Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флора Тернопільської області рослинний світ сукупність рослинних угрупувань краю Тернопільська область розташована у ліс

Флора Тернопільської області

Флора Тернопільської області

Флора Тернопільської області, рослинний світ — сукупність рослинних угрупувань краю.

Тернопільська область розташована у лісостеповій зоні. Тут зростають понад 1100 видів вищих спорових і насінних рослин. Така різноманітність зумовлена розташуванням між Карпатами і Поліссям. Найчиселельніші — лісові та степові види.

Історія

Перші наземні рослини на території Тернопільської області — це угруповання викопних рослин, виявлене у пізньосилурійських відкладах на лівому березі річки Дністер поблизу с. Трубчин Борщівського району. Це рослини, які належать до ранньої групи псилофітів, їх також називають (на честь дослідниці І. Куксон). Це були дуже дрібні й простої будови рослини. Стебла голі, тонкі (до 1,5 мм у діаметрі), вилкоподібно розгалужені з поодинокими (органами розмноження) на кінцях. У них не було листків, коріння і насіння, розмножувалися спорами, але мали достовірні ознаки вищ. рослин; будова набагато складніша, ніж у водоростей.

Згадане угруповання — одне з найбільших у світі, тому має велике наукове значення для пізнання історії розвитку рослинного світу. Знаходиться під охороною як цінна геологічна пам'ятка природи.

Лісова рослинність

Докладніше: Ліси Тернопільської області

Лісова рослинність сформувалася в четвертинному періоді. У минулому значна частина області була вкрита лісами, які вирубали Австро-Угорський, польський періоди, у часі німецької окупації, а також за радянської влади. Площі лісів значно зменшилися; нині вони займають 13,9 % території області.

За розрахунками вчених, оптимальний показник лісистості для Тернопільщини — 17,8 % %. Вирубування цінних порід дерев (бук, дуб) призвело також до зміни видового складу лісів — збільшилася частка малоцінних порід (граб, осика, береза тощо).

Більшу частину ділянок, що вкриті лісом, займають широколисті (грабові, дубово-грабові, букові) ліси. Тільки в північній частині області зростають мішані ліси. Грабові й дубово -грабові ліси займають південно-західну частину області (Придністров'я), Подільське плато, північну частину Товтрового кряжа, Кременецькі гори. Крім граба, що переважає у деревостої, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, у підліску — ліщина, горобина та ін.

Букові ліси зростають на підвищених ділянках Тернопільського плато. Бук утворює суцілені масиви лише в південно-західній частині області, в інших місцях він росте у вигляд і острівців. Через територію області пролягла східна межа поширення бука в Європі. Це — бучина на Товтровому кряжі біля річки Збруч. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, в підліску — ліщина, калина, глід, терен, вовчі ягоди тощо.

Мішані ліси займають територію Малого Полісся. Вони зростають на піщаних ґрунтах у басейнах річок Іква, Вілія й Горинь. Це переважно дубово-соснові ліси. У їхньому підліску ростуть крушина, ліщина, калина та ін. У верхів'ях лівих приток рік Дністер, Горинь, Іква та Вілія поширені заплавні ліси, що складаються з осокора, в'яза, дуба, клена, ясена, вільхи.

Ліси області мають важливе ґрунтозахисне, водоохоронне, рекреаційне значення. Понад 35 тис. га лісів розміщен і на водноерозійних площах і виконують захисні функції. Навколо найбільших міст створені зелені санітарні зони — понад 32, 2 тис. га. Вздовж залізниць, автомобільних доріг насаджені лісосмуги, що мають важливе значення для очищення повітря від шкідливих викидів транспортних засобів.

Серед рідкісних видів лісової рослинності — аденофора лілієлиста.

Степова рослинність

Степова рослинність на території області у природному вигляді не збереглася. Майже всі степові ділянки розорані, а ті, що залишилися, зазнали значного впливу людини (див. Панталиха). Нерозорані степові ділянки трапляються на схилах горбів, балок, у заплавах рік тощо.

На підвищених ділянках ростуть костриця, пирій, бородач, чебрець, тонконіг та ін.; у заплавах рік на луках — мітлиця, осока, стоколос, тимофіївка, тонконіг.

Певне уявлення про давні степи, що колись були на території області, да є ділянка степу між селами Устя та Дністрове Борщівського району, про наскельно-степову рослинність — ділянка між селами Дністрове і Трубчин цього ж району (ростуть купина лікарська, гадюча цибулька, (ефедра двоколоса) та ін.).

