Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клі мат Терно пільської о бласті багаторічний режим погоди на території області Загальна характеристикаКлімат Тернопільщ

Клімат Тернопільської області

Клімат Тернопільської області

Клі́мат Терно́пільської о́бласті — багаторічний режим погоди на території області.

Загальна характеристика

Клімат Тернопільщини — помірно континентальний із неспекотним літом, помірною зимою і достатньою кількістю опадів — формується під впливом радіаційних умов, циркуляції повітряних океанічних та континентальних повітряних мас. Перші з них поширюються у вигляді циклонів із Атлантичного океану; влітку вони зумовлюють хмарність, опади, зниження температури повітря, взимку — снігопади. З цими повітряними масами пов'язані західні та південно-західні вітри. Суха і холодна погода в зимовий період спричинена дією східних антициклонів.

Холодні повітряні маси, що проникають на територію області з півночі, зумовлюють пізні весняні й ранні осінні приморозки.

Кількість денної сонячної радіації — від 532 кал/см² у червні до 130 кал/см² у грудні. Радіаційний баланс становить майже 40 ккал/см² за рік. Висота Сонця над горизонтом у червні в полудень досягає 63-650, у грудні 17-190, під час рівнодення — 40-420. Тривалість дня — 8-16,5 год.

Клімат усієї території області сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениць, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур, у південній частині — винограду, абрикос, персиків, ранніх овочів тощо. В окремі роки в області можливе вимерзання посівів озимих культур, трапляються пізні весняні й ранні осінні заморозки, змивання посівів під час злив, вилягання зернових та інше. Інколи влітку низькі температури повітря у поєднанні з похмурою погодою гальмують розвиток сільськогосподарських культур. Загалом умови зволоження і температурний режим забезпечують потреби рослин лісостепової зони у теплі, світлі та волозі.

Опади

Упродовж року на клімат області впливають повітряні маси з Атлантики, що зумовлюють циклональну погоду, континентальне повітря: взимку проникають відроги сибірського антициклону, що спричиняють холодну погоду, влітку впливає азорський максимум, навесні й на початку осені — холодні арктичні повітряні маси.

Вітри (найчастіше північно-західні та південно-західні, найменше — північні та південні) характерні для всіх пір року, особливо для літа. Активна циклонна діяльність зумовлює велику кількість опадів. У межах Тернопільщини випадає достатня кількість опадів (550—700 мм за рік). Найбільше — на заході та північному заході (понад 650 мм за рік), найменше (550 мм за рік) — на крайньому південному сході. Переважна більшість опадів (70–75 %) випадає в теплий період року, найменше — взимку. Влітку часто бувають зливи, нерідко — грози, іноді — град.

Сніговий покрив на території області випадає зазвичай — у другій половині листопада і тримається до початку березня. Товщина — 8-10 см, максимуму досягає у другій декаді лютого. Дати танення снігового покриву припадають на кінець березня, з коливанням від другої декади лютого до першої декади березня. Найбільша висота снігового покриву (9–16 см) буває в другій декаді лютого.

Річний коофіцієнт зволоження — 1,11 на півночі і заході, 1 — у центральній частині, 0,92 — у південно-східній районах області.

Термічний режим

Термічний режим характерний рисами континентальності. Амплітуда річних коливань повітря — 23-24 °C. Середня температура найтеплішого місяця (липень) — +18 — +19 °C, найхолоднішого (січень) — −4,5 — −5°С. Найвищі показники середньої температури повітря у липні характерні для південної частини області (+18,8°С), найнижчі — для західної і центральної частин (+18 — +18,5°С). У січні температура повітря у центральній частині нижча (-5,4°С) від температури в інших частинах області, що зумовлено тим, що це найвища, безліса частина височини.

Вторгнення континентальних мас повітря призводить до значних коливань температури: влітку — до +39°С, а у 2012 році сягнули 42°С, взимку — до −34°С. Розподіл сум активних температур (за період із середньодобовими температурами вище +10°С) в області нерівномірний: у південній і південно-східній частинах вони становлять 2600—2700°, у зниженнях північньої частини — 2550°С, на піднятих ділянках північної та центральної частин − 2450—2470°С.

