вівся Григорій Сачик у замітці Моє рідне село так згадує прибуття колоністів в околиці Вівся:
<…> Поява колоністів із західної Галичини стала для села несподіванкою. Недалеко від села був фільварок «Маковисько» та фільварок «Трибова» — обидва розпарцелювали мазурам. Хоча наш селянин дивився «зизом» на чужаків, бо сам був голодний на землю, однак не понизився. <…>
Польський документ 1926 р. «Szkolnictwo polskie w hołdzie narodowi amerykańskiemu na pamiątkę 150 — lecia niepodległości Stanów Zjednoczonych» вказує про тогочасних 54 учнів та 1 вчителя хутора (польської колонії). Під час радянської окупації західної України з колонії Тригубів (в джерелі — Trybuchowa) більшовиками було депортовано на Сибір 18 польських родин. Тригубів згадується у Літописі УПА, том. 49, Книга 1. У 1971 р. в зв'язку з переселенням жителів хутір остаточно знятий з адміністративного обліку.
У червні 2008 р. підписано акт про партнерство між Козівською селищною радою та ґміною Бичина Ключборського повіту Опольського воєводства Польщі. Ініціатором налагодження контактів був депутат сейму, колишній бургомістр Ключборка Станіслав Ракочи, чия родина походить із хутора Трибів.
Причини зникнення
Від середини 1940-х до кінця 1980-х в Тернопільській області зменшилась кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було 1704, 1958 — 1056, то в 1987 — 974. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з іншими селами або включення їх у межі міст чи смт. У 1946-67 роках на Тернопільщині припинили існування 202 населені пункти внаслідок переселення жителів. На думку тогочасних партійних функціонерів подібні хутірські господарства становили перепону на шляху до запровадження соціалістичних методів господарства та поширення колективізації, що й стало однією з причин ліквідації подібних хуторів. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл».
Примітки
- Leskiewiczowa (red.), Janina (1996). Ziemianie polscy XX w. Słownik biograficzny. Część 3 (PDF) (польською) . Warszawa. с. 141. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 9 листопад 2020. Процитовано 20 квітень 2020.
{{}}: Недійсний|url-status=no() [Архівовано 2020-11-09 у Wayback Machine.] - Г. Сачик, А. Уніят, М. Федченко (2014). Тернопільщина. Історія міст і сіл. Том 2. Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф". с. 440.
- Лев, Василь (ред.) (1970, 1998). Бережанська земля: історично-мемуарний збірник. 1-й том вийшов у 1970 році (Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто), 2-й — у 1998 (Торонто — Ню Йорк — Сидней — Бережани — Козова), 3-й — у 2006: Комітет «Видавництва Бережани». с. 877. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
- Ткач, Володимир (2018). Польська національна меншина Тернопільщини: соціально-правовий та культурно-освітній аспекти (кінець ХХ–початок ХХІ ст.) (PDF) (Дисертація). Тернопіль: Тернопільський Національний Педагогічний Університет імені Володимира Гнатюка. с. 155. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
{{}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=() - Gazeta Lwowska. 1870, nr 148.
- Aleksander August Erazm Piniński h. Jastrzębiec. geni_family_tree (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Jazownik Maria, Jazownik Leszek, Wołczyński Krzysztof (2013). Z Gniłowód do Łężycy (польською) . Zielona Góra: Księgarnia Akademicka. ISBN .
- ДАТО ф.231 оп.2.
- Szkolnictwo polskie w hołdzie narodowi amerykańskiemu na pamiątkę 150 – lecia niepodległości Stanów Zjednoczonych, Tom nr. 20 (польська) . с. 195.
- Listowski, Witold (red.) (2012). Ludobójstwo OUN-UPA na Kresach Południowo-Wschodnich T. 4. Dawne Kresy Południowo Wschodnie W Optyce Historycznej i Współczesnej (Seria) (PDF) (польською) . Kędzierzyn-Koźle. с. 221. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2021. Процитовано 11 листопада 2020.
- Ігор Гомзяк, Микола Посівнич (Ред.), Літкоректор: Тетяна Будар (2010). ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ том 49, Книга 1. ТЕРНОПІЛЬЩИНА: “Вісті з Терену” та “Вістки з Тернопільщини” 1943 – 1950. Львів: Благодійний Громадський Фонд “Літопис УПА” ім. Володимира Макара. с. 322. ISBN .
- УКРАЇНСЬКА РСР : Адміністративно-територіальний поділ (1973). resource.history.org.ua. с. 785. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Відп. ред. М. Ф. Попівський. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше / (PDF). Інформайно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР. – К.: Українське вид-во політичної літератури. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2018. Процитовано 10 листопада 2020.