Ділянки суходільних і заплавних лук використовують як пасовища.

Адвентивна флора

У Тернопільській області у 2009 за даними кафедри ботаніки ТНПУ зростали понад 100 видів адвентивних рослин. У стадії експансії перебувало близько 20 видів адвентивної флори, зокрема: , робінія звичайна або біла акація, стенактис однорічний, , клен ясенелистий, щириця загнута, свербига звичайна, журавець сибірський, чорнощир нетреболистий, гречка сахалінська, злинка канадська, розрив-трава дрібноквіткова, болиголов плямистий, переступень білий, золотушник канадський тощо.

Найбільша кількість а на території Тернопільщини походить із Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи.

На 1-у місці за ступенем неґативного впливу на природні екотопи — перераховані експансивні адвентивні види, оскільки вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створють монодомінантні низькодекоративні угрупування, викликають відчуття занедбаності парків і скверів.

Оскільки робінія звичайна або біла акація, клен ясенелистий, гречка сахалінська, золотушник канадський — здичавілі культивовані види, необхідно посилити контроль за декоративними видами рослин, що культивують, бо вони можуть бути джерелом інвазій нових видів адвентивної флори. Найпошир. способ. розповсюдж. плодів і насіння з групи адвентивної флори — автохорія, що часто поєднується зі зоо- й антропохорією.

Засновником наукової школи з вивчення адвентивної флори в Україні є Протопопова Віра Вікторівна.

Докладніше: Протопопова Віра Вікторівна

Реліктові види

Ендемічні види

Види, занесені до Червоної книги України

Примітки

  1. Р. Яворівський. Адвентивні рослини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — . — С. 7–8.

