Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано статтю Малопольща до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2020. |
Українські землі у складі Польщі 1919—1939 (офіційно Малопольща) — частина етнічних українських територій, що перебували під владою Польської Республіки у період між Першою та Другою світовими війнами.
Передумови
Перша світова війна 1914—1918 років знову порушила польське питання на міжнародній арені. Як центральні держави, так і Росія обіцяли полякам у майбутньому ті чи інші форми автономії. Юзеф Пілсудський утворив у складі австро-угорської армії добровольчі польські легіони з метою звільнення Польського Королівства з-під влади Романових у ході війни з Росією. Ситуація докорінно змінилася після Лютневої революції 1917 року у Росії, коли в документах Петроградської ради й Тимчасового уряду з'явилися заяви про право поляків на державну незалежність. Почалося створення польських військових частин у Росії. У Женеві в серпні 1917 року ендеки заснували Польський національний комітет, який очолив Роман Дмовський. Його визнали країни Антанти.
У Франції з польських військовополонених і добровольців був сформований польський військовий корпус під командуванням генерала Юзефа Галлера. Прагнення поляків до незалежності було відображене в посланні американського президента В. Вільсона до конгресу в січні 1918 року, а також у декреті Раднаркому Росії у серпні 1918 року. З наближенням поразки країн Четверного союзу у війні восени 1918 року могутній національний рух поляків виявився в заснуванні декількох урядових осередків — у Кракові (Польська ліквідаційна комісія), Любліні (Тимчасовий народний уряд), Варшаві (Регентська рада й уряд).
11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю. Пілсудський, який, спираючись на Польську військову організацію та ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений її тимчасовим керівником, а за його дорученням Є. Морачевський сформував уряд. Офіційною назвою новоствореної держави стала Річ Посполита Польська.
Найскладнішою проблемою відновленої держави були її кордони. Розв'язання цього питання залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї розширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772 року.
У результаті війни з українцями поляки захопили територію Західноукраїнської Народної Республіки й у 1923 році домоглися від Антанти визнання цього загарбання. Після підписання 22 квітня 1920 року Варшавського договору з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією, яка завершилася укладенням у березні 1921 року Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські й західнобілоруські землі за Польщею.
За Версальським мирним договором 1919 року до Польщі була приєднана Познанщина й частина Помор'я з вузьким виходом до Балтійського моря, порт Гданськ (Данциг) отримав статус вільного міста. У жовтні 1920 року польські війська захопили в Литві Віленський край.
Українські землі, що ввійшли до складу Польщі
Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі:
Відповідно до Варшавського та Ризького договорів ці території офіційно закріплювалися за Польщею. Згідно зі статистичними даними 1921 року в Польщі жило 27 млн осіб, серед яких майже третину (31 %) становили національні меншини (українці, євреї, білоруси, німці та інші). Українці стали тут найчисленнішою національною групою (після поляків) — їх було понад 5 млн осіб (15 % від усього населення).
Національні утиски українців з боку польської влади
Новостворена Польська держава обіцяла країнам Антанти надати українцям широкі автономні права, але цієї обіцянки не дотримала. Натомість вона вживала заходів, унаслідок яких:
- були ліквідовані всі демократичні інституції ЗУНР;
- категорично заборонялося вживати назви «Західна Україна», «Східна Галичина»;
- забороненими стали слова «українець», «український», замість них реанімувався давній термін «русин», «русинський»;
- зусиллями міністра освіти Станіслава Грабського українські школи були перетворені на польсько-українські з перевагою польської мови;
- українців не приймали до Львівського університету, у якому закрили всі українські кафедри;
- українців та представників тих національних меншин, які підтримували Західноукраїнську Народну Республіку (здебільшого євреїв та німців), звільнено з керівних посад і державних закладів.