Тривалість безморозного періоду − 165—170 днів на південному сході, 150—165 на решті території. Вегетаційний період рослин — 205—209 днів: із 1-ї декади квітня до кінця жовтня, період активної вегетації у середній піднятій частині області − 156—167 днів, у долинах північної частини і на півдні — 162—163 дні.

Найхолоднішою є центральна частина Тернопільщини, яку називають «Холодне Поділля»; середньорічна температура тут становить +6,9°С. Найтепліше в області у Придністров'ї, так зване «Тепле Поділля» — 7,4°С.

Абсолютний максимум температур

Абсолютний максимум температур для метеостанцій Тернопільської області:

Найтеплішим на Тернопільщині був 1989 р., коли середньорічна температура повітря становила + 8,9° С. при кліматичній нормі + 7,1° С.

Абсолютний мінімум температур

Абсолютний мінімум температур для метеостанцій Тернопільської області зафіксований до 1944 р:

Згодом найнижча температура була зафіксована:

  • село Білокриниця Кременецького району — мінус 30,9° С (1949—1950), мінус 31,6° С (1986—1987 рр.)
  • місто Бережани — мінус 30,5° С (1962—1963 рр.)
  • місто Чортків — мінус 31,6° С (1962—1963 рр.).

Найхолоднішим був 1980 р. із середньорічною температурою плюс 5,7° С.

Пори року

На території Тернопільської області чітко виділяються пори року.

Весна починається у 2-й декаді березня після переходу середньодобової температури через 0°С, літо триває від 3-ї декади травня до 1-ї декади вересня (перехід температур через +15°С), осінь завершується наприкінці листопада (перехід температур через 0°С). Найдовша зима у центральних і східних районах області (до 112 днів), найкоротша — на заході та в низовинних ділянках на півночі (до 104 днів). Літо найдовше у південно-східній частині, найкоротше (на 13-19 днів) — у центральній.

Навесні та восени можливі заморозки: найпізніші — на півдні у 2-й декаді травня, на решті території — у 3-й декаді травня, найраніші — у середині вересня.

Кліматичне районування

В області виділяють три кліматичні райони:

  • Північний — найнижчі ділянки північної частини області. Середні температури січня — 4,5°, липня — +18,5°, сума активних температур досягає 2550 °C. Випадає понад 650 мм опадів на рік, зволоження надмірне. Безморозний період — 160—165 днів;
  • Центральний — найвищі ділянки північної і центральної частин області. Цей кліматичний район називають «холодним Поділлям» — середня температура повітря за рік — +6,8 °C, сума активних температур — 2400—2500 °C, найкоротше літо (98-90 днів), найкоротший безморозний період (150—165 днів), найбільше днів із сніговим покривом (85-93 дні), випадає понад 600—650 мм опадів на рік;
  • Південний — Борщівський, Заліщицький, Чортківський райони, південні частини Гусятинського і Бучацького районів. Цей кліматичний район називається «теплим Поділлям»: середньорічна температура повітря +7,3°С, січня — −4,5°- −5°С, липня — +19°С, сума активних температур — 2700°С. Весна настає на 2 тижні раніше, ніж на решті території області. Тут добрі умови для вирощування теплолюбних культур, особливо на південних схилах долини річки Дністер. У районі найсприятливіші кліматичні умови для відпочинку — на берегах Дністра і його приток, особливо у місті Заліщики, що у меандрі Дністра.

Примітки

  1. І. Дем'янова. Абсолютний максимум температур // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 18. — .
  2. І.Заверуха. Абсолютний мінімум температур. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 18. — .