Література

  • О. Заставецька. Флора Тернопільської області // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 523–525.
  • Й. Свинко. Перші наземні рослини на території Тернопільської області // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 51.
  • Червона книга України. Тернопільська область[недоступне посилання з липня 2019]
  • Черняк В. М. Рідкісні та зникаючі рослини Тернопільщини з Червоної книги України [Текст] / В. М. Черняк, Г. Б. Синиця. — Т.: Навч. книга — Богдан, 2008. — 221 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Flora Ternopilskoyi oblasti roslinnij svit sukupnist roslinnih ugrupuvan krayu Ternopilska oblast roztashovana u lisostepovij zoni Tut zrostayut ponad 1100 vidiv vishih sporovih i nasinnih roslin Taka riznomanitnist zumovlena roztashuvannyam mizh Karpatami i Polissyam Najchiselelnishi lisovi ta stepovi vidi IstoriyaPershi nazemni roslini na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti ce ugrupovannya vikopnih roslin viyavlene u piznosilurijskih vidkladah na livomu berezi richki Dnister poblizu s Trubchin Borshivskogo rajonu Ce roslini yaki nalezhat do rannoyi grupi psilofitiv yih takozh nazivayut na chest doslidnici I Kukson Ce buli duzhe dribni j prostoyi budovi roslini Stebla goli tonki do 1 5 mm u diametri vilkopodibno rozgaluzheni z poodinokimi organami rozmnozhennya na kincyah U nih ne bulo listkiv korinnya i nasinnya rozmnozhuvalisya sporami ale mali dostovirni oznaki vish roslin budova nabagato skladnisha nizh u vodorostej Zgadane ugrupovannya odne z najbilshih u sviti tomu maye velike naukove znachennya dlya piznannya istoriyi rozvitku roslinnogo svitu Znahoditsya pid ohoronoyu yak cinna geologichna pam yatka prirodi Lisova roslinnistDokladnishe Lisi Ternopilskoyi oblasti Lisova roslinnist sformuvalasya v chetvertinnomu periodi U minulomu znachna chastina oblasti bula vkrita lisami yaki virubali Avstro Ugorskij polskij periodi u chasi nimeckoyi okupaciyi a takozh za radyanskoyi vladi Ploshi lisiv znachno zmenshilisya nini voni zajmayut 13 9 teritoriyi oblasti Za rozrahunkami vchenih optimalnij pokaznik lisistosti dlya Ternopilshini 17 8 Virubuvannya cinnih porid derev buk dub prizvelo takozh do zmini vidovogo skladu lisiv zbilshilasya chastka malocinnih porid grab osika bereza tosho Bilshu chastinu dilyanok sho vkriti lisom zajmayut shirokolisti grabovi dubovo grabovi bukovi lisi Tilki v pivnichnij chastini oblasti zrostayut mishani lisi Grabovi j dubovo grabovi lisi zajmayut pivdenno zahidnu chastinu oblasti Pridnistrov ya Podilske plato pivnichnu chastinu Tovtrovogo kryazha Kremenecki gori Krim graba sho perevazhaye u derevostoyi u cih lisah rostut dub yasen bereza osika buk u pidlisku lishina gorobina ta in Bukovi lisi zrostayut na pidvishenih dilyankah Ternopilskogo plato Buk utvoryuye sucileni masivi lishe v pivdenno zahidnij chastini oblasti v inshih miscyah vin roste u viglyad i ostrivciv Cherez teritoriyu oblasti prolyagla shidna mezha poshirennya buka v Yevropi Ce buchina na Tovtrovomu kryazhi bilya richki Zbruch U bukovih lisah rostut takozh grab yavir lipa v pidlisku lishina kalina glid teren vovchi yagodi tosho Mishani lisi zajmayut teritoriyu Malogo Polissya Voni zrostayut na pishanih gruntah u basejnah richok Ikva Viliya j Gorin Ce perevazhno dubovo sosnovi lisi U yihnomu pidlisku rostut krushina lishina kalina ta in U verhiv yah livih pritok rik Dnister Gorin Ikva ta Viliya poshireni zaplavni lisi sho skladayutsya z osokora v yaza duba klena yasena vilhi Lisi oblasti mayut vazhlive gruntozahisne vodoohoronne rekreacijne znachennya Ponad 35 tis ga lisiv rozmishen i na vodnoerozijnih ploshah i vikonuyut zahisni funkciyi Navkolo najbilshih mist stvoreni zeleni sanitarni zoni ponad 32 2 tis ga Vzdovzh zaliznic avtomobilnih dorig nasadzheni lisosmugi sho mayut vazhlive znachennya dlya ochishennya povitrya vid shkidlivih vikidiv transportnih zasobiv Sered ridkisnih vidiv lisovoyi roslinnosti adenofora liliyelista Stepova roslinnistStepova roslinnist na teritoriyi oblasti u prirodnomu viglyadi ne zbereglasya Majzhe vsi stepovi dilyanki rozorani a ti sho