Літятин

Літя́тин — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Літятин
Церква св. Великомученика Димитрія Церква св. Великомученика Димитрія
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Саранчуківська сільська громада
Облікова картка	Літятин
Основні дані
Засноване	1473
Населення	▼ 648 (2014)
Площа	2,26 км²
Густота населення	342,92 осіб/км²
Поштовий індекс	47530
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°23′04″ пн. ш. 25°03′12″ сх. д. / 49.38444° пн. ш. 25.05333° сх. д. / 49.38444; 25.05333Координати: 49°23′04″ пн. ш. 25°03′12″ сх. д. / 49.38444° пн. ш. 25.05333° сх. д. / 49.38444; 25.05333
Водойми	річка Літятинський потік
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Літятин
Місцева влада
Адреса ради	47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Літятин
Літятин
Мапа
Літятин у Вікісховищі

Про зупинний пункт, біля якого знаходиться село див. Літятин (зупинний пункт).

Поштове відділення — Літятинське. До 2020 року центр однойменної сільської ради. До Літятина приєднано хутори Кривуля, Лісничівка та Обозисько. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.

Населення — 775 осіб (2001). Дворів — 219.

Географія

Поблизу села є озеро Кривуля. Селом тече річка Літятинський потік.

Через село пролягають автошляхи М12 та Т 2004. Між селами Літятин та Криве проходить залізниця, на якій розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Літятин.

У селі є вулиці: Зелена, Нижня, Нова, Обозиська, Садова та Центральна.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Літятин розташований у («холодному Поділлі») — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Літятина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,7	−0,4	4,4	12,5	18,4	21,6	22,9	22,3	18,1	12,3	5,2	0,4	11
Середня температура, °C	−4,7	−3,4	0,8	7,6	13,1	16,4	17,6	16,9	13,1	7,8	2,3	−2,2	7
Середній мінімум, °C	−7,7	−6,3	−2,8	2,8	7,8	11,2	12,4	11,6	8,1	3,4	−0,5	−4,7	2
Норма опадів, мм	33	32	34	52	80	94	99	73	57	39	37	41	671
Джерело: climate-data.org

Історія

Село згадується 15 січня 1443 року в книгах галицького суду.

Перша писемна згадка — 1473 року. Назва села походить від словосполучення «літній тин», назви козацької фортеці. Під час Австро-Угорської імперії село мало статус містечка.

У селі діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.

1943 року в місцевому лісі нацисти розстріляли понад 100 євреїв із Бережанського гето.

Після ліквідації Бережанського району 17 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська		100
російська		0

Пам'ятки

• Костел (1888);
• Церква святого Димитрія (1906, мурована);
• 2 каплички;
• 2 «фігури» Матері Божої.

Відновлено три хрести, насипано могилу на місці загибелі вояка УПА В. Шачка.

Соціальна сфера

• Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів;
• клуб;
• бібліотека;
• амбулаторія загальної практики сімейної медицини;
• ПАП «Промінь».

Галерея

• Церква Святого Димитрія
• Костел
• Пам'ятний знак Борцям за волю України.
• Каплиця на околиці села

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
2. . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
3. . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 березня 2022.

Література

• Ю. Ковальков, О. Туркевич. Літятин / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — . — С. 381—382,
• М. Рева. На шляхах життя. — Лондон, 1980

Посилання

• «Діло», 17.01.1890