Література

  • О. Заставецька. Клімат Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 89–90. — .
  • Заставецька О., Свинко Й. Клімат / Природа і населення Тернопільщини // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 12–13. — .
  • Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія Тернопільської області. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2012. — 143 с.
  • Заставецька Л., Заставецька О. Твій рідний край Тернопільщина. — Тернопіль : Навчальна книга–Богдан. — 2011. — 112 с., іл.
  • Природа Тернопільської області / За ред. Н. І. Геренчука. — К. : Вища школа, 1979. — 168 с.
  • Свинко Й. М. Природа Тернопілля в колишньому минулому. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. — 112 с., іл.
  • Свинко Й. М. Нарис про природу Тернопільської області. Полатане минуле, сучасний етап — Тернопіль : Навчальна книга–Богдан. — 2008. — 116 с.
  • Свинко Й. М. Дністровський каньйон очима допитливих. Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 164 с., іл.
  • Сивий М., Кітура В. Мінерально-ресурсний потенціал Тернопільської області. — Тернопіль, 1999. — 274 с.
  • Тернопільська область. Географічний атлас. Моя мала Батьківщина. — К. : Мапа, 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kli mat Terno pilskoyi o blasti bagatorichnij rezhim pogodi na teritoriyi oblasti Zagalna harakteristikaKlimat Ternopilshini pomirno kontinentalnij iz nespekotnim litom pomirnoyu zimoyu i dostatnoyu kilkistyu opadiv formuyetsya pid vplivom radiacijnih umov cirkulyaciyi povitryanih okeanichnih ta kontinentalnih povitryanih mas Pershi z nih poshiryuyutsya u viglyadi cikloniv iz Atlantichnogo okeanu vlitku voni zumovlyuyut hmarnist opadi znizhennya temperaturi povitrya vzimku snigopadi Z cimi povitryanimi masami pov yazani zahidni ta pivdenno zahidni vitri Suha i holodna pogoda v zimovij period sprichinena diyeyu shidnih anticikloniv Holodni povitryani masi sho pronikayut na teritoriyu oblasti z pivnochi zumovlyuyut pizni vesnyani j ranni osinni primorozki Kilkist dennoyi sonyachnoyi radiaciyi vid 532 kal sm u chervni do 130 kal sm u grudni Radiacijnij balans stanovit majzhe 40 kkal sm za rik Visota Soncya nad gorizontom u chervni v poluden dosyagaye 63 650 u grudni 17 190 pid chas rivnodennya 40 420 Trivalist dnya 8 16 5 god Klimat usiyeyi teritoriyi oblasti spriyatlivij dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur lisostepovoyi zoni zokrema ozimoyi ta yaroyi pshenic yachmenyu zhita vivsa cukrovih buryakiv kartopli ovochevih i kormovih kultur u pivdennij chastini vinogradu abrikos persikiv rannih ovochiv tosho V okremi roki v oblasti mozhlive vimerzannya posiviv ozimih kultur traplyayutsya pizni vesnyani j ranni osinni zamorozki zmivannya posiviv pid chas zliv vilyagannya zernovih ta inshe Inkoli vlitku nizki temperaturi povitrya u poyednanni z pohmuroyu pogodoyu galmuyut rozvitok silskogospodarskih kultur Zagalom umovi zvolozhennya i temperaturnij rezhim zabezpechuyut potrebi roslin lisostepovoyi zoni u tepli svitli ta volozi OpadiUprodovzh roku na klimat oblasti vplivayut povitryani masi z Atlantiki sho zumovlyuyut ciklonalnu pogodu kontinentalne povitrya vzimku pronikayut vidrogi sibirskogo anticiklonu sho sprichinyayut holodnu pogodu vlitku vplivaye azorskij maksimum navesni j na pochatku oseni holodni arktichni povitryani masi Vitri