Терор охопив терени Галичини. Десятки тисяч українців і тих, хто їм співчував, зазнавали масових арештів, ув'язнень, концтаборів. Польська влада повела наступ проти української культури та освіти. Відбувалася штучна колонізація: до українських міст були переселені 100 тис.осіб польського походження, а до сіл — 200 тис. осіб.
Щоб придушити опір українців, за ініціативи польського прем'єр-міністра Юзефа Пілсудського в Галичині проведено «пацифікацію» — масові репресії проти українців, здійснені за допомогою військових та поліції. Наступ на політичне, громадське й культурне життя супроводжувався арештами, погромами українських кооперативів та різноманітних установ.
У червні 1934 року в Березі-Картузькій був створений спеціальний концтабір для репресованих українців.
Щоб завадити консолідації українського національно-визвольного руху, був установлений штучний кордон між Галичиною та Волинню, Поліссям і Підляшшям.
Польський уряд постійно намагався посіяти розбрат між 3-мільйонним українським населенням Галичини, переважно греко-католицького віровизнання, та 2-мільйонним православним населенням, яке мешкало на інших підвладних Польщі українських землях.
Національні утиски доповнювалися жорстоким соціально-економічним гнобленням. Польський уряд поділив країну на дві території: «Польщу А» та «Польщу Б». До першої входили етнічні польські землі, до другої — переважно західноукраїнські та західнобілоруські. Для території «А» був визначений швидкий індустріальний розвиток, а територія «Б» мала залишатися ринком збуту польських товарів та джерелом сировини. 85 % підприємств цього краю були дрібними й не витримували серйозної конкуренції.
Під час економічної кризи 1929—1932 рр. значна кількість українських підприємств і господарств зазнала чималих збитків або розорилася, а польський уряд активно підтримував польських підприємців і землевласників.
Політичний та національно-визвольний рух на Заході України
Українське населення не вважало польську владу постійною, а розглядало її як тимчасову й окупаційну. Переважна його більшість бойкотувала заходи поляків (перепис населення, парламентські вибори).
1920 року була заснована Українська військова організація (УВО), яку очолив Є. Коновалець. Ця організація вдалася до серії терористичних актів, серед яких були замах на прем'єр-міністра Юзефа Пілсудського 25 листопада 1921 року, підпали господарств польських поміщиків, напади на поліцію тощо.
З вояків УГА створювалися партизанські загони. Кілька років їм удавалося активно діяти, і тільки 1922 року вони були розбиті польськими військами, їх керівників розстріляли.
До 1923 року у Відні діяв уряд ЗУНР, очолюваний Є.Петрушевичем, який протягом певного періоду координував політичний рух у Галичині. Уряд Є.Петрушевича робив усе можливе, щоб його почули великі держави: надсилав їм ноти протесту проти польської окупації, звертався до них по допомогу.
Проте Антанта хотіла мати потужний кордон з Радянською Росією, тому була зацікавлена в сильній Польщі.
Країни Антанти визнали Східну Галичину частиною Польської держави, зобов'язавши її уряд забезпечити автономію Галичини й демократичні права її громадян. Варшава ніколи не дотримувала цих обіцянок.
Під впливом суспільно-політичних обставин український політичний рух Західної України розділився на кілька течій і напрямків:
- прибічників нормалізації відносин з поляками й використання демократичних інституцій Польської держави відстоювання прав і свобод українців;
- прихильників Радянського Союзу, які вбачали майбутнє України в складі СРСР;
- прихильників радикальних течій боротьби проти польської окупації, що виступали за незалежну Українську державу, яку були готові виборювати її всіма можливими засобами.
До першої групи належало Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), утворене внаслідок об'єднання різних політичних сил Галичини й Волині (лідер УНДО — Д. Левицький). Головною метою УНДО проголосило боротьбу за самостійну й соборну Україну легальними засобами. Програмою-мінімум ця організація вважала досягнення автономії українських земель у складі Польщі, проте у зв'язку з антиукраїнською політикою польського уряду вона дуже швидко втратила своїх прихильників.