- Волянюк, Інна (2017). Соціолінгвістичні проблеми в ономастиці (на матеріалі ойконімії Північної Тернопільщини ХХ ст.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 11 листопада 2020.
- Ковпак, Л.В. (2010). НЕПЕРСПЕКТИВНІ СЕЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ: НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка". с. 728. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 11 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trigubiv pol Tryhubowa 1 kolishnij naselenij punkt filvarok polska koloniya hutir kotrij buv roztashovanij za 3 km na pivnichnij zahid vid sela Vivsya Ternopilskoyi oblasti Nazva hutora pohodit vid osobovoyi nazvi Trigub u znachenni lyudina z troma gubami Tak nazivali v Ukrayini lyudinu zi zayachoyu guboyu U 1949 r 31 dvir 112 zhiteliv diyala shkola 1952 r na hutori 14 dvoriv prozhivali 81 osoba chastina zhiteliv pereseleni u pivdenni oblasti URSR 2 Sogodni navproti kolishnogo hutora roztashovane selo Makovisko div kartu Zhiteli Vivsya ta okolic vzhivayut nazvu Tri bova shodo miscevosti de kolis buv hutir 3 Takozh zustrichayetsya nazva Tribiv 4 hutir Trigubiv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon miskrada Kozivskij rajon Rada Vivsyanska silska rada Vivsya Makovisko Trigubiv na mapi Polskoyi Respubliki 1923 r Osnovni dani Zasnovane 25 chervnya 1870r Znyate z obliku pislya 1971 roku Geografichni dani Geografichni koordinati 49 23 43 pn sh 25 11 43 sh d H G O Karta Trigubiv Trigubiv Mapa Trigubiv u VikishovishiIstoriyared Dokladnishe Polske osadnictvo Dokladnishe Vivsya Ternopilskij rajon nbsp Trigubiv na polskij mapi 1929 1939 rr Datoyu zasnuvannya filvarku mozhna vvazhati 25 chervnya 1870r koli vlasnik mayetku u Kozovi Genrih Shelinskij dav dozvil na yiyi zasnuvannya 5 Velika zemelna vlasnist u seli Gnilovodi Vivsya ta filvarku Trigubiv 250 ga pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu nalezhala Ireni Pininskij Volyanskij z gerbu Priyatel pol Irena hr Wolanska h Przyjaciel 1871 1929 yiyi pershomu cholovikovi Aleksandru Pininskomu z gerbu Yastrubec pol Aleksander August Erazm Pininski h Jastrzebiec 1864 1902 6 ta yiyi drugomu cholovikovi Robertu Lyamezanu de Salins pol Robert Franciszek Fean Walenty Lamezan de Salins 1869 1930 7 1 V period perebuvannya Shidnoyi Galichini u skladi Polskoyi Respubliki 1918 1939 na filvarok pribuli polski kolonisti z Mazuriv ta Zahidnoyi Galichini Tak pochalasya nova istoriya hutoru bulo zasnovano kruzhki Kolko Rolnicze Soyuz Strilciv Soyuz silskih gospodin Tovaristvo shkoli lyudovoyi Soyuz osadnikiv 8 Nedaleko isnuvav vzhe inshij filvarok Makovisko pol Kolonia Stanislawczyk 3 Meshkanec Vivsya Grigorij Sachik u zamitci Moye ridne selo tak zgaduye pributtya kolonistiv v okolici Vivsya 3 lt gt Poyava kolonistiv iz zahidnoyi Galichini stala dlya sela nespodivankoyu Nedaleko vid sela buv filvarok Makovisko ta filvarok Tribova obidva rozparcelyuvali mazuram Hocha nash selyanin divivsya zizom na chuzhakiv bo sam buv golodnij na zemlyu odnak ne ponizivsya lt gt Polskij dokument 1926 r Szkolnictwo polskie w holdzie narodowi amerykanskiemu na pamiatke 150 lecia niepodleglosci Stanow Zjednoczonych vkazuye pro togochasnih 54 uchniv ta 1 vchitelya hutora polskoyi koloniyi 9 Pid chas radyanskoyi okupaciyi zahidnoyi Ukrayini z koloniyi Trigubiv v dzhereli Trybuchowa bilshovikami bulo deportovano na Sibir 18 polskih rodin 10 Trigubiv zgaduyetsya u Litopisi UPA tom 49 Kniga 1 11 U 1971 r v zv yazku z pereselennyam zhiteliv hutir ostatochno znyatij z administrativnogo obliku 12 U chervni 2008 r pidpisano akt pro partnerstvo mizh Kozivskoyu selishnoyu radoyu ta gminoyu Bichina Klyuchborskogo povitu Opolskogo voyevodstva Polshi Iniciatorom nalagodzhennya kontaktiv buv deputat sejmu kolishnij burgomistr Klyuchborka Stanislav Rakochi chiya rodina pohodit iz hutora Tribiv 4 Prichini zniknennyared