najchastishe pivnichno zahidni ta pivdenno zahidni najmenshe pivnichni ta pivdenni harakterni dlya vsih pir roku osoblivo dlya lita Aktivna ciklonna diyalnist zumovlyuye veliku kilkist opadiv U mezhah Ternopilshini vipadaye dostatnya kilkist opadiv 550 700 mm za rik Najbilshe na zahodi ta pivnichnomu zahodi ponad 650 mm za rik najmenshe 550 mm za rik na krajnomu pivdennomu shodi Perevazhna bilshist opadiv 70 75 vipadaye v teplij period roku najmenshe vzimku Vlitku chasto buvayut zlivi neridko grozi inodi grad Snigovij pokriv na teritoriyi oblasti vipadaye zazvichaj u drugij polovini listopada i trimayetsya do pochatku bereznya Tovshina 8 10 sm maksimumu dosyagaye u drugij dekadi lyutogo Dati tanennya snigovogo pokrivu pripadayut na kinec bereznya z kolivannyam vid drugoyi dekadi lyutogo do pershoyi dekadi bereznya Najbilsha visota snigovogo pokrivu 9 16 sm buvaye v drugij dekadi lyutogo Richnij kooficiyent zvolozhennya 1 11 na pivnochi i zahodi 1 u centralnij chastini 0 92 u pivdenno shidnij rajonah oblasti Termichnij rezhimTermichnij rezhim harakternij risami kontinentalnosti Amplituda richnih kolivan povitrya 23 24 C Serednya temperatura najteplishogo misyacya lipen 18 19 C najholodnishogo sichen 4 5 5 S Najvishi pokazniki serednoyi temperaturi povitrya u lipni harakterni dlya pivdennoyi chastini oblasti 18 8 S najnizhchi dlya zahidnoyi i centralnoyi chastin 18 18 5 S U sichni temperatura povitrya u centralnij chastini nizhcha 5 4 S vid temperaturi v inshih chastinah oblasti sho zumovleno tim sho ce najvisha bezlisa chastina visochini Vtorgnennya kontinentalnih mas povitrya prizvodit do znachnih kolivan temperaturi vlitku do 39 S a u 2012 roci syagnuli 42 S vzimku do 34 S Rozpodil sum aktivnih temperatur za period iz serednodobovimi temperaturami vishe 10 S v oblasti nerivnomirnij u pivdennij i pivdenno shidnij chastinah voni stanovlyat 2600 2700 u znizhennyah pivnichnoyi chastini 2550 S na pidnyatih dilyankah pivnichnoyi ta centralnoyi chastin 2450 2470 S Trivalist bezmoroznogo periodu 165 170 dniv na pivdennomu shodi 150 165 na reshti teritoriyi Vegetacijnij period roslin 205 209 dniv iz 1 yi dekadi kvitnya do kincya zhovtnya period aktivnoyi vegetaciyi u serednij pidnyatij chastini oblasti 156 167 dniv u dolinah pivnichnoyi chastini i na pivdni 162 163 dni Najholodnishoyu ye centralna chastina Ternopilshini yaku nazivayut Holodne Podillya serednorichna temperatura tut stanovit 6 9 S Najteplishe v oblasti u Pridnistrov yi tak zvane Teple Podillya 7 4 S Absolyutnij maksimum temperatur Absolyutnij maksimum temperatur dlya meteostancij Ternopilskoyi oblasti misto Chortkiv 38 8 S misto Ternopil 36 S obidva serpen 1946 r misto Kremenec 37 3 S misto Berezhani 36 6 S obidva serpen 1952 r Najteplishim na Ternopilshini buv 1989 r koli serednorichna temperatura povitrya stanovila 8 9 S pri klimatichnij normi 7 1 S Absolyutnij minimum temperatur Absolyutnij minimum temperatur dlya meteostancij Ternopilskoyi oblasti zafiksovanij do 1944 r selo Bilokrinicya Kremeneckogo rajonu minus 36 S misto Ternopil minus 34 S misto Berezhani minus 33 S Zgodom najnizhcha temperatura bula zafiksovana selo Bilokrinicya Kremeneckogo rajonu minus 30 9 S 1949 1950 minus 31 6 S 1986 1987 rr misto Berezhani minus 30 5 S 1962 1963 rr misto Chortkiv minus 31 6 S 1962 1963 rr Najholodnishim buv 1980 r iz