Другий табір репрезентувала Комуністична партія Західної України (КПЗУ), утворена 1923 року. Комуністи, як завжди, бажали шляхом соціалістичної революції досягти соціального та національного визволення. Партія активно використовувала легальні й нелегальні методи роботи. Більшість членів партії становили українці, хоч серед партійців були також євреї й поляки. Сталінське керівництво з недовірою поставилося до КПЗУ. 1938 року партія за рішенням Комуністичного інтернаціоналу була розпущена у зв'язку з трафаретним сталінським звинуваченням — начебто в її ряди проникла фашистська агентура.
1929 року у Відні завершилося оформлення третього табору, який репрезентувала Організація українських націоналістів (ОУН), куди ввійшли різноманітні радикальні групи. Головою проводу був обраний Євген Коновалець. Програма ОУН ґрунтувалася на радикальному націоналізмі, який проголошував прийнятними для здобуття незалежності України будь-які методи й засоби. ОУН засуджувала соціалізм, капіталізм, лібералізм, демократизм, висуваючи на перший план революційний націоналізм. Ця організація активно застосовувала тактику революційного терору проти польської адміністрації та українців, які співпрацювали з польською владою.
За підрахунком О. Субтельного, на початку 1930-х рр. націоналісти орагнізували сотні актів саботажу та 60 актів замахів та вбивств (1934 року члени ОУН ліквідували польського міністра внутрішніх справ Б. Перацького).
З часом в організації виник конфлікт між Центральним проводом та галицьким крайовим керівництвом ОУН, на чолі якого стояв Степан Бандера. Молоді галичани засуджували старших товаришів у далекому зарубіжжі за пасивність і закликали до насильницьких дій проти Польщі.
1938 року Є. Коновалець був убитий радянським диверсантом П. Судоплатовим, і його місце зайняв Андрій Мельник, який вважав за необхідне орієнтуватися на націонал-соціалістичну Німеччину й планував за її допомогою визволити Україну від влади Польщі, Румунії, Чехословаччини та СРСР.
Після трагічної загибелі Є. Коновальця Організація українських націоналістів розкололася на два табори: ОУН(Б) — С. Бандери та ОУН(М) — А. Мельника. Щоб досягти своєї мети в боротьбі за визволення України, обидва проводи вступили в активний контакт з керівництвом націонал-соціалістичної Німеччини.
Див. також
Примітки
- Ярослав Грицак: «Галичина має дуже сильну цивілізаційну місію» [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]. zbruc.eu. 26.03.2018
- представники напівлегальної польської партії Стронніцтво демократично-народове
Джерела та література
- «Новий довідник з Історії України». С.Крупчан, Т.Крупчан, О.Скопненко, О.Іванюк.,2006.
- Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.1-2. — К., 1990.
- Грушевський М. С. Ілюстрована історія України . — К., 1992.
- Історія України в особах. Литовсько-польська доба. — К.,1997.
- Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 кн. Кн. 1. — К., 1993.
- Рибалка І. К. Історія України. — Ч.1. — Харків, 1995.
- Субтельний О. Україна: Історія. — К., 1996.
- Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр., допов. — Харків: Золоті сторінки, 2013. — 272 с.
- Roman Drozd, Bohdan Halczak: Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921—1989". Warszawa: 2010.