zalishilisya zaznali znachnogo vplivu lyudini div Pantaliha Nerozorani stepovi dilyanki traplyayutsya na shilah gorbiv balok u zaplavah rik tosho Na pidvishenih dilyankah rostut kostricya pirij borodach chebrec tonkonig ta in u zaplavah rik na lukah mitlicya osoka stokolos timofiyivka tonkonig Pevne uyavlennya pro davni stepi sho kolis buli na teritoriyi oblasti da ye dilyanka stepu mizh selami Ustya ta Dnistrove Borshivskogo rajonu pro naskelno stepovu roslinnist dilyanka mizh selami Dnistrove i Trubchin cogo zh rajonu rostut kupina likarska gadyucha cibulka efedra dvokolosa ta in Dilyanki suhodilnih i zaplavnih luk vikoristovuyut yak pasovisha Adventivna floraU Ternopilskij oblasti u 2009 za danimi kafedri botaniki TNPU zrostali ponad 100 vidiv adventivnih roslin U stadiyi ekspansiyi perebuvalo blizko 20 vidiv adventivnoyi flori zokrema robiniya zvichajna abo bila akaciya stenaktis odnorichnij klen yasenelistij shiricya zagnuta sverbiga zvichajna zhuravec sibirskij chornoshir netrebolistij grechka sahalinska zlinka kanadska rozriv trava dribnokvitkova boligolov plyamistij perestupen bilij zolotushnik kanadskij tosho Najbilsha kilkist a na teritoriyi Ternopilshini pohodit iz Pivnichnoyi Ameriki Seredzemnomor ya Serednoyi Aziyi Kavkazu ta Zahidnoyi Yevropi Na 1 u misci za stupenem negativnogo vplivu na prirodni ekotopi pererahovani ekspansivni adventivni vidi oskilki voni shvidko zahoplyuyut znachni teritoriyi produkuyut veliku biomasu prignichuyut i vitisnyayut vidi prirodnoyi flori Ci roslini unifikuyut fitolandshafti stvoryut monodominantni nizkodekorativni ugrupuvannya viklikayut vidchuttya zanedbanosti parkiv i skveriv Oskilki robiniya zvichajna abo bila akaciya klen yasenelistij grechka sahalinska zolotushnik kanadskij zdichavili kultivovani vidi neobhidno posiliti kontrol za dekorativnimi vidami roslin sho kultivuyut bo voni mozhut buti dzherelom invazij novih vidiv adventivnoyi flori Najposhir sposob rozpovsyudzh plodiv i nasinnya z grupi adventivnoyi flori avtohoriya sho chasto poyednuyetsya zi zoo j antropohoriyeyu Zasnovnikom naukovoyi shkoli z vivchennya adventivnoyi flori v Ukrayini ye Protopopova Vira Viktorivna Dokladnishe Protopopova Vira ViktorivnaReliktovi vidiosoka nizka osoka bila hvosh velikij china ryaba molochaj bagatobarvnij mech trava bolotna vidkasnik tatarnikolistijEndemichni vidishavliya kremenecka soncecvit sivij vivsyunec pustelnij shiverekiya podilska tonkonig riznobarvnijVidi zaneseni do Chervonoyi knigi UkrayiniPlaunopodibni Lycopodiophyta Plauni Plaunovi Lycopodiaceae Plaun kolyuchij plaun richnij L Paporotepodibni Polypodiophyta Marsiliyevi Marsileaceae Marsiliya chotirilista L Pokritonasinni Angiospermae Magnoliophyta Bukovi Fagales Berezovi Betulaceae Bereza temna Betula obscura A Kotula incl Molochajni Molochajni Euphorbiaceae Molochaj volinskij Euphorbia volhynica Bess ex Szaf Salicales Verbovi Salicaceae Verba starke Salix starkeana Willd Gvozdikovi Caryophyllales Gvozdikovi Caryophyllaceae Leshicya dnistrovska Gypsophila thyraica A Krasnova Fialkovi Violales Chistovi Cistaceae Soncecvit sivij sonyanka siva Helianthemum canum L Baumg Sapindovi Sapindales Klokichkovi Staphyleaceae Klokichka perista Staphylea pinnata L Gubocviti Lamiales Gluhokropivovi Gubocviti Lamiaceae Shavliya kremenecka Salvia cremenecensis Bess Sholomnicya vesnyana Scutellaria verna Bess Ajstrocviti Asterales Ajstrovi Skladnocviti Asteraceae Compositae Vidkasnik osotovidnij Carlina cirsioides Klok Vidkasnik tatarnikolistij Carlina onopordifolia Bess Ex Szafer et al Zhovtozillya Bessera Senecio besseranus Minder Yazichnik bukovinskij Ligularia bucovinensis Nakai Araliyecviti Araliales Zontichni Selerovi Umbelliferae Astranciya velika Astrantia major L Hydrocotyle vulgaris L Bobovocviti Fabales Bobovi Leguminosae Coronilla elegans Panc Gipokrepis chubatij Hippocrepis comosa L Zinovat bila rokitnichok bilij Chamaecytisus albus Hacq Rothm Chamaecytisus blockianus Pawl Kluskovu Chamaecytisus paczoskii V Krecz Klaskova Bruslinocviti Celastrales Bruslinovi Celastraceae Bruslina karlikova Euonymus nana Bieb Zhovtecevocviti Ranunculales