serednorichnoyu temperaturoyu plyus 5 7 S Pori rokuNa teritoriyi Ternopilskoyi oblasti chitko vidilyayutsya pori roku Vesna pochinayetsya u 2 j dekadi bereznya pislya perehodu serednodobovoyi temperaturi cherez 0 S lito trivaye vid 3 yi dekadi travnya do 1 yi dekadi veresnya perehid temperatur cherez 15 S osin zavershuyetsya naprikinci listopada perehid temperatur cherez 0 S Najdovsha zima u centralnih i shidnih rajonah oblasti do 112 dniv najkorotsha na zahodi ta v nizovinnih dilyankah na pivnochi do 104 dniv Lito najdovshe u pivdenno shidnij chastini najkorotshe na 13 19 dniv u centralnij Navesni ta voseni mozhlivi zamorozki najpiznishi na pivdni u 2 j dekadi travnya na reshti teritoriyi u 3 j dekadi travnya najranishi u seredini veresnya Klimatichne rajonuvannyaV oblasti vidilyayut tri klimatichni rajoni Pivnichnij najnizhchi dilyanki pivnichnoyi chastini oblasti Seredni temperaturi sichnya 4 5 lipnya 18 5 suma aktivnih temperatur dosyagaye 2550 C Vipadaye ponad 650 mm opadiv na rik zvolozhennya nadmirne Bezmoroznij period 160 165 dniv Centralnij najvishi dilyanki pivnichnoyi i centralnoyi chastin oblasti Cej klimatichnij rajon nazivayut holodnim Podillyam serednya temperatura povitrya za rik 6 8 C suma aktivnih temperatur 2400 2500 C najkorotshe lito 98 90 dniv najkorotshij bezmoroznij period 150 165 dniv najbilshe dniv iz snigovim pokrivom 85 93 dni vipadaye ponad 600 650 mm opadiv na rik Pivdennij Borshivskij Zalishickij Chortkivskij rajoni pivdenni chastini Gusyatinskogo i Buchackogo rajoniv Cej klimatichnij rajon nazivayetsya teplim Podillyam serednorichna temperatura povitrya 7 3 S sichnya 4 5 5 S lipnya 19 S suma aktivnih temperatur 2700 S Vesna nastaye na 2 tizhni ranishe nizh na reshti teritoriyi oblasti Tut dobri umovi dlya viroshuvannya teplolyubnih kultur osoblivo na pivdennih shilah dolini richki Dnister U rajoni najspriyatlivishi klimatichni umovi dlya vidpochinku na beregah Dnistra i jogo pritok osoblivo u misti Zalishiki sho u meandri Dnistra PrimitkiI Dem yanova Absolyutnij maksimum temperatur Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 18 ISBN 966 528 197 6 I Zaveruha Absolyutnij minimum temperatur Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 18 ISBN 966 528 197 6 LiteraturaO Zastavecka Klimat Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 89 90 ISBN 966 528 199 2 Zastavecka O Svinko J Klimat Priroda i naselennya Ternopilshini Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 12 13 ISBN 978 966 457 228 3 Zastavecka O V Zastaveckij B I Tkach D V Geografiya Ternopilskoyi oblasti Ternopil Pidruchniki i posibniki 2012 143 s Zastavecka L Zastavecka O Tvij ridnij kraj Ternopilshina Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2011 112 s il Priroda Ternopilskoyi oblasti Za red N I Gerenchuka K Visha shkola 1979 168 s Svinko J M Priroda Ternopillya v kolishnomu minulomu Ternopil Pidruchniki i posibniki 2011 112 s il Svinko J M Naris pro prirodu Ternopilskoyi oblasti Polatane minule suchasnij etap Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 116 s Svinko J M Dnistrovskij kanjon ochima dopitlivih Ternopil Pidruchniki i posibniki 2013 164 s il Sivij M Kitura V Mineralno resursnij potencial Ternopilskoyi oblasti Ternopil 1999 274 s Ternopilska oblast Geografichnij atlas Moya mala Batkivshina K Mapa 2009

Дата публікації:
Топ