- Roman Drozd: Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918—1989). T. I. Słupsk-Warszawa: 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati stattyu Malopolsha do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z zhovtnya 2020 U Vikipediyi ye statti pro Polska Respublika 1918 1939 U Vikipediyi ye statti pro Malopolsha Ukrayinski zemli u skladi Polshi 1919 1939 oficijno Malopolsha chastina etnichnih ukrayinskih teritorij sho perebuvali pid vladoyu Polskoyi Respubliki u period mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami PeredumoviPersha svitova vijna 1914 1918 rokiv znovu porushila polske pitannya na mizhnarodnij areni Yak centralni derzhavi tak i Rosiya obicyali polyakam u majbutnomu ti chi inshi formi avtonomiyi Yuzef Pilsudskij utvoriv u skladi avstro ugorskoyi armiyi dobrovolchi polski legioni z metoyu zvilnennya Polskogo Korolivstva z pid vladi Romanovih u hodi vijni z Rosiyeyu Situaciya dokorinno zminilasya pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku u Rosiyi koli v dokumentah Petrogradskoyi radi j Timchasovogo uryadu z yavilisya zayavi pro pravo polyakiv na derzhavnu nezalezhnist Pochalosya stvorennya polskih vijskovih chastin u Rosiyi U Zhenevi v serpni 1917 roku endeki zasnuvali Polskij nacionalnij komitet yakij ocholiv Roman Dmovskij Jogo viznali krayini Antanti U Franciyi z polskih vijskovopolonenih i dobrovolciv buv sformovanij polskij vijskovij korpus pid komanduvannyam generala Yuzefa Gallera Pragnennya polyakiv do nezalezhnosti bulo vidobrazhene v poslanni amerikanskogo prezidenta V Vilsona do kongresu v sichni 1918 roku a takozh u dekreti Radnarkomu Rosiyi u serpni 1918 roku Z nablizhennyam porazki krayin Chetvernogo soyuzu u vijni voseni 1918 roku mogutnij nacionalnij ruh polyakiv viyavivsya v zasnuvanni dekilkoh uryadovih oseredkiv u Krakovi Polska likvidacijna komisiya Lyublini Timchasovij narodnij uryad Varshavi Regentska rada j uryad Yuzef Pilsudskij 1867 1935 polskij politichnij i derzhavnij diyach marshal Polshi 11 listopada 1918 roku do Varshavi pribuv Yu Pilsudskij yakij spirayuchis na Polsku vijskovu organizaciyu ta livi partiyi progolosiv vidnovlennya Polskoyi derzhavi Nezabarom vin buv priznachenij yiyi timchasovim kerivnikom a za jogo doruchennyam Ye Morachevskij sformuvav uryad Oficijnoyu nazvoyu novostvorenoyi derzhavi stala Rich Pospolita Polska Najskladnishoyu problemoyu vidnovlenoyi derzhavi buli yiyi kordoni Rozv yazannya cogo pitannya zalezhalo yak vid voli krayin Antanti tak i vid mozhlivostej siloyu zbroyi rozshiriti derzhavnu teritoriyu do osvyachenih tradiciyeyu velikoderzhavnosti kordoniv 1772 roku U rezultati vijni z ukrayincyami polyaki zahopili teritoriyu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki j u 1923 roci domoglisya vid Antanti viznannya cogo zagarbannya Pislya pidpisannya 22 kvitnya 1920 roku Varshavskogo dogovoru z Direktoriyeyu UNR Yu Pilsudskij rozpochav vijnu z Radyanskoyu Rosiyeyu yaka zavershilasya ukladennyam u berezni 1921 roku Rizkogo mirnogo dogovoru sho zalishiv zahidnoukrayinski j zahidnobiloruski zemli za Polsheyu Za Versalskim mirnim dogovorom 1919 roku do Polshi bula priyednana Poznanshina j chastina Pomor ya z vuzkim vihodom do Baltijskogo morya