Zhovtecevi Ranunculaceae Akonit nespravzhnoprotiotrujnij Aconitum pseudanthora Blocki ex Pacz Anemona rozloga Anemone laxa Juz A narcissiflora L var laxa Ulbr Rutvicya smerdyucha Thalictrum foetidum L Son velikij Pulsatilla grandis Wend Son chorniyuchij Pulsatilla nigricans Storck Orchidales Zozulincevi Orchidaceae Bilinec dovgorogij abo Gymnadenia conopsea L R BR Bilinec najzapashnishij Gymnadenia odoratissima L Rich Gnizdivka zvichajna Neottia nidus avis L Rich Goodyera repens L R Br Zozulinec obpalenij Orchis ustulata L Zozulinec purpurovij Orchis purpurea Huds Zozulinec salepovij Orchis morio L Zozulinec sholomonosnij Orchis militaris L Zozulini slozi yajcepodibni Listera ovata L R Br Koruchka bolotna Epipactis palustris L Crantz Koruchka chemernikopodibna Epipactis helleborine L Crantz Koruchka purpurova Epipactis purpurata Smith Koruchka temno chervona Epipactis aurorubens Hoffm Schult Lyubka dvolista Platanthera bifolia L Rich Lyubka zelenokvitkova Platanthera chlorantha Cust Reichb Malaksis odnolistij Malaxis monophyllos L Sw Nadborodnik bezlistij Epipogium aphyllum F W Schmidt Sw Neottianthe cucullata L Schlechter Zozulki m yasochervoni Dactylorhiza incarnata L Soo Zozulki travnevi Dactylorhiza majalis Reichb f Hunt et Summerhayes Zozulki Fuksa Dactylorhiza fuchsii Druce Soo Hammarbiya bolotna Hammarbya paludosa L O Kuntze Capparales Kapustyani Hrestocviti Brassicaceae Cruciferae Lunariya ozhivayucha Lunaria rediviva L Shiverekiya podilska Schiwereckia podolica Bess Andrz Liliyecviti Liliales Lilijni Liliaceae Liliya lisova Lilium martagon L Pidsnizhnik zvichajnij Galanthus nivalis L Colchium autumnale L Tofildiya chashechkova Tofieldia calyculata L Wahlenb Cibulya vedmezha levurda cheremsha Allium ursinum L Cibulevi Alliaceae Cibulya kruglonoga Allium sphaeropodum Klok Lomikamenecviti Saxifragales Tovstolisti Crassulaceae Ochitok zastarilij Sedum antiquum Omelcz et Zaverucha Lomikamenevi Saxifragaceae Lomikamin bolotnij Saxifraga hirculus L Puhirnikovi Lentibulariaceae Tovstyanka dvokolirna Pinguicula bicolor Wotoszcz Tovstyanka zvichajna Pinquicula vulgaris L Cyperales Osokovi Cyperaceae Mech trava bolotna Cladium mariscus L R Br Osoka devella Carex davalliana Smith Sashnik irzhavij Schoenus ferrugineus L Iridales Pivnikovi Iridaceae Krokus shafran Gejfelya Crocus heuffelianus Herb Scrophulariales Paslonovi Solanaceae Beladona zvichajna Atropa belladonna L Skopoliya karniolijska Scopolia carniolica Jacq Rannikovi Scrophulariaceae Sholudivnik visokij Pedicularis exaltata Bess Sholudivnik korolivskij Pedicularis sceptrum carolinum L Rozocviti Rosales Rozovi Rosaceae Spiraea polonica Blocki Rutales Rutovi Rutaceae Yasenec bilij Dictamnus albus L Thymelaeales Timeleyevi Thymelaeaceae Vovchi yagodi pahuchi borovik Daphne cneorum L Gentianales Tirlichevi Gentianaceae Sverciya bagatorichna Swertia perennis L Tonkonogocviti Poales Tonkonogovi Zlakovi Poaceae Gramineae Kovila volosista tirsa Stipa capillata L kovila pirchasta Stipa joannis Celak Kostricya bliduvata Festuca pallens Host Tonkonig riznobarvnij Roa versicolor Bess Lishajniki Lichenes Ascolichenes Lobariaceae Lobaria pulmonaria L Hoffm Parmeliyevi Parmeliaceae Tukermanopsis okeza cetrariya okeza Tuckermannopsis oakesiana Tuck Hale Gribi Fungi Mycota Mycophyta Bazidialni gribi Basidiomycetes Poliporovi Polyporaceae baran Grifola umbellata Fr Pil Grifola frondosa Fr S F Gray Clavariaceae Klavariadelf tovkachikovij Clavariadelphus pistillaris Fr Donk Phallaceae Mutin sobachij Mutinus caninus Fr PrimitkiR Yavorivskij Adventivni roslini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij 788 s ISBN 978 966 528 318 8 S 7 8 LiteraturaO Zastavecka Flora Ternopilskoyi oblasti Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 523 525 J Svinko Pershi nazemni roslini na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 51 Chervona kniga Ukrayini Ternopilska oblast nedostupne posilannya z lipnya 2019 Chernyak V M Ridkisni ta znikayuchi roslini Ternopilshini z Chervonoyi knigi Ukrayini Tekst V M Chernyak G B Sinicya T Navch kniga Bogdan 2008 221 s

Дата публікації:
Топ