Vid seredini 1940 h do kincya 1980 h v Ternopilskij oblasti zmenshilas kilkist naselenih punktiv Yaksho v 1946 yih bulo 1704 13 1958 1056 to v 1987 974 Skorochennya trivalo perevazhno shlyahom ob yednannya malih sil i hutoriv z inshimi selami abo vklyuchennya yih u mezhi mist chi smt U 1946 67 rokah na Ternopilshini pripinili isnuvannya 202 naseleni punkti vnaslidok pereselennya zhiteliv Na dumku togochasnih partijnih funkcioneriv podibni hutirski gospodarstva stanovili pereponu na shlyahu do zaprovadzhennya socialistichnih metodiv gospodarstva ta poshirennya kolektivizaciyi sho j stalo odniyeyu z prichin likvidaciyi podibnih hutoriv 14 Ob yednannya naselenih punktiv ta pereselennya zhiteliv ne zavzhdi buli vipravdanimi i docilnimi inkoli yih provodili vnaslidok politiki likvidaciyi tak zvanih bezperspektivnih sil 15 Primitkired a b Leskiewiczowa red Janina 1996 Ziemianie polscy XX w Slownik biograficzny Czesc 3 PDF polskoyu Warszawa s 141 ISBN 83 85490 60 4 Arhiv originalu PDF za 9 listopad 2020 Procitovano 20 kviten 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij url status no dovidka Arhivovano 2020 11 09 u Wayback Machine G Sachik A Uniyat M Fedchenko 2014 Ternopilshina Istoriya mist i sil Tom 2 Ternopil TzOV Terno graf s 440 a b v Lev Vasil red 1970 1998 Berezhanska zemlya istorichno memuarnij zbirnik 1 j tom vijshov u 1970 roci Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 2 j u 1998 Toronto Nyu Jork Sidnej Berezhani Kozova 3 j u 2006 Komitet Vidavnictva Berezhani s 877 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 12 listopada 2020 a b Tkach Volodimir 2018 Polska nacionalna menshina Ternopilshini socialno pravovij ta kulturno osvitnij aspekti kinec HH pochatok HHI st PDF Disertaciya Ternopil Ternopilskij Nacionalnij Pedagogichnij Universitet imeni Volodimira Gnatyuka s 155 Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Gazeta Lwowska 1870 nr 148 Aleksander August Erazm Pininski h Jastrzebiec geni family tree ukr Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Jazownik Maria Jazownik Leszek Wolczynski Krzysztof 2013 Z Gnilowod do Lezycy polskoyu Zielona Gora Ksiegarnia Akademicka ISBN 978 83 60218 38 9 DATO f 231 op 2 Szkolnictwo polskie w holdzie narodowi amerykanskiemu na pamiatke 150 lecia niepodleglosci Stanow Zjednoczonych Tom nr 20 polska s 195 Listowski Witold red 2012 Ludobojstwo OUN UPA na Kresach Poludniowo Wschodnich T 4 Dawne Kresy Poludniowo Wschodnie W Optyce Historycznej i Wspolczesnej Seria PDF polskoyu Kedzierzyn Kozle s 221 ISBN 978 83 63999 01 8 Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2021 Procitovano 11 listopada 2020 Igor Gomzyak Mikola Posivnich Red Litkorektor Tetyana Budar 2010 LITOPIS UKRAYiNSKOYi POVSTANSKOYi ARMIYi tom 49 Kniga 1 TERNOPILShINA Visti z Terenu ta Vistki z Ternopilshini 1943 1950 Lviv Blagodijnij Gromadskij Fond Litopis UPA im Volodimira Makara s 322 ISBN 978 966 2105 17 9 UKRAYiNSKA RSR Administrativno teritorialnij podil 1973 resource history org ua s 785 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Vidp red M F Popivskij 1947 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vid pershe PDF Informajno statistichnij viddil pri Sekretariati Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR K Ukrayinske vid vo politichnoyi literaturi Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 10 listopada 2020 Volyanyuk Inna 2017 Sociolingvistichni problemi v onomastici na materiali ojkonimiyi Pivnichnoyi Ternopilshini HH st Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 11 listopada 2020 Kovpak L V 2010 NEPERSPEKTIVNI SELA Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 Mi O Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka s 728 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 11 listopada 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trigubiv amp oldid 43901150