port Gdansk Dancig otrimav status vilnogo mista U zhovtni 1920 roku polski vijska zahopili v Litvi Vilenskij kraj Ukrayinski zemli sho vvijshli do skladu PolshiPislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni j nacionalno vizvolnoyi borotbi 1917 1921 rr pid vladoyu Polshi opinilisya taki etnichni ukrayinski zemli Shidna Galichina Holmshina Pidlyashshya Zahidna Volin Zahidne Polissya Posyannya Lemkivshina Vidpovidno do Varshavskogo ta Rizkogo dogovoriv ci teritoriyi oficijno zakriplyuvalisya za Polsheyu Zgidno zi statistichnimi danimi 1921 roku v Polshi zhilo 27 mln osib sered yakih majzhe tretinu 31 stanovili nacionalni menshini ukrayinci yevreyi bilorusi nimci ta inshi Ukrayinci stali tut najchislennishoyu nacionalnoyu grupoyu pislya polyakiv yih bulo ponad 5 mln osib 15 vid usogo naselennya Nacionalni utiski ukrayinciv z boku polskoyi vladiNovostvorena Polska derzhava obicyala krayinam Antanti nadati ukrayincyam shiroki avtonomni prava ale ciyeyi obicyanki ne dotrimala Natomist vona vzhivala zahodiv unaslidok yakih buli likvidovani vsi demokratichni instituciyi ZUNR kategorichno zaboronyalosya vzhivati nazvi Zahidna Ukrayina Shidna Galichina zaboronenimi stali slova ukrayinec ukrayinskij zamist nih reanimuvavsya davnij termin rusin rusinskij zusillyami ministra osviti Stanislava Grabskogo ukrayinski shkoli buli peretvoreni na polsko ukrayinski z perevagoyu polskoyi movi ukrayinciv ne prijmali do Lvivskogo universitetu u yakomu zakrili vsi ukrayinski kafedri ukrayinciv ta predstavnikiv tih nacionalnih menshin yaki pidtrimuvali Zahidnoukrayinsku Narodnu Respubliku zdebilshogo yevreyiv ta nimciv zvilneno z kerivnih posad i derzhavnih zakladiv Teror ohopiv tereni Galichini Desyatki tisyach ukrayinciv i tih hto yim spivchuvav zaznavali masovih areshtiv uv yaznen konctaboriv Polska vlada povela nastup proti ukrayinskoyi kulturi ta osviti Vidbuvalasya shtuchna kolonizaciya do ukrayinskih mist buli pereseleni 100 tis osib polskogo pohodzhennya a do sil 200 tis osib Shob pridushiti opir ukrayinciv za iniciativi polskogo prem yer ministra Yuzefa Pilsudskogo v Galichini provedeno pacifikaciyu masovi represiyi proti ukrayinciv zdijsneni za dopomogoyu vijskovih ta policiyi Nastup na politichne gromadske j kulturne zhittya suprovodzhuvavsya areshtami pogromami ukrayinskih kooperativiv ta riznomanitnih ustanov U chervni 1934 roku v Berezi Kartuzkij buv stvorenij specialnij konctabir dlya represovanih ukrayinciv Shob zavaditi konsolidaciyi ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu buv ustanovlenij shtuchnij kordon mizh Galichinoyu ta Volinnyu Polissyam i Pidlyashshyam Polskij uryad postijno namagavsya posiyati rozbrat mizh 3 miljonnim ukrayinskim naselennyam Galichini perevazhno greko katolickogo viroviznannya ta 2 miljonnim pravoslavnim naselennyam yake meshkalo na inshih pidvladnih Polshi ukrayinskih zemlyah Nacionalni utiski dopovnyuvalisya zhorstokim socialno ekonomichnim gnoblennyam Polskij uryad podiliv krayinu na dvi teritoriyi Polshu A ta Polshu B Do pershoyi vhodili etnichni polski zemli do drugoyi perevazhno zahidnoukrayinski ta zahidnobiloruski Dlya teritoriyi A buv viznachenij shvidkij industrialnij rozvitok a teritoriya B mala zalishatisya rinkom zbutu polskih tovariv ta dzherelom sirovini 85 pidpriyemstv cogo krayu buli dribnimi j ne vitrimuvali serjoznoyi konkurenciyi Pid chas ekonomichnoyi krizi 1929 1932 rr znachna kilkist ukrayinskih pidpriyemstv i gospodarstv zaznala chimalih zbitkiv abo rozorilasya a polskij uryad aktivno pidtrimuvav polskih pidpriyemciv i zemlevlasnikiv Politichnij ta nacionalno vizvolnij ruh na Zahodi UkrayiniUkrayinske naselennya ne vvazhalo polsku vladu postijnoyu a rozglyadalo yiyi yak timchasovu j okupacijnu Perevazhna jogo bilshist bojkotuvala zahodi polyakiv perepis naselennya parlamentski vibori 1920 roku bula zasnovana Ukrayinska vijskova organizaciya UVO yaku ocholiv Ye Konovalec Cya organizaciya vdalasya do seriyi teroristichnih aktiv sered yakih buli zamah na prem yer ministra Yuzefa Pilsudskogo 25 listopada 1921 roku pidpali gospodarstv polskih pomishikiv napadi na policiyu tosho Yevgen Konovalec 1891 1938 ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach polkovnik Armiyi UNR golova Provodu ukrayinskih nacionalistiv z 1927 roku Z voyakiv UGA stvoryuvalisya partizanski zagoni Kilka rokiv yim udavalosya aktivno diyati i tilki 1922 roku voni buli rozbiti polskimi vijskami yih kerivnikiv rozstrilyali Do 1923 roku u Vidni diyav uryad ZUNR ocholyuvanij Ye Petrushevichem yakij protyagom pevnogo periodu koordinuvav politichnij ruh u Galichini Uryad Ye Petrushevicha robiv use mozhlive shob jogo pochuli veliki derzhavi nadsilav yim noti protestu proti polskoyi okupaciyi zvertavsya do nih po dopomogu Prote Antanta hotila mati potuzhnij kordon z Radyanskoyu Rosiyeyu tomu bula zacikavlena v silnij Polshi Krayini Antanti viznali Shidnu Galichinu chastinoyu Polskoyi derzhavi zobov yazavshi yiyi uryad zabezpechiti avtonomiyu Galichini j demokratichni prava yiyi gromadyan Varshava nikoli ne dotrimuvala cih obicyanok Pid vplivom suspilno politichnih obstavin ukrayinskij politichnij ruh Zahidnoyi Ukrayini rozdilivsya na kilka techij i napryamkiv pribichnikiv normalizaciyi vidnosin z polyakami j vikoristannya demokratichnih institucij Polskoyi derzhavi vidstoyuvannya prav i svobod ukrayinciv prihilnikiv Radyanskogo Soyuzu yaki vbachali majbutnye Ukrayini v skladi SRSR prihilnikiv radikalnih techij borotbi proti polskoyi okupaciyi sho vistupali za nezalezhnu Ukrayinsku derzhavu yaku buli gotovi viboryuvati yiyi vsima mozhlivimi zasobami Do pershoyi grupi nalezhalo Ukrayinske nacionalno demokratichne ob yednannya UNDO utvorene vnaslidok ob yednannya riznih politichnih sil Galichini j Volini lider UNDO D Levickij Golovnoyu metoyu UNDO progolosilo borotbu za samostijnu j sobornu Ukrayinu legalnimi zasobami Programoyu minimum cya organizaciya vvazhala dosyagnennya avtonomiyi ukrayinskih zemel u skladi Polshi prote u zv yazku z antiukrayinskoyu politikoyu polskogo uryadu vona duzhe shvidko vtratila svoyih prihilnikiv Drugij tabir reprezentuvala Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini KPZU utvorena 1923 roku Komunisti yak zavzhdi bazhali shlyahom socialistichnoyi revolyuciyi dosyagti socialnogo ta nacionalnogo vizvolennya Partiya aktivno vikoristovuvala legalni j nelegalni metodi roboti Bilshist chleniv partiyi stanovili ukrayinci hoch sered partijciv buli takozh yevreyi j polyaki Stalinske kerivnictvo z nedoviroyu postavilosya do KPZU 1938 roku partiya za rishennyam Komunistichnogo internacionalu bula rozpushena u zv yazku z trafaretnim stalinskim zvinuvachennyam nachebto v yiyi ryadi pronikla fashistska agentura Stepan Bandera 1909 1959 vidomij ukrayinskij politichnij diyach odin iz lideriv ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu 1930 1950 h rr 1929 roku u Vidni zavershilosya oformlennya tretogo taboru yakij reprezentuvala Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv OUN kudi vvijshli riznomanitni radikalni grupi Golovoyu provodu buv obranij Yevgen Konovalec Programa OUN gruntuvalasya na radikalnomu nacionalizmi yakij progoloshuvav prijnyatnimi dlya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini bud yaki metodi j zasobi OUN zasudzhuvala socializm kapitalizm liberalizm demokratizm visuvayuchi na pershij plan revolyucijnij nacionalizm Cya organizaciya aktivno zastosovuvala taktiku revolyucijnogo teroru proti polskoyi administraciyi ta ukrayinciv yaki spivpracyuvali z polskoyu vladoyu Za pidrahunkom O Subtelnogo na pochatku 1930 h rr nacionalisti oragnizuvali sotni aktiv sabotazhu ta 60 aktiv zamahiv ta vbivstv 1934 roku chleni OUN likviduvali polskogo ministra vnutrishnih sprav B Perackogo Z chasom v organizaciyi vinik konflikt mizh Centralnim provodom ta galickim krajovim kerivnictvom OUN na choli yakogo stoyav Stepan Bandera Molodi galichani zasudzhuvali starshih tovarishiv u dalekomu zarubizhzhi za pasivnist i zaklikali do nasilnickih dij proti Polshi 1938 roku Ye Konovalec buv ubitij radyanskim diversantom P Sudoplatovim i jogo misce zajnyav Andrij Melnik yakij vvazhav za neobhidne oriyentuvatisya na nacional socialistichnu Nimechchinu j planuvav za yiyi dopomogoyu vizvoliti Ukrayinu vid vladi Polshi Rumuniyi Chehoslovachchini ta SRSR Pislya tragichnoyi zagibeli Ye Konovalcya Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv rozkololasya na dva tabori OUN B S Banderi ta OUN M A Melnika Shob dosyagti svoyeyi meti v borotbi za vizvolennya Ukrayini obidva provodi vstupili v aktivnij kontakt z kerivnictvom nacional socialistichnoyi Nimechchini Div takozhPolonizaciya Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPrimitkiYaroslav Gricak Galichina maye duzhe silnu civilizacijnu misiyu 28 listopada 2020 u Wayback Machine zbruc eu 26 03 2018 predstavniki napivlegalnoyi polskoyi partiyi Stronnictvo demokratichno narodoveDzherela ta literatura Novij dovidnik z Istoriyi Ukrayini S Krupchan T Krupchan O Skopnenko O Ivanyuk 2006 Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini T 1 2 K 1990 Grushevskij M S Ilyustrovana istoriya Ukrayini K 1992 Istoriya Ukrayini v osobah Litovsko polska doba K 1997 Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini U 2 kn Kn 1 K 1993 Ribalka I K Istoriya Ukrayini Ch 1 Harkiv 1995 Subtelnij O Ukrayina Istoriya K 1996 Drozd R Galchak B Istoriya ukrayinciv u Polshi v 1921 1989 rokah Roman Drozd Bogdan Galchak Irina Musiyenko per z pol I Musiyenko 3 tye vid vipr dopov Harkiv Zoloti storinki 2013 272 s Roman Drozd Bohdan Halczak Dzieje Ukraincow w Polsce w latach 1921 1989 Warszawa 2010 Roman Drozd Ukraincy w najnowszych dziejach Polski 1918 1989 T I Slupsk Warszawa 2000